Краєзнавчо-дослідна робота на тему "Фізико-географічне положення Новосанжарського району"

Про матеріал
ВСТУП Актуальність теми дослідження. Розвиток регіонів на сучасному етапі є одним із пріоритетних напрямків державної регіональної політики, мета якої полягає у створенні відповідних умов для динамічного розвитку України та її регіонів, підвищення рівня життя її населення. Досягнення поставленої мети потребує, зокрема, глибокого вивчення, аналізу і дослідження географічного середовища, у якому взаємодіють природа і суспільство. Динамічний та збалансований розвиток районів постає однією з найважливіших проблем подальшого впровадження ринкових відносин та суспільних перетворень в Україні. У зв’язку з цим по-новому розглядаються проблеми географічного положення району, оцінки природних умов і ресурсів та їх впливу на територію району.
Перегляд файлу

КУНЦІВСЬКА ЗАГАЛНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ

                 

                          

 

 

КРАЄЗНАВЧО-ДОСЛІДНА РОБОТА НА ТЕМУ

«ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ                                              НОВОСАНЖАРСЬКОГО РАЙОНУ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП.....................................................................................................................3

  1. Загальна характеристика та географічне положення району.................6
  2. Геологічна будова, рельєф та корисні копалини.......................................7
  3. Клімат.................................................................................................................8
  4. Внутрішні води.................................................................................................9
  5. Грунтово-рослинний покрив, тваринний світ..........................................11
  6. Природні дандшафти.....................................................................................13
  7. Екологічні проблеми та природо-охоронна діяльність..........................15
  8. ВИСНОВКИ....................................................................................................18
  9. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....................................................20
  10.  ДОДАТКИ.......................................................................................................21

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

     Актуальність теми дослідження. Розвиток регіонів на сучасному етапі є одним із пріоритетних напрямків державної регіональної політики, мета якої полягає у створенні відповідних умов для динамічного розвитку України та її регіонів, підвищення рівня життя її населення. Досягнення поставленої мети потребує, зокрема, глибокого вивчення, аналізу і дослідження географічного середовища, у якому взаємодіють природа і суспільство.

     Динамічний та збалансований розвиток районів постає однією з найважливіших проблем подальшого впровадження ринкових відносин та суспільних перетворень в Україні. У зв’язку з цим по-новому розглядаються проблеми географічного положення району, оцінки природних умов і ресурсів та їх впливу на територію району.

     Серед полтавських вчених вивченням природно-територіальних й природно-аквальних комплексів районів Полтавщини займались  Л. М. Булава, Л. М. Кушнір, С. М. Шевчук, О. М. Мащенко, О. М. Смоляр, В. П. Титаренко О. М. Байрак, М. І. Проскурня, Н.О. Стецюк та інші.

     Мета і завдання дослідження.

      Метою роботи  є комплексний фізико-географічний аналіз території Новосанжарського району.

     Для реалізації цієї мети було визначено такі основні завдання:

 виявити специфічні особливості географічного положення та скласти фізико-географічну характеристику Новосанжарського району;

• охарактеризувати флористично-фауністичні ресурси Новосанжарського району;

• описати  природні ландшафти Новосанжарщини та виявити їх зміни на сучасному етапі;

• проаналізувати екологічні проблеми та природоохоронну діяльність району

• взяти участь у Всеукраїнській експедиції учнівської та студентської молоді «Моя Батьківщина - Україна».

     Предмет дослідження -  комплексна фізико-географічна характеристика Новосанжарського району.

     Об'єкт дослідження - територія Новосанжарського району Полтавської області України.

     Методи дослідження. В процесі наукового пошуку використані: регіональних фізико-географічних і ландшафтних досліджень, системний підхід, історико-географічний, порівняльний, картографічний, порівняльний методи.

     Наукова новизна  полягає накопиченні нових фактів про комплексну географічну характеристику Новосанжарського району, і можуть використовуватися для оцінки природних умов і природних ресурсів Новосанжарського району та прогнозуванні їх подальших змін, в наукових цілях.

   Практичне значення роботи полягає в тому, що вона є спробою дати комплексну географічну характеристику Новосанжарського району. Результати цієї роботи можуть бути використані у навчально-виховному процесі, позакласних заходах. Також цей матеріал можна застосувати на уроках географії у 8-9 класах, на уроках-факультативах.

