Майстер клас " Методи і прийоми для впровадження технології розвитку критичного мислення в початкових класах НУШ

Методи і прийоми для впровадження технології

розвитку критичного мислення 

в початкових класах НУШ

   (слайд 1) Доброго дня, шановні колеги! Рада вітати вас у нашій школі. (якщо учителі з інших навчальних закладів). Запрошую вас на майстер-клас «МЕТОДИ І ПРИЙОМИ ДЛЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ НУШ»

(слайд 2) Звати мене Віта Василівна, працюю у Балинському ліцеї ____ років. В цьому навчальному році у мене 2 клас.  Навчаю ___ учнів. Дуже люблю свою роботу.

(слайд 3)  Це мої учні і наш клас.

(слайд 4) Моє педагогічне кредо:

 «Вчитись легко, коли вчитись цікаво!»

Працюю за формулою:

«Клас – це творча лабораторія не тільки вчителя, але й учнів, які в ньому навчаються.»

Саме тому я працюю над впровадженням в навчальний процес Нової української школи інноваційних технологій.

Що ж таке інноваційна технологія? (слайд 5)

Найперша умова використання будь-якої навчальної технології – цілеспрямування, тобто конкретизація навчальної мети.  (слайд 6)

Звичайно, всі технології неможливо реалізувати в навчально-виховний процес.  З кожної технології я використовую ті елементи, які мені здаються найцікавішими для дітей і приносять результат. У своєму виборі опираюсь на модель випускника НУШ: (слайд 7)

Цим вимогам найбільше відповідає технологія розвитку критичного мислення.

Критичне мислення сьогодні є одним із модних трендів не лише в освіті. А щодо освіти, то в Концепції НУШ йдеться про те, що розвиток критичного мислення є наскрізним завданням навчально-виховного процесу у школі.

Разом з моїми школяриками працюємо над впровадженням методів  і прийомів технології розвитку критичного мислення.

І саме на цій технології я хочу детально зупинитися і запрошую вас до співпраці.

 Для початку з’ясуємо, що таке критичне мислення. (слайд 8)

Критичне мислення має  три фази: (слайд 9)

Що ж дає технологія розвитку критичного мислення вчителю та його учням (слайд 10)

Розглянемо основні методи і прийоми впровадження технології розвитку критичного мислення.

 (слайд 11)  Почнемо з методики «Мікрофон»

 Тематика запитань і відповідей  може бути самою різноманітною. Вона може бути за змістом прочитаного тексту, це може бути інтерв’ю про те, як пройшов вихідний день чи канікули, про найзаповітнішу мрію і т.д.  В  ролі кореспондента може бути вчитель, наприклад на етапі рефлексії діти діляться враженнями про урок, що нового дізналися, що найбільше запам’яталося, що розкажуть вдома рідним.

Схожа методика «Взаємні запитання». (слайд 12)

Навчивши дітей  ставити питання і вміти відповідати на них,  доцільно переходити до прийому «Метод прес». (слайд 13) 

Наступне – прийом  «Правильно-неправильно»

Це можуть бути твердження на «істинне» і «хибне». (слайд 14)

Молодшим школярам дуже подобаються небилиці та нісенітниці. У їх змісті чудовий матеріал для розвитку критичного мислення. Наприклад: (слайд 15)

Гарно сприймаються дітьми віршовані нісенітниці та небилиці. (слайд 16)

Потім можна запропонувати дітям самим придумати розповідь з небилицям та нісенітницями. Діти діляться на дві групи іі починають придумувати нісенітниці, стверджуючи, що все було саме так, як вони розповідають. Партнери повинні сказати: «Такого ніколи не буває!». А потім зі словами: «А ось у нас була історія!» — продовжити свої «нісенітниці».

До цієї методики є вправа  «Спійманка» (слайд 17)
Ефективним прийомом для розвитку критичного мислення учнів початкової школи є вправа «Вилучення зайвого» (слайд 18) Завдання: в кожній групі знайти зайвий предмет і пояснити свій вибір. Як правило, у 1 класі доцільно використовувати малюнкове зображення предметів, у 2 класі пропонується ця вправа вже у вигляді письмового завдання чи сприймання на слух. А в 3-4 класах діти самі створюють групи слів, у кожній з яких є «п’ятий зайвий».

А далі попрацюємо з прийомом «Асоціативний кущ».

(слайд 19) Цей прийом можна використовувати як фронтально з усім класом, так і окремо для кількох груп, може бути робота в парах або навіть індивідуальна. Дітям роздаються шаблони, всередині записується основне слово. (слайд 20)

Запрошую вас до роботи по створенню асоціативного куща до словосполучення «Тарас Шевченко». (утворюється 2-3 групи чи кілька пар; роздаються шаблони;  учасники майстер-класу зачитують свої асоціативні кущі)

Аналогічно проводиться метод «Колесо фортуни».

Варіант 1 (1клас)  (слайд 21)

Варіант 2 цього методу (2-4 клас) : підібрати до букви «П» по 2-3 слова на певну тематику: (слайд 22)

Методика «Ґронування» є методикою навчання, яка спонукає учнів думати вільно та відкрито стосовно певної теми. Вона націлена передусім на стимулювання мислення про зв’язки з окремими поняттями. Записується ключове слово, а зліва, справа, знизу записуються  слова, пов’язані з ним. Наприклад, ґронування до слова КОШЕНЯ: (слайд 23)

Правила:

•                 Записуйте все, що спадає на думку.
•                 Не зупиняйтеся, доки є час чи ідеї.
•                 Встановіть якомога більше зв’язків.

