Інтегрований урок "Трагедія України в драматичній поемі "Бояриня" Лесі Українки"

             УРОК КОНТЕКСТУАЛЬНОГО АНАЛІЗУ

Тема: Трагедія України в  драматичній поемі  Лесі  Українки „Бояриня”

Мета: формувати цілісне сприйняття твору через проекцію змісту твору (трагічного життя України) на історичний матеріал (період Руїни ХVІІ століття) та життєвий досвід учнів, удосконалювати навички аналізу літературного твору у зв'язку з історією, розвивати соціальну, творчу компетентності десятикласників; виховувати патріотичні почуття.

Тип: змістовно-пошукові міні-модулі; інтегрований урок контекстуального аналізу   (українська  література –  історія).

Унаочнення:  портрет  Лесі Українки,  ілюстрації до поеми „Бояриня”,  історичні    контекстні матеріали, структурно-логічна схема-символ до поеми, картки з КСВ (комунікативно-ситуативними вправами).

Форми роботи: фронтальна,  робота в групах.

Методи та прийоми: слово вчителя,  бесіда, робота над КСВ (комунікативноситуативними вправами),  аналіз тексту, робота над СЛС (структурно-логічною  схемою), метод „Прес”.  

                                  1-ий міні-модуль

                      І. Організаційно-мотиваційний етап

 1. Вступне слово вчителя.

– „Людині властива пам'ять минулого і почуття, з нею пов'язані. Ніщо, пережите народом, не вмирає, не зникають його почуття. Усе те пережите складає велику силу, яка, зрештою, опановує нащадками. Не завжди зрозуміле, але могутнє, як закон всесвітнього тяжіння, воно прокладає місток з минулого в сучасне і дає людині справжнє безсмертя. На таке глибоке проникнення в минулий світ образівідей здатні лише тонко організовані душі, лише самовіддані натури, такі, як Леся Українка”, –  писав про поетесу дослідник її творчості Анатоль Костенко.  

2. Оголошення теми й мети. Мотивація.

– Сьогоднішній урок розкриє перед нами історичне минуле України, до якого Леся  вперше звернулася  в драматичній поемі „Бояриня”.  Наша мета – осмислити передану в художньому творі  трагедію України ХVІІ століття. Щоб краще зрозуміти зміст поеми, її ідейно-тематичне звучання спробуємо проаналізувати її, залучаючи історичну інформацію про цей період. Цей урок змусить вас замислитися    над   історичним  минулим  Батьківщини,  адже пам'ятаємо    майбутнього”.   

                                 Взаємодія історії та літератури 

  Розповіді учнів-істориків.

  1-ий історик. Руїна — період історії України кінця XVII століття, що відзначився розпадом    української державності і загальним занепадом.

 Деякі історики (наприклад, М. Костомаров) пов'язують її з правлінням трьох гетьманів — ставлеників Москви (Івана Брюховецького, Дем'яна Многогрішного та Івана Самойловича) й обмежують хронологічно 1663—1687 та територіально — Лівобережною Україною. Інші історики (наприклад, Б. Крупницький) вважали, що

Руїна відносилась як до Ліво-, так і до Правобережжя і тривала від смерті Богдана Хмельницького до початку правління Івана Мазепи — 1657—1687.

Під час Руїни Україна була поділена по Дніпру на Лівобережну та Правобережну, і ці дві половини ворогували між собою. Сусідні держави (Польща, Московія, Османська імперія) втручалися у внутрішні справи України, і українська політика характеризувалась намаганням підтримувати приязні стосунки з тією чи іншою окупаційною силою. Українську Православну Церкву в 1686 було підпорядковано Московському Патріархатові. Українські лідери цього періоду були, в основному, людьми вузьких поглядів, котрі не могли здобути широкої народної підтримки своїй        політиці:          (І. Брюховецький, М. Ханенко,         Ю.  Хмельницький, 

Д. Многогрішний, С. Опара, І. Сірко, Я. Сомко, П. Суховій, П. Тетеря). Гетьмани, які     віддали   всі  свої    сили,  щоб  вивести Україну із занепаду:  І. Виговський,  П. Дорошенко.

2-ий історик.  Причини Руїни:

•      відсутність загальнонаціонального лідера, який би міг продовжити справу

Богдана Хмельницького після його смерті;

•      глибокий розкол серед української політичної еліти з питань внутрішньої та зовнішньої політики;

•      егоїстичність козацької старшини, її нездатність поставити державні інтереси вище від вузькокланових та особистих;

•      перетворення українських теренів на об'єкт загарбницьких зазіхань Росії, Польщі, Османської імперії та Кримського ханства внаслідок внутрішньої міжусобної боротьби.

3-ій історик. Роль церковних братств.

    У XVII ст. братства стають загальнонаціональними установами. Виразна 

полюбила у  Степанові лицаря, „який присягу не ламає”, полюбила його за розсудливість і  освіту, яку він здобув у Київській академії”). 

•      Яким чином, знаходячись в Україні, Оксана виявляла свій патріотизм? (Вона  входила до одного із церковних братств, які мали національно-патріотичний характер; Оксана  була першою братчицею в дівочім братстві, носила корогву).

•      Чому вона погодилася переїхати до Москви? (Оксана сподівалася, що ця країна не буде їй чужою: „... хіба ж то вже така чужа країна? Таж віра там однакова, і мову я наче трохи тямлю, як говорять»).

