Біологічні диктанти. "Ботаніка, 6 клас"

 

 

          

 

 

У даному збірнику  пропонуються

завдання, які допоможуть учням  перевірити свої знання з теми, що вивчається, а також учителям -  для здійснення ефективного поточного та підсумкового контролю.

Такі завдання допоможуть систематизувати та поглибити знання  учнів з біології.

 

 

 

 

 

 

зміст

1. Біологія наука про живу природу   ……   4         
2. Будова та життєдіяльність рослин ……   5
3. Тканини рослин. Органи…………………  6
4. Корінь………………………………………  .7
5. Видозміни кореня…………………………  8
6. Пагін…………………………………………9
7. Стебло – вісь пагона……………………   10
8. Видозміни пагона………………………… 11
9. Зовнішня будова листка………………… 12
10. Внутрішня будова листка…………………13
11. Функції листка………………………………14
12. Видозміни листка…………………………  14
13. Будова і різноманітність квіток…………  15
14. Суцвіття…………………………………….. 15
15. Шапкові гриби………………………………16
16. Цвілеві гриби. Дріжджі. Гриби – паразити..…………………………………...16

 

 

 

 

 

БІОЛОГІЯ -  НАУКА ПРО ЖИВУ ПРИРОДУ

1. Наука, що вивчає різноманітність живих організмів, їх будову, процеси життєдіяльності, хімічний склад, взаємозв’язки з навколишнім середовищем…(біологія)
2. Наука про рослини …(ботаніка)
3. Наука про гриби…(мікологія)
4. Фізіологія …(наука про  процеси життєдіяльності живих організмів)
5. Екологія – наука про …(взаємозв’язки організмів з навколишнім середовищем)
6. Частина природи, де мешкають живі організми, звідки вони одержують поживні речовини…(середовище життя)
7. Основні середовища життя на Землі - …(водне, наземно – повітряне, грунт, живі організми)
8. Відмінність живих організмів від неживих - …(обмін речовин, ріст, розвиток, подразливість, рух, розмноження)
9. Головне завдання біології - …(використання різноманітних організмів та біологічних процесів для поліпшення умов життя людини)
10. Біологія взаємодіє з такими галузями …(медициною, с/г, охороною природи, промисловістю)
11. Наука, що визначає належність організмів до тієї чи іншої систематичної одиниці…(систематика)
12. Систему подвійних назв запропонував…( Карл Лінней)
13. Подвійна видова назва складається з іменника – це назва…(роду) і …(прикметника )
14. Вид – це група організмів, подібних за …(особливостями будови та процесів життєдіяльності, які можуть вільно схрещуватись, давати плідне потомство)
15. Систематичні одиниці класифікації рослин…(вид, рід, родина, порядок, клас, відділ, царство)
16. Класифікувати певний організм – це означає…(визначити належність виду до всіх систематичних одиниць)

 

 

 

БУДОВА ТА ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ РОСЛИН

1. Рослини відрізняються від представників інших царств тим, що…(мають хлорофіл, відбувається процес фотосинтезу, автотрофи, необмежений ріст, будовою органів)
2. Найменшою структурною одиницею живого організму є …(клітина)
3. Для вивчення клітин застосовують збільшувальні прилади…(лупу, мікроскоп)
4. Відкрив клітину англійський дослідник …(Роберт Гук)
5. Першовідкривач клітини розглядав мертві клітини …(корка)
6. Лупа дає збільшення у ..(2 -30 разів)
7. Сучасний світловий мікроскоп дає збільшення до  …(3000)
8. Електронний мікроскоп відкритий у…( 30 –х роках ХХ ст.)  дає збільшення у …(сотні тисяч)
9. Хімічний склад клітини …(органічні, неорганічні речовини)
10. До органічних належать …(білки, жири, вуглеводи)
11. До неорганічних речовин належать…(вода, мінеральні солі)
12. Безбарвний в’язкий розчин органічних та неорганічних речовин у клітині…(цитоплазма)
13. У клітині постійно рухається …(цитоплазма)
14. Органели – це структури, які …(постійно знаходяться у клітині)
15. Включення – це …(тимчасові ) утвори у клітині.
16. Клітинна стінка рослин побудована із …(целюлози)
17. Функції клітинної стінки- … (обмін речовин із навколишнім середовищем, захист, взаємодія з іншими клітинами)
18. Спадкова інформація про клітину зберігається у …(ядрі)
19. Види пластид у рослин … (хлоропласти, хромопласти, лейкопласти)
20. У лейкопластах накопичуються … (поживні речовини)
21. У хлоропластах міститься … (хлорофіл)
22. Вакуолі заповнені … (клітинним соком)
23. Функції вакуоль … (підтримання тиску всередині клітини, сприяють збереженню сталої форми)

