Методична розробка "Україна моя Вишивана"

Міністерство освіти і науки України

Харківське державне вище училище фізичної культури №1

Методична розробка

відкритого виховного заходу

«Україна моя вишивана»

(виховна година)

Виконала:

Жук О.М.,

вихователь

Харків

2017-2018

А Н О Т А Ц І Я

 У національній доктрині розвитку освіти України в XXIст. говориться: «Освіта спрямована на втілення в життя української національної ідеї. Вона підпорядкована консолідації українського народу в українську політичну націю, яка прагне жити з усіма народами і державами світу у співдружності. Освіта виховує громадянина патріота України, прищеплює любов до української мови та культури, повагу до народних традицій».

Саме тому виникає потреба в залученні учнів до ознайомлення з українськими народними традиціями і звичаями. Адже Україна — наш спільний дім.

З метою залучення учнів до надбань національної культури доцільно провести заняття з навчанням декоративно-ужиткових мистецтв.

Українська народна вишивка сприяє вихованню у підростаючого покоління національних почуттів, переосмислення надбань світової культури, виводить їх із національних цінностей. Художньо-виражальне багатство української вишивки не має рівного у світі.

Вишивка — це духовний символ українського народу, рідного краю, батьківської оселі, тепла материнських рук.

Вишивані рушники, оздоблений вишивкою одяг — це важливі віхи у житті кожного українця. Вони мають значне національне, образно-символічне значення, а тому й виховне. Залучення учнів до цього виду мистецтва, що виник і ґрунтується на стародавній культурі українського народу та розвивається на основі національних традицій, духовної спадщини, сприяє вихованню патріотизму, розумінню ментальності українського народу, пробуджує національну свідомість, гордість за свій народ, його минуле і сьогодення.

Мета:

• розкрити уявлення учнів про рідний край - Україну;
• ознайомити з одним із видів народно мистецтва – вишивкою;
•  продовжувати знайомити вихованців з українськими національними звичаями, традиціями і обрядами, використовуючи український фольклор - прислів'я, приказки, вірші, легенди;
• ознайомити з національними символами та оберегами (вишитий рушник, символіка кольорів, елементів, візерунків);
• виховувати шанобливе ставлення до українських національних обрядів, традицій.

Обладнання:

• ноутбук, мультімедійний проектор, відеоролики;
• стіннівки, малюнки учнів;
• виставка«handmade» виробів.

Місцепроведення: конференцзала

Дата проведення: 22лютого 2018 р.

(Відео ролик на пісню Тіни Кароль «Україна – це ти»).

Вихователь 1: Доброго дня шановні гості та діти ! Вітаємо Вас на світлому святі, яке зібрало нас у цьому залі, святі традицій народних, пісень вольних, мови рідної.                                                                                                                             

Вихователь 2: Мова – це диво, яке ми чуємо від народження, це почуття, які допомагають нам виразити любов і турботу про рідних та друзів, це радість, якою ми ділимось з коханою людиною,це душа, що випромінює життєву силу, це невичерпне джерело, звідки ми черпаємо наснагу, знання і прагнення осягнути всесвіт.

Вихователь 1: Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями. Любі мої! Існує вислів: «Нація що не пам’ятає свого минулого і не шанує своїх традицій приречена на забуття».

(Відео ролик «Магічний український рушник» - Сергій Петренко).

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,

В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, і вірна любов.

                                     Андрій Малишко.

Вихователь 1: Ще з дитинства вам знайома ця мелодія, однак не завжди ви розуміли повністю значення слів пісні. Проте сьогодні ви, подорослішавши, відчуваєте значимість її змісту, який до глибини душі проймає духом традицій нашої землі рідної мови та української вишивки.

