Харчування людей у минулому

   Останнім часом практично кожна людина задається питанням як потрібно харчуватися, що б бути здоровим та енергійним,

Кожен народ має свою культуру, національну кухню та свої традиції.

    Сьогодні ні для кого не секрет, що харчуватися потрібно саме так, як харчувалися наші предки, що жили в цій же місцевості.

на невеликий початковий набір продуктів, їх кухня була дуже різноманітною. Наші предки вживали в їжу багаті вітамінами і білками екологічно чисті продукти.

    У літній період в раціон харчування завжди входили вирощені і зібрані трави, які, втім, заготовляли і на зиму, збирали десятки видів рослин.

Важливе місце в харчуванні займали продукти, зібрані в лісі: гриби, ягоди, горіхи. У меншій мірі в домонгольської Русі вживали м'ясну і молочну їжу. У значних кількостях добували багату фосфором рибу. М'ясо і рибу варили, смажили, коптили                                                                                  

кашами називали не тільки круп'яні вироби, але взагалі всі страви з подрібнених Основними стравами наших предків були борошняні і круп'яні вироби з жита, пшениці, ячменю, вівса, проса. До столу завжди подавалися каші продуктів.

Ще з часів язичництва борщ був ритуальною стравою - їм угодалі дощові хмари. Обід у наших предків було своєрідним методом виховання в сім'ї. Сьогодні відомо понад 400 рецептів приготування борщу, але у кожної господині є свій секрет.

поголів'я свиней разів у п'ять. Останніх вигодовують там, де є відходи кухні - панські подвір'я, шинки, винокурні та броварні з зерновим жомом та іншими відходами виробництва До XIX століття у більшості європейських економік тваринництво - відгінне. Тобто худобу відгодовують на випасі. Вівцю можна випасати будь-де. Свиню вигодувати набагато важче. Вона їсть більше, більш перебірлива, на одних жолудях не протягне. Тому поголів'я овець у Козацькій Україні перевищує.

Риба є основним харчовим ресурсом острівних і прибережних суспільств. В усіх інших - лише додатковим. Однак, у кінці XVIII століття у містах і містечках, які мали хоча би два ярмарки на рік, мінімум  один

У документах XVIII століття згадується каракатиця. Один козацький старшина у записках розказував, як їздив у Ніжин і йому там готували каракатицю. Цікаво, її везли з Середземного чи з Чорного моря? Бо зараз каракатиця у Чорному морі не водиться.

Технологія винокурні трохи складніша. Брагу для горілки робили з пророщеного зерна, ячменю, пшениці, жита. Додавали прянощі чи фрукти, щоб перебили сивушний присмак. Горілку переганяли у великих казанах з відвідними трубами.

Брагу для горілки робили з пророщеного зерна, ячменю, пшениці, жита

Вино було популярним?

Звичайно. При чому з близького і далекого зарубіжжя. Були виноградники при монастирях. У Києві-Печерській лаврі він був великий і відомий уже в XVII столітті. Її садівників разом із саджанцями випрошували у настоятелів лаври московські царі.