Методична розробка з хімії по темі «Гідроліз солей».

Про матеріал
Методична розробка містить матеріал комбінованого заняття по темі "Гідроліз солей", де розглядаються питання суті цього процесу та його випадків, наводяться приклади рівнянь гідролізу солей і,як наслідок,виводиться алгоритм правил для складання цих рівнянь. Розробка містить презентацію по даній темі, яка буде надана окремо. У додатковому матеріалі до заняття представлені приклади розрахункових вправ, тестові завдання. Наведено приклад інструктивної картки до лабораторної роботи по темі "Визначення рН середовища водних розчинів солей".
Перегляд файлу

 

Гідроліз солей

Світлана Олександрівна Соломаха

Київський енергетичний фаховий коледж

 

З м і с т

1.     Пояснювальна записка

 

2.     Конспект заняття по темі « Гідроліз солей »

 

3.     Додатковий матеріал до заняття

 

4.     Інструктивна картка до лабораторної  роботи на тему  « Визначення  рН  середовища водних розчинів солей »

 

5.     Презентація по темі « Гідроліз солей »

 

П о я с н ю в а л ь н а   з а п и с к а

   Дана методична розробка відповідає діючій навчальній програмі з хімії для

10-11 класів рівня стандарту закладів загальної середньої освіти  затвердженої

Міністерством освіти і науки України (наказ № 1407 від 23.10.2017 р.).  Вивчення питання гідролізу солей та особливостей проходження цього процесу входить у комплекс питань навчального матеріалу з хімії 11 класу теми 3 «Хімічні реакції». 

   Дана методична розробка містить матеріал комбінованого заняття по темі «Гідроліз солей», де розглядаються питання суті цього процесу та його випадків, наводяться приклади рівнянь гідролізу солей і, як наслідок, виводиться алгоритм правил для складання цих рівнянь.  Окрема увага приділяється питанню закономірностей протікання гідролізу солей та умов зміщення хімічної рівноваги у цьому процесі.  Матеріал викладено у такій логічній послідовності, де весь час прослідковується залежність властивостей речовини від її будови, що відповідає головному гаслу навчальної програми з хімії « Вивчаємо закономірності, а не окремі факти».  Наводяться приклади опорних конспектів, які сприяють кращому запам’ятовуванню матеріалу.  Розробка містить  презентацію по даній темі, яку можна використовувати на етапі пояснення матеріалу і під час його закріплення, якщо, безперечно, це дозволяє оснащення кабінету хімії.

  У додатковому матеріалі до заняття представлені приклади розрахункових  вправ, тестові завдання, кросворд «Гідроліз»,  використовуючи які, можна диференційовано підійти як до закріплення матеріалу нової теми, виконання студентами домашнього завдання, так і до оцінювання знань та умінь студентів по даній темі.

   Наведено приклад інструктивної картки до лабораторної роботи по темі “Визначення рН середовища водних розчинів солей ”.  Лабораторна робота передбачає виконання її практичної та теоретичної частини, що дозволяє оцінити знання та уміння студентів .

   По даній методиці мною проводились заняття протягом декількох років.  Даний підхід до вивчення нового матеріалу є виправданим, логічним, завершеним і перевіреним практикою. 

 

 

 

Конспект заняття по темі “ Гідроліз  солей”

Тема:     Гідроліз  солей.

Формування компетентностей:

предметна компетентність: 

-         сформувати поняття  гідролізу солей та різних його випадків;  

-         навчити   писати   рівняння гідролізу, визначати реакцію середовища, розвивати навички визначення рН середовища;

-         продовжувати формувати вміння визначати клас неорганічних сполук та силу електроліту за формулою речовини;

-         формувати думку про залежність властивостей речовин від їхньої будови;

-         продовжувати формувати уміння застосовувати теоретичні знання при розв’язуванні розрахункових задач і вправ; ключові компетентності:

-         спілкування державною мовою – грамотно висловлюватися рідною мовою, міркувати, робити висновки про залежність властивостей речовин від їх будови;  аргументувати, доводити правильність тверджень;

-         хімічна компетентність – оперувати хімічною номенклатурою;

-         інформаційно-цифрова компетентність структурувати дані, діяти за алгоритмом та складати алгоритми;

-         уміння вчитися впродовж життя – усвідомлювати цінність нових знань та умінь;

-         соціальна та громадянська компетентності – висловлювати власну думку, слухати і чути інших;

-         основні компетентності у природничих науках і технологіях – розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі і які можна розв’язати засобами хімії.

