Конспект уроку "Леся Українка "Давня казка"

Українська література

8 клас

Тема. Леся Українка. «Давня казка». Ідея вільної творчості, вільнолюбства людини. Проблеми і мотиви: роль митця в суспільстві, служіння музі й народові, суть людського щастя, вдячності.

Мета.   Опрацювання ідейно-художнього змісту поеми-казки, зосереджуючи увагу на проблемах і мотивах твору; охарактеризувати образи героїв, порівнюючи їх; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, увагу, спостережливість; уміння висловлювати власні судження про свободу творчості, про вільнолюбство людини;  виховувати почуття поваги, любові до творчості Лесі Українки; шанувати мистецькі здобутки українців.

 Обладнання: портрет Лесі Українки, текст твору, дидактичний матеріал

(тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

І.Організаційний момент

-Добрий день, діти , сьогодні до нас завітали гості, привітайтесь

     ІІ. Перевірка раніше вивченого матеріалу

Літературний диктант

1. Епоха, в яку жила і творила Леся Українка, (к. XIX — п. XXст.)

2. Назвіть кількох патріотів України, навколо яких виховувалась

майбутня письменниця. (М. Комаров, М. Лисенко, М. Драгоманов,

О. Пчілка)

3. Кого з дітей Косачів називали спільним іменем Мишолосіє? (Лесю

і Михайла)

4. Кому поетеса присвятила свій перший вірш «Надія»? (Тітці Олені

— батьковій сестрі-революціонерці)

5. Що було джерелом знань для майбутньої письменниці, коли вона

навчалась вдома? (Книги і саме життя)

6. Назва підручника, який написала Леся Українка для своєї меншої

сестри. («Стародавня історія середніх народів»)

7. Авторами найулюбленіших книжок Лариси Петрівни були...

(Т. Шевченко, М. Вовчок, Л. Глібов, М. Гоголь, П. Чубинський,

Г.-К. Андерсен, О. Пушкін, М. Салтиков-Щедрін)

8. Гурток, одним із керівників якого була поетеса. («Плеяда»)

9. За допомогою якого письменника у 1893 році у Львові вийшла

перша збірка віршів Лесі Українки — «На крилах пісень».

(І. Франко)

Світ української поезії (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка) 223

10. Кому із видатних письменників належить фраза, що стосується поетеси:

«...Україна не чула такого сильного гарячого та поетичного

слова, як із уст сеї слабосилої, хворої дівчини... Україна, на наш

погляд, нині не має поета, щоб міг силою і різносторонністю свого

таланту зрівнятися з Лесею Українкою»? (І. Франко)

11. Третя збірка поетеси має назву... («Відгуки»)

12. Визначте міста, в яких споруджено пам’ятники Лесі Українки.

(Сурамі, Батумі, Ялті, Луцьку, Києві)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

Здійснюємо взаємоперевірку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

-з якої родини Леся Українка?

- з родини волелюбних  прогресивних, революційно настроєних людей.

-з ким у дитинстві товаришувала Леся Українка?

- малі Косачі дружили з дітьми із бідняцьких родин, адже батьки хотіли, щоб вони навчилися шанувати свій народ.

- Світ поділяється на добро і зло. Одні письменники, такі як Іван Франко, Тарас Шевченко захищали інтереси простої людини, а письменники реакційного напрямку вірили і закликали до протилежного:

- мистецтво повинно існувати для розваги( тобто мистецтво для мистецтва);

- історію вершать царі, королі, володарі трудящих;

- гнобительський лад непорушний.

Учитель:

Оце тлумачення ми на уроці або доведемо, або спростуємо.

ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів

-         У мене ще виникає питання?

- З якою метою вивчається дана тема або твір?

- творчість Лесі Українки велика і могутня. Своє життя вона присвятила народові.    Проблеми, які піднімала у творах, були актуальними не тільки на той час, а й до сьогодні:

- єднання людини з природою, яка впливала на настрій хворої поетеси;

- возвеличення прагнення людиною творити красу і дорувати щастя людям.

- А хто може подарувати радість людям? - поет.

Учитель:

- своєю поемою “Давня казка” Леся Українка дала гостру відсіч носіям цих теорій

- А як саме, це ми повинні дослідити на уроці.