 

 

 

 

 

1. Загальна характеристика та географічне положення району

     З географічним положенням, розмірами, складом території пов’язані різноманітність природно – ресурсних, соціальних, економіко – географічних особливостей Новосанжарського району.

     Загальна площа Новосанжарського району складає 1,3 тис. кв. км. Займаючи 3,5% від території Полтавської області, він посідає 9 місце серед районів Полтавщини.

     Новосанжарський район розташований  в південній частині Полтавської області, на південь від м.Полтави у лісостеповій фізико-географічній зоні. (Рис. Д.1).

      Він межує з Решетилівським районом - на заході, Кобеляцьким – на південному заході, Машівським на сході, Дніпропетровською областю – на півдні і Полтавським районом – на півночі. Межі району майже на всьому протязі являються умовними і лише в північній частині вони частково йдуть по річці Тагамлик і Ворсклі.

    Кількість населення району становить  35,7 тис. чоловік, 2,4 % від населення області, з них: міського – 8,5 тис. осіб, сільського –27,2 тис. осіб.

     До складу району входять Новосанжарська селищна рада і 28 сільських рад, якіоб’єднують 80 населених пункти. (Рис. Д.2).

     Центр – селище міського типу Нові Санжари. Вони розташовані на р. Ворскла, за 31км від обласного центру – м. Полтави та за 7 км від залізничної станції«Нові Санжари» - с. Руденківка. (Рис. Д.3). Через район проходять автотраси  Полтава – Дніпропетровськ, Суми – Олександрія.

 

 

 

2. Геологічна будова, рельєф та корисні копалини

     В геологічному відношенні Новосанжарський район є складовою частиною Дніпровсько-Донецької Западини, що являє собою глибокий грабеноподібний прогин, який вкритий шаром осадових відкладів палеозойського й кайнозойського періодів.

     Територія району формувалася під впливом горотворних процесів вулканізму, трансгресії (наступів) древніх морів і накопичення потужних товщ морських відкладів, регресій (відступів) древніх морів і активізації ерозійних процесів, наступу і танення льодовиків антропогенного періоду. Кристалічний фундамент низовини занурюється у південно-західному напрямку. У цьому ж напрямку зростає потужність палеозойських, мезозойських та кайнозойських відкладів, яка заповнюють западину. У межах плато відклади полтавської серії вкриті ярусом строкатих глин, на який у деяких місцях залягають верхньопліоценові червоно-бурі глини. На пліоценових терасах палеогенові відклади перекриті алювіальними неогеновими пісками і строкатими глинами. Антропогеновий комплекс відкладів представлений дніпровською мореною, підморенними і надморенними водно-льодовиковими і озерно-льодовиковими утвореннями.

     Мінералого-петрографічною пам’яткою природи служать відслонення рудоносних пісків біля села Кунцеве. Потужна міоценова товща (5,5 м) пісків полтавської серії, розташованих на правому схилі Ворскли, містить такі рідкісні і цінні матеріали як рутил і циркон.

     Рельєф району сформувався під впливом блокових тектонічних рухів, соляної тектоніки, ерозійно-денудаційних та акумулятивних процесів. Виключно великий вплив на формування рельєфу здійснив Дніпровський льодовик. Потоки талих вод розчленували поверхню прильодовикових районів.

     Зараз у зв’язку із зростанням засобів виробництва і технічної могутності людини збільшується питома вага штучних форм у загальній структурі рельєфу області. Істотне місце серед штучних форм рельєфу займають кар’єри по добуванню нафти, газу, будівельних матеріалів тощо. До цієї ж групи форм рельєфу відносяться греблі, котловани штучних водосховищ і ставків, дамби, насипи для залізничних та автомобільних доріг, штучні зрошувальні канали, намиви піску під міську забудівлю тощо. Створіння цих споруд змінює природний рельєф Новосанжарського району і активізує негативні природні процеси – посилює ерозію, призводить до зсувів,підтоплення земель, заболочення. (Рис. Д.4).  З активністю ерозійних процесів пов’язане виникнення та поширення ярів і балок в Новосанжарському районі.