У  своїй роботі використовую кубики Блума. (показати кубики) (слайд 24) Хто такий Блум? Американський педагог-психолог  Бенджамін Блум активно досліджував рівні мислення піл час навчання. На його думку, учителі мають розробляти такі завдання, завдяки яким учні досягатимуть поставлених цілей.

Як працювати з кубиком Блума? (слайд 25)

Ще один цікавий прийом – це Сенкан. (слайд 26)

Ось зразки сенканів: (слайд 27)

Давайте спробуємо скласти сенкан до слова Земля (слайд 28)

(бажаючі учасники майтер-класу зачитують свої п’ятирядкові вірші)

Привчаю своїх дітей до прийому «Читання з позначками». (слайд 29)  

Ще одна цікава методика – «Вільне письмо»  (слайд 30)  

Методика «Передбачення» (слайд 31)  

Після оголошення автора і назви тексту, який буде опрацьовуватися на уроці, дітям пропонується передбачити, про що йтиметься в цьому творі. Можна пропонувати передбачення:

• за прислів’ями;
• за загадками;
• за твердженням;
• за ключовими словами, тощо.

Методика «Дерево рішень». (слайд 32)  

Техніка допомагає розвивати вміння виділяти головне та навчає встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

  Прийом «Вертикальний заголовок» (слайд 33)

Будь-яке слово прописується по одній букві вертикально, як у акровіршах. А потім на кожну букву записується відповідно до даного слова його ознака чи синонім (1-2 клас) або  речення (2-3 клас), які можуть бути не пов’язані між собою, але про дане слово. А вже 4 класі діти записують речення, щоб вони становили текст.

Доцільно записувати вертикально заголовок твору, який опрацьовується. І тоді придумувати свої речення відповідно до змісту. Можна брати із тексту і за потреби відповідно до букви змінювати написані автором речення.

Пропоную вам попрацювати в парах із вертикальним словам «снігур». (бажаючі зачитують свій варіант)

(слайд 34) Методика  «Мозковий штурм» розроблена А. Осборном у 1937 р. Прийом до­помагає знаходити нові рішення, вчить застосовувати набуті знання на практиці. Доречно використовувати для збирання найбільшої кількості ідей, фактів на підготовчому етапі прийняття рішення, під час роботи в парах, малих групах або фронтальному розгляді всіх ідей щодо теми. Будь-які твердження приймаються й не підлягають критиці. Кожен висловлює власні ідеї. Метою є залучення до роботи всіх учасників.

В початковій школі, як правило, ведучий – це учитель,  учитель може бути й критиком-аналітиком. Головне, щоб діти були «генераторами ідей».

Прикладом завдання для «Мозкового штурму» може бути

вправа «Нове призначення». Наприклад, де, крім основної функції, можна застосувати, олівця чи склянку; як швидше очистити дорогу від снігу  тощо. Ідеї можуть бути самі фантастичні.

Запрошую вас до «Мозкового штурму»  на тему «Нове призначення для зіпсованого диску». За собою залишаю роль ведучого. Ділимося на дві групи. (проводиться поділ і організовується хід «штурму». Підбиваються підсумки.)

Варіант 2 «Мозкового штурму» – це вправа «Добре-погано» (слайд 35) У простій формі діти пізнають закони діалектики. Ця вправа навчає бачити протиріччя в предметах, явищах.

Прийом «Я – артист» (слайд 36)

Можна, щоб діти вибирали смайлик із настроєм «відкрито», а можна «закрито».

Методика  «Шість капелюхів» (слайд 37)

Автор методики – Едвард  де Боно. «Шість капелюхів» – це рольова гра, сенс якої полягає в тому, щоб розглянути одну і ту ж проблемну ситуацію  з шести незалежних одна від одної точок зору. Капелюхи одіваються буквально або подумки.

Форми  роботи можуть бути різні: групова  (3-4 особи на кожен капелюх), парна (по 2 ) або індивідуальна (якщо дітей мало, то по 1 на капелюх.).

Для зручності можна виготовити і роздати дітям для нотаток при підготовці спеціальні бланки на кожен капелюх:

(з учасниками майстер-класу проводиться гра «Шість капелюхів», наприклад на тему «Батьки на уроках». (роздати бланки кожній групі, трійці чи парі). Факти – щодня хтось із батьків присутній у класі)

  Методика «Фішбоун» (слайд 38 ) – з англійської  «риб’яча кістка» – прийом, сенс якого полягає у встановленні причинно-наслідкових зв’язків між об’єктом аналізу і факторами, які на нього впливають.

Цей метод, як і попередній «Шість капелюхів» більше підходить для 4 класу та для старших учнів.

Діти заповнюють шаблон риб’ячого скелету або індивідуально, або в парах, в групах чи на дошці колективно. (за наявністю часу можна запропонувати учасникам майстер-класу опрацювати проблему на екологічну тематику чи ін. Роздати шаблон )

Підсумок майстер-класу:

Як бачимо, є дуже багато прийомів і методик, впровадження яких забезпечить розвиток критичного мислення молодших школярів. А розвивати критичне мислення вкрай необхідно, адже існує  думка, що навряд чи є щось важливіше для навчання, спокійного життя і для успіху будь-якої справи, ніж уміння людини критично мислити.

Я дякую всім присутній за активну участь у майстер-класі, бажаю всім успіхів на роботі і щастя в особистому життя.  А на завершення пропоную вам  РЕЦЕПТ ВЧИТЕЛЬСЬКОЇ МОЛОДОСТІ: (слайд 39)

Дякую всім за увагу! (слайд 40)