 

 

 

ТКАНИНИ РОСЛИН. ОРГАНИ

1. Тканина – це сукупність … (клітин, подібних за походженням, будовою, виконанням певних функцій)
2. Види тканин у рослин … (твірна, основна, покривна, провідна, механічна)
3. Проміжки між клітинами – …( міжклітинники)
4. Тканина, що дає початок іншим тканинам - …(твірна)
5. За допомогою твірної тканини рослина  …(росте)
6. Дихання, зв'язок з навколишнім середовищем здійснює тканина … (покривна)
7. Покривна тканина,  утворена живими клітинами ще має  назву … (шкірка)
8. Кутикула захищає від …(надмірного випаровування)
9. Функції основної тканини визначаються тим, … (до складу якого органа вона входить)
10. Пружності, міцності надають рослині  …(механічні тканини)
11. Висхідний рух поживних речовин по рослині забезпечують … (судини)
12. Низхідний рух речови забезпечують…(ситоподібні трубки)
13. Судини -  це … (відмерлі трубчасті клітини)
14. По судинах рухаються розчини … (мінеральних солей)
15. Позбавлені ядер живі клітини твірної тканини – це … (ситоподібні трубки)
16. Органи вищих рослин поділяються на …(вегетативні, генеративні)
17. Вищі рослини мають корінь і … (пагін)
18. Вегетативні органи рослини - …(корінь і пагін)
19. Регенерація -…(відновлення ушкоджених чи втрачених органів)
20. Генеративні органи – це … (квітка, плід, насіння)

 

 

 

 

 

КОРІНЬ

1.Вегетативні органи рослини… (корінь і пагін)

2.Підземний орган рослини, що утворився у зв’язку із переходом рослин до життя на суходолі … (корінь)

                   3.Корінь росте… (верхівкою)

4.Види коренів … (головний, бічні, додаткові)

5.Додаткові корені відростають від …( нижньої частини стебла)

6.Бічні корені відростають від …(головного)

7. Додаткові корені ніколи не утворюються на… (головному).

 

Внутрішня будова кореня

1. Сукупність усіх коренів рослини  …(коренева система).
2. Типи кореневих систем  …(стрижнева, мичкувата).
3. У стрижневій кореневій системі добре розвинений … (головний) корінь.
4. Мичкувата коренева система характеризується тим, що ..( головного кореня немає або він слабо розвинений і мало помітний серед інших).
5. Стрижневу кореневу систему мають… (яблуня, вишня, айстра).
6. Мичкувату кореневу систему мають… (пшениця, жито).
7. Пікірування – це  ..(відщипування кінчика головного кореня)
8. У корені виділяють зони …(кореневого чохлика, поділу, розтягування, всисну, провідну).
9. Корінь росте вниз, тому що це зумовлене …(силами земного тяжіння).
10. Кореневий чохлик запобігає …(ушкодженням верхівки кореня).
11. Твірною тканиною утворена зона… (поділу).
12. Зону розтягування можна назвати ще зоною…(росту).
13. Всисна зона або зона …(кореневих волосків).
14. Воду із розчиненими мінеральними речовинами вбирають …(кореневі волоски).
15. Кореневі волоски утворюють тканину …(покривну).
16. Провідна зона або… (зона бічних коренів).
17. Найтовща ділянка кореня це – … (провідна).
18. Провідна зона не має  …(кореневих волосків).
19. Ксилема – це сукупність ..(судин).
20. Флоема- це сукупність …(ситовидних трубок).
21. По ксилемі відбувається потік речовин … (висхідний).
22. По флоемі відбувається потік речовин (низхідний).