Методи і прийоми:  фронтальне опитування, розповідь з елементами бесіди,  порівняння, класифікація, узагальнення, проблемна ситуація, вміння робити висновки, демонстрація, розв'язування вправ на застосування знань.

Обладнання:    періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва; таблиця розчинності кислот, основ і солей у воді,  штатив із пробірками.

Реактиви:  розчини: хлоридної кислоти, натрій гідроксиду, амоній хлориду, натрій карбонату, ацетат амонію.

Тип заняття:      комбіноване заняття.

Структура  заняття

I.                   Організаційний етап.

II.                Актуалізація опорних знань.

III.             Мотивація навчальної діяльності.

IV.            Вивчення матеріалу нової теми:

1.     Гідроліз солей.  Випадки гідролізу солей.

2.     Правила написання рівнянь гідролізу.

3.     Закономірності протікання  гідролізу.

4.     Значення гідролізу.

V.               Закріплення матеріалу нової теми. VI. Домашнє завдання.

 

Хід  заняття

I.                  Організаційний етап

II.               Актуалізація опорних знань ( в ході фронтального опитування)

-         Що таке хімія? (наука про речовини та їх взаємоперетворення)

-         Що таке речовини? (речовина – це те, з чого складається фізичне тіло)

-         На які два типи поділяються всі речовини? (прості і складні) Наведіть приклади простих речовин.

-         На які групи поділяються всі складні речовини ? (оксиди, кислоти, основи, солі)

-         До якого класу неорганічних сполук відносяться речовини, що мають такі формули?

 В залежності від оснащення кабінету хімії, викладач показує елемент презентації на інтерактивній дошці, або ж представляє формули по класам сполук на стаціонарних стендах, чи відкриває дошку із заздалегідь підготовленим матеріалом.

 

Na2O                        HCl                       NaOH                  NaCl

CO2                          H2SO                  Ca(OH)             NH4Cl

Al2O3                       H2CO3                  Zn(OH)2              Na2CO3

P2O5                        H3PO4                   Al(OH)3              CH3COONH4

                               CH3COOH            NH4OH

оксиди                    кислоти               основи                   солі                                    Н⁺                          ОН ̄                                 рН < 7                     pH > 7 

Що спільне у будові цих речовин?

Так які речовини називаються оксидами? ( і так по кожному класу речовин)

 

-         А по здатності розчинів проводити електричний струм на які групи поділяються речовини? (електроліти і неелектроліти) - Що таке електроліти?

-         Наведіть приклади  речовин електролітів. - Що таке електролітична дисоціація?

-         На які частинки дисоціюють всі кислоти?

-         На які частинки дисоціюють всі основи?

-         Із однаковою силою дисоціюють електроліти? ( сильні – слабкі; повторення встановлення сили електроліту по таблиці розчинності і періодичній системі)

-         А якщо я хочу добути якусь сіль, то що треба для цього взяти?

 

 

III.           Мотивація навчальної діяльності

 

  Отже, ми вміємо за формулою речовини, дивлячись на склад молекули цієї речовини, визначити до якого класу вона належить.    Всі кислоти мають  Н⁺   ,  основи  ОН ̄    , а властивостями відрізняються ці речовини ?

Створення проблемної ситуації в ході проведення досліду:

Штатив із пробірками №1 (розчин кислоти) і №2 (розчин лугу)

-         Давайте проведемо дослід! Оййй!!! На пробірках не зазначені формули речовин!!! Знаю, що в одній із них кислота, а в іншій луг… Як же дізнатись, де яка речовина?

 

Індикатор                    проба  +  метилоранж

 

Кислота     →      кисла реакція середовища

Луг             →      лужна реакція середовища

 

-         Які ви ще знаєте індикатори?

