Акція "Найщедріша годівничка"

 Акція « Годівничка»

«Знаю я, і знаєш ти:

Птахів треба берегти!»

                                  Підготували: Резниченко Святослав,

                                             Прокопенко Кирило,

                                                                 Писаренко Дмитро,

                                              Могилевець Варвара,

                                        Цирулік Крістіна,

                                                                  учні 7-го класу

                                                  Новгород-Сіверського

                                                    державного ліцею імені

                                       К.Д.Ушинського

                                                Чернігівської області

                                      Керівник: Христофорова Олена Миколаївна,

                                        вихователь

2024

Акція

«Годівничка»

Знаю я, і знаєш ти:

Птахів треба берегти!

Учасники проекту: учні ліцею, їх батьки.

Керівник проекту:  вихователь.

І. Мета проекту:

-         сприяти усвідомленню учнями потреби допомагати пернатим друзям узимку;

-         учити дітей самоорганізовуватися, планувати свої дії, узагальнювати результати роботи, шукати різні джерела інформації;

-         формувати вміння працювати в групах;

-         розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву, пізнавальні інтереси;

-         виховувати бажання оберігати довкілля ;

-         прищеплювати любов до природи, рідного краю.

ІІ. Завдання :

    Дізнатися про проблеми птахів узимку.

    Простежити зв’язок людини з природою.

    Ознайомитися з міфами та легендами  про птахів (історики).

    Створити годівничку з підручних матеріалів (архітектори).

ІІI. Актуальність :

Екологічна діяльність учнів надзвичайно важлива, адже це не тільки позитивні наслідки для довкілля, а й значний вплив на громадянське становлення особистості. Здобувачі освіти вчаться помічати проблеми, шукають шляхи їх вирішення, спонукають до корисних справ однолітків та дорослих, вчаться робити добро.

І етап – підготовчий

-         Відшукати у шкільній бібліотеці цікавий матеріал про зимуючих птахів нашого регіону. (Міфи та легенди, прислів’я та приказки, пам’ятники птахам).

-         Знайти в інтернеті оптимальні моделі та різновиди годівничок.

-         Підготувати пам’ятку «Чим можна годувати пташок взимку?».

ІІ етап – практичний

-         виготовлення годівничок.

ІІІ етап – заключний

-         звіт про виконану роботу.

Очікувані результати:

-         Учні, долучаючись до природоохоронної роботи, вчаться бути небайдужими господарями власної оселі, шкільного подвір’я, рідного міста.

-         Учні оволодіють навичками виготовлення годівничок.

Любі діти! Ми з вами будемо досліджувати  живі істоти, які є невід’єм-ною частинкою природи.  Птахи... Великі і малі, співучі й тихі, птахи рідної землі. Пернаті друзі співаки, барабанщики, птахи миру і спокою, любові, як тільки не називає наш народ пернате царство. У лісі, на луках, у полі, саду, біля житла, скрізь вони привертають нашу увагу. Ми спостерігаємо, як одні з них в пошуках їжі стрибають по землі, інші – обстежують гілки дерева, ми-луємось їхніми польотами, формою тіла та красою. Вони невід’ємна частинка нашого життя, вони нас звеселяють, прикрашають наше сьогодення своїм співом, а інколи загадковою поведінкою. Птахи - наші друзі. Про них складено чудові пісні та вірші, легенди і казки. Неможливо навіть уявити нашу землю без птахів. І наша участь у  проєкті буде не тільки пізнавальною. Можливо це нам  допоможе зрозуміти сучасні природоохоронні проблеми. Головними героями нашого дослідження, звісно, стануть птахи.

Птахів здавна називають санітарами лісів, полів. А чи знаєте ви, що маленька синичка з'їдає за день комах стільки, скільки важить сама. Підраховано, що пара синиць оберігає плодовий сад на сорок дерев. Шпак - тільки за сніданок поїдає 50-60 комах. Ластівка - за літо з’їдає до мільйона комах. Але ж як сказати пташкам, щоб вони прилетіли жити до вашого саду? Адже не вийдеш на дорогу і не кричатимеш: "Гей! Мухоловки, сороки, горобці, синички, летіть до мене!". Це можна зробити простіше. А як саме, подумайте і скажіть ви мені. Мені дуже цікаво почути ваші думки.

 (Відповіді учнів).

Молодці, потрібно ще восени вивішувати годівнички і прикормлювати пташок. Тоді вони і взимку будуть прилітати у ваш садок. Подумайте, а годівнички потрібно вивішувати тільки для того, щоб врятувати сад? (Відповіді учнів).

