Фітотерапія захворювань нервової системи

Фітотерапія захворювань нервової системи. Підготувала: студентка 21-Бм групи Шворак Віта

Види рослин, що діють на нервову систему. Лікарські рослини із седативною дією. Валеріана. Меліса. Домашні заспокійливі засоби. Трави для заспокоєння малюка. Заспокійливі рослини, які можна дітям. Способи використання трав для дітей: ванночки та чаї. Лікарські рослини з тонізувальним ефектом. Женьшень. Елеутерокок. Застосування рослин-адаптогенів. Висновки. Зміст

Серед головних проблем сучасного суспільства — стрес, депресивні стани та постійне нервове напруження. Вони з’являються внаслідок психофізичного перенавантаження на роботі, фінансову нестабільність, проблеми в родині, незадоволення соціальним становищем. Вступ

Седативні фітопрепарати викликають заспокоєння ЦНС без суттєвих змін її нормальної функції. Вони не мають снодійного ефекту, але можуть полегшити засипання та поглибити сон, а також посилити дію анальгетиків і транквілізаторів. ВИДИ РОСЛИН, ЩО ДІЮТЬ НА НЕРВОВУ СИСТЕМУ

Седативні засоби широко використовуються при:неврозах;легких формах розладу сну;нейрогенних захворюваннях (виразковій хворобі шлунка, гіпертонічній хворобі та ішемічній хворобі, неврозах серця);нейроциркуляторній дистонії;клімактеричному синдромі;підвищеному нервово-м'язовому збудженні (судомах);спазмофілії.

До переліку рослин із седативною дією належить валеріана лікарська, собача кропива, меліса, м’ята перцева, материнка, лаванда, хміль тощо.

У разі пригнічення нервової системи використовуються рослини з адаптогенною дією. Вони допомагають організму пристосуватись до різноманітних несприятливих факторів зовнішнього середовища, тонізують нервову систему, покращують працездатність.

астенічних станів; неврастеній; швидкої статистичної втоми; гіпотонії; підвищеній сонливості; вегетосудинній дистонії; слабкості серцевого м’яза. Адаптогени варто застосовувати для лікування:

До групи адаптогенних рослин належить, наприклад, женьшень, елеутерокок колючий, аралія маньчжурська, заманиха висока, лимонник китайський, родіола рожева.

Лікарські рослини із седативною дією регулюють роботу нервової системи, посилюючи процес гальмування або знижуючи процес збудження. Найчастіше з цією метою застосовують валеріану та мелісу. ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ІЗ СЕДАТИВНОЮ ДІЄЮ

Заспокійлива дія валеріани можлива за рахунок ефірної олії (0,2–3,5 %) та валепотріатів (0,5–1 %). Препарати на основі валеріани лікарської знижують збудливість центральної нервової системи, регулюють серцеву діяльність, знижують артеріальний тиск, виявляють спазмолітичну дію. ВАЛЕРІАНА

стресі; безсонні; мігрені; емоційній нестабільності під час клімактеричного періоду; хронічних функціональних розладах ЦНС; істерії; епілепсії; судомах; гострих збудженнях із приводу психічної травми; легких формах неврастенії та психастенії; невралгії; нейродермітах. Рослина застосовується при:

Валеріана містить велику кількість ефірної олії, тому алергікам слід приймати її з обережністю.

Меліса виявляє седативну, спазмолітичну, гіпотензивну та знеболювальну дію. Чаї та настої з меліси застосовують для лікування: депресії; нервового перенапруження; мігреней; безсоння. МЕЛІСА

Листя меліси часто застосовується в сумішах з м'ятою, ромашкою, валеріаною, лавандою, глодом.

При неврозах з підвищеною збудливістю, тахікардії, безсонні варто спробувати настій із коренів валеріани: 2,5 ст. л. сухої сировини залити 200 мл окропу й залишити на 30 хвилин. Вживати по 3 ст. л. тричі на день після їди. ДОМАШНІ ЗАСПОКІЙЛИВІ ЗАСОБИ

Для покращення сну та зменшення тривожності лікарі рекомендують настій із меліси. 3 ч. л. трави залити склянкою окропу, настояти протягом 30 хвилин. Ледь теплий напій п'ють невеликими ковтками перед сном.

Усунути психоемоційне напруження та відновитися після важкого дня допоможуть також фітованни. Під час таких процедур рослинні компоненти проникають до організму через шкіру та дихальну систему й забезпечують швидкий заспокійливий ефект. Фітованни покращують сон, зменшують нервове напруження та роздратування, долають пригнічений настрій. Для приготування фітованни візьміть по 2 ст. л. шавлії, м’яти, ромашки та меліси. Засипте сировину в невеликий марлевий мішечок та залийте 2 л окропу. Настоюйте годину та вилийте в заздалегідь підготовлену ванну. Приймати фітованну рекомендується протягом 20 хвилин.

