Методична розробка виховного позакласного заходу «Бабин Яр – символ найбільшого порушення прав людини в історії людства»

Про матеріал
Методична розробка виховного позакласного заходу «Бабин Яр – символ найбільшого порушення прав людини в історії людства» для учнів 9-11 класів
Перегляд файлу

КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ФАХОВИЙ ХОРЕОГРАФІЧНИЙ КОЛЕДЖ

 

 

Методична розробка виховного позакласного заходу

 

«Бабин Яр – символ найбільшого порушення прав людини в історії людства»

 

image 

 

Розробив: викладач соціально- економічних дисциплін   

Паращинець В. В.                         

                                                        

 

 

Мета: 

      Проаналізувати причини знищення єврейського та ромського народів в Бабиному

Яру; засвоїти значення термінів «тоталітаризм», «голокост», «нацизм», «геноцид», «ксенофобія», «гідність»;

      Розвинути вміння працювати з додатковою літературою та Інтернетом, виконувати пошуково-дослідницьку роботу, виступати перед аудиторією, дотримуватися культури мовлення; збирати та аналізувати правові та історичні документи;

      Виховати почуття громадянської та національної гідності та розуміння власної причетності до світової історії; почуття патріотизму; культури міжнаціональних відносин у суспільстві; непримиренність до насильства; повагу до прав і свобод людини.

 

Обладнання: мультимедійне обладнання, презентація з фото та відео матеріалами до заходу, Лата (зірка Давида з надписом Jude).

Час проведення: 60 хв.

Віковий склад учасників: від 16 років.

 

 

 

ХІД ЗАНЯТТЯ:

На проекторі заставка

image 

 

Викладач: 

Українська та світова спільнота кожного року 29 та 30 вересня відзначає день пам’яті подій у Бабиному Ярі, що є символом трагедії Голокосту та нацистських злочинів на українській землі, жертвами яких стали мільйони людей. Бабин Яр став могилою десятків тисяч євреїв, а також українських патріотів, військовополонених, ромів та інших громадян.

Лише за два дні, 29 та 30 вересня 1941 року, було знищено більше 30 тисячі євреїв.

Усього за роки нацистської окупації Києва, за різними джерелами, було знищено близько 100000 осіб.

Українська держава та громадськість приділяє велику увагу вивченню історії Голокосту та інших геноцидів, формуванню в українському суспільстві атмосфери толерантності, міжнаціональної та міжрелігійної злагоди та порозуміння.

Україна стала першою державою на пострадянському просторі, яка включила теми "Голокост" та "Бабин Яр" як обов’язкові  в навчально-виховний процес.

Найстрашніші трагедії 20 століття стали наслідками тоталітаризму. Найбільшою з них був Холокост. Ця страшна подія стала символом найбільшого порушення прав людини в історії людства, зразком геноциду, як найжорстокішого злочину проти цілих народів.

Учень 1:

Тоталітаризм – система державно-політичної влади, яка регламентує усі суспільні та приватні сфери життя людини - громадянина.

Тоталітаризмом вважається політичне панування, яке вимагає необмеженого керування підлеглими і їхнє повне підкорення поставленим згори політичним цілям. 

Тоталітаризм зазвичай передбачає наявність фігури вождя (фюрера), диктатуру і терор, регулярну мобілізацію населення в масові організації, ізоляцію або вбивство фактично або потенційно незгодних.

Тоталітарний політичний режим є прикладом антидемократичного режиму, що становить  протилежність демократичній правовій державі.

Учень 2:

Голокост – переслідування і масове знищення євреїв і ромів у Німеччині під час Другої світової війни; систематичне переслідування і знищення європейських євреїв і ромів нацистською Німеччиною протягом 1933 – 1945 років; геноцид єврейського народу в часи Другої світової війни, внаслідок якого загинуло до 6 мільйонів осіб. Як жертв Голокосту зазвичай сприймають також інші етнічні та соціальні спільноти, яких нацисти переслідували і знищували за приналежність до цих спільнот. Тобто, у ширшому розумінні, голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих. Це страшне явище стало поштовхом до масової боротьби людства за свої права, до утворення Організації Об’єднаних Націй, метою діяльності якої є боротьба за права людини та підтримка миру на планеті. 

