Костянтина Малицька. Урок за поетичними творами, що стали народними піснями.

6 клас література

Тема уроку: Література рідного краю. Урок за поетичними творами Костянтини Малицької, що стали піснями.

Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Костянтини Малицької, її віршами, що стали народними піснями; поглибити знання учнів про ліричний жанр; розвивати навички виразного читання напам’ять поетичних творів; вміння визначати художні засоби, використані у творі; виховувати любов до рідного краю, рідної землі, вміння бачити прекрасне навкруги.

Учні знатимуть: найголовніші біографічні відомості про Костянтину Малицьку, цікаві епізоди з її життя, зміст прочитаних поезій.

Учні вмітимуть: виразно читати вірші, передавати почуття, настрій вірша; знаходити художні засоби і з’ясовувати їхню роль у творі.

Обладнання: портрет К. Малицької, аудіозаписи пісень письменниці, відеоролик, мультимедійна дошка, «Палітра настрою».

Міжпредметні зв’язки: музика, образотворче мистецтво, історія.

Методи, прийоми і форми роботи: розповідь учителя, бесіда, виразне читання, оформлення «палітри настрою», «Незакінчене речення», «Доміно», випереджаюче завдання для науковців, «прес», гронування, складання сенкана, мультимедійна презентація.

Епіграф: Взяв би я бандуру, настроїв, заграв,

                 Щоби голос пісні до небес лунав;

                 Нивами, водами, понад лугів цвіт,

                 Гей, летіла б пісня у далекий світ.

                                                   Костянтина Малицька

 

Перебіг уроку

І. Мотиваційний етап.

   1. З’ясування емоційного стану учнів.

Кожен наш день не схожий на інший. Щодня ми дізнаємося про щось нове, робимо маленькі відкриття, створюємо гарний настрій. Сьогоднішній урок не буде винятком. Я хочу запросити вас до чарівного світу художньої літератури, до нових творчих досягнень. Але пам’ятайте, що запорукою успіху є гарний настрій. Продемонструйте, будь ласка,  свій настрій у квітах. Оберіть той колір і ту квітку, які найбільше співпадають із станом вашої душі і приклейте на галявину—«Палітру настрою».

   Подивіться, яка красива у нас вийшла галявина. Ми різні, маємо різний настрій, думки, ідеї. А значить, нам буде цікаво працювати разом.

  2. Слово вчителя з елементами бесіди.

Рідний край! Неосяжна й прекрасна наша Батьківщина! Цікава й багата її історія! І саме любов до України і вірність їй, захоплення її красою і неповторністю завжди надихали письменників до написання творів. Серед них і Костянтина Малицька, яка належить до когорти сподвижників українського національного руху ХХ століття. Вона—педагог європейського рівня, поетеса, прозаїк, перекладач, бібліограф, редактор.

--Отже, про кого піде мова на сьогоднішньому уроці?

--Що ви знаєте про Костянтину Малицьку?

--Який твір цієї авторки ви читали у 5 класі?

--Сформулюйте тему нашого уроку.

--Чого ви очікуєте від нашої зустрічі?

ІІ. Цілевизначення і планування.

1. Повідомлення теми і мети уроку. Визначення основних завдань.

Отже, на сьогоднішньому уроці ви познайомитесь з основними віхами життєвого і творчого шляху Костянтини Малицької, з її поетичними творами, що стали народними піснями.

Ви будете виразно читати вірші поетеси і передавати при цьому їх почуття і настрій, а також знаходити яскраві художні засоби і з’ясовувати їхню роль у творі. Епіграфом уроку є слова самої К. Малицької:

І пісня, складена К.Малицькою, полетіла на весь світ. Її співають не тільки на Україні, але й далеко за її межами.

ІІІ. Розкриття теми уроку.

1. Біографічна замальовка. Вчитель.

Костянтина Малицька—українська письменниця, педагог, культурно-освітній діяч Галичини. Здобувши кваліфікацію педагога, вона все життя провела, працюючи в галицьких та буковинських селах і містечках. Працювала під псевдонімами Віра Лебедова, Чайка Дністрова, Горський Стефан, Кропивницька Віра, Ростик та інші. Творчий доробок письменниці становить 50 літературних творів 9 оповідання, поезії, публіцистика, п’єси).

 З біографією нас ознайомлять представники групи науковців… Уважно слухайте повідомлення, щоб ви після прослуханого могли виконати наступний вид роботи—«Доміно» про життя і діяльність письменниці.

   2.Учнівське повідомлення.

   Костянтина Малицька народилася 30 травня 1872 року в селі кропивник Калуського району Івано-Франківської області. Батько майбутньої письменниці був парохом місцевої громади. Мати також походила з родини священиків.

   Навчалася Костянтина у школах Станіславова (нині Івано-Франківська), потім училася у Львівській духовній семінарії. Саме в цей час вона починає віршувати.