 

ВИДОЗМІНИ КОРЕНЯ

1. Видозміна кореня, у якій відкладаються запасні поживні речовини …(коренеплід).
2. Видозміни у буряка, моркви …(коренеплоди).
3. Якщо поживні речовини відкладаються у потовщених бічних або додаткових коренях, тоді вони мають назву … (бульбокорені, кореневі бульби).
4. Дихальні корені слугують для … (постачання кисню до клітин кореневої системи).
5. Дихальні корені притаманні рослинам …(боліт).
6. Функцію підпорок виконують … (опорні) корені.
7. У ліан корені … (чіпкі).
8. Повітряні корені – це… ( додаткові корені, які відходять від стебла і звисають у повітрі).
9. Корені – присоски властиві рослинам … (паразитам).
10. Омела – напівпаразит, тому що … (завдяки зеленому забарвленню у неї відбувається фотосинтез).
11. Видозміни коренів є пристосуванням рослин до … (певних умов зростання).
12. Зеленим добривом називають … (попередньо приорені бобові).
13. Людина застосовує у їжу такі коренеплоди … (буряк, морква, ріпа, редька, петрушка, хрін, селера)

 

 

 

 

ПАГІН

1. Пагін – це стебло, з … (розміщеними на ньому листками та бруньками).
2. Стебло забезпечує … (зв'язок надземної частини рослини з її кореневою системою).
3. Місця прикріплення листків на стеблі … (вузли).
4. Частина стебла між двома вузлами … (меживузля).
5. Верхній кут, утворений стеблом і листком … (пазуха листка).
6. Бічна частина пагона, що здійснює фотосинтез, дихання, випаровування … (листок).
7. Брунька – це … (зачаток нового пагона).
8. За розміщенням на стеблі розрізняють бруньки (верхівкові, бічні, пазушні, додаткові).
9. У залежності від особливостей будови розрізняють бруньки … (вегетативні, генеративні).
10. Вегетативні – це ті, з яких розвиваються … (листки).
11. Генеративні – це ті, з яких розвиваються .. (квітки або суцвіття).
12. Змішані - це такі, які …. (водночас мають зачатки квіток та листків).

 

 

 

 

СТЕБЛО – ВІСЬ ПАГОНА

1. Основна функція стебла – з’єднує … ( корінь, бруньки, листки); транспортує речовини…(опора, фотосинтез)
2. Стебла бувають … (прямостоячі, чіпкі, виткі, повзучі).
3. У дерев стебло – дерев’янисте або … (стовбур).
4. У залежності від середовища , у якому розвиваються стебла, їх можна поділити на … (надземні, підземні, водяні).
5. У стеблі деревної рослини розрізняють такі шари … (кора, камбій, деревина, серцевина).
6. Зовнішня частина стебла … (кора).
7. Сочевички кори слугують для … (газообміну, випаровування).
8. Під корком містяться клітини … (основної) тканини.
9. По лубу здійснюється …  (низхідний ) потік речовин.
10. Бічна твірна тканина … (камбій).
11. Деревина розміщена між … (камбієм і серцевиною).
12. Провідна тканина деревини складається із .. (судин).
13. Центральна частина стебла, що не містить провідної та механічної тканин … (серцевина).

 

 

ВИДОЗМІНИ ПАГОНА

1. Видозміни пагона можуть бути – за розміщенням щодо поверхні грунту- (надземні, підземні)
2. У дикої груші, терену, сливи, гльоду, обліпихи видозміни пагона – це (колючки)
3. У винограду, дині, огірка, гарбуза – це (вусики)
4. Вуса мають (суниці)
5. Надземна стеблова бульба утворюється у (капусти – кольрабі)
6. Підземними стебловими видозмінами є: (кореневища, підземні столові бульби, цибулини, бульбоцибулини)
7. У картоплі, топінамбура –це ( бульби)
8. Кореневище розвивається у (конвалії)
9. У тюльпанів, нарцисів – це ( цибулина)
10. У гладіолуса, шафрану – (бульбоцибулина)
11. Значення видозмінених пагонів (запас поживних речовин, вегетативне розмноження, в їжу, у медицині, закріплення пісків)