Учень 3:

Нацизм – політичний тоталітарний рух, який оформився у Німеччині та Австрії після Першої світової війни і ґрунтувався на ідеях німецького експансіонізму та реваншизму, вождизму (фюрерства), екстремістського націоналізму, ксенофобії (ненависті до людей), антисемітизму та вищості «арійської раси». Набув практичного втілення в діяльності Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП, 1919–45), очоленої А. Гітлером. Після приходу націонал-соціалістів до влади в Німеччині 1933 року ними була побудована тоталітарна держава, яка розв'язала Другу світову війну. Після поразки Німеччини (1945) націонал-соціалізм був засуджений Нюрнберзьким трибуналом (1946) як "злочин проти миру і проти людяності". 

 

Презентація «Голокост»  https://naurok.com.ua/prezentaciya-golokost-216929.html Учень 1:

В історії нашого народу багато трагічних сторінок. Однією з них є Друга світова війна, яка обернулася для людства низкою жахливих подій, незліченними людськими втратами та матеріальними збитками.

Учень 2:

Під час німецько – фашистської окупації Києва у 1941–1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів окупантами мирного населення і радянських військовополонених, євреїв та ромів, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації українських націоналістів, заручників, «саботажників», порушників комендантської години та інших радянських людей, що не схилили голови перед ворогом.

 

Відео  «Німецька окупація Києва»

https://www.youtube.com/watch?v=z5F4T1_wb9Y&ab_channel=%D0%9A%D0%98%D0

%87%D0%9224%7C%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D0%BD% D0%B0%D0%BB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2

 

Учень 3:

За переписом населення 1939 року у Києві проживало 846,7 тисячі жителів, зокрема українців — 53,2 %, євреїв — 25,5 %, росіян — 16,5 %. Чверть жителів міста на момент початку війни становили євреї.

Учень 4:

Акцію знищення єврейського населення німецьке командування організувало блискавично й фундаментально. 26 вересня 1941 р. відбулася нарада, на якій розглянули заходи щодо ліквідації єврейського населення міста. Визначили місце розстрілу — Бабин Яр, один з найбільших на території Києва ярів, де можна було б заховати тисячі трупів. По усьому місту було розміщено оголошення російською, українською і німецькою мовами, де усьому єврейському населенню було наказано зібратися 29 вересня 1941 року на розі вулиць Мельникова і Дегтярівської до 8 години ранку з документами та цінними речами. За невиконання наказу – розстріл.

image 

Слайд «Фотодокумент «Вирізка з газети із закликом євреїв до збору»

 

Учень 1:

Окупанти надійно оточили великий район, що прилягав до Бабиного Яру, аби в місті не дізналися про страти. Було вжито необхідних заходів щодо забезпечення транспортом і достатньою кількістю людей, які б зібрали, пересортували й вивезли цінності, гроші, речі, продукти. Містом поширили дезінформацію – поповзли чутки про переселення євреїв. Був вигаданий і привід: це вибухи й пожежі, влаштовані НКВС 24 вересня 1941 року в центрі міста, від яких постраждало 940 будинків, зокрема й увесь Хрещатик.

Зі звіту № 6 айнзацкоманди Берліна: «Озлоблення українського населення проти євреїв безмежно велике, оскільки їх вважають винними в організації вибухів в Києві. Їх також вважають донощиками й агентами НКВС, які спричинили терор стосовно українського народу».

 

image 

Слайд «Фотодокумент «Дорога до Бабиного Яру»

 

Учень 2:

Через двірників і керівників будинків поширювалася дезінформація про перепис і переселення євреїв. Більшість євреїв – жінки, діти і люди похилого віку (доросле чоловіче населення було призвано до армії) – прибули у призначений час.

Учень 3:

У кінці вулиці створили пропускний пункт, куди по черзі відводили по 30-40 осіб, у яких забирали речі й примушували роздягатися. Після цього поліцаї палицями заганяли людей до краю яру. На протилежному краю розташовувався кулеметник. Постріли спеціально заглушалися музикою і шумом літака, що кружляв над яром. Після того як рів було заповнено 2-3 шарами трупів, їх зверху засипали землею.

image 

Фото слайд «Черга євреїв по дорозі до місця збору»

 

Учень 4:

Автори видання «Без терміну давності… Трагедія Бабиного Яру» пишуть: «Під вигуки «Шнель! Шнель!», під голосний регіт «цивілізатори» спускали собак, жорстоко били приречених, підганяючи до того місця, де з них зривали одяг, забирали коштовності, продовольство, документи. Абсолютно голі чоловіки, юнаки, дівчата, люди похилого віку і діти під наглядом охоронців ставали на край глибокого рову, і їх розстрілювали з кулеметів».

Коли Гітлер прийшов до влади і оголосив євреїв поза законом, піддав їх насильству, світ не протестував. Це була чужа біда. Навіть коли фашисти захопили пів Європи, дехто вірив, що репресії в основному поширюватимуться на євреїв. Так воно спочатку і було. Щоб спонукати націю до війни, потрібен ворог, якщо такого немає – його необхідно вигадати. Так Гітлер об’єднав Німеччину запальною ненавистю до єврейського населення.

image 

Фото слайди «Розстріли в Бабиному Яру»

 

 

Учень 1:

Сторож Лук’янівського кладовища Сергій Іванович Луценко, колишній очевидець страшного злочину, розповідав: «Століттями ховали на Лук’янівці мерців, але прокляті фашисти за один тиждень поховали в Бабиному Яру стільки, що й на трьох кладовищах не вкладеш. Зі сторожки на кладовищі було добре видно, як людей роздягали догола, як з автоматів і кулеметів розстрілювали поставлених над прірвою, як хапали дітей за ніжки, піднімали й кидали живими в яр».

Викладач:

У 2003 році режисер Джефф Канев зняв художній фільм «Бабин Яр».

 

Відео 2. Фрагмент фільму «Бабин Яр». (сцена розстрілу)

 

https://www.youtube.com/watch?v=l8AuXQ1GJ0g&ab_channel=ChristineUsdin

 

Учень 2:

В 1953 році був відкритий ієрусалимський меморіал "Яд Вашем" – центр наукових досліджень і пам'ятник жертвам Катастрофи європейського єврейства. Як сказано в законі про підставу меморіалу, він повинен надати "місце й імена" усім жертвам Голокосту. Крім того, цим законом визначений особливий статус тих людей, які зі шляхетних спонукань і з ризиком для власного життя рятували євреїв у роки Голокосту. По давній єврейській традиції таких людей називають "хасидей аммот ха-олам", що буквально означає "праведники народів миру". Звичайно говорять коротше: "праведники миру". Одним із самих місць, що запам'ятовуються, Яд Вашем є Алея Праведників – кілька тисяч вічнозелених дерев, кожне з яких посаджено на честь людини, яка допомогла хоча б одному євреєві пережити Голокост. Табличка в дерева повідомляє ім'я рятівника.

image 

Фотослайд «Пам'ятники жертвам Бабиного Яру»

 

Зараз звання Праведник миру одержали більш 18 тисяч людей. Праведники миру дають можливість усім людям на землі зберегти Віру й Надію.

Учень 3. Україна посідає четверте місце у світі по кількості Праведників народів миру після Польщі, Нідерландів і Франції. Сьогодні це звання одержали 2194 громадян України.

 

image 

Фотомлайди «Пам'ятник загиблим дітям», інші пам'ятники жертвам нацизму

 

Серед українців були тисячі тих, хто, ризикуючи й жертвуючи собою й своїми родинами, рятував і ховав євреїв, з якими наш народ століттями жив по сусідству. Частина цих українців сьогодні — Праведники Народів Миру. Це звання, згідно з ізраїльським Законом « Про Пам'ять про Катастрофу», привласнюється не-євреям, що рятували в роки нацистської окупації Європи євреїв від переслідувань.

Учень 4:

Нині Бабиного Яру фактично немає, його зрівняли із землею. Тут проклали дороги й трасу метрополітену Дорогожичі, телевежу, спорткомплекс, побудували житлові квартали, розбили парк. Лише верхів’я урочища Бабин Яр у межах вулиць Дорогожицької,

Мельникова, Олени Теліги та Оранжерейної залишилося незабудованим – як свідчення трагедії світового масштабу, як місце історичної пам’яті.

 

Відео 3. «Екскурсія сучасним Яром. Розповідь родички загиблих в Бабиному Яру»

 

https://www.youtube.com/watch?v=OLPEgggx0zY&ab_channel=hromadske

 

Викладач: 

Уже з початку 60-х років кожне 29 вересня тут збиралися відомі київські дисиденти, такі як письменники Віктор Некрасов, Гелій Снегирев, Василь Стус і інші – в основному росіяни й українці, – які влаштовували мовчазну акцію протесту, вимагаючи зведення в Бабиному Яру пам'ятника розстріляним євреям. " Над Бабьим Яром памятников нет», – написав тоді Євгеній Євтушенко.

Учень:

Над Бабьим Яром памятников нет.

Крутой обрыв, как грубое надгробье. Мне страшно. Мне сегодня столько лет, Как самому еврейскому народу.

Над Бабьим Яром шелест диких трав.

Деревья смотрят грозно, по-судейски. Все молча здесь кричит, и, шапку сняв, Я чувствую, как медленно седею. И сам я, как сплошной беззвучный крик, Над тысячами тысяч погребенных.

Я - каждый здесь расстрелянный старик.

Я - каждый здесь расстрелянный ребенок.

 

Викладач: демонструє зірку Давида

Жовта зірка або Лата (також «жовтий знак» або «знак ганьби») – особливий відмітний знак, який за наказом нацистів повинні були носити євреї на підконтрольній владі Німеччини території в період Голокосту. Лати служили для того, щоб відрізняти євреїв в громадських місцях.

image 

 

Відео 4 Пісня та відеоряд «От чего ты плачешь, мама»

 

https://www.youtube.com/watch?v=ikzwcTkG1cA&ab_channel=VadimAlhasov

 

Учень 1:

Назва «Бабин Яр» після Другої Світової Війни стала синонімом величезної людської трагедії, символом найбільшого злочину проти прав людини.

Учень 2:

Саме тут, під час фашистської окупації, здійснювалася акція знищення мирного населення України. 

Учень 3:

Ми не забуваємо про них, і 29 вересня  кожного року в Бабиному Яру проходить мітинг. 

Учень 4:

Тож пам’ятайте і не забувайте про страшні події, які пережив наш народ, виборюючи наше мирне небо та природні права.

 

Підсумки. 

Заключне слово викладача:

Голокост – це унікальна, історично безпрецедентна подія на шкалі злодіянь, що не траплялася до того. Голокост постав як сакральне зло, що нагадує травму такого масштабу і жаху, що стоїть осторонь від інших відомих до цього травматичних подій. Голокост почав розумітись не як історична подія, типовий прояв нацистського зла, а як унікальна травматична подія поза часом. Світ вперше серйозно замислився над тим, що таке права людини та яке значення має захист та підтримка цих прав. Четверта стаття обвинувачувального акту рішення Нюрнберзького процесу, додана лише за декілька місяців до самого суду, звинувачувала нацистів у чомусь зовсім новому, а саме «злочинах проти людяності» (геноциді), в переліку яких винищення євреїв було на одному із перших місць.

Нажаль, не всі засвоїли ці страшні уроки історії. Зараз відбувається повторення геноциду, але вже проти українського народу. Під гаслами «Можемо повторити!» організований та здійснений російською федерацією під час широкомасштабного російського вторгнення в Україну геноцид включає воєнні злочини, ключовими складовими яких є, зокрема, масові тортури, вбивства та депортації українців, сексуальне насильство, насильницькі переміщення українських дітей, у тому числі до системи освіти Російської Федерації, захоплення та цілеспрямоване знищення об'єктів цивільної, енергетичної та господарської інфраструктури. Системні дії органів влади Російської Федерації розраховані на поступове знищення українського народу як нації та зросійщення України. Геноцид, влаштований Збройними силами Російської Федерації в Україні під час російсько-української війни, став найбільшим у Європі з часів Другої світової війни.

Називаючи українців «укрнацистами», росіяни повторюють злочини нацистів часів Другої світової війни. Так що ж вони мають на увазі, коли кричать, що «можуть повторити»?  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використані джерела:

 

1.                Указ Президента України «Про заходи у зв’язку з 75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру» №471/2015 від 12  серпня 2015 року.

2.                Постанова Верховної Ради України «Про проведення парламентських слухань на тему: «75-ті роковини трагедії Бабиного Яру: уроки історії та сучасність": від 6 вересня 2016 р. № 1483-VIII / Інф. "УК" // Урядовий кур`єр. - 2016. - 15 вер. (№173). - С. 4.

3.                Подольський Анатолій. Бабин Яр: минуле й сьогодення. Виклики пам'яті: спроби нотаток, або роздуми про тяжку історію напередодні 75-х роковин трагедії / Подольський Анатолій // Дзеркало тижня. - 2016. - 24-30 вер. (№34). 

4.                Сміян Надія. Безлюдяне, геноцидське бажання знищити людське життя: до 75-х роковин Бабиного Яру. Смертельний шлях / Сміян Надія // Голос України. - 2016. - 27 вер. (№183).

5.                Про один із найгірших злочинів проти людства / Спілкувалася Аніта Грабська // Голос України. - 2011. - 4 жовт. (№184). - С. 8. 

6.                Сайт Яд Вашем   https://www.yadvashem.org/

 

 

 

pdf
До підручника
Історія України (рівень стандарту, академічний) 10 клас (Кульчицький С.В., Лебедєва Ю.Г.)
Додано
26 березня
Переглядів
83
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку