Екологічний проект "Вивчення та аналіз екологічного стану території ДНЗ "Черкаський професійний автодорожній ліцей"

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Головне управління освіти і науки Черкаської облдержадміністрації

ДНЗ «Черкаський професійний автодорожній ліцей»

 

 

                                        ЕКОЛОГІЧНИЙ ПРОЕКТ

 

«ВИВЧЕННЯ ТА АНАЛІЗ

 ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ТЕРИТОРІЇ ДНЗ «ЧЕРКАСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ АВТОДОРОЖНІЙ ЛІЦЕЙ»

 

      Роботу виконала:

      Дубіченко Вікторія Олегівна, учениця 

      групи АСКТН -19, (11 клас) ДНЗ

      “Черкаський  професійний                                                      

      автодорожній ліцей”,  спеціальність: 

      адміністратор, секретар керівника

      (організації, підприємства,  установи).   

                                                              

      Науковий керівник:

      Кикоть Валентина Пантелеймонівна,                                                      

      викладач предмета ”Екологія”,

      “ Біологія”, кваліфікаційна категорія:                                                                                                                                                                

      вища, педагогічне звання: 

      «викладач - методист».                                                                                                                                                                                                      

                                                                                                                               

 

Черкаси

 

 

 

 

 

ДНЗ «Черкаський професійний автодорожній ліцей»

 

 

ТЕЗИ

до  науково-дослідницької роботи

«Вивчення та аналіз екологічного стану території ДНЗ «Черкаський професійний автодорожній ліцей»

 

Автор: Дубіченко Вікторія Олегівна, учениця групи АСКТН-19 (11 клас) ДНЗ «Черкаський професійний автодорожній ліцей». Спеціальність: адміністратор, секретар керівника (організації, підприємства, установи). 

Науковий керівник: Кикоть Валентина Пантелеймонівна, викладач предмета «Біологія» та «Екологія», кваліфікаційна категорія – вища, педагогічне звання: «викладач-методист»

Е-mail : dnzchpal@gmail.com

 

Мета роботи:  комплексне вивчення екологічного стану території, що прилягає до навчального закладу «ДНЗ «Черкаський професійний автодорожній ліцей», оцінка ролі та ефективності зелених насаджень у поліпшенні стану навколишнього середовища. 

Актуальність наукового дослідження: екологічний стан території навчального закладу, в якому ми навчаємось,  істотно впливає на здоров’я, самопочуття та комфортність навчання учнів. Тому виникла потреба у детальному його вивченні та оцінці. Дуже важливо контролювати чистоту навколишнього середовища та  намагатися усувати проблеми стосовно його забруднення. До того ж регулярні дослідження є дуже важливими для підтримання сприятливого екологічного стану території навчального закладу. Завдання дослідження: описати розташування навчального закладу, визначити відстань від навчального закладу до автодоріг, проаналізувати захисні зони зелених насаджень навчального закладу, провести підрахунки кількості автомобілів упродовж доби, обчислити концентрації чадного газу на досліджуваних ділянках, визначити кількість дерев, необхідних для відновлення кисню, оцінити ступінь забруднення досліджуваних ділянок.

Результати дослідженя: дослідження проводились на 4 модельних ділянках. Розраховані викиди чадного газу та визначено ступінь забруднення цих ділянок, оцінена роль зелених насаджень на прилеглій території навчального  закладу, запропоновані пропозиції щодо поліпшення екологічної ситуації в мікрорайоні ліцею.

 На екологічний стан в районі нашого закладу впливають поруч розташовані вулиці Онопрієнка та Генерала Момота. Ці ділянки є найбільш забрудненими та становлять небезпеку для здоров’я учнів ліцею.

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП	4
Розділ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ	7
1.1. Гігієнічна оцінка забруднення атмосферного повітря в зоні впливу міських вулиць різних категорій	7
1.2. Санітарно-захисні зони зелених насаджень	9
1.3. Концептуальні основи формування зелених насаджень	11
Розділ 2. УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ	14
2.1. Природно-кліматичні умови району дослідження	14
2.2.Ландшафно-естетична оцінка видового складу  зелених насаджень захисних зон	15
2.3. Методика проведення дослідження	16
Розділ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ	18
3.1. Дослідження навчальних об’єктів ліцею	18
3.1.1. Об’єкт № 1. «Ділянка вул. Онопрієнка, 4»	18
3.1.2. Об’єкт № 2. «Ділянка вул. Смаглія»	19
3.1.3. Об’єкт № 3. «Ділянка вул. Генерала Момота, 1”	20
3.1.4. Об’єкт № 4. «Ділянка автомобільного парку ліцею»	22
3.2. Узагальнена оцінка забруднення об’єктів чадним газом		23
3.3. Рекомендації щодо поліпшення екологічної ситуації		24
ВИСНОВКИ		25
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ		26

 

 

 

ВСТУП

       Актуальність  теми.  У зв'язку з інтенсивним впливом людини на природу різко підвищився інтерес суспільства до стану навколишнього середовища. Контроль стану навколишнього середовища, оцінка її якості - це найважливіша складова частина діяльності людини, яка спрямована на освоєння та використання природних ресурсів для забезпечення своєї життєдіяльності. Атмосферне повітря є життєво необхідним компонентом навколишнього природного середовища, невід’ємною частиною середовища життя людини, рослин і тварин. Саме тому однією з найбільш важливих екологічних проблем України і всього світу є забруднення атмосферного повітря. Якість середовища безпосередньо впливає на загальний фізіологічний стан діяльності людського організму.

 Екологічний стан території навчального закладу, в якому ми навчаємось,  істотно впливає на здоров’я, самопочуття та комфортність навчання учнів. Тому виникла потреба у детальному його вивченні та оцінці. Дуже важливо контролювати стан навколишнього середовища та  намагатися усувати проблеми стосовно його забруднення. До того ж регулярні дослідження є дуже важливими для підтримання сприятливого екологічного стану території навчального закладу. Ефективне використання рослинних ресурсів земної кулі є одним з актуальних завдань, що стоять перед людством. Здатність зелених насаджень вбирати з атмосферного повітря різні

шкідливі речовини й виділяти кисень та бактерицидні речовини дає змогу розцінювати їх як важливий чинник поліпшення якості повітря в містах.               Тому виникає потреба у оцінці якості функціонування зелених насаджень та розробці шляхів і способів їх поновлення. Отже, дана тема є цікавою та актуальною і потребує детального вивчення.              

Мета і завдання дослідження: комплексне вивчення екологічного стану території, що прилягає до навчального закладу «ДНЗ «Черкаський професійний автодорожній ліцей», оцінка ролі та ефективності зелених насаджень у поліпшенні стану навколишнього середовища .

Для досягнення поставленої мети вирішували наступні завдання:

• описати розташування навчального закладу, визначити відстань від навчального закладу до автодоріг;
• проаналізувати захисні зони зелених насаджень навчального закладу;
• провести підрахунки кількості автомобілів упродовж доби;
• обчислити концентрації чадного газу на досліджуваних ділянках;
• визначити кількість дерев, необхідних для відновлення кисню;
• оцінити ступінь забруднення досліджуваних ділянок.

Об’єкт дослідження: ділянки вулиць різних категорій, що прилягають до навчального закладу.

Предмет дослідження: чинники навколишнього середовища, що  спричиняли негативний вплив на екологічний стан території навчального закладу та зелені насадження захисних зон.

Методи дослідження: картографічний (картографування розміщення ділянок території); описовий (опис процесів взаємодії території навчального закладу з навколишніми об’єктами); порівняльний; експериментальний (маршрутне обстеження); санітарно-гігієнічна оцінка досліджуваних середовищ; комп’ютерні технології (складання екологічних карт, розрахунки зон забруднення; статистична обробка експериментальних даних.

Наукова новизна: дослідження становлять певний науковий інтерес, оскільки нами вперше з'ясовано екологічний стан та ступінь забруднення території закладу, в якому ми навчаємось, обгрунтовано роль та ефективність

використання рослинних зелених насаджень у поліпшенні стану навколишнього середовища.

Практичне значення одержаних результатів. Проведене дослідження з вивчення екологічного стану навчального закладу є важливим чинником екологічної освіти і природоохоронного виховання особистості, грамотної поведінки людини в навколишньому природному середовищі, поширення знань про роль зелених насаджень у поліпшенні стану навколишнього середовища. Результати дослідження можуть бути використані екологами з метою розробки та впровадження вищезазначених заходів для поліпшення екологічного стану території навчального закладу, на уроках екології, охорони навколишнього середовища, на уроках з професійної підготовки учнів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

 

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

 

1.1. Гігієнічна оцінка забруднення атмосферного повітря в зоні впливу міських вулиць різних категорій.