ЗОВНІШНЯ БУДОВА ЛИСТКА

1. Бічна частина пагона (листок)
2. Рослина, що має листок діаметром до 2 м (вікторія амазонська)
3. Основна частина листка (листкова пластинка)
4. Сидячий листок це той, що (не має черешка)
5. Черешок допомагає рослині (повертати пластинку до сонця)
6. Прилистки виконують функцію (захисну)
7. Простими називають листки, що складаються із (однієї листкової пластинки)
8. Складні мають (декілька) листкових пластинок
9. Судинно – волокнисті пучки, що сполучають листок із стеблом (жилки)
10. Жилкування буває (дугове, паралельне, сітчасте)
11. Прикладом різних типів жилкування є : у пшениці (паралельне), воронячого ока, конвалії, груші
12. Яке значення має визначення типу жилкування( для систематики)
13. Певний порядок розміщення листків на стеблі (листорозміщення)
14. У яблуні листорозміщення (чергове), бузку (супротивне), воронячого ока (кільчасте)
15. Листкова мозаїка – це таке розміщення листків, (при якому вони найменше затіняють один одного)

 

ВНУТРІШНЯ БУДОВА ЛИСТКА

1. Зверху і знизу листок вкритий (шкіркою)
2. Покривна тканина одношарова, складається з (живих) клітин
3. Іноді зверху шкірку вкриває жироподібна речовина – (кутикула)
4. Клітини шкірки не мають (хлоропластів)
5. Зелені клітини продихів називаються (замикаючими)
6. Продихи регулюють (газообмін і випаровування води)
7.  У більшості рослин продихи розміщені (на нижньому боці листка)
8. Якщо листки розміщені вертикально, то продихи розташовуються (з обох боків)
9. Плаваючі листки мають продихи (на нижньому боці)
10. Занурені у воду листки – (продихів не мають)
11. Основну тканину листка поділяють на (стовпчасту, губчасту)
12. Найінтенсивніше фотосинтез відбувається у (стовпчастій) тканині
13. У губчастій тканині (відкладаються про запас поживні речовини)
14. Жилки листка виконують функцію (опори, провідну)

 

ФУНКЦІЇ ЛИСТКА

1. Основні функції листка (фотосинтез, випаровування, газообмін)
2. Фотосинтез – це процес утворення із (неорганічних речовин органічних та виділення кисню) на світлі в зелених листках
3. Для фотосинтезу необхідне (світло, вода, вуглекислий газ)
4. У результаті фотосинтезу утворюються (крохмаль, кисень)
5. Найінтенсивніше фотосинтез відбувається при температурі( 20 – 25 С)
6. Космічну роль зелених рослин полягає у (перетворенні сонячної енергії, колообізі речовин)
7. Дихання – це процес (поглинання кисню, виділення вуглекислого газу)
8. Чим вища температура, тим інтенсивність дихання (вища)
9. Якщо вміст вуглекислого газу у повітрі збільшується, то інтенсивність дихання рослин (знижується)
10. Космічну  роль зелених рослин  довів учений (К.А.Тімірязєв)
11. Випаровуючи воду, рослина захищається від (перегрівання)

 

ВИДОЗМІНИ ЛИСТКА

1. Листки змінюють своє забарвлення, тому що відбувається (руйнування хлорофілу)
2. Відокремлю вальний шар – шар клітин, що зумовлює (відокремлення листка від стебла)
3. М’ясисті листки допомагають рослині (зберегти вологу)
4. Колючки барбарису слугують для (захисту
5. Колючки кактусів сприяють (зменшенню випаровування води)
6. Вусики гороху допомагають ( при закріпленні у певному положенні стебла)
7. Сухі луски цибулі (захищають), а соковиті (накопичують поживні речовини)
8. У комахоїдних листки здатні (захоплювати здобич і виділяти травні соки)

 

 

