В Україні нині формується державна політика в галузі харчування. З огляду на це фахівцям різних галузей виробництва і науки належить вирішити низку важливих завдань, серед яких здійснення освітніх програм у сфері харчування, пропагування основ раціонального харчування серед населення є одними з найважливіших. На виконання цих завдань пропонується вивчення дисципліни екотрофології, яка узагальнює наукові та практичні досягнення в галузі харчування людини.
На кафедрі загальної екології та екотрофології у Білоцерківському національному аграрному університеті, є дисципліна під назвою: Екотрофологія. Кафедру екотрофології засновано 2003 року (рішення вченої ради Білоцерківського НАУ від 4 квітня 2003 року, протокол № 8). Концепція навчально-наукової діяльності кафедри полягає в підготовці висококваліфікованих фахівців-екологів, які мають відповідні знання про сучасний стан агропромислового комплексу України, засоби екологізації і сталого розвитку систем виробництва продовольчої сировини та харчових продуктів.
Дисципліна розглядає:основи фізіології харчування людини; хімічну природу харчових продуктів, функції, структури і властивості їх основних компонентів (білків, жирів, вуглеводів тощо);структуру і характер харчування сучасної людини залежно від умов її життя, віку та стану здоров’я;питання безпечності продовольчої сировини і харчових продуктів.
Вимоги щодо знань і вмінь, набутих внаслідок вивченняекотрофологіїа) знати:теоретико–концептуальні аспекти раціонального харчування людини;основи фізіології харчування людини;якісний склад харчового раціону;основи складання харчових раціонів;вимоги до безпечності харчових продуктів і продовольчої сировини; санітарно–епідеміологічне значення їжі;способи оптимізації харчування населення;основи зберігання харчової продукції;ідентифікація харчової продукції;методи дослідження харчових продуктів.
б) вміти:застосовувати знання щодо загальнобіологічних аспектів екології харчування в роботі лікаря ветеринарної медицини з безпеки та якості с/г та харчових продуктів; вирішувати питання санітарно–гігієнічних досліджень та ветеринарно–санітарного благополуччя харчових продуктів та сировини тваринного походження;використовувати знання щодо якісного складу та харчової цінності харчових продуктів тваринного походження, які можуть змінюватися під час переробки, транспортування, зберігання тощо;володіти сучасними методами досліджень харчових продуктів тваринного походження;застосовувати знання щодо нормативно–правової бази безпечності харчових продуктів тваринного походження в Україні. Вимоги щодо знань і вмінь, набутих внаслідок вивченняекотрофології
Вирішити проблему забезпечення населення харчовими продуктами лише за рахунок розширення виробництва традиційних натуральних нині не так просто. Тому в структурі раціону XXI століття поряд із традиційними натуральними харчовими продуктами важливе місце посідатимуть модифіковані натуральні продукти з генетично модифікованих джерел і продукти з модифікованими, заданими властивостями (функціональні харчові продукти, збагачені есенціальними харчовими речовинами і мікронутрієнтами), а також БАД. Водночас впровадження генетично модифікованих джерел їжі потребує вирішення певних біологічних, медичних, психологічних і законодавчих проблем. В Україні ще не існує системи регулювання та контролю за використанням таких харчових продуктів.
Нераціональне харчування на пряму пов’язане з такими проблемами, як ожиріння, зайва вага, гіподинамія, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, а також помітно скорочує тривалість повноцінного здорового життя людини. Ті, хто дбають про своє здоров’я повинні дотримуватись трьох принципів здорового харчування: помірність (щоб калорійність раціону не перевищувала енергетичних витрат організму); різноманітність (передбачає споживання продуктів усіх основних груп (хліб, крупи, фрукти, овочі, м’ясо та молочні продукти); збалансованість (означає правильне співвідношення цих груп продуктів).
Аналіз динаміки харчування різних груп населення України свідчить, що за останні роки істотно порушилася структура харчування українців. Знизилося споживання м’яса і молока, фруктів і овочів, риби і рослинної олії. Зросло споживання лише одного продукту, який по праву називають національним – картоплі. У харчуванні населення України можна виділити наступні важливі порушення: надлишкове споживання тваринних жирів;дефіцит поліненасичених жирних кислот;дефіцит повноцінних тваринних білків;дефіцит більшості вітамінів;дефіцит макро- і мікроелементів (кальцію, феруму, йоду, фтору, селену, цинку);виражений дефіцит харчових волокон.
Основними причинами порушення структури харчування населення України є з одного боку низька матеріальна забезпеченість більшості населення, з іншого – низька культура споживання. Відтак вирішення проблеми харчування населення потребує консолідації зусиль влади, виробників, науковців та практиків. І це закономірно. Адже для збереження та зміцнення здоров’я народу, профілактики захворювань, пов’язаних із порушенням харчового статусу людини, необхідно створити медичні, правові, економічні та соціальні передумови.
Д/з. Підготувати навчальні проєкти:14. Виготовлення мила з мильної основи.15. Дослідження хімічного складу їжі.16. Хімічний склад жувальних гумок.17. Хімічний склад засобів догляду за ротовою порожниною.18. Друге життя паперу.19. Джерела органічного забруднення території громади (мікрорайону).