В сучасних умовах автомобільний транспорт стає найбільш значним джерелом забруднення атмосферного повітря, особливо великих міст. Внаслідок розгалуженої мережі магістральних вулиць з інтенсивними транспортними потоками створюються умови для безпосереднього забруднення викидами автотранспорту повітряного середовища зон житлової забудови і несприятливого впливу його на здоров’я населення. В інституті гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України на протязі кількох років проводилась комплексна науково–дослідницька робота, мета якої – визначити рівні забруднення атмосферного повітря, його лімітуючі показники та дальність розповсюдження від різних категорій міських вулиць в умовах сучасної багатоповерхової забудови великого міста для обґрунтування вимог до планувальних обмежень при містобудівному проектуванні. Методологічні прийоми, використані авторами для вирішення поставлених у цій роботі задач, наряду з ретроспективним аналізом забруднення атмосферного повітря за матеріалами цілорічних стаціонарних спостережень, проведені натурні дослідження стану забруднення атмосферного повітря в зоні впливу міських вулиць, а також узагальнення матеріалів МіськСЕС і Гідрометеорологічної служби України з цього питання, визначили якісні та кількісні особливості забруднення повітряного середовища примагістральних територій (в зоні 100 м) різних категорій міських вулиць за умови різних планувальних рішень їх забудови. Встановлено, що лімітуючими показниками забруднення повітряного середовища в зонах впливу міських вулиць є оксид нітрогену, формальдегід та ароматичний вуглеводень бензопірен, концентрації яких постійно і в значному відсотку проб перевищують відповідні гранично допустимі концентрації (ГДК). Оксид карбону є менш інформативним показником, оскільки в концентраціях, що перевищують ГДК, він визначається переважно в зонах, наближених до проїзної частини вулиць і з меншими рівнями перевищення ГДК. Найменш інформативним показником є свинець, наднормативні концентрації якого реєструвались в окремих пробах, взятих біля проїзної частини вулиць. Дано гігієнічну оцінку забруднення атмосферного повітря в зоні впливу міських вулиць, яку здійснено за кратністю перевищення сумарного показника забруднення (ПЗ) атмосферного повітря гранично допустимого забруднення (ГДЗ) – інтегрального критерію оцінки якості атмосферного повітря за інтенсивністю та характером дії усієї сукупності присутніх в ньому шкідливих домішок. Оцінку проводили відповідно до “Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць. ДСП–201–97”. Результати гігієнічної оцінки свідчать, що ступінь небезпеки забруднення повітря в зонах впливу міських вулиць залежить, в основному, від інтенсивності автотранспортних потоків. Магістральні вулиці загальноміського значення центральної частини міст з найбільш інтенсивними транспортними потоками (2500–5000 авто/год.) створюють небезпечне та помірно небезпечне забруднення повітря на території житлової забудови в зоні 100 м від проїзної частини вулиць.

При зменшенні транспортного потоку (до 1500–1800 авто/год.) ступінь небезпеки забруднення повітря на відстані понад 50 м від проїзної частини вулиці зменшується до слабко небезпечного. Магістральні вулиці загальноміського значення нового житлового масиву з транспортними потоками (1000–2600 авто/год.) створюють помірно або слабко небезпечне забруднення в зоні до 25 м та слабко небезпечне забруднення на відстані 50 м і більше від проїзної частини вулиць. Забруднення атмосферного повітря в зоні впливу магістральних вулиць районного значення з інтенсивністю транспортного потоку 900–1200 авто/год. оцінюється як слабко небезпечне в зоні до 50 м і як допустиме на відстані 50 м і більше від проїзної частини вулиці. На територіях, прилеглих до житлової вулиці місцевого значення з інтенсивністю транспортного потоку до 300 авто/год., забруднення повітряного середовища оцінюється як допустиме. Запропонована інформація дозволяє обґрунтовано підходити до визначення характеру і обсягу заходів з попередження або зменшення забруднення атмосферного повітря на території житлової забудови прилеглої до магістральних вулиць великого міста і, зокрема, для визначення відстані лінії регулювання житлової забудови від проїзної частини різних категорій міських вулиць при містобудівному проектуванні нових житлових районів.

 

1.2. Санітарно-захисні зони зелених насаджень.

 Санітарно-захисна смуга — це зона розриву між промисловими під­приємствами і сусідніми житловими чи громадськими будівлями. Ці смуги створюють для захисту житлових районів від шкідливого впливу транспортних та промислових викидів. Ширину санітарно-захисних зон в Україні встановлюють відповідно до діючого законодавства із такого розрахунку, щоби викиди, які досягають районів житлової забудови, не перевищува­ли встановлених гранично допустимих концентрацій.

 Санітарно-захисну зону слід встановлювати від джерел шкідливості до межі житлової забудови, ділянок громадських установ, будинків і споруд , в тому числі дитячих, навчальних, лікувально-профілактичних установ, закладів соціального забезпечення, спортивних споруд та ін., а також територій парків, садів скверів та інших об'єктів зеленого будівництва загального користування, ділянок оздоровчих та фізкультурно-спортивних установ, місць відпочинку, садівницьких товариств та інших, прирівняних до них об'єктів. Рядові посадки створюють уздовж транспортних доріг. Одинокі посадки (солітери) висаджують як акценти на тлі газонів і квітників, для чого підбирають стійкі до атмосферного забруднення і високодекоративні дерева (дуб, ясен, береза, сосна чорна чи Веймутова).

 Автомобільні дороги загальної мережі I, II і III категорій слід проектувати в обхід населених пунктів згідно з вимогами СНиП 2.05.02-85 "Автомобильные дороги". Відстань від краю проїзної частини магістральних доріг до червоної лінії житлової забудови слід встановлювати з урахуванням забезпечення в житловій забудові нормативних рівнів шуму і забруднення атмосферного повітря, але не менше 50 м.

