Мар'яна і Тарас Прохаськи "Самостійне життя"

Тема. Тарас та Мар’яна Прохаськи «Самостійне життя»

Мета.

Формування предметних компетентностей:

1) вчити учнів правильно розрізняти твори, різноманітні за жанрами, персоналіями, джерелами здобуття інформації, розуміти, яку інформацію можна одержати із творів різних жанрів, характеризувати персонажів за їхніми вчинками, виявляти внутрішній стан героя;

2) формувати вміння висловлювати оцінювальні судження: вербалізацію своїх перших вражень щодо прослуханого, вираження власної думки про факти, події у сприйнятому на слух тексті;

3) вдосконалювати вміння висловлювати власні аргументовані зв’язні емоційно-оцінні судження про прочитану книжку, підтверджувати свої думки прикладами з тексту, пов’язувати зміст прочитаного з власним життєвим досвідом;

4) знайомити учнів з короткими біографічними відомостями про сучасних українських дитячих письменників Тараса та Мар’яну Прохаськів.

Формування ключових компетентностей:

1. уміння вчитися: формувати вміння висловлювати рефлексивні та оцінні судження, моделювати і прогнозувати в межах певного завдання;
2. комунікативної: удосконалювати вміння співпрацювати в парі, групі, колективі, працювати індивідуально;
3. соціальної: навчати продуктивно співпрацювати з різними партнерами у групі та колективі, використовувати різні ролі та функції в колективі, підтримувати та управляти власними взаєминами з іншими.

Тип уроку: урок роботи з дитячою книгою; урок набуття нових знань.

Обладнання та література: «Хрестоматія сучасної української дитячої літератури для читання в 3,4 класах», «Дитяча енциклопедія про тварин», портрет письменників, малюнок крота, ілюстрації до твору «Куди зникло море», зображення продуктів, цеглинки LEGO, мікрофон, дискусійна таблиця Елвермана, таблиця визначення настрою, таблиця самооцінювання, алфавіт-шифрувальник, картки з приказками, картки для гри «Кулінарне шоу», таблиця для гри «Вірю - не вірю», кольорові фломастери.

Хід уроку

 І. Вступна частина.

1. Організаційний момент.

• Привітання для гостей.
• Визначення настрою на початок уроку за допомогою цеглинок LEGO.

2. Робота за методикою «Щоденні 5»

Читання для когось

- Пропоную учням об’єднатися у пари. Зараз будемо читати для друга. Кожен учень має твір різного жанру але спільної теми.(Про крота) Потрібно прочитати твір однокласнику, а той має відповісти на питання після прослуханого тексту. Потім інший учасник пари читає свій текст, а партнер дає відповіді на запитання після тексту.

(Тексти підбираю заздалегідь та складаю запитання до них)

3. Бесіда після прочитаного.

- Давайте узагальнимо:

- Які жанри ви опрацювали?(вірш, загадка, науковий твір, казка, оповідання, легенда). 

- Хто головний герой усіх творів?

- А чи бачили ви коли-небудь справжнього крота? (Демонструю фото крота)

4. Стратегія розвитку критичного мислення. Гра «Вірю – не вірю».

- Що ви дізналися про життя кротів із текстів, які щойно опрацювали ми зараз перевіримо.

- Інколи можна не мати достатньо знань, але вірити чи не вірити у щось. Перед вами гра «Вірю – не вірю». На аркуші записані твердження. Читаючи їх ви маєте поставити зеленим кольором знак «+», якщо згодні з твердженням і «-», якщо не згодні.

5. Щоденні 5. Читання для себе. Читання тексту з «Енциклопедії про тварин» «Тварини луків. Кріт звичайний» з метою виділення певної інформації. Обговорення виділеної інформації. Повторна робота з таблицею гри «Вірю – не вірю».

- Який стиль прочитаного вами тексту, художній, чи науковий? Доведіть.

- Ще раз попрацюйте з таблицею «Вірю – не вірю»., ще раз відповідаючи на ті самі запитання. Позначте синім кольором значки «+ і - » у даних твердженнях.

6. Перевірка домашнього завдання. Обговорення уривка «Самостійне життя» з повторною роботою у таблиці гри «Вірю – не вірю».