На рівнинних ділянках стародавніх терас та вододілах річки Ворскли зустрічаються округлі безстокові пониження – степові блюдця. Діаметр їх може бути різним – від 5 до 50 м, глибина – від 1 до 3 м. Невеликі блюдця заповнюються водою лише в період танення снігу або злив, великі блюдця нерідко, постійно зберігаючи воду, можуть бути заболоченими. Певну роль у створенні сучасного рельєфу Новосанжарщини відіграла так звана соляно-купольна тектоніка, коли в результаті збільшення тиску соляні товщі девонського та ранньопермського віку піднімалися на з великих глибин на поверхню, пронизуючи частково або повністю породи, що їх покривали.

 В Новосанжарському районі відкриті родовища нафти й газу, глини, піску і солі. Газові родовища – Руденківське, Степове. Нафтогазові – Ігнатівське, Мовчанівське, Новомиколаївське, Решитняківське, Горобцівське, Лиманське, Зачепилівське.Також є джерела мінеральних вод.

     Ще в 70-ті роки ХХ століття в смт Нові Санжари в тріасових товщах (глибина 425-455 м) були знайдені мінеральні води близькі за хімічним складом до джерел «П’ятигорський  нарзан», Сойми» та аналогічні водам Трускавця і Слав’янська. (Рис. Д.5). 

3. Клімат

     Територія Новосанжарського району належить до помірного кліматичного поясу, крайньої південної частини Атлантико-континентальної помірно вологої помірно теплої кліматичної області. Характер клімату взагалі зумовлюються комплексом чинників, основу яких складають:

- сонячна радіація;

- характер циркуляції повітряних мас;

- близькість великих водних мас;

- висота території над рівнем моря;

- тип підстилаючої поверхні.

     З урахуванням характеру цих чинників клімат Новосанжарського району може бути визнаний як помірно континентальний. Радіаційний баланс району в середньому за рік позитивний. Близько 75 -85% сонячного тепла, що засвоюється земною поверхнею протягом року, припадає на весну і літо. Пересічна температура січня -6,50С, липня +21,00С. період з температурою понад + 100С становить 165 днів. Опадів 480-500 мм на рік. Висота снігового покриву складає 8-10 см.

     Північна і західна частини району належать до недостатньо вологої, теплої, а південна і східна – до посушливої, дуже теплої агрокліматичних зон.

     До несприятливих кліматичних умов слід віднести: нерівномірний розподіл опадів в теплий період року, можливість зливових дощів у період збирання зернових культур, суховійні явища, малосніжні зими, часті відлиги з утворенням льодової курки, пізні весняні заморозки при цвітінні садів і після появи сходів теплолюбивих культур.

 

4. Внутрішні води

     У гідрологічному відношенні територія Новосанжарського району належить до Дніпровського артезіанського. З північного сходу на південний захід район перерізають річки Ворскла та Оріль. (Рис. Д.6).   Ці річки є найбільшими в районі за довжиною, площею водозабору і водністю.

     Загальна протяжність річок району складає 260,9 км . Всі річки району належать до басейну ріки Дніпро.

     Рівнинний характер території, невелика швидкість річок створюють сприятливі умови для заболоченості території району. Болота – це, як правило, своєрідні природно-територіальні комплекси, які мають своєрідні грунти, рослинність та мікрокліматичні умови і сприяють живленню рік і озер водою. Площа болотних масивів в Новосанжарському районі складає 3,3 тис. га. Заплавні болота є багатими на торф. Зараз частина боліт, які розташовані у заплавах річок Ворскли та Орелі, осушені і використовуються як сільськогосподарські угіддя.  На річці Ворскла в селі Кунцеве побудована в 1961 році гідроелектростанція середньої потужності. (Рис. Д.7).   

     Озера району – це невеликі водойми площею 0,1 – 1,0 кв. км. В районі є 53 озера, найбільше з них -  Велике Болото. Крім того, в Новосанжарському районі знаходиться 56 ставків, загальною площею водного дзеркала 122 га. Як правило, вони використовуються для риборозведення та вирощування водоплавної птиці.

