Індивідуальна програма

На Всеукраїнський конкурс авторських програм

 практичних психологів та соціальних педагогів

 «Нові технології у новій школі»

Корекційно – розвиткова програма

для молодших школярів

 «Відновлення та збереження психосоціального здоровꞌя молодших школярів»

Колісник Оксана Віталіївна

Соціальний педагог КЗ «Роменський ліцей №4 Роменської міської ради Сумської області імені Героя України Тетяни Маркус»

0979346803

Sweetsbaby667@gmail.com

ЗМІСТ

Анотація до корекційно-розвиткової програми «Відновлення та збереження психосоціального здоровꞌя молодших школярів»………………….4

РОЗДІЛ I Cтруктура та зміст програми……………………………………6

1.1 Пояснювальна записка………………………………………………….6

1.2. Тематика та структура корекційно – розвиткових занять…………..14

1.3. Конспекти занять………………………………………………………18

ЗАНЯТТЯ 1…………………………………………………………………18

ЗАНЯТТЯ 2…………………………………………………………………19

ЗАНЯТТЯ 3…………………………………………………………………20

ЗАНЯТТЯ 4…………………………………………………………………22

ЗАНЯТТЯ 5…………………………………………………………………23

ЗАНЯТТЯ 6…………………………………………………………………25

ЗАНЯТТЯ 7…………………………………………………………………27

ЗАНЯТТЯ 8…………………………………………………………………28

ЗАНЯТТЯ 9…………………………………………………………………29

ЗАНЯТТЯ 10………………………………………………………………..31

ЗАНЯТТЯ 11…………………………………………………….………….33

ЗАНЯТТЯ 12………………………………………………………………..34

Перелік використаної літератури та інтернет – ресурсів………………..38

Додатки……………………………………………………………………..40

Опис проведеної апробації………………………………………………...49

Фотоматеріали……………………………………………………………...53

Анотація

Корекційно – розвиткової програми

«Відновлення та збереження психосоціального здоровꞌя молодших школярів»

Підготувала Колісник Оксана Віталіївна, соціальний педагог КЗ «Роменський ліцей №4 Роменської міської ради Сумської області імені Героя України Тетяни Маркус».

Однією з найважливіших завдань початкової освіти відповідно до державного освітнього стандарту початкової освіти є забезпечення умов для індивідуального розвитку всіх учнів.

Використання різних інноваційних технологій у роботі з дітьми молодшого шкільного віку забезпечує дітям на заняттях безпечне виховне середовище. Тут вони вчаться виявляти свої почуття, продуктивно спілкуватися та довіряти іншим, приймати рішення, аналізувати свою поведінку, вирішувати проблеми та справлятися зі стресовими ситуаціями та страхами. Таким чином у дітей молодшого шкільного віку формуються адекватна самооцінка, навички ефективного спілкування, емоційного реагування, готовність до взаємопідтримки, здатність до соціальної взаємодії.

Заняття базуються на використанні різних соціально орієнтованих психотехнічних прийомів і методик: рольові ігри, казкотерапія, проєктивні методики, релаксаційні вправи, музикотерапія, рухливі ігри тощо. Розвивальна робота по збереженню психосоціального здоров’я дітей молодшого шкільного віку передбачає взаємодію не лише з дітьми, а й з їх батьками.

Метою цієї корекційно-розвивальної програми «Відновлення та збереження психосоціального здоровꞌя молодших школярів» є навчити дітей вмінню диференціювати власні емоції, керувати своїм емоційним станом, справлятися з негативними емоціями й адекватно виражати свої почуття. Оскільки дитина молодшого шкільного віку здебільшого не здатна усвідомлено брати участь у корекційній роботі, адже не може чітко визначити суть своїх труднощів у емоційній сфері, то для підвищення ефективності роботи заняття проводяться в ігровій формі.

Організація занять: тривалість заняття — 35 хвилин; група складається з учнів 2-4 класів (10-12 чоловік); форма проведення — групова; загальна кількість занять — 12; заняття проводяться щотижня, протягом 2 півріччя.

Ключові слова: позитивні та негативні емоції, згуртовування, взаємодія, спокій, довіра, упевненість, спогади, агресія, альтернатива, вербальне та невербальне спілкування, контакт, співчуття, доброзичливість, самоаналіз, повага.

РОЗДІЛ I Cтруктура та зміст програми

Пояснювальна записка

Однією з найважливіших завдань початкової освіти відповідно до державного освітнього стандарту початкової освіти є забезпечення умов для індивідуального розвитку всіх учнів. Але, певної колекційно - розвиткової роботи потребують молодші школярі. У цьому випадку головна турбота соціального педагога – не затримати розвиток школяра, сприяти формуванню ініціативного та творчого підходу до навчальної діяльності, здатності до роздумів, міркування, самостійного пошуку.

Програма корекційно - розвиткової роботи спрямована на реалізацію наступних спільних цілей:

- діагностика труднощів навчання, міжособистісної взаємодії, окремих індивідуальних психофізіологічних особливостей молодших

школярів (мислення, просторове орієнтування, психомоторна координація), які навчаються у даному освітньому закладі;

- надання допомоги у освоєнні основної освітньої програми початкової загальної освіти дітям із труднощами навчання, стимулювання школярів з високим рівнем навчання (розробка індивідуальної траєкторії розвитку);

- активізація захисних механізмів психіки що є перепоною на шляху певної інформації, яка в даний момент може нашкодити дитині, тому психіка вибудовує її таким чином, щоб вона була або повністю виключена з сприйняття та осмислення, або набула зміненого вигляду, з яким людині буде легше впоратися. Внаслідок цього формується особливий психічний стан, при якому дитина залишається здатною зберегти своє психічне здоров'я, а також структурну цілісність власної особистості.

Програма корекційної роботи передбачає створення спеціальних умов навчання та виховання, що дозволяють враховувати особливі освітні потреби дітей з обмеженими можливостями здоров'я у вигляді індивідуалізації та диференціації освітнього процесу.

Мета програми: відновлення та збереження психосоціального здоров’я молодших школярів. Навчити дітей вмінню диференціювати власні емоції, керувати своїм емоційним станом, справлятися з негативними емоціями і адекватно виражати свої почуття. Оскільки дитина молодшого шкільного віку здебільшого не здатна усвідомлено брати участь у корекційній роботі, адже не може чітко визначити суть своїх труднощів у емоційній сфері, то для підвищення ефективності роботи заняття проводяться в ігровій формі.

Завдання програми

Завдання програми: сформувати блок діагностичних методик щодо виявлення чинників порушення психосоціального здоров’я молодших школярів; здійснити первинну діагностику та проаналізувати її результати; створити сприятливий мікроклімат у групі молодших школярів під час проведення занять; надати методичні рекомендації педагогам і батькам щодо особливостей ставлення та роботи з даною категорією дітей.

Методи та форми роботи з дітьми: заняття базуються на використанні тих прийомів та методик, що відповідають особливостям саме молодшого шкільного віку. Система занять включає в себе ігри, релаксаційні етюди, рольові вправи, проективні методики, роботу з казками.

- своєчасне виявлення дітей із труднощами адаптації, зумовленими обмеженими можливостями здоров'я;

- Визначення особливих освітніх потреб дітей з особливими потребами;

- визначення особливостей організації соціально-виховного процесу для аналізованої категорії дітей відповідно до індивідуальних особливостей кожної дитини, структурою порушення розвитку та ступенем її виразності;

- Створення умов, що сприяють освоєнню дітьми основної освітньої програми початкової загальної освіти та їх інтеграції в освітній установі;

- здійснення індивідуально орієнтованої соціально-педагогічної допомоги дітям молодшого шкільного віку з урахуванням особливостей психічного та (або) фізичного розвитку, індивідуальних можливостей дітей;

- розробка та реалізація індивідуальних навчальних планів, організація індивідуальних та (або) групових занять для дітей молодшого шкільного віку, що супроводжуються підтримкою соціального педагога освітнього закладу

- реалізація системи заходів щодо соціальної адаптації дітей з обмеженими можливостями здоров'я;

- надання консультативної соціально-педагогічної допомоги батькам (законним представникам) дітей молодшого шкільного віку з медичних, соціальних, правових та інших питань.

