ІРоль уроків біології у формуванні здоров'язбережувальної компетентності учнів

                                                                                                            Пантелей Г.Г.

Роль уроків біології у формуванні  здоров'язбережувальної  компетентності учнів

Анотація. У даній статті  розглядаються особливості формування  знань та навичок про здоровий спосіб життя на уроках біології для збагачення власного досвіду учнів щодо збереження здоров’я,  для вирішення їх навчальних та життєвих проблем; формування знань про профілактику захворювань методами нетрадиційної медицини, про  збереження гармонії і єднання людини з природою, створення мотивації учнів щодо дбайливого ставлення до власного здоров’я,  вдосконалення фізичної, соціальної, психічної  і духовної  складових здоров’я.

              Стаття розкриває  цінність життя і здоров’я, значущість  здорового і безпечного способу життя, збагачення  власного досвіду учнів щодо збереження здоров’я та націлити на розширення функціональних можливостей організму учня шляхом цілеспрямованого розвитку природних здібностей.

             Здоров’я дітей - спільна педагогічна проблема медиків, педагогів, батьків. Тому одним з найголовніших завдань навчально - виховного процесу школи на сучасному етапі є формування основ здорового способу життя.

 Метою статті є :

        -розкриття  особливостей формування знань та навичок про здоровий спосіб життя;

-збагачення власного досвіду учнів щодо збереження здоров’я.

         Нині проблемою формування здорового способу життя займаються вчені з різних галузей знань: медицини і фізіології (В.М. Дубровський,

Ю.П. Лисицин, Б.М. Чумаков), психології (О.С. Осадчук), екології (З.И.Тюмасева, А.Ф.Аменд) і педагогіки (В.Г. Алямовская, Г.К. Зайцев,

 Ю.Ф. Змановский, О.В.Морозова, Т.В.Поштарева, Л.Г.Татарникова, О.Ю.Толстова ,О.С., Шнейдер та інші.).

          В останні роки з’явилося багато наукових праць учених і практиків, які відображають загальні тенденції в розробленні методологічних, теоретичних і прикладних аспектів проблеми здорового способу життя. Особливої уваги заслуговують дослідження  авторського колективу – О.О.Яременко, О.В.Вакуленко, Ю.М.Галустян, Н.М.Комарова, Р.Я Левін, присвячене теоретико-методологічним засадам формування здорового способу життя серед молоді, розробці й упровадженню проектів здорового способу життя в межах українсько-канадського проекту «Молодь за здоров’я» .

  Конституція України визнає життя і здоров'я людини найвищими соціальними цінностями.  Відповідно  до Основного Закону  держава  несе  відповідальність  перед  людиною за свою діяльність і зобов'язана  ефективно  вирішувати завдання  виховання здорового покоління, від чого значною мірою залежить соціально-економічний  розвиток суспільства  і країни в цілому. [6]  

      Освіта  та  здоров'я також  є  взаємодоповнюючими  компонентами успішного повсякденного буття  молодого покоління. Результати різноманітних досліджень дозволяють стверджувати,  що традиційна  система  освіти  більшою  мірою орієнтована на здобуття знань та інформації, а формування життєвих умінь і навичок недостатнє, рівень підготовки дітей до самостійного життя не  відповідає  сучасним вимогам. Підліткам потрібні не лише знання, а й сформовані компетентності, що допомагають робити життєвий вибір, досягати цілі, коригувати поведінку, оцінювати  ризики, зберігати і покращувати здоров'я та якість життя.

           За роки незалежності в Україні створено певний досвід законодавчого і нормативного забезпечення виховання у молоді здорового способу життя. Статтею 3 Конституції України здоров’я людини, як і її життя та безпека,  визнані найвищою соціальною цінністю. Право кожного на охорону здоров’я, деклароване статтею 49 Конституції України, деталізується в Основах законодавства України про охорону здоров’я.[6]  
Проблеми здоров’я і здорового способу життя учнівської молоді та умови їх оптимізації стали предметом дослідження філософів, медиків,  психологів, педагогів. Теоретико-методологічні засади цих питань сформульовано у працях А.Г. Здравомислова, І.Н.С Мирнова, Л.П. Сущенко та ін.;  питання формування здорового способу життя з позицій медицини розкрито в роботах М.М. Амосова; психолого-педагогічні аспекти виховання здорового способу життя дітей і молоді розглянуті в дослідженнях  Т.Є. Бойченко, 

Г.П. Голобородько, М.Є. Кобринського. Формування здорового способу життя засобами фізичного виховання досліджували  В.Г. Арефґєв,

О.Ф. Артюшенко. 

