І.Нечуй-Левицький "Кайдашева сім'я"

Тема. Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я».

10 клас

Підготувала Петрачкова С.О., учитель української мови та літератури.

Мета

Дидактична мета.  Провести ідейно-художній аналіз твору «Кайдашева сім’я», перевірити, як учні засвоїли основну проблематику повісті. Вчити застосовувати набуті знання в нових умовах.

Розвиваюча мета. Розвивати навички аналізу художнього твору, вміння зіставляти художні явища. Розвивати   здатність оцінити проблему, побачити її з різних кутів зору, уміння рахуватися з позицією іншої людини.

Виховна мета. Продовжити виховувати людяність, порядність, вміння жити в колективі, шанобливе ставлення до сімейних цінностей.

Очікувані результати

Особистісні. Усвідомлення значення сім’ї в житті людини й суспільства, прийняття цінності сімейного життя, шанобливого й дбайливого ставлення до членів своєї        родини.

Метапредметні. Уміння  організовувати    навчальну  співпрацю  й спільну  діяльність  з   учителем   і однолітками; працювати індивідуально і в групі; формулювати, аргументувати й  доводити свою думку.

Методи прийоми, технології: слово вчителя, робота над епіграфом, інтерактивна  вправа «Шість капелюхів», робота в групах, метод незакінчених речень, рефлексія.

Обладнання: портрет І. Нечуя-Левицького, картки.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Активізація опорних знань учнів.

Бліц-опитування.

Хто це?

1. Він був дуже богомільний, ходив до церкви щонеділі не тільки на службу, а навіть на вечерню, горнувся до духовенства, любив молитись і поститись. Вірив, що хто постить у п’ятницю, не буде у воді потопати.

2. Вона змолоду служила у пана. Вміла добре куховарити. Довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства. Мова у неї солодка, аж нудна. Але як тільки сердилась, з неї спадала та золота луска  і вона лаялась і кричала на весь рот.

3. Це були молоді парубки, рівні станом, обидва довгобразі й русяві, з довгими, тонкими, трошки горбатими носами, з рум’яними губами.

Як ставились…

…Кайдашиха до Мотрі?

…Мотря до Мелашки?

…Лаврін до Мелашки?

Чому?

Чому Мелашка залишилася в Києві?

Чому Омелько говорив, що діти загнали його на піч?

Чому Кайдашиха називала себе сиротою?

Що?

Що стало приводом до останньої сварки Кайдашів?

Що стало причиною смерті старого Кайдаша?

Що зробила Мелашка наперекір злій свекрусі?

ІІІ. Мотиваційний етап.

       Учитель (указуючи на портрет письменника):

Івана Семеновича Нечуя-Левицького Іван Франко вважав «колосальним, всеобіймаючим оком України».

• Зараз, після прочитання повісті «Кайдашева сім’я», як ви розумієте це висловлювання?
• Чи згодні ви з ним?

На сьогоднішньому уроці ми підсумуємо наші знання про твір Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я», поговоримо про його проблематику, спробуємо поглянути на головних героїв повісті по-новому.

IV. Основна частина уроку – інтерактивна вправа «Шість капелюхів».

1. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів.

Учитель. Наш урок пройде у вигляді інтерактивної вправи «Шість капелюхів». Ми спробуємо проаналізувати повість «Кайдашева сім’я» нестандартно, з різних кутів зору.

- Як ви розумієте – розглянути твір з різних кутів зору?

- Чого ми досягнемо, зробивши це? (припущення учнів)

2. Надання необхідної інформації.

Слово вчителя. Будь-яка подія, явище несе в собі протиріччя. Не завжди їх можна оцінювати однозначно. Крім того, всі ми – індивідуальності, мислимо по-різному, даємо неоднакову оцінку одним і тим же явищам. Інтерактивна вправа «Шість капелюхів» дозволяє зосередитись на різних способах осмислювання  будь-якої проблеми. Кожен капелюх символізує один з видів мислення.

Білий капелюх – збір інформації. Тільки факти, які при потребі можуть уточнюватися,конкретизуватися.
Жовтий капелюх – позитивна оцінка явищ, подій, літературних героїв тощо.
Чорний капелюх – критичне ставлення до подій, явищ, сумніви в доцільності.
Червоний капелюх – емоційне сприйняття побаченого, почутого.
Зелений капелюх – увага до творчості, нових можливостей та ідей.
Синій капелюх – мислення про мислення. Чого ми досягли? Що треба робити далі?

3. Інтерактивна вправа - центральна частина заняття.

А. Після отримання основної інформації про зміст роботи на уроці учні об’єднуються в групи. Кожна група отримує капелюх з описом одного з видів мислення і картки з додатковими вказівками:

1 група (білий капелюх). Ви психологи. Зберіть факти про ситуацію в сім’ї Кайдашів.

2 група (жовтий капелюх). Зазвичай образ Кайдашихи малюють чорними фарбами. Але  ви оптимісти. Знайдіть позитивні риси у головної героїні повісті - Кайдашихи.

3 група (чорний капелюх). Ви песимісти. Знайдіть негативні риси вдачі синів та невісток Кайдашів.

4 група (червоний капелюх). Ви – дуже емоційні люди, сусіди  сім’ї Кайдашів. Опишіть свої враження від цієї родини.

5 група (зелений капелюх). Ви літературознавці. Вийдіть за межі повісті. Порівняйте її з іншими творами світової літератури.

6 група (синій капелюх). Зробіть висновки: чого ми досягли в результаті обговорення? Чи всі групи дотримувалися одного виду мислення? Крім того, ви отримуєте матеріали, що стосуються оцінки повісті літературною критикою. Розгляньте їх.

Б. Робота учнів у групах.

В. Презентація результатів виконання вправи. Орієнтовні відповіді учнів.

1 група. Сім’я Кайдашів дуже проблемна. У ній постійно точаться сварки. Маруся Кайдашиха – людина егоїстична й недалека. Вона несправедливо поставилася до старшої невістки, незалежної й сміливої Мотрі. Кайдашиха була провокатором домашніх бійок, Мотря завжди давала їй відсіч. Коли в сім’ї з’явилась ще одна невістка – Мелашка – обидві жінки поставились до неї ворожо. Мелашку постійно ображали, через що вона вирішила не повертатися з подорожі до Києва. Після цього випадку Кайдашиха переосмислила свою поведінку й стала ставитись до Мелашки, як до рідної дитини. Але сварки й бійки між Кайдашихою й Мотрею продовжувалися. Старші Кайдаші в результаті своєї нерозумної поведінки втратили повагу молодшого покоління.

2 група. На Кайдашиху великий вплив мала кріпосницька дійсність. Саме у панів Маруся набралася пихи та трохи панства. Так, вона погано ставиться до невісток. Але заслуговує на повагу її велика материнська любов до дітей та онуків, бажання бачити їх щасливими, схвалення їх власного вибору. Коли обродилася Мотря, її старша невістка, Кайдашиха "припала коло свого онука, неначе коло своєї дитини... тішилася онуком, колихала його, гойдала..." Але через сварки і гризню невістка "не давала їй дитини й одганяла її од колиски. Тільки вночі, тоді як Мотря спала міцним сном, Кайдашиха вставала до дитини, забавляла, як вона плакала, та годувала її молоком". Кайдашиха — дбайлива добра господиня, любляча мати, а особливо бабуся, але її любов попирається її ж деспотизмом.

3 група. Сини та невістки Кайдашів на початку повісті виглядають звичайними хлопцями й дівчатами. Але поступово вони стають жорстокими, егоїстичними, непримиримими. Молодше покоління з ворожнечею ставиться до рідних їм людей: Мотря вибиває Кайдашисі око, Карпо піднімає руку на батька. Навіть Лаврін і Мелашка в кінці повісті стають такими ж егоїстичними й несправедливими, як і інші члени родини, і запекло воюють за мізерні вигоди.

4 група. Виступ з елементами театралізації: Ой, людоньки! Як же нам набридло щодня слухати сварки та бійки у дворі Кайдашів! Коли ж вони уже помиряться! І вони, і їх діти, й навіть онуки постійно гризуться через якісь дрібниці…

5 група. Проблема стосунків між людьми – вічна тема світової літератури. Згадаймо, наприклад, трагедію В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта». У ній ворожнеча між родинами призвела до смерті закоханих. Твір «Сага про Форсайтів» Д.Голсуорсі розповідає про складні колізії сім’ї Форсайтів, де також присутня ворожнеча представників однієї родини. Ці твори змушують задуматися над тим, як будувати стосунки з іншими людьми.

6 група. Літературні критики зазначали, що повість І. Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я" — один із кращих творів української літератури. У ній письменник гостро висміяв усе те огидне, що було породжено соціальною дійсністю пореформеної доби: обмеженість, егоїзм, жадобу до власності. І. Нечуй-Левицький правдиво і реалістично зумів зобразити зло від індивідуалізму у середовищі приватних власників, їх егоїстичну обмеженість.

         Далі учні стисло характеризують роботу інших груп.

Г. Рефлексія.

• Чи вдалося нам розглянути твір з різних кутів зору?
• Що це нам дало?
• Чи важко було дотримуватися одного способу мислення? Чи не хотілося в процесі обговорення одягти іншого капелюха?
• Чи будете ви застосовувати різні способи мислення при вирішенні своїх життєвих проблем?
• Що ще ви хотіли би додати?

V. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

Учитель. Повість І Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» примушує людей замислитися над своїм життям, допомагає очистити наші душі від скверни, егоїзму та жадоби, зрозуміти, що наші сварки і бійки смішні, бо найдорожче у сім'ї — це мир, злагода і спокій. А що ви думаєте з цього приводу? Закінчіть речення:

Я вважаю, що найдорожче в сім’ї – це….

Тому що…

І я можу довести це на прикладах…

Виходячи з цього, я роблю висновок про те, що…

Учитель оцінює роботу учнів на уроці.

VІ. Домашнє завдання. Скласти цитатний план-характеристику Кайдаша та Кайдашихи (І варіант), Карпа й Лавріна (ІІ варіант), Мотрі та Мелашки (ІІІ варіант).
Слабким учням (IV варіант): усна розповідь про сім’ю Кайдашів.