 

Крім цих індикаторів є ще універсальний індикаторний папір, який може давати цілу гаму кольорів в залежності від реакції середовища.

 

 

 

Реакція  розчину

рН  -  водневий показник ;  десятковий логарифм концентрації  Н⁺  , взятий з             протилежним знаком    рН  =  - lg [ H⁺ ]

-         Давайте візьмемо розчин якоїсь солі і визначимо реакцію середовища:

1)    NH4Cl             +  універсальний індикатор  →  кисла

2)    Na2CO3               +  універсальний індикатор  →  лужна

3)    CH3COONH4  +  універсальний індикатор  →  нейтральна

4)    NaCl                +  універсальний індикатор  →  нейтральна Чому ж солі дають різну реакцію середовища?

 

IV.            Вивчення матеріалу нової теми

 

Гідроліз солі – це реакція обміну солі з водою, що приводить до утворення слабкого електроліту.

 

Випадки гідролізу солей:

 

1)       Гідроліз  по катіону                                                                          

NH4Cl   ↔  NH4 ⁺  +  Cl ̄

слабк. сильн.

H2O  ↔  H⁺  +  OH ̄

NH4⁺  +  H⁺  +  OH ̄   →  NH4OH  +  H⁺     кисла реакція середовища

                                                                 рН < 7

Якщо сіль побудована слабкою основою і сильною кислотою, то вона буде гідролізувати і давати кислу реакцію середовища.

 

2)       Гідроліз  по аніону                                                                       

Na2CO3   ↔  2 Na⁺  +  CO3 ² ̄

сильн. слабк.

H2O  ↔  H⁺  +  OH ̄

CO3² ̄  +  H⁺  +  OH ̄  →  HCO3 ̄  +   OH ̄    

HCO3 ̄  +  H⁺  +  OH ̄  →  H2CO3  +  OH ̄   лужна реакція середовища                                                                     рН >7

Якщо сіль побудована сильною основою і слабкою кислотою, то вона буде гідролізувати і давати  лужну реакцію середовища.

 

Отже,    реакцію середовища зумовлює сильний електроліт

 

3)       Гідроліз по катіону і аніону                                                

CH3COONH4   ↔  CH3COO ̄  +  NH4

слабк.            слабк.

H2O  ↔  H⁺  +  OH ̄

CH3COO ̄  +  NH4⁺  +  H⁺  +  OH ̄  →  CH3COOH  +   NH4OH    

                                                         нейтральна  реакція середовища                                                                     рН  = 7

Водний розчин амоній ацетату має нейтральне середовище (рН = 7), оскільки ступінь дисоціації оцтової кислоти й амонійної основи дуже малий і майже однаковий.

 Однак,  реакція водного розчину амоній карбонату (NH4)2СО3 – також солі слабкої основи і слабкої кислоти -  слабколужна:

NH4⁺  +  CO3 ² ̄  +  H⁺  +  OH ̄  →  NH4OH  +  HCO3 ̄ ,

 оскільки ступінь дисоціації NH4OH  більший, ніж ступінь дисоціації іона HCO3 ̄ .

 Залежно від здатності до дисоціації слабких електролітів середовище водних розчинів солей, утворених слабкими основою і кислотою, може бути нейтральним, слабколужним або слабкокислим.

 

4) Гідроліз не відбувається                                                                  

NaCl  →  не гідролізує

сильн. сильн.                         Нейтральна реакція середовища                                    рН = 7

Солі, утворені сильною основою і сильною кислотою, гідролізу не піддаються.  Іони таких солей не можуть утворювати з водою слабких електролітів.  Розчин матиме нейтральну реакцію.

 

Однаково гідролізують солі?

Від чого залежить, буде сіль гідролізувати чи ні?

Отже,  саме будова речовини визначає властивості цієї речовини.

 

Узагальнюючи розглянуті випадки гідролізу солей, підводимо студентів до складання алгоритму написання рівнянь гідролізу.

