Освіта. Випусник Сумської обласної гімназії-інтернату для талановитих та творчо обдарованих дітей. Неодноразово був учасником і тренером у таборі “Коловрат”, де отримав псевдо “Реверанс” або ж “Реверс”. Навчався на історичному факультеті КНУ імені Тараса Шевченка. Вчився в Українській академії лідерства.
«Він завжди був за правду», Василь Михальчук, випусник історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка Я познайомився з Дмитром у 2018 році. Він люб'язно допомагав нашій команді перемогти на виборах у Студентську раду, оскільки був незадоволений наявним станом речей. Тодішній голова самоврядної організації факультету Д. Н. вирішив піклуватися не про студентів, а про власних друзів, влаштував, м'яко кажучи, райське життя для своїх соратників і дозволяв собі неадекватну поведінку стосовно інших, фальсифікацію результатів голосування, просування своїх креатур. Так, такі інтриги відбуваються не лише у великій політиці! Наш Захисник активно сприяв встановленню нової Студради, яка принесла величезну користь студентам, які проживали в славетному гуртожитку № 7 (крім істориків, в останні роки там проживали спудеї інших спеціальностей). Шостого серпня 2018 року ми всім складом Студради пішли на шашлики в Голосіївський ліс. Ох, який то був вечір! Ці комарі нас прямо з'їдали, та веселій компашці було явно не до того. Всі обговорювали нове життя гуртожитку, що треба купити нового аби студентам жилося комфортніше. Як оновити душові кімнати та як організувати роботу пральні. Такі земні речі, а такі важливі!
"Мріяв після університету виділити рік, щоб кожного місяця жити в різних країнах": розповідає друг Дмитра, Олексій Матушкін. «Він служив в 95 ОДШБ. Встиг побувати в трьох гарячих точках на різних напрямках за місяць, пішов 26.02 у військкомат і вже в той же день був у частині своїй. Повернувся він на історичний, вивчав ай-ті. Мріяв після університету виділити рік: кожен місяць жити в різній країні, охопити увесь світ. На війні переосмислив багато. Хотів жити для себе, кохати, любити, відкривати щось нове. Проводити час з близькими. Дарувати людям книги та квіти. Він був і справді особливий...
"Один з найкращих людей, з якими я познайомилася на факультеті": розповідає Ганна Сич, випускниця істфаку. Я й не знаю навіть як таке писати, просто не знаю... Ми певний час близько з Дмитром спілкувалися. Нещодавно згадувала його. Думала, де ж він ? Може на війні? Діма був чудовим, сміливим та дуже добрим. Він завжди вмів розвеселити та розповісти щось цікаве, а ще, якщо чимось захоплювався, то в нього горіли очі. Один з кращих людей, з якими я познайомилася під час навчання на факультеті та не розчарувалася. Навіть попри те, що останні роки ми не спілкувалися, я не можу уявити, що Діми тепер просто немає. Не можу повірити, що не стало такої хорошої людини. Він назавжди залишиться в моїй пам'яті та всіх, хто його знали, Героєм та тим, хто ніс іншим світло та тепло.