КОМУНІКАТИВНІ КОМПЕТЕНЦІЇ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ ЧИТАННЯ НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ, ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ФОРМУВАННЯ

РУДАК Л. Г.

викладач іноземної мови та методики навчання,

 викладач вищої кваліфікаційної категорії,

викладач-методист,  старший викладач,

 Олександрійський педагогічний

фаховий коледж імені В.О. Сухомлинського

 rudakluda69@gmail.com

КОМУНІКАТИВНІ КОМПЕТЕНЦІЇ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ ЧИТАННЯ НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ, ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ФОРМУВАННЯ

У статті здійснено теоретичне узагальнення про читання як вид мовленнєвої діяльності, розроблена підсистема вправ і сформульовані методичні рекомендації для формування англомовної компетентності у процесі читання  на уроках іноземної мови в учнів початкових класів закладів загальної середньої освіти

Ключові слова: комунікативна компетентність в читанні,класифікація видів читання,іншомовна комунікативна компетентність, система вправ та завдань,техніка читання

Key words: communicative competence in reading, classification of types of reading, communicative competence, system of exercises and tasks, technology of reading

A room without books is like

a room without windows.

Horace Mann, 1796-1859

ВСТУП

   Спираючись на Загальноєвропейські  Рекомендації  з мовної освіти та Концепції навчання іноземних мов у ЗЗСО, варто зазначити, що основною метою навчання іноземної мови є формування в учнів комунікативної компетенції, що означає оволодіння мовою як засобом міжкультурного спілкування, розвиток умінь використовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур і цивілізації сучасного світу [4].

       У методиці вивчення іноземних мов є продуктивні та рецептивні види мовленнєвої діяльності. Продуктивні види мовленнєвої діяльності – це говоріння і письмо, тобто висловлювання своїх думок або передача чужих думок в усній чи письмовій формі. Рецептивні ж види мовленнєвої діяльності – це аудіювання і читання, тобто сприйняття і розуміння думок інших людей. Читання іноземною мовою як комунікативне уміння та засіб спілкування є важливим видом мовленнєвої діяльності та найбільш розповсюдженим способом іншомовної комунікації, яким учні мають оволодіти згідно з вимогами чинної програми з іноземних мов [1].

    Сучасна школа повинна враховувати умови полімовного та полікультурного світу, в яких ростуть і навчаються діти із самого раннього віку. Початкова школа розглядається як важливий етап шкільної іншомовної освіти, де закладаються основи навчальної діяльності: формуються вміння бачити мету і діяти відповідно до неї, уміння самооцінювати процес і результати своєї діяльності з оволодіння іноземною мовою.

    Читання – це один із видів мовленнєвої діяльності, що має велике пізнавальне значення і фактично реалізує всі три основні цілі навчання – виховну, практичну і загальноосвітню. Раннє навчання іншомовного читання позитивно впливає на оволодіння першою іноземною мовою, створює базу для продовження її вивчення в основній школі, а також відкриває можливості для навчання другої/третьої іноземної мови, необхідність володіння якими стає все очевиднішою.

   Одним з головних завдань навчання іноземних мов у початковій школі є навчання читання і розуміння тексту іноземною мовою. Навчання іншомовного читання в початковій школі сприяє ранньому залученню молодших школярів до нового для них мовного світу, формує в них готовність до спілкування іноземною мовою і позитивно налаштовує до подальшого її вивчення [6].

Актуальність проблеми формування іншомовної компетентності у читанні учнів  початкової школи  зумовлюється потребою її дослідження у контексті компетентнісного підходу і визначається сучасними концепціями перебудови освіти в Україні в напрямку забезпечення всебічного розвитку особистості із використанням нових підходів до формування компетентності у читанні на уроках англійської мови.

Актуальність питання зумовила вибір теми статті: «Особливості формування комунікативної компетенції під час навчання читання на уроках іноземної мови в початкових класах».

Об'єкт дослідження  –    процес формування англомовної компетенції у ході навчання  читання учнів початкової школи.

Предмет дослідження  –  зміст і комплекс вправ для формування англомовної компетенції у читанні учнів.

   Відтак, мета роботи – охарактеризувати методику формування іншомовної компетентності при навчанні  читання в учнів початкових класів з урахуванням сучасних вимог, проаналізувати етапи роботи над текстом.

 З поставленої мети випливають завдання:

• дати характеристику етапам формування англомовної компетенції у читанні учнів початкових  класів;
• розробити систему вправ  та завдань для навчання читання англійською мовою учнів початкової школи;
• обґрунтувати характеристики видів роботи з текстами;
• розробити методичні  рекомендації для вчителів іноземної мови в початкових класах щодо використання різних типів вправ з текстами.

