ЛІТЕРАТУРНИЙ ВЕЧІР ДО ДНЯ СВЯТОГО ВАЛЕНТИНА

ЛІТЕРАТУРНИЙ ВЕЧІР ДО ДНЯ СВЯТОГО ВАЛЕНТИНА

ВИКОНАННЯ ПІСНІ

Ведуча.

 Життя без кохання,
Життя без любові –
То небо без сонця,
То небо беззоре!
Ведуча

Життя неможливе,
Воно не існує,
Коли наше серце
Любові не чує.

Ведуча. Шановні  Пані та панове!

Ведуча. Леді і джентельмени! І просто друзі!

Ведуча. У наші серця знову завітало свято. Мабуть, найдивовижніше і найпрекрасніше – свято кохання.

Ведуча. Тобто відомий усім День святого Валентина. Надворі ще зима, але у серця вже постукала весна. Кохання не боїться холоду і розквітає будь-якої пори року. Тож ми, Тетяна і Надія, раді вітати у цьому залі усіх закоханих і тих, хто іще лише сподівається знайти своє кохання.

Ведуча. Напевно, ви добре знаєте, що існує багато легенд щодо походження цього свята,але ми їх сьогодні переповідати не будемо,бо відомо всім одне,кохання-вічне.
Ведуча.  Сьогодні ви дізнаєтесь про світлі почуття закоханих людей,які відомі всьому світу.

1.Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання..

2.Дише тихо і легко в синяву вона,
простягає до зір свої руки...
В день такий на землі розцвітає весна
і тремтить од солодкої муки...

3.В’яне серце моє од щасливих очей,
що горять в тумані наді мною...
Розливається кров і по жилах тече,
ніби пахне вона лободою...
Так говорив про кохання В.М.Сосюра – відомий український поет.

   Ведуча.14 століття . Великий поет європейського Відродження  Франческо Петрарка  своєю славою багато в чому зобов'язаний прекрасній музі - Лаурі де Новес.  Ця жінка підкорила серце поета і надихнула його на створення неповторних сонетів. 

 

 Ведучий. Той сонячний квітневий день, коли поет вперше побачив свою  кохану, Петрарка запам'ятав на все життя. Вони зустрілися 6 квітня 1327 в Страсну п'ятницю у маленькій церковці Святої  Клари в передмістях Авіньйона.
Він - молодий, але вже визнаний при папському дворі двадцятитрирічний поет, вона - заміжня двадцятишестирічна жінка, у якої було на той час кілька дітей . Білява, з величезними і добрими очима, вона здавалася втіленням жіночності і духовної чистоти.

Ведучий. Зачарований нею, Петрарка напише:

Благословенні місяць, день і рік,
Пора, година, край, містина мила,
Коли краса її очей сп'янила
Мене, і став я бранцем їх повік.

Ведуча. Прекрасна жінка стала музою, мрією поета у вічності. І навіть коли турботи і вік спотворили її прекрасне обличчя глибокими зморшками, Франческо Петрарка і тоді любив свою Лауру. Чим більше вона старіла, тим більше він захоплювався її жіночністю і чарівністю. Вона і в старості була для нього прекрасна.  
Вони зустрічалися на вулицях Авіньйона, в церквах, на службах, і закоханий Франческо, не сміючи відвести від своєї музи очей, дивився на неї, поки вона йшла під руку з чоловіком. За всі роки зустрічей вони не обмовилися жодним словом. Але кожного разу, помітивши звернений до нього ніжний теплий погляд Лаури, щасливий поет повертався додому і до ранку писав присвячені їй сонети.

 

Ведучий. Чи знала Лаура про його почуття? Чи могла знати вона, що навічно пов'язана з одним із найвеличніших поетів світу,що через століття нащадки будуть називати її ім'я, як символ безроздільного кохання чоловіка до жінки? 

 

Ведучий. Франческо Петрарка пережив свою кохану на двадцять шість років. Але і після її смерті він любив Лауру все так само захоплено і трепетно, присвячуючи їй, що  вже пішла з цього світу, прекрасні сонети, всього 317.

 

Учень1

Франческо Петрарка 
СОНЕТ 132

Коль не любовь сей жар, какой недуг

Меня знобит? Коль он - любовь, то что же

Любовь? Добро ль?.. Но эти муки, Боже!..

Так злой огонь?.. А сладость этих мук!..

 

На что ропщу, коль сам вступил в сей круг?

Коль им пленен, напрасны стоны. То же,

Что в жизни смерть, - любовь. На боль похоже

Блаженство. "Страсть", "страданье" - тот же звук.

 

Призвал ли я иль принял поневоле

Чужую власть?.. Блуждает разум мой.

Я - утлый челн в стихийном произволе.

 

И кормщика над праздной нет кормой.

Чего хочу - с самим собой в расколе, -

Не знаю. В зной - дрожу; горю - зимой.

 

Звучить східна музика.

