Інтерактивні методи навчання на уроках української мови у 4 класі

Мозкова атака.

  Використовується на етапі актуалізації. Загальновідома технологія, суть якої полягає в тому, що всі учні по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть неправильні думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується і не обговорюється до закінчення висловлювань.

Тема. Повторення вивченого про дієслово. ( Дієслово, називає дію предмета, однина, множина, присудок у реченні, теперішній, минулий, майбутній час, відповідає на питання: що робити? що зробити? Що робив? Що буде робити?, частина мови, головний член речення, чоловічий, жіночий, середній рід, неозначена форма дієслова, не з дієсловами. )

Після мозкової атаки доцільно використати прийом «семантична карта» із метою узагальнення і систематизації інформації.

Прийоми «Гронування» («Кластер») та «Бортовий журнал»  спрямовані на стимулювання мислення учнів про зв’язки між окремими поняттями. Сприяють систематизації і узагальненню матеріалу. Використовую на етапі актуалізації знань, ознайомлення з  новим матеріалом, закріплення одержаних знань, рефлексії. Починаємо складати на початку вивчення теми, а потім доповнюємо в процесі опрацювання нового матеріалу.

«Бортовий журнал» . Починаємо вести на етапі виклику, згадуємо, що вже знаємо з даного питання і заповнюємо першу колонку. Другу колонку заповнюємо після вивчення теми. Записуємо що нового дізналися в процесі опрацювання нового матеріалу.

«Бортовий журнал»

Тема «Прикметник»

 

Що мені відомо з теми?

Що нового я дізнався?

Частина мови; виражає ознаку предмета; в початковій формі відповідає на питання який? яка? яке? які?; зв’язаний у реченні і словосполученні з іменником; питання треба ставити від іменника до прикметника; за значенням бувають прикметники – антоніми, прикметники – синоніми, вживаються в прямому і переносному значенні ; уживаються в описах; змінюються за числами; змінюються за родами; в реченні виступає другорядним членом.

Змінюються за відмінками. (Щоб визначити відмінок прикметника,  треба: з’ясувати, від якого іменника він залежить, визначити відмінок іменника, прикметник завжди стоїть у тому самому відмінку, що й іменник.) Правопис відмінкових закінчень прикметників в однині залежить від кінцевого приголосного основи:  твердий чи м’який. Усі прикметники у називному відмінку множини мають закінчення – і.

 

 

Кластер -  графічна форма організації інформації, коли виділяють основні смислові одиниці, які фіксуються у вигляді схеми з позначенням усіх зв’язків між ними. Я пишу або учень пише на чистому аркуші паперу  опорне слово або словосполучення. Далі записуємо всі фрази, які спадають на думку з обраної теми. Коли всі ідеї записані, встановлюємо зв’язки між поняттями.

«Фішбоун» («Риб’яча кістка»). Метод для критичного аналізу інформації. Використовую на етапі осмислення, узагальнення. В основі методу схематична діаграма у формі риб’ячого скелету. Така схема дозволяє провести швидкий та точний аналіз певної проблеми, виявивши її причини та наслідки, зробити правильні висновки.  Роботу учнів  за цим методом організовую в парах та групах.

 Схема включає в себе чотири основні блоки, представлені у вигляді голови, кісток і хвоста:

голова – тема питання або проблема, що підлягає аналізу;

верхні кістки – основні поняття теми та причини виникнення проблеми;

нижні кістки – факти, що є підтвердженням певних причин чи понять, вказаних у схемі;

хвіст – відповідь на поставлене запитання, висновок.

Найважливіші поняття треба розміщувати ближче до голови.

Етапи роботи.

  Кожна група отримує схему із зображення риб’ячого скелета, а потім після ретельного обговорення, діти  заповнюють основні кістки, вказуючи проблему та факти, роблять висновки .

  Після обговорення в групах, учні презентують результати роботи перед класом.

  На завершальному етапі прошу учнів подумати  про те, що нового вони дізналися, яких висновків дійшли та на скільки успішною була дискусія. Ось яку схему ми склали за темою «Відмінювання іменників. Як розрізняють відмінки іменників з однаковими  закінченнями?»