   1.Читання як мета і засіб навчання

   Дослідимо суть читання. Читання – це один із видів мовленнєвої діяльності, що має велике пізнавальне значення і фактично реалізує всі три основні цілі навчання – практичну, виховну і розвиваючу. Данний вид мовленнєвої діяльності застосовується у всіх класах, але домінуючим видом  є на старшому етапі навчання. Читання  виступає не лише як мета, а як засіб навчання самого читання (навчальне читання), а й також інших видів мовленнєвої діяльності (усного мовлення та письма).

Навчання читання є складним і тривалим процесом, у якому розрізняють основні дві стадії:

• підготовчу стадію ;
• стадію зрілого читання [6].

Підготовча стадія характерна для початкового і середнього етапів навчання і передбачає формування техніки та елементарних умінь читання. Таким чином найпершим завданням при навчанні читання – це навчити сприймати графічні образи слів і відобразити їх із відповідними звуковими образами. Варто зазначити, що навчання техніки читання пов’язане не лише із відтворенням іноземних букв, їх сполучень і слів, а й з формуванням здатності учня виокремлювати з тексту наголошені слова, сполучення слів, синтагми, і забезпечувати необхідне інтонаційне оформлення речень.

   Стадія зрілого читання має на меті навчити учнів здобувати інформацію з нового тексту. Зріле читання ґрунтується на раніше сформованих навичках та елементарних уміннях.

Отже, читання як мета сприяє реалізації:

• комунікативної мети (вилучення інформації із тексту);
• освітньої мети (розширення кругозору, соціокультурної компетенції);
•  розвивальної мети (розвиток мислення, мовної здогадки);
• виховної мети (виховання волі, формування емоцій, наполегливості, самостійності).

2.Класифікація видів читання

 У методиці існують різноманітні класифікації видів читання відповідно до різних критеріїв, що запропоновані вченими, так  професор З. І. Кличникова розглядає дві значущих розрізнювальних ознаки – форму процесу читання та форму змісту, в яких проходить або від яких залежить даний вид мовленнєвої діяльності. Згідно з цими ознаками, в змістовно-психологічному контексті, автор виділяє два види читання:

• читання вголос (гучне читання);
•  мовчки (про себе) [5].

    З. І. Кличникова підкреслює значну роль читання вголос для навчання іноземній мові. Вона наполягає на тому, що такий вид читання дозволяє оволодіти звуковою системою мови, закріплює здатність до звукового перекодування сигналів, як на рівні букви, так і на рівні слова, словосполучення, речення та тексту. На початковому етапі навчання іноземній мові читання уголос є засобом розвитку техніки читання, у той же час на більш продвинутих рівнях, воно грає роль контрольного та виразного засобу [5].

Читання вголос являє собою початкову та невідємну ланку у навчальному процесі, але не менш суттєвим та значущим є читання про себе (мовчки). Воно складається з не менш значущих психолого-дидактичних функцій: переглядове; ознайомлююче; вивчаюче; пошукове; інформативне; тренувальне.

   Ознайомлююче читання (читання з розумінням основного змісту тексту) є найбільш розповсюдженим у всіх сферах життя і здійснюється на матеріалі автентичних текстів, які несуть інформацію про побут, традиції, культуру, історію країни, мова якої вивчається.

Вивчаюче читання (читання з повним розумінням тексту) має своєю метою досягнення максимально повного і точного розуміння інформації тексту і критичного осмислення цієї інформації.

   Метою вибіркового/переглядового читання (читання з метою пошуку необхідної інформації чи інформації) є формування уміння швидко переглянути ряд матеріалів (газет, журнальних статей, різноманітних програм та довідників, інших прагматичних матеріалів), для того щоб знайти конкретну інформацію.

   Ознайомлююче  читання передбачає самостійне читання про себе невідомого тексту з охопленням основного змісту.

   При переглядовому читанні учні швидко переглядають текст, визначають про що він, і вибирають з нього основну інформацію.

Таким чином, різні види читання забезпечують збагачення лексичного запасу учнів, удосконалюють автоматизми сприймання граматичних структур, використовують текст як основу для розвитку усномовленнєвих навичок і вмінь, розвивають мислення учнів, збагачують їхні країнознавчі знання і світогляд.   Невипадково, що читання розглядається у освітньому процесі і як мета, і як потужний засіб навчання, а з наукової точки зори, залишається досі не достатньо висвітленим. Отже, всі види читання актуальні сьогодні в умовах здобуття іншомовної освіти.

3. Методичні основи навчання техніки читання

Для досягнення якості читання виділимо його основні аспекти.

   В умінні читати виділяють два основних аспекти: технічний та змістовий, смисловий [9].