- А який стиль тексту в уривку «Самостійне життя»? Вдома ви прочитали цей уривок. Попрацюйте з таблицею «Вірю – не вірю», використовуючи інформацію з твору «Самостійне життя». Червоним кольором поставте позначки біля тверджень, про які ви дізналися з тексту. (Працюємо колективно)

- Чи можна довіряти інформації з художнього тексту? Чи є дана інформація правдивою?

- Як впевнитись, що отримана інформація не «фейкова», а правдива?

7. Висновок.

Отже, для перевірки достовірності інформації необхідно опрацювати різні наукові інформаційні джерела.

- Який жанр уривка «Самостійне життя»? Доведіть, що це казка.

 

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Ознайомлення з біографією сучасних українських дитячих письменників Мар’яни і Тараса Прохаськів. Читання передмови до уривка «Самостійне життя».

- Сьогодні ви познайомитесь із героями казкової історії Мар’яни і Тараса Прохаськів «Куди зникло море»,особливими маленькими кротами, їхніми смаками, вподобаннями, улюбленими справами та захопленнями. Вдома ви вже прочитали уривок з цього твору «Самостійне життя». Ще дізнаєтеся інформацію про цікаві факти з біографії авторів твору, про їхнє життя та творчість. Отож, будьмо знайомі:

Подружжя Мар’яна і Тарас Прохаськи.

- Розглянемо портрети. Мар'яна Проха́сько— українська художниця-ілюстраторка, письменниця, авторка відомої «кротячої» трилогії книжок для дітей, створеної спільно з письменником та журналістом Тарасом Прохаськом. Засновниця авторського видавничого проекту «Напиши мені книжку». Суть проекту полягає в тому, що на запрошення Мар'яни Прохасько автори пишуть тексти, які вона ілюструє.

     Народилася в місті Ужгороді у 1976 році.  Зараз займається індивідуальним викладанням англійської мови дітям різного віку та перекладами. Останні роки реалізує себе як ілюстраторка. Мар'яна Прохасько не є професійним художником.

     У 2013 році у «Видавництві Старого Лева» вийшла книжка «Хто зробить сніг», співавторами якої виступили М. Прохасько і Т. Прохасько. Це перша дитяча книжка Т. Прохаська та перший досвід М. Прохасько у ролі ілюстратора. Книжка стала переможцем конкурсу «Книга року ВВС — 2013» у номінації «Дитяча Книга року ВВС — 2013». А також отримала ряд премій та світове визнання.

     У 2014 році вийшло продовження історії — «Куди зникло море». Книжка увійшла до 20 найкращих книг премії «Найкраща книга Форуму видавців».

У 2015 році вийшла остання книжка «кротячої епопеї» — «Як зрозуміти козу».

      Тара́с Проха́сько народився 1968 року в Івано-Франківську. Вирішив стати письменником, коли йому виповнилося 12 років. Сучасний український письменник, журналіст. Член Асоціації українських письменників. 2013 року премією «Книга року BBC» було відзначено дитячу книжку Тараса Прохаська «Хто зробить сніг», створену разом з Мар’яною Прохасько.

- Прочитайте передмову на с. 154.

- Як давно у авторів з’явилася ідея написання книги?

«Щоденні 5. Робота зі словами.»

- Що означає слово «прототип»? Скористайтеся інтернет-джерелами, або тлумачним словником для пояснення цього слова.

Прототип персонажа – це конкретна особа, факти життя або риси характеру якої покладені в основу образу персонажа.

- Який настрій прочитаного твору?

- Чого більше у історії кротячого чи людського?

- Скільки кротів у сім’ї? Хто такі Муркавка і Повз? Ким є Мартіна?

2. Коротка анотація твору «Куди зникло море»

- Трішки про саму книжку... Зайченя Мартіну кроти удочерили, прийняли у свою велику сім’ю. Вона дружить із найменшими кротенятами Муркавкою та Повзем. Проте має і своїх рідних старших братів Мартіна і Бамбула. Часто з ними грається. Бігає лісом. На ціле літо мама, тато і всі старші діти кроти поїхали на роботу у далекі краї, де росте виноград,  з якого на зиму можна заготувати багато поживних родзинок. Вдома залишилися найменші двійнята-кротенята і Мартіна. Проте діти не зовсім самі. Часто до них навідується їхня сусідка тітка Білка. А також у малечі є багато друзів: бобреня Загата, білченята Жужіка та Ержіка, зайці Мартін та Бамбул, совенята та інші знайомі, з якими кожен день сповнений несподіванок і пригод. Тим паче, що до Букового лісу завітала знаменита співачка Соня Садова, а разом із нею – справжня детективна історія…

3. Фізкультхвилинка. Щоденні 5. Слухання пісні Соні Садової «Кротенейро» та виконання танцювальних рухів.

- Пропоную для кращого розуміння всієї історії про сімейку кротів прослухати пісеньку, написану і виконану Сонею Садовою, співачкою і однією з персонажів книжки «Куди зникло море» та трішки потанцювати.

4. Переказ учнями уривка твору «Самостійне життя» з використанням технології «П’ять пальців» (один учень переказує, інші доповнюють):

1) головні герої;

2) місце події;

3) проблема;

4) розвиток подій;

5) висновок.

5. Робота з дискусійною таблицею Елвермана «Бути самостійним, залишатися самому, бути самотнім. Чи це одне і те ж, чи різні поняття?»

«Бути самостійним, залишатися самому, бути самотнім. Чи це одне і те ж, чи різні поняття?»
Так. Це все – синоніми		Ні. Все це – різні поняття.

- Чи залишаєтесь ви іноді вдома самі?

- Чи вважаєте ви себе тоді самотніми? А самостійними? Доведіть.

- Продовжте речення.

Почуватися самостійним – це....

Бути самотнім – це....

Залишатися самому – це...

- Пригадайте список обов’язкових справ, які залишили батьки для дітей на великій чорній дошці. Назвіть перший пункт. Поясніть, як ви його розумієте.

- Яких ще пунктів повинні були дотримуватися діти? Ось розгляньте ілюстрацію до книжки і прочитайте інші 4 і 5 пункти.

- Зробіть висновок. Чи почувалися діти самотніми? А чи були вони самостійними, коли залишилися самі вдома? З чого це зрозуміло?

6. Вибіркове читання. Робота над текстом, смисловий аналіз окремих його частин. (с. 155-161)

- Попрацюємо з уривком.

- Знайдіть та зачитайте у тексті речення про те, як починався ранок у дітей, чим вони снідали.

- Що робило Мартіну щасливою? Прочитайте у тексті.

- Які захоплення були у мами кротенят. Зачитайте речення.

- Що цікавило пані Білку при зустрічі з Муркавкою у Німої Куниці? Прочитайте.

7. Гра «Кулінарне шоу». Робота у групах.

1 група: Пригадайте і виберіть із запропонованих ті продукти, які зазвичай Муркавка купувала у Німої Куниці. Які страви ви б приготували з цих продуктів. Розкажіть рецепт приготування?

2 група: Виберіть із запропонованих, усі продукти, з яких Муркавка готувала запіканку. Розкладіть продукти в порядку використання для приготування запіканки. Розкажіть рецепт приготування.

- Знайдіть у тексті і прочитайте чого найбільше боявся Повз. Про які страхи розповідав йому тато?

- З яких слів у тексті видно, що обід дуже сподобався усім гостям? Прочитайте ці речення.

8. Гра «Інтерв’ю для репортера». Обговорення списку справ, які учні класу вміють робити самостійно.

- Зараз я буду репортером та братиму у кожного з вас інтерв’ю про те, які справи можете самостійно робити ви, коли залишаєтеся вдома самі.

9. Читання та з’ясування змісту приказок. Робота в групах.

- Зачитайте з тексту приказку, яку говорила Мартіна. Поясніть, як ви її розумієте?

- Чому Мартіна так сказала?

- Розшифруйте за допомогою шифрувальника українські приказки про їжу. Запишіть їх.

- Як ви думаєте, коли так кажуть?

30  19  2          21  11  2  15  24          10  13  22  23  11   -    23  21  7  2  1          24          3  19  6  24          16  12  10  23  11. (Щоб рибку з’їсти – треба у воду залізти.)

18  7          3  28  11          3  28  7  18  19  4  19          13  22  23  11         

26  16  12  2  1          20  7  28  7  18  19  4  19. (Не вчи вченого їсти хліба печеного.)

- Чому люди використовують приказки?

 

ІІІ. Заключна частина.

1. Рефлексивний аналізу змісту прочитаного.

1) Вправа «Дерево рішень».

(На паперових букових листках написані речення і прикріплені до дерева на великому аркуші паперу. Учні повинні прочитати речення і продовжити його своєю усною відповіддю)

● Під час уроку ми працювали над уривком з казки …

●  Авторами історії є…

● В уривку «Самостійне життя» розповідається про...

