До Дня прав людини ( в рамках проведення тижня права)

До Дня прав      людини

                 (виховний захід у 8- 9 класах)

 С.М.Нартова

                                     вчитель  історії

                                  Снігурівка-2018

1 Вед.Щорічно 10 грудня в світі відзначають Міжнародний день захисту прав людини. Ця дата була впроваджена Генеральною Асамблеєю ООН в 1950 році на честь прийняття 10 грудня 1948 року Загальної декларації з прав людини. Декларація стала першим світовим документом, що сформулював положення про права людини.

Загальна декларація прав людини, проголосила рівність всіх жителів планети перед законом. Людина, її життя і гідність, права та свободи визнано найвищою цінністю кожної держави. Проголошено, що всі люди рівні у своєму достоїнстві та правах. При цьому права та свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Вони належать кожній людині від самого народження й протягом усього життя, не залежать від волі держави, не даруються й не можуть бути скасовані. Це – наше сьогодення, але цікаво прослідкувати, як саме наші пращури дійшли до розуміння того, що права людини слід захищати?
2 Вед.Давним-давно, ще у стародавні часи, у людей виникла необхідність відстоювати свої права. Спочатку це робили силою. Слабка людина не мала жодних прав, якщо в неї не було сильного покровителя, що бажав би допомогти їй у вирішенні спорів.
Тривалий час діяв неписаний закон «Хто сильний, той і правий». Але коли виникли перші держави, правителі яких прагнули встановити загальний справедливий порядок і норми життя для усіх громадян, у людське суспільство прийшов закон права. Тепер держава ставала на захисті й сильного, й слабкого. Головним критерієм права стала справедливість, а не сила.
З тих пір минуло чимало століть. Держави створювалися, розросталися, процвітали або гинули. Чому? Як свідчить історія, правителі й уряд не завжди піклувалися про свій народ. Так, оголошуючи сусідній країні війну чи приймаючи яке-небудь політичне рішення, правитель прагнув задовольнити лише свої інтереси й зовсім не замислювався над долею простих людей.

Отже, людству потрібно було щось придумати, знайти такого захисника, який міг би примусити державу поступитися своїми інтересами заради інтересів своїх громадян і постійно піклуватися про них.

1 Вед.Місію такого захисника взяла на себе міжнародна організація ООН. 1945 року, після закінчення Другої світової війни - найжахливішої і найжорстокішої війни за всю історію людства - народи багатьох країн вирішили, що задля збереження миру їм слід об'єднатися. Навіщо? Для того, щоб будь-які конфлікти та суперечки між країнами в подальшому вирішувались не воєнним шляхом, а мирним, за столом переговорів.

 2 Вед Саме з цією метою 1945 року була створена Організація Об'єднаних Націй (ООН). До речі, одним із її засновників була Україна.
А 1948 року  держави,   що увійшли до ООН, підписали Загальну декларацію прав людини - документ, у якому вони пообіцяли одна одній і своїм народам забезпечити громадянські права й свободи, рівність усіх перед законом, особисту недоторканність, свободу совісті, можливість дотримуватись своєї релігії й багато іншого.

Загальна декларація прав людини - важливий і корисний документ, тому що вперше сформулювала ті права, які повинна мати кожна людина.  Декларація  перекладена 375 мовами й діалектами мов.

Україна ратифікувала ці пакти у 1973 р.

1 Вед.Але в Декларації  говориться про людей загалом - і жодного слова про дітей, які потребують особливої уваги й захисту з боку держави.

Саме тому 1989 року ООН прийняла окремий документ під назвою «Конвенція про права дитини». Конвенція - це міжнародна угода. У ній держави беруть зобов'язання дотримуватись прав кожної дитини. І наша держава також підписалася під цим документом, а значить - пообіцяла світові піклуватися про своїх маленьких громадян.

Давайте разом  пригадаємо, про які права дітей ідеться в Конвенції, на що кожен із нас  має незаперечне право!

2 Вед.Ст.1.Дитиною вважається……(по черзі називаєте № статті та її  зміст), див. слайди нижче.

1 Вед.Та слід знати не лише свої права, але й обов’язки.
1. Поважати і любити своє оточення. Ставитися до людей так, як би ми хотіли, щоб ставились до нас.
2. Поважати близьких та друзів. Не принижувати гідності кожної людини. Поводитись так, щоб своєю поведінкою не порушувати прав іншої людини.
3. Дотримуватись правил моральної етики.

4. Сумлінно навчатись.

 5. Поважати співрозмовників. Коректно і тактовно висловлювати свої думки. Дотримуватись правил мовного етикету.
6. З повагою ставитися до людей, які піклуються про нас..
7. Дотримуватись норм і правил поведінки, прийнятих у суспільстві.

Отже, від народження всі люди мають певні права, які гарантовані і захищаються державою. Їх потрібно знати й реалізовувати. Але важливо запам’ятати: поводитись слід так, щоб своєю поведінкою не порушувати прав іншої людини. Незнання закону не звільняє від відповідальності за вчинки, дії або бездіяльність.