Вірно, годівнички потрібно для того, щоб рятувати самих птахів. Зима для будь-яких тварин - це велике випробування. По-різному пристосовувалися вони до зменшення, а то й до повного зникнення кормів. Одні впадають у сплячку, другі - відлітають у теплі та багаті на корм райони, треті - залишаються зимувати, сподіваючись знайти корм, що залишився з літа. Тож саме тепер тварини, зокрема і птахи, потребують нашої допомоги. І найкращим подарунком для них стане годівничка. Підгодовуючи птахів, ви захищатиме їх від голоду і холоду, захищатиме й дерева (передусім, фруктові) від видзьобування бруньок птахами, а також пташки залишаться гніздитися у вашому саду та захищатимуть його від шкідників.

Зима – найважливіша пора року для птахів, особливо коли вона морозна і сніжна. Важко знайти птахам корм.  Пташка дуже страждає від голоду. Вже після шести годин голодання дрібні пташки гинуть. З десяти  синичок до весни доживає тільки-дві. Якби біля кожної оселі була годівничка, то всі пташки були б забезпечені іжею.

- Чи є у вас дома годівничка ?

- Чим ви підгодовуєте птахів?

- Як ви розумієте прислів’я?

(Підгодовуй пташок взимку-вони віддячать тобі влітку).

Найпростіша годівничка може врятувати пташине життя.

Виступ «архитекторів». Годівничка з підручних матеріалів .

     -  годівничка з пакету для сока або молока;

     - годівнички зі скляної банки;

     -  годівничка з пластикової пляшки.

Найпростіший варіант годівнички — це звичайна пластикова пляшка. Її можна наполовину обрізати або ж вирізати з одного боку отвір достатнього діаметру. Всередину насипати їжі для пташок: зерно, насіння, крихти хліба. За допомогою мотузки таку годівничку можна підвісити на дереві чи віконній рамі.

Заручившись підтримкою і допомогою тата, дідуся чи старшого брата, діти виготовили більш складну годівничку. Матеріалами для її виготовлення послугують дерев'яні дошки і цвяхи. Такий витвір вимагатиме більше часу і зусиль, але він є більш надійним і міцним.

Історію народження своєї  годівнички нам розповів учень сьомого класу Резниченко Святослав.

- Одного разу ми  з татом поїхали на озеро збирати очерет. Незабаром знайшли червону лозу. Все старалися підбирати за однаковим розміром. Вже дома спочатку зробили кріплення, а потім почали плести з червоної лози годівничку. Об’єм  годівнички міряли за розміром пластикової пляшки. Коли все сплели, то з очерету зробили дах. Потім підтягнули лозу, щоб була гарна форма годівнички і стали продумувати дно. Спочатку хотіли вирізати дно з пластикової пляшки, але знайшли пластикову тарілочку, яка чудово підійшла на дно годівнички. З металевої проволоки зробили підвіску.

Ось так і народилася наша  годівничка, яку ми з татом змайстрували   разом перший раз у житті.

Ми так захопилися з татом своєю майстерністю, що вирішили зробити ще одну годівничку, але вже з іншого матеріалу. Взяли пластикове відерце і вирізали чотири віконця. Одне з них було маленьке квадратне, а друге більш прямокутне. Рамку для віконця закріпили резиновим шлангом. Далі прикріпили ручку до відерця, щоб воно стояло рівно. Найскладніше було зробити дах зі стебел очерета, так як його треба було очистити і зробити однакової ширини. Але за два дні ми з татом впоралися. В кінці виготовили підвіску з проволоки і закріпили на дах. Так народилася наша друга годівничка.

Всі свої годівнички ми розвісили біля своєї оселі і спостерігали за пташками, які прилітали поласувати смаколиками.

Звичайно, учні , які виготовили годівнички принесли їх до ліцею, щоб поділитися своїми думками і враженнями.

І знову ж таки, не забувай, що зробити годівничку недостатньо. Потрібно слідкувати, щоб птахам завжди було чим поживитися.

Пташки, які залишилися зимувати, потребують саме нашої з вами допомоги і не будуть відмовлятися від  пригощання.

       Взимку дуже короткий день, тому  птахам необхідно з'їсти більше їжі, ніж зазвичай. Але справа у тому, що все поживне для пташок або померзло, або занесло снігом. І в наших з вами  силах допомогти.

       Чим же  саме можна підгодовувати птахів взимку та які продукти заборонено залишати в годівничках. Тож давайте складемо «пташине меню».

Меню пташиної їдальні:

       Насіння соняшника, просо, овес, насіння гарбуза, геркулесова крупа, пшениця, кукурудза, пшоно і навіть несолоне сало, яке особливо люблять подзьобати синиці. Крихти сухого пшеничного хліба допустимі.

       Птахи, які прилітають до нас взимку — снігурі, омелюхи люблять грона калини, бузини і горобини.  Горіхи всіх видів, родзинки, ягоди – це найкращі ласощі для більшості птахів, деякі полюбляють фрукти, яблука.

       Наша мета не забувати підсипати корм частіше. Підгодівля птахів зимою - це шлях допомоги пернатим друзям.

