Досвід роботи з теми «Інформативно-комунікативні технології навчання»

Відділ освіти Жмеринської районної державної адміністрації

Районний методичний кабінет

 

 

 

Досвід роботи

з теми

 

 «Інформативно-комунікативні технології навчання»

 

 

Морозової Н.В.,

вчителя хімії

Чернятинської ЗОШ

І – ІІІ ступенів

представлений на конкурс

«Вчитель року – 2015»

 

 

 

 

Жмеринка - 2014 р.

 

Зміст

 

1. Анотація           3

 

2. Вступ           5

 

3. Основна частина          7

 

1.   Інформаційно-комунікативні технології навчання   7

 

2. З досвіду використання ІКТ навчання на уроках хімії  10

 

4. Висновок           12

 

5. Список використаних джерел       14

 

6. Додатки           16

 

 

     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Анотація

Освіта на сучасному етапі, як і суспільство взагалі, вступила в нову еру — еру інформатизації та інформаційних технологій. Відповідно, постала потреба не тільки активного впровадження інформаційних технологій, але й ефективної їхньої інтеграції з іншими навчальним галузями.

Актуальність дослідження зумовлена тим, що застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу. У загальноосвітній школі в останні роки комп'ютерна техніка й інші засоби інформаційних технологій стали все частіше використовуватися при вивченні більшості навчальних предметів.

Інформатизація істотно вплинула на процес отримання знань. Нові технології навчання на основі інформаційних і комунікаційних технологій дозволяють інтенсифікувати освітній процес, збільшити швидкість сприйняття, розуміння та глибину засвоєння величезних масивів знань.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій (далі – ІКТ) на уроках хімії зумовлена тим, що у даний час спостерігається збільшення впливу медіа-технологій на людину. Особливо це сильно діє на дитину, яка з великим задоволенням подивиться телевізор, ніж прочитає книгу.

Неймовірно великий потік нової інформації, реклами, застосування комп'ютерних технологій на телебаченні, розповсюдження ігрових приставок, електронних іграшок і комп'ютерів надають велику увагу на виховання дитини і його сприйняття навколишнього світу. Істотно змінюється і характер його улюбленої практичної діяльності - гри, змінюються і його улюблені герої і захоплення. Раніше інформацію з будь-якої теми дитина могла отримати за різними каналами: підручник, довідкова література, лекція вчителя, конспект уроку.

Але, сьогодні, з огляду на сучасні реалії, вчитель повинен вносити в навчальний процес нові методи подачі інформації. Виникає питання, навіщо це потрібно. Мозок дитини, налаштований на отримання знань у формі розважальних програм по телебаченню, набагато легше сприйме запропоновану на уроці інформацію за допомогою медіа засобів.

Новизна проблеми. Використання ІКТ на уроках хімії дозволяє інтенсифікувати діяльність вчителя і школяра; підвищити якість навчання предмета; відобразити істотні боки хімічних об'єктів, висунути на передній план найбільш важливі (з точки зору навчальних цілей і завдань) характеристики досліджуваних об'єктів і явищ. Переваги мультимедійних технологій, в порівнянні з традиційними, різноманітні: наочне подання матеріалу, можливість ефективної перевірки знань, розмаїття організаційних форм у роботі учнів і методичних прийомів у роботі вчителя. Багато хімічних процесів відрізняються складністю. Діти з образним мисленням важко засвоюють абстрактні узагальнення, без картинки не здатні зрозуміти процес, вивчити хімічні явища.  Розвиток їх абстрактного мислення відбувається за допомогою образів.  Мультимедійні анімаційні моделі дозволяють сформувати у свідомості учня цілісну картину хімічного процесу, формувати  базові знання з предмета, про взаємозв'язки між біологічними системами та середовищем; інтерактивні моделі дають можливість самостійно «конструювати» хімічні процеси, виправляти свої помилки, самонавчатися.

Мета і завдання дослідження. У даній роботі поставлено за мету розкрити теоретичні та практичні аспекти використання ІКТ у навчально-виховному процесі на уроках хімії. 

Завдання дослідження зумовлені метою роботи:

- розкрити сутність та різновиди ІКТ у навчально-виховному процесі, зокрема при вивчені хімії;

- визначити переваги та існуючі недоліки ІКТ у розрізі дослідження;

- виділити практичні аспекти застосування ІКТ у навчальному та виховному процесах на уроках хімії.

Об’єкт дослідження: новітні технології навчально-виховного процесу.

Предмет дослідження: особливості застосування інформаційно-комунікаційних технологій на уроках хімії.

Методи дослідження: під час виконання дослідження були використані такі методи дослідження як літературний метод, методи аналізу, синтезу,класифікація, порівняння, узагальнення та ін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Сьогодні існує багато форм і методів навчання хімії, що орієнтовані на краще застосування учнями навчального матеріалу, підвищення якості вмінь і навичок. Але для досягнення цієї мети необхідно будувати урок таким чином, щоб він був не лише цікавим, але й неперевантаженим для учня. Інтерес учнів до уроку та його ефективність зростають, коли поряд із класичними методами широко використовуються активні форми навчання, об’єднуються традиційні та інноваційні методи навчання. Інноваційна педагогічна діяльність пов’язана з відміною встановлених штампів і стереотипів у навчанні, вихованні й розвитку особистості учня.

З метою стимуляції пізнавального ставлення до навчання, розвитку творчого, продуктивного мислення, самостійності, вміння спілкуватися один з одним використовуються активні форми й методи навчання. Досвід роботи свідчить про те, що найбільш ефективним за результатами є застосування технічних засобів навчання.

Будувати кожен урок так, щоб у всіх учнів був стійкий інтерес, навчальна активність і бажання творити й пізнавати, експериментувати, формулювати й перевіряти гіпотези — завдання сучасного вчителя. Без застосування ефективних педагогічних ідей, інноваційних методів та комп’ютерних технологій при підготовці таких уроків тут не обійтися. Тому поряд із традиційними методами обов'язково треба використовувати інноваційні, що можуть активізувати активну енергію учнів, направивши її в потрібне русло. Важливу роль відіграє «дозування» традиційних та інноваційних елементів. Воно залежить від безлічі факторів, зокрема рівня навченості учнів, рівня педагогічного досвіду, інтелекту вчителя. Комбінуючи на уроках інноваційні і традиційні методи роботи, я намагаюсь створювати умови для розвитку і саморозвитку особистості учня. Це допомагає:

• сформувати міцні базові знання учня;
• навчити, де учень може знайти необхідну йому інформацію з теми, спрямувавши та скоординувавши його самоосвітню діяльність;
• сформувати необхідні вміння, щоб школяр міг яко­мога швидше знайти необхідну інформацію із застосуванням новітніх інформаційних технологій;
• розвинути в учнів уміння фільтрувати інформацію на предмет виокремлення актуальної та корисної;
• формувати вміння опрацьовувати, обробляти, редагувати інформацію застосовуючи сучасні інформаційні технології; аналізувати її, визначаючи закономірності, та, використо­вуючи їх, прогнозувати й робити висновки;
•  формувати вміння на основі аналізу попередньої інформації формувати власну точку зору;
•  формувати вміння генерувати власні оригінальні думки та ідеї.

Вважаю, що не тільки інтеграція навчальних предметів, але й інтеграція традиційних та інноваційних методів і прийомів дозволяють успішно реалізувати більшість завдань, які ставить учитель, готуючись до уроку.

 

Виправдовує себе комплексне використання традиційного навчання та технічних засобів, які взаємно доповнюють один одного і компенсують недоліки. Інформаційно-комунікативні технологій навчання не є самоціллю кожного уроку. Не на всіх уроках я використовую дані форми роботи, тому що краще провести кілька, ретельно підготовлених, ніж часто проводити поспіхом підготовлені уроки з мультимедійними презентаціями. Найголовнішим є те, що у класі за допомогою вибраних методів навчання склалася така атмосфера, яка сприяє співробітництву, розумінню й доброзичливості, що дійсно сприяє підвищенню інтересу до хімії, у результаті чого в учнів з'являється бажання одержувати знання.

 В процесі викладання хімії ІКТ  можуть використовуватися в різних формах. Використовувані мною напрями можна представити у вигляді наступних основних блоків:

• мультимедійні сценарії уроків;
• перевірка знань на уроці;
• позаурочна діяльність

Практикую проведення таких уроків як при викладі нового матеріалу, так і при повторенні пройденого.

Мультимедійні сценарії уроків -  одне з переваг використання ІКТ,  з'являється більше часу для самостійної роботи. Такий процес навчання дозволяє розвивати мислення, активізувати розумові процеси. Робота буде творчою, якщо в ній проявляється власний задум учнів, ставляться нові завдання і самостійно вирішуються за допомогою знань, що знову здобуваються.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основна частина

«Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу, я пам’ятаю.

Те, що роблю, я розумію».

Конфуцій

В наш час стрімко змінюється техніка та технології, і щоб не відчувати себе викинутими за борт сучасного життя, треба постійно вчитися. Найкращі вчителі, інструктори всього світу шукають нові підходи до навчання. Як говорив А. П. Макаренко: «Дзвоники в душах дітей видають диво-мелодії — відповідна реакція дітей на творчий підхід учителя…»

Як створити найефективнішу школу у світі? Треба зібрати найкращі ідеї, які були вже втілені, і далі застосовувати те, що найбільше відповідає нашим потребам. Хочу навести слова Джаннетт Вос, американського педагога: «Навчання — найкраща у світі гра й розвага. Усі діти народжуються з такими переконаннями і живуть із ними, поки ми не вдовбимо їм у голову, що це важка й неприємна праця. Тільки деякі діти все ще залишаються на своїх позиціях, маючи переконання, що навчання приносить радість, що це чи не єдина гра, в яку варто бавитись. Ми знаємо, як називати цих дітей. Це генії».

3.1.Інформаційно – комунікаційні технології навчання

Основним засобом інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) є персональний комп’ютер, можливості якого визначаються його технічними характеристиками та встановленим програмним забезпеченням.

Педагогічна доцільність використання комп'ютера в навчальному процесі визначається педагогічними цілями, досягнення яких можливо тільки за допомогою комп'ютера, тобто завдяки його можливостям.  При навчанні хімії, найбільш природним є використання комп'ютера, виходячи з особливостей хімії як науки. Наприклад, для моделювання хімічних процесів і явищ, лабораторного використання комп'ютера в режимі інтерфейсу, комп'ютерної підтримки процесу викладу навчального матеріалу і контролю його засвоєння. Моделювання хімічних явищ і процесів на комп'ютері – необхідно, насамперед, для вивчення явищ і експериментів, що практично неможливо показати в шкільній лабораторії, але вони можуть бути показані за допомогою комп'ютера. Використання комп'ютерних моделей дозволяє розкрити істотні зв'язки досліджуваного об'єкта, глибше виявити його закономірності, що, у кінцевому рахунку, веде до кращого засвоєння матеріалу. Учень може досліджувати явище, змінюючи параметри, порівнювати отримані результати, аналізувати їх, робити висновки. Наприклад, задаючи різні значення концентрації реагуючих речовин (у програмі, що моделює залежність швидкості хімічної реакції від різних факторів), учень може простежити за зміною обсягу газу, що виділяється, і т.д.