Організація занять: тривалість заняття — 35 хвилин; група складається з учнів 2-4 класів (10-12 чоловік); форма проведення — групова; загальна кількість занять — 12; заняття проводяться щотижня, протягом 2 півріччя.

Форма роботи: групова. За необхідності програма може бути доповнена різними видами психологічної допомоги.

Структура та зміст програми:

Дотримання інтересів дитини. Принцип визначає позицію соціального педагога, який покликаний вирішувати проблему дитини з максимальною користю та на користь дитини.

Системність. Принцип забезпечує єдність діагностики, корекції та розвитку, тобто системний підхід до аналізу особливостей розвитку та корекції порушень дітей молодшого шкільного віку, а також всебічний багаторівневий підхід фахівців різного профілю, взаємодія та узгодженість їх дій у вирішенні проблем дитини; участь у цьому процесі всіх учасників соціально-виховного процесу.

Безперервність. Принцип гарантує дитині молодшого шкільного віку та її батькам безперервність допомоги до вирішення соціальної проблеми чи визначення підходи до її вирішенню.

Варіативність. Принцип передбачає створення варіативних умов отримання освіти дітьми, мають різні недоліки у фізичному і (чи) психічному розвитку.

Рекомендаційний характер надання допомоги. Принцип забезпечує дотримання гарантованих законодавством прав батьків дітей молодшого шкільного віку обирати форми соціально-виховного впливу, освітні установи, захищати законні права та інтереси дітей.

Напрями роботи

Програма корекційної соціально-педагогічної роботи на щаблі початкової загальної освіти включає взаємопов'язані напрямки. Дані напрямки відбивають її основний зміст:

- діагностична робота забезпечує своєчасне виявлення соціально-психологічних проблем дітей молодшого шкільного віку, проведення їх комплексного обстеження та підготовку рекомендацій щодо надання їм психолого-медико-педагогічної допомоги в умовах освітнього закладу;

- корекційно-розвивальна робота забезпечує своєчасну соціальну допомогу та корекцію недоліків у соціальному, фізичному та (або) психічному розвитку дітей молодшого шкільного віку в умовах загальноосвітньої установи; сприяє формуванню універсальних навчальних процесів у учнів (особистісних, регулятивних, пізнавальних, комунікативних);

- консультативна робота забезпечує безперервність соціального супроводу дітей молодшого шкільного віку та їх сімей з питань реалізації диференційованих соціально-педагогічних умов навчання, виховання, корекції, розвитку та соціалізації учнів;

- інформаційно-просвітницька робота спрямована на роз'яснювальну діяльність з питань, пов'язаних з особливостями соціально-виховного процесу для дітей молодшого шкільного віку, з усіма учасниками освітнього процесу – учнями, їх батьками, педагогічними працівниками .

Характеристика змісту корекційної соціально-педагогічної програми.

Діагностична робота включає:

- своєчасне виявлення дітей, які потребують ссціальної допомоги;

- ранню (з перших днів перебування дитини в освітньому закладі) діагностику відхилень у соціальному розвитку та аналіз причин труднощів адаптації;

- комплексний збір відомостей про дитину на підставі діагностичної інформації від фахівців різного профілю;

- визначення рівня актуального та зони найближчого розвитку дітей молодшого шкільного віку, виявлення їхніх резервних можливостей;

- вивчення розвитку емоційно-вольової сфери та особистісних особливостей учнів;

- вивчення соціальної ситуації розвитку та умов сімейного виховання дитини;

- вивчення адаптивних можливостей та рівня соціалізації дитини дітей молодшого шкільного віку;

- системний різнобічний контроль соціального педагога за рівнем та динамікою розвитку дитини;

- аналіз успішності корекційно-розвивальної роботи.

Корекційно-розвивальна робота включає:

- вибір оптимальних для розвитку дитини молодшого шкільного віку корекційних програм/методик, методів та прийомів навчання відповідно до її особливих освітніх потреб;

- організацію та проведення фахівцями індивідуальних та групових корекційно-розвивальних занять, необхідних для подолання порушень соціального розвитку;

- системний вплив на соціально орієнтовану діяльність дитини в динаміці соціально-виховного процесу, спрямовану на формування універсальних соціально актвних дій та корекцію відхилень у розвитку;

- корекцію та розвиток вищих психічних функцій;

- розвиток емоційно-вольової та особистісної сфер дитини та психокорекцію її поведінки;

- соціальний захист дитини у випадках несприятливих умов життя за психотравмуючих обставин.

Консультативна робота включає:

- вироблення спільних обґрунтованих рекомендацій з основних напрямів роботи з дітьми молодшого шкільного віку, єдиних для всіх учасників освітнього процесу;

- консультування фахівцями педагогів щодо вибору індивідуально-орієнтованих методів та прийомів роботи з учнями молодшого шкільного віку;

- консультативну соціально-педагогічну допомогу сім'ї у питаннях вибору стратегії виховання та прийомів корекційного навчання дітей молодшого шкільного віку.

Інформаційно-просвітницька робота передбачає:

- різні форми просвітницької діяльності (лекції, бесіди, інформаційні стенди, друковані матеріали), спрямовані на роз'яснення учасникам соціально-виховного процесу – тим, хто навчається (як мають, так і не мають недоліків у розвитку), їхнім батькам, педагогічним працівникам – питань , пов'язаних з особливостями освітнього процесу та соціального супроводу дітей молодшого шкільного віку;

- проведення тематичних виступів для педагогів та батьків щодо роз'яснення індивідуально-типологічних та соціальних особливостей різних категорій дітей молодшого шкільного віку.

Отже, програма корекційної роботи спрямована на: подолання труднощів учнів у навчальній діяльності; оволодіння навичками адаптації учнів до соціуму; соціально-педагогічне супроводження школярів, які мають проблеми у засвоєнні соціального досвіду; розвиток творчого потенціалу учнів молодшого шкільного віку.

Перелік матеріалів та обладнання для реалізації програми:

-         Папір А3, А4;

-         Кольорові олівці, ручки;

-         Колонки;

-         Записи музики;

-         Ноутбук;

-         Коробка або скринька;

-         Іграшка – пташка;

-         Аркуші з сірими плямами;

-         Пов’язка на очі;

-         Картки з емоціями;

-         Вирізані з паперу рукавички;

-         Кольорові картинки;

-         Губна помада;

-         Крейда;

-         Дзеркало;

-         Проектор;

-         Екран.

Опис вимог до матеріально – технічного оснащення закладу для реалізації програми: заняття проводяться в спеціально обладнаному приміщенні для проведення корекційних та тренінгових занять. Детальний опис матеріалів та обладнання подано в описі занять.

Строки та етапи реалізації програми: заняття проводяться відповідно до результатів діагностичних обстежень та запитів. Тривалість проведення занять – до трьох місяців ; 12 занять по 30 – 35 хвилин при режимі роботи  один раз на тиждень.У кожному заннятті є практична частина з використанням вправ і методик для формування практичних навичок, які допоможуть зберегти психосоціальне здоров’я молодших школярів.

Ключові слова: позитивні та негативні емоції, згуртовування, взаємодія, спокій ,довіра, впевненість, спогади, агресія, альтернатива, вербальне та невербальне спілкування, контакт, співчуття, доброзичливість, самоаналіз, повага.

Вікова категорія: здобувачі освіти молодшого шкільного віку, які потребують відновлення та збереження свого психосоціального здоров’я. Кількість учасників програми має бути постійною і становить не менше 6 і не більше 12 осіб.

Опис вимог до спеціаліста, який впроваджує програму:  Корекційно – розвиткові програму в своїй діяльності можуть впроваджувати практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, що мають досвід трінінгової роботи. Спеціаліст повинен володіти знаннями про вікові особливості дітей та практичні навички, щодо роботи з дітьми даної категорії, володіти технікою встановлення довірливих відносин, вміти організовувати зворотній зв’язок , поважати гідність дітей.

