Цивілізаційні центри стародавнього Сходу в часі і просторі

Цивілізаційні центри стародавнього Сходу в часі і просторі

Мета: ознайомити учнів з поняттям цивілізація;розповісти як виникли перші цивілізації; формувати вміння аналізувати історичні події та факти; розкривати зміст історичних понять; виховувати толерантність, пошану до історії різних народів, бережне ставлення до пам’яток культури та історії;виховувати інтерес до історії давнього часу.

Очікувані результати: Після уроку учні зможуть:пояснювати поняття цивілізація;розповідати як виникали перші цивілізації;формувати та аналізувати історичні події та факти;розкривати зміст історичних понять.

План: ЩО ТАКЕ ЦИВІЛІЗАЦІЯ ПОЯВА ПЕРШИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ

ЩО ТАКЕ ЦИВІЛІЗАЦІЯ Ми розпочинаємо вивчення якісного нового періоду розвитку людства – історію Стародавнього світу. Вчені визначають цей час як час народження найдавніших цивілізацій та формування перших в історії людства держав. Ви дізналися, який цікавий і важливий шлях пройшли наші пращури від появи предків людини до винайдення землеробства, скотарства та ремесла. Увесь цей час люди залежали від природи. Життя первісних людей по всьому світу було в цілому схожим.

На попередніх уроках ми з вами з’ясували, який цікавий і важливий шлях пройшли наші предки від відокремлення з тваринного світу до появи землеробства, скотарства та ремесла. Увесь цей час люди залежали від природи. Життя первісних людей по всьому світу було в цілому схожим. Але протягом IV-ІІ тис. до н.е. людьми були зроблені відкриття. Із завершенням епохи первісності в людському суспільстві розпочався період, названий вченими історією Стародавнього Сходу. Саме в цій частині світу виникли перші цивілізаційні осередки, які визначали новий етап розвитку людства. Цивіліза́ція — людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу має стійкі особливі риси в суспільній організації, господарстві та культурі, спільні духовні цінності, ідеали, світогляд.’

ПОЯВА ПЕРШИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ Перші цивілізації з’явилися у долинах великих річок: Тигр і Євфрат у Месопотамії (Межиріччі), Нілу в Єгипті, Інду в Індії та Хуанхе в Китаї. У родючих долинах річок люди вирощували добрі врожаї. Це давало змогу прогодувати родину і розводити домашню худобу. Тому поступово чисельність населення зростала і на місці селищ землеробів постали міста з десятками тисяч жителів. Найдавніші міста у світі виникли в Месопотамії близько 3500 р. до н. е. У Єгипті міські осередки з’явилися близько 3200 р. до н. е. У долині Інду – близько 2500 р. до н. е, а на території Китаю в долині р. Хуанхе – близько 1800 р. до н. е.

Торговельні контакти перших цивілізацій були досить широкими. Продукти землеробства і скотарства обмінювали на ремісничі вироби та інші продукти і ресурси, які іноді привозили за сотні, а то й тисячі кілометрів. Існували народи, для яких головним заняттям з-поміж інших була торгівля. Наприклад, давні фінікійці, які жили на узбережжі Середземного моря, перетворили свої міста Тир, Бібл, Сидон та ін. на великі торговельні центри. Продаючи вина, маслинову олію, пурпурні тканини, скляний посуд, фінікійці прославилися як успішні торговці і найкращі мореплавці тогочасного світу. Їм навіть вдалося на своїх кораблях обітнути Африку вздовж західного берега!

Окремі члени громад, як правило вожді племен, використовуючи свою керівну роль, накопичували багатства і підпорядковували собі інших членів громади. Так сформувалася соціальна нерівність, за якої одні члени суспільства займають більш привілейоване становище порівняно з іншими. Так формувалася соціальна нерівність, різні групи суспільства мали різні права та можливості. Часто влада правителя оголошувалася священною (такою, що була дана богами). Очевидно, так було задумано, щоб пошана до богів змушувала громаду коритися владі. Прагнучи довести могутність і зберегти пам’ять про свою велич для наступних поколінь, правителі будували храми, палаци, гробниці.

Зростання чисельності громад, потреба регулювати відносини між людьми та керувати господарством зумовило формування особливої групи людей – чиновників, що допомагали правителю управляти державою. Управління здійснювалося на основі визнаних правил, які згодом назвали законами. Спочатку вони існували в усній формі, але від часів царя Хаммурапі (правитель Вавилона в 1792–1750 рр. до н. е.) закони почали записувати. Винайдення писемності близько 5 тис. років тому було надзвичайно важливим відкриттям людства. Спочатку знаки письма використовували для обліку продукції, податків і платні. Згодом люди почали записувати священні тексти, закони, міфи, діяння правителів (саме ці розповіді започаткували історичні описи).

Отже, суспільні зміни, що відбулися в ряді районів світу протягом IV– ІІІ тис. до н. е., засвідчили перехід людства на значно вищий, порівняно з первісною добою рівень розвитку. Саме тому цей час і називають часом появи перших цивілізацій.