     До підземних водних ресурсів належать грунтові та підземні води. Прогнозовані запаси підземних вод в районі складають 164,6 млн. м3 /рік

     Водопостачання споживачів району здійснюється за допомогою артезіанських свердловин. Крім того в районі для водоспоживання ще використовуються шахтні колодязі. Незважаючи на різноманітність і багатство водних джерел Новосанжарський район, як і вся територія Полтавщини, належить до вододефіцитних районів

5. Грунтово-рослинний покрив та тваринний світ

     Грунтовий покрив району обумовлений помірним континентальним кліматом, лісовою та степовою рослинністю. У Новосанжарському районі поширені найбагатші грунти Полтавщини – чорноземи типові потужні середньогумусні, середнього або важкого механічного складу. По берегах річок зустрічаються піщані та супіщані грунти. А оскільки район лежить в межах північного степу, то тут проявляється велика вітрова ерозія. І тому збереження грунтового покриву та якості грунтів – важливе природоохоронне та господарське завдання.

     Рослинність сучасних степових ділянок Новосанжарського району представлена скупченням ксерофітів (посухостійких рослин), в основному дерновинних злаків, з домішками різнотрав’я.

     Болота, за характером рослинності, в основному трав’янисті – високотравні (з переважанням очерету та осоки), рідше лісові (вербові, чорновільхові).

     В районах річок, озер, ставків переважає болотна рослинність, з формаціями очерету, рогозу, лепешняка водяного тощо. Майже кругом зустрічається ряска.

     Низинні луки зустрічаються на зниженнях надзаплавної тераси річок у місцях з близьким до поверхні рівнем грунтових вод. Суходільні луки зустрічаються на схилах річкових долин і балок, де водне живлення відбувається лише за рахунок атмосферних опадів.

     Ліси є важливою складовою природно-територіального комплексу Новосанжарського району. Сучасний лісовий фонд становить 12.7 га, або 4,6% території району, в розрахунку на одного жителя лісопокрита площа становить майже 0,23 га.

     Ліси Новосанжарщини характеризуються середньою продуктивністю:

- середній запас деревини на 1 га175 куб. м;

- загальний запас деревостанів – 42,7 млн. куб. м;

- середній вік – 56 років.

Соснові ліси ростуть переважно на надзаплавній (боровій) терасі річок на піщаних і супіщаних землях. Хвойні ліси представлені сухими та свіжими борами і свіжими суборами. У суборах дерева зростають двома ярусами: перший – сосна звичайна, другий – дуб. Деревостан борів одноярусний, складений сосною звичайною. Більшість хвойних лісів створено штучно, оскільки сосняки району самосівом не відновлюються.

На території району частина рослин була взята під індивідуальну охорону, частина з них занесена до Червоної книги України. Це, зокрема, конвалія, барвінок малий, горицвіт весняний, ковила (всі види), тюльпан дібровний, лілія лісова.

Тваринний світ району представлений, у невеликій кількості зайцями, лисицями, дикими кабанами, видрами тощо. Також тут зустрічаються їжаки, кроти, білки, миші, пацюки .

Пташиний світ представляють шеврики, куріпки, перепілки, дрофи, степові орли,  білі чаплі, чорні лелеки, дятли, зозулі, дремлюги, жайворонки, соловейки, сови. Багато з птахів пристосувалися до життя поблизу людей. Це – шпаки, сірі ворони, галки, сороки, ластівки, горобці, синиці, снігурі, чижі.

Серед плазунів та земноводних зустрічюється ящірка прудка, гадюка звичайна, гадюка степова, вуж звичайний, вуж водяний, квакша та жаби.

Частина представників тваринного світу Новосанжарського району занесена до Червоної книги України. Це, зокрема, борсук, тхір степовий, горностай, журавель сірий. (Рис. Д.8,9,10,11).   

 

6. Природні ландшафти

     Територія Новосанжарського району належить до класу рівнинних східноєвропейських ландшафтів. (Рис. Д.12).

     Розташування Новосанжарського району у Лівобережно-Дніпровській лісостеповій фізико-географічній провінції та Лівобережно-Дніпровсько-Приазовській північностеповій фізико-географічній провінції зумовлює наявність у районі двох типів ландшафтів. Це ландшафти лісостепового типу та ландшафти, які відносяться до степового типу, північно-степового підтипу.

     Лісостеповим ландшафтам району, порівняно із степовими, притаманна більш складна структура. Вона проявляється в чергуванні природних комплексів з опідзоленими грунтами, що сформувалися під остепненими борами і суборами та масивами дібров, і природних комплексів з чорноземами типовими (глибокими) середньогумусними під лучно-степовою рослинністю.