.

V. Повідомлення теми, мети, завдань.

Отже,   учитель повідомляє тему, мету та завдання, поставлені на уроці

Темою нашого уроку є:

-Леся Українка “Давня казка”. Ідея вільної творчості, вільнолюбства людини.Проблеми й мотиви поеми

Метою уроку є:

- засвоїти зміст твору; уміти грамотно і послідовно висловлювати власну думку;

 набувати умінь роботи з художнім текстом;досліджувати проблеми і мотиви, порушені в поемі; вчитися виразного читання.

VІ. Узагальнення і систематизація вивченого матеріалу.

Епіграф.

По її думці, поезія для маси робочого народу — потіха в горі, спочинок по праці,... для пригноблених вона гарячий поклик до бою за волю і людські права, а для кривдників — грізний месник.

Учитель:

Перш ніж розпочати роботу, хочу зазначити, сьогодні на уроці у нас будуть працювати представники різних груп:

Дослідники

Мистецтвознавці

Літературознавці

У вас представників кожної із груп було окреме завдання, так і спільно прочитати зміст.

- Яка історія створення поеми “Давня казка”?

-Що змусило поетесу написати твір?

На поставлене питання дає відповідь представник групи дослідників.

 ДОСЛІДНИКИ

Давню казку Леся Українка написала в 1893 році. На ту пору вона вже була зрілим поетом. Саме з листування між Лесею та її братом Михайлом ми дізналися про те, що Леся Українка читала завершену вже поему на засіданні гуртка “Плеяда” з певним тріумфом (продемонструвати ілюстрацію).

Твір вперше був опублікований у Львівському журналі “Життє і слово” за 1896 рік. Саме тут друкував свою статтю Іван Франко, у якій він наголошував, що українська інтелігенція дуже далека від народу і що деякі українці не працюють для добра народу. А також Іван Франко зазначив, що “Давня казка”- одна з найкращих і найхарактерніших ознак   нашої нової  літератури. Дослівно І. Франко писав так: “Кругом лунає, штука для штуки” (тобто, мистемистецтво для мистецтва, тобто, мистецтво потрібне тільки для розваги), аж чутно якось із уст поета чути такі тверді та здорові погляди на задачу і вагу поезії, які висказує тут наша авторка. Для пригноблених вона - гарячий поклик до бою за волю і людські права, а для кривдників - грізний месник.

А ще Іван Франко звернув увагу на одну найхарактернішу  рису твору.

Дослівні слова Івана Франка:

“І ще одна характерна риса поеми - її гумор. У Лесі Українки дотепер ми не зауважували гумору. Поема “Давня казка” вся, від початку до кінця, держана (тобто витримана) в легкім, гумористичнім тоні.”

Учитель:

- Отже, Іван Франко зосередив увагу на питанні, яка роль відводиться поету в суспільному житті.

- Яке його місце в суспільстві?

- Яку значимість має його творчість?

Робота над змістом

- Скільки розділів має поема?

- складається з чотирьох розділів.

- Назвати героїв твору

- поет і граф Бертольдо.

- Про що поетеса говорить на початку твору?

- поема починається коротким вступом, у якому Леся Українка звертаючить до читачів говорить, що вона розповість давню казку.

-  А насправді?  - поема пов'язана з реальним життям того часу, коли жила поетеса.

Питання до дослідників

- Що у творі нагадує вам про казковість, які елементи казки?

Дослідники:

- від казки - зачин твору (зачитати) ;

- події відбуваються в давноминулі часи, у якійсь невідомій країні.

Учні зачитують цитати з тексту.

Може б, хто послухав казки?

Ось послухайте панове!

Тож коли хто з вас цікавий,

Сядь і слухай давню казку,

А мені, коли не маврів,

То хоч бубликів дай в'язку.

Десь, колись, в якійсь країні,

Де захочете, там буде,

Бо у казці, та ще в віршах

Все можливо, добрі люди.