             Одним із напрямків діяльності сучасної школи є збереження здоров'я підростаючого покоління. Але багаторічний досвід свідчить, що формування переконань у необхідності збереження здоров´я має починатися не на шкільній лані, а з раннього дитинства, з виховання в родині, дошкільних закладах. Школа лише поглиблює та розширює коло питань, допомагає розв´язати вікові проблеми, обґрунтовує та висвітлює різнобічні аспекти як здорового способу життя, так і шкідливих звичок і їхніх наслідків.

Метою здоров’язберігаючих освітніх технологій навчання є забезпечення учням можливість збереження здоров'я за період навчання в школі, сформувати необхідні знання, вміння та навички здорового способу життя, навчити використовувати одержанні знання у повсякденному житті. Для досягнення цієї мети велику роль відіграють навчальні курси біології, основ здоров'я, викладання яких дозволяє органічно вписувати принципи здоров’язбереження в теми уроків, в різноманітні завдання.[2] Роль учителя тут визначальна, адже саме він формує переконання в необхідності відповідального ставлення до власного здоров´я, отриманні певного об´єму знань, що допоможе зберегти здоров´я, зміцнити його, навчить мінімізувати залежність від екологічних та соціальних чинників, створить стійкі переконання, озброїть умінням використовувати отримані знання в практиці повсякденного життя.

Одним із головних напрямків здоров’язбереження, вважаю, є створення здорового психологічного клімату на уроці. Це досягається зміною різних видів навчальної діяльності, що змінюються через кожні 7-10 хв. Пропонується  «мозковий штурм»,  робота в творчих групах, з підручником, проведення лабораторних досліджень та практичних робіт, лабораторного практикуму, складання та розв’язання кросвордів, здійснення віртуальних мандрівок,  захист проектів,  цікаві вправи та ігрові ситуації, а також різноманітні типи уроків. Важливу роль відіграє проведення екологічних та народних форумів здоров´я. Вони сприяють активізації ініціативи і творчого самовираження учнів, розвитку пам'яті, логічного і критичного мислення, вмінню спілкуватися, вміло висловлювати свою думку. Учні демонструють створені ними  мультимедійні, творчі, дослідницькі проекти. Вони захищають власні дослідження і вміють тримати себе перед аудіторією Такі навчально-виховні заняття повинні проводитися з урахуванням ведучих каналів сприйняття інформації учнів (аудіовізуальної, кінестетичної та ін.).

Велике значення має емоційний клімат на уроці. Емоційна мотивація на початку уроку, самого процесу навчального заняття, створення ситуації успіху та емоційного розвантаження ведуть до зниження психоемоційного напруження. Діти включаються в творчий процес, в  пошук розв’язків та рішень, що сприяють їх розвитку та зниженню появи втоми, тому що результат будь-якої праці, а особливо розумової, залежить від настрою. В недоброзичливій обстановці втома наступає швидше, а добрий настрій, сміх дарує здоров'я та щасливі хвилини життя. Це досягається використанням наочності, цікавих вправ, роботи відеостудії, домашніх завдань творчого характеру з використанням мультимедійних презентацій, ігрових ситуацій.

Важливо звернути увагу на  проблему, що гостро стоїть не тільки в школі, але і в  суспільстві в цілому — це гіподинамія.  Тому в структурі уроку для збільшення працездатності і зменшення втоми активно запроваджую  енерджайзери на розслаблення кисті рук, масаж пальців перед письмом, дихальну гімнастику, попередження втоми очей, правильність постави учнів. Пропоную впроваджувати деякі елементи йога-терапії, які швидко знімають втому і надають організму додаткової енергії для подальшої роботи. При цьому враховуються вимоги до рухової активності: рухи повинні бути різноманітні, прості, проводитися на початковому етапі втоми. Це приблизно на 20-ій, або 35 хвилині уроку. Перевагу  віддаю вправам для втомлених груп м’язів. Підбір вправ здійснюється в залежності від особливостей уроку.

