МАТЕРІАЛИ ДО ВИХОВНОЇ ГОДИНИ З ВІЙСЬКОВО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ На тему: «Виховання молоді на традиціях українського козацтва» (маловідомі факти)

МАТЕРІАЛИ ДО ВИХОВНОЇ ГОДИНИ З ВІЙСЬКОВО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

На тему: «Виховання молоді на традиціях українського козацтва» (маловідомі факти)

ЩИТ ЯСУНЯ.

       Є старовинна легенда. Десь на території України базувалися два загони. Кожний з загонів складався з Воїнів Світла, котрі знали про нові дарунки, якими Всесвіт наділяв людей у нову епоху Калі Юга (з 3102 року до н.л.). Вони усвідомлювали своє призначення, але знали також, що є сили темряви, котрі вважають за потрібне стати їм у заваді щодо досягнення поставленої мети. Саме тому вони звернулися до своїх Кумирів з проханням подарувати їм нові енергії. На загал, кожен з Воїнів отримав по пакунку.
       У пакункові кожному дісталося три речі: Меч-Співанка, Щит Ясуня та Кольчуга-Мудра. Меч був втіленням Істини і його неможливо було зламати. Істина є чистою і саме тому Меч слугував також добрим захистом від сил темряви. Щит символізував Знання – знання слабкостей ворога та багатовікової мудрості пращурів. Жодна енергія не могла пробити цей Щит, тому що знання має здатність розплутати будь-який секрет та змову. Таїни та змови не можуть існувати у світлі знань, адже для надбання ними сили серед людей мусить бути темрява та невігластво. Кольчуга була “заступником Духу Всесвіту”, це Духовна Мудрість, котра відкривала людині те, що вона є “частинкою Всесвіту”.
      Таким чином, у всіх дарунках була втілена Всесвітня Мудрість, перш за все мудрість у ставленні до Істини та вміння, в разі небезпеки, використати Знання.
       І дійсно, сили темряви неочікувано пішли у наступ. Воїни світла обох загонів вважали, що вони готові відбити напад і кинулися до наданих їм дарунків. Коли сили темряви наблизилися, Воїни першого загону розвернули пакунки і вирячилися в них, не вірячи своїм очам. Все було розкладено на друзки. При цьому надавалася інструкція, котра говорила: “Ви маєте скласти...” Вони не встигли підготуватися до битви з ворогом і програли цю битву тим, котрі хотіли зробити їх рабами. Розлютившись, вони вважали, що Кумири ввели їх в оману, навіявши їм порожню надію та почуття безпеки.
       А другий загін, давно розгорнувши свої пакунки, склали зброю і навіть встигли нею потренуватися. І це було слушно, бо, як з’ясувалося, Меч був досить швидким і впоратися з ним було дуже важко; у Щита, як з’ясувалося, було дуже багато різних пристосувань-тотемів, що викликало необхідність напружувати мізки, аби зрозуміти як ними користуватися; Кольчуга, як виявилося, була заважкою... Але завдяки тренуванням та роздумам (медитаціям) Воїни другого загону, на загал, навчилися всім цим користуватися і були напоготові.
Вони зрозуміли, що жодна зброя сама по собі не працює без двох інших. Кольчуга, яка знаходиться найближче до тіла, була ключовою зброєю і підказала їм, як впоратися з Мечем та Щитом. Адже Щит можна використовувати різними способами, залежно від ситуації, а Мечем можна було легко керувати, якщо правильно використовувати Щит. Тільки-но насунувши, вороги побачили грізну силу загону і одразу повтікали. Битва не склалася і Воїни зраділи своїй перемозі. Битви не було і з них ніхто не був навіть поранений.
       Висновок – навіть люди, котрі мають високий рівень духовності, інколи очікують, щоби хтось “щось зробив” для них. Коли їм треба вилікуватися від хвороби, вони просять про це якогось бога і чекають, чекають, чекають... Коли вони хочуть змінити умови життя, вони знову просять якогось бога і чекають, чекають, чекають...Вони десь там чули, що так було... Але так могло бути тільки у недолугих людей.
       Задля оздоровлення свого тіла, задля зміни умов життя, потрібно тільки одне – співробітничати зі своїм власним «богом», котрий перебуває в кожній людині і називається “ВИЩЕ Я”. (З книги Крір-бойове мистецтво українських характерників)