 

Ведучий. (під музику) 17 століття. Османська імперія.  Султан Сулейман Великий і Хюррем, яку ми знаємо, як Роксолану чи  Настю Лісовську.

Ведуча. Любов Хюррем і Сулеймана була схожа на чарівну казку. І навіть листи, які вони один одному писали, були у віршах.

Ведучий. Любовні листи Хюррем до Сулеймана такі вишукані і наповнені такою пристрастю, що важко уявити, як їх могла скласти звичайна дівчина.

Ведуча. Султан Сулейман став для Хюррем всім, до нього вона звертається за захистом, про його увагу молить, коли він карає її розлукою, і його оспівує у віршах власних листах. Саме у них потрібно вчитися  висловлювати свої почуття і писати валентинки!

             Аудіо  - запис «ХЮРЕМ І СУЛТАН»

Хюррем до Сулеймана.«Що зробити для тебе, щоб ти повірив у вічність моєї любові ? Я зроблю все, що захочеш – прийду в твій сон, стану місяцем або сонцем, зникну і з'явлюся, скажу або прокричу будь-яке визнання. Скажи лише одне тільки слово, і я розтану крапелькою посмішки на твоєму обличчі, яке я дуже люблю»

 Султан Сулейман до! Хюрем. Моє ти сонце,ніжна моя квітко...моя красуне...зірко,не журися...в твоїх я хвилях кохання опинився...і у твоєму полоні залишився...тебе я теж квіточко кохаю...Причарувала?...напевно,я це знаю

Хюррем до Сулеймана.« «Хочеться купатися в світлі твоїх очей і одночасно ніжитися на теплих пісках твоїх солодких поцілунків. Хочеться відчувати твоє дихання і підлаштовуватися під нього своїм серцем. Коли я тримаю твої руки, я вмираю. Вогонь кохання розгорається в моїй душі, починається пожежа, яку не можна загасити! Коли чую твоє ім'я, в моїй душі тремтять струни кохання. Я тану, я стану водою і втечу».

Султан Сулейман до! Хюрем
Я втратив голову від пахощів твого волосся. 
Воно таке п'янке, пахуче, запашне.
Ніщо не втамує спраги від твого кохання: ні мої сльози, нi гірські річки, ні море....
Я божеволію від цього кохання - воно палке, воно жагуче, воно безмежне....

  Ми думаємо, що такі слова вас надихнули, то ж пропонуємо конкурс.

(Конкурс «Оформлення кращої Валентинки»). Діти готують презентацію Валентинок, під музику східного танцю.

   Презентація Валентинок учнями.

Ведуча19 століття. Анна Петрівна Керн і Олександр Сергійович Пушкін .

У дівоцтві Анна Полторацька була білявою красунею з волошковими очима. У 17 років її віддали заміж за розрахунком за 52-річного генерала, учасника війни з Наполеоном. Анні довелося підкоритися волі батька, але чоловіка свого вона не те що не любила, а в душі навіть ненавиділа.

Ведуча. Коли вперше Анна Керн і Пушкін зустрілися, то вона йому відразу сподобалася. Анна Керн в житті Пушкіна на якусь мить стала скороминущої музою, натхненням. Під враженням він негайно бере перо і присвячує їй свій вірш «Я помню чудное мгновенье».

Учень2А. С. Пушкін  К Керн.

Я помню чудное мгновенье,
Передо мной явилась ты,
Как мимолётное виденье,
Как гений чистой красоты.

В томленьях грусти безнадежной,
В тревогах шумной суеты,
Звучал мне долго голос нежный
И снились милые черты.

Шли годы. Бурь порыв мятежный
Рассеял прежние мечты,
И я забыл твои голос нежный,
Твои небесные черты.

В глуши, во мраке заточенья
Тянулись тихо дни мои
Без божества, без вдохновенья,
Без слез, без жизни, без любви.

Душе настало пробужденье:
И вот опять явилась ты,
Как мимолётное виденье,
Как гений чистой красоты.

И сердце бьётся в упоение,
И для него воскресли вновь
И божество, и вдохновенье,
И жизнь, и слёзы, и любовь. .

          Гра «Намалюй обличчя коханої людини». На кульках потрібно намалювати обличчя коханої людини і під ВІДЕНЬСКИЙ ВАЛЬС протанцювати з кулькою.

Ведуча. Вона мріяла стати дружиною, але довелося стати коханкою. Вона так і не пізнала радість материнства і крізь все своє життя пронесла любов та страждання. Це про Лесю Українку, славетну доньку України, в житті котрої було аж три історії кохання. І жодна не принесла їй щастя…
Леся Українка і Сергій Мержинський…Трагічна , безмежно сумна , але й водночас духовно висока історія кохання, далека від повної взаємності…Вони познайомилися в Ялті в 1897 році. Двоє самотніх людей, зломлених важкою хворобою.  

Ведуча. Він - стриманий, скромний, делікатний , синьоокий, красивий, молодий чоловік 27 років,

Ведуча. Вона - на рік молодша, тендітна, худенька, сором'язлива, схожа на зовсім юну дівчину. Жінка, яка втілює у собі силу і мудрість, талант і широку душу, що зуміла знайти в собі мужність боротися з хворобою і прожити дуже коротке життя так яскраво і повноцінно. 

Ведуча. Сергій Мержинський, який давно боровся із затяжними сухотами. Її болі в кістках і нирках та його тяжкий стан поєднали молодих людей у спільному горі: Леся попри свої потреби доглядала хворого. Сергій помер у дівчини на руках, після чого вона до самої смерті не знімала траурної одежі, не дивлячись на офіційне подальше заміжжя. Незважаючи на те, що Леся була поруч його смертельного ложа, Мержинський не кохав її. У свій останній день при пам’яті він попросив Лесю записати прощальний лист до іншої жінки, що насправді була в його серці усе життя.

Ведуча.  Лист Лесі Українки до Сергія Мержинського «Мій друже, любий мій друже, створений для мене. Як  можна, щоб я жила сама, тепер, коли я знаю інше життя?  Я бачила тебе і раніше, але тепер я йду до тебе з усією душею, як дитина йде в обійми того, кого їй шкодує ... Це нічого, що ти мене не обіймав ніколи, це нічого, що між нами не було поцілунків ... Тільки з тобою я не одна.  Тільки з тобою я не на чужині…»

   Ведуча: Шановні друзі.  Таке загадкове кохання спонукало нас до гри   "Поворожи мені, Валентине!" Оберіть сердечко і будьте щасливі.
 На сердечках записані«прогнози», «пророцтва» можуть бути різними: «Ім'я вашого коханого чи коханої складається з шести букв», «Ви зустрінете свою долю на автобусній зупинці післязавтра», «Наступний тиждень буде вдалим для вас», «Завтра ваша доля, вам зателефонує», «Ви знайдете своє кохання тут, у колегіумі «Олімп», «Кохана людина постукає вам у віконце» і так далі.

Ведуча Надія: Дорогі друзі сьогоднішнє  свято  навіяло спогади моєї юності, історію мого першого кохання, яке виливалося у переживання, сльози, страждання, вірші.

Ведуча Тетяна: Ось так писала про кохання я.

Ведуча. Швидко плине час. Століття за століттями. Разом з ним змінюємося і ми.  Любов 21 століття підлаштовується під саме 21 століття. Швидкий ритм життя, багато роботи, активний відпочинок, сучасні засоби зв'язку і комунікації . Якщо в 17 столітті коханим писали справжнісінькі листи, то зараз досить спілкування в соціальних мережах.

Ведуча.Зараз так просто зробити приємний сюрприз своїй половинці: до наших послуг цілодобові служби доставки квітів і подарунків, навіть цілодобові служби доставки продуктів (а раптом вашої благовірної захочеться шоколаду, а ви в цей час будете в іншому місті, і не зумієте підняти їй настрій),  Не так давно в Мережі з'явилася компанія, яка за вашою заявкою готова протягом цілого дня дзвонити вашій коханій людині, і співати серенади або ж зачитувати написаний вами текст. А адже уявити таке кілька століть тому було абсолютно неможливо.

Ведуча.З'явилася маса способів, як можна провести спільне дозвілля, широкий вибір подарунків і сюрпризів, ми можемо втілити в життя свої найпотаємніші бажання і придумати такий сюрприз, який залишиться в пам'яті назавжди.

 Шановні присутні, яким ви бачите кохання 21 століття? Ваші думки?

 

Покоління 21 соліття

Учениця 3

    Можливо, і не права я, але здається часом, що наше покоління давно живе в мережі, То в інстаграмі, то вконтакті, весь день біля монітора, І замість ніжних слів знову друковане «пробач». Любов вже не вічна, тепер вона в онлайні, Чи не на словах і почуттях, а просто на стіні, І знову листування ми  тримаємо в таємниці. На першому місці мережі, любов вже не в ціні. Приховуючи свої почуття, ми знову ставимо смайли, І серця нам не потрібно, адже є ж інтернет, Ми ніби неживі, штучними стали. Ми пишемо: «Я люблю тебе» і нерозумно чекаємо відповідь. Доходимо до божевілля, ми немов в павутині, Заплуталися навічно і вихід годі й шукати, Ми любимо і пробачаємо в тому ж віртуальному світі. Наше покоління давно живе в мережі.

 

Ведуча. Наша святкова програма добігає  кінця. На прощання друзі ми хочемо  створити з вами серце Валентина, яке буде складатися з багатьох ваших сердець. Напишіть побажання на серці і прикріпіть його до серця Валентина. 

Ведуча . То ж любов жива, і ніколи не зникне, поки існує життя. Адже  кохання і є життя . І цей день, День святого Валентина –  свято здійснення найпотаємніших мрій. Ідіть назустріч коханню – і Ви обов’язково з’єднаєтесь зі своєю половинкою. Якщо  Ви чекаєте на казкового принца чи принцесу, повірте у диво – і казка стане реальністю. До нових зустрічей.