   У 1892 році, закінчивши навчання у Львові, Костянтина повертається на Станіславщину, оселяється в Галичі і 11 років працює вчителькою. Вже тут почав яскраво виражатися організаторський та педагогічний талант Малицької: вона заснувала читальню «Просвіти», брала активну участь у церковному хорі. Пише і друкує в Галичі твори, які підписує псевдонімом Чайка Дністрова.

   У 1913 році Костянтина Малицька переїжджає у село Лужани, що біля Чернівців. На Буковині вона організувала кілька жіночих гуртків.

 

   У 1906 році народна вчителька отримала запрошення працювати в першій українській приватній дівочій школі імені Т. Шевченка, заснованій у Львові. Тут, у Львові, аж до початку Першої світової війни вона редагує журнал

«Дзвінок», працює в педагогічних товариствах: «Рідна школа», «Крайове товариство охорони дітей і опіки над молоддю».

   Перша світова війна була поворотним пунктом у долі К. Малицької. Російські війська, які захопили Галичину, спровадили її подальше від України—у Сибір. Але і там, у Красноярському краї, вона заснувала українську школу імені П. Котляревського, а в 1921 році учні цієї школи дали в Красноярську перший український Шевченківський концерт. У цьому ж році доля привернулася до письменниці, і вона отримала змогу повернутися в Галичину.

   Повернувшись до Львова, К. Малицька приділяє багато уваги розвитку українських шкіл, захоплюється кооперативним рухом, створює крамниці для фінансової допомоги освітянам, запровадила в школах тестування, анкетування.  У 1934 році, при її безпосередньому сприянні, було підготовлено 500 тестів для визначення в учнів ступеня концентрації їх уваги, абстрактного мислення, зорової пам’яті, вміння орієнтуватися в просторі.

   Життєвий шлях письменниці завершився у древньому Львові—17 березня 1947 року.

2. Складання «Доміно» на дошці.

3. З історії створення пісні «Чом, чом, земле моя». ВКЛЮЧИТИ ЗАПИС ПІСНІ У ВИКОНАННІ СОЛОВЯНЕНКА( ВІДЕОКЛІП).

Вчитель. Кожна людина смертна, її вік недовгий. Але людина має душу, і те, що створено її душею, залишається жити в душах інших людей. Це і пісні, і музика, і поезії. Живуть у душах людей і вірші Костянтини Малицької, що стали народними піснями. Поетеса написала багато нових поетичних творів на старі мотиви. До найпопулярніших належить пісня «Чом, чом, земле моя». Адресована молоді, пісня виходить за свої рамки і набирає широкого звучання. Вона написана в 1904 році, коли її авторка працювала на Буковині вчителькою.

   На початку 70-х років ХХ століття, завдяки Буковинському ансамблю, його художньому керівнику А. Кушніренкові та могутньому таланту Д Гнатюка, в репертуарі якого цей твір був майже 30 років, пісня народжується вдруге, розходиться по всій Україні. Цю пісню співав і

А. Солов’яненко. Послухаймо запис пісні у його виконанні.

4. Робота над змістом пісні.

* Які почуття викликала у вас пісня?

* Чи можна цю пісню назвати народною? Чому?

* Повторне прослуховування пісні. Підготовлений учень читає напам’ять вірш.

* Метод «Прес».

   --Твір «Чом, чом, земле моя»--це вірш-пісня, тому що…

   --Пісня—це…

   --За авторством пісні є…

   --Я знаю ще такі літературні пісні…

* Бесіда.

   --Які почуття відтворено у вірші?

   --Яка тема пісні? ( відтворення щирих почуттів ліричного героя, який захоплюється красою рідної землі).

   --Що возвеличує поетеса? (Ідея: возвеличення прагнення людини любити свій рідний край, за який пролито кров).

   --Ким є людина, яка любить свій рідний край, дбає про добробут народу, його волю і освіту? ( Патріот).

  --Що означає бути патріотом?

   --Притишено звучить у пічні простеньке, на перший погляд, але таке сокровенне питання: «Чом, чом, земле моя, так люба ти мені?».. І ми, мов на картині, бачимо переливи води, смарагдову зелень лісів, чуємо тьохкання соловейка, ніжний дзвіночок голосу жайворонка. Подібні запитання ставляться читачам не для того, щоб отримати на них відповідь, а щоб привернути їхню увагу до певної думки або самим запитанням ствердити її. Такі запитання називаються…риторичними.

  --Які ще художні засоби використала поетеса, розповідаючи про свою любов до рідної землі? ( ЕПІТЕТИ: моя земля, пахучий край, рідний край; ПОВТОРИ).

5. Інші пісні поетеси, що стали народними піснями.

К. Малицька—мужня і сильна духом жінка. Вона мала свої усталені погляди щодо мети людського існування:

Сильні тілом, завзяті духом,

Викуємо плем’я молоде,

Що не впаде під катів обухом

І на зраду не піде.

