"Хліб усьому голова"

2021

Мета: поглибити знання учнів про хліб, професію хліборобів;

формувати в дітей уявлення про важливу роль хліба в житті кожної людини;

 ознайомити з різновидами хлібобулочних виробів; учити встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; учити любити і поважати людей праці та хлібні вироби; знайомити дітей з народними прикметами та прислів’ями про хліб. Збагачувати словниковий запас, розвивати мовлення, інтерес до процесу вирощування хліба; прищеплювати дітям шанобливе ставлення до хліба. Виховувати моральні якості.

Обладнання: хлібобулочні вироби, коровай, вишитий рушник, глиняний посуд, ілюстрації до розповіді, прислів′я, приказки про хліб, презентація «Хліб – усьому голова», ноутбук, проектор

                                                     Хід свята

Вчитель.  Доброго дня,дорогі  друзі!  Сьогодні ми попробуємо розповісти всі разом про давні звичаї і традиції нашого народу.А от про що саме буде розмова. Відгадайте самі.

Був зерном він у землі,

Став із сіллю на столі.

З ним їсти ми сідаємо,

І гостей стрічаємо.

(Учні відповідають: «Хліб»)

Сьогодні ми поговоримо з вами про найдорожче золото на Землі — хліб.

Хліб –усьому голова,

так в народі кажуть,

Хліб – це мир, любов, життя,

Хліб – це наша радість.

Повага до хліба склалася в народі давно.

Хліб на столі — велика радість для людей! Свіжий, духмяний, він увібрав у себе тепло сонця, всю щедрість матінки-землі й неповторність людської праці.  З давніх давен наш народ цінував над усе хліб, сіль і честь.Так уже склалося давно, що хліб у хаті – це достаток, добробут, багатство, сіль – то гостинність і щирість,а честь – то людська гідність.

Хлібом-сіллю вас вітаємо,

І здоров’я всім бажаємо.

Під веселий рідний спів

Посилаємо вам уклін.

Пісня «А ми дівчата з України»

Учень 1.   Гостей, дорогих ми вітаємо щиро,

             Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.

             Для людей відкрита хата наша біла,

             Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

          2. Хліб ясниться в хаті.

              Сяють очі щиро,

              Щоб жилось по правді,

              Щоб жилось у мирі.

              3.  Певно, чули ви, малята.
                   Вже не раз такі слова:
                   Хліб потрібно шанувати!
                   Хліб — усьому голова!

          4.    Хліб, як сонце, - каже мати.

                 Хліб, як сонце, - каже тато.

                 Хліб, як сонце, - кажуть люди.

                 Хліб, як сонце, з нами всюди.

Вчитель. Хліб — це достаток, життя. З роду в рід народ наш виховує своїх дітей  у пошані до хліба, прищеплює дітям поняття, що хліб - святий. Хліб! Яке щастя, яке добро, що є хліб на світі. Спочатку він у землі, потім у борошні й нарешті ми його бачимо на столі. Хліб, народжений працею, зарум′янений, пахучий, вірний наш годувальник. Яке тепле й щире почуття поваги викликає це слово в серці кожної людини. Скільки про нього сказано добрих слів, складено прислів’їв, віршів, загадок. Ще з давніх – давен люди складали на честь хліба радісні пісні,де з любов′ю говорилось про святість хліба, про його велич. Землю – годувальницю, славну працю хліборобів оспівано в багатьох казках і легендах. І це не дивно, бо хліб є найціннішим багатством країни, всього народу.

Діти по черзі розповідають вірші

1.    Щодня до нас приходить гість.

              Рум`яний, теплий, свіжий.

              І називається він – хліб.

              Він - наша перша їжа.

2.   Звичайно перша! Головна!

              Як сонце і повітря,

              Хлібина ніжна і смачна,

              Пшенична або житня.

3.    Імен багато має хліб.

              Є гарні і не звичні.

              Рогалик, торт, батон, пиріг.