Народна мудрість каже: «Сила життя - в здоровому хребті». Хворобам хребта сприяє малорухливий спосіб життя, довготривале перебування тіла у фізіологічно незручному положенні: багатогодинне сидіння зігнувшись за письмовим столом в школі, вдома, за пультом комп’ютера. При цьому кровопостачання і забезпечення поживними речовинами тканин, які прилягають до хребта, тіл хребців і міжхребцевих дисків, майже у 30 разів гірше, ніж при раціональному руховому режимі. Переконую учнів в тому,  що рух є потребою організму.

               Пропоную такі  види здоров´язберігаючих технологій, які створюють безпечні умови для перебування, навчання та праці в школі та ті, що вирішують завдання раціональної організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм), відповідність навчального та фізичного навантажень можливостям дитини. Такими є оздоровчі технології,  які спрямовані на вирішення завдань  зміцнення фізичного здоров’я учнів, підвищення потенціалу (ресурсів) здоров’я: фізична підготовка, фізіотерапія, аромотерапія, загартування, гімнастика, масаж, фітотерапія, музична терапія.
До технології навчання здоров’ю відноситься гігієнічне навчання, формування життєвих навичок (керування емоціями, вирішення конфліктів тощо), профілактика травматизму та зловживання психоактивними речовинами, статеве виховання. Виховання культури здоров’я означає виховання в учнів особистісних якостей, які сприяють збереженню та зміцненню здоров’я, формуванню уявлень про здоров’я як цінність, посиленню мотивації на ведення здорового способу життя, підвищенню відповідальності за особисте здоров’я, здоров’я родини .
Знання, володіння і застосування здоров’язберігаючих технологій  є важливою складовою професійної компетентності сучасного педагога.
Вважаю за необхідне враховувати критеріальні показники сучасного здоров’язберігаючого уроку. Ними є: санітарно-гігієнічні, організаційно-навчальні, психологічні та навчально-методичні.
Санітарно-гігієнічними критеріальними показниками є санітарно-гігієнічний режим: провітрене приміщення, чисто вимита підлога, відсутність пилу на підвіконнях, наявність кімнатних рослин, чиста дошка; раціональне освітлення класу згідно з санітарно - гігієнічними вимогами; відповідний тепловий режим, наявність термометра; відповідність парт зросту і віку учнів; ергономічність кольорового забарвлення навчального приміщення; оснащеність уроку необхідним обладнанням, задовільний його стан; відсутність монотонних звукових подразників (комфортний для людини рівень шуму – 10 Дб, звичайна спокійна розмова – 40 Дб, максимально можливий рівень звуку, який не шкодить здоров’ю, – 70 Дб; тривалість застосування ТЗН згідно з санітарно-гігієнічними вимогами: 25-30 хвилин у 8-11класах.
Організаційно-навчальні критеріальні показники - це чергування видів навчальної діяльності учнів (оптимально – не менше 4-6, середня тривалість одного виду навчально-пізнавальної діяльності не більше 10 хвилин); щільність уроку – 60-80 %, середньошвидкий темп уроку; оптимальний розподіл навчального матеріалу та доцільність навантаження учнів протягом уроку.
Профілактика   втоми  також відноситься до санітарно-критеріальних показників сучасного здоров’язберігаючого уроку. Це здійснюється за допомогою оптимального сполучення фронтальних, групових та індивідуальних форм роботи з учнями, зміни довільної та емоційної активності й розслаблення, чергування періодів активності й розслаблення, зміни видів навчальної діяльності; застосування протягом уроку динамічних пауз, фізкультхвилинок (для очей, шиї, хребта, пальців рук на 20 і 35 хвилинах уроку), масажних вправ, релаксаційних пауз, хвилин розслаблення з використанням музичного супроводу. Диференційовані домашні завдання – їх обсяг, робочий ритм, з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей, їх профільної спрямованості мають важливе значення для нормальної працездатності учнів.
Психологічні  критеріальні показники  пов´язані з урахування вікових психолого-фізіологічних особливостей учнів:
а) у 6-8 років у дітей переважає наглядно-дійове мислення;
б) з 8 років у школярів починає формуватися абстрактно-логічне мислення;
в) в 11-15 років переважаючим видом діяльності є спілкування з однолітками, важливим є виховання виявлення емоцій тощо;
г) урахування особливих потреб дитини (вад розвитку); формування мотивації на досягнення успіху в навчанні (пояснення виконання завдань, підтримка зацікавленості, успіхів учнів учителем, організація інтерактивного навчання та надання взаємодопомоги); раціональне використання завдань, спрямованих на розвиток пам’яті, уваги, уяви, мислення, мови.
Важливо створення емоційно-позитивного клімату навчання (суб’єкт-суб’єктна взаємодія, наявність емоційних розрядок, добрих жартів, посмішок, використання гумористичних картинок, афоризмів, музикального супроводження тощо).
Потрібне кваліфіковане застосування елементів музикотерапії, рухотерапії, аромотерапії, кольоротерапії, арттерапії тощо. Важливо  звертати увагу на вигляд учнів у кінці уроку: відсутність стомлення, висока працездатність, активність, здоровий колір обличчя; урівноваженість психічного стану.
Усвідомлене ставлення до себе, адекватна оцінка своїх здібностей і можливостей інших людей,  віра у свої сили, настанова на успіх у життіважливі моменти уроку.
Іншим критеріальним показником сучасного здоров´язберігаючого уроку є навчально-методичні показники: зв’язок теми, мети, змісту уроку з життям і здоров’ям людини, наявність акцентів на здоров’язбереження; особистісна зорієнтованість уроку; спрямування уроку на розвиток життєвих навичок, компетентностей, цінностей; формування в учнів життєвої мотивації на здоров’я, ведення здорового способу життя; методи педагогічного впливу на учнів (оптимально – не менше 3 видів за урок: словесний, наочний, аудіовізуальний, самостійної, активної, інтерактивної діяльності тощо); наявність можливості вільного вибору в учнів (виду навчальної діяльності, способу діяльності, рівня складності завдань, способу взаємодії, доведення особистісної думки, самооцінки і взаємної оцінки результатів діяльності, самопізнання);  наявність і застосування завдань різної складності з урахуванням особистісних можливостей учнів; гармонійне поєднання навчання, виховання і розвитку учнів у навчальній діяльності; домашнє завдання з можливістю вибору різних рівнів його складності, коментування правильності його виконання.

