ДІАЛЕКТИ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ: ЯКІ ВЧИТИ?

Про матеріал
300 років тому існував один-єдиний варіант англійської мови. Той, на якому говорили в Британії. Ця мова і була принесена британцями в нові землі. Америка, Австралія, Нова Зеландія, Індія, Азія і Африка заговорили по-англійськи. У кожному з цих місць англійська мова розвивалася по-своєму, збагачуючись і еволюціонуючи. І по неминучій закономірності поверталася на батьківщину - з емігрантами, товарами, технологіями, комунікаціями.
Перегляд файлу

 

      ДІАЛЕКТИ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ: ЯКІ ВЧИТИ?

300 років тому існував один-єдиний варіант англійської мови. Той, на якому говорили в Британії. Ця мова і була принесена британцями в нові землі. Америка, Австралія, Нова Зеландія, Індія, Азія і Африка заговорили по-англійськи. У кожному з цих місць англійська мова розвивалася по-своєму, збагачуючись і еволюціонуючи. І по неминучій закономірності поверталася на батьківщину - з емігрантами, товарами, технологіями, комунікаціями.

       ДІАЛЕКТИ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Сучасний британська мова, по-перше, неоднорідна, по-друге, далека від класичної англійської, що існувала 3 століття тому. Усередині британського варіанту виділяються три мовні типи: консервативний англійський (conservative - мова королівської сім'ї та парламенту), прийнятий стандарт (received pronunciation, RP - мова ЗМІ, його ще називають BBC English) і просунута англійська (advanced - мова молоді). Останній тип - самий рухливий, саме він активно вбирає в себе елементи інших мов і культур. Advanced English найбільше схильний до загальної тенденції до спрощення мови. Зміни відбуваються насамперед у лексиці, однієї з найбільш мобільних частин мови: виникають нові явища, які треба назвати, а старі набувають нові назви. Нова лексика приходить в британську молодіжний мову і з інших варіантів англійської, зокрема, американського.

Однак ще більш змінна частина мови - це фонетика. Фонетичні відмінності повсюдні, і саме вони визначають в першу чергу той чи інший варіант або діалект англійської мови. Скажімо, магазин англійці називають "шоп", а американці "шап"; любов у англійців "лав", у ірландців - "лів", а у шотландців - "лув"; день англійці вимовляють як "дей", а австралійці - "ді". В Америці існує три основних діалекти: північний, центральний і південний. Кожен з них в свою чергу підрозділяється на кілька субдіалектів. Самий насичений і характерний - південний діалект, особливо каліфорнійський. Це квінтесенція того, що прийнято називати американською вимовою: "реканьє", смачне жування, озвонченіє приголосних, укорочення голосних. Так, слово "бете" ("краще") перетворюється на "бедер". Ближче до класичної англійської  північний діалект - мова східного узбережжя Нової Англії, куди свого часу прибули перші переселенці з Британії. У самій же Великобританії теж виділяється кілька регіональних діалектів: північний, центральний, південно-західний, південно-східний, шотландський, валлійський і ірландський.

Один з цих діалектів - мова освіченого населення Лондона і південного сходу Англії - з часом набув статусу національного стандарту (RP). Його основу складає "правильний англійський" - мова кращих приватних шкіл (Eton, Winchester, Harrow, Rugby) і університетів (Oxford, Cambridge). Це і є та  класична, літературна англійська, яка є базою будь-якого курсу англійської мови в лінгвістичних школах для іноземців