НЕ МОЖНА: чорний хліб, сирий рис, солоні сухарики, солоні горішки, чіпси.

Що потрібно знати:

    Враховуючи конструкцію вашої годівнички, корм для пташок слід додавати:

● якщо конструкція відкритого типу – раз на день, невеликими порціями;

● якщо ваша годівничка має дах – насипайте корм раз на п’ять днів;

● якщо у вас годівничка автоматичного типу – то по мірі необхідності.

     Годівничка обов’язково повинна бути надійно закріплена на дереві, стовбчику, на стіні будинку, бажано в захищеному від вітру місці. 

Виступ «істориків»  Міфи та легенди про пташок Чернігівщини.

Соловей – провісник Богині Весни, його спів  завжди сприймається як щасливий Божий знак, а відсутність співу солов’я свідчить про передчуття біди. Шевченкове “соловейко в темнім гаї сонце зустрічає” має глибинну народно-світоглядну основу, яка пов’язує солов’я з сонячним Божеством. В Україні соловейко починає співати на початку травня, коли розцвітають сади. Про це в народі кажуть, що він починає співати, “як нап’ється води з березового листя”.

Улюбленим птахом українців є Лелека. Його назвали на честь божества добра і кохання – Леля. Ну, а як відомо – від кохання народжуються діти.  От і приносить їх у наші домівки лелека, тобто він є символом народження. Говорили колись, що Лель живе у душі доброї людини, а лелека мостить гніздо на подвір’ї добрих людей. У християнстві лелека символізує чистоту, благочестя, воскресіння. Вважається також очисником від скверни, охоронцем домашнього вогнища. Лелека – символ любові до батька-матері, котрі благословили тебе на світ, а тому це – й символ сімейного благополуччя, любові до рідної землі. Лелеки – в українському народі дуже шановані птахи, деякі дослідники вважають їх символом України.  Загальновідомо, що лелеки приносять щастя (в тому числі і дітей) в дім, тому люди в Україні оберігають їх, принаджують їх до оселі, піднімаючи на дах старе колесо або збиту з рейок рамку.

        Існує така прикмета: багато пташенят у лелеки – на хороший урожай. В українських міфах вважається, що лелека розуміє людську мову, так як сам раніше розмовляв. Лелека – символ поваги до батьків, символ мандрівників, символ сімейного благополуччя і щастя, а так само загальний символ нашої Батьківщини. Лелеку називають ще чорногуз, буцько, бусол, бузько, гайстер.

Зозуля – символ суму і вдівства, весни і, водночас, нещастя, туги за минулим і страждань нерозважливої матері. Вона має віщий дар – “кукує” людині літа, щасливе або нещасливе заміжжя. Тобто Бог доручив зозулі кувати довгі роки життя людям. Вона може бути передвісником доброго чи поганого врожаю: коли закує на голе дерево – бути голодному літу, а якщо дерево вже розпуститься – то чекай доброго врожаю. “Кує” зозуля тільки навесні – від Благовіщення до Івана Купала – а як виб’ється ячмінний колос, перестає…

Вперше почувши зозулю навесні, треба мати в кишені гроші, то будеш при грошах цілий рік. Вона першою вилітає у вирій і останньою звідти повертається, а це означає, що ключі від цього райського острова – у неї, тобто за легендою ключі від Вирію Бог доручив саме зозулі. Отже, зозуля у вирій повинна відлетіти раніше, щоб відкрити його для інших птахів.

          Тому не встигає вона висидіти пташенят і підкидає яйця в чужі гніздечка. Та як би там не було, про зозулю в Україні ніхто ніколи не говорив погано. У народних піснях її порівнювали з матір’ю, яка побивається за своїми дітьми.

           Але жінку, що залишала своїх дітей, також називають зозулею.

Голуб-символ Святого Духа. А також щирої любові, злагоди, ніжності. Для всього людства –це птах миру. Голуб і голубка в парі – символ вічної і вірної любові. Особливою любов’ю користуються за те, що в час, коли Христос помирав, розп’ятий на Хресті, й прийшли воїни, аби перебити його гомілки, голуби кричали: «Вмер!», «Вмер!» - і Христа залишили в спокої…

Вважається, що хата, де водяться голуби, ніколи незнатиме пожежі. Його зображення часто застосовується в обрядово-ритуальному значенні, зокрема фігурки голубів вишивають на рушниках і такими ж фігурками прикрашають весільний каравай. За багатьма повір’ями, голуба не можна ні вбивати, ні вживати в їжу, бо це -великий гріх, за яким неминути нещастя. 