Очікувані результати:

-         відновлення та збереження психосоціального здоров’я молодших школярів;

-         Навчити дітей вмінню диференціювати власні емоції;

-         керувати своїм емоційним станом;

-         справлятися з негативними емоціями;

-         підвищити рівень самооцінки;

-         навчити бути згуртованими;

-         зменшення рівня тривоги.

Апробацію програми проведено з 1.03.2023 по 25.05.2023 н.р. в КЗ «Роменський ліцей №4 Роменської міської ради Сумської області імені Героя України Тетяни Маркус»

Кількість учасників: 36

1.2. ТЕМАТИКА КОРЕКЦІЙНО – РОЗВИТКОВИХ ЗАНЯТЬ

КОНСПЕКТИ ЗАНЯТЬ

Заняття 1

Тема: «Знайомство.»

Мета. Створення позитивного емоційного настрою, згуртування групи, формування бажання взаємодіяти.

Критерій ефективності. Наявність доброзичливих взаємовідносин у групі, рухова активність та розкутість учасників.

Обладнання та матеріали: папір А3, кольорові олівці.

Хід заняття

1. Вітання

Діти називають своє ім’я, кажуть, чи подобається воно їм, якщо ні – то яким іменем вони хотіли, щоб їх називали.

2. Гра «Свійські тварини»

Діти об’єднуються в групи на основі ознаки, що сприймається тільки на слух.

Із замруженими очима всі ті, хто нявчить, кукурікає, рохкає тощо, повинні знайти один одного та об’єднатись у групу.

3. Вправа «Продовж речення» (збір додаткової інформації про дітей, розвиток вміння само презентації.) Соціальний педагог дітям пропонує початок речення, вони повинні закінчити його, наприклад: сьогодні у класі...; мої оцінки ...; мені хотілось би ...; мені дуже подобається, коли...

4. Вправа «Шикуйсь!»

Діти мають якомога швидше мовчки вишикуватись в шеренгу за якоюсь ознакою: кольором волосся, датою народження, улюбленим предметом, наявністю братів чи сестер і т. д.

5. Вправа «Домалюй фігуру» (на об’єднання учнів, вироблення почуття приналежності.)

Педагог робить малюнок (декілька штрихів) і пропонує учням продовжити його, пускаючи малюнок по колу.

6. Прощання

Діти стоять у колі, тримаючись за руки. Перша дитина повертається до свого сусіда, посміхаючись йому, «бере» усмішку в долоні і передає йому.

Заняття 2

Тема: «Граємося з посмішкою.»

Мета. Створення позитивного емоційного настрою, формування готовності до взаємодії.

Критерій ефективності. Наявність доброзичливих взаємовідносин у групі, рухова активність та розкутість учасників.

Обладнання та матеріали: комп’ютер, колонки, запис веселої мелодії.

Хід заняття

1. Вітання

Учні всі беруть один одного за руки. Психолог говорить їм, що зараз по рукам пройде струм, який заряджає позитивними емоціями. Струм потрібно передавати самому, потисканням руки, коли відчув, як він прийшов до лівої руки, передай струм правою далі.

2. Вправа «Пальці»

Всі учасники групи мають викинути в коло однакову кількість пальців.

3. Вправа «Дракон»

Учасники групи створюють фігуру дракона: хтось стає головою, хтось тулубом, крилами, хвостом… Кожен з учасників має зайняти власне місце в даній тварині, при цьому можна вільно розмовляти. Коли дракона створено, усі, крім голови, заплющують очі та починають пересуватися по приміщенню.

4. Гра «Жучок»

Діти стоять один за одним за ведучим. Ведучий стоїть спиною до групи, а рука відведена назад із відкритою долонею. Ведучий повинен упізнати, хто з дітей доторкнувся до його руки (з виразу обличчя, рухів). Ведучий обирається за допомогою лічилки.

5. Гра «Вгадай, хто сховався»

Діти заплющують очі, одна дитина ховається. Діти дивляться, хто зник і описують його (її).

6. Прощання

Всі діти разом беруться за руки, усміхаються один одному і передають струм.

Заняття 3

Тема: «Подорож до своїх переживань.»

Мета. Виявлення реальних страхів дітей, розвиток вміння говорити про свої негативні переживання у колі ровесників.

Критерій ефективності. Відсутність страхів, емоційного напруження, сформованість навичок боротьби зі страхами.

Обладнання та матеріали: папір А4, кольорові олівці, коробка, магнітофон, запис повільної мелодії.

Хід заняття

1. Вітання

Діти стоять у колі, піднімають руки, притуляючи свої долоні до долонь сусідів, і говорять віршик:

Зазеленіє навіть пень,

Коли почує: «Добрий день!»

2. Вправа «Ластів’ятко» (виявляє ступінь залежності дитини від одного з батьків або обох разом, сімейний статус дитини, відчуття захищеності.)

Соціальний педагог: У гніздечку на дереві спали пташки: тато, мама і маленьке пташеня. Раптом налетів сильний вітер, гілка зламалася, і гніздечко впало вниз: всі опинилися на землі. Тато полетів і сів на одну гілку, мама – на іншу. А що ж сталося з пташеням?

Типові відповіді: «Він теж полетить і сяде на якусь гілку»; «Він полетить до мами, бо злякався»; «Полетить до тата, бо він сильніший»; «Йому допоможуть батьки піднятися на гілочку».

Не типові відповіді: «Помре під час падіння»; «Про нього всі забудуть».

3. Оповідання «Один день із життя Петрика»

Інструкція: Уважно послухайте розповідь про один з днів життя хлопчика.

Якщо ви почуєте таке, що погано впливає на стан хлопчика, поставте на аркуші «-», якщо добре, то «+».

Був сонячний ранок. Голосно задзвонив будильник. Петрик потягнувся в ліжку, повернувся на інший бік і вирішив трохи поспати. У цей час пролунав голос старшого брата: «Вставай негайно! Ти спізнишся до школи. Мабуть, знову не зробив уроки, ледарю?» (діти ставлять знак.)

У школі вчителька сказала: «Тиша в класі! Петрику,ти знову не зробив завдання з математики? Це вже втретє за останній тиждень. Залишишся сьогодні після уроків і не підеш на футбол!» У Петрика на очі навернулися сльози. Він забув зошит з математики вдома, оскільки дуже поспішав до школи. (діти ставлять знак.) Коли Петрик повернувся додому, він включив свою улюблену музику. У цей час почулися кроки. До кімнати зайшла мама. Вона сказала: «Я так втомилася на роботі, а ти сидиш і слухаєш свою музику. Я ж просила тебе прибрати в кімнаті. Заради Бога, вимкни музику!» (діти ставлять знак.)

«Стільки неприємностей за один день, – подумав Петрик. – Я почуваюся таким нещасним, я – просто справжній невдаха.» У цей час пролунав телефонний дзвінок. Телефонував найкращий друг Петрика: «Привіт! Ми зібралися дивитися мультик. Приєднуйся. З тобою завжди так весело.» Діти ставлять знак.)

Обговорення:

• Чи часто в тебе бувають такі дні?

• Що люди відчувають, коли таких невдач багато?

• Що робити з неприємними почуттями? (Вчитися любити себе, добре ставитися до інших,і це ставлення повернеться до тебе.)

4. Малюнок «Як я свого страху боюсь»

Перед початком групових занять дитині пропонується в індивідуальному порядку намалювати свій страх. Зображення соціальний педагог ховає в коробку, пояснюючи, що страхи житимуть саме тут.

Дитині пропонується знову намалювати самого себе, як саме він свого страху боїться. Це сприяє дисоціації фобічних переживань. Зображення також відправляється до коробки.

5. Прощання

Закінч фразу:

Зазеленіє навіть пень,

Коли почує … (Добрий день!)

Не бачив друга триста літ

Скоріш кажи йому … (Привіт!)

Кожне слово для людей має значення,

На прощання всім кажи ... (До побачення!)

Заняття 4

Тема: «Як подолати свій страх.»

Мета. Зниження напруження дітей, створення атмосфери спокою та довіри.

Критерій ефективності. Відсутність страхів, емоційного напруження, сформованість навичок боротьби зі страхами.

Обладнання та матеріали: іграшка-пташка, папір А4, кольорові олівці, коробка.

Хід заняття

1. Вітання

Діти за сигналом ведучого починають хаотично рухатись по кімнаті, вітаючись з усіма, хто зустрічається на їхньому шляху. Вітатися слід певним чином: один раз плеснули в долоні – вітаємося за руку; двічі плеснули в долоні –вітаємося плечима; тричі плеснули в долоні – вітаємося спинками.

2. Вправа «Маленька пташка»

Дітям по черзі дають у руки пухнасту пташку або іншу іграшку зі словами: «До тебе прилетіла маленька пташка. Вона така тендітна й беззахисна. Вона дуже боїться ворона! Потримай її, поговори з нею, заспокой її». Дитина бере до рук пташку, тримає її, говорить заспокійливі слова і заспокоюється сама.

3. Розігрування ситуацій

Діти розігрують ситуації, які викликають страх, демонструють різні моделі поведінки в цих ситуаціях. Наприклад: діти сміються з дитини, яка носить замалий для неї одяг; учень отримав низький бал за відповідь біля дошки. Діти сміються і дражнять його; дитину виключають з команди під час гри у футбол (учні дорікають: «Так тобі й треба. Без тебе буде краще. Ти все одно не вмієш грати»).

4. Етюд «Сміливі діти»

Діти обирають ведучого – він страшний дракон. Дитина стає на стілець і говорить грізним голосом: «Бійтеся мене, бійтеся», діти відповідають: «Не боїмося ми тебе!» (повторюється 2 – 3 рази). Від слів дітей дракон зменшується (зіскакує зі стільця), перетворюється на маленького горобчика, починає цвірінькати, літати по кімнаті.

5. Малюнок «Як я свого страху не боюся»

Через декілька днів дитині пропонується намалювати, як вона свого страху не боїться і що з ним робитиме. Якщо малюнок позитивний, то він віддається дитині.

6. Прощання

Загальне рукостискання.

Заняття 5

Тема: «У мене все гаразд.»

Мета. Розвиток впевненості в собі, вміння долати страх, тривогу.

Критерій ефективності. Відсутність страхів, неприємних спогадів, емоційного напруження.

Обладнання та матеріали: аркуші з сірими плямами, папір А4, кольорові олівці.

Хід заняття

1. Вітання

Діти вітаються і говорять, чому цей день їм здається добрим.

2. Малюнок «Веселі плямки»

Дітям дають аркуші, на яких зображені сірі плями. Слід їх розмалювати так, щоб вони стали веселими.

3. Вправа «Новина» (виявляє у дітей залишкову напругу чи її відсутність.)

Соціальний педагог: Один хлопчик повертається з прогулянки додому, і мама говорить: «Нарешті ти прийшов. У мене є для тебе новина». Яку новину хоче повідомити йому мама?

Типові відповіді: «Прийдуть гості», «Будемо їхати в місто», «Народився брат».

Не типові відповіді: «Хтось помер у сім’ї», «Мама більше нікуди не відпустить», «Тато знову напився».

4. Емоційний етюд «Сонячний зайчик»

Сонячний зайчик зазирнув тобі в очі. Заплющ їх. Він побіг далі по обличчю, ніжно погладь його долоньками: на лобі, на носику, на ротику, на щічках, на підборідді, але обережно, щоб не злякати його. Далі він стрибнув на голову, побіг по шиї, животику, руках, ногах, навіть забрався тобі в пазуху – погладь його там. Він не бешкетник, він любить і пестить тебе, а ти погладь його і подружися з ним.

Розплющуємо очі.

5. Гра «Очеретинка на вітру»

Соціальний педагог:. Станьте в коло близько один до одного. Це не звичайне коло, а чарівне. Воно чарівне тому, що діти, які стоять у колі, робитимуть все для того, щоб той, хто стоїть у центрі, пережив дивні відчуття. Хто з вас хотів би першим стати посередині? Ставай у центрі, ноги постав разом, тримайся прямо.

Усі інші, підніміть руки на рівні грудей. Коли наш доброволець падає у ваш бік, ви повинні його піймати і тихо повернути у вихідне положення. При цьому дуже важливо, щоб учасник у центрі стояв дуже прямо, неначе він дерев’яний.

Соціальний педагог стає в коло і показує, як потрібно ловити дитину. Протягом всієї гри необхідно допомагати і підстраховувати гравців. Бажано, щоб у центрі кола побувала кожна дитина.

6. Вправа «Мокрий собака»

Неприємних почуттів можна позбавитись. Часто дитина несе в собі спогади про минулі неприємності й невдачі. Напевно, кожен з дітей бачив, як обтрушується мокрий собака Він трусить спиною, головою і хвостом так, що вода розлітається на всі боки. Давайте зробимо приблизно те саме.

7. Прощання

Діти стоять у колі. Ведучий розбиває коло, бере за руку дитину, що стоїть зліва, й веде за собою дітей, закручуючи «клубочок», створюючи цим самим загальні обійми.

Заняття 6

Тема: «Агресії – ні!»

Мета. Навчання дітей альтернативним варіантам поведінки в ситуації агресивності, виховання поваги до інтересів та бажань інших. Критерій ефективності. Відсутність надлишкової агресії, нормалізація поведінки.

Обладнання та матеріали: колонки, запис повільної мелодії.

Хід заняття

1. Вітання

Діти стоять у колі. Кожен, дивлячись на свого сусіда зліва, намагається описати його настрій.

2. Гра «Асоціація»

Всі учні сидять колом. Кожний по черзі, починаючи зліва від тренера, сідає у центр кола і повертається обличчям спочатку до одного учня, потім до його сусіда і т. д. Той, до кого він повернувся другий раз, повідомляє про асоціації, які виникали у нього в даний момент. Один каже: «Ти нагадуєш мені Віні-Пуха. Ти такий же товстенький». Другий каже: «Ти схожий на велику, теплу ковдру, тому що від тебе йде тепло». Той, який сидить в середині кола, вислухавши подібні промови, починає переосмислювати своє «Я», свої уявлення про відношення до нього однокласників, про свій авторитет серед них і т.д. Після того, як всі учасники гри вислухали асоціації друзів, проходить обговорення, під час якого кожний ділиться враженнями про перебування в центрі кола. Той, хто сидить в центрі кола, дуже хвилюється, але вислуховує потрібну для себе інформацію мовчки. Тепер можна розповісти про свої турботи, поділитися з членами групи таємним, бути почутим і зрозумілим. А це все допомагає пізнанню і об’єктивній оцінці свого «Я».

3. Вправа «Посварилися – помирилися»

Два учні зображують дітей, які посварилися.  Виразні рухи. Двоє учнів стоять спиною один до одного й тупотять однією ногою; руки на поясі або за спиною.

Потім зображують дітей, які вже помирилися. Виразні рухи. Діти повертаються обличчям один до одного та, усміхаючись, беруть один одного за руки, весело кружляють у танці, потім обіймаються.

4. Розігрування ситуацій «Неминучі конфлікти»

Соціальний педагог пропонує дітям розіграти ситуації із життя, в яких необхідно знайти правильне рішення і запобігти сваркам.

• Сьогодні твій найкращий друг пішов гуляти з вашим спільним приятелем. Тебе вони не запросили. Зазвичай ви гуляли з другом разом. Що робити в такій ситуації?

• Ти довірив важливий секрет своєму знайомому. Наступного дня, прийшовши до школи, ти дізнався, що ще кілька дітей знають твою таємницю. Що ти зробиш?

• Твій друг запізнюється. Ви домовились разом піти пограти у футбол. До гри залишилось 10 хвилин. Твоя реакція.