     Степові ландшафти займають меншу площу і поширені в основному на надзаплавних терасах річок Ворскли та Орелі.

     Ландшафти перебувають під постійним впливом природних і антропогенних факторів, а тому весь час змінюються.У зв’язку з високим рівнем господарської, в тому числі сільськогосподарської, освоєності території природні ландшафти на території Новосанжарського району майже ніде не збереглися. Більша частина ландшафтів та їх складових частин – фацій, урочищ, місцевостей - змінені господарською діяльністю людини, тому ландшафти області за існуючою класифікацією відносяться в більшості до антропогенних ландшафтів В їх структурі переважає сільськогосподарський тип ландшафтів (76,2% площі району), в тому числі 63,7% - підтип агроландшафтів, 11,1% - підтип сіножатей і пасовищ, 0,8 – багаторічних насаджень.

Лісогосподарський тип ландшафтів займає 6,1% району (з урахуванням площ лісосмуг і чагарників). Значну площу – 5,1% - займає водогосподарський тип ландшафтів.

Селітебний, промисловий і дорожний тип ландшафтів займають відповідно 2,6%, 0,8%, 1,7% території району.

Гірничопромислові – 0,25% території району.

Заповідні ландшафти займають біля 4,10%, або 5213,2 га.

Новосанжарський район, як і вся території Полтавщини, є найбільш окультуреним районом Лівобережного Придніпров’я, тому ландшафти району потребують постійної  уваги, регулювання і підтримки їх стану та збереження механізмів і рівнів їх самовідновлення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7. Екологічні проблеми та природо-охоронна діяльність

     Новосанжарський район є одним із найбільш екологічно благополучних в області. Проте й тут назріли проблеми охорони довкілля, що потребують термінового вирішення. Екологічні проблеми району здебільшого обумовлені антропогенним впливом на довкілля.

     Земельні ділянки Новосанжарщини характеризуються значною площею  еродованих земель( до 3 тисяч га), що потребує їх виведення з інтенсивного землекористування та створення захисних лісонасаджень. Важливе екологічне значення мають щорічне насадження лісу в Новосанжарському районі на площі понад 200 га ( до 10% від показника по області).

     Негативно впливають на довкілля каналізаційні очисні споруди ( поля фільтрації смт Нові Санжари), що розташовані на пісках за с. Зачепилівка та звалища побутових відходів на околицях Нових Санжар, де будівництво полігону твердих побутових відходів не закінчено.

      Погіршує стан довкілля Новосанжарський склад хімічного захисту рослин. Тому пріоритетними екологічними проблемами Новосанжарського району на сьогодні є:

                    -  закінчення будівництва районного полігону твердих побутових  відходів       

  •   забезпечення комунальною водопровідною мережею с. Зачепилівки;
  •   знешкодження непридатних пестицидів і отрутохімікатів у кількості 10, 6 тон;
  •   проведення консервації і тампонажу недіючих безгосподарних водних свердловин (21 шт.);
  •   розвиток виробничих потужностей для утилізації ресурсоцінних відходів.

      Для їх вирішення необхідний певний час, чималі зусилля всіх установ та організацій. Звичайно ж, потрібні значні капіталовкладення в охорону довкілля для компенсації наслідків діяльності людини. Не менш важливий напрямок природоохоронної діяльності - формуваня в населення екологічного світогляду й екологічної культури. Адже відомий фізик, Нобелевський лауреат Фредерік Жоліо Кюрі, розмірковуючи про буття Всесвіту, висловив влучну думку: „Неможливо допустити, щоб люди направляли на своє власне знищення ті сили, які вони зуміли відкрити в природі і підкорити.

Складовою частиною природоохоронної роботи в районі є розширення і збереження природно – заповідного фонду з того часу, коли в 1937 році рішенням Харківського облвиконкому від 23 лютого, було оголошено заповідником обласного значення Малоперещепинське болото. Воно було типовим для лівобережного Лісостепу галофітним болотом з досить унікальною і самобутньою флорою і фауною. Багато зусиль для організації цього заповідника доклав С.О. Іллічевський.