 Новозеландський, австралійський і ірландський варіанти найближче до того самого класичного британського англійського, який існував 300-400 років тому. Це пояснюється тим, що ці держави і території із-за свого географічного положення та ізольованості не сильно піддавалися впливу культур і мов інших країн. У чому полягає різниця варіантів англійської? Це питання цікавить тих, хто приступає до вивчення варіантів сучасної англійської мови. Основні відмінності полягають в фонетиці, тобто в різниці вимови, в мелодійності, в співучості або, навпаки, ритмічності. Зокрема, в ірландській версії сучасної англійської більш «нейтральна», рівна вимова, спостерігається спрощення і заміна складних фонем. Ірландці також додають в артикуляцію слів нейтральні звуки. Так, слово «film» в Ірландії буде звучати як «філем». Ця співучість - результат впливу кельтської мови. Австралійська версія з ще більш повільним ритмом. Для неї характерна більш рівна шкала інтонаційних коливань.  Відмінності полягають головним чином знову ж таки в фонетиці - зокрема, в мелодиці. Це більш рівна, "нейтральна" вимова, заміна "складних" звуків більш простими, наприклад, міжзубного в словах that, think звичайним. Ірландці, крім того, не економлять звуки між приголосними, додають нейтральні. Ірландський англійський музичний, співучий - що йде від кельтського; для австралійського характерний більш повільний ритм і рівна інтонаційна шкала.

А ось Америка створила практично нову мову: зміни торкнулися не тільки фонетики і лексики, але і найстійкішої частини мови - граматики. Тому цілком природно, що суперечки ведуться в основному навколо двох варіантів англійської мови - британського та американського. Американський англійський називають спрощеною мовою. І це, мабуть, найточніше визначення, що відбиває суть. Простим людям з різних країн, які вирушали до Америки в пошуках щастя, потрібен був такий же простий і нехитрий спосіб спілкування. Рафінований англійський зовсім не підходив для цих цілей. Та й мало хто з переселенців володів ним. В основу американського варіанту ліг розмовний англійський, мова торговців, буржуазії. Але, як відомо, не тільки британці та ірландці освоювали Америку. Туди потягнулися народи зі всієї Європи: французи, іспанці, скандинави, німці, слов'яни, італійці. Нової нації був потрібний об'єднуючий елемент, який допоміг би подолати національні відмінності. Таким елементом і став перетворений англійський. Він неминуче повинен був стати простіше в листі, вимові, граматиці. І так само неминуче ввібрати в себе елементи інших мов. На відміну від британського варіанту американський англійський більш гнучкий, відкритий до змін і легкий для сприйняття. Зокрема, тому він і отримав більшого поширення в світі. Це мова нового покоління без певної національності і місця проживання, вихованого на масовій культурі.

Нові комп'ютерні технології, потужна індустрія розваг, глобальний бізнес - все це "зроблено в Америці", а працює всюди. Самі американці головним своїм досягненням називають вміння створювати моделі і експортувати їх. Вся історія, культура і менталітет Америки уміщаються в одне поняття - "американська мрія". І цим прикладом для наслідування, цією мрією американці заразили весь світ. Те, що весь світ вивчає англійську, теж заслуга американців. Однак, як і в багатьох інших випадках, вони тільки дали поштовх, а розвиток пішов своїм шляхом.

Англійську, яку вивчають в мовних школах всього світу іноземці, носії мови називають Course Book English (мова підручників). Це базовий стандартний англійський, загальний для всіх варіантів цієї мови. У ньому немає колориту, кольору - того, що відрізняє носіїв мови від не носіїв або один від одного. Ідіоми, метафори, жаргон в кожному варіанті англійської - свої. Осягнути їх, так само як освоїти місцеву фонетику і мелодику, значить наблизитися до досконалості, перейти на інший рівень - "англійську як рідну". Завдання для більшості іноземців недосяжне. Але, з іншого боку, мало хто її перед собою ставить. Англійська в сучасному світі всього лише засіб комунікації. Причому зовсім не з носіями (точніше - не стільки з ними), а людей різних національностей один з одним. Англійська мова в наші дні - це новий зручний есперанто. Однак на відміну від того, "справжнього" есперанто - що не мертвонароджений.