 

 

Правила написання рівнянь гідролізу:

 

-                     гідроліз – процес оборотний;

-                     реакцію середовища зумовлює  сильний електроліт;

-                     якщо йон солі, що взаємодіє з водою, багатозарядний, то гідроліз протікає ступінчасто ( число ступенів збігається із зарядом йона);

-                     сумарний заряд лівої і правої частин йонних рівнянь гідролізу має бути однаковий (перевірка рівняння)

 

 

 

В залежності від рівня підготовленості групи, здатності засвоювати великий обсяг матеріалу на одному занятті, доречним буде розглянути питання закономірностей протікання гідролізу, умов зміщення рівноваги в цьому процесі.  Можливий розгляд цього питання на етапі закріплення матеріалу нової теми, коли викладач ставить запитання по конкретним прикладам гідролізу і таким чином підводить студентів до більш глибокого  розуміння процесу гідролізу солей.

 

Закономірності протікання гідролізу:

 

-                     Одне з фундаментальних правил, що стосується протікання хімічних реакцій, «принцип Ле Шательє», свідчить, що при екзотермічній реакції (що йде з виділенням тепла), підвищення температури перешкоджає її ходу, а при ендотермічній (що йде з поглинанням тепла) – навпаки, сприяє.  Гідроліз – ендотермічна реакція.  Отже, якщо підвищити температуру розчину, то гідроліз буде протікати легше і повніше.  Навпаки, якщо знизити температуру розчину, то гідроліз буде ослаблений.

 

-                     Чим вища концентрація солі, яка піддається гідролізу, тим повільніше і важче він буде протікати.  Тобто, для послаблення гідролізу необхідно додати в розчин нову порцію солі.  Відповідно, для посилення гідролізу, треба зменшити її концентрацію. Також можна зменшити концентрацію солі, яка піддається гідролізу, за допомогою додавання води.  Це також призводить до посилення гідролізу.

 

 

-                     Якщо в результаті гідролізу один із його продуктів випадає в осад або перетворюється в газ, то гідроліз протікає до кінця.  Іншими словами, сильному гідролізу відповідає видалення хоча б одного продукту з реакційної зони.  Оскільки гідроліз – один з різновидів хімічних реакцій, а це правило відноситься до всіх реакцій без винятку.

 

-                     Ефективний метод посилення гідролізу – спосіб «взаємного посилення».  Його суть полягає в тому, що при змішуванні розчинів двох незначно гідролізованих солей, одна з яких утворена сильною основою і слабкою кислотою, а інша – слабкою основою і сильною кислотою, відбувається зв’язування в одному розчині  гідроген-іонів і гідроксид-іонів.  В результаті, відповідно до вищезгаданого принципу Ле Шательє, «спільний» гідроліз протікає практично повністю.

Значення   гідролізу:

-                     внаслідок гідролізу мінералів – алюмосилікатів – у природі

відбувається руйнування гірських порід;

-                     гідроліз солей натрій карбонату Na2CO3  і натрій ортофосфату  Na3PO4  застосовується для очищення води і зменшення її жорсткості;

-                     гідроліз солей використовують у I контурі АЕС – підготовка теплоносія: система продувки підживлення СВО – 2;

-                     у великих масштабах здійснюється гідроліз деревини.  

-                     Гідролізна промисловість, що розвивається швидкими темпами, виробляє з нехарчової сировини (деревини, соняшникового лушпиння, соломи, кукурудзяних качанів) ряд цінних продуктів: етиловий спирт, глюкозу, твердий СО2 , метиловий спирт та інші;

-                     у живих організмах відбувається гідроліз полісахаридів, білків, інших органічних сполук;

-                     гідролізом жирів добувають мило.

 

        V.      Закріплення матеріалу нової теми

-                     Так, чому солі дають різну реакцію середовища?

-                     Що визначає реакцію середовища?

-                     У якому випадку гідроліз солі не відбувається?

 

Вправа 

Визначити реакцію середовища таких солей  CrCl3,   K2S,  Na2SO4  і написати рівняння гідролізу в іонній формі.