•      Що вразило Оксану на чужині?  (Її вразили звичаї чужого краю: Оксана не    розуміє, чому дівчата не співають по гаях, носять довгі  шарахвани та „підситок” на голові; вона не сприймає  гучних бенкетів, на яких багато п'ють, бунтує проти приниження через цілування в уста з думними дяками, її дивують перейменування: „Степан – Стьопка, Івась – Ванька, Ганнуся – Аннушка).

•      Яке приниження сприймає Оксана найтяжче? ( Рабську покірність її чоловіка Степана, його острах перд можливою помстою бояр).

•      Як ви розумієте слова Оксани: „Степане, та куди ж се ми попались? Та се ж якась неволя бусурменська”. (Ці слова підтверджують безвихідне становище Оксани в Московії, рабське існування).

•      Чи можна сказати, що вони  мають узагальнений характер? Яким чином?

(Уся Україна потрапила в залежність, з якої вирватися неможливо).

•      Як  Оксана намагається допомогти Україні, змінити своє становище? (Отримавши листа від подруги-братчиці вона хоче допомогти грошима, але чоловік забороняє їй це робити; пропонує  Степанові тікати з Москви, але той відмовляється).

•      Чи сприймає  героїня   свою   вимушену    бездіяльність      за    зраду? (Так).

•      Яку хворобу виявив    німець-лікар   у Оксани?    Що могло  повернути її до 

життя? (Казав він: „Ваша пані занудилась по ріднім краю – се є также слабкість”. Сказав мені по-грецьки як і зветься”;  поїздка на Україну моглаб повернути Оксану до життя).

•      Чому  вона не  повернулася в Україну? (Оксану мучило сумління: „Я й в вічі не насмію їм глянути...”). 

•      Чому вона порівнює себе й Степана із заржавілими шаблями, які зрослися з піхвами. (За бездіяльність у ставленні до важкого становища людей на Батьківщині).

•      Як ви розумієте останні слова Оксани: „Добраніч, сонечко! Ідеш на захід... 

Ти бачиш Україну – привітай!”  Яка ідея закладена в цих рядках? (Життя Оксани згасає, як сонечко, що заходить. У цих словах – велика любов Оксани до України, вияв її справжнього патріотизму). 

2. Метод „Прес”.

Відповіді на запитання.

•      У чому трагедія Оксани?  (Трагедія Оксани у  відірваності її від рідної землі, рабській покорі, викликаній пасивністю  чоловіка).     

•      У чому символічне значення цього образу? (Образ Оксани, її зруйнованої душі  – це символ усієї  України, пригніченої Московією в добу Руїни). 

1.     Я вважаю, що...

2.     Тому що...

3.     Наприклад, ... 

4.     Отже, ...

3. Відповідь на поставлене проблемне запитання.

•      Чому саме  період  Руїни вибрала Леся Українка для зображення в поемі

„Бояриня”? (Письмениця завжди мала активну громадянську позицію, її ідеал – людина творча, активна, яка  понад усе прагне до волі й намагається її здобути, підводячи до свого рівня інших. Саме  важкі умови життя доби  Руїни і допомогли відобразити такі риси вдачі  неоромантичної героїні, якою  є Оксана). 

4. Підбиття  підсумків другого міні-модуля. 

–        Як виявилася майстерність Лесі Українки у змалюванні трагедії України доби Руїни?

–        Спробуйте   пояснити   таку   структурно-логічну   схему   до драматичної      поеми  „Бояриня” Лесі Українки (Учитель роздає схему учням, вони потім вклеюють її в зошити).

                          ІІ. Виконавчо-діяльнісний етап

Комунікативно-ситуативна вправа № 3

  Уявіть, що ви – Оксана – головна героїня поеми „Бояриня” Лесі Українки. Розкажіть, які цінності в житті для вас вищі, ніж безтурботне життя на чужині, далеко від проблем рідного краю. Підтверджуйте свою позицію цитатами із твору. 

3.     Робота в групах.          

4.     Представлення результатів роботи над  КСВ.

ІІІ. Контрольно-корекційний етап

2.     Підбиття підсумків. Оцінювання.

–   Отже, якою є  ідея драми „Бояриня” Лесі Українки? 

–   Чому  цього твору  стосуються  слова   Максима   Рильського   „Хто не знає   свого минулого, той не вартий свого майбутнього”.   

2.  Рефлексія.

     – Що пізнавального для вас було на уроці? Який вид роботи був найцікавішим? Що видалося важким, нецікавим?  

3.  Домашнє завдання.

        Написати твір-роздум на одну з тем:

•      У чому актуальність твору „Бояриня” Лесі Українки? 

•      У чому трагедія  Оксани?

•      У чому трагедія Степана?

Література

1.     Костенко А. Леся Українка / Упоряд. В. П. Сичевський. – К., 2006. – 512 с. 

2.     Українська література 10-11 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / За заг. редакцією Р. В. Мовчан. – К., 2010. 

3.     Українська література: підруч.  для 10 кл. загальноосв.  навч. закл. (профільний рівень) / Г. Ф. Семенюк,       М. П. Ткачук,      О. В. Слоновська;   за   заг. ред.      Г. Ф. Семенюка. – К., 2010. – 416 с.  

4.     Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики

ХХ ст. – К., 1994. – С. 106 – 149.