 Станції технічного обслуговування і ремонту автомобілів, автозаправочні станції (АЗС) слід розміщувати в промислових і комунально-складських зонах, на магістральних вулицях і дорогах за межами житлового району. Відстані від наземних і наземно-підземних гаражів, відкритих стоянок, призначених для постійного і тимчасового зберігання легкових автомобілів, і станцій технічного обслуговування з урахуванням проїздів до них, до житлових і громадських будівель, а також до ділянок шкіл, дитячих ясел-садків, лікувальних закладів стаціонарного типу і закладів відпочинку слід приймати не менше наведених у додатку N 10.

 Дворові території мікрорайонів повинні бути озеленені відповідно до вимог державних стандартів, норм і правил, а також нормативно-правових актів у сфері містобудування, але не менше ніж площа смуги зелених насаджень шириною 5 м по периметру житлового будинку або відповідної площі озеленення на вільній від забудови території подвір'я, та забезпечувати різні види відпочинку та занять всіх груп населення, в тому числі майданчики для:

 Майданчики повинні бути ізольовані від об'єктів обслуговування, господарських дворів, магістральних вулиць смугою зелених насаджень шириною не менше 1,5 м і не повинні бути прохідними для пішоходів та транзитного руху транспорту".

 Зелені насадження в санітарно-захисних зонах промислових підпри­ємств  здатні захищаюти атмосферний басейн над со­бою та прилеглими підвітряними територіями, а також свої власні об'єк­ти, громадські приміщення, інститути, лабораторії, їдальні, майданчики короткотривалого відпочинку від шкідливих забруднювачів. Захисні насадження, які створюють поблизу цих об'єктів, назива­ють ізолюючими, їх створюють з метою екранування, скорочення над­ходжень шкідливих викидів на територію, яку вони захищають. Різні породи дерев мають різні показники щодо очищення повітря . Зелені рослини виділяють у повітря речовини,  що мають антимікробні властивості . Сильну антимікробну дію мають виділення сосни, ялини, тополі, дуба, каштану, клену, ясена.

 Зелені рослини виводять з біосфери значну кількість важких металів, наприклад: цинку- 8625, міді - 1725, свинцю - 431, нікелю - 345, кобальту - 172, молібдену - 102, станнума - 69, арсену – 60, меркурію - 2, кадмію - 1.

    1.3. Концептуальні основи формування зелених насаджень.

 Пришкільні зелені насадження є однією з найважливіших складових у системі використання засобів озеленення для ослаблення негативного впливу техногенного навантаження на довкілля та поліпшення умов навчання дітей.

 Здатність рослин поглинати і накопичувати значну кількість металів із забрудненого повітря дозволяє використовувати їх як біологічні індикатори забруднення. За мікроелементним складом листків рослин можна судити про характер і рівень забруднення навколишнього середовища.

 При створенні насаджень в умовах техногенного середовища з постійно високим рівнем забруднення повітря вирішальна роль належить добору деревних порід з високою стійкістю проти диму і газів. Створення й утримання в належному стані високоякісних зелених насаджень є обов’язковою умовою екологічного благополуччя закладу.               Однією з основних вимог добору деревних рослин для створення санітарно-захисних насаджень на територіях освітніх закладів є їх здатність протистояти негативній дії численних чинників навколишнього середовища. Головним фактором, який лімітує вирощування насаджень в цих умовах, є високий рівень забруднення повітря в навколишньому середовищі. Отже, добір рослин має здійснюватися згідно з проведеним зонуванням територій освітніх закладів за складністю виконання робіт з озеленення із урахуванням екологічної ситуації. Ці спостереження стали підставою для обґрунтування нового підходу до добору рослин для створення насаджень в умовах забрудненого навколишнього середовища. Одним із визначальних шляхів поліпшення стану озеленення освітніх закладів є оптимізація видового складу насаджень для озеленення на основі інтродукції нових швидкорослих, декоративних, толерантних до антропогенних впливів видів і форм рослин із урахуванням відповідності їх біологічних і екологічних властивостей умовам

місцезростання.  Отже, зелені насадження є обов’язковим, невід’ємним і багатофункціональним компонентом навколишнього середовища. Високий рівень напруженості сучасної екологічної ситуації в Україні та прояви негативних тенденцій в озелененні населених пунктів визначають важливість і необхідність інтенсифікації робіт, орієнтованих на розв’язання наукових і практичних завдань щодо оптимізації зелених насаджень, поліпшення їхньої якості та доведення озеленення міст, селищ, освітніх закладів до рівня сучасних вимог. З метою оптимізації зелених насаджень та поліпшення загального стану території освітніх закладів рекомендуємо: інтенсифікувати роботи стосовно збагачення видового складу їх зелених насаджень та практикувати введення в озеленення насаджень колекційного типу – дендраріїв, садів тощо; для виховання в учнів поваги до всього живого як унікальної частини біосфери активно залучати їх до озеленення та благоустрою території навчальних закладів.

