Конспект уроку з Харківщинознавства для 9-го класу на тему «Демографічна характеристика та національний склад»

 

 

 

Конспект уроку

з Харківщинознавства

для 9-го класу

на тему

«Демографічна характеристика та національний склад»

 

 

Підготувала

учитель історії та правознавства

Комунального закладу

«Першотравнева ЗОШ І-ІІІ ступенів

Зміївської районної ради

Харківської області»

Вистороп Тетяна Василівна

 

 

 

2018

Тема. Демографічна характеристика та національний склад   (Слайд 1)

Мета: ознайомити учнів з демографічною ситуацією і національним складом населення Харківської області, визначити особливості природного і механічного руху, статевовікового та національного складу та чинників, що їх зумовлюють; розвивати навички аналізу статистичних даних, складання графіків і діаграм; виховувати інтерес до вивчення свого рідного краю. (Слайд 2)

Обладнання: підручник, роздатковий матеріал, мультимедійна презентація, проектор.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

1. Організаційний момент.
2. Актуалізація опорних знань учнів. Перевірка домашнього завдання.

1. Установіть хронологічну послідовність подій.   (Слайд 3)

Скасування Слобідсько-Української губернії (1780)

Проголошення Радянської України (1917)

Утворення Харківської губернії. (1835)

2. Укажіть рису сучасного ЕГП області, яка найбільше гальмує її розвиток:   (Слайд 4)

а) сусідство з Росією;

б) відсутність виходу до моря;

в) відсутність судноплавних річок;

г) віддаленість від центральної частини країни.

3. Укажіть сусідній з Харківщиною регіон, найрозвинутіший індустріально:    (Слайд 5)

а) Полтавщина; б) Сумщина;  в) Придніпров’я;  г) Центральне чорноземя Росії

4. Бесіда за запитаннями.

• Чому кількість населення поступово змінюється? Визначте історичні події ХХ ст., які вплинули на чисельність населення Харківщини.
• Які чинники впливають на розміщення населення? Визначають картину розселення на території області?
• Які чинники впливають на природний рух населення? Які демографічні зміни відбуваються в Україні?
• Які види міграції ви знаєте? У чому полягає особливість міграційних процесів в Україні?
• Який статево-віковий склад населення України? Які зміни відбуваються у віковій структурі населення?
• Чим пояснюють багатонаціональний склад населення?

3. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

1. Робота з візуальним джерелом.

• Розгляньте зображення.
• Чи є актуальним цей склад для України? А для нашої області?
• Чи знаєте ви. Як змінився склад населення області за останні 15 років?
• А яка кількість національних меншин проживає на території області?
• Саме на ці та інші питання ми будемо сьогодні говорити.

4. Вивчення нового матеріалу.

План

1. Кількість і густота населення.
2. Природний рух населення області.
3. Механічний рух населення.
4. Статево-віковий склад населення.
5. Національний склад населення.

1. Слово вчителя.

Харківська область – одна з найбільш населених областей України. Станом на 1 січня 2013 р. в області проживає 2 млн 744,4 тис. осіб. Це – 6 % від усього населення України. Поступається вона лише Донецькій, Дніпровській та Київській. (Слайд 6)

На Харківщині триває процес депопуляції. Між переписами 1989 та 2001 рр. населення області скоротилося з 3197 тис. до 2914 тис. осіб. (на 283 тис, або 9 %).    (Слайд 7)

Перепис населення – єдиний процес збирання, узагальнення, оцінювання, аналізу й публікації демографічних, економічних і соціальних даних, які відносяться за станом на певний час до всіх осіб в країні або її частині. (Слайд 8)

2. Робота з картою області.

• Визначте райони з найбільшою густотою населення на км².

Густота населення Харківської області – 87 осіб на км². Найщільніше заселені місто Харків та приміська зона, а також північно-західна частина області. Густота населення південних та східних районів не перевищує 25 осіб на км², а Сахновщинського та Барвінківського районів менше 15 осіб на км².

3. Слово вчителя.

Чисельність населення Харківської області постійно зменшується. У сільській місцевості цей процес почався ще у 1959 р. через падіння народжуваності та скорочення тривалості життя, з 1991 р. скорочується і міське населення. На сьогодні народжуваність становить 10,0 %, а смертність – 14,6 %.

Зниження рівня народжуваності пов’язують з переходом до європейського типу шлюбних відносин. Однією із важливих причин також є зміна становища жінки у суспільстві.

Зростання смертності також пов’язано із соціально-економічними чинниками. Все це потребує запровадження активної демографічної політики підтримання сімї як на державному рівні так і органами місцевого самоврядування.

Демографічна політика – система адміністративних, економічних, пропагандистських та інших заходів, за допомогою яких держава впливає на природний рух населення у бажаному напрямку.   (Слайд 9)

4. Робота з додатковими джерелами.

Міграційний рух населення у Харківській області у 2011 році**

Загальна міграція поділяється на три потоки: внутрішньорегіональну, міжрегіональну та міждержавну. У складі внутрішньо регіональної міграції (59,9% від усіх прибулих та 61,1% від усіх вибулих) переважав рух населення із сільської місцевості у міські поселення. За рахунок цього у 2011 році міське населення збільшилось на 6 осіб.

Міжрегіональна міграція в Харківській області (37,0% від усіх прибулих та 36,9% від усіх вибулих) у 2011 році мала додатне сальдо, яке складало 366 осіб. Серед прибулих у Харківську область переважали мігранти з Донецької (15,8%), Луганської (15,1%), Полтавської (12,5%), Сумської (9,7%), Дніпропетровської (8,2%) областей. Серед вибулих в інші регіони найбільше виїхали у Донецьку (16,5%), Луганську (11,2%), Полтавську (10,3%), Дніпропетровську (8,3%), Сумську (8,1%) області. Тобто, найбільш суттєвим міжрегіональний міграційний обмін був з областями України, які межують з Харківщиною. У 2011 році міждержавна міграція (3,1% від усіх прибулих та 2,0% від усіх вибулих) мала додатне сальдо – 468 осіб. В область прибуло 129

іммігранти, вибуло за межі України 825 емігрантів. Найінтенсивнішим був рух з Російською Федерацією – прибуло 509 осіб, вибуло – 324 особи, за рахунок чого сальдо міграції було додатнім і становило 185 осіб. Найбільш суттєвим сальдо міграції в потокообміні з країнами було з В’єтнамом (107 осіб), Азербайджаном (95 осіб), Грузією (51 особа) та Вірменією і Молдовою (47 осіб з кожною країною).Найбільш рухомою частиною всіх мігрантів були особи у працездатному віці: 81,0% серед прибулих (з них чоловіків – 47,3%, жінок –52,7%), 81,2% серед вибулих (з них чоловіків – 47,6%, жінок – 52,4%).

• Що таке міграційна рухливість?
• Які види міграції існують в області?
• Що таке маятникова міграція?
• Що характерно для міграційного руху області в 2011 році?

5. Слово вчителя.

На Харківщині спостерігається процес старіння населення. Середній вік досяг 40 років. Середня тривалість життя становить 69,2 роки. (Чоловіки – 63,8 роки, жінки 74,6 роки). Співвідношення чоловічого і жіночого населення складається на користь жінок.

Шлюби й розлучення також відносять до найважливіших чинників, що впливають на кількість населення. У сім’ях проживає 87% населення, 5% населення не мають сімей.

6. Робота з діаграмою (Слайд 10, 11).

• Розгляньте діаграму.
• Яка нація займає друге місце за кількістю населення в Харківській області? (Росіяни)
• Які дві національні меншини переважають в Харківській області? (євреї та білоруси).
• Чи живуть на території області представники інших національних меншин? Яких саме? Чому вони не представлені на діаграмі?

7. Слово вчителя.

Конституція України, стаття 11   (Слайд 12)

«Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України».

Українську мову рідною вважають 53,8%, російську – 44,3% населення Харківщини. Особливості етнічної культури Харківщини дають підстави стверджувати про формування етнографічної групи українців – слобожан.

Етнографічна група – це локальна частина етносу, яка має спільну з ним етнічну самосвідомість, але відрізняється деякими рисами традиційно-побутової культури, місцевого діалекту. Вони мають свої локальні назви, етніконіми і самоназви. Зародження етнографічної групи спричиняє особливостями історичної долі народу.

5. Узагальнення та систематизація знань учнів.

1. Укажіть область України, яку Харківщина переважає за кількістю населення:

А) Донецька;    Б) Дніпровська;     В) Київська;      Г) Луганська.

2. Укажіть район з найбільшою густотою населення:

А) Дергачівський;     Б) Зміївський;   В) Балаклійський;   Г) Чугуївський

3. Бесіда за запитаннями.

• Що таке перепис населення? З якою метою його проводять?
• Як розміщується населення на території області? Від чого це залежить
• Від чого залежить природний рух населення області?
• Які заходи може використовувати держава для демографічного росту населення?
• Назвіть причини міграції населення області.
• Назвіть національні меншини області.

6. Підсумки уроку.
7. Домашнє завдання.

1. Опрацювати § 42 підручника
2. Побудувати графік зміни чисельності населення Харківської області за даними переписів.
3. За даними таблиці 42.3, побудуйте діаграму національного складу населення Харківщини.