Ластівка – символ весни і відродження, добра і щастя.  Вона – співучасниця долі. Ластівка – Божа пташка, а тому, вбити її – великий гріх, зруйнувати гніздо – накликати на себе велику біду. Благословенний той дім, на якому поселиться ластівчина сім’я. Божа благодать на ластівці через те, що в час, коли іудеї розпинали Христа, ластівки крали в них цвяхи. Ластівка є символом матері. На свято Рожаниці – покровительки матері – діти ліпили з глини ластівку і дарували матері. Мати зберігала її протягом року до наступного свята. Якщо Мама помирала, то діти клали ластівочку їй у домовину, а на воротях ставили перевернуті граблі, зверху прикріпляли ластівку. Так вони стояли 40 днів і всі, хто йшов мимо двору знали, що померла та, на якій трималася вся родина.

Синиця - щастя синій птах. Якщо вони цілими зграйками з'являлися біля будинку - це віщувало швидкі холоди. Також знали: якщо синиця свистить - це до ясного дня, якщо пищить - до нічного морозу. У пташки є своє  свято - 12 листопада "Синицин день". Вважалося, що синички до цього дня прилітали ближче до людини так, як вже не залишалося кормів.

         Є хороші прикмети про крихіток.

 Якщо синиця, або будь-яка інша птиця стукає дзьобом у вікно - чекайте   хороші звістки або гостей. Виняток становлять ворони, які вважаються передвісницею нещастя.

Залетіла синиця в будинок - обіцяє також добрі вісті.

Синиця прилетіла і сіла на руку - потрібно загадати бажання. Якщо при цьому пташка ще й подала голос, чекайте виконання бажання.

А зараз хто частіше прилітає в годівниці?

Для яких пташок ми вивішуємо шматочки сала і сиплемо крупу?

(Відповіді учнів)

Учнями  та їх батьками були виготовлені годівнички різних типів та розвішені на території ліцею  та біля своїх домівок. Учасники експериментували з матеріалами, формами, розмірами, стилями. Виготовляли годівнички з дерева, очерету, лози, пластику та з різних інших природних матеріалів. Деякі так захопилися, що змайстрували не лише один будиночок, а й два. Тепер у нашому місті безліч пернатих буде врятовано, адже територію ліцею вже прикрашають чудові годівнички, виготовлені юними захисниками природи.

Люби цей світ, моя дитино,
Свій рідний край, ліси, поля.
Турбуйсь про нього кожну днину,
Бо рідна це твоя земля.
Тут ти живеш і вчишся в школі,
Тут в тебе друзі і сім'я.
Не нищ нічого і ніколи -
Людина ж бо тобі ім'я!
Допоможи малій пташині,
Її ти вчасно погодуй.
Під силу це малій дитині,
Але нічого не марнуй.
Бо світ чарівний, наче казка,
Ти теж частиночка його.
Тож бережи цей світ, будь ласка,
Прийми до серденька свого.

 Птахи мають велике наукове, виховне й естетичне значення. Вони є об'єктом наукових досліджень, чудовою прикрасою лісів, полів - невід'ємною складовою частиною рідної природи.  Але, нажаль, руйнівна діяльність людини  значно зменшила чисельність пташиного населення. Тому на сьогодні досить гостро стоїть питання охорони птахів. Сподіваюсь, що наша спільна робота  дала нам  можливість ще більше пізнати і полюбити птахів, цю справжню окрасу природи. Кожен із нас повинен усвідомити, що птахи – наші справжні друзі та незамінні помічники.

Не будьмо байдужими до птахів — допоможімо їм!

Давайте разом будемо друзями природі!!!

Використана література

1.  Красоткіна Н. Свято «Люби цей світ» // Початкове навчання та виховання.

     2010. — № 36. —С. 33-36

2.  Енциклопедія про все на світі: Пер. з англ. / Авт. тексту Дж. Фарндон Е64

     та ін.; Худож. Д. Ашбі та ін. – К.: МахаонУкраїна, 2008. – 256 с.:

3.  Куляба Л.В. Екологічне виховання учнів // Пед. думка. – 2004. – №4. – С.

      45-53.

4. Воропай О.І. Звичаї нашого народу. – К., 1991.

5. Гридіна В. Т. Про тих, хто в небі літає / В. Т. Гридіна // Гридіна В. Т.

    Кришталеве джерельце: зб. кращих загадок, прислів’їв, приказок. – Д.,

     2008. – С. 69-82.

6. Землянський І.В. Наші птахи. – К.: Богдана, 2004. – 48 с.

7. Похила Л. С. Клас Птахи / Л. С. Похила, Г. Ф. Яцук, Б. Б. Граль //

     Використання скарбниці народних знань у процесі навчання біології.

     Царство тварини. – Т., 1998. – С. 36-54.

8. Товстон В. У світі птахів: зоовікторина / В. Товстон. – Т.: Підруч і посіб.,

     2007. – 144 с.

 9. Український енциклопедичний словник.

 10.Українське народознавство. Навчальний посібник. Київ.   „ Знання”