«Чигирине, Чигирине». Роздуми поета про минуле й майбутнє України. «Стоїть в селі Суботові». Художня оцінка діяльності Б.Хмельницького

Тема: «Чигирине, Чигирине».  Роздуми поета про минуле й майбутнє України. «Стоїть в селі Суботові». Художня оцінка діяльності Б.Хмельницького.  Зв’язок з «Великим льохом»

Мета: опрацювати ідейно-художній зміст програмових поетичних творів Т.Шевченко, навчитися визначати в їх тексті образи і фрагменти додаткового символічного значення, самостійно розкривати їхній зміст; розвивати пам’ять, логічне мислення, увагу, спостережливість, вміння виразно читати поетичні твори, робити відповідні висновки, узагальнення; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття безкомпромісності у ставленні до гнобителів нації, прищеплювати віру в краще майбутнє України.

Тип уроку:засвоєння нових знань та розвитку на їх основі умінь та навичок.

Методи і прийоми: слово вчителя, бесіда, робота з текстом ліричного твору, робота з підручником, розповідь, прийом «Мікрофон».

Обладнання: підручник, портрет Т. Шевченка, Богдана Хмельницького, Катерини ІІ, Миколи ІІ, фотоілюстрації до твору.

Ланцюжок навчальних ситуацій (план)

1.               Вступне слово вчителя
2.               Тестове опитування за поемою «Кавказ»      
3.               Повідомлення теми і мети уроку
4.               Бесіда про історичне минуле українського народу
5.               Виразне читання поезії Т. Шевченка «Чигирине, Чигирине»
6.               Ідейно-художній аналіз вірша. Бесіда 
7.               Виразне читання поезії Т. Шевченка «Стоїть в селі Суботові»
8.               Аналіз змісту твору. Бесіда
9.               Ідейно - художній аналіз поеми «Великий льох»
10.          Робота над твором Т. Шевченка «Великий льох». Виразне читання уривків із твору
11.          Домашнє завдання та інструктаж до його виконання

  Хід уроку

1.Вступне слово вчителя

Тарас Шевченко – великий український поет, письменник, художник, громадський діяч.  Він був сином мужика і став володарем у царстві Духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської  культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим.  

2. Тестове опитування за поемою «Кавказ»       

1.               Кому Т.Шевченко  присвячено поему «Кавказ»?

а) Якову де Бальмену;  б) Євгену Гребінці;

в)Карлу Брюллову;  г)Василю Жуковському.

2.               До якого періоду творчості належить ця поема?

а) ранній;    б) «Трьох літ» (1843–1845);

в) «У казематі»;   г)останніх років.

3.               Описуючи гори Кавказу, поет звертає увагу читача на те, що вони:

а) надто високі;   б) засіяні горем;

 в) дуже старі;  г) дивують своєю красою.

4. Рядки з поеми:

Слава! Слава!

Хортам, і гончим, і псарям,

І нашим батюшкам-царям

Слава!-пройняті

а) сарказмом;  б) іронією;

в)захопленням ;  г)пафосом.

5.               Епітети «ненагодована і гола» в поемі стосуються:

а) мудрості;   б) правди;

в) волі;   г)гір.

5. Поема написана у формі революційно-викривального ліричного

а) діалогу;   б) монологу;

в) полілогу;   г) трактату.

6. Головною думкою поеми є:

а) інтерпретація міфу про Прометея;

б)оповідь про тяжке життя народів Кавказу;

в)осуд колоніальної політики царської Росії;

г) заклик до навчання та просвітництва.

7. Символічними у творі є образи:

а) Прометея та орла;   б) храму і каплиці;

в) правди і волі;   г) чурека і саклі.

8. Головна часнина поеми – це монолог:

    До нас в науку! ми навчим

    Почому хліб і сіль почім!

    Ми християне; храми, школи,

    Усе добро, сам Бог у нас!

а)філософа;  б) правителя;

в) колонізатора;  г)кріпака.

10. Чому автор вводить на початку твору образи Прометея і орла, який «довбе ребра й серце розбиває»?

11. У чому полягає антиколоніальне спрямування поеми «Кавказ»?

12. Чи є актуальними проблеми, які підняв у поемі автор, актуальними у наш час? Обгрунтуйте свою відповідь.

3.               Повідомлення теми і мети уроку
4.               Бесіда про історичне минуле українського народу

1.               Чим історичне минуле приваблювало Т. Шевченка?

Було колись — в Україні Ревіли гармати;

Було колись — запорожці Вміли пановати.

Пановали, добували І славу, і волю…( Іван Підкова)

2.               Які свої твори поет присвятив уславленню минулого? («Гайдамаки», «На вічну пам’ять Котляревському»,  «До Основ’яненка» та ін.)
3.               Хто такий Богдан Хмельницький? ( Богдан Хмельницький — син українського шляхтича Михайла, що був урядником у місті Чигирині й недалеко від Чигирина мав невеличкий хутір Суботів. Ще зовсім молодим Богдан вступив до козацького війська. Вже скоро всі помітили, що з нього буде хоробрий і відважний козак-лицар та розумний керівник. Як козацький старшина він брав участь у численних битвах з турками, а в битві під Ціцерою (1620 року) боровся поруч зі своїм батьком.)
4.               Як гетьман пов’язаний з м. Чигирин і с. Суботів ?

5.Виразне читання поезії Т. Шевченка «Чигирине, Чигирине»

6. Ідейно-художній аналіз вірша. Бесіда 

Багато побачив Т. Шевченко у перший рік свого перебування на батьківщині (перша подорож Т. Г. Шевченка по Україні відбулася в 1843−1844 роках). І дуже глибоко все зрозумів. Перед ним постало питання: як жити далі? Змиритися з усім, що бачив? Змиритися з байдужістю панів, які вже давно зденаціоналізувались, перестали відчувати себе синами України, перетворились на перевертнів, що допомагають «москалеві Господарювати, Та з матері полатану Сорочку знімати»? Яким же чином він міг реально допомогти своєму народові? Підняти його на боротьбу, тобто на нову гайдамаччину? Ні, народ до цього не був готовий… насамперед через знічений стан духу та свідомості. Важливо зрозуміти, який саме шлях боротьби за долю свого народу обрав Т.Шевченко в цій, здавалося б, безвихідній ситуації. Думається, що рішення цієї проблеми почало визрівати у поета на шляху з України до Москви. Бо вже в Москві він пише поезію «Чигрине, Чигрине», в якій, фактично, визначивсяу своїй подальшій творчій долі. Своє завдання вбачав у тому, щоб посіяти своє поетичне слово в душі народній. Він має надію, щоз цих слів «зійдуть і виростуть Ножі обоюдні»(1861- скасування кріпацтва).

А вони, ті, ножі,

Розпанахають погане,

Гниле серце, трудне,

І вицідять сукровату,

І наллють живої

Козацької тії крові,

Чистої, святої!!!

Таким чином, буде здійснена, умовно кажучи, операція заміни крові в національному організмі — замість гнилої рабської крові в організмі нації повинна пульсувати кров вільних людей. Тільки за цієї умови Україна зможе вибороти волю, а отже,і краще майбутнє.

Стало зрозумілим, що Т. Шевченко визначився у своїй подальшій творчій долі. З цього часу його слово буде прямо служити пробудженню народу. Поет уже не братиме до уваги, чи подобаються його твори цензурі, чи ні — він не звертатиме уваги на неї,писатиме так, ніби тієї цензури і не було. Його поезії не будуть друкувати, але вони йтимуть до народу в багатьох списках.

Перелік орієнтовних питань:

- Про що свідчить початок поезії? З приводу чого викликаний сум Т.Шевченка?

- Чим славився Чигирин? Згадайте з історії про основні події,пов’язані з цим містом?

- Чому, на думку поета, свята слава міста у високих могилах,які руйнуються?