   Перша світова війна стала поворотним моментом у долі Малицької У цій війні брали участь і Українські Січові Стрільці—перша суто українська військова організація. Саме Січові Стрільці надихнули поетесу на створення багатьох патріотичних пісень, які миттєво розійшлися серед «січовиків». Це такі відомі пісні: «В Січ ставай!», «Поставали козаченьки», «Вгору прапор!», «Січовий поклик», «Взяв би я бандур», «У Січі, у Січі..» та інші. Хто ж такі «січовики» і що це за «Січ», про які писала поетеса? Повідомлення про це нам підготував учасник групи науковців…

 

6. Учнівське повідомлення про УСС.

    Ще на початку ХХ століття у нас, на Західній Україні, почали з’являтися спортивно-культурні товариства «Січ» та «Сокіл». Перший осередок «січі» виник у селі Завалля Снятинського району Івано-Франківської області 5 травня 1900 року за ініціативою Кирила Трильовського. Ця Завалівська «Січ» набула великої популярності, і дуже швидко такі товариства почали утворюватися і по всій Галичині. У 1912 році «Січі» об’єдналися в Український січовий союз на чолі з К. Трильовським. На 1914 рік нараховувалося більше 900 «Січей». Назва «Січ», її статутний устрій відбивали атмосферу козацького способу життя. це особливо приваблювало юнаків і кликало їх у січові ряди. Спочатку стрільці вивчали і поширювали досвід життя демократичної держави Запорізька Січ. Вони засвоювали побут запорозьких козаків, умови їхніх військових походів, культуру. Стрільці співали козацьких пісень, дещо їх переробляли. Так, наприклад, пісню «Їхав козак на війноньку» співали як «Їхав стрілець на війноньку». Згодом почали з’являтися і власні оригінальні слова та мелодії. Їх стали називати стрілецькими піснями.

У ході розповіді переключати поступово 6 слайдів про Січових Стрільців.

7. Пісня «Січовий поклик».

   Саме за патріотичні вірші, написані для «січовиків», а також за активну громадську та просвітницьку роботу російські військові, як тільки окупували Галичину, відправили К. М. у далекий Сибір. Її стрілецькі пісні були дуже популярними. Так, наприклад, пісню «Не миритись, милі браття» члени «Січі» виконували різноманітні вправи. Зміст цієї пісні дуже сміливий, закликає до боротьби. Саме тому протягом кількох десятиліть ця пісня була для галицьких українців своєрідним національним гімном. Послухаймо її.

УЧЕНЬ ВИРАЗНО ЧИТАЄ НАПАМ’ЯТЬ ВІРШ.

--До чого закликає поетеса? ( ДО БОРОТЬБИ).

--Якою була ця боротьба для українців? ( ВИЗВОЛЬНОЮ).

--Прокоментуйте, як ви розумієте слова з вірша-пісні «Січовий поклик»:

Разом, сміло під прапор наш,

Най нас клич на бій веде;

Тільки смілі пут не знають,

Тільки смілих воля жде!

( Тільки сміливі і відважні не будуть у кайданах, а будуть вільними).

 

8. Пісня «В Січ ставай!».

  Серед інших січових пісень, створених письменницею, чи не найкращою є пісня-заклик «В Січ ставай!»

УЧЕНЬ ВИРАЗНО ЧИТАЄ НАПАМ’ЯТЬ ВІРШ.

--Які слова цього вірша виявилися пророчими? ( Розіб’є кайдани, відворожить тьму, верне Україні свободу).

--Кому нема місця в рядах Січі? ( «хто рабськи спину вниз хиляє», «хто ворожій силі йде під лад»).

9.  Великою популярністю користувалися і пісні «Марш соколів» та «Січ в поході».  

УЧНІ ЧИТАЮТЬ ВІРШІ.

--Який заклик сяє на прапорі Січового товариства? Як ви його розумієте?

( Усі за одного, один за всіх).

IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Гронування.

   То якими постають січові стрільці із прослуханих віршів-пісень? Дамо відповідь на це питання, виконавши гронування.

• Чи можна Січових Стрільців вважати патріотами? Чому?
• А Костянтину Малицьку? Чому?

2. Складання сенкана із словами «Січові Стрільці» і «Патріот».

3. Бесіда.

• То чому пісні К. Малицької стали народними піснями?
• Про що це свідчить?
• Що нового ви дізналися на уроці?
• Що саме візьмете із собою у подальше життя?
• Чи виправдалися ваші сподівання від сьогоднішнього уроку?

4. Оцінювання.

V. Домашнє завдання.

  Підготуватися до контрольної роботи.

Повторне звернення до епіграфа уроку.

 Прослуховування запису пісні К. Малицької «Взяв би я бандуру» у виконанні Квітки Цісик.

Стрільці                                                                                                 Костянтина Малицька

Мужні, сміливі                                                                                       Талановита, мужня

Захищають, люблять, борються                                                      Творить, любить, бореться

Патріоти.                                                                                                             Патріот