              І паска, й паляниця,

              ще бакалійник і калач

              Перепічка і піцца.

4.    І завиванець і рогач,

 галушка, коржик, пляцок,

 І колобок і легуміна,

 і мандрик, і пампушки.

 Книші, лангоші, лаваші,

 сухарики і хрустки.

5.    За п`ять-шість тисяч літ до нас

 Вже пахло в світі хлібом.

 І перший древній хлібодар

 Ним снідав і обідав.

6.    З тих незапам`ятних часів

 Хліб на столі - це свято.

 Скажіть, святіше щось за хліб

 Чи будемо ми мати?

7.   Чого ж так часто хліб святий

 Кидаємо під ноги?

 Лежить він, скривджений такий

 На всіх шляхах - дорогах.

 Лежить буває під столом

 Під партою, під плотом.

 Здобутий нелегким трудом,

 Политий щедро потом.

 9.  Чому ж кидаємо його?

 Безжалісно,бездумно?

 А десь голодне дитинча

 Чекає хліб насущний.

10.    А десь в молитві день і ніч

  Про хліб нужденні мріють,

          А руки вмілих трударів

 Зерно у землю сіють.

 11.  Зростає колос золотий

Налитий сонцем й небом

Щоб ми вклонилися йому

І багатіли хлібом.

12.  І кожен день, і кожну мить

 Дай, Боже, хліб насущний.

 Щоб ми могли у мирі жить

 Щоб не були бездушні.

 Молись до хліба - не кидай.

 Хай хліб спасінням буде!

Звучить пісня «Ой, зелене жито, зелене»

Вчитель: Який шлях хліба від зернини до хлібини? Чи знаєте ви, друзі, як хліб потрапляє до столу? Раніше це було так. Запрягав селянин у плуг чи леміш коняку та орав смугу землі. Потім вручну засівав її насінням жита чи пшениці. А коли хліб дозрівав, косив його косою чи зрізував серпом. Скошений хліб господар обмолочував ціпами, провіював зерно на вітрі, молов на млині на борошно, а з борошна господиня пекла хліб. Тепер вирощувати хліб людям допомагають десятки розумних та сильних машин.

Розповідь учнів

1. Ішла зернина довго, дуже стомилася і вирішила відпочити. Вона лягла у теплу пухку земельку.

2. Лежить зернина, відпочиває. Тепло їй. Затишно. І ось з’явився дощик зі своїми срібними відерцями, та й полив земельку.

7. Даремне зернята хвилювалися. Уранці поле прокинулося від гуркоту. Це були комбайни, трактори, машини і потекли зернятка золотим дощем у кузов.

8. І повезли машини зернятка до млина. А там на них чекав добрий старий мельник, який перетворив зернятка на біле-біле борошно.

9. Інші машини повезли борошно до хлібопекарні. І тут чудові майстри-пекарі з борошна спекли запашний, духмяний хліб.

10. Ось він - рум'яний і духмяний

Лежить у хаті на столі.

За хліб незміряне “спасибі”

 Всім хліборобам на землі!

Пісня «Вийшли в поле косарі»

Вийшли в поле косарі
Косить ранком на зорі

Приспів:

Гей, нуте, косарі
Бо нерано почали
Хоч нерано почали
Так багато утяли!

До обіда покосили
Гострі коси потупили

Приспів

По обіді спочивали
Гострі коси поклепали

Приспів

Увечері холодком
Йшли додому всі рядком

Приспів

Загадки про хліб

1. По них ходять, їх засівають, зрошують.                             (Поля)

2. Одне кинув – цілу жменю взяв.                                           (Зерно)

3. Маю жовтий вусок, запашний колосок, буде з мене мука й паляниця м’яка.

    (Пшениця)

4. М’яли, били і місили, і качали, і ліпили, залишили підрости, щоб рогалики спекти. 

     (Тісто)

5. Відгадай загадку: кину її в грядочку, нехай моя загадочка лежить до весни.

     (Озимина)

6. Ноги на полі, середина надворі, голова на столі. (Корінь, стебло, зерно)

7. Б'ють мене, товчуть, ріжуть, а я все терплю, усім добром плачу. (Хліб)

8.    Маю жовтий вусок,

  Запашний колосок.

  Буде з мене мука,

  І хлібина м'яка.      (Колосок)

   9.    Лежить мужичок в золотім піджаці

            Підперезаний, та не поясом,

             Не підіймеш, сам не встане.    (Сніп)

    10.     Залізний кінь,

   В животі вогонь.

   Сіна не просить,

   Паше, сіє, косить. (Комбайн)

    11.     Народився із землі,

     Зарум’янивсь на вогні

      І з’явився на столі

      До борщу тобі й мені.    (Хліб)

    12.     Довгі вуса маю,

      Але їх не підстригаю,

       бо на сонці дозріваю,

       Коли прийде час

        Всім збирати урожай -

       Буде з мене добрий коровай.    (Колосок)

    13.       Дивні скарби вона має,

 Їх від ледаря ховає.

 А хто любить працювати,

 Сил для неї не шкодує,

 Тих вона, мов рідна мати,

 Одягає і годує.    (Земля)

     14.      Виріс у полі на добрій землі,

      місце почесне зайняв на столі.     (Хліб)

Гра «Печу, печу хлібчик»

Для проведення гри діти стають розірваним колом лицем до середини. Перед кожним — умовна піч, під руками ніби діжа з тістом, праворуч — лопата. Діти співають:

Печу, печу хлібчик
Дітям на обідчик.

У цей час вони вдають, що місять хліб у діжці. Коли співаються слова:

Беру тісто, беру,
На лопатку кладу.

Діти трохи присідають, опускають обидві руки вниз, щоб набрати тіста, а потім усі піднімаються, тримаючи «Тісто на лопатці» — ліва рука спереду, права трохи ззаду. На словах:

Шусть у піч!
Шусть у піч!

Кидають «Тісто лопатою» у піч, виступаючи лівою ногою вперед, а праву залишаючи на місці. Так повторюють кілька разів.

Колективна декламація – перекличка

• А зараз ми проведемо колективну декламацію-перекличку. Я буду читати вірш, а ви після слів "Ми говоримо» – хором промовляєте: «Хвала тобі, хлібе!».
  1.Тільки сніг зійшов у квітні,
  Як поля зазеленіли.
  Ми говоримо:  «Хвала тобі «хлібе!» (Хором.)
  2. Золотий простір безкрайній —
  Там працюють комбайни.
  Ми говоримо: «Хвала тобі, хлібе!» {Хором.)
  3. Ось зерно тече рікою,
  Щоб зробитися борошном.
  Ми говоримо: «Хвала тобі, хлібе! (Хором)
  4. Тісто паморочиться в діжі,
  Запікається в вогні.
  Ми говоримо: «Хвала тобі, хлібе!» {Хором.)
  5. Їж його, рости і пам'ятай:
  У світі немає праці величезної.
  Щоб на стіл у тебе з'явився
  Свіжий хліб.
  Ми говоримо: «Хвала тобі, хлібе!» (Хором)

Вчитель.  Дорогі, діти! Сьогодні ми з вами вели розмову про хліб, що здавна був святим. Саме хліб сьогодні зібрав нас усіх разом. Завдяки йому ми всі живемо. Я вірю, що в кожне ваше серденько попаде зернятко добра. Сьогодні  ви  взнали багато нового і цікавого,   прослідкували  довгу дорогу, яку  проходить пшеничне зернятко, перш ніж перетвориться на смачні вироби. І головне пам’ятайте:  Хліб – наше багатство. Бережіть і шануйте його!

Пам′ятаймо, що в хлібі - велика праця.

Пам′ятаймо завжди, що хліб - святий.

   Ми всі сьогодні від душі,

Добра бажаємо усім!

І за добрим звичаєм,

Короваєм пригощаєм!

Звучить музика, всі присутні смакують випічки