Вважаю за необхідне надавати учням завдання з поясненням висловлювань видатних людей свого часу. Їх розумні думки можуть стати поштовхом для наслідування та використання певних здоров´язберігаючих елементів у майбутньому житті школярів. Надзвичайно цінним у спадщині

Я.А. Коменського є формування культури здоров'я школярів. Педагог дає глибокі та точні відповіді на питання про природу людини, сенс її життя. У роботі «Закони добре організованої школи» про здоровий спосіб життя говорить так: «Наше тіло зберігається в бадьорому стані стриманим способом життя, нічого над міри, тобто ніколи й ні в чому не доходити до пересичення й огиди». На мою думку, саме ґрунтовні знання видатного вченого в галузі теорії і практики навчання й виховання дозволяють нам розглядати питання формування, збереження й зміцнення здоров'я дітей та підлітків з позицій профілактичної направленості [5]. За глибоким переконанням видатного педагога І. Г. Песталоцці турбота вчителя у вихованні здорових дітей мусить виявлятися в любові до них, а любов - у діяльності. Засобами збереження і зміцнення здоров'я своїх вихованців І.Г.Песталоцці вважав фізичні вправи, оздоровчі ігри та загартовування. Збереження і зміцнення здоров'я дітей він розглядав у єдиному виховному процесі через призму природовідповідного виховання молоді. За його глибоким переконанням, «школи не повинні шкідливо впливати на здоров'я учнів». Згідно із задумом І.Г.  Песталоцці, у кожного вчителя має бути засвоєна не лише техніка викладання свого предмета, але й набуті відповідні вміння у сфері виховної роботи, включаючи гігієнічну і фізичну культуру [9].  Одним цікавим напрацюванням К.Д. Ушинського є поради педагога щодо значення формування корисних для здоров'я звичок поведінки. На його думку, гарною звичкою є, наприклад, дотримання особистої гігієни, виконання ранкової гімнастики, дотримання режиму дня і відпочинку і багато іншого, що є «моральним капіталом», а погана звичка-це «моральна невиплачена позика», яка паралізує найкращі людські починання і може довести до морального банкрутства (тютюнокуріння, пристрасті до алкоголю тощо)[1]. Визначаючи головні завдання школи, А.С.Макаренко виходив з того, що потрібно виховати здорове покоління, спроможне свідомо, енергійно й успішно брати участь у побудові нового суспільства. «Три положення цього принципу: здоров'я, вміння працювати і здатність  до боротьби. — й повинні нами керувати, - зазначав педагог»  Отже, з точки зору А.С.Макаренка здоровий спосіб життя є умовою і результатом навчально-виховної роботи [4]  Розвиваючи кращі ідеї світової гуманістичної педагогіки, видатний український педагог-мислитель