 Зараз можна говорити про появу і закріплення якогось  універсального англійського, що увібрав в себе особливості різних мов. Цей - а не американський,  не британський і ніякий інший - варіант англійської і є "мова міжнародного спілкування". Він, природно, легше для розуміння. По-перше, він нейтральний по фарбуванню, по-друге, іноземці говорять по-англійськи повільніше, вимовляють звуки ізольовано, а слова чітко. Крім того, він зручніше: не треба напружуватися, намагаючись наблизитися до "чисто британської" або "чисто американської" вимові.

Цю ж задачу вирішує і "міжнародна мова бізнесу". Черговий міф - що це американська англійська. Вірно, що бізнес - американський винахід (як і саме слово), що школи бізнесу з'явилися в Америці і до сих пір велика і краща їх частина там розташована. Але що стосується мови бізнесу, то її не можна віднести до якогось варіанту англійської. Це професійна мова. Як і мова будь-якої професії, вона має певний, досить обмежений набір термінів, кліше, якими користуються представники цього роду діяльності. Мова бізнесу освоюється разом з професією (в переважній більшості бізнес-шкіл світу викладання ведеться англійською). Її можна вивчити і на спеціальних курсах англійської (Business English, Executive English). Базовий зміст цих курсів однаковий в усіх англомовних країнах. Тому немає великої різниці, де їх проходити: в США або Великобританії, Австралії та Ірландії, Канаді, Новій Зеландії.

                                     ЯКУ МОВУ ВЧИТИ?

Відповідь на це питання закладена в меті: для чого вам англійська потрібна? Якщо ви збираєтеся здавати TOEFL і вчитися в Америці, без американського варіанту англійської не обійтися. Думаєте емігрувати в Канаду? Непогано було б познайомитися з особливостями канадського англійського. І так далі. Але вивчати треба правильну мову. На думку багатьох лінгвістів і викладачів, такою мовою є британський варіант, точніше, та його частина, яка називається "прийнятий стандарт" (RP). Правильний базовий англійський потрібен, до речі, і для того, щоб розуміти і інші варіанти мови, діалекти і особливості. І щоб змогти їх освоїти. Людина з хорошим класичним англійським ніде не пропаде і, якщо буде треба, достатньо легко зможе перебудуватися, звикнути до іншої модифікації мови. На думку викладачів, вивчати британський потрібно ще й тому, що це найбільш багата і повна версія, яка лежить біля витоків всіх інших. Американська фонетика і граматика, на відміну від британської, істотно простіше. Так, носії з США використовують виключно прості часи (Simple), а Перфект форми практично не застосовують. Мову американців називають «недбалою», а британську чистішою і скрупульозною. У неї більше інтонаційних різниць, які утворюють безліч тонів, у неї багата інтонаційна шкала. В Америці ж тільки одна інтонаційна шкала і один спадний тон, які утворюють звукову структуру їхньої мови. Таким чином, акцент іноземця видасть в вас не саме вимова звуку, а темп і тональність. Варто трохи недотягнути або затягнути звук - і вас тут же розкусять носії. До речі, самі жителі США буквально мліють від їх вимови. Американці намагаються наслідувати британцям, а іноді запрошують їх в гості, просять, щоб вони розповідали цікаві історії, а самі з захватом насолоджуються звучанням вимови. Також вони називають британську мову рафінованою мовою, очищеною від усіх похибок мови, якої у американців не було ніколи, адже їх мова спочатку була результатом змішання. Коли американці заздрять «англійській культурі, мові і традиціям», то вони кажуть «show off», тобто «випендрюються». Але  британці їм відповідають, що вони просто «polite» і «brought» - «ввічливі» і «виховані». Починати з британського варіанту треба ще й тому, що це найбільш повна і багата мова. Американська граматика в порівнянні з британською помітно спрощена. Американці, як говорилося вище, тільки прості часи: сьогодення, минуле і майбутнє Simple - і майже не використовують Perfect. Загальна тенденція американського варіанту до спрощення відноситься і до вимови. Американську англійську можна назвати "недбалою" мовою. Британський варіант більш particular, більш скрупульозний. У ньому існує величезна безліч інтонаційних моделей, на відміну від американського, де присутня практично одна рівна шкала і низхідний тон. Ця інтонаційна модель визначає і всю звукову структуру американського варіанту. У британської  англійської багато шкал: низхідні і висхідні, ступінчасті і ковзаючи. Те ж стосується тонів. Іноді акцент видає не вимовляння звуку, а темпоральні характеристики: варто трошки затягнути (або недотягнути) звук - і в вас дізнаються іноземця. Перевагу британському варіанту наші викладачі віддають і ще з однієї причини. Наша школа завжди орієнтувалася і продовжує орієнтуватися на класичний англійський. У кращих мовних школах та вузах традиційно викладався саме британський варіант, і в якості іноземних консультантів і методистів запрошувалися головним чином викладачі з Британії.

