Доповідь до реферата “ГІБРИДНІ ВІЙНИ, ПАНДЕМІЯ ТА ЇХНІЙ ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ МАЙБУТНЬОГО СВІТОВОГО ПОРЯДКУ”

“ГІБРИДНІ ВІЙНИ, ПАНДЕМІЯ ТА ЇХНІЙ ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ МАЙБУТНЬОГО СВІТОВОГО ПОРЯДКУ” Виконала студентка 1 курсугрупи ГТ-11-з. Пушкар Анастасія Вікторівнаppt_xppt_x

_ Вступ _Глобальні проблеми людства — це проблеми, які торкаються життєвих інтересів всього населення планети та вимагають для свого вирішення спільних зусиль усіх держав світу. Вони породжуються нерівномірністю розвитку та протиріччями соціально-економічних, політико-ідеологічних, соціо-природних та інших процесів суспільства і їх перелік не є постійним. Сьогодні безпека кожної людини залежить не тільки від її особистої поведінки, а й від глобальних ризиків та загроз. Тому знати глобальні проблеми та розуміти міру своєї участі у їх вирішенні – частина утворення для сталого розвитку.

Сьогодні війна призводить до зниження темпів глобального економічного зростання. Дуже піднялися ціни на продовольство, паливо, добрива, медикаментиа також негативний вплив пішов на надання допомоги найбіднішим країнам світу. На тлі пандемії COVID-19 та війни, в Україні загострюються енергетична, гуманітарна та біженська кризи, причому все це відбувається в контексті можливостей виникнення ядерного конфлікту, що ставить під загрозу існування людства.

_ Пандемія COVID-19 та її вплив на світову ситуацію _Першим міжнародним викликом пандемії стало закриття деякими країнами міжнародних кордонів та запровадження нових правових норм щодо в'їзду та виїзду своїх громадян, а також іноземців. Крім міжнародних кордонів пандемія вплинула на регіональну ситуацію у низці країн. Поступово ми маємо ще одну нову реальність. Для забезпечення міжнародної мобільності під час перетину кордонів почали вводитися нові документи – «паспорт здоров'я» або «довідка про відсутність коронавірусу», де обов’язковою ще була відмітка про вакцинацію від коронавірусу. СOVID-19 вкинув світову економіку в найважчу рецесію з часів Другої світової війни. Найбільш глибокий спад спостерігався в країнах Латинської Америки та Карибського басейну (7,2 %), далі йдуть Європа та Центральна Азія (4,7 %), Близький Схід та Північна Африка (4,2 %), Африка на південь від Сахари (2 ,8%), Південна Азія (2,7%), Східна Азія та Тихоокеанський регіон (0,5%). Українська економіка також знизила показники ВВП у зв'язку з пандемією на 3.2 %.

Пандемія коронавірусу викликала серйозні потрясіння, які торкнулися таких сфер, як авіаційне та залізничне сполучення, охорона здоров'я, торгівля, сфери послуг, туризм, готельний та ресторанний бізнес, діяльність закладів масової культури (театри, концертні зали, музеї, виставкові комплекси, міські парки тощо). Крім того, вона дуже негативно позначилася на доступі до шкільної та вузівської освіти, медичної допомоги та розвитку людського капіталу. Незважаючи на численні мінуси та скарги, цей перехід приніс багато користі для соціального просування.

Однак, виходячи з людської природи, адаптивні властивості людини показали їй шляхи та можливості швидкого вирішення проблем. Так, людство швидко вийшло із шокового стану. Більше того, деякі люди помітили позитивне у самоізоляції та роботі на дистанції. Крім переходу в онлайн-простір, карантин та пандемія прискорили та розширили розвиток технологій. У зв'язку з цим надалі деякі професії зживуть себе, оскільки їхні обов'язки виконуватиме робототехніка. Тим самим людина не лише зможе запобігти захворюванням, а й зменшить кількість людей, задіяних на важких роботах. І, мабуть найголовніше, люди стали цінувати своє здоров’я та слідкувати за його станом.

Головний висновок тут полягає в тому, що пандемія формує новий світ – світ віртуального та дистанційного спілкування, а отже – нові види діяльності та потреби людства. Сьогодні ми говоримо про новий світоустрій XXI століття, що формується, який надасть нові можливості для розвитку людства. Однак треба визнати, що пандемія коронавіруса – це найпотужніший виклик часу, що створює нові горизонти та перспективи.Інфекційне захворювання, що легко поширюється, не можна втримати в межах національних кордонів. Боротьба з ним вимагає від країн усього світу спільних зусиль, обміну інформацією про виявлені випадки зараження, геном вірусу, поширення захворювання та нові методи лікування.

_ Гібридні війни як загроза людству _Під «гібридною війною» розуміють новітні методи ведення війни, де основний наголос для захоплення та підпорядкування території тієї чи іншої держави робиться на інформаційні, кібернетичні та електронні технології у поєднанні з різними економічними санкціями та діяльністю спецслужб, на наданні підтримки місцевим опозиційним силам, опору на екстремізм та тероризм, корупційну систему, в цілому на розпалювання етнічних конфліктів. Особливістю «гібридної війни» є стирання кордонів, які визначають, чи це війна, чи одна з форм політичного, економічного чи ідеологічного протистояння.

