Батьківські збори "Особливості навчання і виховання гіперактивних дітей"

Про матеріал
В данній розробці підібранний матеріал для батьківської аудиторії про особливості навчання й виховання гіперактивних дітей; практичні рекомендації батькам, щодо корекційної роботи з надмірно активною дитиною.
Перегляд файлу

 

             Розробка   батьківських   зборів

 

 

 

Особливості навчання і виховання гіперактивних дітей

 

 

 

 

    Автор розробки: 

                               Кулікова Валентина Михайлівна

                               КЗ «Нижньотеплівська загальноосвітня школа

                               І-ІІІ ступенів Станично-Луганського району

                              Луганської області»

                              заступник директора з навчально-виховної роботи

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Особливості навчання і виховання гіперактивних дітей

 

Мета: інформувати батьківську аудиторію про особливості навчання й виховання гіперактивних дітей; дати батькам практичні рекомендації щодо корекційної роботи з надмірно активною дитиною.

Форма проведення зборів: «круглий стіл»

 

План проведення зборів:

  1. Вступне слово вчителя
  2. Анкетування батьків
  3. Оперативний аналіз анкети
  4. Особливості навчання і виховання дітей з СДУГ
  5. Батьківський практикум
  6. Обмін думками з теми зборів

 

Вступне слово вчителя

 

Статистика свідчить, що частота порушень дитячого розвитку та поведінки по типу "надрухливості" постійно зростає. Ознаки гіперактивності найбільше виражені в дошкільному та молодшому шкільному віці й припадають на період підготовки й вступу до школи. Таким дітям, як правило, важко адаптуватися до навчання у зв’язку з уповільненням функціонального дозрівання кори головного мозку і підкоркових структур. Розумове навантаження може призвести до зриву компенсаторних механізмів центральної нервової системи та розвитку дезадаптаційного синдрому. Досить часто гіперактивні діти кмітливі, швидко "схоплюють" інформацію, мають неординарні здібності, але непосидючість, недостатня цілеспрямованість, імпульсивність учинків і підвищена збудливість часто викликають труднощі у формуванні навчальних навичок. Маючи достатній інтелектуальний розвиток, такі діти не можуть виконати завдання насамперед через неспроможність уважно вислухати інструкцію та дотриматись усіх її умов. Натомість вони одразу починають діяти. Зіткнувшись з труднощами, такі діти не намагаються їх подолати, а переключаються на інші об’єкти. Крім того, у молодшому шкільному віці  гіперактивність часто супроводжується розладами  розвитку мовлення та навичок навчання: дисграфія (порушення навичок письма); дислексія (порушення навичок читання, нездатність усно відтворити прочитаний текст); дискалькулія (проблеми з математичними розрахунками).

Анкета для батьків

 

Батьки – це перші вчителі та найкращі знавці своєї дитини.

Спробуйте оцінити поведінку своєї дитини за наведеною анкетою.

Моя дитина часто:

  1. Безперервно рухається, не може довго сидіти на одному місці, бігає.
  2. Багато розмовляє, перериває інших, недоречно втручається в розмову.
  3. Не може витерпіти, коли треба чогось чекати (наприклад, своєї черги у грі чи у крамниці).
  4. Має проблеми з утриманням уваги на завданні, легко відволікається на сторонні подразники.
  5. «Відсутня», «літає в іншому світі», не чує, коли до неї звертаються.
  6. Не зосереджується на деталях, робить через неуважність ненавмисні помилки у класних/домашніх завданнях.
  7. Діє імпульсивно, не подумавши про наслідки чи правила.
  8. Не має страху, часто діє надто ризиковано.
  9. Створює своєю поведінкою проблеми в сім’ї, у садочку/школі, у стосунках з ровесниками.

Оперативний аналіз анкети

 

          Якщо ви позитивно відповіли на більшість із цих запитань, імовірно, що у вашої дитини СДУГ, але це ще не привід для хвилювання, оскільки підвищена активність та непосидючість дітей початкових класів – абсолютно нормальне явище.

          Діагноз СДУГ може встановити лише команда компетентних фахівців, які всебічно обстежать вашу дитину, зможуть відрізнити від інших причин, що призводять до схожих порушень поведінки, виявлять інші супутні проблеми. Лише після цього нададуть вам результати вивчення, разом з вами спланують і реалізують необхідну програму допомоги вашій дитині. Така програма складається індивідуально для кожної сім’ї та дитини.

 

Особливості навчання й виховання дітей з СДУГ

 

Батьки мають усвідомити, що боротися треба не з дитиною, а разом із нею проти розладу її поведінки.

Важливою є турбота про загальний стан здоров'я дитини. Від цього залежить рівень працездатності, необхідної для успіш­ного навчання. У першу чергу подбайте про режим дня, який має забезпечувати правильне чергування розумового навантаження і відпочинку,  обов’язкову фізичну розрядку. Будьте послідовними. Намагайтеся не порушувати режим; не допускайте, щоб дитина безцільно витрачала час або сиділа без діла.  Попереджайте дитину про майбутні зміни в розкладі.

Пам’ятайте, що телевізор і комп’ютер не дають можливості повноцінно відпочити. Для релаксації добре підходять методи арт-терапії. Вони відрізняються від звичайних занять музикою, образотворчим мистецтвом, танцями в першу чергу тим, що не мають на меті чогось навчити. Це засоби впливу на особистість, які дають можливість виразити свої емоції через творчість (яка іноді нагадує пустощі), зняти нервове напруження, підвищити самооцінку, розкрити приховані внутрішні ресурси, покращити координацію. Робота в артгрупі розвиває важливі соціальні навички. Щодо музики, для гіперактивних дітей краще проводити сеанси активної музикотерапії. Їх можна влаштовувати навіть удома. Для цього достатньо підібрати музику і види роботи. Музичний твір можна намалювати, інсценувати, додати свої (навіть імпровізовані) інструменти. Головне створити атмосферу задоволення.

Направляйте енергію дитини. Допомогти в цьому можуть заняття спортом (плавання, спортивне веслування або просто катання на човні з веслами, біг, біг на лижах і ковзанах), активний відпочинок, доручення вдома і в школі. До кожного випадку слід підходити індивідуально і перевіряти, чи дійсно конкретний вид діяльності заспокоює дитину. Натомість, при вдалому виборі виду спорту саме «реактивна» енергія може допомогти їй досягти великих успіхів.

Важливим є раціональне харчування. Уникайте їжі і напоїв, що містять значну кількість харчових добавок, консервантів  і барвників. Попри те, що деякі фахівці не згодні з тим, що вони негативно впливають на концентрацію уваги у дітей, можна не сумніватися, що здорова їжа принесе тільки користь.

Гіперактивній дитині необхідна допомога під час виконання завдань, у першу чергу це підтримка концентрації уваги. Наприклад, дитина несподівано «згадала», що їй потрібно кудись бігти і щось терміново робити. У такому випадку слід сказати: «Доведи справу до кінця». При цьому потрібно нагадати, що саме залишилось виконати. Якщо дитина бачитиме «близький фініш», то вона зможе зібрати свої сили і стримати свою енергію. Для тренування концентрації уваги можна вирізати з картону рамку (схожу на рамку для картини) і помістити її на "місце уваги" на столі вашої дитини.  Звичайно, при цьому запланована тривалість виконання завдання повинна відповідати віку дитини і бути тим меншою, чим вища гіперактивність. Під час занять з дитиною не можна відволікатися і дорослим, які займаються з нею. Не слід відволікати дитину і тоді, коли вона зосереджено зайнята цікавою грою або корисною справою.

Внесіть елемент розваги в заняття дитини. Наприклад, займаючись правописом, дозвольте дитині писати слова кольоровою крейдою або фломастером на пластикових чи картонних картках. (Потім ці картки можна використовувати для повторення матеріалу.) Під час занять періодично робіть перерви, вмикайте веселу музику і разом з дитиною танцюйте або займайтеся фізичними вправами. Якщо не має можливості  діяти активно, дозвольте дитині робити малопомітні рухи руками або ногами. Дайте їй маленький м’який м'ячик чи мотузочку, щоб вона могла щось стискувати або крутити в руках, доки працює. Простим і водночас ефективним методом  є  «Список завдань». Складіть його разом, розташуйте на видному місці, а потім  дитина має самостійно позначати або викреслювати те, що виконала. Таким чином, вам не доведеться повторювати вказівки. Якщо завдання не виконуються, спокійно порадьте дитині піти і перевірити список.

Гіпердинамічність яскраво  проявляється в почуттях та емоціях. Отже, необхідно навчити дитину контролювати себе. Не потрібно постійно смикати дитину, просто демонструйте їй переваги спокійної поведінки на конкретних прикладах. Можете разом визначити правила поведінки  для різних ситуацій.

Виявляйте терпіння до своєї дитини. Будьте обережні щодо критичних зауважень. Якщо ваша дитина не може впоратися із завданням, намагайтеся знайти привід  похвалити її. Постійні нарікання і зауваження тільки знижують самооцінку. Цілком можливо, що вона старається щосили. Уникайте таких виразів, як: "Подивись, скільки часу ти витрачаєш на те, щоб зробити уроки!".  Замість цього скажіть: "Молодець,  нарешті все зробив. Я був упевнений, що ти впораєшся з цим. Наступного разу подивимось, чи зможеш ти зробити це трохи швидше". Не забудьте в майбутньому сказати дитині, що вона впоралась із завданням краще і похвалити її. Ваша задача – знайти оптимальний баланс між м’якістю і вимогливістю.

Спілкуючись, дивіться дитині в очі, виражайте свої думки конкретно і чітко, інструкції мають бути простими і короткими. Замість питання: «Ти що, не можеш знайти свій щоденник?» попросіть знайти його, принести і показати вам.

 

Вправи та ігри для гіперактивних дітей

 

Існують спеціальні вправи для гіперактивних дітей, розвиваючі увагу, посидючість або ж, що знімають зайву енергію. Ось деякі з них:

"Знайди відмінність"

Мета: розвинути вміння концентрувати увагу на деталях.

Дитина малює будь-яку нескладну картинку (котик, будиночок і ін) і передає її дорослому, а сам відвертається. Дорослий домальовує кілька деталей і повертає картинку. Дитина повинна зауважити, що змінилося в малюнку. Потім дорослий і дитина можуть помінятися ролями.

Гру можна проводити і з групою дітей. У цьому випадку діти по черзі малюють на дошці який-небудь малюнок і відвертаються (при цьому можливість руху не обмежується). Дорослий домальовує кілька деталей. Діти, поглянувши на малюнок, повинні сказати, які зміни відбулися.

 

"Лагідні лапки"

Мета: зняти напругу, м'язові затиски, знизити агресивність, розвинути чуттєве сприйняття, гармонізувати відносини між дитиною і дорослим.

Дорослий підбирає 6-7 дрібних предметів різної фактури: шматочок хутра, пензлик, скляний флакон, намиста, вату і т. д. Все це викладається на стіл. Дитині пропонується оголити руку по лікоть; вихователь пояснює, що по руці буде ходити "звір" і стосуватися ласкавими лапками. Треба з закритими очима вгадати, який "звір" торкається до руки - відгадати предмет. Дотики повинні бути погладжуючими, приємними.

Варіант гри: "звір" буде торкатися до щоки, коліну, долоні. Можна помінятися з дитиною місцями.

 

"Броунівський рух"

Мета: розвинути вміння розподіляти увагу.

Всі діти стають в коло. Ведучий вкочує в центр кола один за одним тенісні м'ячики. Дітям повідомляються правила гри: м'ячі не повинні зупинятися і викочуватися за межі кола, їх можна штовхати ногою чи рукою. Якщо учасники успішно виконують правила гри, провідний вкочує додаткову кількість м'ячів. Сенс гри - встановити командний рекорд за кількістю м'ячів у колі.

 

"Передай м'яч"

Мета: зняти зайву рухову активність.