Другий напрямок використання ІКТ у процесі навчання хімії – програмна підтримка курсу. Зміст програмних засобів навчального призначення, застосовуваних при навчанні хімії, визначається цілями уроку, змістом і послідовністю подачі навчального матеріалу. У зв'язку з цим, усі програмні засоби використовувані для комп'ютерної підтримки процесу вивчення хімії, можна розділити на програми:

- довідкові посібники по конкретних темах;

- рішення розрахункових і експериментальних задач;

- організація і проведення лабораторних робіт;

- контроль і оцінка знань.

На кожному конкретному уроці можуть бути використані визначені програми, виходячи з цілей уроку, при цьому функції вчителя і комп'ютера різні. Програмні засоби для ефективного застосування в навчальному процесі повинні відповідати курсу хімії профільного навчання, мати високий ступінь наочності, простоту використання, сприяти формуванню загальних навчальних і експериментальних умінь, узагальненню і поглибленню знань і т.д.

Стосовно до навчання хімії поряд з підвищенням мотивації навчання за рахунок використання комп'ютера на уроці, підвищення рівня індивідуалізації навчання і можливості організації оперативного контролю за засвоєнням знань комп'ютерні технології можуть бути ефективно використані для формування основних понять, необхідних для розуміння мікросвіту (будівля атома, молекул), таких найважливіших хімічних понять як "хімічний зв'язок", при вивченні високотемпературних процесів (кольорова і чорна металургія), реакцій з отруйними речовинами (галогени), тривалих за часом хімічних досвідів (гідроліз нуклеїнових кислот) і т.д.

Досвід застосування комп'ютерних технологій у навчанні хімії в школі дозволяє укласти, що для одержання високого навчального ефекту важливо їхнє систематичне використання, як на стадії вивчення матеріалу, так і на стадії оперативного контролю за засвоєнням знань, а для цього також необхідний різноманітний асортимент педагогічних програмних засобів (ППЗ). Нові можливості, виявлені в результаті аналізу педагогічної практики використання ППЗ, дозволяють значно поліпшити навчально-виховний процес. Особливо це стосується предметів природно-наукового циклу, у тому числі хімії, вивчення якої зв'язане з процесами, схованими від безпосереднього спостереження і тому важко сприйманими дітьми. ППЗ дозволяють візуалізувати такі процеси, надаючи одночасно з цим можливість багаторазового повторення і просування в навчанні зі швидкістю, сприятливої для кожної дитини в досягненні розуміння того чи іншого навчального матеріалу. Педагогічні програмні засоби, будучи частиною програмних засобів навчального призначення, забезпечують також можливість прилучення до сучасних методів роботи з інформацією, інтелектуалізацію навчальної діяльності. Таким чином, найбільш насущною задачею, рішення якої дозволить зрушити з "мертвої крапки" упровадження комп'ютерних технологій у навчання предметів природничо-наукового циклу, є розробка ППЗ і методик їхнього використання. Було б дуже корисно об'єднати зусилля зацікавлених учителів хімії з інших шкіл. Обмін досвідом, безумовно, прискорить комп'ютеризацію шкільного освітнього процесу

Учитель хімії може використовувати інформаційні ресурси Інтернет по наступних напрямках:

1. Самоосвіта, тобто вивчення досвіду колег в інших містах України й інших країн. Підготовка до тематичних семінарів шкільних і муніципальних методичних об'єднань. (Побічно це підвищує загальний рівень підготовки вчителя і рівень викладання.)

2. Підготовка конспектів і дидактичних матеріалів по новим курсам і поглиблення змісту традиційних курсів. Підготовка атестаційних матеріалів.

3. Позакласна робота учнів при підготовці рефератів, доповідей, повідомлень по індивідуальних творчих завданнях, при роботі з тематики шкільних проектів.

4. Використання безпосереднє на уроках при самостійній роботі документів, що учаться, довідкових матеріалів, довідкових баз даних, що є в мережі методичних матеріалів, схем, таблиць, малюнків.

5. Тестування знань учнів по окремих предметах або розділам курсів. (Для цього на деяких серверах чи сайтах є програми тестування з вільним доступом. У США й у ряді інших країн можна дистанційно у формі тестування здавати іспити в багато університетів.)

6. Демонстрація безпосередньо на уроках по підходящій темі за допомогою телевізора або проектора, керованого комп'ютером, документів, графічних матеріалів, таблиць, діаграм з баз дані мережі.

7. Робота безпосередньо на уроках з навчальними інтерактивними моделями з мережі, наприклад робота з інтерактивною таблицею елементів Д.І.Менделєєва.

8. Участь у дистанційних предметних олімпіадах, вікторинах.

Технічно можна організувати роботу із ресурсами Інтернету на уроці в двох варіантах.

Перший - учні можуть працювати в режимі on-lіne, тобто з безпосереднім доступом в Інтернет, якщо комп'ютери забезпечують відносно швидкий доступ у Мережу і завантаження документів не займає значну частину уроку. Природно, при цьому вчитель заздалегідь повинний перевірити приступність цікавих матеріалів: сервери і сайти можуть бути тимчасово по різних причинах недоступні.

Другий варіант більш надійний - з опосередкованим доступом в Інтернет. Учитель заздалегідь при підготовці уроку копіює необхідні для заняття web-сторінки в окрему папку на шкільному сервері або хоча б на одному зі шкільних комп'ютерів.

У будь-якому варіанті доступ в Інтернет для вчителя хімії підвищує і рівень підготовки самого вчителя, і рівень проведення занять і якість знань учнів. При цьому інтерес більшості учнів до комп'ютера й Інтернету підвищує мотивацію навчання. Крім того, у школярів закладаються основи того, що президент США Білл Клінтон ще в лютому 1997 р. назвав технологічною освітою XXІ ст. Він включив у це поняття уміння володіти комп'ютером і користуватися ресурсами Інтернету у своїй навчальній і професійній діяльності.

Форми  ІКТ:

З них можна  виокремити  кілька найважливіших видів ІКТ:

− мультимедіа, що є оновою ІКТ. У широкому значенні – це сукупність різноманітних програмних та технічних засобів, які використовуються з метою найефективнішого впливу на користувача, що одночасно стає читачем, слухачем та глядачем;

− інтернет з його постійно зростаючими можливостями;

− телебачення – забезпечує дозвілля, орієнтацію в суспільних процесах, має великі можливості для розширення світогляду людини;

− відеозаписи, які поширюються переважно на цифрових носіях і в сукупності з відповідними засобами ІКТ можуть забезпечити як дозвілля, так і дистанційне навчання учнів.

Серед усіх ІКТ саме мультимедіа є найважливішою технологією для системи шкільної освіти. Навчальна ефективність мультимедіа пояснюється можливістю комбінованого подання інформації в різних формах: текст, звук, відео-, дво- та тривимірна графіка і т.п. Мультимедіа забезпечують можливість інтенсифікації навчання та підвищення мотивації навчання за рахунок застосування сучасних способів обробки аудіовізуальної інформації.

Мультимедійні засоби навчання є універсальними, оскільки можуть бути використаними на різних етапах уроку:

• мотивації як постановка проблеми перед вивченням нового матеріалу;
• перевірка домашнього завдання;
• активізація опорних знань;
• поясненні нового матеріалу як ілюстрації;
• закріплення та узагальнення знань;
• контролю знань.

Крім цього, маючи такі засоби навчання, можна проводити повноцінні уроки  з хімії поза кабінетом хімії або в кабінетах без спеціального обладнання: витяжної шафи, демонстраційного стола, водопроводу тощо, що дає змогу розширити можливості під час проведення уроків хімії в інших навчальних кабінетах, забезпечуючи «мобільність».

Комп'ютер на будь-якому уроці допомагає створити високий рівень особистої зацікавленості учнів за допомогою інформації, виведеної на екран. Структура уроку з використанням комп'ютера є багатоваріантною, однак такий урок має бути полі функціональним – не тільки формувати знання, а й розвивати учнів, вводити їх у сферу психічної діяльності.

Застосування всіх видів, аудіовізуальних і екранно-звукових засобів навчання спрямовано на підвищення позитивної мотивації учнів до вивчення предмету. Це веде до активації пізнавальної діяльності учнів, розвитку їх мислення, формуванню активної позиції особистості в сучасному інформатизованому суспільстві. Використання вказаних засобів забезпечує розвиток творчих здібностей учнів і бажання продовжити самостійну роботу.

3.2. З досвіду використання ІКТ на уроках хімії

Практика показує, що найефективнішим навчання стає тоді, коли учень виявляє  максимальну активність, а вчитель виконує роль консультанта  - допомагає їм самостійно робити висновки та узагальнення, спираючись на їхній життєвий досвід і ніколи не «замикає» навчання на собі.

 Мультимедійне забезпечення можна використовувати на різних етапах уроку. В основному такий метод використовую для демонстрації дослідів, які в силу певних чинників неможливо показати наживо (додаток 1-4).

Також для демонстрації просторової будови моделей молекул (додаток 5).

Комп'ютерні програми органічно вписуються в навчальні заняття і дозволяють використовувати нетрадиційні види навчальної діяльності учнів. На практиці мною випробувані  види діяльності.  

 - заняття - дослідження.    Пропоную учням    самостійно   провести невелике дослідження,  використовуючи  комп'ютерні програми, і одержати необхідні результати;    

 - заняття - самоосвіта. Учні самостійно можуть опрацьовують матеріал уроку, роблячи при цьому відповідні висновки;

 - заняття - розв'язок тестів і задач з наступною комп'ютерною перевіркою. Пропоную учням самостійно розв'язати в класі або вдома задачі чи тести, правильність розв'язання яких вони можуть перевірити самостійно.

Можливість самостійної перевірки в комп'ютерній програмі отриманих результатів підсилює пізнавальний   інтерес,   робить   роботу   учнів   творчою.      Учитель на таких заняттях  є лише помічником у процесі одержання знань.

Слід особливо зазначити, що на  початку занять обов’язково учням проводжу інструктаж з техніки безпеки.

11 клас Тема: «Застосування фенолу. Охорона довкілля від промислових відходів, що містять фенол»

При вивченні даної теми на етапі актуалізація опорних знань я використовую тестування учнів в програмі Microsoft Excel. Учні виконують тест і сама програма по завершенню завдання рахує кількість правильних відповідей, вираховує відсоткове значення та рівень досягнень учня. (додаток 6)

Дані тести можна використовувати і на етапі закріплення навчального матеріалу. Такого плану тести є у мене  по темах «Альдегіди. Карбонові кислоти», «Естери», «Вуглеводи».

Мультимедійні презентації я використовую в тих випадках, коли потрібно вивчити досить великий обсяг навчального матеріалу. Такий вид діяльності учнів на уроці дає можливість працювати швидше.