 Проаналізувавши завдання 2 вправи 108 (с.55) у підручнику «Українська мова»,  4 клас автори М. С. Вашуленко, С.Г. Дубовик, О. І. Мельниченко діти визначили проблему «Як розрізнити відмінки іменників з однаковими закінченнями? ( давальний і місцевий відмінки однини) (1.Усе своє життя українські козаки присвячували боротьбі  із загарбниками - туркам, татарами, польською шляхтою і російським царизмом. 2. У жорстокій боротьбі із ворогами запорожці вмирали як лицарі.) Після аналізу діти роблять висновок: Д. в. – ставимо питання кому? чому?; слова  називають особу, якій щось дають, надсилають, допомагають, найчастіше вживаються без прийменників;  М. в.  – ставимо питання на кому? на чому?;  слова найчастіше називають місце, завжди вживаються з прийменниками. Робимо висновок: іменники, що мають однакове закінчення в давальному і місцевому відмінках однини розрізняють: за питаннями, за значенням, за наявність або відсутність прийменників.

Аналогічну роботу проводимо за вправою 109 (с.56)  для створення алгоритму розрізнення іменників у називному і знахідному відмінках.

Цей  метод також доцільно використовувати під час вивчення теми «Правопис закінчень іменників жіночого і чоловічого роду в орудному відмінку однини».

Проблема. Які закінчення мають іменники жіночого і чоловічого роду в орудному відмінку однини?

Поняття та причин виникнення проблеми: - закінчення – ою, - ом – ею, - ем,    - єю, - єм.

Факти, що є підтвердженням причини: ручкою, лійкою, роком, кашею, ножем, кручею, мечем,  суницею, нулем,  лілією, краєм.

Висновок. Правопис закінчень іменників жіночого і чоловічого роду в орудному відмінку однини залежить від кінцевого приголосного основи слова.

Основа слова закінчується на :

твердий приголосний,           м’який приголосний          на приголосний звук

 крім  [ж, ч, ш]                         та  [ж, ч, ш]                                     [й]

пишу  -  - ою, -  ом                   пишу –  - ею, - ем                   пишу   - єю,  - єм

 

Порушена послідовність.

  Методичний прийом спрямований на формування вміння встановлювати порушену послідовність у тексті або його фрагменті. Використовую для роботи в групах. Цей методичний прийом може застосовуватися з метою перевірки рівня компетентностей школярів. Пропоную розглянути застосування цього методу за вправою 2 «Сім’я займенників»(с.133) підручник «Українська мова», 4 клас автори М. Вашуленко, Н. Васильківська, С. Дубовик. На окремих картках записую речення із тексту. Кількість карток залежить від кількості учасників групи.  Діти читають речення, обговорюють у групах і визначають, у якій послідовності вони мають бути розміщені в тексті,  записують. Кожна група повинна запропонувати свою послідовність поданих речень. Потім даю завдання скласти свій текст - розповідь про сім’ю займенників.

Діаграма Венна.

   Групова робота.  Методичний прийом роботи, який передбачає використання двох або більше великих кіл, які частково накладаються одне на одне так, що усередині утворюється спільний простір. Інформація, що стосується кожної проблеми, заноситься в окреме коло, а у спільну   частину записується інформація, що стосується всіх виділених складових.

Цей методичний прийом я використовую на етапі перевірки домашнього завдання, осмислення.

Вивчаючи тему «Що спільного і що відмінного між прикметниками та іменниками?», порівняння граматичних категорій цих частин мови доцільно зобразити за допомогою діаграми Венна.

Кутки.

  Методичний прийом роботи спрямований на формування  уміння висловлювати переконливі аргументи, розвивати уміння прислухатися до думок інших. Я цей прийом використовую для роботи в групах на етапі закріплення нових знань.

   Тема. Чергування кінцевих приголосних основи  в іменниках різного роду в давальному і місцевому відмінках. Пишу на картках слова в називному відмінку однини  ( 5 – 6 слів ), в залежності від кількості учнів в групі. Діти розбирають картки. Даю завдання записати ці слова в давальному і місцевому відмінках однини, пояснити  відбудеться чи не відбудеться чергування кінцевих приголосних основи і довести чому саме так.  Діти в групах один за одним коментують завдання відповідно до свого слова. (Слова на картках: аптека, лисиця, очерет, луг, вухо, Оленка.)

Дерево передбачень.

  Методичний прийом , спрямований на формування вміння учнів робити передбачення. Використовується на етапі виклику. Малюємо на аркуші паперу дерево. Стовбур – це тема, гілки – припущення (ймовірно або можливо), листочки дерева – аргументи на захист «ймовірно»  і на захист «можливо».

   Тема.  Поєднання однорідних членів за допомогою сполучників. Кома при однорідних членах речення. Діти на початку уроку згадують всі аргументи, коли кома ставиться ймовірно і всі аргументи, коли кома ставиться можливо. Кома ставиться ймовірно, якщо однорідні члени вимовляються із перелічувальною  інтонацією, перед сполучниками а, але . Кома ставиться можлива перед сполучниками  і, та (якщо вони повторюються (перелічуються)), сполучник  та вжито в значенні але.

Кошик ідей.

  Цей прийом передбачає, що всі ідеї, поняття, припущення, імена і рішення, які стосуються нашої теми, ми будемо складати в такий уявний кошик.

  На першому уроці вивчення теми «Прислівник як частина мови» даю для аналізу  речення ( Мелодійно розливається дзюрчання струмка. Мелодійно розливалося дзюрчання струмка. Мелодійно розливатиметься дзюрчання струмка. Мелодійно розливаються веселі струмки. Мелодійно розливалися веселі струмки. Мелодійно розливатимуться веселі струмки.)  Повідомляю, що слово мелодійно – це прислівник. Перший етап роботи над цим прийомом – це індивідуальна робота. Даю учням 1 – 2 хвилини , щоб вони проаналізували і записали все, що вони можуть сказати про прислівник як частину мови. Далі ідеї обговорюють в групах. Після обговорення кожна група представляє свої ідеї, ми записуємо їх в наш «кошик». Під час висловлювань є одна умова – не повторювати те, що вже сказала інша група. Записуємо всі вислови і правильні , і хибні тому, що в процесі роботи над новим матеріалом ми маємо зробити висновок – що ми записали в наш кошик ідей правильно, а що неправильно.

Інтерв’ю.

   Діти працюють в парах. Беруть інтерв’ю один у одного з приводу вивченої на уроці теми. Використовую на етапі рефлексії.

РАФТ(написання оригінальних текстів).

    З метою розвиту уяви, фантазії, словесної творчості використовую стратегію РАФТ (роль, аудиторія, формат, тема). Діти обирають роль,  складають опис  чи розповідь , висловлюють міркування від імені обраного персонажа до певної аудиторії на обрану тему у відповідному форматі.

   Під час вивчення теми «Займенник» я запропонувала скласти мовну казку «Уяви себе займенником». (Яка незвичайна пригода відбулася з тобою?  Яке у тебе було  найулюбленіше заняття?З ким би ти зустрівся? Де могла відбутися ця зустріч? Про що ви могли розмовляти? Чим закінчилась пригода? )

     Використання стратегії РАФТ сприяє інтеграції міжпредметних зв’язків. На уроці циклу «Я у світі» вивчали тему «Турбота кожного про довкілля. Я і природа. Я і довкілля», а на уроці української мови написали листа від імені щуки, яка мешкає у річці  Дніпро до жителів України. Розповіли від імені риби про те, що відбувається з водою, рослинами і тваринами, якщо в воду кидають сміття, виливають відходи виробництва, якщо туди потрапляє нафта, як це впливає на здоров’я  самих людей.

Вільне письмо – методичний прийом роботи, застосування якого допомагає розглянути всі можливі думки учнів у комплексі через записування їх без зупинки. Застосовую на етапі рефлексії.

     Для роботи виділяю 5 – 10 хвилин уроку. Протягом цього часу учень має записати думки щодо визначеної теми, не відриваючи ручку від аркуша паперу. Ця робота допомагає учням зафіксувати свої думки, емоції, не соромлячись їх і не боячись їх існування.

  Записати епізод уроку, який найбільше запам’ятався. Вказати чим саме.

  Записати запитання, яке виникло під час роботи над матеріалом, але не з’ясувалося у ході уроку.

  Описати власне розуміння проблеми. ( Навіщо вміти правильно відмінювати іменники? Навіщо вміти добирати синоніми? )

  Речення з відкритим кінцем («Незакінчене речення»). Даю початок речення і пропоную учням його закінчити. ( Тема. Однорідні члени речення. Після відпочинку на природі потрібно обов’язково …, Під час прогулянки ми …., Мама навчила мене …, Людські чесноти – це…, Людині потрібне спілкування для того, щоб…)

  Сенкан – методичний прийом роботи, який передбачає використання вільного вірша з п’яти рядків, що узагальнює і систематизує інформацію, яку отримали під час вивчення нового матеріалу. Застосовується з метою спонукання учня до розмірковуння над темою. Вчить висловлюватись змістовно, точно, стисло. Сенкан складається за правилами.

Тема ( предмет,іменник, який є темою сенкана).

Опис ( ознака предмета - два прикметники).

Дія ( дія предмета - три дієслова).

Ставлення ( синонімічна фраза).

Перефразування ( іменник – висновок)

Прикметник.

Влучний, доцільний.

Увиразнює, уточнює, описує.

Помічник іменника.

Частина мови.