Окрім прийому всередину, заспокійливі трави застосовують для ароматерапії із використанням трав’яних подушок. Відпочинок на них відновлює оптимальний режим сну, зменшує нервову збудливість, дратівливість та сприяє релаксації.

Питання заспокійливих препаратів актуальне як для дорослих, так і для дітей. Через надмірну кількість нових вражень, знань та умінь дітки часто погано сплять, нервують та вередують. Важливо правильно обрати для них заспокійливі засоби і при цьому не зашкодити дитячому організму. Оптимальним рішенням для нормалізації роботи нервової системи у найменших пацієнтів стане фітотерапія. ТРАВИ ДЛЯ ЗАСПОКОЄННЯ МАЛЮКА

Немовлятам для заспокоєння експерти зазвичай радять давати чаї з ромашкою, м’ятою та фенхелем. Діткам з одного року можна вводити в раціон липовий чай та напій з материнки. Лише після двох років дозволяють фітопрепарати на основі валеріани та звіробою. ЗАСПОКІЙЛИВІ РОСЛИНИ, ЯКІ МОЖНА ДІТЯМ

Лікарські трави в життя новонароджених входять з перших днів після виписки з пологового будинку. У вигляді фітованн вони стають щоденним ритуалом, який заспокоює дитину та краще очищає ніжну шкіру немовляти. СПОСОБИ ВИКОРИСТАННЯ ТРАВ ДЛЯ ДІТЕЙ: ВАННОЧКИ ТА ЧАЇДля приготування ванни знадобиться меліса, пустирник та череда. 3 ст. л. сухої суміші заливають 2 склянками окропу та залишають на 30 хвилин. Проціджують і додають у ванночку для купання.

Разом із заспокійливими ваннами варто спробувати фіточаї. Найменшим діткам можна давати чаї з м’яти та ромашки. На початку прийому краще робити однокомпонентні настої. Після трьох років можна заварювати трав’яні збори. Для заспокійливого збору для дітей від трьох років потрібно змішати у посудині 2 ст. л. м’яти, 1 ст. л. шишок хмелю і 1 ст. л. кореня валеріани. Залити суміш склянкою окропу, накрити кришкою та дати настоятись 30 хвилин. Давати по 2‒3 столові ложки п’ять разів на добу.

На противагу седативним фітопрепаратам існують рослини з тонізувальною дією — адаптогени. Вони стимулюють захисні сили організму, підвищують стійкість до стресів, фізичну й розумову працездатність, пристосовують до погодних змін та коливань атмосферного тиску. ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ З ТОНІЗУВАЛЬНИМ ЕФЕКТОМ

у разі перевтоми; після перенесених операцій та хвороб; під час депресивних станів; при метеозалежності. Найчастіше адаптогени призначаються:

Трави з адаптогенною дією бажано вживати у першій половині дня. Людям із підвищеною нервовою збудливістю, гіпертонією та порушенням серцевої діяльності рослини-адаптогени протипоказані.

До найпоширеніших рослин з тонізувальним ефектом належать женьшень та елеутерокок.

У коренях женьшеня містяться тритерпенові глікозиди (панаксозиди А, В, С, Д, Е, F, G), що і визначають його основну тонізувальну дію. Женьшень застосовують для відновлення сил унаслідок розумової чи фізичної перевтоми, підвищених навантажень, зниженого артеріального тиску, для реабілітації після виснажливих хвороб. Крім того, ця рослина-адаптоген поліпшує діяльність серцево-судинної системи й органів чуття. Зокрема загострює зір і слух, нормалізує кров’яне постачання мозку і наповнення тканин киснем. ЖЕНЬШЕНЬ

До складу кореневищ з коренями елеутерокока входять елеутерозиди, завдяки яким підвищується фізична та розумова працездатність, послаблюються стресові реакції організму. ЕЛЕУТЕРОКОК

фізичній чи розумовій перевтомі; неврастенії; психастенії; артеріальній гіпотензії, функціональному виснаженні ЦНС; зниженій працездатності. Елеутерокок застосовують при:

Зазвичай адаптогенні рослини рекомендують до вживання під час психофізичних виснажень. Фітопрепарати активізують резервні сили організму і посилюють природну здатність справлятися зі стресом. ЗАСТОСУВАННЯ РОСЛИН-АДАПТОГЕНІВ

Частіше за все вживають настойку женьшеня по 15–25 крапель тричі на день до їди. Екстракт елеутерокока на спирту приймають по 25–30 крапель за 30 хвилин до їди.

Отже, застосування фітотерапії при захворюваннях нервової системи має такі особливості:• фітотерапія повинна бути безперервною і передбачає корекцію лікарем складу фітозборів кожні 1,5-2 міс;• призначають індивідуальні і середньотерапевтичні дози і збори;• засоби на основі ЛР використовуються як самостійний метод лікування та як доповнення до стандартної комплексної фармакотерапії у поєднанні з іншими немедикаментозними методами. Висновки