Вихователь 2: Вишитий рушник – це символ нашої неньки – України. Бо не було жодної оселі в Україні, де б на стіні не красувалися вишиті рушники. Люди вірили, що рушники служать оберегом домівки, тому їх розміщували над вікнами і дверима, прикрашали ним образи, клали на нього хліб і ним хліб накривали. Рушник найшановніший атрибут українського побуту і невід'ємний елемент традиційних народних свят. Хата без рушників, що родина без дітей, казали в народі. Рушники завжди висіли на покуті, святому місці, де збирається вся родина на трапезу, освячуючи її молитвою. По суті рушники виконували роль тих же святих образів. Із запровадженням християнства рушники не зникли, а разом почали співіснувати з іконами, слугуючи для них прикрасою.

Вихователь 1: Глибокий зміст світосприйняття людиною Всесвіту, Життя, Бога втілювався в хрестики, доріжки, візерунки, магічні узори. Через просту і геніальну систему знаків вишитих на полотні людина осмислювала своє місце на Землі.

(Учні з вишитими рушниками)

Учень 1.

Тримаю вишиті старенькі рушники.

Давно забуті, горнуться до мене…

Заполонили світ нейлони та шовки…

Кому потрібні вишиті ромени?

Учень 2.

Гортаю білу грядку полотна,

Засіяну барвінком і любистком.

Сміється вишита прабабою весна,

Ховається за квітами й листом.

Учень 1.

Голублю диво-дивне із пісень,

Що хрестиком і стелиться і в’ється.

Сіріє за вікном звичайний день,

А в рушниках волошками сміється.

Учень 2.

Перегортаю білі рушники,

Що хліб вкривали і дитя в колисці,

Що старостів чекали на святки,

Розшиті маками, заквітчані, барвисті.

Благословенна будь на всі віки,

Найперша жінка, що нашила квіти.

Душа мого народу – рушники,

Барвінками і мальвами зігріта.

Вихователь1:Як ви, мабуть,вже здогадалися, сьогодні ми поговоримо про наші оберіг, один із видів народно-декоративного мистецтва – вишивку.

Увага на екран.

(відео - UA:КУЛЬТУРА «УКРАЇНСЬКІ РУШНИКИ»).

Вихователь1:Ось такою побачили творчі люди нашу Україну.

Де ж поширені вишивки?

(Відповіді учнів)

Крім того, вишивки поширені на предметах домашнього вжитку, як наліжники, обруси, наволочки, рушники, скатертини тощо.Ще в ХІ ст. на Русі існувала перша вишивальна школа, організована сестрою Володимира Мономаха Ганкою, де дівчата вчилися гаптувати золотом і сріблом. Збереглися вишиванки з козацьких часів 17-18 ст.

Вихователь 2. Пригадайте і скажіть, який хороший звичай зустрічати гостей споконвіку існує в нашого народу?(Подавати на вишитому рушнику гостям хлібі сіль).

Вихователь 1. Цей символічний хліб на вишитому рушнику ми даруємо усім нашим гостям.

Наші дідусі та бабусі пам’ятають такий звичай: коли син вирушав у далеку дорогу, мати дарувала йому рушник, щоб рятував від лиха, щоб нагадував йому про рідну домівку. Син приймав рушник і цілував хліб.

Пропаную усім скоштувати хліб, відламуючи по кусочку.(Учень бере хліб на рушникові та іде по колу, даючи можливість відірвати шматок).

Вихователь 2. Як видумаєте, що символізують вишиті рушники?

Учень 1. Рушники - це обереги нашого дому, нашої родини. Вони захищають від зла, лиха.

Вихователь 1. Де ще використовують вишиті рушники?

Рушник – це обличчя оселі та її господині. Рушниками прикрашали хату. «Хата без рушників — казали в народі, — що родина без дітей». Рушники вішали над образами. Рушником накривали хліб на столі або на покуті. Гарно оздобленими рушниками накривають кошики з паскою чи яблуками, коли несуть святити до церкви. Пропаную подивитись дуже цікаве і пізнавальне відео. Увага на екран.

(відео ролик «RUSHNIKI. Весільні рушники»).

Вихователь 2. Велика наша Україна і в різних куточках вишивають по-різному, але всі рукодільниці вкладають у свої вишивки теплоту своєї материнської любові, відданість своєму народу. Тому й сила рушника - в його візерунках. Рушники можна читати, як читають книги, адже кожен елемент візерунка щось символізує.