В. О. Сухомлинський у книзі « Серце віддаю дітям », у розділі «Здоров’я, здоров’я і ще раз здоров’я» стверджує: «Я не боюся ще й ще раз повторити: турбота про здоров’я – найважливіша праця вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежать їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра у свої сили.» Принципово важливим для педагога була постійна і послідовна турбота про здоров'я учнів як невід'ємний складник навчально-виховного процесу. У його фундаментальних творах, зокрема таких, як «Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості» (розділ «Турбота про здоров'я молодого покоління, фізичний розвиток») з позицій природничих знань подаються основи раціонального виховання, значення дотримання режиму праці та відпочинку для попередження перевтоми, інші питання оздоровлення дитини. Можна сказати, що кожен з них зробив неоціненний внесок в утвердження основоположного принципу педагогіки – зробити школу центром здоров'я, адже набуття шкільних знань ціною здоров'я дітей нікому не потрібне.[10]

             Одним із складових мого педагогічного креда є: «Даючи знання – не відбирай здоров’я». Кожен урок біології має за  мету  виховання позитивного ставлення до навколишнього середовища, до живих організмів біосфери, до свого організму та оточуючих людей, а головне – це дотримання здорового способу життя. А від чого залежить здоров’я? В деякій мірі учням важко роз’яснити, чому. Їм, таким молодим і на погляд  школярів повністю здоровим, необхідно думати про здоров’я. Учні вважають, що про нього повинні думати дорослі. У коректній формі  намагаюся довести до  розуміння дітей, що здоров’я – це не лише відсутність хвороб чи дефектів, а цілий комплекс фізичних, духовних і соціальних факторів життя. 
Викладаючи біологію, намагаюсь гармонізувати в учнях їхній розум, знання, уміння, почуття, силу, красу . Пояснюю, що здоров’я залежить від багатьох елементів життя, головними серед яких є:

• конституція людини, тобто генетичний потенціал кожного – індивідуальні можливості, потреби, інтереси, бажання, спокуси, проблеми шкідливих звичок і т.д.;
• природа психосоматичної конституції, тобто риси характеру та темперамент – холерик, сангвінік, меланхолік чи флегматик;
• рівень, якість, режим та стиль життя сім’ї, в якій живе кожен із нас;
• відношення кожного  до свого здоров’я. 

До цього переліку  додаю ще й те, що здоров’я залежить від наявності в душі дитини любові до життя, всього, що оточує її, та краси, яка спирається на внутрішній світ людини.  Дійсна краса завжди глибока, вона світиться у кожного в очах, усмішках, відношенні, поведінці та вчинках . У зв’язку з цим на своїх уроках  завжди допомагаю кожному з учнів показати їхню внутрішню красу, яка  лікує ,  нормалізує структуру живої матерії. Викликаю своїми діями лише позитивні емоції у дітей, бо вони є своєрідними гормонами радості, любові та щастя, які, також, виявляють корисну дію на організм.

Здоров’язберігаюча педагогіка не вимагає від вчителя спеціальної підготовки і великих витрат часу особливо, коли це стосується застосовування методів дослідження. Розглянемо основні методи досліджень, які зобов´язаний використовувати вчитель біології. Ними є безпосереднє спостереження у 8 класі за оновленою програмою:  проведення антропометричних вимірювань: зріст, маса, встановлення кореляцій розмірів окремих частин тіла, визначення частоти пульсу й артеріального тиску;  спостереження безумовних рефлексів людини, рефлекторних дій,  які забезпечують акти вставання, згинання корпусу в поясі та ін.  Дослідницьке спостереження:  вивчення працездатності учня протягом уроку, дня, тижня, навчального року.