-  Що шукали москалі, розкопуючи льохи Б. Хмельницького

- До кого і з яким питанням звертається Т. Шевченко у творі?

- Через що рута є отруйною для волі? (В Україні квітка вважається приворотним зіллям. Мовою квітів рута символізує очищення. За повір'ям, вона захищає тих, хто її носить, від злих чар. Крім того, рута символізує скорботу й каяття, і тому її використовують і для проклять. Руту здавна застосовували для лікування різних хвороб, але, згідно з народною традицією, для безпеки її слід було збирати рано ранок, так як після полудня "благодать-трава" перетворюється в "траву скорботи")

- Хто такий юродивий? Чому автор так себе називає?

- Якої шкоди завдали зрадники Україні, хто занедбав її величі славу?

- Чим занепокоєний поет? Що змушує його зневажливо ставитися до гетьманів?

- Які сподівання він покладає на майбутні покоління?

- Як Т. Шевченко характеризує своє слово? (Моє слово тихосумне, / Богобоязливе) Чим це викликано?

- Чому поет, закінчуючи поезію, висловлює думку про неминучість пробудження святої правди? Що він зробить для того,щоб його мрія обов’язково здійснилася?

Мікрофон: «Про яку правду мріяв Т. Шевченко? Чи здійснилася вона?»

7. Виразне читання поезії Т. Шевченка «Стоїть в селі Суботові»

8.  Аналіз змісту твору. Бесіда

 «Стоїть в селі Суботові» — епілог містерії «Великий льох». У поезії Т. Шевченко критикує Б. Хмельницького за його легковірність, необачність, політичну недалекоглядність. Гетьман, на думку поета, не зрадник, але за приєднання України до Росії його осудять нащадки, тож краще б йому було і на світ не народжуватись. Письменник таврує Хмельницького за необачний Переяславський (Переяславська рада - 1654) союз з Московією.

 Перелік орієнтовних питань:

- Що вам відомо про Суботів з історії України?

- За що Т. Шевченко критикує діяльність Б. Хмельницького?

- Якої шкоди, на думку Т. Шевченка, українському народу завдали його вороги?

- Кого митець називає сторонніми людьми? Чому вони сміються з України?

- Чому поет порівнює Україну з домовиною?

- Якою вбачав Т. Шевченко долю «невольничих дітей»?

Мікрофон: «У чому полягає актуальність цієї поезії на сучасному етапі?»

 «Золотоносний» тунель Богдана Хмельницького

У середині XVII століття Богдан Хмельницький розпочав війну за незалежність від польської шляхти. Завдяки успішним військовим діям золото ляхів переходило в руки повстанців. Під хорошою охороною скарби доставляли в заміську резиденцію гетьмана в село Суботів, що неподалік Чигирина. З історичних документів відомо, що з польського золота Хмельницький карбував монети для молодої української держави. На одній стороні стояло його ім'я, на іншій — герб майбутньої держави. Але жодної монети до наших днів не дійшло. Історики впевнені: це говорить про те, що Хмельницький десь заховав незчисленні скарби!

Частину свого багатства Хмельницький міг заховати в підземному тунелі, що з'єднує Суботів з Чигирином, — говорить викладач Черкаського державного технологічного університету, кандидат історичних наук Валентин Лазуренко. — Цей тунель копали полонені татари. Він був настільки широкий, що тут міг вільно скакати вершник. Десь у підземеллі Хмельницький і закопав у бочках свою скарбницю. На сьогоднішній день тунель практично повністю завалений. Є ще версія, що частина скарбів гетьмана захована в самому високому пагорбі під Суботові, який називається Вовчий Шпиль. Подейкують, що там же перепоховані останки самого Богдана Хмельницького.

Т. Шевченко мав своє бачення до діяльності Б. Хмельницького.  Він різко негативно поставився до угоди гетьмана з царем Олексієм Михайловичем і його боярами. Тому митець у своїх подальшихтворах висловлює сум, що разом з видатною історичною постаттю нашої держави було поховано і саму ідею незалежності. Над чим розмірковував поет, неодноразово відвідуючи Суботів? - — Якою хотів бачити Україну Т. Шевченко? У чому він вбачав трагедію рідного краю?

9.  Ідейно- художній аналіз поеми «Великий льох»

Тема: правдиве відображення трагічних епізодів української історії, показ національного відкупу українського народу, пов’язаного з пошуками скарбу Б. Хмельницького, в часи гетьманування якого українська держава досягла вершини свого розвитку.

 Ідея: засудження зради старшинської верхівки інтересам української нації; підступного приєднання України до російської імперії; імперського геноциду російських посіпак в Україні, висловлення обурення антиукраїнською політикою жорстокої імператриці Катерини, яка спричинилася до знищення лицарської Запорозької Січі.

 Основна думка:

а) доля держави не в руках лідерів, а в руках народу;

б) усяка послуга ворогові, навіть найменше сприяння йому, є смертельним гріхом.

 Жанр: поема-містерія.

Алегоричність заголовку твору

Заголовок твору - алегоричний. Слово "льох" у тлумачному словнику пояснюється як спеціально обладнана яма для зберігання продуктів харчування; а також приміщення для переховування або ув'язнення кого-небудь. За своїм значенням відповідно до змісту твору найточніше підходить друга частина тлумачення цього слова. За алегоричним змістом у творі великий льох - це великий скарб: незалежна Українська держава, яка за часів Богдана Хмельницького була визнана Європою як суб'єкт міжнародного права. Зрадивши своїй державі, втративши самостійність, ми стали предметом загального осуду й глузування:

- Так сміються ж з України

- Стороннії люди!

10. Робота над твором Т. Шевченка «Великий льох». Виразне читання уривків із твору

Перелік орієнтованих питань:

- У чому полягає призначення льоху взагалі?

•   «Три душі»

- Чому місцем для зупинки під час польоту птахи обрали хрест на старій церкві?

- З якою промовою вони звернулися до Бога? Про що вона свідчить?

- За яких умов три душі могли потрапити до раю? («Тойді у рай їх повпускаєш, / Як все москаль позабирає, / Як розкопа великий льох»)

- Що, на ваш погляд, могло переховуватися у великому льосі?

   Душа І

- Де народилася Пріся? Яким було її дитинство?

- Як до дівчини ставилися у помешканні гетьмана?

- Яким чином Т. Шевченко ідеалізує героїню? («Росла, виростала! / Як квіточка; і всі мене / Любили й вітали / І нікому я нічого, / Ніже злого слова, / Не сказала. Уродлива / Та ще й чорнобрива»)

- До якого свята готувалася Пріся?

- Що лихого вчинила дівчина? Як у народі ставляться до прикмети, коли тобі переходять шлях з повними відрами?

- Куди прямував гетьман? («…Він їхав в Переяслав / Москві присягати!») Згадайте, що вам відомо про цю історичну подію.

- Якої шкоди завдала дівчина тією водою оточуючим? («Батька, матір, себе, брата, / Собак отруїла»)

- Для чого Т. Шевченко акцентує увагу читача на тому, що криниця, з якої Пріся брала воду, була замуленою і висохлою? Який підтекст містить цей факт?

   Душа ІІ

- Який гріх вчинила друга душа? Чи осмислено це вона зробила? (Ні, бо була недолітком)

- Що мав на увазі Т. Шевченко, описуючи пожежу в Батурині, вбивство Чеченів?

- Як у творі зображена страшна картина пожежі? Кого автор звинувачує у скоєнні лиха?

- Яких знущань зазнала героїня? Що цим самим хотів довести Т. Шевченко?

- Чому дівчина просила «московського капітана» для себе смерті?

- За що героїня вдячна самотній бабусі?

- Як дівчина пояснює причину свого гріха? («…За те, що всякому / Служила, годила… / Що цареві московському / Коня напоїла!..»)

   Душа ІІІ

- Що свідчить про місце народження третьої героїні?

- З приводу чого мати намагалася заспокоїти свою дитину? («Я плакала, я не знаю, / Чи їсти хотілось? / Чи, може, що в маленької / На той час боліло?»)

- На що жінка звернула увагу малечі? («І галеру золотую / Мені показала, / Мов будинок в галері / Князі, і всі сіли / Воєводи… і меж ними / Цариця сиділа»)

- У чому була причина смерті матері та її дитини? Що вона символізує? («Я глянула, усміхнулась… / Та й духу не стало!»)

- Як Т. Шевченко характеризує царицю Катерину? Чим викликане його негативне ставлення до неї? («Що тая цариця — / Лютий ворог України, / Голодна вовчиця!.. / Скажіте, сестриці?»)

•   «Три ворони»

- У чому перша ворона звинуватила Богдана? («Крав Богдан крам, / Та повіз у Київ, / Та продав злодіям / Той крам, що накрав»)

- Чим вихвалялася друга ворона? («Я в Парижі була / Та три злота з Радзівілом / Та Потоцьким пропила»)

- Як автор характеризує цих трьох чорних героїнь? («Неначе три сестри старі, / Що дівували, дівували, / Аж поки мохом поросли»)

- Чим «поживилася» перша ворона, потрапивши до Сибіру? («…Та в одного / Декабриста вкрала / Трохи жовчі»)

- У скоєні якого злочину звинувачує Т. Шевченко царицю Катерину? («Три указа накаркала / На одну дорогу…», «Да шесть тысяч в одной версте / Душ передушила…»)

- Яке гноблення чинилося самодержавством над народом? («Що розлили з річку крові / Та в Сибір загнали»)

- Що робила цариця з «вольними козаками»? («Кому я їх не наймала, / Не запродавала»)

- Яку жорстокість вона виявила по відношенню до Полуботка? («І славного Полуботка / В тюрмі задушила»)

- Яким чином перша ворона охарактеризувала І. Гонту? Що вам відомо про цього національного героя? («Що, як виросте той Гонта, / Все наше пропало! / Усе добро поплюндрує, / Й брата не покине! / І розпустить правду й волю / По всій Україні!»)

- Що пропонує перша ворона подругам зробити, аби застерегти їх від лиха? («Поки сліпі люде, / Треба його поховати, / А то лихо буде!»)

•   «Три лірники»

- Хто такі лірники? Кого вони оспівували у своїх творах?

- Чому лірників поет не називає бандуристами, кобзарями?

- З якою метою вони подорожують до Суботова?

- Які історичні події, пов’язані із Б. Хмельницьким, згадуються у творі? (…І про Ясси, / І про Жовті Води, / І містечко Берестечко)

- Чим викликане велике прагнення розкопати великий льох?

- Що було виявлено в результаті цього? («Костяки в льоху лежали / І мов усміхались, / Що сонечко побачили. / От доброго Богдана! / Черепок, гниле корито / Й костяки в кайданах!»)

- Чому ісправник так прагнув помститися Б. Хмельницькому? («Трохи не сказився! / Що нічого, бачиш, взяти, / А він же трудився! / І день і ніч побивався, / Та в дурні й убрався»)

- Як сам Т. Шевченко ставився до старців?

- За що москаль-правитель звинувачує лірників, дорікає їм? («Я вам дам Богдана, / Мошенники, дармоеды! / Й песню сложили / Про такого ж мошенника…»)

- Чим пояснити таке зневажливе ставлення москаля до Б. Хмельницького?

- Як було покарано лірників за їх вільнодумство? («Взяли й завалили — / Випарили у московській / Бані-прохолоді»)

- Чому ж все-таки не було розкопано великого льоху?

Мікрофон: «Чи є в душі надія, що вони потраплять до раю, що гріх зради їм буде прощений?»

11. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання

Прочитати  поему «І мертвим, і живим, і ненародженим…»