Вишиванням споконвіку займались жінки, які з покоління в покоління передавали найтиповіші, найяскравіші зразки орнаменту, кольору, вишивальну техніку. Вишивки, передаючи характерні ознаки місцевості, різняться між собою орнаментом, технікою виконання та гамою барв.

Вихователь 1. Ось, що ви повинні знати про вишивку і завжди пам’ятати. (Розповідь вихователя по стенду). Протягом багатьох віків безпосередній конкретний зміст символів на вишивках втрачався, але традиції використання їх не зникли. За мотивами орнаменти вишивок поділяються на три групи: геометричні, рослинні, зооморфні (тваринні) й відображають елементи символіки стародавніх вірувань, культів.

Геометричні орнаменти, наприклад, притаманні всім видам народного мистецтва і всій слов'янській міфології. Різноманітні кружальця, трикутники, ромби, кривульки, лінії, хрести символічно відображали уявлення наших предків про світобудову, тож їхнє значення відповідне. На основі стародавніх космологічних символів у народі створена своя система назв. Це «баранячі роги», «кучері», «гребінчики», «кривульки», «сосонка», «перерва» тощо.

В основі рослинного орнаменту лежить культ поклоніння природі, рослині. Крім поширеного символу «дерево життя», який зображає стилізовано у формі листя або гілок, у вишивках з рослинним орнаментом популярні стилізовані зображення  Берегині, використання таких мотивів, як «виноград» — символ добробуту, щасливого  одруження. Саме символіка винограду розкриває нам радість і красу сім’ї. Вишивається на родинних рушниках. Життєдіяльність винограду означає плодючість роду. «Барвінок» — символ немеркнучого життя. «Яблуко» — символ коханнятощо. «Дуб» - священне дерево, яке уособлювало Перуна, бога блискавки та грому, чоловічої енергії, розвитку, життя. Тому парубки і молоді чоловіки завжди мали при собі чарівний оберег живильної сили свого роду. «Калина» - символ крові та безсмертного роду, саме тому весільні рушники, дівочі і навіть чоловічі сорочки прикрашають гронами калини. Калину пов’язували з народженням Всесвіту, вогняної трійці: Сонця, Місяця та Зірки. Тому назву вона отримала від давньої назви Сонця – Коло.

Зооморфні ( тваринні) орнаменти – зображувались різні тварини. Більш всього на рушниках вишивали птахів – це павичі, ластівки, орли. Парно зображені птахи в народному мистецтві уособлюють кохання, щастя, чим і пояснюється їх розташування на рушниках для весільних обрядів.

Ось така різнобарвна наша ненька Україна

Вихователь 1. Якщо ви уважно роздивитись нашу залу та придивитись до рушників ви легко дасте відповідять на таке запитання. Як називається шов, яким вишиті ці рушники? (хрестик)

Які ще ви знаєте шви? (гладь, ланцюжок, низь).

А ще на сьогоднішній час вишивають рушники, сорочки - бісером.

Що означають кольори на вишиванках? (Червоний – це колір калини, яку здавна любили й шанували на Україні, це любов, радість. Чорний – колір землі - годувальниці, туга, смуток, журба за рідною стороною Жовтий – це символ здоров’я. Зелений – це весна, оновлення, життя. Сірий – це щаслива дорога з чистим небом і ясним сонцем. Блакитний – символ удачі. Бузковий –символ повернення додому.

(Закінчення розмови про рушники по стенду).

Вихователь 2. Ми вже знаємо, що рушники на Україні вишивали ще з глибокої давнини, коли не було різнокольорових фарб та барвників. Як видумаєте, чим ваші прапрабабусі фарбували нитки для вишивання, щоб вишити такі красиві візерунки (орнаменти)? Ви хочете про цедізнатися? Гаразд, сьогодні я відкрию вам невеличку таємницю:

з відвару м'яти та кропиви - можна одержати зелений колір

з відвару звіробою - коричневий;

з відвару лушпиння цибулі - жовтий;

сік калини та малини давав червоний колір.

