Конспект уроку з читання: «Життя і творчість Л. Глібова. Істотні ознаки байки. Л. Глібов «Зозуля й Півень». Інсценізація байки»

Конспект уроку з читання:

«Життя і творчість Л. Глібова. Істотні ознаки байки.

Тема: Життя і творчість Л. Глібова. Істотні ознаки байки.

Л. Глібов «Зозуля й Півень». Інсценізація байки.

Мета: розширити та узагальнити знання учнів про творчість Л.І. Глібова; продовжити ознайомлення  з особливостями байки; навчати виразно читати, передавати за допомогою інтонації характери дійових осіб, порівнювати твори та інсценізувати їх; розвивати способи і види читання, творчу уяву, образне мислення, вміння визначати головну думку байки; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати почуття справедливості і переконання, що тільки щирість і відвертість - запорука душевного спілкування.

Хід уроку

I.  ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

 Сьогодні урок вивчення байок у нас,

 На нього я щиро запрошую вас.

 Потрібно одне лише ваше бажання ,

 Щоб виразним і чітким було ваше читання.

 Тож будьте уважні, сідайте за парти, 

 З’ясуємо, ваші акторські таланти.

1. Створення емоційно-сприятливого середовища в класі.

Прочитайте девіз нашого уроку: (Слайд 1)

Не просто слухати, а чути.
Не просто дивитись, а бачити.
Не просто відповідати, а міркувати.
Дружно й плідно працювати!

Я б дуже хотіла, щоб ви дотримувались цього девізу напротязі всього уроку.

ІІ.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Артикуляційна розминка. (Слайд 2)

Зів-зів-зів -  двоє вірних друзів.
Ець-ець-ець -  сірий горобець. 
Ля-ля-ля -  хвостата зозуля.
Ень-ень-ень -  голосистий півень. 

2.              Бесіда (Вправа «Асоціативний кущ»). (Слайд 3)

- Діти, твори яких жанрів ми уже читали? (Вірші, казки, оповідання, п'єси, загадки, статті, прислів'я, приказки, скоромовки, пісні, мирилки, усмішки, притчі, легенди, міфи, ігри, лічилки і т.д.)

   3. Інтерактивна вправа "Мікрофон". (Слайд 4)
- Давайте повторимо вивчене на попередніх уроках про байку як жанр літератури за допомогою вправи «Мікрофон».

- Діти, який розділ ми почали вивчати? (Байки)

- Що таке байка? (Байка – невеликий, найчастіше віршований твір повчального змісту)

- Хто найчастіше буває героями байок? (Тварини. У байках в образах тварин, рослин, різних предметів зображено людей).

- Чому? (Через те, що саме вони, наділені людськими рисами, дали змогу людині подивитися на себе збоку, побачити свої вади, які заважають жити)

- Чим відрізняється байка від інших жанрів? (У байці розповідається про тварин, які поводяться, як люди. Байка – це здебільшого віршований твір, який чогось навчає, від чогось застерігає; у байці є висновок, з якого можна зрозуміти, що схвалюється, а що засуджується. Цей висновок називається мораллю)

- Що таке алегорія? (Алегорія - образний вислів, що використовується в байках, казках, де через показ стосунків тварин, рослин розкриваються стосунки між людьми).
- Для чого пишуть байки? (У них висміюють все лихе, щоб люди не робили так)

- Яка будова байки?

- Як називають авторів байок? (Байкарями)

- Як називається повчальний висновок байки? ( Мораль)

- З яких частин складається байка? (Розповідь та мораль).

- Що таке мораль? (Це своєрідний висновок з розповіді, пояснення, для чого вона написана. Найчастіше вона влучна і подібна до прислів'я)

Слово про слово

Алегорія (грец. – інакомовлення ) – відображення одного предмета через інший.

  Найчастіше людські характери і негативні явища суспільного життя відображаються в образах тварин, птахів, риб, комах, рослин і речей. Вони розмовляють, сміються, дошкуляють один одному, гніваються, як люди. Вони мають певні людські риси.

IIІ.  ПЕРЕВІРКА  ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ (Слайд 5)

1. Бесіда.

- Хто був першим байкарем? (Езоп)

- Як називається байка, яку ми прочитали на минулому уроці?

(Байка Езопа «Двоє приятелів і ведмідь»)

2. Дидактична гра «Назви одним словом». (Слайд 6)

- «жартівливе прізвисько ведмедя» (бурмило);

- «прийшов до тями, заспокоївся» (оговтався);

- «складні, тяжкі обставини, труднощі» (скрута)

3. Вибіркове читання. (Слайд 7)

- а) Прочитайте стовпчик слів.      