Пошуково-дослідницький метод дозволяє вишукувати невикористані можливості традиційної та нетрадиційної медицини, природних і народних засобів стимулювання здоров’я для оздоровлення дітей і молоді в загальноосвітніх закладах. Доречно впроваджувати його під час проведення системно-узагальнюючих уроків, під час проведення екологічних та народних форумів за темою «Народна медицина -  запорука здоров´я і краси», «Екологія країни та здоров´я нації». Саме такі інтегровані навчально-виховні заходи дозволяють учням самостійно проводити дослідження вартівців природи,  юних екологів та юних дослідників під час проведення фотоспостережень по 5-ти станціях екологічної стежини школи про шкідливий влив людини на довкілля Важливі практичні та лабораторні дослідження, які проводять самі діти, компетентно роблять обосновані висновки. Так, готуючись до системно-узагальнюючого уроку «Значення Червів у природі та житті людини», учні проводять  мікроскопічне дослідження грунту «Виявлення гельмінтів», складають профілактичні пам´ятки здоров´я. Важливе значення мають дослідження в процесі експерименту. Так, у вступній частині курсу «Біологія» у 6 класі за темою «Методи біологічних  досліджень організмів» учням пропонується створити невеличкий проект про вплив мобільних телефонів на живий організм. За об´єкт дослідження учні І групи обрали листки різних видів кімнатних рослин. Діти ІІ групи запропонували поставити експеримент і дослідити листкову пластинку плодово-ягідних культур.  У першому варіанті без дії мобільного телефону за дві доби морфологічних змін з листком не відбулося У другому варіанті під дією мобільного телефону на листкових пластинках відбулися зміни кольору від світло до темно-зеленого, листкова пластинка стала в´ялою, змінився прсвіт черешків. У юних дослідників виникає питання: - Які зміни відбулись на клітинному рівні? Розглянувши внутрішню будову досліджуваних об´єктів, діти спостерігають зміни у кількості, забарвленні та розташуванні у клітині хлоропластів. Старшокласникам важливо дізнатися: - Чому відбулись такі зміни? Тема уроку з біології у 10 класі «Методи біологічних досліджень» сприяє подальшому дослідженню проблеми про вплив мобільних телефонів на клітинному та організмовому рівнях. Учні роблять висновки про можливість змін що відбуваються в клітинах тваринного організму. Самі пропонують об’єкти дослідження тварин - куряче яйце. Після 6-хвилинної дії мобільних телефонів на об´єкт дослідження діти спостерігають зміни у складових структурах яйцеклітини птаха: потовщення   халаз і їх відходження від жовтка на певну відстань. Учні приходять до висновку, що у клітинах живих організмів дійсно відбуваються зміни під дією мобільних телефонів. Старшокласники можуть використати  результати своїх досліджень, як волонтери у передачі знань за здоровий спосіб життя. Дослідницькі проекти учнів можуть стати науково-дослідницькими роботами на конкурсі-захисті у наукових товариствах старшокласників школи та  секцій біології МАН України.

         Часто нагадую  учням слова Сократа: «Здоров’я – це ще не все, але все без здоров’я – це нічого». Також наводжу приклади, які відомі  протягом багатьох віків:

- найбільша цінність – це досвід мудрих; 

- найбільша слабкість – це ненависть;

- найкраще місце там, де ти живеш;

- найкращий день - сьогодні;

- найбільший гріх – страх;

- найбільша втрата – втрата надії;

- найнебезпечніша людина – брехун;

- найкращий відпочинок – робота;

- найбільший порушник спокою – базіка;

- найбільша потреба – у спілкуванні;

- найбільше багатство – це здоров’я .[7] 

На багатьох прикладах поясню, навіщо для здоров’я потрібно знати в усьому міру.  Переїдання, перевтоми, вживання енергетичних напоїв, ранні статеві стосунки, нічні клуби  негативно сказуються на здоров´я підлітків. Якщо порівняти людей з іншими живими організмами, то вони мають найкоротший термін життя. Тому пропоную учням дослідити джерела довідкової літератури та створити творчі проекти відповіді на ці питання.
На поставлене вчителем проблемне питання: «Чи може людина продовжити своє життя?», учні роблять власні висновки, що в історії відомі численні випадки довгожительства: 120 років, 127, 130, 164, 172, 195 і навіть, 203 роки. Вивчаючи кровоносну, дихальну, травну, видільну системи людини,  наголошую на тому, що вчені світу визначили: вік людини – це не дата в документах, а стан кровоносних судин. Через їх найтонші стінки безперервно відбувається обмін речовин. 
-Які ж шкідливі фактори негативно впливають  на серцево-судинну систему, скорочують  життя? Досліджуючи проблему , учні доводять:
по - перше, це тютюн. На сьогоднішній день школярі починають палити досить рано. Доводять , що кожна щоденна пачка цигарок скорочує життя на 5 годин. Математично  вирахувують, що коли людина курить 4 роки, то можна відняти 1 рік. Якщо людина повинна прожити 75 років, то вона проживе всього 55-60 років. Потім  вираховують, що можна купити за ті гроші, які прокурює кожна людина, адже за рік це виходить велика сума .
По - друге , алкоголь та наркотичні речовини. Небезпека їх для організму велика,  при вживанні цих речовин  у молодих людей дезорганізується психічний світ особистості. 
По – третє,  емоційні перевантаження. Негативні емоції  проявляються злістю, ненавистю, агресією.І ще багато інших негативних факторів .
Яскраві, емоційні уроки з використанням фізкультурних вправ, аутотренінгів, казкотерапії, поетичних сторінок, наведення прикладів з життя, неодмінно роблять урок насиченим, цікавим, продуктивним і корисним. А допомагають мені у цьому кілька простих принципів, які я використовую на уроках біології :

• Гігієнічні умови в кабінеті: чистота, температура, свіжість повітря, освітлення, відсутність неприємних подразників.
• Зміна видів діяльності учнів. 
• Використовую на уроках не тільки словесний вид викладання, але і наочний, аудіовізуальний.
• Физкультхвилинки - обов'язкова складова частина уроку. Важливим є естетичне, під музичний супровід проведення енерджайзерів. Ось приклад  такого енергетичного заряду для учнів під час проведення системно-узагальнюючого уроку  у 8 класі «Значення Червів у природі та житті людини». Під музичний супровід вчитель проговорює: «Шановні Добродії! А давайте спробуємо отримати енергію для подальшої роботи! Витягніть руки вперед долонями догори і заплющіть очі. Намалюйте  в своїй уяві Сонячний Промінь  Добра, Здоров´я, Гарного настрою, Добрих справ. Уявіть , що він торкається  вашої долоні. Відчуваєте , як він зігріває вас, ваші руки, тіло, душу, мозок. Від нього йде справжнє життя, звучить приємна музика. Вам хочеться її почути. Помістіть все добро цього  променя у своє серце. Воно додає вам сили, радості , здоров´я, щастя, енергії для подальшого  життя.  Ми енергію черпаєм із промінця сонця. Душу, тіло зігріваєм, заряджаєм мозок ».

Важливими принципами є також:

• сприятливий психологічний клімат на уроці: доброзичливе ставлення вчителя, посмішка визначають позитивний вплив школи на здоров'я. Урок не повноцінний, якщо на ньому не було емоційно-смислових розрядів: жартів. приказок, афоризмів, уникати конфліктів. Психофізичний комфорт - найважливіша умова попередження стомлення;
• протягом уроку звертаю увагу на позу дитини (постава);
• слідкую, щоб діти з порушеннями слуху і зору сиділи за першими партами.

На уроках  проводжу численні елементи тренінгових технологій, виховні бесіди щодо впливу  негативних чинників на здоров’я дитини. Такі навчальні заняття намагаюсь проводити інтегрованими. Уроки повинні бути бінарними або  з використанням міжпредметних зв´язків. Часто звертаюсь до кодексу здоров’я та порад давніх мудреців: 
-Здоров’я – це любов і бережне відношення до природи, а природа – не сестра, не брат, а батько та мати всього людства і кожного з нас.
-Здоров’я – це стиль твого життя, все залежить від тебе і твого способу життя.
-Здоров’я – це фізична і гігієнічна культура тіла, нема нічого красивішого, ніж людське тіло.
-Здоров’я – це духовна культура людини: доброта, повага, віра, надія, любов до тих, хто нас оточує.
-Здоров’я – це соціальна культура - культура людських відносин.
-Здоров’я – це здатність задовольняти в розумних межах наші потреби.
-Здорова людина – це та людина, для якої потрібний не лише хліб, а й духовна їжа.
-Хочеш бути здоровим - подружись із фізкультурою, чистим повітрям, здоровою їжею, скажи «ні» шкідливим звичкам.
-Здоров’я потрібне не лише тобі, але й людям, яким ти повинен допомагати і захищати.
- Здоров’я – це наш капітал: його можна збільшувати, зменшувати певними чинниками, його можна прокурити, пропити, послабити або укріпити. Отже, якщо хочеш бути здоровим, будь ним! Найкращий лікар свого здоров’я – ти сам! 
             Велике значення мають уроки - форуми «Здорове харчування -запорука здоров´я і краси». Учні обосновують постановку досліду про вплив рідин на об´єкти живої природи, які містять харчові добавки. Вони зацікавлені методами  лікування засобами  української народної медицини: лікування росою, накладанням рук, викочування хлібом, курячим яйцем,  лікування рослинами. Учні самостійно створюють пам´ятки чудодійних лікувальних властивостей чаїв. Проведення таких форумів здоров´я та краси в межах творчої групи вчителів Нижньосірогозької ЗОШ І-ІІІ ступенів є незамінним заходом спілкування дорослих ( вчителів, бібліотекарів, лікарів, представників санепідемстанцій) та учнів-дослідників, учнів-науковців, майбутніх професіоналів  додаткових знань з народної медицини, вирішення проблем здоров´я людини у різні історичні часи; важливі знання правознавців, українознавців, психологів. Важливо, щоб підростаюче покоління цікавилось проблемами здоров´я людей різних країн світу про профілактику та лікування засобами народної медицини для підтримання працездатності організму майбутніх громадян України. Проведення таких уроків є  підсумком навчально-виховного процесу з біології. Вони формують здоров´язбережувальну компетентність учнів протягом  року.
        Головне – результат : зниження стомлюваності, підвищення продуктивності, працездатності, життєздатності.