Сидячи на стільцях або стоячи в колі, що грають намагаються якомога швидше передати м'яч, не впустивши його, сусідові. Можна в максимально швидкому темпі кидати м'яч один одному або передавати його, повернувшись спиною в коло і прибравши руки за спину. Ускладнити вправу можна, попросивши дітей грати з закритими очима, або використовувати в грі одночасно кілька м'ячів.

 

"Заборонене рух"

Мета: гра з чіткими правилами організовує, дисциплінує дітей, згуртовує грають, розвиває швидкість реакції і викликає здоровий емоційний підйом.

Діти стоять обличчям до ведучого. Під музику з початком кожного такту вони повторюють рухи, які показує ведучий. Потім вибирається один рух, яке не можна буде виконати. Той, хто повторить заборонене рух, виходить з гри.

Замість показу руху можна називати вголос цифри. Учасники гри повторюють добре всі цифри, окрім однієї, забороненої, наприклад, цифри "п'ять". Коли діти її почують, вони повинні будуть плескати в долоні (або покружляти на місці).

"Замри — оживи".

Мета: розвинути вміння концентрувати увагу, стримувати рух.

Діти вчаться виконувати команду "замри": завмирати і не ворушитися. Поміняйтеся з ними ролями, нехай вони теж трішки вами покомандують. Чудовим засобом корекції є також гра "Море хвилюється".

 

"Кричи так".

Мета: Зняти емоційну напругу.

Давайте можливість дітям покричати, скеруйте це бажання. Попросіть покричати якомога голосніше, як півень, тигр, ведмідь; погудіти, як пилосос, двигун машини. Крики можна супроводжувати рухами.

 

Батьківський практикум

 

Присутні на зборах отримують текст рекомендацій батькам дітей з СДУГ.

Рекомендації батькам дітей з синдромом дефіциту уваги:

1. У своїх відносинах з дитиною дотримуйтеся «позитивної моделі». Хваліть його в кожному випадку, коли він цього заслужив, підкреслюйте успіхи. Це допоможе закріпити впевненість дитини у власних силах.

2. Уникайте повторень слів «ні» і «не можна».

3. Говоріть стримано, спокійно і м'яко.

4. Давайте дитині лише одне завдання на певний відрізок часу, щоб він міг його завершити.

5. Для підкріплення усних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію.

6. Заохочуйте дитину за всі види діяльності, що вимагають концентрації уваги (наприклад, робота з кубиками, розфарбовування, читання).

7. Підтримуйте чіткий розпорядок дня. Час прийому їжі, виконання домашніх завдань і сну має відповідати цьому розпорядку.

8. Уникайте по можливості скупчень людей. Перебування у великих магазинах, на ринках тощо, має на дитину надмірно стимулюючу дію.

9. Під час ігор обмежуйте дитину лише одним партнером. Уникайте неспокійних, галасливих приятелів.

10. Оберігайте дитину від втоми, оскільки вона призводить до зниження самоконтролю і наростання гіперактивності.

11. Давайте дитині можливість витрачати надлишкову енергію. Корисна щоденна фізична активність на свіжому повітрі: тривалі прогулянки, біг, спортивні заняття.

12. Постійно враховуйте недоліки поведінки дитини. 

 

Завдання: самостійно прочитати дану інформацію, та відповісти на питання:

  1. Чи можна назвати ці рекомендації універсальними? Вони підходять для дитини, яку не відносять до гіперактивних?
  2. Які з цих правил ви використовуєте в спілкуванні з своєю дитиною?

 

Обмін думками з теми зборів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Джерела інформації

 

  1. http://highschool32.com.ua/batkam/249-giperaktivni-diti-osoblivosti-navchannja-i-vihovannja.html
  2. http://ua-referat.com/
  3. http://www.ussf.kiev.ua/ieeditions/271/1/
  4. http://neurocorrection.com.ua/publikatsii/item/72-giperaktivni-diti-yak-jikh-zrozumiti-i-polyubiti

 

doc
Додано
23 березня 2021
Переглядів
1353
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку