Методична розробка відкритої класної години "Його Величність Театр"

Про матеріал

Викладено методику проведення виховної години за темою «Його Величність Театр!» Для класних керівників вищих навчальних закладів 1-2 рівнів акредитації та учнів 6-11 класів

Перегляд файлу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕХАНІКО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОЛЕДЖ

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

Відкритої виховної години

«Його Величність Театр!»

2018

Методична розробка виховної години «Його Величність Театр!»- підготувала Шитік Т.П. викладач кваліфікаційної категорії «спеціаліст першої категорії»

Маріупольського механіко-металургійного коледжу ДВНЗ «ПДТУ» 2018р.

Викладено методику проведення виховної години за темою «Його Величність Театр!»

Для класних керівників вищих навчальних закладів 1-2 рівнів акредитації

Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії енергетичних дисциплін. Протокол №____ від____________ 2018р

Вступ

Театр є своєрідним видом мистецтва, формою суспільної свідомості. Театр невіддільний від народного життя, національної культури та історії.

Як правило, театр досягає художнього підйому, коли переймається передовими ідеями часу, починає боротьбу за гуманістичні ідеали, правдиво розкриваючи складний внутрішній світ людини. За допомогою драматичних дій, що виконуються акторами, в театрі відбувається відображення життя, утвердження світоглядів та ідей. Розкриття психологічних і соціальних конфліктів, боротьба характерів і думок лежать в основі вистав і п'єс.

Для специфіки театру характерно емоційно-духовне єднання глядача і сцени, наявність спільних інтересів між творцями постановки і публікою. Театр грає важливу роль в моральному, естетичному та політичному вихованні. Для цього він має в своєму розпорядженні великі запаси засобів художньої виразності, узагальнення, впливу на маси.

Театр, як особлива модель життя, має величезну притягальну силу для людини-актора і людини-глядача. Через зіткнення з мистецтвом театру здійснюється процес пізнання світової культури і самого себе.

План виховної години

Тема: Його Величність Театр!

Мета:

методична: Удосконалення методики підготовки та проведення тематичної виховної години з елементами вистави

дидактична: Ознайомлення студентів з історією виникнення театрального мистецтва, прилучення до світової культури в галузі театрознавства.

розвиваюча: Розширення кругозору студентів та розвиток акторських талантів, поглиблення їх знань у галузі літератури і мистецтва

виховна: Прояв інтересу до даного виду діяльності у підростаючого покоління

Тип виховної години: інформаційна з елементами театралізації

Форми та методи проведення: мультимедійна презентація, елементи вистави, майстер - клас, бесіда, відео трейлер

Технічні засоби: екран, мультимедійний проектор

Місце проведення: аудиторія № 412

Література:

Каллистов Д. Античный театр. Л., 1999.- 256с

Паушкин М. Средневековый театр. – М.: Просвещение, – 2000. -230с.

Смолина К. Сто великих театров мира. – М.: Вече, 2001. – 365 с.

Театр: Энциклопедия. – М.: ОЛМА – ПРЕСС Образование, 2002. – 320 с

Інформаційні ресурси:

http://festival.1september.ru/articles/

http://www.binetti.ru/content/133

http://hyperlib.libfl.ru/

Хід виховної години

Організаційний момент

1.1 Привітання студентів та гостей заходу

2. Мотивація

3. Розкриття теми

3.1. Вступне слово викладача

3.2. Театр Стародавньої Греції

3.3. Театр Середньовіччя

3.4. Театр Епохи Відродження

3.5. Театр Нового Часу

3.6. Театр Корифеїв

3.7. Сучасний театр

3.8. Студентський театр

4. Майстер - клас

5. Заключне слово викладача

Зміст виховної години

Аудиторія оформлена у вигляді залу для глядачів театру, біля входу

пропонують «Програмки до вистави»

1. Організаційна частина: Привітання студентів та гостей заходу

Мотивація (СЛАЙД №1) (Додаток А)

(Звучать три дзвінки, що сповіщають про початок вистави)

Високоповажні брати актори! До Вас звертаюся я, що сидять в цьому

залі трагіки і коміки, ліричні герої, майстри характерних ролей, віртуози і художники побутових мелодрам. До Вас звертаюся я, соратники і колеги! Ви здивовані…. Потискуєте плечима ... Що? Хочете сказати, що не маєте відношення до мистецтва? Ніколи не надягали театральні костюми, що світло рампи не сліпило Ваших очей? Так, все це так. І все ж. ... Один чоловік, ще в 4 столітті до нашої ери сказав: «Весь світ-театр!». А пізніше Вільям Шекспір напише: «Весь світ-театр, а люди в ньому - актори!» І справді: у кожного з нас своя роль. Один зайнятий на головних ролях, інший - підіграє, третій - діє з-за лаштунків.

Велика сила уяви пов'язує нас, велика пристрасть до перевтілення. Що наше життя? Гра! Ми ж з Вами працюємо в одному театрі-театрі життя. Дія на цій сцені йде безперервно: коли на одній половині актори лягають спати, на інший вже прокидаються, щоб продовжити спектакль. Але на відміну від театру звичайного в театрі життя ллється справжня кров, люди плачуть справжніми сльозами від справжнього болю. Тому має сенс акторам всіх континентів, хоч зрідка, замислюватися над тим, а чи ті п'єси вони включають в свій репертуар?

Театр! Його Величність Театр! 27 березня весь світ відзначає Міжнародний День Театру. У цей день Актори надягають театральні костюми, граєють свої ролі і сподіваються, що завтра Ми переглянемо свої, і деякі з Нас, зроблять деякі поправки ...

Весь світ з трепетом дивиться на сцену як в дзеркало, яке заставляє його радіти, чи сумувати, сміятися, чи жахатися, перейматися надією або гірко замислюватися. Це дзеркало придумано людьми, і воно буде їм потрібно до тих пір, поки буде правдиво. Ім'я йому - Театр. Його Величність Театр!

1. Виклад теми

3.1. Вступне слово викладача (СЛАЙД №2)

Викладач: Я пропоную Вам зробити сьогодні історичний екскурс в ту далеку епоху, коли театр робив свої перші кроки і представляю Вам творця цього видовищного виду мистецтва. (СДАЙД № 3) Виникнення театру пов'язане з релігією стародавніх греків в честь бога Діоніса. Діоніс - бог плодоносних сил Землі, виноградарства та виноробства, а потім став богом поезії і театру. Діоніс - син Зевса і царівни Семел. Його супутники - фантастичні істоти: сатири, селени і німфи. Разом з менадами і козлоногими сатирами бродить Діоніс по всьому світу, його супроводжує вихователь, старий сатир.

(СЛАЙД №4)

Трагедия, комедия как два отраженья,
Как в танце одном продолженье движенья.
Пусть вновь оживут эти древние маски
И сцену раскрасят и в чувства, и в краски.
Волшебницы театра… Ваш вечен союз
Веселых и грустных двух масок и муз.

(Звучить музична композиція «СІРТАКІ». У супроводі жриць виходять Мельпомена і Терпсихора)

Терпсихора (раскрывает свиток )

Чтобы смех не застывал в гримасе,
Вам твержу, мой незнакомый зритель,
Знаю твердо: это в вашей власти –
Мне немного грусти подарите.

И тогда я на подмостках встану.
Мне комедии маска – не обуза.
Как подарок, сохраню я рану.
Я живу, я чувствую, я муза.

Мельпомена (раскрывает свиток)

Ураганы страстей бушуют на сцене,
Заражая зрителей актёрской игрой.
И нельзя уснуть святой Мельпомене,
Чтоб нарушить в зале душевный покой.
Я люблю эти чувства страстей и волнений,
Весь мой внутренний мир этим светом богат.
Улетают невзгоды, преграды, сомненья,
Оставляя ДУШИ ВДОХНОВЕНЬЕ - ТЕАТР!!!

Вдохновляя поэтов, артистов, ученых,

И сегодня слетают они с высоты,
Девять юных богинь, девять муз просвещенных,
Девять символов разума и красоты. (уходят в зал)

Викладач: Як Ви вже здогадалися мова сьогодні піде про театр. Ми спробуємо простежити його шлях починаючи з Стародавньої Греції і закінчуючи сьогоднішнім днем. І так - в путь

3.2. Театр Давньої Греції (СЛАЙД №5)

(Звучить антична грецька музична композиція)

Викладач: Театр виник в Стародавній Греції більше 2500 років тому на честь Великих Діонісій. Місткість театру-17000 чоловік. Виступи в театрі проходили двічі на рік - під час Малих Діонісій і Великих Діонісій. Вперше правитель встановив триденні театральні вистави в честь Деонісій 27 березня 534 року до нашей ери. Про акторів Театру Стародавньої Греції нам розповість ісусствовед ___________

Студент: (СЛАЙД №6) Учасники гри виступали в масках. Вони покривали не тільки обличчя, але і голову актора. При різкій зміні душевного стану актор в різні свої парафії одягав різні маски. Завдяки масці актор легко міг виступати протягом однієї п'єси в декількох ролях. Маска робила обличчя нерухомим. Нерухомість особи компенсувалася багатством і виразністю рухів і декламаційним мистецтвом актора.

Викладач: А хто виконував жіночі ролі?

Студент: (СЛАЙД №7) Жіночі ролі виконувалися чоловіками. Актори розглядалися як особи, що обслуговують культ, і користувалися деякими привілеями, наприклад звільненням від податків. Ремесло актора було доступно, тому тільки вільним. Жінкам заборонено було бути присутнім на представленні, іноді в театр брали з собою гетер. Вхідний квиток коштував 2 обол (приблизно 7 коп). Буква на квитку позначала сектор, місць не було, можна було зайняти будь-яке місце починаючи з другого ряду. Бідним громадянам виплачували для придбання квитків так звані театральні гроші.

Викладач: А як театр, мистецтво, літературу розглядала влада Греції?

Студент: (СЛАЙД №8) Художня література світу пов'язана з античним театром, тому що більшість написаних творів поетами і письменниками Стародавньої Греції та Стародавнього Риму ставилися на сцені. Влада оплачувала квитки в театр малозабезпеченим громадянам, щоб у останніх була можливість відвідати театр. У чому секрет такої турботи про населення? Вся справа в тому, що античний театр владою розглядався не як засіб розваги або відпочинку, а як потужне знаряддя в вихованні громадянських чеснот. «Треба спочатку про благо вітчизни подумати, після про благо сім'ї і тому вже тільки - про наше»

Викладач: Дякую за екскурсію по античного театру, а ми рухаємося далі

3.3. Театр Середньовіччя (СЛАЙД №9)

(Звучить музична композиція середньовіччя)

Викладач: Коли мова йде про середньовіччя уява нам малює лицарів у важких обладунках, інквізицію, поєдинки і серенади на честь прекрасних дам. Який він, театр середньовіччя? Про це нам повідає лицар ___________________

Студент: Задовго до вистави глашатаї на перехрестях викрикували оголошення про майбутньої вистави. А за кілька днів до вистави вулицями міста проходила театралізована хода в костюмах, везли на возах і колісницях частини декорацій, «пекло» і «рай» ... Вистави зазвичай починалися в 7-9 годин ранку. У 11 -12 годин робили перерву на обід і потім грали до 6 години вечора. Все населення міста сходилося на площу. Деякі спектаклі заборонялося дивитися дітям до 12 років і хворим старцям.

Викладач: Середньовічний театр відображав ідеали і принципи християнського віровчення. Під час релігійних свят в соборах або на паперті влаштовувалися театралізовані релігійні вистави.

Викладач: Як і де проходили вистави?

Студент: (СЛАЙД № 10) У дні вистави припинялася всяка робота. Торгували тільки харчами. Навіть години церковних служб змінювали, щоб церква і театр не заважали один одному. Вистави відволікали населення від звичайних занять, тому їх ставили раз на рік на великі християнські свята - Різдво чи Великдень. За відвідування вистави на площі стягувалася невелика плата. «Сидячі» місця коштували дорого і діставалися багатіям. Пізніше, в кінці середніх віків театр став професійним: над п'єсами почали працювати письменники, а ставили -професійні актори і режисери, які отримували за свою працю платню, якої вже було досить, щоб прогодувати їх сім'ї.

Викладач: Театр, про який ми вам розповіли, виріс з народних видовищ. Він був масовий, доступний, захоплюючий і змушував глядачів думати про головні питання свого часу. Спасибі, пропоную переміститися в більш освічені часи

3.4. Театр епохи Відродження (СЛАЙД № 11)

(Звучить «Танець лицарів» з балету С. Прокоф'єва «Ромео і Джульєтта)

Преподаватель: Це одне з найяскравіших і значних явищ в історії всієї світової культури. Новий театр народився з потреби перелити молоду енергію в дійство. В Італії - вперше в Європі - на сцену піднялися актори-професіонали і вразили світ яскравою, сильною грою, що народжується тут же, на очах у глядача, і чарівною своєю свободою, азартом, блиском і дотепністю. Так в Італії було покладено початок театрального мистецтва нового часу. Сталося це в середині XVI століття. А що відомо Вам про комедії масок? (СЛАЙД № 12)

Студент: Комедія дель арте, або комедія масок, ввібрала в себе елементи фарсу, пародії та частково "науковї комедії". Назва цього театрального напрямку визначило те, що персонажами комедії стали типові образи-маски, що виключають індивідуальні риси характеру героїв. Одна і та ж маска закріплювалася за актором раз і назавжди. Кількість масок, які були присутні в комедії дель арте, досягало сотень. У кожної маски був свій певний костюм, особливо чудовими були костюми закоханих. Їх репліки були зважені і прораховані

Викладач: Хто продовжить розповідь?

Студент: Незважаючи на те що ролі продовжували виконувати чоловіки, були зроблені послаблення для жіночих образів, і з'явилися перші артистки. З другої половини XVI ст. трупи стали гастролювати по всій Європі. Популярність була приголомшливою. Однак до середини XVII ст. комедія дель арте поступово прийшла в занепад.

Викладач: А як розвивався театр в туманному Альбіоні? (СЛАЙД № 13)

Студент: Професійні театри і актори стали з'являтися в другій половині XVI століття. У 1599 року було створено театр "Глобус", який став відомий завдяки творчості Шекспіра. Над входом - крилаті слова: "Весь світ - театр" ("Totus mundis agit histrionem"). (СЛАЙД 14) Його п'єси допомагають глядачам розпізнавати моральні цінності й людські пороки. Лондонські театри славилися змішаним репертуаром, що дозволяло давати спектаклі на будь-який смак. Число акторів в театральній трупі епохи Шекспіра зазвичай було від 8 до 12человек.

Викладач: Шекспір творив в Англії, а дія, в найвідомішому його творінні, відбувається в Італії - мистецтво не визнає кордонів! «І так у Вероні, стільки років назад як зірок опівнічних над тобою, Верона, сталося саду ненавидіти сад і братові - брата. Два старовинних роду .. ». (На екрані Трейлер до вистави «Ромео і Джульєтта»)

No comments - сказав би Шекспір (СЛАЙД 15)

Викладач: А ми вирушаємо в сонячну Іспанію: Красиві жінки, вусаті кавалери зі шпагами, загострення пристрастей, дуелі, бої биків і звичайно ж-театр! Коли з'явився театр в Іспанії і хто писав п'єси для нього?

Студент: У XVI ст. сформувався театр в Іспанії. Іспанськими авторами зазвичай ставали священнослужителі, що не заважало їм писати і світські п'єси. У творах іспанського Ренесансу переважали шахрайські сюжети, комедії положень з любовною інтригою. Найбільш значущим автором іспанського Ренесансу став Лопе де Вега (1562-1635). Він створив понад 2000 п'єс, різних за жанром і сюжетної лінії. До нас дійшли близько 450, до них відноситься "Учитель танців", "Собака на сіні", "Валенсіанска вдова", "Дівчина з глечиком". Лопе де Вега став реформатором іспанського театру, створивши так звану "нову комедію". У драматурга була унікальна здатність - видозмінювати одного разу придумане. Цим пояснюється його творча плодючість.

3.5. Театр Нового Часу (СЛАЙД 16)

Викладач: Прогулявшись по Європі, ми переносимося в Санкт-Петербург і розповімо Вам про Театр Нового Часу. 30 серпня 1756 року імператриця Єлизавета Петрівна підписала указ про заснування російського для вистави трагедій і комедій театру

(Выходит императрица Елизавета и зачитывает приказ)

Імператриця: «Наказали ми нині заснувати Російський для подання трагедій і комедій театр, для якого віддати Головкинський кам'яний будинок, що на Василівському острові поблизу Кадетського будинку. А для оного повеліли набрати акторів і актрис: акторів з учнів співочих та ярославців в кадетському корпусі, які до того будуть потрібні, а на додаток ще до них акторів з інших людей , хто не служить , також і актрис пристойне число. На утримання оного театру визначити, за силою цього нашого указу, рахуючи від цього часу, в рік грошової суми по 5000 р., яку відпускати з штатс-контори завжди на початку року після підписання нашого указу ... Дирекція того російського театру доручається від нас бригадиру Олександру Сумарокова, якому з тієї ж суми визначається понад бригадирського окладу, раціонних і денщічьіх грошей в рік по 1000 рублів, ... а його бригадира Сумарокова з армійського списку не вимикати. А яку платню нині акторам і актрисам, так і іншим при театрі, назначати, про те йому, бригадиру Сумарокову, від Двору дан реєстр».

Викладач: Дякуємо Вам, Государиня! Чи не зволите присісти?

То була знаменна для російської культури подія. З цієї дати, 30 серпня 1756 року і веде точку відліку професійне мистецтво театру. Вистави мали бути платними, загальнодоступними. Трупа визначалася невелика - всього дванадцять чоловік, але дозволялося набирати нових акторів і навіть актрис. Незабаром по місту стали розсилатися афіші, які повідомляли, що трупа театру починає свої виступи і що пропуск буде за квитками.

А як служилось російським акторам в театрі? Інформацію про це підготував ________

Студент: (СЛАЙД 17) Російським акторам ні про яке змаганні з іноземними трупами, якімешкали при дворі і отримували плату за 20-25 тисяч рублів на рік, і думати не доводилося. Театр не мав навіть постійних музикантів і змушений був задовольнятися оркестром, що обслуговував придворні маскаради. Російському театру в 1757 році було дозволено грати спочатку по четвергах, а потім і в ті дні, «коли опер, французьких комедій і інтермедій представлено не буде», не тільки в Головкинському будинку, але і на придворнії сцені - в належних імператриці «городових» будівлях. Вистави і тут були платними, публічними. Про це сповіщало оголошення, розміщене в той рік в «Санкт-Петербурзьких відомостях»: «По четвергам будуть у Великому театрі, що у літнього дому, представлені російські трагедії і комедії, і будуть зачинатися завжди і не відступно о шостій годині пополудні. Ціна та ж, яка була раніше ». Російська трупа змогла зітхнути вільно ...

3.6. Театр Корифеїв (СЛАЙД 18)

(Звучить музична композиція, того часу)

Викладач: Коли започатковано театр в Україні? Про це знає експерт театру____

Студент: Театр корифеїв — перший професійний український театр. Його було відкрито 1882 року в Єлисаветграді, і в цей рік український театр відокремився від польського та російського. Започатковано український реалістичний професійний театр 27 жовтня 1882 року виставою Івана Котляревського «Наталка Полтавка» «Товариством українських артистів під орудою М.Л. Кропивницького». Керівником став Михайло Петрович Старицький На утримання трупи він використав гроші з продажу свого маєтку. Розширив персонал трупи .Створив власний оркестр. Підвищив платню акторам

Студент: (СЛАЙД 19) (чита з газети) "Зложилася трупа, - писав І. Франко,- якої Україна не бачила ані перед тим, ані потому, трупа, яка робила фурор не тільки по українських містах, але також у Москві і Петербурзі, де публіка часто має нагоду бачити найкращих артистів світової слави". 1885 року театр корифеїв поділився на дві автономні трупи. Основний склад акторів залишився у Марка Кропивницького, а Старицький сформував новий коллектив..1907 р. М.К. Садовському вдалося відкрити в Києві постійний Український театр. У репертуарі театру були такі вистави, як «Запорожець за Дунаєм», «Продана наречена», «Катерина», «Енеїда» Котляревського. Сміливою перемогою стала постановка українською мовою «Ревізора» Гоголя. Стаціонарний театр по-справжньому став народним не тільки в репертуарі, але й у доступності його відвідування. Ціни на квитки були значно нижчими за іншi київськi театри. Театр Садовського проіснував сім років, до початку Першої світової війни, коли царською владою було закрито не тільки театр, а й усі українські газети, журнали, книгарні. Іван Карпенко-Карий ,Микола Садовський ,Панас Саксаганський створили спочатку аматорські, а згодом – професійні театральні трупи й зробили сцену підмостками морального й патріотичного виховання широких верств народу

Викладач: «Я не визнаю слова «грати». Грати можна в карти, на скачках, у шахи. На сцені жити потрібно». - казала Ф. Раневська. Цей вираз переклали на кілька мов і з ним погоджуються усі актори.

3.7. Сучасний театр (СЛАЙД 20)

Викладач: Жителі міста Маріуполя знають і люблять свій театр Але з його історією знайомий не кожен ..

Історія нашого театру почалася 1847 р коли до Маріуполя вперше приїхала трупа під керуванням антрепренера В. Виноградова. Будівлі театру в місті не було, тому трупа давала вистави в орендованому коморі на Єкатерининській вулиці (проспект Леніна). Назвіть прізвища акторів, які творили на провінційній сцені?

Студент: 1850-1860-ті роки - в коморі свого двору місцевий житель Попов влаштував перше театральне приміщення - «Храм музи Мельпомени»: в будівлі були відсутні елементарні умови, але тут протягом кількох сезонів виступали трупи за участю провінційних акторів того часу: Александров , Неверова, Медведєва, Стоппель, Новицький, Мінський, Прокоф'єв, Пілони та інші.

Викладач: У кого ще є інформація про наш театр?

Студент: 8 листопада 1887 року - відкриття нового театрального будинку, побудованого на кошти В. Л. Шаповалова, якого було названо Концертним залом (згодом Зимовий театр). Нова театральна будівля мала велику сцену, зручні крісла, особливе місце для оркестру, зал для глядачів на 800 місць. Театральний сезон відкрився постановкою п'єси Н. В. Гоголя «Ревізор». Роль Городничого зіграв сам власник театру і антрепренер.

Викладач: Відразу після Великої Вітчизняної війни театр був закритий і відкритий в 1959 році., А через рік відбулося урочисте відкриття побудованого будинку театру. У свій 100-річний ювілей йому було присвоєно статус академічного. (СЛАЙД 21) Сьогодні творчий склад театру налічує болем 30 осіб. За останній рік в театральну трупу влилося нове талановите покоління. У Репертуат театру входить 11 діючих вистав. У новому сезозене трупа працює над 5 прем'єрними показами

«Театр - це така кафедра, з якої можна багато сказати світу»

Микола Гоголь

3.8. Студентський театр (СЛАЙД № 22)

Викладач: Студенти - найвеселіший народ Всесвіту. Їм належать цікаві фрази на лекціях, анекдоти про викладачів, про іспити і про самих себе - все це студентська творчість, якої необхідний вихід - це сцена. Коли вперше студенти вийшли на сцену?

Студент: Перший студентський театр з'явився ще в 1756 году.

В період 1920-30 рр. майже на кожному факультеті працював драмгурток. Так, щорічні фестивальні вечори факультетів, на яких декламувалися вірші, розігрувалися сценки, дали стимул для появи аматорських театральних коллектівов.70-ті роки ХХ століття відзначені величезним зростанням числа аматорських театрів. Молоді театральні колективи шукали нові форми драматичного мистецтв. Даний час є важливим для збереження і розвитку традицій в галузі театрального мистецтва, розвитку самодіяльної художньої творчості студентської молоді.

Викладач: Сьогодні студентське життя неможливо уявити без художньої самодіяльності, без студентського театру мініатюр. Це - наші успіхи, без сумніву - серед нас є таланти! Підтвердження цьому - мініатюра у виконанні студентського театрального колективу «Хворий, не смикайтесь!»

4. Майстер клас

Викладач: Чи легко стати актором або їм потрібно народитися? З чого почати? Є маса способів підготовки початківців- акторів: творчі колективи, театральні підготовчі курси, репетитори тощо. А є народний метод: вийти на сцену. Багато хто боїться сцени. Запевняю Вас - нічого страшного там немає. Потрібно лише трохи підготуватися. Я представляю вам режисера молодіжного музичного театру «Три Т» Лідію Анатоліївну Хаджинова, яка проведе майстер-клас і Ви переконаєтеся, що не такий страшний рогатенькій, як його малюють (проводиться майстер-клас)