Фрагмент уроку природознавства у 5 класі із застосуванням казки "Зорі та сузір`я"

Ігнатенко В.М.

КЗО «Водянська СЗШ»

с.Водяне

Широківський район

Дніпропетровська область

Фрагмент уроку природознавства у 5 класі із застосуванням казки.

Тема:             Зорі та сузір’я

Мета уроку:   сформувати в учнів поняття про зорі як небесні тіла, розглянути основні сузір’я, зоряні карти; розвивати вміння орієнтуватися по зорях і сузір’ях; виховувати уважність і наполегливість.

Обладнання:  карта зоряного неба, підручник «Природознавство. 5 клас».

Базові поняття: зорі, жовті зорі, червоні зорі, білі зорі, блакитні, зорі-велетні, зорі-карлики, сузір’я, зоряні карти.

                                                  Хід уроку

ІV. Вивчення нового матеріалу

                                              План

1.Зорі

2.Сузір’я

1 Учитель. Зоряне небо – Велика книга мудрості Природи. Тихої безхмарної ночі мерехтіння безлічі зірок зачаровує. Із прадавнього часу людина спостерігала за зоряним небом.

Зорі – розжарені небесні тіла, що випромінюють світло. Сонце – зоря, що знаходиться до нас найближче. Зазвичай зорі розрізняють за температурою і розмірами.

Завдання.  Зараз пропоную вам опрацювати текст підручника, щоб вияснити які бувають зорі за температурою.

(після опрацювання тексту заповнюємо схему на дошці та в зошитах)

 Учитель. Всі зорі – великі космічні тіла кулястої форми. Є зірки-гіганти, які за об’ємом в тисячу разів більші за Сонце. Є зорі в тисячу разів менші Сонця. Враження, що  всі зорі знаходяться на однаковій відстані від Землі – помилкове. Відстань зір від Землі і відстань між зорями дуже велика.

А зараз до вашої уваги казка про звіздаря.

                                Казка про звіздаря

         Звіздар, або астроном, щоночі спостерігав далекі зірки, а вдень вивчав найближчу зірку – Сонце. Він хотів розгадати таємницю народження, життя і смерті зірок.

Час спливав, звіздар старішав, а таємниця лишалась нерозгаданою. Тоді звіздар вирішив полетіти до великого світила, щоб побачити все на власні очі.

• Візьму свою стару карету, запряжу в неї пару  прудких коней та й гайну! – вирішив він.
• Та ти що, та ти що? – зарипіла карета. – Я не витримаю такої довгої подорожі, розсиплюся дорогою. Така мандрівка триватиме майже тисячу років! Краще сідай в автомобіль.

Послухав звіздар і придбав собі сучасний автомобіль, який мчав земними дорогами, обганяючи вітер. Та ледве він взявся за кермо, як мотор незадоволено загуркотів:

• Не буду вмикатися! Не хочу сто р-р-років  пр-р-рацювати без відпочинку!
• Не погодж-ж-жуйся, - прошипіли шини. – У космосі немає ш-ш-шляхів для машин. Нехай візьме звіздар літака, той хоч-ч-ча б уміє літати.

Рушив звіздар до літака:

• Прошу, однеси мене на Сонце! Я дуже поспішаю. Скільки тобі на це знадобиться часу?
• Десять років. Проте я не можу виконати твого прохання. У космосі немає повітря, мої крила не матимуть на що спертися. Іди до моєї сестри – красуні ракети. Лише вона може літати в безповітряному просторі.
• Ти правильно зробив, звіздарю! – сріблястим голосом проспівала ракета. – І року не мине, як ми досягаємо мети. Я най витриваліша, найшвидша, лише я одна знаю туди дорогу. Сідай, не барися!

Тільки-но звіздар намірився сісти в кабіну корабля, як раптом з-за хмар визирнуло Сонце і його золотаві промені розсипалися навкруги. Один промінчик ласкаво торкнувся щоки звіздаря і прошепотів:

• Ракеті потрібен цілий рік, а мені – всього вісім хвилин.

Зрадів звіздар, потягнувся за сонячним променем і щез з очей.

Учитель. Діти, Ви щойно прослухали казку, прошу Вас дати відповідь на таке запитання. Чи дістався звіздар до Сонця?

(Учні висловлюють свою думку)

2.Учитель. Із прадавніх часів  людина милуючись химерними візерунками зірок, вона поєднувала їх у своїй уяві в дивовижні малюнки, які ще здавна називають сузір’ями.(учні записують поняття у зошити).

Сузір’я – групи зір, які близько розташовані на небі. Багато назв сузір’їв придумали люди у сиву давнину, вони пов’язані з міфами та легендами. Найбільшу їх кількість залишили стародавні греки. А зараз до вашої уваги міф про Велику та Малу ведмедицю.

Міф

         «У прадавні часи в царя Лікаона, який правив країною Аркадією, була дочка Аліот. Вона була настільки вродлива, що насмілилася змагатися своєю красою з Герою – богинею та дружиною могутнього  бога Зевса. Розлючена Гера вирішила покарати Аліот. Використовуючи свою чарівну силу, Гера обернула Аліот у бридку ведмедицю. А в Аліот був син – юний Аркос, якого на цей час не було вдома. Повернувшись із полювання й побачивши звіра, він вирішив убити ведмедицю, не знаючи, що це його мати. Але в останню хвилину Зевс, якому давно подобалася Аліот, устиг затримати руку Аркоса. Він обернув Аліот в яскраве сузір’я «Великої ведмедиці» і назавжди забрав її до себе на небо. Прихопив також і улюбленого цуцика Аліот, обернувши його в сузір’я  «Малої ведмедиці». Не залишився на землі й Аркос. Зевс так захопився «сузір’ятворенням», що обернув його в сузір’я «Волопасу», головна зірка якого зветься Арктум (від слова «арктофілакс», що з грецької – вартівник ведмедиці).»

Учитель. Сузір’я – це абетка астрономії. Для того щоб навчитися читати, необхідно вивчити букви, а для того щоб уміти орієнтуватися в зоряному небі, треба знати 88 сузір’їв та навчитися знаходити їх. Тому зараз я пропоную вам  за допомогою рухомих карт зоряного неба, які є в кожного на парті, знайти п’ять будь-яких сузір’їв та замалювати їх собі у зошит.

(учні працюють із рухомими картами зоряного неба)

V. Закріплення знань учнів. (Виконання тестових завдань)

VI.Домашнє завдання.

1.Опрацювати відповідний параграф підручника

2.Написати казку про зорі.