БУДОВА І РІЗНОМАНІТНІСТЬ КВІТОК

1. Квітка – це (генеративний орган рослини, видозмінений пагін)
2. Призначення квітки – забезпечення (статевого розмноження)
3. Головні частини квітки (маточка і тичинки)
4. Квітка прикріплюється до стебла за допомогою (квітконіжки)
5. Сукупність чашолисточків утворює (чашечку)
6. Сукупність пелюстків – (віночок)
7. Пелюстки захищають маточку і тичинки, а також (приваблюють комах)
8. Подвійна оцвітина – це така, як у (вишні)
9. Тичинка складається із (тичинкової нитки і пиляка)
10. Сукупність пилкових зерен(пилок)
11. Маточка складається із (приймочки, стовпчика, зав’язі)
12. Насінні зачатки розвиваються в середині  (зав”язі )
13. Тичинкові квітки містять (лише тичинки)
14. Маточкові квітки містять лише ( маточки), тому називаються ще жіночими
15. Квітки, що мають лише тичинки або маточки називаються (одностатевими)
16. Квітки, які не мають ні тичинок, ні маточок слугують для (приваблення комах –запилювачів)
17. Рослини, у яких чоловічі і жіночі квітки розміщені на одній особині, називаються (однодомними)
18. Приклади однодомних рослин (огірок, дуб)
19. Приклади дводомних рослин (обліпиха, тополя)

 

СУЦВІТТЯ

1. Суцвіття – це (група квіток, розташованих на пагоні у певному порядку)
2. Є такі типи суцвіть (прості й складні)
3. Складні суцвіття відрізняються від простих тим, що (становлять собою сукупність простих суцвіть, зібраних на спільній осі)
4. До простих суцвіть належать (колос, щиток, зонтик, кошик, початок, головка)
5. До складних суцвіть (волоть, складний колос, складний щиток)
6. У смородини, черемхи суцвіття (китиця)
7. У яблуні, сливи (щиток)
8. У цибулі, часнику (зонтик)
9. У подорожника, осоки (колос)
10. Суцвіття волоть у (винограду, бузку)
11. Суцвіття сприяють процесу ( запилення ), що в свою чергу веде до зростання чисельності виду, його розселення

 

ШАПКОВІ ГРИБИ

1. Плодове тіло шапкових грибів – це (шапка, ніжка)
2. Забарвлення шапці надають особливі сполуки (пігменти)
3. Гіфи – (нитки грибниці)
4. Гіфами утворене (плодове тіло)
5. Відповідно до будови нижньої частини шапки гриби поділяються на (пластинчасті, трубчасті)
6. Грибниця забезпечує (живлення гриба)
7. Призначення плодових тіл – для (розмноження)
8. Гриби можуть розмножуватись (статево, нестатево, вегетативно)
9. Мікориза – зрощення (коренів вищих рослин із грибницею)
10. Без співжиття із грибами не можуть зростати (осика, береза, тверда пшениця)

 

ЦВІЛЕВІ ГРИБИ. ДРІЖДЖІ.

ГРИБИ – ПАРАЗИТИ

1. Гриби, що оселяються на субстратах з великим вмістом органіки (цвілеві)
2. Цвілеві гриби виконують у природі такі функції:( санітарну, ґрунтоутворюючу)
3. Мукор ще називають (головчастою цвіллю)
4. Мукор складається лише (із 1 клітини)
5. Клітина мукора (багатоядерна)
6. Пеніцил – (багатоклітинний цвілевий гриб)
7. З допомогою цвілевих грибів одержують (пеніцилін, лимонну кислоту, тверді сири)
8. Гриби, що не утворюють грибниці (дріжджі)
9. Сажки, ріжки – (гриби – паразити)
10. Ріжки поселяються і вражають (колоски злакових)
11. Спори ріжок зумовлюють хворобу (гангрену)
12. Користь від ріжок полягає у тому, що із них одержують (лікарські препарати, що зупиняють внутрішні кровотечі)
13. Сажки вражають (різноманітні органи злакових)
14. Щоб уникнути захворювання сажкою, (насіння обробляють отрутохімікатами)
15. Борошнисто росяні гриби поселяються на (плодах)
16. Фітофтора вражає (картоплю)
17. Нарости на деревах це (плодові тіла трутовиків)
18. Трутовики живляться (тканинами рослини – хазяїна)
19. Стовбури загиблих дерев, вражених трутовиками,  треба спалювати, щоб(запобігти захворюванню інших рослин)
20. Біологічний метод боротьби полягає у застосуванні грибів (для зменшення чисельності шкідливих видів)