       вкупі

       невдовзі

       візьметься

       самісінький

       вгледів

       нажаханий

       оговтався

       бурмило

       скрута

б) – Прочитайте тільки дієслова.

- А тепер речення, в яких є ці слова.

в) Доберіть синоніми до слів: (Слайд 8)

вкупі (разом, гуртом, спільно, сукупно);

нажаханий (наполоханий, настраханий, зляканий).

- Із поданими словами прочитайте відповідні речення в тексті «Двоє приятелів і ведмідь»)

г) Робота над змістом прочитаної байки.

- Про що хвилювався один із приятелів, вирушаючи в дорогу через густий ліс?

- Що на це відповів інший?

- Що зробив перший приятель, побачивши ведмедя?

- Чому другий приятель прикинувся неживим?

- Як почувався після цього приятель?

- Прочитайте розмову приятелів по завершенні пригоди.

- Чи можна їх вважати друзями? Чому?

- Які риси характеру засуджуються у творі?

д) Визначення моралі байки.

- Знайдіть і прочитайте мораль байки. (Друзі пізнаються в біді)

- Чим стало це повчання? (Прислів’ям)

IV. Повідомлення теми і мети уроку

- Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь про життєвий і творчий шлях видатного українського байкаря Леоніда Івановича Глібова, продовжите знайомитися із істотними особливостями байки; навчитеся виразно читати байку, давати характеристику героям , а також визначати головну думку.

V. Робота над темою уроку

1. Відгадування загадок. (Слайд 9)

- Щоб дізнатися про кого розповідається у байці, відгадайте загадки.

Сіра пташка на лужку

Нам кує : «Ку-ку, ку-ку-ку».

Та погану звичку має —

Яйця в гнізда підкладає.

Ця матуся-вередуля

Називається …(зозуля).

  Що це за сіренька пташка?

Ловить гусінь і комашок,

Цвірінчить вона, стрибає,

 В теплий край не відлітає.
           Цей маленький жвавий хлопчик
   Називається …(горобчик).

Всіх я вчасно буджу,

Хоч годинник не заводжу. (Півень)

2. Ознайомлення з біографією Л. Глібова. (Слайд 10)

Народився Леонід Глібов 5 березня 1827 року в селі Веселий Поділ Хорольського повіту на Полтавщині. Батько його, Іван Назарович служив управителем у місцевих багатих панів Родзянків. Веселий Поділ - мальовниче село над річкою Хоролом. Після поділу маєтку між братами Родзянками батько Глібова зі своїм паном переїхав до села Горби Кременчуцького повіту. Отут, у Горбах і минуло дитинство Леоніда Глібова. Його батьки були добрими, освіченими, культурними людьми, не цурались народних звичаїв. Знаючи це, дім Глібових не обходили колядники та щедрівники. Хлопчикові подобалось слухати щедрівки, народні пісні. Змалку він любив слухати казки баби Одарки про тварин. І йому навіть здавалося, що тварини насправді думають і говорять, що серед них є теж добрі й злі, бідні й багаті.

До школи Льолик (так звали його в родині) спочатку не ходив, а вчився дома. Учителька була мати Орина Гаврилівна. Льолик був веселий і жвавий хлопчик. Він дуже любив природу. Бігав на луки, у поле милуватися красою і неповторністю навколишнього світу. Залюбки також слухав музику та зачаровувався народними звичаями та обрядами. Йому подобалося усе красиве, але найбільше він любив доглядати за квітами. Його й прозвали «королем квітів». Знайомі й родичі, вітаючись із ним, казали: «Здоров був, Льолику, квітчастий королику».

У 13 років (1840 р.) Леоніда відвезли до Полтави у гімназію. Важко було дитині, яка виросла серед природи, пристосуватися до нового життя. Вперше відірвавшись від дому, хлопець так занудьгував, що йому снилася рідна оселя. Ця туга вилилась у вірші «Сон». Це був перший вірш Глібова.