● Фанаткою зуп була…

● Муркавка вирішила приготувати на обід …

● Кротеня скористалося рецептом з …

● У гості до кротячої нори прийшли ...

●  Після обіду за столом друзі розмовляли про …

● Коли повернуться батьки з далеких країв, то привезуть багато …

2) Самооцінювання

- Оцініть свою роботу під час уроку за допомогою таблиці і цеглинок LEGO.

3) Домашнє завдання.

- Якщо вам сподобався уривок, то повну версію ви зможете прочитати в казці «Куди зникло море».

- На домашнє завдання прошу намалювати ілюстрації до уривка. Підготувати есе на тему «Чи важко бути самостійним?»

 

 

 

 

У конспекті використано інтернет-ресурси.

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Сергій Усенко «Науково про крота»

 

 

Кріт з роду

Комахоїдних тварин.

Живе він під землею

І поїдає багато,

Як корисних комах,

Так і комах-шкідників.

 

Може його здобиччю стати

Також дрібна

Хребетна тварина:

Ящірка, миша

Або жаба,

Якщо вона малорухлива.

 

Кроти майже сліпі завжди,

Лише на дотик

Все добре відчувають.

А нори риють глибокі,

Щоб сховатись від біди.

 

Багато тунелів

Собі вириває.

І в них він собі

Їжу шукає.

 

Кормових ходів

Багато має.

А також в нього

Є кімната, в якій

Він відпочиває.

 

Кріт у сплячку

Не впадає.

І багато запасів

Собі на зиму складає.

 

Від 3 до 9 дитинчат

У самки бувають.

Вони із нею, лише

Півтора місяці проживають.

 

У віці півтора місяці

Діти самку покидають

І собі для проживання

Вільну ділянку шукають.

 

Дорослі кроти

Агресивні бувають.

І нападають

На родичів, якщо ті

На їхню ділянку потрапляють.

 

В піщаних грунтах

Кріт не проживає.

Бо там для нього

Їжі немає.

 

Річку не велику

Зможе переплити.

І нори глибокі,

Він здатен прорити.

 

На відкритих ділянках,

Де грунт швидко просихає.

Кріт риючи там ходи

В землі, надлишок її

На поверхню викидає.

 

Ворог для крота лисиця,

Сова, ласка та куниця.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2.

Михайло Стельмах «Чому кріт не з’являється на світ?»

У кротихи сталось лихо,

І кротиха плаче тихо

У норі від світання й до зорі.

У кротихи любий кротик —

Чорна шубка, чорний ротик —

Розлінився в самий край:

Не виходить навіть в гай.

У оселі, на постелі,

Загорнувшись в кожушини,

До полудня спить дитина.

 

А як встане, то в постіль

Просить в мами хліб і сіль,

Борщ з грибами та кисіль.

Ну, а мама,так, як мама —

Сипле в миску борщ з грибами,

Крає хліб, несе кисіль,

Не до столу, а в постіль,

Та й говорить до дитини:

— Ти б хоч вмився, любий сину,

Хоч промий свої очиці,

Я подам тобі водиці, не з криниці,

А тепленької з горнятка,

Вмийсь хоч лапкою, дитятко…—

А дитина позіхає,

Ліньки спину вигинає:

— Я вмиватися не хочу,

Бо біда, як зайде вода у очі,—

Та й бере у мами горщик,

Де парує свіжий борщик.

Так і жив собі в оселі,

Так і їв собі в постелі

Мамин кротик —

Чорна шубка, чорний ротик.

От пройшло із пару літ,

Із дитятка виріс кріт.

В нього вже не лапки — лапи,

Розчепірились, мов краби,

І не шубка в нього — шуба,

І не зубки — добрі зуби,

Тільки зменшились очиці

Без вмивання, без водиці.

Та не журиться цим кріт,

У оселі на постелі

Поїдаючи обід…

Але якось восени

Забажав кріт свіжини.

Він почув, як угорі

Біля самої нори

З груші счипались грушки,

Та не в рот, а у город.

Кріт послав би рідну маму

По грушки- гнилички,

Та, на лихо, мама саме

В молоденької невістки

Парить квашу, варить кашу

Й борщ з грибами.