7 клас Тема: «Багатоманітність речовин. Прості та складні речовини. Метали та неметали.»

7 клас Тема: «Валентність хімі­чних елементів. Складання хіміч­них формул біна­рних сполук за валентністю елементів.»

8 клас Тема: «Періодична система Д.І.Менделєєва.»

Мультимедійні фрагменти на уроках дають можливість проводити урок в ігровій формі, тим самим не перевантажуючи учнів і подавати навчальний матеріал в легкій та доступній для кожного учня формі.

7 клас Тема: «Фізичні та хімічні явища. Хімічні реакції.»

7 клас Тема: «Правила поведінки учнів у хімічному кабінеті. Ознайом­лення з обладнанням кабінету хімії та лабо­раторним посудом». (додаток 7)

 

Висновки

Комп'ютерні технології не тільки допомагають організувати навчальний процес з використанням ігрових методів, але й отримати більш сильний зворотний зв'язок. Засоби мультимедіа дозволяють забезпечити найкращу, порівняно з іншими технічними засобами навчання, реалізацію принципу наочності, більшою мірою сприяють зміцненню знань і на практичних заняттях – умінь. Крім того, засобам мультимедіа відводиться завдання забезпечення ефективної підтримки ігрових форм уроку, активного діалогу «учень-комп'ютер».

Досягнення у сфері комп’ютерних технологій та комунікацій, масова комп’ютеризація та розвиток ефективних інформаційних технологій привели до якісної зміни інформаційної складової розвитку сфер виробництва, науки, соціального життя. Інформація, тісно пов’язана з управлінням та організацією, перетворилася в глобальний ресурс людства, багаторазово збільшуючи його потенційні можливості в усіх сферах життєдіяльності.

Отже, нині комп’ютерні технології набули широкого використання у педагогічній діяльності. Застосування новітніх інформаційних технологій в навчальному процесі зумовлено з одного боку, необхідністю підготувати учня до його майбутнього робочого місця, а з іншого – необхідністю більш ефективної передачі знань, що має на меті підвищення рівня якості інформаційної компетентності та компетенції майбутнього працівника.

Актуальність використання ІКТ у навчально-виховному процесі обумовлено тим, що в комп'ютерних технологіях закладені невичерпні можливості для навчання учнів на якісно новому рівні. Вони надають широкі можливості для розвитку особи учнів і реалізації їх здібностей. Використання анімації і звукового супроводу в навчальних програмах впливають на декілька каналів сприйняття навченого (аудіальний, кінестетичний, візуальний), що дозволяє при навчанні враховувати особливості кожного учня.

Комп'ютерні технології істотно підсилюють мотивацію до навчання, підвищують рівень індивідуалізації навчання, інтенсифікують процес навчання і т.д.

Практика доводить, що при активному використанні ІКТ досягаються загальні цілі освіти, легше формуються компетенції в області комунікації: вміння збирати факти, їх зіставляти, організовувати, висловлювати свої думки на папері і усно, логічно міркувати, слухати і розуміти усну та письмову мову, відкривати щось нове, робити вибір і приймати рішення грамотності.

Отже, на уроках учитель повинен організувати всі види навчально-пізнавальної діяльності. Він перестає бути інформатором, і його педагогічна діяльність зводиться не лише до пояснення, а й до організації на уроках навчально-пізнавальної діяльності учнів, в результаті якої відбувається засвоєння знань. Учень при цьому стає активним учасником навчального процесу.

Розвитку пізнавальних та творчих інтересів учнів сприяють різні види комп'ютерних технологій.

Використання комп'ютера і мультимедійних технологій дають високі результати при поясненні нового матеріалу, моделюванні різних ситуацій, при зборі потрібної інформації, різноманітних презентаціях і т. д. Комп'ютерна технологія дає можливість оперувати таким обсягом інформації, яким не володіють вчителі, що спираються на традиційні методи навчання.

Тестова методика – універсальний засіб перевірки знань, умінь. Тести є економною цілеспрямованої і індивідуальною формою контролю.

Вибрані методи роботи з учнями дають свої результати.

Призери ІІ туру предметних олімпіад з хімії:

2010 - 2011н.р. – ІІІ місце, учениця 9 класу Ременюк Вікторія,

   ІV місце, учень 10 класу Тарнавський Андрій.

2011 – 2012н.р. -  І місце, учень 8 класу Шоп’як Євген,

   І місце, учениця 10 класу Ременюк Вікторія.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Безрукова Н.П., Козлова Л.Я., Изместьева Н.Д., Комп'ютерні технології у викладанні хімії в школі – К.– 2001.
2. Биков О. Новітні інформаційні технології в навчально-виховному процесі О. Биков // Школа. – 2008. – № 7.
3. Букач А. Інформаційні та комунікаційні технології в освітній системі міста А. Букач // Школа. – 2007. – № 12.
4.  Дудник В.В., Сорока Л.В. Інноваційні технології на уроках хімії. – Тернопіль - 2008. – 3-6с.
5. Закон України "Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки" // Урядовий кур’єр. 2007. -№6.
6. Зимняя И. А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа компетентносного подхода в образовании И.А.Зимняя. – М. : Исследовательський центр проблем качества подготовки специалистов, 2004.
7. Кочевой Р. А. Информационные технологи в процессе обучения/ Р. А. Кочевой //доп. Учасників V Всеукр. Наук. -метод. Конф. Впровадження нових інформаційних технологій навчання. - Запоріжжя:ЗДІА, 2005 р.
8. М.Кітаєва. Використання  мультимедійних  технологій / Хімія в школі, №38, 2011, ст.7
9. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології. – К.: Просвіта; 2000.-368с.
10.                    Пархомець І.Ю. Нові інформаційні технології навчання І.Ю.Пархомець // Управління школою. – 2007. – № 29.
11.                    Платонова Т.И.Об использовании электронных презентаций. // Химия в  Школе, 2007, №9.
12.                    Полат Е. С. Современные педагогические и информационные технологии в системе образования: учебн. Пособие для студентов высших учебных заведений/ Е. С. Полат, М. Ю. Бухаркина. - М. Академия, 2007.
13.                    Радул В. В., Соціальна зрілість особистості вчителя: фактори формування/ В. В. Радул. -К. Вища шк., 2008. -240с.
14.                    Хімія (Мельник Л.І., Кобилянська Т.П.), електронний зошит для контролю знань з хімії.

Інтернет-ресурси

https://sites.google.com/site/cikavahimia/about-me/atomi-molekuli-joni

http://himikteacher.blogspot.com/2013/01/blog-post_9780.html 

http://www.xumuk.ru/

http://testzno.com.ua/?Itemid=2&option=com_jquarks&view=quiz 

http://www.zno-ua.net/lesson/chemistry/

http://distance.edu.vn.ua/him_test/hm81.html

http://master-test.net/uk/catalog#category_132

http://distance.edu.vn.ua/him_test/hm102.html

http://www.znanius.com/4302.html

Сайти по хімії:

him.1september.ru – електронна версія журналу "Хімія", сайт "Я йду на урок хімії";

informika.ru – неорганічна хімія;

examen.ru – неорганічна хімія;

chemistry.ssu.samara.ru – органічна хімія;

cnit.ssau.ru – органічна хімія електронний підручник для середньої школи;

informika.ru – органічна хімія;

formula44.narod.ru – органічна хімія (курс 10-ого класу).

Таблиця Менделєєва – періодична система елементів (таблиця Менделєєва) – класифікація хімічних елементів, що дозволяє виявити залежність їх різних властивостей від числа протонів в атомному ядрі.

bestfree.ru – таблиця Менделєєва (скачати);

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

              Додаток 1      Додаток 2

   «Золоті сталактити» - кристалізація РbІ₂       Реакція «Вулкан»

Додаток 3            Додаток 4

      Взаємодія ацетилену з хлором  Взаємодія КМnО₄ та щавлевої кислоти

 

Додаток 5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Номер  уроку 3    Хімія 7  клас

 

Тема. Правила поведінки в хімічному кабінеті. Ознайомлення з обладнанням

кабінету хімії та лабораторним посудом.

Мета: ознайомити учнів з правилами поводження на уроках хімії, під час

демонстрацій, лаборатор­них і практичних робіт, техніки безпеки під час роботи в хімічному кабінеті, роботи з лабораторним устаткуванням, з рідкими, твердими й газоподібними речовинами, надання першої медичної допомоги у разі потрапляння різних небезпечних речовин на шкіру, в очі, дихальні шляхи; познайомити з основним устаткуванням кабінету хімії, штативом, нагрівальними приладами, лабораторним посудом. Розвивати в учнів логічне мислення та уважність. Виховувати в учнів самостійність, мислення, кмітливість.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручники, зошити, медіа-фрагмент «Правила техніки безпеки»,

лабораторний посуд, ілюстративні матеріали, таблиця «Головоломка», картка-

інструкція «Лабораторне обладнання», мультимедійна презентація «Техніка

безпеки в кабінеті хімії», картки з правилами ТБ.

 

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент.

 

II. Мотивація навчальної діяльності.

Широко простирає хімія руки свої в справи людські» (М. В. Ломоносов). Щодня нас оточують мільйони хімічних речовин. Чи завжди ми правильно поводимося з ними? Хімія не вибачає помилок. Тому перше, що потрібно знати, перш ніж вивчати хімію, — як правильно використовувати хімічні речовини та які небезпеки в них приховані.

У процесі вивчення хімії вам доведеться працювати з гарячими предметами, їдкими та токсичними речовинами, що можуть завдати шкоди. Щоб повністю уникнути неприємностей під час виконання робіт у хімічному кабінеті, потрібно знати і беззаперечно виконувати правила техніки безпеки.

Повідомлення теми та мети уроку.

 

IV. Вивчення нового матеріалу.

Щодня нас оточують мільйони хімічних речовин. Чи завжди ми правильно поводимося з ними? Хімія не прощає помилок. Тому перше, що потрібно знати, перш ніж вивчати хімію, — як правильно використовувати хімічні речовини та які небезпеки в них таяться.

Правила техніки безпеки під час роботи в хімічному кабінеті

(розповідь учителя).

Багато хімічних речовин їдкі — можуть спричинити опіки. Зустрічаються отруйні речовини. Деякі речовини легко загоряються або є вибухонебезпечними. Тому під час роботи з речовинами слід суворо дотримуватися правил техніки безпеки, перелік яких є в кожному хімічному кабінеті.

Робота з підручником, коментоване читання.

Перше правило, якого слід суворо дотримуватися в кабінеті хімії: якщо ви помітили яку-небудь несправність у приладах, тріщини в скляних посудинах, загоряння в кабінеті, якщо ви пролили або розсипали якісь реактиви, ви повинні негайно сповістити про це вчителя. У випадку будь-якої неординарної ситуації не панікувати, а суворо й неухильно виконувати всі вказівки вчителя. (Розповідь супроводжується демонстрацією нескладного хімічного устаткування, зразками хімічних реактивів.)

 

 

 

ЛАБОРАТОРНЕ ОБЛАДНАННЯ

(карта-інструкція)

№ з/п	Назва лабораторного обладнання і посуду	Призначення лабораторного обладнання
1	Пробірка хімічна	Для проведення дослідів
2	Склянка з носиком	Для зберігання речовин, для проведення найпростіших хімічних операцій
3	Ступка з товкачиком	Для подрібнення та розтирання речовин
4	Колба конічна та плоскодонна	Для зберігання речовин, для проведення різних хімічних операцій
5	Колба круглодонна	Для нагрівання речовин
6	Лійка конусоподібна	Для наливання рідин і для фільтрування
7	Мірний циліндр	Для вимірювання об’єму рідин
8	Скляна паличка	Для перемішування рідин
9	Чашка порцелянова	Для випарювання розчинів
10	Лабораторний штатив	Для закріплення посуду під час дослідів
11	Штатив для пробірок	Для розміщення пробірок
12	Ложка порцелянова, шпатель	Для набирання твердих речовин
13	Пробіркотримач	Для закріплення пробірок під час нагрівання в полум’ї спиртівки
14	Спиртівка	Для здійснення нагрівання
15	Планшетка	Для проведення дослідів мікрометодом

Метод «Навчаючи - вчусь».

Учні отримують по одній картці з правилами. Коротко ознайомлюються з ними, а потім пояснюють всім в класі.

1. Речовини не можна брати руками й перевіряти їх на смак.
2. Для з'ясування запаху речовин не можна підносити посудину близько до обличчя, тому що вдихання парів і газів може спричинити подразнення дихальних шляхів. Для ознайомлення із запахом потрібно долонею руки зробити рух від отвору посудини в бік носа.
3. Без указівки вчителя не змішуйте не відомі вам речовини.
4. Під час виконання дослідів користуйтеся невеликими дозами речовин. Якщо в описі лабораторної роботи рекомендується брати небагато певної речовини, то слід пам'ятати, що твердої речовини потрібно близько 1/3 чайної ложки, а рідини — 1-2 мл.

5. Особливої обережності дотримуйтесь під час роботи з кислотами й лугами. Якщо кислота або луг випадково потрапить на руки чи одяг, то негайно змийте їх великою кількістю води.
6. Під час розведення кислот водою завжди пам'ятайте чітке правило: під час змішування слід повільно тонким струменем наливати кислоту у воду, а не навпаки.
7. Завжди користуйтеся тільки чистим лабораторним посудом.
8. Залишки речовин не висипайте і не вливайте назад у посудину з чистими речовинами.
9. Під час роботи з газовим пальником, спиртівкою й електронагрівачем дотримуйтесь таких правил:

1. Щоб запалити газовий пальник, піднесіть палаючий сірник до отвору пальника і повільно відкривайте газовий кран.
2. Якщо під час роботи відбудеться проскакування полум'я, негайно закрийте газовий кран. Після того як пальник остигне, закрийте регулятор подачі повітря і знову запаліть пальник.
3. Якщо полум'я газового пальника має жовтий колір, це означає, що в пальник надходить недостатня кількість повітря. У такому випадку слід відкрити регулятор подачі повітря, так, щоб полум'я стало несвітним.
4. Після закінчення роботи не забудьте перевірити, чи закритий газовий кран.
5. Якщо в приміщенні відчувається запах газу, то запалювати сірника категорично заборонено. Про запах газу негайно повідомте вчителеві.
6. Користуючись спиртівкою, не можна запалювати її від іншої спиртівки, тому що може пролитися спирт і виникне пожежа.
7. Щоб загасити полум'я спиртівки, її слід накрити ковпачком.
8. Перед вмиканням електронагрівача в мережу перевірте, чи не пошкоджена ізоляція електричного проводу нагрівача.
9. Якщо після вмикання електронагрівача в мережу не відбувається нагрівання, сповістіть про це вчителя.

10.               Під час роботи з електронагрівачем не допускайте забруднення спіралі накалювання.
11.               Після закінчення роботи обов'язково вимкніть електронагрівач з мережі.

Хвилинка релаксації.

А чи знаєте ви казки про Бабу-Ягу? Які саме?

Сьогодні на уроці ця героїня буде давати вам поради. Ви уважно їх послухайте і зробіть висновки.

ШКІДЛИВІ ПОРАДИ ХІМІЇ-ЯГИ

Вот послушай-ка, дружок,

Преподам тебе урок,

Чтобы в этот раз, родимый,

Ног ты унести не смог!

У меня тут целый клад:

Калия перманганат,

Есть и сера, есть и фосфор,

Есть и калия хлорат.

Компоненты точно взвесь,

Разотри получше смесь.

Если все пойдет как надо —

Разнесет здесь все как есть!

Приготовь гремучий газ,

Спичку поднеси тотчас.

Тут реакция цепная —

Враз останеться без глаз!

Лей-ка воду в кислоту,

Серную возьми, не ту!

Коль успеешь, то увидиш —

Брызги лягут за версту!

Что же, свет тебе не мил?

Руки щелочью облил?

Так протри глаза руками,

И про руки ты забыл!

Вот понюхай аш-два-эс —

Он всегда снимает стресс.

От него противоядье

Не нашел еще прогресе!

Рано утром натощак

Ты отведай аммиак.

До слезы он прошибает,

Если сразу не обмяк!

Хлор понюхай-ка, дружок,

Очень многим он помог!

Да вдыхай его поглубже,

Чтобы видохнуть не смог!

Много всяческих, рецептов

Есть у химии Яги:

Хошь — останеться без пальцев,

Ну а хочешь — без ноги!

Я скажу, внучок, тебе:

Можно жить и без ТБ,

Хоть и плохо, хоть недолго,

Но зато во вред себе!

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Поговоримо про те, як не можна поводитися в кабінеті хімії.

Перегляд медіа-фрагменту «Правила техніки безпеки в кабінеті хімії»

Назвіть правила техніки безпеки (по ланцюжку).

VI. Підсумок уроку.

Головоломка «Правила ТБ».  

Почавши рух з верхньої лівої клітинки та рухаючись вліво, вправо, вверх і вниз пройдіть усі клітинки так, щоб із літер утворилося правило безпечного нагрівання пробірок.

П	Б	І	У	З	Д	И	Ю	,
Р	О	Р	К	Р	І	Н	О	Щ
Е	Р	Я	С	Є	А	Р	Г	О
Б	Т	,	Ь	Т	В	І	А	Н
А	И	М	И	О	О	Р	В	І
Т	Р	А	Т	Т	В	О	М	Д
І	Н	Х	И	І	Д	І	Е	С
В	Ч	У	Ш	Н	І	В	Б	Е

Відповідь: Пробірку з рідиною, що нагрівається, треба тримати отвором від себе  і від інших учнів.

Дидактична гра «Вірю чи не вірю?»

Учням пропонується плескати в долоні, якщо вони вірять, і кивати головою ні, якщо не вірять.

Необхідні для роботи реактиви та посуд зберігаються в кабінеті хімії.

Для вимірювання маси речовини використовують мірну колбу.

Для того, щоб перемішати вміст рідини в конічній колбі використовують гумову трубку.

Розтирати тверду речовину треба у плоскодонній колбі за допомогою скляної палички.

Щоб виміряти об’єм рідини можна використати мірний стакан.

Для спалювання твердих речовин можна використати порцелянову чашку, чи ложку для спалювання речовин.

Виміряти 50 мл води можна за допомогою хімічного стакану.

Плоскодонну колбу не можна поставити на стіл, бо вона має кругле дно.

У колбу наливають рідину за допомогою лійки.

Скляну паличку, товкачик, та шпатель використовують для перемішування рідини.

Щоб не розбити хімічний стакан під час перемішування на скляній палочці є гумовий наконечник.

Відміряти певну кількість крапель речовини можна за допомогою мірного пальчика.

Всі реактиви містять етикетки з написом назви речовини.

Серед хімічних реактивів є речовини небезпечні для здоров’я людини.

Під час нагрівання розчинів у хімічному стакані користуються пробіркотримачем.

Реактиви, присутні на столі, можуть разом з їжею потрапити до організму й викликати отруєння.

VII. Домашнє завдання.

Вивчити правила техніки безпеки.

 

 

Номер  уроку  13    Хімія  7  клас

 

Тема: Фізичні та хімічні явища. Хімічні реакції.

Мета: сформувати поняття про фізичні та хімічні явища, їх відмінності; розглянути

зовнішні ефекти, що супрово­джують хімічні реакції, визначити умови виникнення та перебігу хімічних реакцій; розкрити значення хімічних реакцій у житті людини. Розвивати мовну і слухову пам’ять. Виховувати в учнів самостійність, мислення, кмітливість.

Тип  уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання  і  матеріали:  штатив з пробірками,  нагрівний прилад, порце­лянова

ложка або чаша, хімічний стакан, скляна пластинка, газовідвідна трубка, парафінова свічка, індикатори, цукор, кристалічна сода, розчини купрум(ІІ) сульфату, лугу, соди, сульфатної кислоти, хлоридної кислоти, фенолфталеїн, метилоранж, кальцій хлориду, натрій сульфіт (крист.), ілюстративний матеріал, картки з завданнями, мультимедійна презентація «Фізичні та хімічні явища».

Базові  терміни  і  поняття: речовина, фізичні та хімічні явища, ознаки хімічної ре­

акції, умови виникнення та перебігу реакції, вихідні ре­човини (реагенти) та продукти реакції, фізичні та хімічні властивості.

 

Хід  уроку:

І. Організація  навчальної  діяльності.

ІІ. Перевірка  домашнього  завдання.

Проводиться обговорення виконаних письмових завдань.

ІІІ. Актуалізація  опорних  знань.

— Що вивчає хімія? 

Взаємоперетворення речовин — це явища, які з ними відбувають­ся, це прояви їх хімічної сутності. Цитата висловлювання про властивості речовин Еразма Дарвіна (діда Чарльза Дарвіна):

Хімічний склад змінити свій

Повинно все у вічному двобої.

Усе живе, щоб вмерти незабаром,

Вмирає, щоб ожити знову.

Речовина безсмертна вміє

Шалених бур перемагати порив.

Не гине в них, росте і зріє.

Відбір речовинам веде життя:

Їх форму інколи лише змінивши,

Усе шкідливе викидає, як сміття,

А чисте перетворить і засвоїть.

 

 

Мотивація навчальної діяльності.

І саме сьогодні ми з вами поговоримо детальніше про перетворення речовин. В нагоді нам стануть знання, набуті вами на уроках природознавства. А щоб вам легше було дізнатися про що саме піде мова, я пропоную вам відгадати цікаві дитячі загадки.

Хмарки в небі знову плачуть,

Слізки капають: кап-кап...

По калюжах радо скачуть

Дітлахи: чалап-чалап...

(Дощ)

Коли холодно зимою –

Річка замерзає.

Її скельце під собою

До весни ховає. (Крига)

 

Навпіл небо розтинає,

У цей час іде гроза.

