Корінь.Кореневі системи.Видозміни кореня

Лук'янченко Л.В. Учитель біології ХЗОШ №40

Ко́рінь — вегетативний орган з необмеженим ростом, який забезпечує закріплення рослин у субстраті, поглинання і транспорт води та розчинених у ній мінеральних речовин та продуктів життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів і коренів інших рослин, первинний синтез органічних речовин, виділення в ґрунт продуктів обміну речовин і вегетативне розмноження.

Закріплюють рослину в ґрунті. Поглинають і транспортують воду і розчинені в ній поживні речовини. Вегетативне розмноження. Первинний синтез органічних речовин. Виділення в ґрунт продуктів обміну речовин.

Сукупність всіх коренів (головного, бічних різних порядків та додаткових) утворює кореневу систему. За формою розрізняють два типи кореневих систем: стрижневу і мичкувату.

Кореневі системи Стрижнева Мичкувата

Стрижнева має добре виражений головний корінь, який займає в ґрунті вертикальне положення; від нього відходять бічні корені, що розміщуються в ґрунті радіально. Вона трапляється у більшої частини дводольних рослин.

У мичкуватої немає добре вираженого головного кореня, системи всі корені майже однакові за розмірами, за походженням це додаткові корені, які пучком ростуть від основи стебла. Мичкувата коренева система формується під час кущіння. При цьому на підземній частині стебла утворюється вузол кущіння, з якого розвиваються додаткові корені, що й веде до утворення мичкуватої кореневої системи. Така система характерна для більшості однодольних рослин.

Корнеплоди утворюються з головного кореня та з нижніх частин стебла. В них накопичується велика кількість органічних речовин. Корнеплоди морква, буряк, редиса, ріпи – важливі овочеві культури.

поживні речовини відкладаються в бічних коренях

вбирають воду з повітря.

утримують рослину (кукурудза, баньян)

закріплюють рослину (плющ).

у паразитичних рослин (повитиця,заразиха).

забезпечують дихання у болотних рослин .