Ці смуги створюють для захисту житлових районів від шкідливого впливу промислових викидів. Ширину санітарно-захисних зон в Україні встановлюють відповідно до діючого законодавства із такого розрахунку, щоб викиди промислових підприємств, які досягають районів житлової забудови, не перевищува­ли встановлених гранично допустимих концентрацій. Ширину санітарно-захисних смуг встановлюють залежно від типів промислових підприємств і ступеня впливу їх викидів у оточуюче сере­довище.

 Зелені насадження навколо навчальних закладів покращують мікроклімат території, створюють сприятливі умови на відпочинок на свіжому повітрі. Велика роль зелених насаджень в очищенні повітря, деякі рослини.  Але нажаль, на території більшості загальноосвітніх навчальних закладів зелені насадження формувались здебільшого стихійно з переважанням плодових садів, які нині втратили своє призначення і потребують реконструкції, оновлення, оптимізації з урахуванням екологічних умов території навколо навчального закладу. Проектування навчального закладу - це тривала і копітка робота. Потрібно намагатися максимально врахувати всі цілі та завдання створення зеленої зони, враховуючи при цьому природно-кліматичні умови, потреби населення, функціональність і різноплановість об'єкта, а так само естетичну привабливість.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

2.1. Природно-кліматичні умови району дослідження

 Для дослідження були залучені чотири об’єкти мікрорайону “Лісовий”, які межують з навчальним закладом ДНЗ “Черкаський професійний автодорожній ліцей”. Це ділянки вулиць різних категорій, що прилягають до навчального закладу.

1. ОБ’ЄКТ № 1 «Ділянка вул.Онопрієнка, 4»
2. ОБ’ЄКТ № 2 «Ділянка вул. Смаглія»
3. ОБ’ЄКТ № 3 «Ділянка вул Генерала Момота, 1»
4. ОБ’ЄКТ № 4 «Ділянка автомобільного парку ліцею»

Всі об’єкти розміщені в однакових географічних, кліматичних та геоморфологічних умовах. Оскільки обрані об’єкти для дослідження розміщено поряд з автошляхами, які є джерелом забруднення, було взято до уваги інтенсивність руху на певному відрізку дороги.

Натурні дослідження проводили восени 2016 року. Огляд та спостереження за об’єктами здійснювали взимку та навесні 2016 року

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Ландшафно-естетична оцінка видового складу  зелених насаджень захисних зон.

 Мікрорайон ліцею має достатній рівень озеленення. На прилеглій  території росте 179 дерев (горобина, береза, клен, верба, осика, тополя )  та газони, які забирають значну кількість пилу. Нажаль на території немає хвойних рослин, які виділяють фітонциди, що вбивають шкідливі мікроорганізми, бактерії і таким чином очищують повітря.  Естетичність багатьох штучних угруповань знижується через одноманітність, зумовлену рядовою посадкою. Невисокі декоративні показники багатьох груп з оцінками ІІ і ІІІ бали (відповідно ІІ і ІІІ клас) пояснюються таким чином:

• неврахування навколишнього ландшафту при виборі місця для розміщення груп;
• невдалий підбір порід без врахування їх еколого-біологічних властивостей;
• необґрунтоване розміщення рослин в окремих групах;
• ураження хворобами та механічні пошкодження.

 На естетичність найбільше впливають забруднення, які   викликають некрози, скручування листків та всихання. Найбільш вразливими  є окремо стоячі дерева. По всьому периметру ліцею на стан насаджень впливають і механічні пошкодження різного роду (некваліфікована обрізка, пошкодження і витоптування).

2.3. Методика проведення дослідження.

2.3.1 Визначення  відстані від навчального закладу до автодороги.

Встановлено, що ДНЗ “Черкаський професійний автодорожній ліцей” розташований у мікрорайоні “Лісовий” по вул. Онопрієнко 4. З правого боку навчальний заклад межує з житловими будинками та продовольчим магазином “АТБ” на відстані 50-60 м., є захисна смуга дерев шириною 25 м.  Зліва від будівлі, в межах 150 м, знаходиться автомобільна заправка та  гаражі, мимо яких проходить автошлях вул. Смаглія.

На відстані 250 м від центрального сторони будівлі проходить автомагістраль , яку відділяє  захисна смуга  ( дерева, кущі, газон) завширшки 25 м. Отже, розташування ліцею відповідає нормам.

2.3.2. Проведення  підрахунків кількості автомобілів протягом години, доби.

 Порівнюємо отримані дані з ГОСТ – 17.2.2 03–77:

• низька інтенсивність руху – 2,7–8 тис. автомобілів на добу;
• середня інтенсивність руху – 8–17 тис. автомобілів на добу;
• висока інтенсивність руху – 17–27 тис. автомобілів на добу.

 

2.3.3. Обчислення концентрації чадного газу( СО )

 Визначаємо склад автотранспорту в долях одиниць: 0,05 з великою вантажопідйомністю з дизельними двигунами 0,05 – автобусів, 0,7 – легкових автомобілів. Вираховуємо концентрацію СО за формулою:

K _CO = (0,5+0,01*N*K_m)K_a*K_y*K_c*K_b*K_n  ,  де

0,5– фонове забруднення атмосферного повітря нетранспортного походження, мг/м3;

N  – сумарна інтенсивність руху автомобілів на міській дорозі, автом/ годину;

K_m – коефіцієнт токсичності автомобілів за викидами в атмосферне повітря оксидів вуглецю;

K_a – коефіцієнт, що враховує аерацію місцевості;

K_y – коефіцієнт, що враховує забруднення атмосферного повітря оксидом вуглецю в залежності від величини поздовжнього нахилу;

K_c – коефіцієнт, що враховує зміни окису вуглецю в залежності від швидкості вітру;

K_b – те ж у залежності від відносності повітря;

K_n – коефіцієнт збільшення забруднення атмосферного повітря оксидом вуглецю;

Коефіцієнт токсичності автомобілів розраховуємо за формулою:

K_m =Σ P_i * K_mi   , де

P_i – склад автотранспорту в частках одиниці,

K_mi – табличне значення.

Порівнюємо одержану концентрацію СО з ГДК чадного газу (СО) для повітря (5 мг/м³) (1977 рік). Беручи до уваги наближення автошляху до навчального закладу, робимо висновок щодо екологічної ситуації в досліджуваному районі. Нахил визначаємо приблизно. На кожній точці спостережень здійснюємо оцінку вулиці. За даними підрахунків розраховуємо завантаженість вулиць автотранспортом за добу.

2.3.4. Визначення  рівня запиленості повітря в різних місцях території.

На листках дорослих дерев за літо осідає в середньому 20 – 25 кг пилу.

Відповідно, на наших  179 деревах – 3580 – 4475 кг пилу.

2.3.5. Визначення  кількості  дерев, необхідних для відновлення кисню.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, на кожного жителя міста повинно припадати 50 м³ зелених насаджень. Дерево середніх розмірів за добу відновлює стільки кисню, скільки необхідно для дихання трьох людей. На території ліцею росте 179 дерев. Це переважно тополі, клени, горіхи, кущі. В одному квадратному метрі зеленого листка за добу синтезується 1 г глюкози і виділяється 0,75 л кисню. Одне доросле дерево здатне за добу відновити від 3 000 до 5 000 г кисню. За добу дерева виділяють таку кількість кисню. якої вистачить для дихання 537 людей ( 179 х 3 = 537 ). У нашому ліцеї навчається  396 учнів.

 

 

 

РОЗДІЛ 3

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

3.1. Дослідження об’єктів навчального закладу.

3.1.1. Об’єкт № 1 «Ділянка вул.Онопрієнка,4»

Малюнок 3.1.1  Модельної ділянки №1

 

На автомагістралі спостерігається інтенсивний рух автотранспорту: вантажні, легкові автомобілі, автобуси, пожежна техніка, іноді переміщається військова техніка. Викиди вихлопних газів автотранспорту сильно забруднюють атмосферне повітря і сильно впливають на стан зелених насаджень. Обрахунок завантаження вулиці автотранспортом проводилось разово за одну годину. За годину кількість рухомого автотранспорту 648 одиниць. Обраховуємо завантаження дослідженої вулиці за добу 15552 автомобілів. Визначаємо коефіцієнт токсичності автомобілів : K_m = (0,15*2,3+0,25*3,7+0,3*1)=4,675

Визначаємо рівень забруднення атмосферного повітря оксидом вуглецю:

K_CO = (0,5+0,01*648*4,675)*1,06*1,2*2,1 =82,3 мг/м³

Рівень забруднення атмосферного повітря перевищує ГДК в 16,5 рази.

Дані по обчисленню зазначені в таблиці 3.1.1

 

Таблиця 3.1.1

Кількість автомобілів, що проїхали за одну годину по

«Ділянка вул. Онопрієнка, 4 "

 

Час	Тип автомобіля	Число одиниць
60 хв	Легковий	402
	Вантажний	171
	Малої місткості	24
	Автобуси	51

 

3.1.2. Об’єкт № 1 «Ділянка вулиці  Смаглія»

 

Малюнок 3.1.2  Модельної ділянки №2

 

 Ця ділянка розташована між автомобільною заправкою та будівлею ліцею. Дорога асфальтована, вздовж вулиці ростуть зелені насадження. Ширина дослідженої ділянки 6 метрів. По вулиці спостерігається рух мікроавтобусів, вантажівок, легкових автомобілів.

Дослідження проводилося на вулиці з нахилом 0, швидкістю вітру 3 м/сек. Обрахунок завантаження вулиці автотранспортом проводилось разово за одну годину. Визначаємо склад автотранспорту в долях одиниць: 0,15 з великою вантажопідйомністю з дизельними двигунами 0,25 – автобусів, 0,3 – легкових автомобілів. Інтенсивність руху автомобілів за годину – 216 одиниць.

Обраховуємо завантаження дослідженої вулиці за добу  - 5184  автомобілів. Дані по обчисленню зазначені в таблиці 3.1.2

Таблиця 3.1.2

Кількість автомобілів, що проїхали за одну годину по

 " Ділянка вулиці  Смаглія"

 

Час	Тип автомобіля	Число одиниць
60 хв.	Легковий	156
	Вантажний	27
	Малої місткості	12
	Автобуси	21

 

Коефіцієнт токсичності автомобілів: K_m = (0,15*2,3+0,25*3,7+0,3*1)=4,675

Визначаємо рівень забруднення атмосферного повітря оксидом вуглецю

K_CO = (0,5+0,01*216*4,675)*1,5*1,00*1,9 =20,79 мг/м³

Рівень забруднення атмосферного повітря перевищує ГДК в 4,2 рази.

 

3.1.3.   Об’єкт № 1 ««Ділянка вулиці  Генерала Момота, 1»

 

Малюнок 3.1.3  Модельної ділянки №3

 

Ділянка прилягає до дев’ятиповерхового житлового будинку.  З правого боку від будівлі ліцею є захисна смуга шириною 25 м, за якою проходить пішохідна доріжка, а за нею автомобільне сполучення з продовольчим магазином АТБ. Спостерігається постійний рух транспорту, особливо важкогабаритних перевезень, що призводить до підвищення  рівня шуму на даній ділянці.  Шум підвищеного рівня несприятливо діє на організм людини, чинить шкідливу та подразливу дію на організм учнів, знижує їх працездатність. Обрахунок завантаження вулиці автотранспортом проводилось одноразово за одну годину.  Інтенсивність руху автомобілів за годину – 338 одиниць. Обраховуємо завантаження дослідженої вулиці за добу  – 8112  автомобілів. Дані по обчисленню зазначені в таблиці 3.1.3

 

Таблиця 3.1.3

Кількість автомобілів, що проїхали за одну годину

«Ділянка вул. Генерала  Момота, 1»

 

Час	Тип автомобіля	Число одиниць
60 хв.	Легковий	286
	Вантажний	12
	Малої місткості	24
	Автобуси	16

 

Коефіцієнт токсичності автомобілів K_m = (0,15*2,3+0,25*3,7+0,3*1)=4,675

Визначаємо рівень забруднення атмосферного повітря оксидом вуглецю

K_CO = (0,5+0,01*338*4,675)*1,00*1,5*1,8 =44,01 мг/м³

Рівень забруднення атмосферного повітря перевищує ГДК у 8,8 разів.

 

 

 

 

 

 

 

3.1.4.  Об’єкт №4  «Ділянка автомобільного парку ліцею»

 

Малюнок 3.1.4  Модельної ділянки №4

 

 Автомобільний парк ліцею обладнаний  для зберігання, обслуговування і ремонту автомобілів. На його базі відбувається підготовка учнів з професії “Слюсар з ремонту автомобілів, рихтувальник кузовів, водій автотранспортних засобів категорії “В”, “С”. Він нараховує: три легкові, три вантажні автомобілі та два колісні трактори, екскаватор, бульдозер, автогрейдер, що  знаходяться в повсякденній експлуатації. На території закладу є дільниця з ремонту та обслуговування автомобілів, а також автостоянка та діагностичний центр з діагностики автомобілів. На протязі доби спостерігається постійний рух автотранспортних засобів.

Обрахунок завантаження ділянки автотранспортом за одну годину. Інтенсивність руху автомобілів за годину – 66 одиниць. Обраховуємо завантаження дослідженої вулиці за добу  – 1584 автомобілів. Дані по обчисленню зазначені в таблиці 3.1.4

Коефіцієнт токсичності автомобілів: K_m = (0,15*2,3+0,25*3,7+0,3*1)=4,675

Визначаємо рівень забруднення атмосферного повітря чадним газом.

K_CO = (0,5+0,01*66*4,675)*1,5*1,5*1,9 =13,7 мг/м³

Таблиця 3.1.4

Кількість автомобілів, що проїхали за одну годину

«Ділянка автомобільного парку ліцею"

 

Час	Тип автомобіля	Число одиниць
60 хв.	Легковий	45
	Вантажний	5
	Малої місткості	12
	Автобуси	4

 

 

Рівень забруднення атмосферного повітря перевищує ГДК в 2,7 рази.

 

3.2. Узагальнена оцінка забруднення об’єктів чадним газом (СО)

Порівняльний аналіз результатів проводився на основі даних по 4 досліджуваних ділянках. Найбільша інтенсивність потоку автотранспорту за добу спостерігається на ділянках вулиць:

«Ділянка вул.Онопрієнка, 4» - 15552 одиниць (середня інтенсивність)

«Ділянка вул. Смаглія» - 5184  одиниць (низька інтенсивність)

«Ділянка вул Генерала Момота, 1» - 8112 (середня інтенсивність)

«Ділянка автомобільного парку ліцею» - 1584 (низька інтенсивність)

Найбільший рівень забруднення атмосферного повітря чадним газом автотранспортом спостерігається на «Ділянка вул.Онопрієнка, 4», перевищення ГДК у 16,5 разів, найменший  на «Ділянка автомобільного парку ліцею», перевищення ГДК у 2,7  разів (табл. 3.2.1).