Діток гуркотом лякає,

Жалить землю, як оса. ( Блискавка)

 

Біла димка все ховає –

Зупинився авто рух.

Дім, дерева – все зникає,

І не видно навіть вух.... (Туман)

 

Крапельки водички зранку

На травичці, по землі...

Грають в барвах на світанку

Непосидливі малі. (Роса)

Які події описані авторами цих рядків? (Природні явища)

Наведіть приклади таких явищ, що відбуваються навколо нас що­дня. (Дощ, сніг, вітер, гроза, ріст дерев, скисання молока, приготуван­ня чаю та інші..)

А тепер пропоную вам подивитися на кадри слайдів презентації. Які події   зображено там? Як, на вашу думку, чому ці слайди зображено разом, і яке відношення вони мають до хімії ? (Суспільні, політичні події – явища).

Повідомлення теми та мети уроку.

 

ІV. Вивчення  нової  теми.

1.   Фізичні  та  хімічні  явища.

(Учням   пропонується   робити   записи  «карту пам'яті».)

У навколишньому світі постійно відбуваються зміни. Зміна пір року, рух води в річці, ріст рослин, кипіння води в чайнику — усе це приклади процесів, що відбуваються навколо нас. Ці процеси на­зивають явищами. Залежно від того, до якої сфери життя належать явища, їх можна поділити на політичні, соціальні, геологічні, біоло­гічні, а також фізичні й хімічні. Ми будемо розглядати тільки фізичні та хімічні явища.

Демонстрація. Із парафінової свічки за допомогою скальпеля (або ножа) зрізаємо декілька шматочків. Парафін кладемо в порцелянову ложку або чашку й нагріваємо. Після розплавлення виливаємо рідкий парафін у стакан з холодною водою. Після застигання демонструємо новий шматочок парафіну учням.

• Які зміни відбулися з парафіном?
• Чи відбулося утворення нової речовини?

Таке явище належить до фізичних. Під час таких явищ змінюєть­ся форма предмета або агрегатний стан речовини, але не змінюється її склад.

Явища, під час яких речовина не перетворюється на іншу, нази­вають фізичними.

Кипіння води, поява крапель води або льоду в холодильнику, за­мерзання річок, відливання виробів із розплавленого металу, прохо­дження електричного струму в провідниках, подрібнення речовин — усе це приклади фізичних явищ.

Унаслідок перебігу фізичних явищ молекули речовин не зміню­ються, отже, не змінюються і властивості речовин.

Демонстрація. Запалюємо парафінову свічку. Над полум'ям пот­римаємо холодну скляну пластинку, на якій конденсується водяна пара. Пояснюємо, що газ, який утворюється, є вуглекислим.

• Які зміни відбуваються з парафіном?
• Чи відбулося утворення нових речовин? Такий процес належить до хімічних.

Явища, під час яких одні речовини перетворюються на інші, на­зивають хімічними.

Горіння деревини, поява іржі на поверхні залізних виробів, про­кисання молока, пригорання їжі на сковорідці — усе це приклади хімічних явищ.

Часто замість слів «хімічне явище» кажуть хімічний процес або хімічна реакція. Про речовини, що вступають у хімічну реакцію, го­ворять, що вони реагують або взаємодіють між собою. Ці речовини називають реагентами, або вихідними речовинами, а нові речовини, що утворюються в результаті реакції,— продуктами реакції.

Суть хімічних реакцій передають їх стислі записи. Наприклад, при горінні парафіну, що відбувається за участю кисню з повітря, утворюються вуглекислий газ і вода:

парафін   +   кисень      —>        вода + вуглекислий газ

реагенти              —>        продукти реакції

(вихідні речовини)                 (кінцеві речовини)

У процесі перебігу хімічних явищ частинки однієї речовини пере­творюються на частинки іншої, з однієї речовини утворюється інша речовина з іншими властивостями.

Як же це відбувається? Під час зіткнення молекули різних ре­човин можуть обмінюватися своїми атомами, можуть сполучатися в одну велику молекулу, а великі молекули можуть розпадатися на декілька маленьких. Іонні речовини можуть обмінюватися своїми йонами. Суть усіх хімічних процесів полягає в перегруповуванні ато­мів, які входять до складу різних речовин. Наприклад, коли горить вугілля, то атоми, з яких воно складається, об'єднуються з атома­ми молекул кисню в одну молекулу нової речовини — вуглекислого газу.

Слід звернути увагу на те, що під час хімічних процесів атоми не перетворюються один на одний. Атоми, з яких складається вугілля, не можуть перетворитися на атоми, з яких-складаються молекули кис­ню. Атоми не можна зруйнувати в результаті хімічних реакцій, вони можуть тільки по-різному сполучатися один з одними Усі атоми під час хімічних реакції зберігаються.

У хімічних явищах виявляються хімічні властивості речовин — їх здатність змінюватися під впливом різних умов і реагувати з іншими речовинами. Описати хімічні властивості речовини — означає вка­зати, як вона може змінюватися, з якими іншими речовинами і за яких умов може реагувати. Вивчення хімічних властивостей речо­вин — одне із завдань хімії.

2.   Ознаки хімічних реакцій.

Дуже часто хімічні та фізичні явища перебігають одночасно. На­приклад, під час горіння свічки парафін спочатку плавиться й випа­ровується (фізичні явища), а потім пари парафіну починають горіти (хімічне явище). Якщо нагрівати шматочок цукру, то він розпла­виться (фізичне явище), а в разі довгого нагрівання перетвориться на вуглеподібну чорну масу (хімічне явище).

Як же відрізнити хімічні явища від фізичних? Звичайно ж, можна сказати, що якщо молекули речовини змінилися, то явище належить до хімічних, а якщо не змінилися, то до фізичних. Але молекули над­звичайно важко побачити навіть у найсильніший мікроскоп. Оскільки в процесі хімічної реакції утворюються нові речовини з новими влас­тивостями, то про перебіг реакції можна судити за зміною фізичних властивостей реагуючих речовин. При цьому ми будемо спостеріга­ти певні ознаки. (Учні роблять записи в зошитах, а вчитель пояснює кожний випадок.)

Часто про хімічні перетворення свідчить зміна забарвлення. На­приклад, колір листя на деревах восени змінюється від зеленого до жовтого або червоного.

Демонстрація: дія кислоти на індикатори. У дві пробірки нали­ваємо розчин кислоти, по черзі в кожну пробірку додаємо індикатори (у першу — фенолфталеїн, у другу — метиловий оранжевий) та спостерігаємо за зміною забарвлення розчинів.

Виділення газу також свідчить про хімічне перетворення: гашення соди столовим оцтом або лимонною кислотою супроводжується харак­терним шипінням за рахунок утворення вуглекислого газу. Цю реак­цію використовують під час випікання печива — завдяки виділенню вуглекислого газу тісто піднімається, стає пухкішим.

Демонстрація: взаємодія соди з кислотою. Беремо приблизно 5 г соди, насипаємо в хімічний стакан, туди ж додаємо 10 мл кислоти (за­мість кислоти можна використовувати столовий оцет), спостерігаємо виділення бульбашок газу.

Інколи під час хімічної реакції з рідких речовин утворюється твер­да нерозчинна речовина — хіміки говорять «випадає в осад». Так, під час кипіння водопровідної води з розчинених у ній речовин утворюєть­ся вапно. Ця речовина не розчиняється у воді, тому осідає у вигляді нальоту на стінках чайника. .

Демонстрація: взаємодія купрум(ІІ) сульфату з лугом. Беремо 10—15 мл розчину купрум(ІІ) сульфату, наливаємо його в хімічний стакан (або пробірку), додаємо туди 10—15 мл розчину натрій гідрок­сиду, спостерігаємо випадання осаду купрум(ІІ) гідроксиду.

Якщо поставити молоко в тепле місце, то через деякий час воно перетвориться на кисле молоко. Під час скисання молока з молочного цукру утворюється молочна кислота, про перебіг цієї реакції можна судити за зміною смаку та запаху. Якщо жир на сковорідці починає підгоряти, то про перебіг цієї реакції ми дізнаємося за появою запаху акролеїну — продукту розкладу жиру.

Демонстрація: взаємодія натрій сульфіту з кислотою. У пробірку поміщаємо декілька кристаликів натрій сульфіту та додаємо 1—2 мл розчину сульфатної кислоти. Спостерігаємо за появою запаху.

Багато хімічних реакцій, наприклад реакції горіння, супроводжу­ються виділенням енергії, зазвичай у формі теплоти і світла.

Демонстрація: горіння стрічки магнію. У полум'я спиртівки вно­симо щипцями стрічку магнію. Горіння магнію супроводжується слі­пучим світлом. (відеофрагмент)

Проте є реакції, які йдуть із поглинанням енергії. Наприклад, реакція фотосинтезу в рослинах відбувається з поглинанням енергії сонячного світла.

Демонстрація: розкладання малахіту. Зразок малахіту в пробірці нагріваємо в полум'ї спиртівки; газовідвідна трубка з пробірки зануре­на в посудину з водою. Спостерігаємо зміну забарвлення, із газовідвід­ної трубки виділяються бульбашки газу. Із припиненням нагрівання реакція припиняється. (відеофрагмент)

Інколи і фізичні, і хімічні явища можуть супроводжуватися од­наковими зовнішніми ефектами: розповсюдження запаху парфумів, виділення розчиненого газу при нагріванні газованої води та ін. Ро­бити висновок про належність явища до фізичних чи хімічних слід тільки за сукупністю ознак.

Якщо в склянку зі столовим оцтом насипати соду, то газ почи­нає виділятися так активно, що здається, ніби рідина закипає. Як у даному випадку відрізнити кипіння від хімічної реакції? Для цьо­го треба пригадати, як відбувається кипіння: рідина закипає, коли нагрівається до певної температури — температури кипіння. Для води за звичайних умов це 100 °С. Під час кипіння води бульбашки газу (пари) утворюються у всьому об'ємі рідини. У разі взаємодії оцту з содою рідина не нагрівається, а газ виділяється тільки в тому місці, де сода контактує з розчином, тобто кипінням цей процес назвати не можна.

3. Умови перебігу хімічних реакцій.

Для перебігу хімічних реакцій необхідні певні умови. У першу чергу речовини необхідно з'єднати та перемішати (або хоча б привес­ти в зіткнення).

Умовний запис хімічної реакції:                        

    Під час хімічних явищ руйнуються молекули одних речовин та утворюються молекули інших речовин.

    Атоми хімічних елементів під час хімічних реакцій не змінюються, а лише перегруповуються.

        Схема – малюнок « Явища,  що супроводжують хімічну реакцію »

Але не завжди хімічна реакція починається відразу після пере­мішування. Деревина дуже добре горить, проте сама собою вона не займається. Для того щоб почалася реакція горіння, дерево треба підпалити, тобто нагріти до певної температури. Далі реакція відбу­вається самостійно, поки не закінчиться один із реагентів. Для про­ведення багатьох хімічних реакцій потрібне постійне нагрівання або охолоджування.