  Під технікою читання в методиці розуміють суму прийомів, які забезпечують сприймання та обробку формальної мовної інформації (літер, сполучень літер, слів, знаків пунктуації, граматичних ознак і граматичних структур речень. Також техніка читання включає цілий комплекс автоматизованих навичок, які зводяться до того, щоб швидко сприймати графічні образи слів, автоматично співвідносити їх зі звуковими образами та значеннями цих слів [6].  

    На початковому ступені основною формою читання є читання уголос, яке є важливим засобом навчання читання про себе. Методисти (Г. В. Рогова, З. І. Кличнікова, О. М. Соловова та інші) умовно виділяють два періоди в навчанні читання уголос –дотекстовий і текстовий періоди [5].

    Метою дотекстового періоду є засвоєння первинної матерії, тобто графіки нової (іноземної) мови; оволодіння буквено-звуковими зв'язками (учні повинні уміти писати всі букви абетки, використовуючи напівдрукований шрифт); читанням окремих слів (визначається тим, наскільки свідомо, самостійно учень читає ключове слово; бачить в ньому правило, яке дозволяє йому читати інші слова з опорою на нього; вміє впізнати правильно прочитати слово серед інших, підкоряються засвоєним раніше правилам словосполучень, простих речень).

     Зазначимо, що важливим завданням цього періоду є розвиток навичок правильного озвучування слів та інтонаційного оформлення речень з точки зору їх логічного членування.

    Читання уголос допомагає зміцнити вимовний аспект, який є спільним для всіх видів мовленнєвої діяльності.

Дотекствий період триває доти, поки учні читають окремі елементи тексту: слова, словосполучення та прості речення, які не об'єднані ситуативно. Читання простих, але зв'язаних текстів відбувається у текстовий період. Мета текстового періоду – навчити учнів одночасно сприймати і розуміти зміст тексту, не відволікаючи уваги на технічний бік читання. Чого можна досягнути у результаті систематичної тренувальної роботи з текстом.

4. Система вправ спрямованих на розвиток техніки читання

   Для ефективного впровадження та використання вправ з техніки читання важливо знати класифікацію вправ в залежносты від їх цілі, а саме:

1.Вправи на розвиток графемно-фонемних зв'язків;

2. Вправи з техніки читання ізольованих слів та словосполучень;

3. Вправи на прогнозування форми слова;

4. Вправи на розвиток навичок синтагматичного членування речень та їх інтонаційного оформлення;

5.Вправи на розширення поля читання та швидкості сприймання навчального тексту [6]

   Таким чином, кожна група вправ спрямована на формування комунікативної компетенції у читанні. Виконання та застосування данних вправ залежить

• від комунікативної мети, яка ставиться учителем на уроці,
• від характеру тексту,
•  від видів читання що використовуються на відповідних етапах навчання.

5. Етапи формування навичок читання

Роботу з текстом, як вже зазначалося вище, можна поділити на такі етапи:

• дотекстовий (Pre-Reading Activities);
• текстовий (Active Reading);
•  післятекстовий (Post-Reading Activities).

   Мета дотекстового етапу – формування вмінь смислової та мовної антиципації, яка забезпечує підготовку до сприймання тексту за рахунок активізації фонових завдань та досвіду учнів. Для цього пропонуються завдання мовленнєвого характеру, які рекомендується виконувати у різних режимах (індивідуальному, парному, груповому). Читанню тексту щоразу передує завдання, спрямоване на формування вміння передбачати його зміст, виходячи із заголовку, першого речення тексту, ключових слів або питань. На цьому етапі доцільно використовувати вправи, орієнтовані на вироблення мотивації та підготовки учнів до самого читання. Такі вправи мають бути комунікативного характеру та спрямовані на створення здогадок про те, про що  буде прочитано.

   Текстовий етап має забезпечити, з одного боку, перевірку розуміння тексту, та, з іншого боку, активізацію мовного і мовленнєвого матеріалу на базі прочитаного. Для цього учні отримують вправи, спрямовані на пошук необхідної мовної та змістової інформації [6].

    Метою післятекстового етапу є вдосконалення всіх форм усного мовлення. Мовленнєву діяльність мають стимулювати проблемні ситуації, рольові ігри.

   Допоміжним критерієм при створенні системи вправ є вид опор та стимулів, які розробляються відповідно до домінуючих здібностей кожного учня.

6. Система вправ і завдання для формування компетентності у читанні. Методика роботи з текстом на початковому етапі навчання

     Робота з текстом проводиться, як вже зазначалося у попередніх розділах, у три етапи (дотекстовий, текстовий та післятекстовий) і зберігає свою структуру незалежно від виду читання [9].

   Так, дотекстовий етап передбачає aналіз мовних і смислових труднощів тексту; введення у проблему/галyзь науки; формування комунікативного завдання. Текстовий – це власне читання тексту, післятекстовий етап спрямований на контроль розуміння змісту тексту; обговорення змісту прочитаного тексту; навчання смислової переробки інформації тексту.

   Наведемо приклад роботи з текстом (ознайомлювальне читання) на уроці під безпосереднім керівництвом і контролем учителя.

І. Дотекстовий етап

1. Перед самостійним опрацюванням нового тексту учнями вчитель повинен спрямувати їх увагу на читання та розуміння тексту. Він повідомляє деякі факти з життя і творчої діяльності автора, або називає проблему/галузь науки, яка розглядається у тексті. Можна запитати учнів, які книжки цього автора вони читали (що відомо їм з цієї проблеми).

2. Підготовча робота до читання тексту. На цьому етапі необхідно виконати передтекстові вправи, для того щоб зняти деякі мовні та смислові труднощі тексту. Це може бути робота такого характеру:

• опрацювання вимови географічних назв, власних імен (виконуються імітативні вправи, слова записуються на дошці (картках) з транскрипцією);
• робота з окремими словами, що відносяться до потенціального словника: інтернаціональні, по хідні, складні, конвертовані (учні повинні здогадатися про значення цих слів, дати свої варіанти перекладу);
•  опрацювання складних граматичних структур (аналіз, переклад).

ІІ. Текстовий етап

1. Ознайомлення із запитаннями/завданнями до тексту, на які учні мають знайти відповідь, прочитавши текст.

2. Читання тексту про себе з метою розуміння основного змісту (час опрацювання тексту регламентується вчителем залежно від обсягу і складності тексту).

ІІІ. Післятекстовий етап

   Контроль розуміння прочитаного шляхом виконання післятекстових вправ.

1. Відповіді на запитання вчителя стосовно основної інформації тексту (короткі або повні відповіді).

2. Відповіді на запитання, пов’язані з важливими деталями тексту (повні та короткі відповіді).

3. Вправи на знаходження вказаних учителем фактів. Перевіряється вміння орієнтуватися у тексті, знаходити одиниці смислової інформації, наприклад, швидко знайти і прочитати речення, в якому називаються головні персонажі (місце дії, час, характеристики персонажів, причини та наслідки дій і т. ін.).

4. Виконання тестів множинного чи альтернативного вибору з метою перевірки розуміння учнями основної інформації та важливих деталей.

IV. Завершальний етап роботи з текстом

1. Підготовка до переказу тексту (складання плану розповіді; вибір з тексту слів/словосполучень/ фраз для використання у власних висловлюваннях).

2. Переказ тексту з вираженням свого ставлення до проблеми, персонажів, їх дій, оцінка тексту. Після читання учнями повідомлення учитель обов’язково перевіряє його розуміння [9].

    Отже, ми можемо стверджувати, що виконання вправ та завдань одночасно розвивають комунікативні здібності учнів до читання. Крім того, важливе значення для формування компетентності у читанні має володіння учнем навчальними й комунікативними стратегіями.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бігич О. Б. Мета як вихідний компонент системи професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови для початкової школи у вищому закладі освіти / О. Б. Бігич // Вісник КНЛУ. – Вид. центр КНЛУ, 2001. – Вип. 4. – С. 18-22. – Серія «Педагогіка та психологія».
2. Бігич О. Б. Методика формування іншомовної компетентності в аудіюванні / О. Б. Бігич // Іноземні мови. – 2012. – № 1. – С. 19-30.
3. Державний стандарт базової і повної середньої освіти (іноземні мови) // Іноземні мови. – 2004. – № 1. – С. 3-7.
4. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти : вивчення, викладання, оцінювання / [наук. редактор українського видання пед. наук, проф. Ніколаєва С. Ю]. – К. : Ленвіт, 2003. – 108 с.
5. Клычникова 3. И. Психологические особенности обучения чтению на иностранном языке. - М.: Просвещение, 1983. – 208с.
6. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах : [підручник] / [С. Ю. Ніколаєва, О. Б. Бігич, Н. О. Бражник та ін.]. – [вид. 2е, випр. і переробл.]. – К. : Ленвіт, 2002. – 328 с.
7. Методика навчання іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закладах : [підручник] / [Л. С. Панова, І. Б. Андрійко, С. В. Тезікова та ін.]. – К. : ВЦ «Академія», 2010. – 328 с.
8. Навчальна програма для загальноосвітніх та спеціалізованих навчальних закладів 1-4 класи. Іноземні мови. – К. : Освіта. – 2017. – 50с.
9. Т. Є. Єременко, О. М. Трубіцина, І. О. Лук’янченко, А. А. Юмрукуз Навчання читання англійською мовою студентів мовних факультетів. Навчальний посібник з курсу методики викладання іноземних мов у закладах вищої освіти / Т. Є. Єременко, О. М. Трубіцина, І. О. Лук’янченко, А. А. Юмрукуз. – Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського. – Одеса, 2018. – 201 с.