Конспект уроку з української мови на тему: «Складні випадки правопису слів із ненаголошеними голосними. Чергування голосних»

Про матеріал

Конспект уроку з української мови на тему: «Складні випадки правопису слів із ненаголошеними голосними. Чергування голосних» Підготувала: Московченко Оксана Миколаївна, викладач української мови і літератури Державного навчального закладу "Глухівське вище професійне училище"

Перегляд файлу

Тема. Складні випадки правопису слів із ненаголошеними голосними. Чергування голосних.

Мета уроку: повторити правила про написання слів з ненаголошеними голосними; удосконалювати уміння правильно писати слова з ненаголошеними голосними, знаходити й виправляти орфографічні помилки у писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати в учнів повагу до рідної мови, а також відчуття її краси як основи естетичного виховання.

Очікувані результати: після уроку учень: володіє правилами української літературної вимови, правопису; користується орфоепічним, орфографічним, тлумачним словниками, словником іншомовних слів, словником синонімів;

обґрунтовує правильність написання слова чи словосполучення;

Обладнання: таблиця, роздатковий матеріал.

Тип уроку: комбінований

Перебіг уроку

Ӏ. Організаційний момент.

Психологічне налаштування. Слово вчителя

-З'ясування емоційної готовності учнів до уроку (учні виражають свій настрій за допомогою дієслів: нервуюся, чекаю, сподіваюся. Учитель бажає успіху на уроці.

IӀ. Повторення вивченої теми. Перевірка домашнього завдання.

III. Підготовка учнів до активного свідомого засвоєння нового матеріалу.

3.1. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.

3.2. Актуалізація опорних знань.

Бліц – тестування (демонстрація через блог викладача)

3.3. Оголошення теми уроку, цілевизначення, планування діяльності.

1.Запис теми уроку.

2. Цілевизначення та планування роботи.

-Повідомлення теми та мети уроку.

- Колективне визначення цілей уроку.

Цілі уроку(знати…уміти…)

3. Запис у зошитах «Таблиця самооцінки»

Зміст запитання	На початку уроку	Вкінці уроку
1.Чого я чекаю від сьогоднішнього уроку?
2. Перевірка опорних знань із теми «Складні випадки правопису слів із ненаголошеними голосними. Чергування голосних».
1. Знаю все.
2.Знаю майже все.
3. Знаю мало.
4. Нічого не знаю.

IV. Сприйняття і засвоєння учнями нового матеріалу.

1.Слово вчителя.

Запис у зошитах.

В українській мові лише три голосні в ненаголошеній позиції вимовляються невиразно. Це о, е, и.

1. Слід пам’ятати, що в складах з ненаголошеним о пишеться та сама літера, що й під наголосом, напр.: голубка, бо голуб, розумний, бо розум, робити, бо робить.
У деяких словах сумнівний о наголосом не перевіряється, напр.: союз, лопух, сокира. Правопис цих слів треба запам’ятати.

2. В окремих словах перед постійно наголошеним а(я) у вимові і на письмі маємо а, напр.: багатий, багато, багач, багатство (пор. рос.: богатый, богатство), гарячий, гарячка, гаразд, кажан, калач, качан, хазяїн, багатир (багач), гаряче (але: солдат, лопата, гончар, корявий, поганий, ропа, товар, богатир (велетень), монастир).

1. Ненаголошені е та и в ненаголошеній позиції у вимові наближаються один до одного.
Слід пам’ятати, що в ненаголошених складах пишеться та сама літера, що й під наголосом, напр.: великий, бо велич, земля, бо землі, клекотати, бо клекіт, держи, бо одержати, неси, бо несений, шепотати, бо шепіт, щеміти, бо щем; криве, бо криво, широкий, бо широко.
Слова левада, леміш, кишеня, минулий, які мають постійний наголос, перевіряються за словниками.

2. Е також пишеться:
а) У групах -ере-, -еле-: дерево, берег, серед; селезень, шелест, пелена, зелень.
б) У суфіксах -ен-, -еня-, -енк-, -еньк-, -есеньк-, -ечк-,
-тель, -ер: доручений, гусеня, Петренко, ніженька, гарнесенький, сонечко, учитель, восьмеро.
в) Якщо е при зміні слова випадає: вітер, бо вітру, березень, бо березня, хлопець, бо хлопця, травень, бо травня.

3. И завжди пишеться:
а) У групах -ри-, -ли- між приголосними у відкритих складах: тривога, дрижати, кривавий, стримати, глитати.
б) Зрідка ненаголошений и в групах -ри-, -ли- перевіряється наголосом: тримати (стримувати), кришати (крихта), блищати (блиск).
У ряді слів не під наголосом відповідно до вимови пишеться
-рі-, -лі-: дрімати, дрімливий, дрімота, тріщати, перебріхувати, злітати.
V. Закріплення одержаних знань

1. Робота із зошитом - посібником.

Завдання 2. Прочитати приповідки, прислів’я, приказки та народні прикмети. Як ви їх розумієте? Пояснити. Виділити слова з ненаголошеними е, и. До яких правил їх можна навести як приклади? Накреслити таблицю й заповнити її.

Правило	Приклади
1.
2.

Два гриби в один борщ — то забагато.

Таке життя, як моє, не варте й печеної цибулі.

Яка пшениця, така й паляниця.

Багатий дивується, чим бідний годується.

Багачеві ведеться, бо йому й півень несеться.

Біда — великий учитель.

Біда не ходить лісом, а між людьми.

Тиха вода береги ломить.

Кривда людська боком вилазить.

Причепили ще й гіркого до лихого.

Літо з дощами — осінь з грибами.

Багато зимою інею — на врожай.

Про землю піклуйся — золотим зерном милуйся.

Зимою день малий, нитка довга, а весною день великий, а нитка коротка.

Орачеві земля — мати, а ледарю — мачуха.

Ліс великий, а путнього дерева не знайдеш.

Завдання 2. На місці крапок поставте е(є) чи о(ьо), йо.

Черешн...вий, оранж...вий, полудн...вий, вермішел...вий, марганц...вий, груш...вий, вогн...вий, деш...вий. квасол...вий, перц...вий, магні...вий, алич...вий, емал...вий, овоч...вий, ясен...вий, яблун...вий, чебрец...вий.

Завдання 3. Замість крапок вставте потрібні літери (о – а, и – і).

Г…рячий, п…ганий, х…зяїн, …пельсин, к…р…вай, б…гатство, б…гато, кр…пива, ч…нити, г…ркий, х…зяйнувати, п…ром, к…слота, р…зуміти.

Завдання 4. Перекладіть українською мовою слова, запам’ятайте правопис цих слів. Зверніть увагу на розбіжності у вимові слів в українській та російській мовах.

Горячий, богач, богатство, главный, хозяйничать, работа, награда, крапива, еда, украинский, румянец, колодец, кровь, дрожжи.

Завдання 5.Виконання вправи (Ющук І.П. Практикум з правопису української мови)

2.Робта із схемою – довідкою «Чергування голосних»

3.Робота із папкою «Наукова організація праці на уроках української мови» (схема фонетичного розбору слова).

II. РОБОТА З КАРТКАМИ

Картка №1

Зробити фонетичний розбір слова

Гарячий

Картка №2

Зробити фонетичний розбір слова.

Крохмаль

Картка №3

Зробити фонетичний розбір слова

Вишня

III. РІЗНОРІВНЕВИЙ ДИДАКТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ

Картка – довідка

Ненаголошені голосні о чи а? е чи и? и чи і?

Правило	Приклад
1. У складах із буквами на позначення ненаголошених о, е, пишеться та сама буква, що й під наголосом	носити — носить, кожух — кожа, зачесати — чеше, злегенька — легше, вишневий — вишня, примирити — мирний
2. У кількох дієслівних коренях о чергується з а (перед суфіксами -а-, -ува-), е чергується з и (перед суфіксом -а-)	гонити — ганяти, клонитися — кланятися, котити — обкачати, кроїти — краяти, ломити — ламати, допомогти — допомагати, вискочити — скакати, схопити — хапати, проводжати — випроваджувати; беру — збирати, змертвіти — вмирати, видерти — видирати, перу — обпирати, витерти — витирати, стелити — застилати, клену (кляну) — проклинати
3. Пишеться а перед складом з а (я) в деяких словах	багато, багатир (= багач), гарячий, гаразд, кажан, калач, качан, хазяїн і похідні від них, але: богатир (= силач), слов'яни, кропива, крохмаль, козак
4. Пишеться е: а) у сполученнях -ере-, -еле-; б) коли е при зміні слова випадає; в) при чергуванні з і	черевик, пелена, шевця (швець), праведний (правда), летіти – літати, променя – промінь, каменя – камінь
5. Пишеться и: а) у сполученнях –ри-, -ли-; б) у тих випадках, коли в російських словах пишеться и або ы.	тривожитися, глитати, але: дрімати, пролітати, писати (рос. писать), рибина (рос. рыбина)
6. Пишеться і: а) на початку слова; б) при чергуванні з о або е; в) у тих випадках, коли в російських словах пишеться о або е.	імла, інакше, іржавіти. щічка – щока, щітка – щетина, війна (рос. война), ціна (рос. цена)

VI.Загальний підсумок уроку. Рефлексія. Цінювання (похвалить) та вмотивування. Коментар оцінок.

1.Слово вчителя.

- Ось і підійшов до кінця наш урок. Повернімося до таблиць самооцінки й позначимо відповіді на ті ж самі запитання. Чи покращилися ваші знання? Сподіваюся, наш урок дав позитивні результати.

2. Контрольно – оцінювальний етап.

4. Контрольно – оцінювальний етап

-Рефлексія. Оцініть самостійно свою роботу на уроці та знання з вивченої теми