Основна мета «гібридної війни» полягає у втручанні у внутрішні справи будь-якої держави шляхом використання певних ресурсів та технологій, у заміні неугодної влади, у розширенні конфронтації всередині країни та на міжнародному рівні, та загалом у порушенні розвитку держави як самостійного суб'єкта. Проблема таких війн важлива тим, що поряд із звичайним комплексом сучасних викликів та загроз національній безпеці, ефективність невійськових способів досягнення політичних та стратегічних цілей у багато разів перевершують військові засоби та не мають тих значних руйнівних наслідків. При цьому гібридна війна має на увазі використання цілого ряду методів, що виходять за рамки цивілізованої політики, зокрема тероризм та екстремізм.

Тероризм - це ідеологія насильства та практика на прийняття рішення органами державної влади, органами місцевого самоврядування або міжнародними організаціями, що пов'язана із залякуванням населення та іншими формами протиправних насильницьких дій. Тероризм має свої певні цілі: 1)пропаганда та поширення своїх ідей; 2) заклик до здійснення терористичної діяльності; 3) вербування, озброєння, навчання та організація незаконних збройних формувань; 4) організація, планування, підготовка, фінансування та реалізація безпосередньо терористичних актів.

Екстремізм - це: насильницьку зміну основ конституційного ладу та порушення цілісності держави; громадське виправдання тероризму; порушення соціальної, расової, національної та релігійної ворожнечі, шляхом пропаганди винятковості та переваги або навпаки, неповноцінності людини за різними ознаками; порушення прав, свобод та законних інтересів людини та громадянина залежно від її соціальної, расової, національної, релігійної приналежності; масове поширення свідомо екстремістських матеріалів.

Дієвим елементом «гібридної війни», який ефективно проявив себе, є інформаційна війна або інформаційно-психологічна. Ця складова стала використовуватися в «гібридних війнах» відносно недавно, що пов'язано з різким розвитком інформаційних технологій та їх величезним охопленням населення.Інформаційно-психологічна війна – це цілеспрямований вплив інформацією (усною, друкованою, відео) на свідомість та емоційно-вольову сферу людей, тобто це боротьба сторін за досягнення переваги над противником у своєчасності, достовірності, повноті отримання інформації, швидкості та якості її переробки та доведення до виконавців.

Істотною рисою «гібридних війн» є зневага всіма нормами моралі та моральності, використання найбрудніших соціальних технологій, що включають поширення чуток, брехні, наклепу, спотворення фактів, фальсифікацію історії. Ця війна втягує в антагонізм все населення і охоплює всі сфери життя. Сьогодні «гібридні війни» є однією з найбільш актуальних загроз міжнародній безпеці. Дане явище вимагає подальшого осмислення, якіснішого вивчення його в цілому, уважного дослідження складових елементів, а також вироблення способів запобігання. Забезпечення національної безпеки України залишається найважливішим і першочерговим завданням.

Що стосується гібридних війн, то в результаті широкомасштабних процесів і тенденцій, що відбуваються в останні десятиліття в умовах глобалізації та інформаційної революції, більш менш помітним метаморфозам піддаються форми, методи, засоби і, відповідно, трактування національних інтересів і національної безпеки. Якщо протягом усієї попередньої історії людства головним інструментом виконання їх забезпечення вважалася збройна міць, то в нинішніх умовах поряд з нею все більшого значення набувають інші форми, методи та засоби. Все більшої ваги набувають такі складові так званої «гібридної війни», яка за своїми наслідками можна порівняти зі звичайними військовими конфліктами, стимулюючи їх виникнення і формуючи загрози для всього світового порядку. Отже, у ситуації пандемії COVID-19 можна виділити ряд взаємопов'язаних аспектів: пандемія як епідеміологічне явище, пов'язане з появою та поширенням нового коронавірусу; як медичне явище, пов'язане із медичними заходами боротьби з коронавірусом;як соціально-політичне явище, обумовлене рішеннями та заходами органів влади всіх рівнів; як соціально-економічне явище, пов'язане з обмежувальними заходами, що спричинили спад як національних, так і світових економік; як культурне явище, суть якого полягає у зміні повсякденних звичних практик та поява нових, раніше відсутніх або не затребуваних; як екзистенційне явище – набуття масового досвіду, пов'язаного із хворобою та її наслідками, переживаннями за близьких, переживання втрат._ Висновки _

Дякую за увагу!

_ Використані джерела _ Анатомія російсько-українського конфлікту (2014–2022 рр.) в епоху гібридних війн. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/node/5937 Пандемія COVID-19 в Україні та світі https://www.radiosvoboda.org/a/30466101.html. Пандемія коронавірусу: уроки для людства та України. https://www.radiosvoboda.org/a/pandemiya-koronaviruskarantyn-vysnovky/30500165.html. Полумієнко С. К. Гібридна війна, її окремі передумови, стратегії та наслідки / С. К. Полумієнко // Вісник Національної академії наук України. - 2017. - № 8. - С. 72-82. -Рущенко І. П. Гібридна агресія та громадянський спротив у Харкові 2014 р.: уроки першої фази російсько-української війни / І. П. Рущенко, Ю. І. Рущенко // Український соціум. - 2016. - № 3. - С. 88-99. Тараненко М. М.  Гібридна війна в Україні: історія та сучасність / М. М. Тараненко // Вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Політологія. Соціологія. Право. - 2016. - № 3-4. - С. 190-200.