     Нові природно-заповідні території на Полтавщині було створено у 60-ті роки. Зокрема, у Новосанжарському районі був віднесений до ботанічної пам’ятки місцевого значення парк відпочинку «Перемога» у смт. Нові Санжари (1969 рік). (Рис. Д.13,14).

     Робота по створенню заповідників продовжувалася і 70-х роках. Так, в кінці 70-х було створено Ревазівський гідрологічний заказник та геологічну пам’ятку природи «Рудні піски».

Сучасна природно-заповідна мережа Новосанжарського району включає тринадцять об’єктів загальною площею 5213,2 га, що складає 4,1 %  від загальної площі району при середньому показнику по Полтавській області 4,3 % . У заповідній мережі району представлено сім категорій природно-заповідних об’єктів:

а) заказники:

- 2 ботанічні: «Малоперещепинський» та «Зачепилівський»;

- 2 ландшафтні: «Новосанжарський» та «Маячківський»;

- 3 загальнозоологічні: «Середній», «Мазанка»(Рис.Д.15) та «Сьомківщина»;

- 2 гідрологічні: «Ревазівський» (Рис. Д.16.) та «Шедієво»;

- 1 ентомологічний: «Тетянин гай».

б) 3 пам’ятки природи:

- 2 ботанічі: парк відпочинку «Перемога» та «Вовчі гори» (Рис. Д.17,18.);

- 1 геологічна: «Рудні піски».

При цьому Малоперещепинський ботанічний заказник є об’єктом загальнодержавного значення, усі інші – об’єктами місцевого значення.

На заповідних територіях зберігається й охороняється різноманіття тваринного і рослинного світу, притаманне природним екосистемам центральної степової частини Полтавщини, а також рідкісні види рослин, тварин і комах.

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

     Новосанжарський район розташований у південно-східній частині Полтавської області. Його площа 1.3 тис.км2 ( дев’яте місце в області ), населення 35,7тис. чоловік . У районі  - селищна і 28 сільських рад, 80 насселених пункти.

     В геологічному відношення Новосанжарський район є складовою частиною Дніпровсько-Донецької западини, яка являє собою одну із найважливіших рис структури південно-західної частини Російської платформи.

     Новосанжарський район розташований у південно-східній частині Полтавської області, а в геоморфологічному аспекті Новосанжарський район в межах Лівобережної Придніпровської низовини.

     Сучасний рельєф Новосанжарщини сформувався  протягом кайнозойської  ери, що почалася 60-70 млн. років тому. Основні риси сучасного рельєфу Новосанжарщини зумовлені його тектонікою та геологічною будовою та були закладені в неогеновий період цієї ери після поступового відступу на південь харківського моря і формування річкової сітки. Крім того, на формування рельєфу значно вплинули блокові тектонічні рухи, соляна тектоніка та ерозійно-денудаційні і акумулятивні процеси. Початок формування сучасного рельєфу припадає на полтавський час. Виключно великий вплив на формування рельєфу здійснив Дніпровський льодовик, який покривав  всю територію Новосанжарського району. Корисні копалини, розвідані в районі –  будівельні піски, природний газ та нафта, глина, сіль,джерела мінеральних вод.

     Сучасна поверхня Новосанжарського району представляє собою рівнинні тераси річок Ворскли і Орелі та їх приток.

     Розташований Новосанжарський район у межах Лівобережно-Дніпровської лісостепової фізико-географічної провінції та Лівобережно-Дніпровсько-Приазовській північностеповій фізико-географічній провінції.

     Найбільші ріки – Оріль і Ворскла.

     У районі знаходять 53 озера та 56 ставків із загальною площею водного дзеркала 805,4 га.

     Серед грунтів району переважають чорноземі звичайні та чорноземи типові (55% території), є також лучно-чорноземні грунти.

     Рослинний покрив регіону, незважаючи на всебічний антропогенний вплив, характеризується значним різноманіттям. Найвищі показники ценотичного і флористичного багатства притаманні степовим і лучним екосистемам, дещо менші – лісовим та гідрофільним.

Фауністичний список представників фауни Новосанжарщини є досить багатим, проте статус досить значної їх частини викликає тривогу і потребує невідкладних охоронних заходів.