Кріт вертівся, кріт крутився

На постелі:

Можна б вийти із оселі замість мами

По грушки-гнилички

Та не хочеться кротові

Підійматись у діброву,—

Це ж турбота, це ж робота,

Це ж згинатись, розгинатись,

Це ж, дивися, ненароком

Попаде росиця в око.

От аби у добру пору

Закотилась грушка в нору,

Мав би кріт собі обід.

А тим часом чує кріт —

Підвело йому живіт.

Каже кріт собі під ніс:

— Ох, прийдеться йти у ліс.

Принесу мішок грушок,

Принесу я сам у дім,

Сам помию, сам поїм.—

 

Кріт узувся, одягнувся,

Взяв під руку шапку-бирку

Та й посунувсь з ліжка в дірку.

 

От і виліз кріт на світ,

Крадькома на сонце — глип,

Та й очицями кліп-кліп

І від променя осліп.

Кріт скоріш без шапки-бирки

Опустився в рідну дірку.

З того часу більше кріт

Не з’являється на світ.

Він літує і зимує

У норі. Тільки шапку

Залишає угорі.

 

 

1. Хто головний герой легенди?

2. Які риси крота висміюються?

3. Чим захотів поласувати кріт у дорослому віці?

 

               Чому кріт чорний. Марія Войтяшонок. Казка – легенда.

«Де б краще збудувати собі дім? — думав-міркував Білий Кріт. — Живуть же у воді, і під водою, і в полі, і в лісі, і на дереві… Але де ж краще?»

Дядько Слимак, наприклад, любить гуляти на вулиці, коли піде дощ. Він збудував собі будиночок-парасольку, його зручно взяти з собою в будь-яку дорогу.

Ні, під час дощу, коли в домі сутінки, краще б погратися в піжмурки.

А Стриж живе навіть… на небі, — пригадував Білий Кріт. — Захотілося тобі відпочити, дістав з антресолей, ніби пухову ковдру, хмаринку, вкривсь і спи собі… Щоправда, високо трохи…»

А хто ж це в старому лісі ходить по ночах зі свічкою? Так, це Сова. Вона шукає порожнє гніздо якої-небудь великої-великої птахи. Сова любить жити в старому чужому домі. Білий Кріт знав: неподалік, в найглухішому лісовому закутку, є добре ще гніздо Чорного Бусла. Але господар ще не швидко його покине, років може так через десять, не менше. Довго доведеться Сові марно блукати по лісі… А насправді, чого так заздрити? В будиночку на дереві в піжмурки не пограєшся, бо можна на землю звалитись. Ні, Білому Кроту таке житло не підходить.

Він мимоволі задивився, як спритно й добротно зліпили собі під дахом будиночок Ластівки. Одначе там дуже тісно. Білий Кріт пригадав: хтось в городі йому казав, що ластівки люблять жити, яким би великим будиночок не був, на самому краєчку, майже на порозі. Виходить, велике гніздо їм просто не потрібне?

— Якщо тобі так хочеться гратися в піжмурки, то треба селитися в темному місці, — порадив розгубленому Білому Кротові дядько Слимак.

— День-ніч, день-ніч, день-ніч, — погойдувались довкруж голубі дзвіночки.

— Ой, як вони мені надокучили, аж в очах від цих коливань — то темно, то світло, то темно, то світло, ніяк досхочу не нагуляєшся, — невдоволено пробурчав Білий Кріт і вирішив: збудую собі дім в темряві, під землею.

Будуватися йому допомагали брати: Кріт Жовтий і Кріт Рожевий. Коли все було готове, вони й жити стали разом.

Темні коридори розбігалися всебіч, вгору-вниз, вгору-вниз. В кімнатах теж було темно, щоправда де-не-де тьмаво блимали ліхтарі. Нарешті, можна довго гратися і в піжмурки, і в схованку!

— Раз! Два! Три! Чотири! П’ять! Я вже йду шукать! — лунало звідусіль по дому.

Але коридори були такі довгі, їх було так багато, що ніхто нікого не міг ані знайти, ані спіймати. Сходилися брати Кроти тільки на вечерю, та й то не завжди.

«Треба щось придумати, — занудьгував, награвшися в піж¬мурки та схованку, Білий Кріт. — А-а-а, знаю: просто всім набрид салат з кульбаби! Варто приготувати смачний обід, як брати облишать гру і заквапляться до столу. Та спершу треба вимурувати добру піч!»