Інтенсивні комунікативні та різні "швидкі" методики тут навряд чи допоможуть. Вони гарні для того, щоб "розговорити" учня чи студента, подолати мовний бар'єр, дати йому позитивний настрій, переконати, що вивчати мову - приємно. Серйозне вивчення мови - це обов'язково drill: зубріння, повторення моделей, граматичних явищ і так далі.

Кращий метод навчання - комбінований: поєднання традиційного з комунікативним. Він дає найкращий результат - з одного боку, солідну базу, а з іншого - розмовну практику. Адже, насправді, з якою б метою людина не вчила англійську, вона завжди прагне до одного - confidence. Тобто хоче досягти такого рівня, коли спілкування мовою не створює напруги. Confidence - це почуття впевненості, вміння "переключитися" на іншу мову і без проблем існувати в новому мовному просторі. Бути в своїй тарілці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗПИСКА-ДОЗВІЛ

Я, _Подобєд Марина Борисівна _________________________________________________________________

____________________________________________________________________,

вчитель _англійської мови _____________________________________________________________

_____________________________________________________________________

_____________________________________________________________________

дозволяю друкувати мій матеріал «Діалекти англійської мови:які вчити?» _________________________________________

_____________________________________________________________________

у всеукраїнському науково-методичному журналі «Англійська мова та література» ____________________________

_____________________________________________________________________

Видавничої групи «Основа».

 Так, я передплачую журнал(и) ВГ «Основа», додаю копію передплатної квитанції

 Передаю свій матеріал на безоплатній основі

Гарантую, що цей матеріал є моєю власною авторською розробкою і не переданий до інших видавництв. Так.

 

Дата 8 грудня 2019 року     Підпис М.Б. Подобєд

 

 

АНКЕТА АВТОРА ВИДАВНИЧОЇ ГРУПИ «ОСНОВА»

Прізвище __Подобєд _________________________________________________________

Ім ’я__Марина _________________________ По  батькові_Борисівна__________________________

Місце роботи (повна назва закладу) Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 12 _Покровської міської ради Донецької області ___________________________________

_____________________________________________________________________

Посада вчитель англійської мови _____________________________________________________________

Кваліфікаційна категорія, звання             вища категорія, старший учитель _______________________________________

_____________________________________________________________________

Домашня адреса Донецька область місто Покровськ проспект Шахтобудівників буд. 42 кв. 50 _____________________________________________________

_____________________________________________________________________

Поштовий індекс_85300____________ телефон дом. (0958392816_______) __________________

Телефон служб. (    52-12-59____)________________ e-mail marinamars02@gmail.com_________________________

 

Так. Я передаю персональні дані, зазначені у цій розписці-анкеті, та надаю дозвіл на їх подальше використання та обробку (з метою реалізації цивільно-правових відносин, адміністративно-правових відносин, податкових відносин, відносин

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
31 травня 2020
Переглядів
2249
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку