Бабин Яр. Біль нашої пам"яті

(Фільм «Лелеки» Святослав Вакарчук та Океан Ельзи )

Ведучий. Відлітали у вирій журавлі … відлітали, щоб більше не повернутися. Безмірна туга і печаль розносилася по світу від того журавлиного плачу.

Ведучий. Ось уже 77 років, здається, безконечному, вічному пташиному лету, а серце зранене щемить, тужить.

Ведучий. Скочується пекуча сльоза скорботи у розстріляне тіло матері – України. Для неї всі дорогі її діти … Як осягнути її, нашу і їхню тугу?

Ведучий. Хто ж то є ті журавлі? Які стали жертвами Голокосту.

Ведучий. 29 та 30 вересня 1941 року, було знищено більше 30 тисяч жителів міста Києва, військовополонених за різними джерелами, було знищено близько 100 000 тисяч осіб за роки нациської окупації Києва.

Ведучий Що ж то за місце таке страшне, яка історія його виникнення?

Ведучий Бабин Яр – урочище на північнно – західній околиці Києва. Перша згадка у 1401 році, коли володарка цієї землі жінка – шинкаря продала її Домініканському монастирю. У 16 – 17 столітті згадується також як урочище Шалена баба.

Ведучий Під час Великої Вітчизняної війни окупанти, які захопили Київ 19 вересня 1941 року використовували Бабин Яр для проведення масових розстрілів.

Ведучий

Бабин Яр, Бабин Яр, Бабин Яр …

Розкажи ти мені, Бабин Яр,

Як тебе утішали тополі.

Я візьму лише частку болю

І у серці нестиму, мов дар.

 

Ведучий

Пам’ятаєш війну, Бабин Яр

Під асфальтом кривава дорога

В крик благає. Всевишнього Бога

Щоб на світі не стало примар

 

 

Ведучий

Благодаті тобі Бабин Яр

Ти не бійся, бруньки то стріляють

Стріляють, весну прославляють

В очі сліпить вогнями стожар.

Щиросердно скажи, Бабин Яр

Чи ти вибачив катам і вбивцям?

Змивши кров у джерельних криницях,

Чи возніс в граніті до хмар?

Бабин Яр, Бабин Яр, Бабин Яр…

 

(уривок №4 із ільму «Бабий Яр»)

Мати: Не бійсь, синку. Пригорнись до неньки. На тебе зійде Божа благодать! Тебе не вб’ють, бо ти ж і ще маленький, а діток навіть звірі не їдять.

(автоматна черга)

Ведучий.

Від залпу листя аж затріпотіло,

Птахи сполохано рвонулися увись …

Синочка мати затулила тілом.

Убили всіх, а він живим лишивсь.

Та знав смерті дивиться крізь дула автоматів.

Чому ж така незрозуміла злість?

 І він на пальчиках показує солдатам:

Хлопчик: Мені ж шість рочків, всього тільки шість …

 

Ведучий.

 Мій хлопчику!

 Надіявся ти на диво.

Ти вірив у всесильність доброти …

 Дощ моросив над містом сиротливо, -

То плакав світ

То світ просив

• Прости!

 

Ведучий

Боже ти створив людину,

Дух вселив у темну глину

Для добра й святого чину

Людству дав ти в нагороду

Власну мудрість, власну вроду

Заповів братерство й згоду

Чом же ми твої творіння

Певні смертного творіння

В землю вбиті, мов каміння?

 

Ведучий

Та невже твою подобу

Мали й ті, що нас до гробу

Поскидали, мов худобу?

Не над нашою судьбою

Не над людською ганьбою

Згляньсь Боже, над собою!

Згляньсь над самим собою!

 

(уривок відео «Бабин Яр: без права на існування» )

 

Ведучий Ми повинні пам’ятати, що Бабин Яр – це трагедія всього людства, але сталася вона на українській землі.

 

Ведучий Бабин Яр – це наша спільна трагедія, трагедія всього українського народ. А зараз хвилиною мовчання вшануємо пам'ять всіх, хто став жертвою злочинних вбивств.

(Хвилина мовчання)

 

Ведучий Наш захід наближається кінця. До побачення.