Деякі реакції відбуваються під дією світла або електричного струму. Відомі нестійкі речовини, які розкладаються від тертя або удару.

Умови, необхідні для перебігу різних реакцій, дуже різноманітні. Більшість реакцій не вимагають спеціальних умов, але деякі відбува­ються лише за певних умов, які описуються в літературі з хімії.

V. Висновки  та  узагальнення.

Виконання завдань

1. Порівняйте дії двох ремісників: коваля та металурга. Коваль бере залізний брусок, нагріває його, б'є по ньому молотом і в результаті отримує виріб, наприклад підкову. Чи змінюєть­ся в цьому випадку речовина, з якої складався брусок,— залі­зо? Металург бере залізну руду — бурий порошок або камені, які не проводять електричного струму й легко розсипаються внаслідок удару молотком,— й перетворює її на блискучі брус­ки заліза — метал, який має металічний блиск, добре прово­дить електричний струм, унаслідок удару не розсипається, а розплющується. Чи змінилася за цих умов речовина? У яко­му випадку проходить фізичне явище, а в якому — хімічне? Поясніть.
2. Фотодиктант.

3. Наведіть приклади хімічних реакцій та фізичних явищ, які ви спостерігали
в природі або в побуті.

Відомості про хімічні та фізичні процеси можна узагальнити у вигляді схеми.

Ознаки хімічних реакцій:

1. зміна кольору;
2. зміна запаху;
3. випадання або розчинення осаду;
4. виділення газу;
5. виділення або поглинання теплоти або світла.

Умови перебігу хімічних реакцій:

1. тісний контакт (необхідно);
2. нагрівання можливе:

 а) для початку реакції;

 б) постійно.

Завдання.

Із запропонованого переліку явищ вибрати:

І варіант фізичні явища

ІІ варіант хімічні явища.

а) іде тепло від батареї опалення;

в) горять іменинні свічки;

г) мама «гасить» соду оцтом, готуючи тісто;

д) скисає молоко, не випите кішкою;

ж) після додавання цукру чай стає солодким;

з) з відкритої пляшки "Фанти" виділяються бульбашки газу;

і) на цвяхах у гаражі з'являється іржа

к) узимку гілля дерев вкривається памороззю;

л) за зиму опале листя згниває;

м) запах розлитих парфумів швидко поширюється по всій кімнаті;

н) з часом на стінках чайника утворюється накип;

Закінчити речення:

1. Я знаю, що під час хімічних явищ молекули речовини: ______________________ .

2. Я знаю, що під час фізичних явищ молекули речовини ___________________ .

3. Я знаю, хімічні явища описуються ____________________________________ .

4. Я знаю, що хімічну реакцію складають за допомогою ___________, та _________ .

5. Я знаю, що речовини, які вступають в реакцію називають _________________ .

6. Я знаю, що кінцевими продуктами реакції називають _____________________ .

7. Я знаю, що ознаками хімічної реакції є _________________________________ .

8. Я знаю, що для того, щоб відбулася реакція необхідно: ___________________ .

VІ. Домашнє  завдання.

Вивчити  § 10 з  підручника. Виконати завдання 2 – 6.

 

 

 

 

Номер  уроку 43    Хімія 8 клас

 

Тема: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва.

Мета: розглянути структуру Періодичної системи, сформува­ти поняття про періоди

і групи; систематизувати знан­ня учнів про періодичність змін властивостей хімічних елементів; виявити зв'язок між положенням елемента в Періодичній системі та його властивостями; сформу­вати вміння використовувати періодичну систему для пошуку інформації про хімічні елементи та їх властивості.

Тип  уроку: комбінований.

Обладнання  і  матеріали: підручники, зошити, періодична система Д. І.

Менделєєва (короткоперіодний та довгоперіодний варіанти), мультимедійна

презентація «Періодична система»

Базові  терміни  і  поняття: Періодична система, Періодичний закон, порядковий

номер, період, група, підгрупа.

 

Хід  уроку:

І. Організація  навчальної  діяльності.

 

ІІ. Перевірка  домашнього  завдання.

►   Бесіда

1. Ким і коли був відкритий Періодичний закон?
2. Сформулюйте Періодичний закон.
3. Яку характеристику хімічних елементів обрав Д. І. Менделєєв за ос­нову їх класифікації?
4. Який зміст вкладається в поняття «періодичність»?

5. Які ряди хімічних елементів називають періодами?
6. Які властивості елементів і їхніх сполук змінюються періодично?

 

ІІІ. Актуалізація  опорних  знань.

Завдання для груп (Слайд 2). Перевірка виконаних завдань (Слайд 3-6)

 

ІV. Мотивація навчальної діяльності. (Слайд 7)

 

V. Вивчення нової теми.

 1. Довгоперіодний і короткоперіодний варіанти Періодичної системи.

Базуючись на Періодичному законі, Д.І. Менделєєв побудував класи­фікацію хімічних елементів, що називають Періодичною системою. Зазви­чай її представляють у вигляді таблиці. Якщо записати символи елементів кожного періоду в окремий рядок так, щоб природні сімейства (лужні ме­тали, галогени, інертні гази) утворювали вертикальні стовпчики, то одер­жимо довгоперіодний варіант Періодичної таблиці. Д.І. Менделєєв часті­ше використовував більш компактну коротку форму періодичної таблиці. У ній великі періоди розбиті на два ряди, у кожному з яких вища валент­ність елементів послідовно зростає від І до VIII. Усього відомо сім періодів: три малі і чотири великі. Останній, сьомий період, не завершений — у цей час відкриті ще не всі елементи, що до нього входять.

Кожний хімічний елемент займає в таблиці певне місце і має свій по­рядковий номер.

2. Періоди

Розглянемо періоди. Це горизонтальні ряди в Періодичної таблиці, в яких хімічні елементи розташовані у порядку зростання їхніх атомних мас. Періоди починаються з лужного металічного елемента (крім першого) і закінчуються інертним газом. Властивості елементів, а також утворених ними простих речовин і сполук при збільшенні атомних мас у періоді по­ступово змінюються від металічних до неметалічних.

Перший період Періодичної системи містить лише два елементи (Гідроген і Гелій), другий і третій — по вісім. Ці періоди називають мали­ми. У них при переході від Гідрогену або лужного металічного елемента до інертного газу вища валентність елементів поступово зростає від І (у Гідрогену і лужних металічних елементів) до VII (у галогенів). Якби вда­лося добути сполуки інертних газів Неону і Аргону, то їхня максимальна валентність дорівнювала би VIII.

На відміну від перших трьох періодів четвертий і наступні (п'ятий, шостий, сьомий) містять по 18 і більше елементів, їх називають великими.

Однак навіть у цих великих періодах спостерігається поступова зміна властивостей. Але якщо у малих періодах перехід від типового металічного елемента до типового неметалічного елемента відбувається за сім елемен­тів, то у великих такий саме перехід відбувається за 17 або 31 елемент. Тоб­то у великих періодах зміна властивостей відбувається значно повільніше: властивості сусідніх елементів у великих періодах відрізняються значно менше, ніж у сусідніх елементів малих періодів.

3.  Головні та побічні групи 

Вертикальні колонки Періодичної системи називають групами. У короткому варіанті таблиці їх число дорівнює восьми. Номер групи, як правило, збігається з вищою валентністю хімічного елемента, що він виявляє у сполуках з Оксигеном. Наприклад, Хлор і Манган розташо­вані у групі VII і мають вищу валентність VII, елементи V групи Фосфор і Ванадій — валентність V.

Кожну групу розділяють на дві підгрупи — головну і побічну. У голо­вну підгрупу входять елементи як малих, так і великих періодів, а в побіч­ну — тільки великих періодів.

Побічні підгрупи містять тільки металічні елементи (їх називають перехідними металами). Іноді головні підгрупи називають А-групами, а побічні — В-групами. Наприклад: Флуор розташований у групі VII А, а Манган — у групі VII В.

(Слайд 11-15)

Назва	Визначення
Періоди	Горизонтальний ряд елементів, який починається лужним металом і закінчується інертним газом
Групи	Вертикальний ряд елементів, який містить подібні за властивостями елементи
Підгрупи: головні побічні	Складаються з елементів малих і великих періодів. Складаються з елементів лише великих періодів

У довгому варіанті Періодичної таблиці число груп дорівнює 18. Но­мери груп у короткому варіанті таблиці позначають римськими цифрами, а в довгому — арабськими. У довгому варіанті таблиці головних і побіч­них підгруп немає, там вони утворюють окремі групи, наприклад: група 1 — лужні метали, група 17 — галогени, група 18 — інертні гази. Елемен­ти побічних підгруп займають групи з 3 по 12. Зверніть увагу, як співвід­носяться номери груп у різних варіантах Періодичної таблиці: номер групи в короткому варіанті дорівнює номеру у довгому мінус 10.

4.  Властивості елементів у підгрупах

Підгрупи утворені елементами з подібними властивостями: сімейства лужних металів, галогенів і інертних газів саме і становлять окремі під­групи. Багато властивостей елементів закономірно змінюються в підгру­пах з ростом відносної атомної маси. У головних підгрупах при збільшенні атомної маси зростають металічні властивості елементів і простих речо­вин, а неметалічні убувають. Так, у підгрупі Карбону (головна підгрупа IV групи) Карбон, Силіцій і Германій є неметалічними елементами, а Станум і Плюмбум — металічними.

Подібні властивості проявляють лише елементи, що належать до однієї підгрупи. Властивості елементів головної і побічної підгруп однієї групи можуть істотно розрізнятися. Наприклад, до складу VII групи входять галогени — найбільш типові неметалічні елементи (головна підгрупа) і пе­рехідні металічні елементи Манган, Технецій, Реній (побічна підгрупа). Чи є в них щось спільне? Як правило, в елементів однієї групи однакова вища валентність, яку вони виявляють у сполуках з Оксигеном — вона дорівнює номеру групи.

Крім сполук з Оксигеном велике значення мають сполуки з Гідроге­ном. Вони відомі майже для всіх елементів Періодичної системи, однак найбільш типові для неметалічних елементів. У сполуках з Гідрогеном неметалічних елементів валентність часто не збігається з валентністю у вищо­му оксиді. Щоб її визначити, треба від 8 відняти номер групи. Наприклад, Хлор, що розташований в VII групі, у сполуці з Гідрогеном одновалентний: 8-7 = 1, тому формула цієї сполуки НС1. Елемент V групи Фосфор у сполуці з Гідрогеном трьохвалентний: 8-5 = 3 , формула речовини РН₃. Для зруч­ності загальні формули вищих оксидів і летких сполук з Гідрогеном ви­несені в окремі рядки періодичної таблиці. Варто пам'ятати, що формули летких сполук з Гідрогеном стосуються лише неметалічних елементів.

У нижній частині Періодичної таблиці розташовані лантаноїди і ак­тиноїди. Ці елементи розташовані після Лантану (№57) і Актинію (№89) і формально теж належать до III групи (підгрупи Скандію).Однак роз­міщення цих елементів у таблиці зробило б її громіздкою і незручною, тому зазвичай їх виносять за її межі.

