Масові репресії в радянській Україні

Урок      Тема: Масові репресії в радянській Україні

Мета: пояснити сутність та події «Великого терору»; дослідити наслідки репресій та боротьби радянської влади з українською політичною еміграцією;  охарактеризувати діяльність партійних діячів в СРСР; проаналізувати послідовність подій, які відображають репресивну політику радянського тоталітарного режиму щодо громадян УРСР; висловлювати та аргументувати власні судження щодо порушення прав людини в умовах тоталітарного режиму

Основні терміни та поняття: понять «тоталітарний режим», «ворог народу», «чистка», «націонал-ухильництво», «Великий терор», «безбожна п’ятирічка», культ особи, СВУ, ГУЛАГ

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Самостійна робота

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

В 20-30-х роках ХХ століття  разом з реалізацією форсованої індустріалізації і колективізації, разом із зростанням обороноздатності країни, подоланням економічної відсталості, виник і надзвичайно зміцнів безоглядно деспотичний режим, який власне вів війну зі своїм народом.

На попередніх уроках ми з вами познайомилися з першим політичним судовим процесом в СРСР.

Бесіда за запитаннями

• Яку назву отримав цей процес? («Шахтинська справа»)
• Пригадайте, коли відбувалася «Шахтинська справа»? (1928 рік, Москва)
• Хто став звинуваченими «Шахтинської справи»? (53 інженерно-технічні працівники вугільної промисловості)
• У чому було звинувачено «шахтинців»? (Шахтинців було звинувачено у шкідництві та антирадянській діяльності)
• Чи була можливість виправдатися у звинувачених? (Ні, адже це був сфабрикований, політичний судовий процес, який не передбачав об’єктивності)

 

IV. Вивчення нового матеріалу

План

1.Судовий процес над «СВУ»

2.«Великий терор»

3.Нова Конституція СРСР

 

1. Перші прояви масового терору. «СВУ»

Одним із перших кроків до масового терору стала кампанія боротьби зі «шкідниками» та «саботажниками».

Першим судовим процесом проти української гуманітарної інтелігенції став розгляд справи «Спілки визволення України» («СВУ»), що відбувся у Харкові в березні 1930 р. Він мав на меті дискредитацію української інтелігенції: на чолі цієї міфічної спілки нібито стояв один із керівних діячів Української революції, віце-президент ВУАН Сергій Єфремов.

Перегляд відео:  «Сергій Єфремов» https://www.youtube.com/watch?v=cI2c074IK8M

 

Робота з таблицею

• Використовуючи матеріал підручника с. _______  , заповнити таблицю

	мета	звинувачені	звинувачення	вирок
Справа СВУ   (березень 1930 р.)	дискредитація української інтелігенції	української наукової та церковної інтелігенції (45 осіб)	СВУ ставила собі завдання визволення українського народу на всіх просторах його етнографічної території й заснування самостійної української республіки, з широким правом громадян на приватну власність.	З 45 підсудних: 4 засуджено на 10 років ув'язнення, з суворою ізоляцією, 6 — на 8, 3 — на 6, 10 — на 5, 21 — на 3 й 1 на 2 роки; з них 10 дістали умовні вироки і були негайно звільнені, ще 5 були помилувані за кілька місяців. Частину засуджених заслано на Соловки.

 

2.«Великий терор»

Варіант І.

Розгляд матеріалу відбувається під час перегляду відеофільму та його обговорення після перегляду

https://www.youtube.com/watch?v=ud5R31eBS8A

Бесіда за запитаннями:

1. За яких внутрішньополітичних обставин розпочалися репресії в Україні?
2. Проти кого були спрямовані репресії?
3. Які методи застосовувала влада для виявлення «ворогів народу»?
4. Які вам відомі місця поховання жертв репресій в Україні?
5. Хто з видатних українців став жертвою репресій?

 

Робота з підручником

Опрацювавши матеріал підручника, визначте наслідки політичних репресій 1930-х рр. в радянській Україні:

Орієнтовні відповіді

• Посилення політичної залежності України від центру.
• Знищення в концтаборах потенційних противників тоталітарного режиму та придушення опозиційних сил.
• Нав’язування громадянам обов’язкового членства у партії, комсомолі, профспілках, тощо.
• Фізичне знищення сотень тисяч українців усіх соціальних верств, розкол суспільства, протиставлення соціальних верств одна одній.
• Занепад української національної культури внаслідок фізичного винищення інтелектуального потенціалу республіки.
• Забезпечення системи таборів ГУЛАГу дармовою робочою силою.
• Деформація морально-етичних відносин і нагнітання атмосфери страху.
• Поразки Червоної армії на початковому етапі війни з гітлерівською Німеччиною через неукомплектованість кадрами кваліфікованих командирів

Варіант ІІ.