Відповіді учнів:

- поет у творі зустрічався три рази з лицарем Бертольдом, що характерне число три для казок;

- три дороги розійшлися вліво, вправо і прямо, коли Бертольдо їхав на війну;

- троє лицарів було: Бертольдо, Карлос, Гвідо;

- три рази Бертольдо обіцявся нагородити, віддячити поетові за його пісні:

                            перший       -     під час зустрічі у діброві,

                            другий         -     після складеної пісні Ізідорі,

                            третій           -    після війни.

Учитель:

Отже, дослідники довели, що у творі є ознаки казки, але, звичайно, це розповідь про реальні події, характерні часові поетеси.

І розділ (робота над текстом)

Учитель:

Продовжуємо роботу над змістом.

- хто такий  поет?

- чи був він самотнім?

- чому не був самотнім?

Ні, він не був самотнім, бо до нього приходила молодь, вона шанувала його, адже він писав для них  пісні, які давали народові потіху, розвагу, пораду.

УЧИТЕЛЬ:

-Діти, скажіть, з ким ми далі знайомимось в казці , при яких обставинах

Висновок

- Чванливий нероба Бертольдо глузує з поета, але сам поет духовно багатий, а головне вільний.  

Учитель:

- Що доповнить мистецтвознавець саме по цьому малюнку?

СЛОВО мистецтвознавцю

- Коли поет, узявши мандоліну, заграв і заспівав, то в лицаря Бертольда вирвалися слова:

”Що за дивна сила слова?”

Так, я вільний, маю бистрі

Вільні думи — чарівниці,

Що для них нема на світі

Ні застави, ні границі.

                 Все, чого душа запрагне,

                 Я створю в одну хвилину.

                 В таємні світи надхмарні 

                 Я на крилах думки лину.

                                       Скрізь гуляю, скрізь буяю,

                                       Мов той вітер дзвінкий в полі.

                                       Сам я вільний і ніколи

                                       Не зламав чужої волі.

Отже, який мотив звучить у словах поета?

- Звучить мотив про велику силу художнього слова!

ІІ розділ (робота над змістом)

- З якою метою з'явився Бертольдо в хаті у поета?

- Як поет відгукнувся на проблему лицаря?

- Чи віддячив лицар поетові?

- Який мотив звучить?

- велика сила пісні художнього поетичного слова;

- роль пісні в житті окремої людини.

ІІІ розділ(робота над змістом)

- Яке лихо несподівано настало?

- спочатку вдало, але потім військо стомилось та й місто було неприступним, тому серед воїнів почалось незадоволення, яке могло скінчитись плачевно для Бертольда.

- Хто і як врятував Бертольда з його військом?

- співці заспівали пісню поета, запалили бойовий дух серед воїнів і перемогли в бою.

Учитель:

- Слово надаємо художникам: (прочитати малюнки)

- у походах в чужих землях вояків підбадьорювала пісня, допомогла вона й тоді, коли втомлене й зголодніле військо почало нарікати на Бертольда, хотіли його вбити, або примусити припинити війну.Але співці вгамували військо, запаливши дух перемоги.

Учитель:

-         Отже, знову Леся Українка підкреслює роль художнього поетичного слова, яке лунає з уст поета, не байдужого до долі народу

ІV розділ (робота над текстом)

Учитель:                                              

- Як після війни повів себе Бертольдо у своїй країні?

- грабував народ, бо звик це робити на війні.

- Що ж трапилось в країні?

Про це нам повідомить учень,прочитавши уривок напам’ять.

А ви, прослухавши уривок, скажіть, який характерний засіб використала Леся Українка?

- поетеса   використала    антитезу.

- Аби поет не складав бунтівних віршів, що Бертольдо запропонував йому?

- запропонував поетові стати придворним співцем.

- Що ж на це відповів поет?

- Який же мотив звучить у цьому уривку?

- поет з гідністю відмовився від “золотих кайданів” і слави з панських рук, залишився вірним народові. Це людина волелюбна і смілива. Не схиляється перед владою і силою пана, відмовляється від багатства і слави, які пропонує йому Бертольдо. Він не скоряється й тоді, коли граф загрожує йому в'язницею.

- У чому щастя людини?  У багатстві та розкоші чи бути вільним, коли тебе поважають, коли ти приносиш користь людям?

Метод “ мікрофону “ або дискусія.

Учитель:

- який кінець має казка?

- народ повстав і вбив пана. Та залишився молодий нащадок, який продовжує будувати тьюрми і гнобити людей. Між нащадками графа і поета продовжується боротьба, яка неминуче закінчиться перемогою народу.

Отже, як підсумок, учні визначають тему та ідею твору

СЛОВО НАДАЄТЬСЯ ПРЕДСТАВНИКУ літературознавців

Тема: Зображення боротьби трудящих проти поневолювачів та роль і місце поета у визволенні народу від гніту.

Ідея: уславлення поета, який захищає інтереси народу і засудження жорсткості, жаги до збагачення.

Учитель:

- Як поетеса досягає розкриття даної теми?

- За допомогою яких художніх засобів?

                                 Робота в парах

*антитеза ( протиставлення )  у пісні про Ізідору;

                                                   розкіш проміняв на походи;

                                                   пісня про відважного лицаря;

*інверсія ( непрямий, зворотний порядок слів);

- залунала гучна сурма (с.137);

- у ярмі стогнали люди(с. 138);

- розливався людський стогін;

- та була у нього пісня(с. 134) і не був поет самотнім;

- попереду їхав лицар(с. 135);

- їде лицар в самотині, вдома гроші я забувся;

*фразеологізми

- золотих не хочу лаврів, краще смерть, ніж вічний сором;

- спіймати вітра в полі, маю я багатства стільки, його й на тебе стане;

- задам тобі я гарту;

*епітети, уїдлива іронія:

пісня про мужика і пана;

пісня про лжегероя;

*метафори - час летів, пісні ідуть по людях;

- довгим ящиком руйнував ворожі міста;

- сонечко червоне заховалось за діброву;

- принесли поету ті запросини веселі;

- я не хочу слави з рук його приймати;

- розливався людський стогін;

*лексика — граф, графство, герольди, лицарі, серенада, королева, донька,мури замку, лютні, придворний стрілець.

РОБОТА З КЛАСОМ

Кросворд «Словникова робота» (за поемою «Давня казка»),

1. Задоволений. (Догодний.)

2. Обов'язково. (Конечне.)

3. Мисливець. (Мисливий.)

4. Пані, в Італії так шанобливо звертаються до жінки. (Донна.)

5. Пісня про любов, яку виконували під вікном коханої. (Серенада.)

6. Той, хто повідомляв про важливі події. (Герольд.)

7. Струнний щипковий музичний інструмент. (Лютня.)

8. Дурниця, щось пусте. (Байка.) 

Ми з вами опрацювали текст. Яку ж характеристику ми можемо дати головним персонажам

 Виразне читання учнями уривків з поеми:

I група: розділ III — про «одважного лицаря»;

II група: розділ IV — «В мужика землянка вогка ...»;

III група: розділ IV — «Ви скажіте свому пану ...».

VІІ. Підсумок уроку:

 Які ж проблеми порушено?

- роль митця в суспільстві;

- служіння музі й народові;

- суть людського щастя;

- засудження війн заради збагачення;

- любов до народу.

VІІІ. Д/З 1.Вивчити напам'ять один з уривків, які прозвучали на уроці.

Епіграф

По її думці, поезія для маси робочого народу — потіха в горі, спочинок по праці,... для пригноблених вона гарячий поклик до бою за волю і людські права, а для кривдників — грізний месник

ПРОБЛЕМНЕ  ПИТАННЯ:

  Світ поділяється на добро і зло.

 Одні письменники, такі як Іван Франко, Тарас Шевченко захищали інтереси простої людини, а письменники реакційного напрямку вірили і закликали до протилежного:

- мистецтво повинно існувати для розваги( тобто мистецтво для мистецтва);

- історію вершать царі, королі, володарі трудящих;

- гнобительський лад непорушний.

ПОРУШЕНО  ПРОБЛЕМИ:

- роль митця в суспільстві;

- служіння музі й народові;

- суть людського щастя;

- засудження війн заради збагачення;

- любов до народу

ПРОБЛЕМНЕ  ПИТАННЯ:

РОЛЬ ПОЕТА І ПОЕЗІЇ У СУСПІЛЬНОМУ ЖИТТІ