Учень 1.

Узор вручну, широка планка,

легенький запах ковили,

моя сорочка вишиванка,

вся ніби сплетена з трави.

Учень 2.

Дніпра потоки, степ, простори,

по лівій й правійстороні.

Червоно – чорні всі узори,

мережив ряд на полотні.

Учень 3.

Традицій пласт, легенди роду,

духовний символ, оберіг,

калини кущ, дівочу вроду,

на полотні все хтось зберіг.

Учень 4.

Прості орнаменти,народні,

тягучі як пісні з степів.

Все актуально і сьогодні,

хоча й прийшли з далеких днів.

Вихователь 2.Традиція вишивати рушники існує з давніх-давен. Від діда-прадіда передаються узори і вміння вишивати. Рушник – це найкращий подарунок. Про рушник складено багато прислів'їв, приказок, віршів, легенд та пісень. Можливо хтось із вас розкаже? (діти розповідають).

Прислів'я, приказки:

Учень 1.

1. Хата безрушників - що родина без дітей.

Учень 2.

2. Тримай хату, як у віночку і рушнички на кілочку.

Учениця. Легенда про рушник.

"Жила в одному селі мати, мала вона трьох синів, і були вони дуже працьовиті, тільки не вміли вишивати. Мама дуже любила своїх синів і вишила кожному з них по одному рушнику для того, щоб загортати у нього хліб. Коли будуть їхати в далеку дорогу. Бо хліб на рушнику життя величає і здоров'я береже. Та померла мати, а сини на її могилі білий рушник постелили. Через три дні натому рушнику дивні квіти розквітли. Хто їх вишивав, ніхто не знає,лише вітер про те розповідає".

Вихователь 1.Рушник - це символ людського щастя, і тому батьки дають його своїм дітям, коли вони вирушатьу дорогу власного життя. Послухайте про це пісню.

(Лунає пісня «Два кольори»).

Шануйте, друзі, рушники,

Квітчайте ними свою хату,

То обереги від біди.

Шануйте те, що дала мати.

Це все твоя земля, твоя Вкраїна.

Це рук твоєї матері тепло.

Хай святиться рушник, яким дочку й сина

Благословляє мати на добро.

Вихователь 2.А зараз поговоримо про вишивку в одязі.

Учень 1. До одягу XV ст. входила насамперед вишита сорочка переважно із грубого саморобного полотна. У чоловіків вона була короткою, глухою, тунікоподібною, з прямокутною горловиною. Жіноча вишита сорочка була довгою, різноманітного крою: тунікоподібна, з плечовими вставками (пришитими по основі й по підканню стану), з суцільнокроєними рукавами.

Учень 2. Характер декорування чоловічих вишитих сорочок значною мірою залежав від крою, а також віку власника. Найбільше прикрашали, переважно вишивкою, парубоцькі сорочки; стриманішими були сорочки літніх чоловіків.

(Пісня «Мамина сорочка»).

Учень 1.

Вишиванка - символ Батьківщини,

Дзеркало народної душі,

В колисанцікупані хвилини,

Світло і тривоги у вірші.

Учень 2.

Вишиванка - біль на п`єдесталі,

Слава, воля, єдність, віра - ми.

Журавлем курличе, кличе далі,

Стелить вирій взорами-крильми.

Учень 3.

Веселкоюсплелися кольори

На рушничку твоєму, наче доля.

На нім — тобою прожиті роки,

Усідостоту, з радощами й болем.

Усе на нім: вечірняя зоря,

І росами умитераннє сонце,

На нім і сльози, й посмішка твоя,

Хатинка рідна і твоєвіконце.

Вихователь 1. А зараз я пропаную Вам спробувати вишити косим хрестиком один рядок.

(Практичне заняття).

Вихователь 2.Не забуваймо, що культура має два крила — збереження і примноження.

4