Таблиця 3.2.1

Таблиця концентрації СО

Номер ділянки (вулиця)	Рівень концентрації СО, (мг/м3)
1. Ділянка вул. Онопрієнка	82,3 мг/м3
2. Ділянка вул. Смаглія	20,79 мг/м3
3. Ділянка вул. Генерала Момота	44,01 мг/м3
4. Ділянка автомобільного парку ліцею	13,7 мг/м3

 

Зниження концентрації СО та шуму може бути досягнуто завдяки зеленим насадженням (табл. 3.2.2). Вважається, що один погонний метр зелених масивів зменшує рівень шуму на 0,1 дБ. [10]

Таблиця. 3.2.2

Влив зелених насаджень на зниження концентрації чадного газу

Тип посадки	Зниження концентрації СО, (%)
Однорядна смуга дерев	0–3	7–10
Дворядна смуга дерев	3–5	10–20
Дворядна смуга дерев з дворядною смугою кущів	5–7	30–40
Трирядна смуга дерев з дворядною смугою кущів	10–12	40–50
Чотирирядна смуга дерев з дворядною смугою кущів	10 – 15	50–60

 

3.3. Пропозиції щодо поліпшення екологічної ситуації в мікрорайоні ліцею.

1. Провести інвентаризацію всіх зелених насаджень.

2. Скласти і затвердити план ландшафтного благоустрою зеленої зони ліцею.

3. Здійснюючи благоустрій, необхідно не лише озеленювати певні території, а й створювати високоефективні в екологічному відношенні, стійкі до несприятливих умов середовища породи.

4. Ввести у зелені насадження декоративні породи, які відповідають ряду вимог, щодо деревних порід та використовуються при озеленені.

3. Можна  рекомендувати  насадження  ялини  блакитної  та  ялини  звичайної, вона є найбільш  стійким  до  забруднення  видом.

4. Збільшити площу зелених насаджень.

 

 

ВИСНОВКИ

В результаті екологічного моніторингу прилеглої території нашого навчального закладу ми прийшли до висновку:

• на екологічний стан території нашого закладу впливають поруч розташовані вулиці Онопрієнка та Генерала Момота, так як там найбільша інтенсивність руху та найбільший вміст чадного газу;
  • найбільша їх кількість припадає на ранковий та денний час,             коли учні знаходяться в ліцеї .
• найбільш вразливими до шкідливого впливу пилу і газів виявилися окремо стоячі дерева, в яких є ураження листових пластинок, що спричиняють зміну кольору, некрози та всихання.
  • зелені насадження захищають не тільки від хімічного забруднення, але і знімають шум від автомобілів, що рухаються по дорозі, що звичайно ж позитивно впливає на навчальний процес. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ»

 

1. Державні санітарні правила і норми влаштування. Утримання  загальноосвітніх навчальних закладів та організації виховного процесу. – К., 2001. – С. 16 – 27.

2. Ількун Г.М. Зелені захисники повітря. – К.: Вища шк.., 1975. – С. 27 – 28.

3. Інструктивно–методичні поради по озелененню шкіл і позашкільних закладів. – К.: Рад.шк., 1978. – 205 с.

4. Пугал Н.А., Зверев И.Д., Лаврова В.Н. Экологический моніторинг/, 1994.

8.  Хижняк М.І., Нагорна А.М. Здоров’я людини та екологія. – К.: Здоров’я, 1995. – С. 44 – 68, 171 – 197.

9.  Шклярова О.А. Изучение екологического состояния школы /биология в ш 10. Екологічний та автомобільний транспорт: Навч. Посіб. / Ю.Ф. Гутаревич, Д.В. Зеркалов, А.Г. Говорун та ін. – К: Арістей, 2006. – 292с.

11. Хижняк М.І., Нагорна А.М. Здоровя людини та екологія. – К., 2000

12. Кіреєва І.С., Булига Н.Б., Могильний С.М., Качоровська Є.В., Дозорчева  І.А. Інститут гігієни та медичної екології ім.О.М.Марзеєва АМН України, м. Київ.

13. Гутаревич Ю.Ф., Матейчик В.П., Копач А.О. Шляхи підвищення екологічної безпеки дорожніх транспортних засобів /Вісник східноукраїнського НУ ім. Володимира Даля. –Луганськ, 2004№ 7(77), ч 1. – С. 11–15.

14.          Рудзінський В.В. Новітні системи нейтралізації шкідливих викидів дизелів вантажних автомобілів// Автошляховик України. – 2008. – № 1. – С. 8–9.
15.          Підлісна М.С. Облікування та нормування викидів забруднюючих речовин в атмосферу парком озброєння і техніки// Наук.–техн. зб. – Львів: ЛВІ. – 2004, вип. 3. – С. 72–76.