Аби обід завжди був смачним, запросив до роботи Бджолу, адже в її хаті завжди так солодко пахне!

Бджола працювала старанно, весь день вона ліпила піч з найпахучішого воску. Але як тільки її затопили, віск розтанув.

Погукав Білий Кріт до себе Мурашок. Вони притягли найважчі деревини, вимурували з них велику піч. Тільки та піч згоріла разом з дровами. Дядько Слимак порадив покликати ластівку, мовляв, ластівка вміє ліпити піч з глини, а коли їй на допомогу прилетять Голуби, то піч не спалить навіть зла Блискавка, чистісінька правда, що Вогонь не відважується зачепити житло Голубів, так і сказав.

Нарешті Білий Кріт натопив піч. Жару-жару було! Варив, смажив, пік! Чорний дим клубами розходився по всіх коридорах, по всіх кімнатах. Шубка Білого Крота почорніла, Жовтий брат і Рожевий теж зробилися Чорними.

— Відчини димар! Відчини димар! — заволав дядько Слимак, довідавшись про біду в домі сусіда. До речі, його будиночок був схожий швидше не на парасольку, а на круглячок завжди відчиненої труби.

— Де той димар?! — заметушився Білий Кріт по коридорах. — Хто бачив у нашому домі димар? — питався у братів.

Всюди обшукали, обдивилися: під ліжком, під подушками, у скринях, але димаря ніде не було.

— Мабуть, димар десь на вулиці, — подумав Білий Кріт.

То тут, на лузі, то там, на городі, виростали свіжі горбики землі. Це вилазив чорний-чорний Кріт, шукав димар.

Так і не знайшов до цього часу.

І ніхто йому не вірить, що Кріт був білий.

 

1. Хто головний герой легенди?

2. Хто порадив кроту попросити голуба зробити піч?

3. Чому у крота біла шуба почорніла?

 

Вірші для дітей

Наталя Забіла  

НА НАШІМ ЛУЗІ

А що ми бачили сьогодні!

На нашім лузі, у траві

і тут, і там, одна по одній

біліють купки піскові.

Рядочком тягнуться до річки..

Хто їх зробив— чи знаєш ти?

Це працювали невеличкі

підземні жителі — кроти.

Вони в землі копались потай,

а нагорі лишився слід.

І ми дізналися достоту,

куди веде підземний хід.

Це їх кротячі інженери

побудували тут метро,

щоб через луки, повз озера

ходить до станції «Дніпро»!

Олеся Мамчич

ПРО КРОТІВ

Я і ти -

ми кроти,

в нору можемо втекти,

якщо тут,

угорі,

буде гірше, ніж в норі.

Переважно нам,

кротам,

гірше тут,

а ліпше - там.

Та буває навпаки:

знизу

не-пе-ре-лив-ки!

Втім,

якщо полює кіт,

тут - не дуже,

там - як слід

(головне не переплутать,

в котрий бік зручніший світ).

Переважно ми,

        кроти,

розумніші, ніж коти -

устигаємо швиденько

звідси

шмигнути туди.

Там вже

нишком сиди:

підслуховуй сюди!

 

 

 

1. Про кого розповідається у віршах?

2. Що вміє робити кріт під землею?

3. Який жанр ти опрацював?

Загадки про крота для дітей

 

                    Під землею днем він бродить,

                     На поверхню не виходить,

                       Землю риє круглий рік.

                          Цей звір зветься – …

                                      (Кріт)

* * *

Хто це землю вигортає,

Мов купини навертає?

Хто підземний риє хід,

Здогадалися?

(Кріт)

* * *

Ця мала сліпа тваринка

Має чорну-чорну спинку,

Під землею риє хід

День і ніч трудяга –

(Кріт)

* * *

Хоч бачить він пагано,

Але копа старанно.

                         Під землею вирив хід

                         Сліпкуватий сірий …

                                    (Кріт)

* * *

Цей хлопець незвичайний –

Зовсім не публічний.

Він, краде, коренеплоди,

Плюндруючи городи.

(Кріт)

* * *

День чи ніч на дворі,

Він завжди сидить в норі!

Хто без плуга і лопат

Перерив вишневий сад?

(Кріт)

Хто підземне метро

Риє сам собі хитро.

(Кріт)

 

1 Про кого загадки?