5. Гра «Тух-тібі-дух»

Я хочу дати вам один рецепт зняття негативних настроїв та образ. Я повідомлю вам зараз особливе слово, чарівне заклинання. Щоб воно подіяло посправжньому, вам необхідно: ходити по класу, ні з ким не розмовляючи; тількино вам захочеться поговорити, зупиніться навпроти одного з дітей і тричі сердитосердито вимовте чарівне слово «тух-тібі-дух». У цей час інший учень повинен стояти й тихо слухати, як вимовляєте чарівне слово, але він не повинен нічого відповідати. Але якщо він захоче, він може відповісти вам тим самим: тричі сердито вимовити «тух-тібі-дух».

6. Емоційний етюд «Король Боровик»

Педагог читає віршик, а діти рухаються відповідно до тексту:

Йшов король Боровик

Навпростець через ліс.

Тупотів каблуком.

Боровик лютував,

І грозив кулаком, На кусючих мух кричав.

7. Прощання

Усі діти беруться за руки, підіймають їх до гори, сходяться в центрі і голосно хором прощаються.

Заняття 7

Тема: «Вчимося спілкуватися.»

Мета. Розвиток навичок вербального та невербального спілкування, формування зв’язного мовлення дітей.

Критерій ефективності. Оволодіння навичками продуктивного контакту, відсутність страху мовлення.

Обладнання та матеріали: колонки, запис повільної музики,пов’язка на очі, картки з емоціями, вирізані з паперу рукавички, олівці.

Хід заняття

1. Вітання

На зеленому лужку

Квітне мак.

Ми зібрались залюбки

Привітаємося, як…

Соціальний педагог називає тварину, наприклад корова, діти підказують «Му!».

2. Вправа «Дзеркало»

Діти розбиваються на пари. У кожній парі обирається ведучий, другий – «дзеркало». Ведучий спонтанно виконує рухи руками. Другий учасник повинен спонтанно повторювати їх (у дзеркальному відображенні).

3. Вправа «Продовж історію»

Соціальний педагог починає історію: «Жили собі…», наступна дитина

продовжує, і так далі по колу. Коли черга доходить до соціального педагога, він направляє сюжет історії, робить осмисленим, вправа триває.

4. Вправа «Гармонійний танець»

У грі беруть участь двоє дітей. Один закриває очі (можна надягти пов’язку), інший – ведучий. Діти стають один навпроти одного, легко торкаються долонями.

Звучить повільна музика. Ведучий робить плавні рухи руками, тілом, присідає, злегка відходить у бік, уперед, назад. Дитина із зав’язаними очима повторює рухи ведучого.

5. Гра «Передай емоцію»

Діти діляться на дві команди, стають у шеренги. Усі учні, окрім перших, повертаються до ведучого спиною. Умови гри: необхідно передати емоцію, яка написана на картці, до останнього учасника команди. При передачі емоції не можна говорити і повертатися один до одного обличчям, поки до твого плеча не торкнуться. Перемагає та команда, яка швидше передала емоцію і не спотворила її в процесі передавання.

6. Гра «Рукавички»

Для гри потрібні вирізані з паперу рукавички, кількість пар дорівнює кількості пар учасників гри. Ведучий розкидає рукавички з однаковим орнаментом (не розфарбованим) по приміщенню. Діти ходять по кімнаті, відшукують свою «пару» і за допомогою трьох олівців різного кольору намагаються якнайшвидше однаково розфарбувати рукавички.

7. Прощання

Діти стоять колом, прощаючись, кажуть, що вони зробили б для всіх, якби в них була чарівна паличка.

Заняття 8

Тема: «Я – людина серед людей.»

Мета. Формування комунікативної компетенції, вміння переконувати.

Критерій ефективності. Оволодіння навичками продуктивного контакту, відсутність страху мовлення.

Обладнання та матеріали: кольорові картинки, «секрети», скринька, тюбики губної помади, магнітофон, запис веселої мелодії.

Хід заняття

1. Вітання

Діти сидять попарно й виконують вказівки дорослого: ваші руки знайомляться; сваряться; миряться; жаліють одна одну.

2. Вправа «Визначення»

Соціальний педагог показує 2 картинки, на яких намальовано предмети.

Завдання гри полягає у тому, щоб придумати слово, яке знаходиться між двома задуманими предметами і є ніби «містком» між ними.

Діти відповідають по черзі. Відповідь обов’язково слід пояснити. Наприклад, дають 2 слова «птах» і «дерево». Перехідними «місточками» можуть бути слова «летіти» (птах прилетів на дерево), «вирізати» (з дерева вирізали птаха).

3. Вправа «Острів плаксіїв»

Соціальний педагог: Зараз ми потрапимо на острів плаксіїв, на якому перебувають ображені діти. Вони голосно плачуть і вередують. Ваше завдання – заспокоїти цих дітей, а якщо потрібно, то вибачитися.

Обирається одна дитина, яку образили, й кожен по черзі її заспокоює, а потім плаксій каже, чиї заспокійливі слова найбільше сподобалися.

4. Гра «Секрет»

Усім дітям соціальний педагог роздає по «секрету» із скриньки (ґудзик, брошку, намистинку тощо), кладе в долоньку і затискає кулачок. Діти ходять по приміщенню і знаходять способи умовити кожного показати йому свій секрет.

5. Гра «Дизайнери»

Для гри необхідні тюбики губної помади. Кожна дитина одержує по тюбику і йому дозволяється підійти до будь-якого учасника і “прикрасити” його обличчя, руки, ноги.

6. Прощання

Діти стоять у колі, взявшись за руки, і прощаються зі словами: «Ти і я, я і ти - Всі ми друзі назавжди!»

Заняття 9

Тема: «Один за всіх, і всі за одного!»

Мета. Виховання співчуття, доброзичливості, взаємопідтримки, готовності вчасно надати та отримати допомогу.

Критерій ефективності. Готовність до взаємодопомоги та підтримки.

Обладнання та матеріали: 2 мотузки або крейда, пов’язка на очі, картоплини з назвами почуттів, торбинки із зав’язками, монета.

Хід заняття

1. Вітання

Ведучий пропонує привітатися: тильною стороною долонь; стопами ніг (внутрішньою частиною); колінами; плечима; носиками.

2. Гра «Гірська стежина»

Прірва завширшки 2 метри, місток і стежина завширшки 20-25 см (обмежені мотузкою або окреслені крейдою).

Соціальний педагог: Уявіть, що ми високо в горах. Перед нами прірва, через яку треба перебратися. Ви підете назустріч одне одному. Потрібно не впасти у прірву. Пам’ятайте, що ви йдете по дуже вузькій стежині і вузькому містку.

Діти розбиваються на пари, рухаючись один одному назустріч, перебираються через прірву.

Оцінюється активність, увага до партнера, взаємодопомога, варіанти вирішення проблеми, а також час виконання.

3. Вправа «Розділи почуття»

Необхідна купа картоплин, на яких позначені назви почуттів: страх, радість, сум, тривога тощо. Дітям дають торбинки із зав’язками, щоб їх можна було носити за спиною. Потім половина учасників групи кладуть собі у торбинки по 6- 8 картоплин, і хвилин 5 носять їх за спиною, гуляючи кімнатою. Коли діти трохи втомляться, усі стають у коло й по черзі діляться своїми картоплинами-почуттями із тими, у кого торбинки пусті. Коли діти передадуть усі свої картоплини, їм стає зрозуміло, наскільки стає легше, коли поділишся своїми почуттями. Потім гру продовжує друга половина учасників.

4. Гра «Корабель серед скель»

Соціальний педагог: Станьте, будь-ласка, утворюючи велике коло. Усі, хто його утворюють, будуть берегом. Вони повинні узяти один одного за руки. Усередині кола знаходиться море. Але це дуже небезпечне море, оскільки в ньому є кілька небезпечних «круч». Їх ми зробимо зі стільців. Один з вас буде кораблем, а інший – капітаном. «Кораблю» ми зав’яжемо очі, а капітан керуватиме ним за допомогою слів. При цьому він так повинен керувати, щоб не натрапити на жодну кручу.