 

V. Висновки  та  узагальнення.

Узагальнюючи основні закономірності зміни властивостей елементів Періодичної системи, учитель за допомогою учнів зображує періодичність зміни властивостей елементів головних підгруп у вигляді таблиці.

Закономірність зміни властивостей хімічних елементів.

Властивості	Закономірності зміни у головних підгрупах	Закономірності зміни у періодах
Металічні	Посилюються ↓	Посилюються <—
Неметалічні	Посилюються ↑	Посилюються —>

► Бесіда

1. Для яких хімічних елементів найбільш характерні а) металіч­ні; б) неметалічні властивості? Наведіть приклади.
2. Назвіть хімічні елементи І групи Періодичної системи. Які з них належать до головної, а які — до побічної підгрупи?
3. У яких періодах і в яких групах розташовані Нітроген, Оксиген, Гідроген, Купрум, Ферум, Алюміній? Які з цих хімічних елементів розта­шовані у головних, а які в побічних підгрупах?
4. Оберіть хімічний елемент, що за властивостями подібний до Силіцію: а) Алюміній; б) Фосфор; в) Германій; г) Титан. Відповідь поясніть.
5. Знайдіть у кожному ряді один хімічний елемент, що відрізняється від інших за положенням у Періодичній системі: а) Н, Не, Аг,Nе; б) Fе, Со, Ni, Аг; в) Н, Lі, Ве, В; г) F, СІ, Вг, Мn.
6. Знайдіть у Періодичній системі елемент, що належить до 4 періоду і виявляє однакову валентність у вищому оксиді і у сполуці з Гідрогеном.

► Завдання

1. Випишіть, спираючись на Періодичну систему, формули відомих вам летких сполук з Гідрогеном, що є газами, легшими за повітря.
2. Який елемент Періодичної системи найлегший? Наведіть форму­ли найлегшого оксиду, найлегшої кислоти, найлегшої основи, найлегшої солі.
3. Напишіть формули оксидів та сполук з Гідрогеном елементів голо­вної підгрупи шостої групи.
4. Напишіть не менш п'яти формул солей оксигеновмісних кислот, утворених елементами другого періоду.
5. Знайдіть у Періодичній системі елементи №11 та №13. Запишіть формули їх оксидів та гідроксидів. Як змінюється активність цих елемен­тів? Чому? Чи підтверджується ваш висновок властивостями їх оксидів та гідроксидів?
6. Знайдіть в Періодичній системі елемент, єдиний оксид якого має відносну молекулярну масу 40 ±1 , а валентність не більше IV. Доведіть, що існує тільки один такий елемент.

VІ. Домашнє  завдання.

Вивчити §21 підручника. Виконати завдання №1—9 на с. 117—118.

 

 

 

Номер  уроку  34   Хімія 11 клас

 

ОКСИГЕНОВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ

Тема уроку. Використання фенолу. Охорона навколишнього середовища від

промислових відходів, що містять фенол

Цілі уроку: формувати уявлення учнів про використання фенолу у виробництві

інсектицидів, охорону навколишнього середовища від відходів, що містять фенол; розвивати екологічні знання учнів; виховувати дбайливе ставлення до природи.

Тип уроку: комбінований урок засвоєння знань, умінь і навичок і творчого

застосування їх на практиці.

Обладнання: підручники, зошити, ілюстративний матеріал, мультимедійна

презентація «Використання фенолу», картки з кольорами емоційного стану,

картки з експрес-опитуванням, тестові завдання в програмі Microsoft Excel, картки для завдання «Коректор».

Форми роботи: тестова робота в програмі Microsoft Excel, навчальна лекція,

доповіді учнів.

 

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

Доброго дня! Сьогодні ми з вами проведемо уроку в кабінеті інформатики. Перед початком роботи давайте пригадаємо правила поведінки в кабінеті інформатики.

Психологічна розминка.

Щоб ефективніше організувати нашу роботу на сьогоднішньому уроці, визначимо емоційний стан кожного з нас та цілого класу.

Для цього підніміть картку червоного кольору, якщо у вас добрий настрій; жовтого – задовільний; білого – складно сказати; синього – поганий. (На столі у дітей лежить табличка)

Колір
Емоційний стан	Добрий	Задовільний	Поганий	Складно сказати

 

II. Актуалізація опорних знань.

 Завдання виконуються відповідно до навчального рівня учня.

Учні  виконують тестові завдання за комп’ютерами. Час виконання 10хв.

Фронтальна робота

Експрес-опитування на картках.

1. Застосування гідроксисполук Метанол (метиловий спирт) CH₃OH:

• виробництво формальдегіду, мурашиної кислоти;

• розчинник.

Етанол (етиловий спирт) C₂H₅OH:

• виробництво ацетальдегіду, оцтової кислоти, бутадієну, етерів та естерів;

• розчинник для барвників, лікарських і парфумерних засобів;

• виробництво лікеро-горілчаних виробів;

• дезінфікуючий засіб у медицині;

• пальне для двигунів, добавка до моторних палив.

Етиленгліколь HOCH₂ – CH₂OH:

• виробництво пластмас;

• компонент антифризів;

• сировина в органічному синтезі.

Гліцерин HOCH₂ - CH(OH) – CH₂OH:

• фармацевтична й парфумерна галузі промисловості;

• пом’якшувач шкіри і тканин;

• виробництво вибухових речовин.

Фенол C₆H₅OH:

• виробництво феноло-формальдегідних смол;

• напівпродукт у органічному синтезі барвників, лікарських препаратів, засобів захисту рослин та ін.

Вправа «Коректор»

Виправити помилки в тексті.

Спирти поділяють на одноатомні й багатоатомні. Одноатомні спирти мають у своєму складі дві або більше гідроксильних груп ОН. До складу багатоатомних спиртів входить одна група ОН. Характерним представником одноатомних спиртів є гліцерол, багатоатомних – метанол, етанол. Усі спирти мають суфікс – ол. Для них характерний водневий зв’язок.

Самостійна робота.

Зобразіть будову молекули спирту на прикладі етанолу. Покажіть зсув електронної густини. Запишіть не менше двох реакцій, які відображають хімічні властивості спиртів.

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчати фенол. Ми з вами дізнаємося, де та як саме використовують фенол, а також як захистити навколишнє середовище від цієї речовини.

Повідомлення теми та мети уроку.

 

III. Вивчення нового матеріалу

ВИКОРИСТАННЯ ФЕНОЛУ. ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ВІД ПРОМИСЛОВИХ ВІДХОДІВ, ЩО МІСТЯТЬ ФЕНОЛ

Міні-конференція

1. Повідомлення учнів

1) Використання фенолу та його похідних

Варіант повідомлення.

Серед антисептичних засобів, широко застосовуються в сучасній медицині, це речовина займає значуще місце. Застосування фенолу обумовлено його бактерицидні властивості. Кислота карбонова (фенол) виходить шляхом перегонки каменоугольном дьогтю. Чистий кислота карбонова – безбарвна кристалічна маса. Під дією повітря вона поступово набуває рожевого відтінку. Застосування фенолу полегшується тим, що ця речовина легко розчиняється у воді, ефірі, спирті і жирних оліях. Його розчини надають хороше бактерицидну дію по відношенню до мікроорганізмів (вегетативної формі) і грибам. Слабкий вплив вони чинять на спори мікроорганізмів. Взаємодіючи з білком клітин мікроорганізмів, фенол викликає його денатурацію, підвищує проникність мембран клітин, надає дію на окислювальні процеси в клітині. Бактерицидний ефект при підвищенні температури і в кислому середовищі посилюється.

Найчастіше застосовують дана речовина у формі 3-5% розчину для дезінфікування різних поверхонь. Де використовується фенол? Його можна застосовувати в домашньому побуті для дезінфекції предметів, речей, підлог. Цією речовиною не можна обробляти лакову меблі. У медичних установах його використовують для обробки предметів лікарняного ужитку, білизни, інструментів. Застосування фенолу у вигляді мильно-карболової розчину дозволяє обробляти великі площі громадських приміщень. Також часто застосовують фенольно-скипидарні, фенольно-гасові та інші суміші.

Широко його застосовують і у фармацевтичній практиці. Так 0,5-0,1% фенол використовують для консервування свічок, лікарських засобів, сироваток та інших препаратів. Застосування в медицині фенолу можливо при деяких серйозних шкірних захворюваннях (остіофоллікуліт, сикоз, фолікуліт, імпетиго стрептококової), при кондиломах генітальних і при гострих запаленнях середнього вуха. На слизові оболонки і шкіру фенол надає припікаючу і подразнюючу дію. Препарат легко всмоктується і у високих дозах здатний викликати такі токсичні явища, як слабкість, запаморочення, колапс, розлади дихання. Його не слід застосовувати при поширених захворюваннях слизових і шкіри. При використанні даної речовини не варто забувати про те, що воно легко адсорбується з усіма харчовими продуктами.

Застосування фенолу можливо ще в наступних формах:

– фенол чистий рідкий, що з суміші 100 частин розплавленої кислоти карбонової і 10 частин води. Являє собою рожевувату або безбарвну маслянисту рідину.

 – 3 і 5% розчин кислоти карбонової в гліцерині.

– 2% фенолового мазь.

– Розчин «Фукорцин », що містить 0,8 частин борної кислоти; 3,9 частин чистого фенолу; 7,8 частин резорцину; 0,4 частини фуксину; 4,9 частин ацетону; 9,6 частин 95% етилового спирту; і дистильовану воду (у кількості, доводячи його до 100 частин). Ця дезинфікуюча рідина має червоний колір і запах фенолу. Використовується як протигрибковий і антисептичний засіб. Випускається у флаконах з темним склом за 25мл.

– Препарат «Ферезол» – гомогенна суміш, в яку входить фенол (60%) і трикрезол (40%). Ця коричневого кольору масляниста рідина з фенольним запахом має бактерицидну і припікаючу дію. Її застосовують для видалення бородавок, папілом, гострокінцевих кондилом, сухих мозолів. Цей препарат використовується переважно в медичних установах.

Протипоказання до застосування даної речовини: період лактації, гіперчутливість, дитячий вік, вагітність, поширені ураження слизових і шкірних покривів. Побічні явища: печіння, свербіж, подразнення шкіри. Ці явища усуваються за допомогою обробки уражених ділянок поліетиленгліколем або рослинним маслом. Зберігають фенол в темному місці, в закритих банках.

2) Охорона навколишнього середовища від промислових відходів, що містять фенол

Фенол – сильний антисептик, використовується як дезинфікуюча речовина в медицині. Особливо багато його витрачають для виробництва пластмас – фенопластів, а також барвників, лікарських речовин, фотографічних проявників.

Але треба зважати на те, що фенол вбиває не лише шкідливі мікроорганізми. Потрапляючи в довкілля, він згубно діє на флору і фауну. Тому виробництво і промислове використання фенолу тісно пов’язане з питаннями екології, з охороною природи від промислових відходів, що містять фенол. З цією метою застосовують різні методи: гази, що містять фенол, піддають каталітичному окисненню, видаляють фенол розчинниками тощо. Ведеться постійна робота з удосконалення цих методів. Так, великого значення набуває біохімічний метод, який забезпечує глибоке очищення стічних вод від фенолу. Перспективним є також обробка їх озоном. Запровадження таких методів очищення дає можливість перейти до замкнутих безвідхідних технологій з багаторазовим використанням промислових вод.

2. Застосування одержаних знань. Розв’язання задач

1) Напишіть рівняння для здійснення перетворень:

C₂H₂  C₆H₆  C₆H₅Cl  C₆H₅OH  C₆H₂(OH)(NO)₃

2) як з допомогою хімічного досліду розрізнити гліцерин і фенол одним із реактивів:

а) активний метал;                     

б) луг;

в) бромна вода;                         

г) хлороводень;

д) купрум(ІІ) сульфат?

3) Натрій пентахлорфенолят використовують як засіб боротьби з бур’янами. Обчисліть масу розчину з масовою часткою речовини 0,8, яку необхідно взяти для обробки 5 га ґрунту, якщо норма внесення становить 32 кг/га.

 

ІV. Підбиття підсумків уроку

Перегляд мультимедійної презентації «Використання фенолу»

Оцінювання роботи учнів на уроці.

 

V. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал параграфа, відповісти на запитання до нього, виконати вправи

 

 

 

Виховний захід «Хімічна мозаїка»

Мета: показати різноманітність хімічних речовин, їх широке застосування у господарській діяльності людини, у побуті; у ігровій формі вивчити формули речовин; познайомити учнів із шкідливим впливом деяких з них.

 

Ведучий :

На кухні в нас в кожній родині

Відомі змалку речовини:

Це сода й оцет, сіль й вода.

Їх забери – і вже біда!

Вони з дитинства нам знайомі.

Та до кінця все ж не відомі.

Про них дізнаємось багато,

Щоб добре їх нам, друже, знати.

 

Ведуча:

 Вогонь у темряву ночей

Приніс на землю Прометей.

На себе не надівши плаття,

Наш пращур вже розпалює багаття.

Лунає пісня Б.Моісєєва «Дай мне огня».Виходить «вогонь» та танцює.

 

Вогонь:

По сцені бігати вже годі.

Про мене кажуть так в народі:

*Вогонь – добрий слуга, але поганий хазяїн.

*Гаси вогонь, доки не розгорівся.

*Вогонь – цар, а вода – цариця.

*Вогонь – біда, і вода – біда, а без вогню і без води ще більша біда.

 

Ведучий :

Вогонь потрібний людству, дійсно.

Все сполучається із киснем.

 

Ведуча ( доторкаючись до «вогню») :

Я стверджую категорично:

Реакція екзотермічна!!( дує на палець).

 

Вогонь забігає за лаштунки. Виходить кухар.

 

Кухар :

Білий дистильова-ний оцет є продук-том бродіння кислоти у алкоголь-них рідинах. Оцтова кислота розповсю-джена в рослинах як у вільному стані , так і у вигляді солей та складних естерів. А сода – це загальна назва натрієвих солей карбонатної кислоти.

Кальцинована сода – безводний карбонат натрію Na₂CO₃, а харчова або питна сода має формулу NaHCO₃. Природна сода зустрічається  в озерах, у вигляді твердих відкладень. Ця речовина – один з основних продуктів хімічної промисловості. Вона використовується під час виробництва скла, мила, целюлозно – паперовою, текстильною, нафтовою та іншими галузями промисловості.

Ведуча (звертається до кухаря):

За сіль ви не забули, друже?

Її відсутність не байдужа.

 

Ведучий:

Без неї не обходиться застілля.

Про сіль послухайте прислів`я:

*Без солі й без хліба погана бесіда.

*Ліпше недосолити, ніж пересолити.

*Недосіл на столі, пересіл на спині.

*Несолоно їсти, що з немилим цілуватись.

*Де багато невісток, там борщ солоний.

*Чоловік без друга, що їжа без солі.

 

Ведуча :

Її величність NaCl у природі більш відома під назвою галіт (кам`яна сіль). Вона забезпечує постійний осмотичний тиск крові, створює умови для існування червоних кров`яних тілець( еритроцитів), зберігає здатність м`язів скорочуватись, а в шлунку утворює хлоридну кислоту, необхідну для перетравлення та засвоєння їжі.

Ведуча :

А ось історична довідка.

*В Київській Русі князі платили своїм дружинникам та лісорубам сіллю.

*Від давньогерманського слова «галь» (сіль) виникли назви міста Галле, дрібної монети галер та Галичини.

Лікар :

Ви, напевно, знаєте, що концентрація NaCl у воді Мертвого моря та солотвинських озер така висока, що у ній можна лежати на поверхні води. Така вода лікує нервові розлади, запалення суглобів, слонову хворобу. Вона гоїть гнійні рани. Глибоко під землею у соляних шахтах обладнані палати для хворих на астму. Стіни, підлога,  стеля  - усе це з NaCl.

А ще ін`єкції цієї речовини необхідні при холері.

 Ведуча :

Багато ми про сіль дізнались.

Ще борошно, мабуть, зосталось?

Ведучий :

Його забути не годиться!

Дарує борошно пшениця.

Поживні речовини вуглеводи

Нам додадуть і міцності і вроди.

Виходить жнець із снопом спілої пшениці.(Лунає пісня «Ой, на горі та й женці жнуть»).

Жнець :

Для трударя немає кращої палітри,

Ніж ці фосфати та селітри.

Вони врожаєм щедрим відродяться.

І золотом лани заколосяться!

А щоб нітратів не наїстись за столом,

Ти хімію вивчай, майбутній агроном!

 Ведучий:

Дослухай пісню до кінця

Й дізнайся про відомого курця.

 

(Після слів: «Проміняв він жінку на тютюн та люльку, необачний» виходить гетьман Сагайдачний, сідає з люлькою ). Співає на мотив «Підманула»:

Сагайдачний:

Люблю люльку я палити.

Як без неї мені жити?

Та в ній користі нема…

Підманула – підвела!

Приспів :

Ти ж мене підманула,

Ти ж мене підвела,

Ти ж мене молодого

З ума – розуму звела.

 

(виходить «Люлька» та співає)

«Люлька»

Слід тобі, мій любий, знати:

Можу бронхи я псувати.

З тютюном бач, не сама.

Підманула – підвела!

Приспів.

Я ж тебе підманула,

Я ж тебе підвела,

Я ж тебе молодого

З ума розуму звела.

 

Рак я можу спричиняти.

Колір ще зубів міняти.

Шкодь, як розуму  нема!

Підманула – підвела!

Приспів.

 

Сагайдачний :

Все тепер про тебе знаю.

Мати справу не бажаю!

З тютюном лишайсь сама.

Підманула – підвела!

Приспів

 

 

Лікар:

Тютюн – однолітня рослина із родини Пасльонових. Висушене листя тютюну після спеціальної обробки подрібнюють і використовують для паління. До складу листя тютюну входять: нікотин, білки, вуглеводи, органічні кислоти, смоли й ефірні олії; останні надають тютюну характерного запаху. Головна особливість хімічного складу тютюну, що відрізняє його від інших рослин родини Пасльонових, - вміст нікотину.

А ще радіоактивні ізотопи (Полоній-210, Плюмбум-210), що під час паління надходять до організму, не тільки спричиняють онкологічні й судинні захворювання, але і викликають генетичні порушення. Людина, що випалює за день 20 цигарок, одержує таку ж дозу радіації, якби їй зробили 200 рентгенівських знімків.

 

Ведуча :

Прослухали багато інформації.

Для організму це шкідливі комбінації!

 

Ведучий :

В нас речовин уже чимало.

Не вистачає тільки…сала!

А сало ніжно зваблює тільцем,

І хліб наставив загорілу спину…

Якщо ти млієш, слухаючи це,

Ти не любить не можеш Україну!

 

Ведуча :

А сало якраз й придумали українці, але справжньою батьківщиною сала правильніше вважати Італію. Саме там, у місті Колоната, три тисячі років тому з`явилося лярдо – найперше сало. Причому ідея створити кулінарний шедевр із свиного жиру належала рабовласникам, які шукали рецепт дешевої та калорійної їжі для рабів.

 

 

Ведучий :

Так, без води нема життя!

Це знає і мале дитя.

 

Виходить «Вода» і каже:

Відкриваєш в кухні кран,

Н ₂О тече нам там.

А, як відомо, без води

І ні туди, і ні сюди.

 

І подивись: з хмар у вікно

Стукоче знову Н ₂О.

А нам без неї, без води,

І ні туди, і ні сюди!

 

Ведучий :

В народі кажуть:

*Нема голоду, коли п`ється вода.

*Літа пливуть як вода.

*Від вогню, води і злої жінки – боже борони!

Але іноді вода буває небезпечною. ( фрагмент к\ф про воду).

 

Вода :А ось подивіться, наскільки я розповсюджена та всім потрібна.(демонструє таблицю «Вода»- слайд презентації).

 

Ведуча : Український народ має багато пісень про воду. Ну, наприклад

Хлюпоче хвиля через край.

Тут нас чарує водограй.(лунає пісня «Водограй» у виконанні С.Ротару).

У спеку дасть тобі напиться

У полі милая криниця.(пісня «Ой, у полі криниченька»)

А в нас тече давним – давно

Старий та сивий наш Дніпро.(пісня «Тече вода» С.Ротару)

 

Виходить еколог.

Еколог:(читає вірша О.Підсухи)

Дніпра нема, а є болотні твані

Та й ще нестерпний сморід навкруги.

Твої, Тарасе, правнуки погані

Спаскудили дніпровські береги.

А все робилось ніби для добра,

А вийшло – ні добра, ані окраси.

Нема, писав ти, другого Дніпра,

Нема уже і першого, Тарасе!

Еколог:

Картинна галерея в нас незвична.

Тут тема головна – екологічна.

На екрані картина В.Васнєцова «Оленка»

Чого, Оленко, зажурилась?

«Тому, що річка забруднилась…»

Картина І.Рєпіна «Бурлаки на Волзі»

Разом очистим для порядку,

Була щоб чиста для нащадків.

Картина В.Васнєцова «Іван- царевич на сірому вовку»

Іван- царевич на дозвіллі

Не став забруднювать довкілля.

Для чого нам машина? Ефективно

Він перейшов на паливо альтернативне.

Картина «Натюрморт» та В.Пєрова «Дівчинка з персиками»

Краса ця на столі у кожній хаті.

А головне – були щоб без нітратів!

Картина І. Крамського «Христос в пустелі»

Давайте ж берегти блакитну цю оселю!

Інакше всі опинимось в пустелі.

Ведуча (виходить в українському вбранні):

Нехай же вічно нам усім

Земля дарує хліб та сіль!

(лунає пісня «Земле моя» у виконанні С.Ротару, під музику іде слайд – шоу краєвидів України).

Всі учасники виходять на сцену.