Територія Новосанжарського району належить до рівнинних східноєвропейських ландшафтів. Її  репрезентує лісостеповий та північно-степовий тип ландшафтів. Більша частина ландшафтів змінені господарською діяльністю людини, тому ландшафти району за існуючою класифікацією відносяться в більшості до антропогенних ландшафтів.

Сучасна природо-заповідна мережа району включає 13 територій та об’єктів (один – загальнодержавного значення) загальною площею 5213,2 га, що складає 4,10% від площі району. На заповідних територіях зберігається і охороняється різноманіття рослинного і тваринного світу, притаманне природним екосистемам лісостепової частини Полтавщини, а також рідкісні види рослин.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрієнко Т.Л., Байрак О.М., Залудяк М.І. Заповідна краса Полтавщини./  Т.Л. Андрієнко, О. М. Байрак, М. І. Залудняк / – Полтава: ІВА «Астрая», 1996.  - 184 с.

2. Булава П. М. Географія своєї областію Полтавщина./ Л. М. Булава - Полтава: Оріяна, 2004. - 28 с.

3. Булава Л. М.  Історія дослідження природи [Текст] / Л. М. Булава, Н. О. Стецюк // Методика викладання географії Полтавщини : Посібник для вчителя. В 2 ч. / ПДПІ, Полтаванаук. т-во краєзнавців, Полтав. ін-т післядипломної освіти пед. працівників. – Полтава, 1994. – Ч. 1. – С. 9–10.

4. Екологічний атлас Полтавщини / за ред.. Ю. С. Голіка.- Полтава: Полтавський літератор, 2007.- 128 с.

5. Закалюжний В. М. Полтавська область: геолого – географічний нарис./ В. М. Закалюжний, Г. Ф. Джурка/ ,- Полтава, 2000.- 130 с.

6. Маринич О.М., Шищенко П.Г. Фізична географія України: Підручник./О.М.Маринич, П.Г. Шищенко/ – К. : Знання, 2005. – 511 с.

7.  Полтавська область : географічний атлас.- К.: Мапа, 2004.- 20 с.

8. Полтавська область: природа, населення, господарство: географічний та історико – економічний нарис // за ред.. К. О. Маци.- Полтава: Полтавський літератор, 1998.- 336 с.

9. Новосанжарський район // Українська географічна енциклопедія. Т. 3.- К.: «Українська енциклопедія» ім.. М. П. Бажана, 1989.- С. 124- 125.

10. Характеристика Новосанжарського району // Краєзнавство.- Полтава:

ПДАА, 2007.- С. 36-37

 

ДОДАТКИ

Додаток А

 

Рис. Д.1. Новосанжарський район на адміністративній карті Полтавської області

Рис. Д.2.Карта Новосанжарського району

Додаток Б

 

     Рис. Д.3.Нові Санжари – центр Новосанжарського району

 

 

 

 

 

 

Додаток В

     Рис. Д.4.Зсуви в районі Маджар

 

 

 

 

Додаток Г

 

     Рис. Д.5.Новосанжарська мінеральна вода

 

 

 

 

 

 

Додаток Д

 

 

     Рис. Д.6. Річка Ворскла в Нових Санжарах

 

 

Рис. Д.7.Кунцівська ГЕС на р. Ворскла

Додаток Е

 

   

 

     Рис. Д.8. Борсук                                                    Рис. Д.9. Тхір степовий

 

 


 

     Рис. Д.10. Горностай                                      Рис. Д.11. Лелека сірий

 

Тварини – занесені до Червоної книги України

 

Додаток Ж

 

 

 

 

     Рис. Д.12.. Ландшафти Новосанжарщини

 

 

 

 

 

Додаток З

 

 

     Рис. Д.13.Новосанжарський заказник

 

 

     Рис. Д.14. Новосанжарський заказник місцевого значення

 

Додаток И

 

 

      Рис. Д.15. Гідрологічний заказник «Ревазівка»

 

 

 

       Рис. Д.16. Гідрологічний заказник «Мазанка»

Додаток І

 

 

       Рис. Д.17. Вовчі гори- ботанічна пам’ятка природи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Рис. Д.18. Вовчі гори- ботанічна пам’ятка природи місцевого значення

 

1

 

doc
Додано
14 квітня 2020
Переглядів
915
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку