Цитатний диктант з української літератури для учнів 10-х класів за драмою Івана Франка "Украдене щастя".

10 клас. Українська література.

Цитатний  диктант за драмою Івана Франка «Украдене щастя»

 

1. «Знаєш, як старі люди кажуть: не викликай вовка з лісу. А то буває таке, що як у злу годину скажеш кому лихе слово, то воно зараз сповниться». Цитата належить

А Миколі

Б Насті

В одному з парубків

Г Анні

2. «Ой мужу ж мій, мужу, не бий мене дуже,

В мене тіло біле, болить мене дуже». Цю пісню співають

А Настя з Анною

Б Настя з Миколою

В Анна з Михайлом

Г  гурт дівчат

3. Якого персонажа  характеризує цитата  «Чоловіка маєш доброго, тихого, роботящого, що трохи не молиться до тебе».

А Миколу Задорожного

Б Михайла Гурмана

В Олексу Бабича

Г війта

4. Слова « І пощо ви мені згадуєте моїх братів? Адже знаєте, що вони мої найтяжчі вороги»  звернені до

А Миколи

Б Анни

В Насті

Г Олекси

5. « Серце?  Що воно мені має говорити?»  Здивовано запитує

А війт

Б Анна

В Настя

Г Микола

6. Про якого героя йдеться в рядках: «У жандармах служить уже три роки. Вчора до нас у хату заходив, про тебе розпитувався».

А Михайла Гурмана

Б Олексу Бабича

В Миколу  Задорожного

Г орендаря

7. «О, якби ти знала, як він гарно та щиро говорив про тебе!» Кого мала на увазі одна з героїнь твору

А Миколу

Б Олексу

В війта

Г Михайла

8. Який персонаж говорить про себе:«Ой господи, і як се я душі не згубив по дорозі, то й сам уже не знаю! Та й промерз до самої кості!»

А Микола 

Б війт

В Шльома

Г Михайло

9. Слова «…мені так чогось лячно, так чогось сумно, як коли б якесь велике нещастя надо мною зависло» належать

А Насті

Б Миколі

В Анні

Г Михайлові

10.  Про кого сказано: «Живеш, як у бога за дверми...»

А Настю

Б Анну

В Олексу Бабича

Г Миколу Задорожного

11.  У цитаті «Я його до суду завдам! Я завтра, ось так як є, до самого пана судії піду»  йдеться про

А війта

Б Михайла Гурмана

В Олексу Бабича

Г Шльому

12.  У репліці «Тут видима річ, що брати ошукали тебе. Він зовсім не винуватив тебе» Настя говорила про

А війта

Б Михайла

В Миколу

Г Олексу

13.  Зі словами «Та вспокійтеся … Ще бог ласкав, відверне від нас лиху пригоду» звертається до Насті

А Микола Задорожний

Б Олекса Бабич

В Михайло Гурман

Г  війт

14.  Хто й до кого звертається з такими словами: «Та почекай лишень! Господи, сорочку покровавив! Ну, що се таке з тобою сталося»

А Анна до Миколи

Б Анна до Михайла

В Настя до Миколи

Г Настя до Олекси

15.  Слова «Ніг своїх не чую, так промерз та змучився! Ой, господи тобі слава, що з душею з того снігового пекла вихопився!» говорить про себе

А Олекса Бабич

Б Микола Задорожний

В Михайло Гурман

Г війт

16.  «Е, тілько того зарібку як кіт наплакав. Вісім шісток на день», - розповідає

А Олекса Насті

Б Микола Михайлові

В Анна Насті

Г Микола Анні

17.  Зі словами : «Нелюди! Поганці! Таки додержали слова, закопали тебе живцем у могилу! Бог би їм сього не простив!» звертається

А Настя до Анни

Б Микола до Анни

В Олекса до Анни

Г Михайло до Анни

18.  «Звір ти, звір лютий! Наострився пожерти нас і тепер думаєш, що найшов притоку. Але бог тебе, покарає, тяжко покарає?» - гнівно говорить

А Анна одному з братів

Б Анна Михайлові

В Анна війтові

Г Настя війтові

19.  « Самим поглядом, здається, наскрізь тебе прошибає, мов розпаленим дротом. Ох, та й боюсь я його тепер! Боюсь, як найтяжчого ворога!» - роздумує

А Настя

Б Микола

В Анна

Г Олекса

20.  « … я не бачив, аби вас кум начальник покровавив. Ударив вас поза вуха, то правда, але , щоби вас отак подряпав, то я того не можу посвідчити»,- розповідає

А Олекса Бабич

Б один селянин

В війт

Г Михайло Гурман

21.  «О, я не такий, щоб тебе пустити з рук! Раз мені щастя всміхнулося по тільких роках, то вже я тепер не випущу його!» - у запалі говорить

А Олекса Анні

Б Микола Анні

В Олекса Насті

Г жандарм Анні

22.  Слова « … з ним ні в кут ні в двері, що з нього люди сміються, що хіба хто не хоче, той з нього не глузує!» характеризують

А Михайла

Б Миколу

В війта

Г Олексу

23.  Зі словами : «Наперекір тим, що вкрали наше щастя. Ми його відокрадімо …» звертається

А Микола до Анни

Б Олекса до Насті

В жандарм до Анни

Г Олекса до Анни

24.  «Без серця вона! І відразу се було видно. Адже як його брали, то аби вам слово сказала, аби одну сльозу проронила, як чесній жінці годиться! Де там!» Ці слова належать

А Насті

Б Олексі

В Миколі

Г Михайлові

25.  «Та й страшний же! А найстрашніший, як усміхається. Так ті зубищі білі та великі виставить, що, здається чоловікові, ось-ось укусить». Так одна з жінок характеризує

А Олексу

Б Шльому

В Миколу

Г Михайла

26.  « … її чоловіка ще не судили, ще не знати, чи він що винен, а без суду нікого не вішають», - стверджує

А жандарм

Б війт

В Олекса

Г Настя

27.  «Він для мене все: і світ, і люди, і честь, і присяга», - говорить Анна

А Миколі

Б  Насті

В сама собі

Г  Олексі

28.  « Ти зробив мені прислугу, і я не гніваюсь на тебе! Я хотів і сам собі таке зробити, та якось рука не піднялася». З такими словами жандарм звертається до

А Олекси

Б Миколи

В орендаря

Г війта

29.  Слова «Пане війте! Дайте їм спокій! Вони не винні! Я... я сам...» промовляє

А Олекса Бабич

Б один селянин

В Михайло Гурман

Г Микола Задорожний

30.  Цитата « … вспокійся, хіба ти не маєш для кого жити?» належить

А Насті

Б Олексі

В одній з молодиць

Г Миколі

 

 

( 1 Б,   2 Г,  3 А,  4 В,  5 Б,  6 А,  7 Г,  8 А,  9 В,  10 Б,  11А,   12 Б,   13 Б,  14 А,   15 В,   16 Б,   17 Г,   18 Б,   19 В,   20 А,  21 Г,   22 Б,   23 В,   24 А,   25 Г,   26 Б,   27 В,   28 Б,   29 В,   30 Г. )