5. Гра «Правда чи брехня?»

Один учень виконує роль шукача скарбів. Йому зав’яжуть очі і після цього він повинен буде знайти скарб (монету, покладену на деякій відстані від шукача скарбів). Ще двоє учнів виконують роль доброго і злого чарівника (дівчатка – феї). Добрий чарівник, кажучи шукачу скарбів, куди йому потрібно йти, щоб знайти скарб, завжди повідомляє правду. А злий чарівник завжди бреше і посилає шукача скарбів у помилковому напрямку. Шукач скарбів не знає. Хто з них говорить правду, а хто брехню. Оскільки гра може затягнутися надовго, бажано обмежити шукача скарбів часом для того, щоб всі члени трійки побули у ролі шукача скарбів.

6. Прощання

Соціальний педагог: Сьогодні ми з вами поділилися підтримкою та довірою.

Діти складають долоні, дмухають у них і передають один одному «краплинку» своєї підтримки.

Заняття 10

Тема: «Тренуємо емоції.»

Мета. Формування навичок розрізняти різні емоційні стани, спілкуватися за допомогою жестів та міміки, реагувати різними способами на ситуацію.

Критерій ефективності. Розпізнавання емоційних станів людини, сформованість навичок емоційного реагування.

Обладнання та матеріали: каблучка, картки з різними емоційними станами, аркуші паперу зі словами.

Хід заняття

1. Вітання

Соціальний педагог: У різних ситуаціях ми говоримо різним голосом, різним тоном: голосно чи тихо, високо чи низько. Те, як ми розмовляємо, називається інтонацією. Зараз ви спробуєте привітатися з різною інтонацією: сердито, сумно, радісно, злякано, зі злістю, розгублено, впевнено.

2. Гра «Каблучка»

Діти сидять у колі. Ведучий ховає каблучку в чиїсь долоні. Дитині пропонується уважно вдивитися в обличчя сусідів і відгадати, хто з них отримав у свої долоні каблучку ведучого. Той, хто впізнає, стає ведучим.

3. Вправа «Емоційний словник»

Перед дітьми розкладають картки із зображенням облич, які виражають різні емоційні стани. Дитині пропонується відповісти на запитання: «Які емоційні стани зображені на картинках?» «Коли ти сам був у такому стані?», «Чи хотів би ти повернутися в цей стан?», «Чи може цей вираз обличчя відображати стан іншої людини?», «Які стани у тебе ще бувають? Давай їх намалюємо».

4. Вправа «Тренуємо емоції»

Пропонуємо дітям: насупитися, як: осіння хмара, розлючена людина; розсердитися, як: зла чаклунка, два барани на мості, голодний вовк; злякатися, як зайчик, побачивши лисичку, пташка, що впала з гнізда; посміхнутися, як: кіт на сонечку, саме сонечко, хитра лисиця, мама до дитини.

5. Гра «Сашко каже»

Кожен за командою Сашка мовчки зображує якесь почуття, використовуючи тільки жести й міміку. Наприклад, Сашко каже: «Дивись здивовано», «Сиди сумно», «Дій як шалений» тощо. Потім усі разом оцінюють, хто краще виконав команди і чому.

6. Гра «Зобрази, підкажи мені слово»

Соціальний педагог прикріплює кожному з учнів на спину аркуш паперу із словом. Кожен учень іде по колу, почергово повертаючись до всіх спиною, і, вибравши когось, пропонує йому пантомімою показати слово (школа, пацюк, учень, яєчня, сварлива баба, трамвай, космонавт, двієчник, магазин, зоопарк).

Ця гра дає змогу зняти емоційне напруження, ознайомити дітей з новими невідомими словами, навчить виражати свій емоційний стан. Соціальний педагог може допомогти учням зобразити мімікою чи жестами, якщо виникають утруднення.

7. Прощання

Діти стають у коло і повторюють рухи за ведучим: подув вітерець – труть долонями; почав капати дощ – клацають пальцями; дощ перейшов у град – стукають руками по колінах; спалахнула блискавка – широко розкривають долоні; вдарив грім – плескають у долоні; з’явилася веселка – підіймають руки догори.

Заняття 11

Тема: «Я знаю, можу, вмію.»

Мета. Формування здатності до самоаналізу, вміння вирішувати проблемні ситуації, розширювати уявлення про себе та свої можливості.

Критерій ефективності. Адекватна самооцінка, уміння презентувати власне «Я», аналізувати свою поведінку та приймати рішення.

Обладнання та матеріали: коробка або скринька, аркуші паперу, ручки, папір А4, кольорові олівці, магнітофон, запис повільної мелодії.

Хід заняття

1. Вітання

Діти беруться за руки та посміхаються один одному.

2. Вправа «Чарівна каблучка»

Соціальний педагог: Ось каблучка з казкової скриньки – не проста каблучка, а чарівна. Якщо надіти її на мізинець, станеш маленьким-маленьким. Це твоє минуле. Якщо надіти її на середній палець, то залишишся самим собою. Це твоє теперішнє. Якщо надіти каблучку на вказівний палець, станеш великим, сильним і красивим. Це твоє майбутнє. А хто хоче помандрувати у часі? Якщо дитина обирає минуле, вона сідає навприсядки або згортається клубочком, а решта дітей голублять, гойдають її, заколихують. Якщо дитина обирає теперішнє, то їй пропонують оцінити те, що з нею відбувається за допомогою жесту («у моєму житті все добре» – великий палець вгору, «в моєму житті не все добре» – великий палець вниз). Якщо дитина обирає майбутнє, то заплющує очі і фантазує, що цікаве й захопливе станеться в її житті.

3. Вправа «Коробка невдач»

У спеціально оформлену коробку кожен учасник кладе однакові аркуші паперу з описом невдалої ситуації або проблеми, з якою він зіштовхнувся. Папірці не підписуються. Кожна дитина по черзі входить до пустої кімнати, де стоїть ця скринька, та через щілину опускає туди свій аркуш. Після цього скриньку відкривають і навмання вибирають папірець із ситуацією для обговорення.

4. Вправа «Я вмію, люди хвалять»

Педагог показує ручкою на дитину – вона говорить про те, що вміє добре робити (це можуть бути як негативні так і позитивні дії), спрямовує ручку в бік – дитина говорить, що про це думають інші люди.

5. Релаксаційна вправа «Політ»

Уявіть, що промінь сонця проходить через вас, поєднує вас з центром землі. Ви повністю розслаблені, ваше тіло відпочиває. Тепер зробіть спробу подивитися на себе зі сторони. Ось ви бачите себе: зверніть увагу на те, у якій позі знаходиться ваше тіло. Ви підіймаєтесь вище, і спостерігаєте за кожним присутнім. Ще вище і ви бачите наше коло. Ще вище і ви піднімаєтесь до стелі кімнати. Ще вище, і ви злітаєте над дахом будинку. Ви підіймаєтесь високо над вулицею, містом, і злітаєте високо. Тепер поверніться в наше приміщення.

6. Малюнок «Чарівні дзеркала»

У першому дзеркалі намалюй себе маленьким і наляканим, у другому – великим і веселим, а в третьому – щасливим. Яка людина краща? На кого ти більше схожий? В яке дзеркало ти частіше дивишся?

7. Прощання

Діти намагаються згадати якомога більше слів прощання.

Заняття № 12

Тема: «Я – особистість.»

Мета. Формування впевненості у собі, вміння з повагою ставитися до себе та до інших.

Критерій ефективності. Адекватна самооцінка, уміння презентувати власне «Я», аналізувати свою поведінку та приймати рішення.

Обладнання та матеріали: скринька, невелике дзеркало, каблучка, аркуші паперу, ручки.

Хід заняття

1. Вітання

Діти стоять у колі, по черзі кожна дитина робить крок вперед і говорить щось про себе.

«Як у дзеркальце дивлюся

Сам собі я похвалюся,

Бачте, випадок який,

Послухайте, я такий…»

2. Казка «Квіточка»

В однієї дівчинки було досить незвичайне ім’я – Квітослава. Ну а всі дорослі звали її просто Квіточкою. Якось під час обіду, коли вся сім’я сиділа за столом, квіточка раптом сказала: «І чого це в мене ім’я якесь ніяке? Якби я була Незабудкою чи Трояндою, то всі знали б, хто я. А то Квіточка та Квіточка… А яка саме – невідомо.»  «І то правда, – весело підхопив тато, – давай придумаємо для тебе щось конкретніше. Наприклад, Традесканція чи Пеларгонія. А можна й зовсім заморське, оригінальне, екзотичне. Скажімо, Аустроциліндропунція.» «А мені, – обізвалася мама, – більше подобається Дарлінгтонія чи Коронілла.» «Та назвемо її просто – Заяча Капуста», – в’їдливо докинув старший Квіточчин братик Сергійко.Квіточка образливо надула губки, мить помовчала і сказала: «Ні, краще я залишуся Квіточкою, Вітусею, Квітославою.» Отже, не треба соромитися свого імені, його вам дали від народження й треба з впевненістю й гордістю носити його.

3. Вправа «Принц і принцеса»

Діти стоять колом, а в центр ставиться стілець і оголошується, що це трон. Дитина, яка хоче бути Принцом (Принцесою) сідає на трон, а решта дітей приділяють їй увагу: кажуть компліменти, вихваляють її.

4. Вправа «Напиши собі листа»

Соціальний педагог: Зараз ми будемо писати листа. Вам напевно приходилось писати листи, наприклад, Діду Морозу. А чи писали ви листа собі улюбленому? Напиши собі листа. Можливо, хтось захоче прочитати свій лист. Учні по бажанню читають листи.

5. Вправа «Похвали себе й інших»

Учасники діляться на дві підгрупи. Одна підгрупа утворює зовнішнє коло, інша – внутрішнє. Учні стоять обличчям один до одного.

Соціальний педагог: Якщо ми не навчимося знаходити в собі позитивні якості характеру, говорити про них оточенню, ми не побачимо нічого позитивного і в іншій людині. Тому зараз кожний повинен сказати партнеру, що йому в ньому подобається. Партнер, вислухавши вас, повинен сказати: «А крім того, я…» – і продовжити говорити компліменти на свою адресу. Наприклад, Сашко говорить Вірі: «Віра, ти дуже добра людина, мені подобається, що ти завжди допомагаєш іншим у біді». Віра продовжує: «А крім того, я щедра…» Потім Віра повинна похвалити Сашка. Після обміну компліментами учні, які стоять у зовнішньому колі, пересуваються за годинниковою стрілкою і повторюють завдання з новим партнером.

6. Вправа «Чарівне озеро»

Для вправи знадобиться скринька, в яку необхідно попередньо покласти невелике дзеркало круглої форми.

Соціальний педагог: Зараз ви передаватимете один одному скриньку. Той, хто отримує її, повинен розплющити очі і заглянути всередину. Там, у «маленькому чарівному озері», ви побачите найунікальнішу та найнеповторнішу людину в світі. Посміхніться їй. Після того, як у скриньку загляне кожен, соціальний педагог ставить учням запитання:

• Як ви розумієте значення слова «унікальний»?

• Хто ж найунікальніша та найнеповторніша людина в світі?

• Як відповіла вам ця людина на вашу усмішку?

• Як ми повинні відноситися до унікальної та неповторної особистості?

Соціальний педагог. Ми з’ясували, що кожна людина – це унікальна та неповторна особистість, одна-єдина у своєму роді. Тому ми повинні дбайливо, з любов’ю й пошаною ставитися до себе й оточення, цінувати своє життя і життя кожної людини, приймати себе та інших такими, якими вони є, тобто ставитися до себе та інших з терпимістю.

7. Прощання

Діти стоять у колі, і прощаючись, говорять один одному компліменти. Діти молодшого шкільного віку дуже емоційні. Основним джерелом емоцій для них є ігрова та навчальна діяльність (успіхи і невдачі у навчанні, взаємини в колективі, учать в іграх тощо).

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ІНТЕРНЕТ – РЕСУРСІВ

1.     Харченко С. Соціально-педагогічні технології : Навчальний посібник для студентів вищ. навч. закл. / С. Харченко, Н. Краснова, Л. Харченко.  Луганськ : Альма-матер, 2005. 552 с.
2.     Шахрай В.М. Технології соціальної роботи. Навчальний посібник. Київ.: Центр навчальної літератури, 2006. 464 с.
3.     Шевцова Г. Г. Молодший шкільний вік: традиції та інновації в дослідженнях. Педагогічні науки: Зб. наук. праць. Вип. LXVIII. Херсон, ХДУ, 2015. С. 134 – 138.
4.     Шевчук О. Соціально педагогічна технологія у діяльності соціального педагога. URL:https://dspace.udpu.edu.ua/bitstream/6789/983/1/Шевчук%20О.%20Соціально-педагогічна%20технологія%20у%20діяльності%20соц.%20педагога.%20Стаття.pdf
5.     Яновська Т.А. Особливості розвитку мислення молодших школярів в умовах інтегрованого навчання : Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. Ін-т післядиплом. пед. освіти АПН України. Київ. 2008. 22 с.
6.     Технології соціально-педагогічної роботи. Навчальний посібник. / за заг. ред. А. Й. Капської. Київ. : УДЦССМ, 2000. 372 с.
7.     Рудкевич Н.І. Методика соціально-педагогічної роботи : навчально-методичний посібник. Львів: Растр-7, 2021. 324 с.
8.     Савчин М. В., Василенко Л. П. Вікова психологія: Навчальний посібник. Дрогобич: Видавн.фірма «Відродження», 2001. 287 с.
9.     Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми у конфліктний та постконфліктний період : метод. рек. / Н.П. Бочкор, Є.В. Дубровська, О.В.Залеська та ін. Київ: МЖПЦ «Ла Страда-Україна», 2014. 84c.
10. Соціальна педагогіка : мала енциклопедія / Т. Ф. Алєксєєнко [та ін.] ; за ред. І. Д. Звєрєвої. – Київ, 2008. 336 с. 
11. Стрілець С. І. Інновації у вищій педагогічній освіті: теорія і практика. Навчальний посібник для студентів ВНЗ. Чернігів : Лозовий В. М., 2013. 507 с.
12. Приходько Ю. О. Дитяча психологія: Нариси становлення та розвитку. Київ.: Міленіум, 2003. 192 с.
13. Про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності: положення затверджене МОН України від 17 листопада 2000 р. № 522. Режим доступу: http://zakon3.rada. gov.ua/laws/show/z0401-15. – Назва з екрана.
14. Максимова Н. Психокорекційна робота з молодшими школярами. Психолог. 2002. № 37.
15. Павелків Р. В., Цигипало О. П. Дитяча психологія: Навчальний посібник. Київ.: Академ-видав, 2008. 432 с.
16. Кремень В. Г. Про «Дитиноцентризм», або чому освіта України потребує структурних змін. Щоденна всеукраїнська газета «День». 2009. №210 (3130). С. 16.
17. Кутішенко В.П. Вікова та педагогічна психологія (курс лекцій): Навчальний посібник. Київ: Центр навчальної літератури, 2005. 128 с.
18. Кутішенко В.П. Ставицька С.О. Психологія розвитку та вікова психологія. Практикум: навчальний посібник. Київ: Каравела, 2015. 448с.
19. Кириленко Т. С. Психологія: емоційна сфера особистості: Навчальний посібник. Київ: Либідь, 2007. 256 с.
20. Коваленко В.В. Формування соціальної компетентності молодших школярів засобами інформаційно-комунікаційних технологій : посібник / за наук. ред. проф. М. П. Лещенко. К., 2017. 192 с.
21. Діти і соціум: Особливості соціалізації дітей дошкільного молодшого шкільного віку : монографія / A. M. Богуш, Н. В. Гавриш, С. М. Курінна, І. П. Печенко ; наук. ред. A. M. Богуш ; за заг. ред. Н. В. Гавриш]. – Луганськ. : Альма-матер, 2006.  368 с.
22. Бібік Н. Соціалізація школяра – у базовому змісті початкової освіти Почакова школа.  1998.  № 12. 10–12.

ДОДАТОК 4

ОПИС АПРОБАЦІЇ ПРОГРАМИ

Психологічно здорова людина – це людина творча, оптимістична, життєрадісна й весела, яка пізнає навколишній світ розумом, почуттями й інтуїцією. Вона повністю приймає саму себе й при цьому визнає цінність та унікальність оточуючих її людей, бере відповідальність за своє життя на себе, її життя наповнене сенсом. Можна сказати, що «стержневим» словом для опису психологічного здоров’я є «гармонія» між різними складовими самої людини: тілесними й психічними, інтелектуальними й емоційними, а також гармонія між людиною та оточуючим світом. Психологічне здоров’я дітей має свою специфіку. Як стверджує І.Дубровіна, основу психологічного здоров’я складає повноцінний психічний розвиток на всіх етапах онтогенезу. Таким чином, психологічне здоров’я дитини й дорослого відрізняються сукупністю особистісних новоутворень, які ще не розвинулися у дитини, але повинні бути наявними у дорослого. Отже, можна говорити про те, що психологічне здоров’я – це прижиттєве утворення, хоча його передумови складаються ще в пренатальному періоді. Серед факторів, що призводять до порушень психологічного здоров’я дітей, особливе місце посідають умови сімейного виховання, психологічний клімат сім’ї, які суттєво впливають на самопочуття дитини, визначають стан комфорту або дискомфорту, формують почуття захищеності та впевненості в собі. Вивчення дитячих неврозів свідчить про те, що вони мають дуже тісний зв’язок з психогенною дією суперечок між батьками у присутності дітей, тяжкими неадекватними покараннями дитини тощо. Багаторічні дослідження довели, що порушення психологічного здоров’я частіше реєструють у дітей, які страждають від недостатнього спілкування з дорослими та їх негативного ставлення, а також у тих дітей, що виховуються в умовах сімейних негараздів . Щоб переконатися в цьому, ми обстежили учнів 2 – 4 класів, що проживають у соціально неадаптованих сім’ях, це 40 учнів. Виявлено, що у 32 з 40 дітей виникнення різних емоційних розладів, порушень соціальної поведінки та самопочуття пов’язане з особливостями сімейного виховання. Сімейні конфлікти, нездоровий спосіб життя батьків, дефіцит батьківської любові та уваги, жорстокість, надмірна вимогливість, непослідовність у системі заохочувань та покарань, психологічна неграмотність батьків, хвороби рідних – ось неповний перелік обставин, що травмують дитину, провокують деформації психіки та поведінки. Для дитини з такої сім’ї характерні агресивність, конфліктність, невпевненість, замкнутість, тривожність, часті прояви девіантної поведінки. Така дитина набуває негативного досвіду спілкування, відчуває вороже ставлення батьків одне до одного, емоційне напруження, негативне ставлення однолітків до неї через власну неповноцінність.

Перший етап проведення корекційно-розвивальної програми«Відновлення та збереження психосоціального здоровꞌя молодших школярів».

Результати вхідного-вихідного діагностування:

1. Результати вхідного діагностування.

З’ясувати особливості сімейних взаємин дала змогу проективна методика «Малюнок сім’ї». У малюнках майже всіх дітей з проблемних сімей (90%) яскраво виражені показники несприятливої сімейної ситуації: зменшені розміри фігур, зображення себе маленьким в порівнянні з іншими членами сім’ї або зовсім відсутність себе на малюнку, розташування малюнку в куті, ізольованість постатей одна від одної, похмурі вирази обличчя, зображення великої кількості предметів тощо. Виявити особистісні риси дітей дав змогу тест «Малюнок людини», розроблений К.Маховер. Численні самовиправлення, наявність дрібних штрихів, збільшення розмірів малюнка у 50% дітей дають підстави говорити про наявність у них страхів, високого рівня тривожності. Відсутність на 40% малюнків рук чи пальців свідчить про недостатню практику спілкування у дітей. Крім того, у 20% учнів на малюнках різко виражені агресивні тенденції. Для того, щоб дослідити емоційний стан дітей, використали дитячий тест «Тривожність» Р. Темпла, М. Доркі, В. Амена. За результатами обстеження виявилося, що у 60% обстежених учнів наявний високий рівень тривожності в типових для неї життєвих ситуаціях.

Виявити ставлення молодших школярів до моральних норм дала змогу методика «Вибір» (І. Бех). Згідно даних, більшість дітей з проблемних сімей мають пасивне, недостатньо стійке та негативне, нестійке ставлення до моральних норм (50% і 30% відповідно). За допомогою методики «Три оцінки» (А. Липкіна) вивчили самооцінку даних учнів та рівень домагань. Занижена самооцінка характерна 60% дітей, низька прогностична самооцінка спостерігається у 40% тих же учнів . За даними проведеного соціометричного дослідження (Дж. Морено), діти із соціально неадаптованих сімей мають також низький психологічний статус у класі: 40% із них – аутсайдери, 30% – ізольовані.

Другий етап етап проведення корекційно-розвивальної програми«Відновлення та збереження психосоціального здоровꞌя молодших школярів».

Третій етап проведення корекційно-розвивальної програми «Відновлення та збереження психосоціального здоровꞌя молодших школярів».

Особливості проведення та результати вихідного діагностування.

Через 1-2 місяці після закінчення занять ми провели повторне обстеження дітей, звернути увагу на рівень їх взаємин з родиною, ровесниками, їх поведінку та самопочуття. Для цього повторно використали соціометричне дослідження. Воно показало, що статус дітей у класах дещо зріс (60% – переважаючі, 30% – аутсайдери, і лише 10% – ізольовані).

Проективна методика «Людина під дощем» засвідчила, що діти після проходження програми перебувають загалом у позитивному настрої, відчувають в собі резерви для боротьби з труднощами, адекватно їх сприймають. Розташування, розміри та колір фігур свідчать про гарне самопочуття та відсутність явних зон конфлікту у 80% дітей, хоча наявність додаткових деталей на малюнках 30% дітей ще виражають їх потребу в підтримці та опіці. Методика «Кінетичний малюнок сім’ї» дала змогу зрозуміти, що проблеми у батьківсько-дитячих стосунках все ще існують (почуття тривожності наявне у 40% дітей, а конфліктна атмосфера – у 30% сімей), але явно вираженої ворожості та неприйняття дитини немає.

Дещо підвищилася і самооцінка дітей. У 30% учнів вона змінилася з заниженої на  адекватну.

Ставлення учнів до своїх однокласників дослідили за допомогою кольорового тесту М. Люшера. Колірна гама класів, у яких навчаються діти, що відвідували заняття, загалом виглядає позитивно (темні кольори у колірному колі займають лише 20%). Дещо покращилось ставлення молодших школярів до моральних норм. У 20% дітей воно змінилось із пасивного на активне, хоча воно ще недостатньо стійке. Аналіз отриманих даних дозволяє зробити висновок, що після проходження програми більшість дітей навчилася виявляти свої почуття, ефективно спілкуватися, приймати рішення, адекватно реагувати на проблеми та довіряти оточуючим.

Отже, використання психологічною службою різних інноваційних технологій у роботі з дітьми молодшого шкільного віку забезпечує дітям на заняттях безпечне виховне середовище. Тут вони вчаться виявляти свої почуття, продуктивно спілкуватися та довіряти іншим, приймати рішення, аналізувати свою поведінку, вирішувати проблеми та справлятися зі стресовими ситуаціями та страхами. Таким чином у дітей молодшого шкільного віку формуються адекватна самооцінка, навички ефективного спілкування, емоційного реагування, готовність до взаємопідтримки, здатність до соціальної взаємодії.