2. Що особливого, що є у крота ти запам’ятав?

3. З яким жанром ти працював?

Григір Тютюнник «Кріт». Оповідання для дітей

 

          Ранньої весни ворухнулася раптом суха бур’янина, похиталася і впала. А на тому місці, де вона стояла, зробилася нора. У норі хтось важко посапував і сердито бурмотів. А трохи згодом з-під землі виткнувся гострий писок, за ним — сердитющі настовбурчені вуса, а за вусами і вся голова. Вона була припорошена пилом, з маленькими ямочками замість вух. Кріт понюхав туман і прислухався.

У бур’янах було тихо. Тоді підземельник повільно підняв угору дві заслінки побіля вух, і з-під них вигулькнуло на світ двоє маленьких очей.

«Гм, де ж це я опинився?» — подумав Кріт сердито, бо йому дуже хотілося їсти, і вибрався з нори весь.

Він був кволий після зимового сну, тому ледве переставляв ноги. Наткнувшись на якийсь курінь, підземельник злякано присів, а що курінь мовчав і не ворушився, то він осмілів, покуштував язиком вологий мох і став швидко його лизати.

Ах, як прохолодно стало йому в грудях, скільки сили прибуло одразу! І кріт повеселішав.

 

1. У яку пору року відбуваються події?

2. Про яку тваринку тим прочитав?

3. Чим підживився змучений кріт?

 

                                                                                    

 

Байка «Орел та кріт»

 

1. Що порадив кріт орлу?            2. Чи послухав орел пораду?         3. Чого вчить байка?

 

                            

 

 

 

 

 

 

 

 

Василь Сухомлинський «Деркач і Кріт». Казка

 

          Із далекого теплого краю повертався на північ, на нашу землю, маленький Деркач. Це пташка сіренька.   Улітку вона виводить у нас діток, а на зиму відлітає в Африку.

Важко летіти Деркачеві, маленькі в нього крильця. Того він як де летить, а як де й пішки іде. Ось і зараз, опустившись на землю, він ішов і йшов на північ. Іде собі й тихенько пісеньку співає про далекий північний край, про гніздечко під кущем лози на зеленому лузі там його мила батьківщина.

Іде собі, іде й зустрічає Крота. Сидить Кріт у норі, висунув мордочку й питає Деркача:

— Хто ти такий і куди йдеш?

— Я пташка Деркач, повертаюсь на батьківщину із теплого краю.

Розповів Деркач Кротові про свою далеку північну вітчизну й про теплу африканську землю.

— А чого ти не поселишся на тій теплій землі і не живеш там завжди? — питається здивований Кріт. — Чого щороку мандруєш тисячі кілометрів? Ти ж до крові поранив ноги. Тебе скрізь підстерігає шуліка. Що заставляє тебе так поневірятися? Що тебе кличе на холодну північ?

— Батьківщина, — відповів Деркач.

1. Назви головних героїв казки.

2. Чим був здивований Кріт?

3. Що відповів Деркач?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3.

Гра «Вірю – не вірю»

Гра «Вірю – не вірю»: чи вірите ви у те, що...
Кроти сліпі	Кроти бувають різних кольорів	Кроти люблять поливати орхідеї	Кроти у своїх тунелях мають кухню	Кроти люблять жити на самоті	Кротенят у сім’ї народжується 3-9 малят	Кроти складають список обов’язкових справ	Кроти - гризуни	Кроти їдять багато солодкого

 

Гра «Вірю – не вірю»: чи вірите ви у те, що...
Кроти сліпі	Кроти бувають різних кольорів	Кроти люблять поливати орхідеї	Кроти у своїх тунелях мають кухню	Кроти люблять жити на самоті	Кротенят у сім’ї народжується 3-9 малят	Кроти складають список обов’язкових справ	Кроти - гризуни	Кроти їдять багато солодкого

 

Гра «Вірю – не вірю»: чи вірите ви у те, що...
Кроти сліпі	Кроти бувають різних кольорів	Кроти люблять поливати орхідеї	Кроти у своїх тунелях мають кухню	Кроти люблять жити на самоті	Кротенят у сім’ї народжується 3-9 малят	Кроти складають список обов’язкових справ	Кроти - гризуни	Кроти їдять багато солодкого

Додаток 4

Прототип персонажа –

це конкретна особа, факти життя або риси характеру якої покладені в основу образу персонажа.