Маршрутний лист "Відокремлені члени речення"

Маршрутний лист «Відокремлені члени речення»

Відокремлений уточнювальний член речення конкретизує зміст однойменного попереднього члена, звужуючи або обмежуючи його значення. Уточнювальні члени відповідають на питання а де саме? а коли саме? а як саме? а який саме? а що саме? і под. (внизу, біля підніжжя гори; вчора, о першій годині; темний, аж чорний). Найчастіше уточнювальними бувають обставини місця, часу, а іноді — й обставини способу дії, означення, присудок, підмет, додаток.

Завдання: Розставити розділові знаки. Підкреслити уточнювальні члени речення

1. Данилко радо, з підскоком, біг до сусідів.
2. Над оболонню висять низько білі, аж прозорі, хмари.
3. Згори, з міста, текли до води запахи вечірніх лип.

Відокремлені уточнювальні члени речення можуть вводитися в речення також за допомогою слів тобто, цебто, або (=тобто), чи (=тобто), а саме, наприклад, зокрема, у тому числі, особливо, навіть, хіба що, причому, мабуть. Такі слова від уточнювальних членів речення комою не відділяються.

Завдання: Розставити розділові знаки. Підкреслити уточнювальні члени речення

1. Щастя художника, зокрема письменника, невіддільне від щастя його народу.

2. Більшість, особливо молодь, вбачали в поїздці до Морниці веселу розвагу.

Відокремлюються додатки, що мають значення виключення або виділення і починаються словами крім, окрім, опріч, за винятком, зокрема, особливо, наприклад, на відміну від.

Завдання: Розставити розділові знаки. Підкреслити відокремлені додатки

1. Старий зараз ніякої роботи не визнає, окрім пасіки. (М. Стельмах.)

2. Всі, за винятком Бойчука, здивовано дивилися на шкіпера.

Відокремлюються з обох боків комами обставини, виражені дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами.

Завдання: Розставити розділові знаки. Підкреслити відокремлені обставини

1. Учися чистоти і простоти і, стоптуючи килим золотий, забудь про вежі темної гордині. (М. Рильський.)

2. Степ, струснувши з себе росу та  зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором (Панас Мирний.)

3. Усяка пташечка, радіючи, співала. (Л. Глібов.)

Не відокремлюються, як правило, одиничні дієприслівники, якщо вони вказують на спосіб дії (як? яким способом?). Такі дієприслівники звичайно виражають основну дію в реченні.

Завдання: Розставити розділові знаки. Підкреслити відокремлені обставини

1. Я йшов не поспішаючи.

2. Не так тії вороги, як добрії люди — і окрадуть жалкуючи, плачучи осудять.

За бажанням автора можуть відокремлюватися обставини, що починаються словами всупереч, наперекір, на зло, попри, залежно від, відповідно до, згідно з, подібно до, у зв’язку з, завдяки, внаслідок, на випадок, за браком, за відсутністю, на відміну від, особливо тощо. Обов’язково відокремлюються обставини з прийменниками незважаючи на, починаючи з, кінчаючи (які подібні до дієприслівників).

Завдання: Розставити розділові знаки. Підкреслити відокремлені обставини

1. Наперекір огню і смерті, полки незборені і вперті боям виходили навстріч.

2. Незважаючи на погану погоду, біля освітленого під’їзду театру панувало пожвавлення.

Якщо поширене узгоджене означення (дієприкметниковий чи прикметниковий зворот) стоїть безпосередньо перед означуваним іменником (або перед сполученням прикметника з іменником) і не має обставинного відтінку, то воно не відокремлюється (залитий сонцем степ; залитий сонцем безмежний степ).

Завдання: Розставити розділові знаки. Підкреслити відокремлені означення

1. Омиті росами квітки розтулюють повіки.

2. І сп’янілий до нестями вечір квітами пропах, солов’їними піснями заливається в кущах.

Відокремлюється поширене узгоджене означення, якщо воно стоїть після означуваного іменника.

Завдання: Розставити розділові знаки. Підкреслити відокремлені означення

1. Рука, засмагла від роботи, нам сіє благодатний мир.

2. Лірична пісня — це душа народу, це безмежне поле, засіяне зернами історії і заквітчане людськими надіями.

Відокремлюється означення, якщо воно має обставинний відтінок (до нього, крім питання який?, можна поставити ще питання чому?, за якої умови? незважаючи на що?, і стоїть воно переважно на початку речення).

Завдання: Розставити розділові знаки. Підкреслити відокремлені означення

1. Скроплений живлющою росою, росток пробився на безмежжі нив [пробився (чому?), бо був скроплений…]. (П. Дорошко.)

2. Покинута людьми на довгі дні, дорога помирає в бур’яні [помирає (за якої умови?), якщо покинута...].

Два або більше непоширених означень після означуваного іменника обов’язково відокремлюються лише тоді, коли перед цим словом є вже узгоджене означення. В іншому випадку — відокремлення необов’язкове.

Завдання: Розставити розділові знаки. Підкреслити відокремлені означення

1. Досвітні огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі.

2. Бескиди сиві, червоні скелі, дикі, непевні, нависли над нами.

3. Леліє даль волога і блакитна.

Не відокремлюється одиничне непоширене означення, яке стоїть безпосередньо після означуваного іменника, якщо воно не має обставинного відтінку.

Завдання: Розставити розділові знаки. Підкреслити означення

1. На київських вулицях шумних каштани давно одцвіли.

2. Тихе озеро незриме віє духом трав’яним.

Від означення слід відрізняти виражений дієприкметником або прикметником присудок, який ніколи не відокремлюється.

Завдання: Розставити розділові знаки. Підкреслити присудок

1. А навкруги вся ніч переповнена розміреним шумом хлібів.

2. Горо́д ровом обкопаний, дерева глиною замазані.

Прикладки відокремлюються в тих самих випадках, що й означення взагалі, з тою лише різницею, що тут для виділення частіше використовують тире. Завжди відокремлюються прикладки, які приєднуються до означуваного іменника словами тобто, або (=тобто), чи (=тобто), наприклад, зокрема, особливо, на ім’я, на прізвище, родом, так званий.

Завдання: Розставити розділові знаки. Підкреслити прикладку

1. Солов’ї, нічні товариші мої, у сад злетілись до вікна. (П. Воронько.)

2. Дзвіночок сміху — мій син прокидається вранці.

3. Ви забуваєте другу любов поетів, наприклад любов Данте до Беатріче, а я власне таку мала на думці.

4. За шофера ми поставили тракториста Серьогу, на прізвище Півень.

Прикладка із словом як відокремлюються лише тоді, коли вона має відтінок причини. В інших випадках прикладка із словом як не відокремлюється.

Завдання: Розставити розділові знаки. Підкреслити прикладку

1. Ліс зустрів мене як друга горлиць теплим воркуванням... (М. Рильський.)

2. У горах Брянський, як командир [бо він був командир], зустрівся з новими труднощами. (О. Гончар.)

Відокремлені члени речення (тести)

1. Відокремленим означенням ускладнено всі речення, окрім

А Далеко-далеко на південь засиніли смугою гори, вкриті лісом.

Б За селом, повиті сизою ранковою димкою, мріли розлогі українські степи.

В Чорні голі дерева стояли в снігу, настовбурчившись замерзлими гілочками…

Г Вогка земля  мліла в гарячому золоті сонячного проміння, вільна від тіней і холодків.

Д Роз’ятрений нудьгою, затоплений в задумі, плентався я тихою ходою берегом річки…

2. Відокремленим означенням ускладнено речення

А Білі стіни будинку вертають мені притомність.

Б Вона виповняла весь двір, таїлась в деревах, залягла по глибоких блакитних просторах.

В Погашу лампу і сам потону у чорній пітьмі.

Г Розплющую очі і раптом бачу у вікнах глибоке небо і віти берези.

Д Десять чорних кімнат, налитих пітьмою по самі вінця.

3. Відокремленим означенням ускладнено речення (деякі розділові знаки пропущено)

А Ліс випустив мене з своїх обіймів степам віддавши лагідно.

Б Дитина стоїть пильно дивиться то на батька то на матір.

В А за річкою попід кучерявим зеленим лісом вся гора вкрита розкішними килимами ярини.

Г Синіють кришталевою стіною височенні гори покриті вічним снігом.

Д По рожевій площині моря пробігали то золоті то блакитні іскри.

4. Відокремлена прикладка в реченні

А У Сквирі лікар був, на прізвище Рушилов.

Б Здрастуй, пташечко маленька, звідкіля ти, звідкіля?

В За даними синоптиків, завтра буде дощ.

Г Ну а ви, я бачу, здружилися.

Д Хай буде сад, і дерево крислате, і кіт-воркіт, і ще багато див.

5. Відокремлена прикладка є у всіх реченнях, окрім

А А он уже видніє з далини столиця Вишнивецького – Лубни.

Б Під нами прокидався туман, а над нами падало й падало листя – золоті сльози осені.

В Жагучими пахощами дихала земля, розпалена садами.

Г А он він, орел, шумить, клекоче, мов людям розказати хоче про поєдинок у яру.

Д Із тебе, першої моєї вулиці, почав я відкривати білий світ.

6. Відокремлений додаток у реченні

А Народе мій, до тебе я ще верну.

Б Здавна мешканці села, крім лісових промислів, займалися землеробством і тваринництвом.

В І даль, і гай, і темні кручі відбились в лагідній воді.

Г Як рибалка, я повинен бути людиною поважною і розсудливою.

Д І срібна ніч, серпанками прикрита, дріма і слуха солов’я.

7. Непоширеною обставиною ускладнено речення (деякі розділові знаки пропущено)

А Устами спраглими в цю мить всю хмільність світу хочу спити.

Б Впали роси на покоси засвітилися довкола.

В І я заплакавши назад поїхав знову на чужину.

Г Там кажуть сонце спати лягає.

Д Місяць виплив з-за садка розкидаючи срібне проміння.

8. Дієприслівниковим зворотом ускладнено всі речення, окрім

А Він був родом з Черкащини, давньої козацької столиці.

Б Шалений холодний вітер люто висвистував і завивав, гуляючи над степом.

В Ввібравши в себе погожість і ясноту сонячного дня, село виглядало, як дівчина-красуня.

Г Розганяючи тумани, сонечко вставало.

Д Хай, розгорнувши строфи, наче крила, наступає пісня!

9. Відокремлені уточнювальні члени є у всіх реченнях, окрім

А У долині, на виднокрузі, сіріло щось широкою смугою і розливалось у пітьмі.

Б Б’є вся артилерія, навіть зенітка.

В Там, на столах, русявий хліб лежить важким тяжінням поля.

Г Стежечка повела їх угору, між піщані кучугури.

Д Може, ви чували коли-небудь про побратимство!

10.                  Допущено пунктуаційну помилку при відокремленому означенні в реченні

А Акація стояла в цвіту, заквітчана безліччю білих китиць.

Б Верхи на тих возах примостилися високі халабуди, виплетені з лози, прикриті зверху лихою рядниною.

В Тепло дихнула в лице чорна рілля, повна спокою й надії.

Г Сильна, вправна вона працювала завзято і самовіддано.

Д І наша земля, засніжена й біла, кличе в простори свої.

11.                  Перед сполучником ЯК правильно поставлено кому в реченні

А Зелені черенці білої лілії були як добрі ласкаві руки, що обережно й турботливо тримали вінчик білих пелюсток.

Б Вугілля має велике значення, як паливо для промисловості.

В Мово рідна, ти ж, як море, безконечна, могутня, глибинна.

Г На годиннику з гербами як завжди година друга, і крадеться вслід за нами.

Д Рідна хата як водиться старшому братові зосталася.

12.                  У котрому реченні неправильно поставлені розділові знаки при відокремленні обставини?

А  І я зими долаю норов обличчя, підставляючи вітрам.

Б А пісня, наростаючи, пливла над берегом.

В А вони не сиділи склавши руки.

Г Вона біжить, не чуючи під ногами землі, не помічаючи нічого навколо себе.

Д Не довго думаючи, я пориваюся до двору.