Робота в групах

І група – «Великий терор»

ІІ група – «Жертви репресій»

ІІІ група - Наслідки політичних репресій 1930-х рр. в радянській Україні

Орієнтовні відповіді

І група – «Великий терор»:

• 1928 р. Й. Сталін здобув у СРСР диктаторську владу.
• Окрім терора голодом 1932-1933 рр. проти українського селянства, Сталін проголосив ліквідацію всіх релігійних конфесій і зовнішніх виявів релігійності.
• У березні 1937 р. в СРСР почалася кампанія репресій, «через підступну діяльність саботажників, шпигунів і диверсантів».
• 2 липня 1937 р. Сталін підписав рішення ЦК ВКП(б), на основі якого з’явився таємний оперативний наказ по НКВС СРСР із визначенням розверстки «ворогів народу». Вимагалося у найближчі чотири місяці викрити й репресувати 269 тис, «ворогів», із них 76 тис, - за першою категорією (розстріл), а 193 тис, - за другою (ув’язнення в тюрмі або таборі).

ІІ група – «Жертви репресій»

• чекістам офіційно було дозволено використовувати фізичні методи впливу на допитуваних. Під тортурами люди часто визнавали себе винними у скоєнні найхимерніших злочинів, давали неправдиві свідчення проти знайомих і навіть рідних.
• В урочищі Сандармох у Карелії (Росія) упродовж кількох днів (з 27 жовтня до 4 листопада) 1937 р. вбили 1111 осіб. У розстрільному списку тих днів було вказано прізвища 201 в’язня-українця, серед яких видатні діячі української культури: Лесь Курбас, Микола Куліш, Валер’ян Підмогильний, Микола Зеров...
• Найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій розташоване в Биківнянському лісі поблизу Києва. Саме тут у 1936-1941 рр. таємно ховали розстріляних органами НКВС репресованих осіб. На сьогодні встановлено прізвища 14 191 особи, хоча на думку дослідників поховано не менш як 100 тис. людей.
• Усього жертвами репресій ДПУ-УДБ НКВС у 1933-1938 рр. стали 360 тис. громадян України. Закінчився Великий терор з усуненням наркома НКВС М. Єжова в листопаді 1938 р. Його розстріляли за стандартним звинуваченням: «шпигунство на користь іноземних розвідок».

ІІІ група - Наслідки політичних репресій 1930-х рр. в радянській Україні

• Посилення політичної залежності України від центру.
• Знищення в концтаборах потенційних противників тоталітарного режиму та придушення опозиційних сил.
• Нав’язування громадянам обов’язкового членства у партії, комсомолі, профспілках, тощо.
• Фізичне знищення сотень тисяч українців усіх соціальних верств, розкол суспільства, протиставлення соціальних верств одна одній.
• Занепад української національної культури внаслідок фізичного винищення інтелектуального потенціалу республіки.
• Забезпечення системи таборів ГУЛАГу дармовою робочою силою.
• Деформація морально-етичних відносин і нагнітання атмосфери страху.
• Поразки Червоної армії на початковому етапі війни з гітлерівською Німеччиною через неукомплектованість кадрами кваліфікованих командирів

3.Нова Конституція СРСР

У лютому 1935 р. відбувся VII з’їзд рад СРСР, а проект Конституції УРСР, яку було приведено до відповідності до Конституції СРСР затверджено опубліковано у січні 1937 р.

Робота з таблицею «Зміни у новій Конституції СРСР»

Юридичні	Фактичні
рівні виборчі можливості для селянства та робітників  прямі вибори вибори пропонували зробити закритими, з кабінками для голосування Радянська виборча система мала набути парламентської форми.	ради не були самостійною владою у своїй традиційній формі на кожне місце в системі рад висувався тільки один кандидат - від блоку комуністів і безпартійних За умов масових репресій майже не знаходилося сміливців, які наважувалися б викреслити прізвище офіційно схваленого єдиного кандидата від блоку комуністів і безпартійних

 

V. Узагальнення

• Які особливості життя 1920-х рр. викрито в тогочасних анекдотах?

1. «Чужинець запитує радянського громадянина: “Як поживаєте?” - "Як пасажири в автобусі...” - “???” - “Одні сидять, а інші трусяться”».

2. «Сталін загубив люльку й подзвонив в НКВС, щоб знайшли. Через якийсь час люлька знайшлася, і Сталін телефонує до НКВС, мовляв, не треба шукати, бо люлька є. Звідти повідомляють, що за люльку арештовано вже десятьох осіб. - "Випустити”, - наказує Сталін. “Не можна”, - відповідають у НКВС. “Чому?” - питає Сталін. - “Усі десять зізналися, що вкрали вашу люльку”».

3. «На сцені висить портрет Сталіна. Доповідач говорить про Сталіна. Хор співає пісні про Сталіна. Артисти декламують вірші про Сталіна. Що це таке? Відповідь: вечір, присвячений пам’яті Т. Шевченка».

VІ. Домашнє завдання

• Опрацювати § 23
• Підготувати повідомлення «Урочище Биківня» або «Методи «Великого терору»