Важка хвороба змусила Глібова 1847 р. (у 20 років) перервати навчання й     повернутися додому. Після невдалої спроби вступити на медичний факультет     Київського університету він 1849 р. вступає до Ніжинського ліцею князя Безбородька. До жанру байки він звертається під час навчання у Ніжинському ліцеї.  І після закінчення ліцею (1855 р.) Глібова було призначено вчителем історії й географії в Чорному Осколі на Поділлі (1856). Письменницький авторитет Глібова на той час настільки зріс, що вже наступного року збірку його байок збиралися видавати в Чернігові й навіть Петербурзі. Леонід Іванович дуже любив дітей. Свої твори для дітей він друкував під псевдонімом Дідусь Кенар. Розповідають, що його батько колись купив такого співучого кенара, що через нього сусіди прозвали Івана Назаровича по-вуличному «кенар». Це прізвисько і згадав, віддаючи до друку свого першого вірша для дітей. Але важка хвороба змусила припинити викладацьку діяльність.

Втративши зір, він продовжував писати під лінійку з лупою.
   Він був лагідною людиною. У вільний час Леонід Іванович любив поблукати вулицями міста або помріяти десь над Десною. Любов до Батьківщини, до її природи і людей поет – байкар проніс через усе своє життя. Глібов став відомим не тільки на Україні і в Росії, а також в усьому світі.

Залишив Глібов великий доробок: байки, вірші-загадки, акровірші, які друкувалися у журналі «Дзвінок». За все життя Л.І.Глібов написав понад 50 віршованих загадок, 40 пісень, 107 байок, велику кількість творів російською мовою. Та найбільшу славу принесли йому байки. Свою літературну діяльність байкаря Глібов почав під впливом російського байкаря Івана Крилова. У його байках відображено життя, побут і звичаї народу, звучить жива розмовна українська мова. На 66-му році життя від астми і хвороби серця Л. Глібов помер 10 листопада 1893 р. в Чернігові, де його й поховали. Весь Чернігів проводжав його в останній путь.

3. Самостійне мовчазне читання статті про Л.І. Глібова. (с.119)

- Де і коли народився майбутній байкар?

- Де минуло його дитинство?

- Де хлопчик здобув освіту?

- Де пройшла найбільша частина життя байкаря?

- Хто з відомих людей був серед його учнів?

- Де письменник друкував твори для дітей? Під яким псевдонімом?

4. Робота над висловом. (Слайд 11, 12)
- Прочитайте, будь ласка, слова відомого українського байкаря Л.І. Глібова.
Здається, байка просто бреше,
А справді ясну правду чеше.
Нікого в світі не мине.
Читайте, згадуйте мене.

- Як ви розумієте ці слова?
- Про що просить нас видатний український байкар?

- Байки Л. Глібова збагатили скарбницю української культури, здобули широке визнання в народі й забезпечили їхньому авторові вдячну пам'ять нащадків.

5. Опрацювання байки Л.І. Глібова «Зозуля й Півень». (Слайд 13)

- «Зозуля і Півень» - це назва байки Л. Глібова, над якою ми будемо працювати.
- Як одним словом можна назвати слова - відгадки? (Птахи)

а) Слухання байки (звучить аудіозапис) (Слайд 14)

б) Бесіда про особливості птахів, які є героями байки

- Назвіть дійових осіб твору (Зозуля, Півень і Горобець).

- Що вам відомо про цих птахів? (Півень – свійський птах, його доглядає людина. Зозуля – перелітній птах).

- Де живе кожен із них? (Півень живе у приміщенні для свійських тварин, зозуля живе в лісі, гнізда не будує.)

- Чи гарно співають ці птахи? (Півень має дзвінкий голос, співати гарно не вміє, тільки кукуріку, уранці голосно кукурікає і всіх будить. Зозуля також співати гарно не вміє, тільки ку-ку, ку-ку) 

в) Прослуховування запису « Голоси птахів». (Слайд 15, 16, 17)
- Прослухаймо їх спів. Слухаючи, спробуйте визначити, чи є унікальними голоси цих птахів. (Спів цих птахів не є унікальним, бо він на один мотив)

- Чи можна порівняти Півня з жар-птицею, Зозулю з солов’єм?

- Чиїми словами автор передає правду у байці?

г) Читання «сходинок» слів. (Слайд 18)

- Прочитайте кожну колонку слів зверху вниз мовчки, а тоді знизу вверх – з прискоренням.
- Прочитайте тільки дієслова; слова вжиті у зменшувально-пестливій формі.

• Доберіть синоніми до слів.
  Довіку — завжди, вічно, до смерті.
  Пурхнув — перелетів, полетів, злетів.
• Поясніть значення слів.

Годить — догоджає, задовольняє.

Кралечка — красуня, краля.

Недоленька — нещасливе, тяжке життя.

Безталанне — безрадісне, нещасне.