 У дітей змінюється відношення до уроків біології  усіх вікових категорій учнів.

        Учитель повинен не тільки надавати інформацію, але і створювати  умови, щоб діти самі досліджували  важливу  проблему профілактики та збереження здоров´я, самостійно створювали проекти, писали науково-дослідницькі роботи для конкурсу-захисту МАН України, поширювали набуті знання у власних родинах, серед підлітків та жителів селища. Наприклад, проблема впливу мобільних телефонів на організм підлітків, вплив секонд-хенда на здоров´я, дослідження якості питної води на організм є цікавими і важливими темами наукових досліджень учнів у секціях біології та екології наукового товариства старшокласників   школи.
Моя основна мета як вчителя – формування домінанти на здоровий спосіб життя, розуміння найвищої людської цінності – життя та здоров'я. 
Вважаю, що сучасний урок має бути здоров’язберігаючим, здоров’яформуючим, здоров’язміцнюючим, спрямованим на формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя. Важливо учити культурі здоров’я на засадах розвитку життєвих навичок. Упевненість у собі, своїх силах, щоденне піклування про здоров´я звільнить людей від хвороб, принесе радість, щастя, наповнить кожен день життєдайною силою.
Тільки в тісному взаємозв’язку з учнями, батьками, медичними працівниками, практичними психологами, соціальними педагогами школи, усіма тими, хто зацікавлений у збереженні і зміцненні здоров’я дітей і молоді, педагоги спроможні створити таке здоров’язберігаюче освітнє середовище. Саме від нас, дорослих, залежить здоров´я майбутніх громадян

України.

Література:

1. Бойченко Т. Валеологія – мистецтво бути здоровим // Здоров’я та фізична культура. – 2005. – №2.
2. Ващенко О., Свириденко С. Готовність вчителя до використання здоров’язберігаючих технологій у навчально-виховному процесі // Здоров’я та фізична культура. – 2006. – №8.

3. Гадецький М.В., Хлєбнікова Т.М. Організація навчального процесу в сучасній школі. – Харків: Ранок, 2003.

 4. Іванченко  А.В.  А.С.Макаренко  про  мету  й  засоби  виховання  /  А.В. Іванченко.  // Вісник  Житомирського державного університету ім.. І.Я.Франка. – 1998. – №2. 

5. Каменский Я.А. Панпедия. Искусство обучения мудрости/ Пер. С лат. – М.:УРАО, 2003.

6. Конституція України. –К., 1996.

7. Кушнір М. У світі мудрих думок / Хімія. Біологія. №2, 2005

8. Омельченко Л.П., Омельченко О.В. Здоров’ятворча педагогіка. – Х.: Вид. група “Основа“, 2008.
9. Песталоцци И.Г. Избранные педагогические произведения: в 2 Т. /Под. ред. В.А.Ротенберга. – М.:Педагогика, 1981. 

 10. Сухомлинский В. А. Сердце отдаю детям. — К.: Рад.школа, 1972. 

Кушнір М. У світі мудрих думок / Хімія. Біологія. №2, 200