Прочитайте тлумачення слів далебі і знічев’я у підручнику (с. 120)

д) Словникова робота. (Слайд 19) 

- Виберіть пояснення до кожного слова.

е) Самостійне повторне читання байки учнями (мовчки).

- Як ви думаєте, чи однаково слід читати слова Зозулі і Півня?

- Чому?

- Який тон читання виберете? (Ніжний, захоплений, улесливий)

- У якому темпі будете читати? (Спокійно, повільно)

- Яким тоном читатимете слова автора в кінці твору? (Упевнено-повчальним)

- Доведіть, що ви читали байку. (Невеличкий віршований твір повчального характеру, дійові особи – тварини, є мораль)

є) Читання в особах.
(Один учень читає слова Півня, інший слова – Горобця, учениця – слова Зозулі. Діти виходять на середину класу, читаючи байку демонструють свої акторські здібності.

ж) Розкриття ідейної спрямованості байки. Вибіркове читання.
- За що хвалили одне одного Півень і Зозуля? (За те що Півень хвалить Зозулю, а Зозуля Півня)
- Як Зозуля вихваляла спів Півня? З чим порівнювала його спів? Прочитайте. (Як ти співаєш, Півне, веселенько…- Тебе я слухала б довіку , куме мій, аби б хотів співати…)
- Що їй відповідав Півень? Якими словами звертався до Зозулі? (Зозуленько, зіронько моя, голубонько, кралечко, моя перепеличко, жар – птиця)
- Хто почув цю розмову?

- Що сказав Горобець, почувши ці розмови? (Почув розмову Горобець, послухав трохи їх та й каже: - Годі вам брехати та одно другого знічев’я вихваляти!) 

- А що, він такий знавець пташиного співу? (Ні, але фальшивість і брехливість тут очевидна) 
- Де у байці повчання? (Мораль) (Повчання. – За що ж, - хто- небудь попитає,–
Зозуля Півня вихваляє?)
За те, що Півень годить їй
та потакати добре вміє:
рука, як кажуть, руку миє.
- Які слова стали прислів'ям?  (Прислів’ям стали слова «Рука, як кажуть, руку миє».
- Як ви його розумієте? 
- Як ви думаєте, ці слова стосуються птахів, чи автор мав на увазі когось іншого? (Ці слова не стосуються птахів. Автор мав на увазі людей)
- Які риси людського характеру засуджуються в байці? (Брехливість, улесливість, фальшивість, нещирість, лестощі).

з) Робота в групах.

- Вам необхідно уважно прочитати всі слова і визначити лише три риси, які автор засу­джує у цій байці. 
Правдивий, улесливий, справедливий, обереж­ний, спокійний, боягузливий, мудрий, самовпевнений, нав'язливий, фальшивий, уважний, брехливий, лякливий, сміливий, безсоромний, безтактний, добрий, ввічливий.

 (Улесливий, фальшивий, брехливий)

и) Вправи на розвиток швидкості читання. Гра «Хто швидше?».
- Прочитайте, як Півень звертався до Зозулі. (Зозуленько, зіронько моя, кралечко моя, моя пере­пеличко)
- А як Зозуля до Півня? (Півне, куме мій, братику)

- Прочитайте всі слова у зменшувально-пестливій формі? (Веселенько, Зозуленько, зіронько, жалібненько, пшениченьки, голубонько, кралечко, серденько, їстоньки, питоньки, невеличка, перепеличко, голосочок – то, тонесенький, милесенький, братику, слівце)

- Чому їх так багато? 
- Прочитайте спочатку всі питальні, а потім — окличні речення. (- Куди той соловей годиться? - За що ж, - хто – небудь попитає,- Зозуля Півня вихваляє?; - Як гляну на тебе – така ти невеличка , моя перепеличко, а голосок – то який! - Годі вам брехати та одно другого знічев’я вихваляти!) 
- Знайдіть усі порівняння. Прочитайте їх. (Невеличка, моя перепеличко; виспівуєш, неначе та жар-птиця, заниє серденько, неначе на чужині)

і) Поділ байки на частини (Робота в парах). (Слайд 20)

- Поділіть байку на частини. Придумайте заголовки до них.
План
1. Розмова Зозулі й Півня.
2. Поява Горобця.
3. Мораль.

й) Опрацювання частин байки.
1. - Прочитайте першу частину байки. Який заголовок ви придумали до цієї частини?
- За що хвалили одне одного Півень і Зозуля? (За те що Півень хвалить Зозулю, а Зозуля Півня).
- Чи відвертими, щирими, справедливими були ці вихваляння?
- З якою інтонацією треба читати цю частину? ( Щоб передати вихваляння, потрібно читати улесливо).
- У якому темпі? (Повільно, спокійно)
- З чиїм співом Зозуля порівнює спів Півня? (Із жар-птицею)
- Який голос у Зозулі, зі слів Півня? (Тонесенький, милесенький такий… Куди той Соловей годиться?)
- Для чого автор вжив так багато пестливих слів? (Щоб показати нещиру вдачу улесливої людини. За цими лицемірними, солоденькими словами вона приховує свою справжню суть).
- Якими ви уявляєте собі Зозулю і Півня, як людей? (Улесливі, фальшиві, брехливі, нещирі, лицемірні, бо їм так вигідно, хитрі, бо шукають собі вигоду).
- Яке ваше ставлення до розмови Півня і Зозулі?
2. - Прочитайте другу частину. Який заголовок ви придумали до цієї частини?
- Які найголовніші слова в цій частині? (Годі вам брехати та одно другого знічев'я вихваляти!)
- З якою інтонацією будете читати слова Горобця? (Рішучею, упевненою)
- Прочитайте третю частину. Який заголовок ви придумали до цієї частини?

3.Мораль:
- За що ж, - хто- небудь попитає,–
Зозуля Півня вихваляє?
За те, що Півень годить їй
та потакати добре вміє:
рука, як кажуть, руку миє.)

- «Рука, як кажуть, руку миє»

- На що схожі ці слова?
- Чому вони нас вчать?
(Головна заповідь нашого байкаря — «кохайте щиро правдоньку», і це він мало не кожною своєю байкою підкреслює, виставляючи й доводячи всіма сторонами оту потребу жити по правді. Бути чесним, не потрібно лестити і без потреби вихваляти одне одного. Засуджувати нещирих, лицемірних, брехливих людей, викривати їх).
-Як читатимете слова автора в кінці твору? (Повчально, упевнено)
 

к) Робота над малюнком
- Уважно розгляньте малюнок. Чи відповідає він змісту?
 

л) Аналіз  байки "Зозуля і Півень"

Тема: солодка та хвалебна розмова Півня і Зозулі.

Ідея: засуджувати нещирих, лицемірних, брехливих людей, викривати їх.

Жанр: байка.

Головна думка: бути чесним, не потрібно лестити і без потреби вихваляти одне одного. Засуджувати нещирих, лицемірних, брехливих людей, викривати їх.

Художні засоби: порівняння: невеличка, моя перепеличко; виспівуєш, неначе та жар-птиця, заниє серденько, неначе на чужині; пестливі слова: веселенько, Зозуленько, зіронько, жалібненько, пшениченьки, голубонько, кралечко, серденько, їстоньки, питоньки, невеличка, перепеличко, голосочок – то, тонесенький, милесенький, братику, слівце; дієслова: клювати, годить, пурхнув, вихваляє, виспівуєш.
Пестливі слова: «веселенько», «Зозуленько», «зіронько», «жалібненько», 

«пшениченьки», «голубонько», «кралечко», «недоленьку», «серденько», «їстоньки», «питоньки», «Зозуленьку», «невеличка», «перепеличко», «голосочок», «тонесенький», «милесенький», «братику», «слівце». 

Рими: веселенько – жалібненько, моя – я, співати – клювати, мерщій – мій, співати – ти, калині – мені – чужині, погане – безталанне, замовчиш – летиш, п'ю – мою, невеличка – перепеличко, який – такий, слівце – це, годиться – птиця, всіх – їх, брехати – вихваляти, попитає – вихваляє, такий – їй, вміє – миє.

Три дійові особи: Зозуля, Півень, Горобець.

Риси характеру Зозулі: нещира, лицемірна, говорить неправду, шукаючи вигоду.

Риси характеру Півня: улесливий, нещирий, лицемірний, говорить неправду, бо йому так вигідно. 

Риси характеру Горобця: правдивий, щирий, рішучий.

 Зозуля вихваляла Півня, щоб він хвалив її. Півень хвалить Зозулю, щоб вона хвалила його. Таким чином вони лицемірно догоджають одне одному. Це одразу зрозумів правдивий Горобець. 

 Отак і в житті буває. Коли нещира людина робить приємне іншій нещирій людині, вони взаємно «купують» прихильність один до одного. Коли нещира людина робить приємне щирій людині, їй спочатку треба подумати, чи не хоче та людина таким чином «купити» прихильність до себе.

Мораль байки:

За що ж, — хто-небудь попитає, — 

Зозуля Півня вихваляє? 

За те, що Півень годить їй

та потакати добре вміє: 

рука, як кажуть, руку миє.

Байка схвалює: правду та щирість Горобця.

Байка засуджує: підлабузництво, корисливість, лицемірство Зозулі й Півня.

6. Порівняльний аналіз байки Л. Глібова і І. Крилова (Слайд 21)

а) Читання вчителем байки І. Крилова «Зозуля і Півень».

Іван Крилов

ЗОЗУЛЯ Й ПІВЕНЬ

(Переклад Миколи Шеремета)

- Ця байка теж має таку назву, написана вона російським байкарем І. Криловим.

     Байка Л. Глібова фактично є перекладом відомої байки І. Крилова. Але український байкар не йшов сліпо за оригіналом, а додав нові рядки, часом поширював характеристику персонажів.

б) Робота над малюнком
- Чи підходить малюнок до обох байок? (Так)
- Якими ви бачите Півня, Зозулю? (Улесливі, годять один одному, кажуть не

правду)
- Яким ви бачите Горобчика? (Відвертий, справедливий)

VI. Закріплення вивченого матеріалу
1. Закріплення головної думки байки. Робота в групах. (Слайд 22)
- А зараз, підсумовуючи роботу над байками, ви попрацюєте в парах. За хвилину вам необхідно скласти прислів'я з окремих слів.

Переливає з пустого в порожнє.
Два брехуни одної правди не скажуть.
(Учні складають прислів’я. Пояснюють, як вони його розуміють).

- Яка ж головна думка байки? (бути доброю, щирою людиною, говорити тільки правду, не шукаючи вигоди)

VII. Підсумок уроку

1. Фронтальне опитування.

- На що схожа байка за будовою? (На вірш)

- Якого розміру байка? (Невеличкого)

- Хто є головними героями? (Тварини, рослини)

- Кого зображує автор в образах тварин? (Людей)

- У скільки років почав писати байки Л.І. Глібов?

- Як називався перший твір Л. Глібова?

- Скільки байок написав Л. Глібов?

 2. Метод «Незакінчені речення».

- Діти, закінчіть речення:

Найбільші труднощі я відчув …

Я не вмів, а тепер вмію …

Цей урок навчив мене…

Після цього уроку я зможу …

У подальшому я хотів би навчитись…

3. Побажання учням

- Пам’ятайте про те, що вам у житті теж можуть зустрітися улесливі люди.
Знайте, що це лихі люди. Вони не кажуть правди, щирих слів, а захвалюють там, де не слід цього робити, на погане кажуть добре. А ми можемо вірити їм і не будемо прагнути стати кращими.

- Діти, я бажаю вам бути завжди чесними, справедливими, без потреби не вихваляти один одного.

4. Виставка книг

VIII. Оцінювання
Ось і уроку кінець

Хто працював, той молодець!

Всі дружні й активні були увесь час.

Хороші оцінки сьогодні у вас.

IX. Домашнє завдання (Слайд 23)

1. Читати байку в особах.

На вибір:

2. Намалювати ілюстрацію до байки.

3. Підібрати загадки про зозулю, півня, горобця.

4. Вивчити байку напам’ять.

 X. Перегляд мультфільму «Кукушка и Петух» (Слайд 24)

Переливає  з  пустого  в  порожнє.

Два  брехуни  одної  правди  не скажуть.
 

(Правдивий, улесливий, справедливий, обереж­ний, спокійний, боягузливий, мудрий, самовпевнений, нав'язливий, фальшивий, уважний, брехливий, лякливий, сміливий, безсоромний, безтактний, добрий, ввічливий)

(Правдивий, улесливий, справедливий, обереж­ний, спокійний, боягузливий, мудрий, самовпевнений, нав'язливий, фальшивий, уважний, брехливий, лякливий, сміливий, безсоромний, безтактний, добрий, ввічливий)

Эзо́п (др.-греч. Αἴσωπος) — легендарный древнегреческий поэт-баснописец.

Павичі – великолепнейшие птиці в світі, що представляють сімейство Фазанові. Але близька родичка цих величних пернатих – звичайна курка (вони найбільші з курообразних

Жар-Пти́ця — у східнослов'янській народній творчості — казковий птах сонячного царства із сліпучо-золотавим, мов жар, пір'ям (тому птаха називають ще золотою птицею); одного його пера досить, щоб освітити ввесь казковий сад. Жар-Птиця символ щастя.