 

 

        VI.    Домашнє завдання.

Типи завдань і їх кількість викладач дає для домашнього виконання виходячи із конкретних умов.  У додатковому матеріалі до заняття будуть наведені різні типи розрахункових задач і вправ, які можна використати  для розв’язування по даній темі.

 

Доречним буде  і запитання такого плану:

Чи здатні до гідролізу органічні речовини? Наведіть приклади гідролізу, що відбувається у живих організмах.

 

Додатковий матеріал до заняття

Тести

1.     Гідроліз по аніону має місце у водних розчинах:

а) K2SO4   б) FeSO4    в) Na2CO3    г) СH3COONa    д)  K2S    е)  FeCl3

2.     Сіль, яка гідролізується не по аніону – це

а) BaCl2                       б) CuCl2               в) CaCl2                   г) K2HPO4     

3.     І аніон і катіон гідролізуються в розчині солі:

а) натрій силікату  б) амоній сульфіду  в) калій ацетату г) купрум (II) хлориду

4.     Тільки аніон гідролізується в розчині солі:

а) амоній ацетату б) калій йодиду  в) алюміній броміду  г) натрій фториду 5.Установіть відповідність між сіллю і її здатністю до гідролізу:

 а)  SrCl2                                               1)  за катіоном

           б)  NH4F                                 2)  за аніоном

           в)  CuSO4                                            3)  за катіоном і аніоном

           г)  CH3COONa                       4)  не піддається гідролізу

6.        Установіть відповідність між складом солі і типом її гідролізу у водному розчині:

 а)  CrCl3                                               1)  за катіоном

           б)  Na2CO3                              2)  за аніоном

           в)  KCl                                                   3)  за катіоном і аніоном

           г)  CH3COONH4                     4)  не піддається гідролізу

7.        Установіть відповідність між  назвою солі і ставленням її  до гідролізу:

 а)  натрій йодид                               1)  за катіоном

           б)  амоній нітрат                     2)  за аніоном

           в)  калій ацетат                                 3)  за катіоном і аніоном

           г)  цинк нітрид                        4)  не піддається гідролізу

8.        Лужне середовище має водний розчин:

а) калій фториду  б) алюміній хлориду  в) натрій броміду г) цинк  хлориду

 

9.        Нейтральне середовище в розчині:

а) амоній сульфіту  б) натрій нітрату  в) натрій ацетату г) калій  фториду

 

10.   Кисле середовище має водний розчин:

а) купрум (II) нітрату  б) барій нітрату  в) калій ацетату г) натрій карбонату

 

11.   Однакову реакцію середовища мають розчини купрум (II) хлориду      і

а) натрій хлориду   б) кальцій ацетату   в) калій хлориду   г) цинк нітрату

 

12.   Лакмус стає червоним у водному розчині:

а) Ca(NO3)2                       б) Na2SiO3               в) CrCl3                   г) K2S

    

13.   У розчині ZnI2  лакмус має забарвлення:

а) червоне                      б) синє                   в) зелене             г) фіолетове

      14.У розчині алюміній нітрату  метилоранж має забарвлення:

         а) червоне              б) жовте               в) помаранчеве             г) безбарвне

15.   Фенолфталеїн придбає малинове забарвлення в  розчині:

         а) купрум (II) нітрату      б) барій нітрату      в) калій ацетату    г) натрій       

карбонату

16.   Гідроліз солі описується рівнянням  S² ̄  +  H2O  ↔  HS ̄  +  OH 

 а) алюміній сульфіду      б) амоній сульфіду          в) натрій сульфіду 

 

17.   В результаті гідролізу амоній хлориду :

 а) збільшується концентрація іонів Н⁺  в розчині ;

 б) зменшується концентрація іонів Н⁺  в розчині ;

 в) збільшується концентрація іонів ОН ̄  в розчині;

 г) концентрація іонів Н⁺  та ОН ̄  у розчині залишається незмінною.

18.   В результаті гідролізу натрій ацетату:

а)  збільшується концентрація протонів у розчині;

б)  збільшується концентрація гідроксид-іонів у розчині;

в)  концентрація гідроксид-іонів і протонів у розчині залишається незмінною;

г)  реакція не йде.

19.   У чотирьох пробірках знаходяться водні розчини перерахованих нижче солей.  Розчин якої солі можна відрізнити від інших за допомогою лакмусу?

а) Al2S3                    б)  ZnSO3             в)  Pb(NO3)2              г)  K2SO4

20.   У чотирьох пробірках знаходяться водні розчини перерахованих нижче солей.  Розчин якої солі можна відрізнити від інших за допомогою фенолфталеїну?

а) KClO4                    б)  LiI             в)  Sr(NO3)2              г)  K2CO3

 

 

Розрахункові   вправи 1. Водний розчин якої солі буде мати кислу реакцію середовища:

а) магній хлориду ; б) калій сульфіту;  в) натрій хлориду ?  Напишіть іонні рівняння, що підтверджують вашу відповідь.

2.     Водний розчин якої солі буде мати кислу реакцію середовища:

а) алюміній нітрату ; б) калій сульфіду;  в) калій хлориду ?  Напишіть іонні рівняння, що підтверджують вашу відповідь.

 

3.     Водний розчин якої солі буде мати кислу реакцію середовища:

а) калій карбонату ; б) ферум (II) сульфату;  в) літій хлориду ?  Напишіть іонні рівняння, що підтверджують вашу відповідь.

 

4.     Водний розчин якої солі буде мати лужну реакцію середовища:

а) калій сульфату ; б) ферум (II) сульфату;  в) натрій силікату?  Напишіть іонні рівняння, що підтверджують вашу відповідь.

 

5.     Водний розчин якої солі буде мати лужну реакцію середовища:

а) літій нітрату  ; б) калій сульфіду;  в) алюміній нітрату?  Напишіть іонні рівняння, що підтверджують вашу відповідь.

 

6.     Для солей, що піддаються гідролізу, складіть іонні рівняння відповідних реакцій:

а) аргентум (I) нітрат;      б) натрій нітрат;        в) натрій силікат.

 

7.     Для солей, що піддаються гідролізу, складіть іонні рівняння відповідних реакцій:

а) калій хлорид;      б) купрум (II) нітрат;        в) калій карбонат.

 

8.     Для солей, що піддаються гідролізу, складіть іонні рівняння відповідних реакцій:

а) барій  хлорид;      б) калій карбонат;            в) калій сульфід.

9.     Для солей, що піддаються гідролізу, складіть іонні рівняння відповідних реакцій:

     а)  FeSO3;                   б)  K2SO3;                         в) Hg(NO3)2.

10.Для солей, що піддаються гідролізу, складіть іонні рівняння відповідних реакцій:

а) CaSiO3;                  б)   CaCl2;                          в)  ZnCl2.

11.Для солей, що піддаються гідролізу, складіть іонні рівняння відповідних реакцій:

     а)  Ag3PO4;                 б)  Na3SO4;                         в) NaNO3.

12.Для солей, що піддаються гідролізу, складіть іонні рівняння відповідних реакцій:

     а)  KCN;                      б)  K2S;                               в) CaCO3

Лабораторна  робота

Визначення  рН  середовища водних розчинів солей

 

   Мета:  дослідити процес гідролізу солей і встановити фактори, які впливають на гідроліз.

   Обладнання:  штатив з пробірками.

   Реактиви:  розчини солей з наявних у лабораторії;  набір індикаторів,  універсальний індикаторний папір.

Теоретичні відомості

   Водневим показником називається від’ємний десятковий логарифм концентрації іонів  Н⁺  :

                                                рН  =  - lg [ H ⁺ ]

  У кислих розчинах рН < 7,  у нейтральних  рН = 7,  у лужних рН > 7.  Чим більше значення рН, тим вища основність середовища, а для кислотності – навпаки, чим менше значення рН, тим вищою є кислотність середовища.

  Реакція чистої води є нейтральною  (рН = 7), розчин кислот і основ відповідно кислу (рН < 7) або лужну (рН > 7) реакцію.  Реакція розчинів солей, наперший погляд повинна бути нейтральною, але досліди показують, що розчини середніх солей можуть мати як нейтральну, так і кислу або лужну реакцію, хоча вони не містять ні гідроген-іонів, ні гідроксид-іонів.  Причиною цього є взаємодія солей з водою.  Тому можна сказати, що гідролізом зветься взаємодія солі з водою, внаслідок якої змінюється рН середовища.

  Існують такі випадки гідролізу солей:

1.     Гідроліз солі по катіону – сіль утворена слабкою основою і сильною кислотою.  Такі солі мають кислу реакцію ( рН < 7 ), а кількість ступенів гідролізу залежить від заряду іона.

2.     Гідроліз солі по аніону – сіль утворена слабкою кислотою і сильною основою.  Реакція середовища буде лужною ( рН > 7 ).

3.     Гідроліз солі по катіону та аніону одночасно – сіль утворена слабкою основою та слабкою кислотою.  Реакція середовища у подібних випадках залежить від відносної сили основи та кислоти (що кількісно характеризується відповідними константами дисоціації).  Іншими словами, водні розчини таких солей можуть мати нейтральну, слаболужну або слабокислу реакцію середовища – в залежності від констант дисоціації відповідних основ та кислот.  Слід зазначити, що для більшості солей гідроліз є оборотним процесом, але якщо продукти гідролізу виходять із сфери реакції,  то гідроліз відбувається необоротно.

4.     Гідроліз не відбувається, якщо сіль утворена сильною основою і сильною кислотою.

 

Закономірності протікання гідролізу:

 

-                     Одне з фундаментальних правил, що стосується протікання хімічних реакцій, «принцип Ле Шательє», свідчить, що при екзотермічній реакції (що йде з виділенням тепла), підвищення температури перешкоджає її ходу, а при ендотермічній (що йде з поглинанням тепла) – навпаки, сприяє.  Гідроліз – ендотермічна реакція.  Отже, якщо підвищити температуру розчину, то гідроліз буде протікати легше і повніше.  Навпаки, якщо знизити температуру розчину, то гідроліз буде ослаблений.

 

-                     Чим вища концентрація солі, яка піддається гідролізу, тим повільніше і важче він буде протікати.  Тобто, для послаблення гідролізу необхідно додати в розчин нову порцію солі.  Відповідно, для посилення гідролізу, треба зменшити її концентрацію. Також можна зменшити концентрацію солі, яка піддається гідролізу, за допомогою додавання води.  Це також призводить до посилення гідролізу.

 

 

-                     Якщо в результаті гідролізу один із його продуктів випадає в осад або перетворюється в газ, то гідроліз протікає до кінця.  Іншими словами, сильному гідролізу відповідає видалення хоча б одного продукту з реакційної зони.  Оскільки гідроліз – один з різновидів хімічних реакцій, а це правило відноситься до всіх реакцій без винятку.

 

-                     Ефективний метод посилення гідролізу – спосіб «взаємного посилення».  Його суть полягає в тому, що при змішуванні розчинів

двох незначно гідролізованих солей, одна з яких утворена сильною основою і слабкою кислотою, а інша – слабкою основою і сильною кислотою, відбувається зв’язування в одному розчині  гідроген-іонів і гідроксид-іонів.  В результаті, відповідно до вищезгаданого принципу Ле Шательє, «спільний» гідроліз протікає практично повністю.

 

 

Порядок виконання роботи

   Дослід 1.   Визначення реакції середовища водних розчинів солей при гідролізі.

     На універсальні індикаторні папірці нанесіть  по краплині розчинів таких солей: Na2CO3,  Na2S,  NH4Cl,  ZnSO4,  NaCl,  K2SO4 та інші із наявних у лабораторії.    Запишіть спостереження, вкажіть реакцію середовища за кольором і наближене значення рН за шкалою універсального індикатора.  Складіть рівняння реакцій гідролізу.     Зробіть висновок про залежність гідролізу солі від природи кислот і основ, що їх утворили.

 

   Дослід 2.   Залежність ступеня гідролізу від температури.

     Налийте у пробірку 1 мл  розчину натрій ацетату і добавте 2 краплини фенолфталеїну.  Відмітьте колір розчину.  Нагрійте пробірку на киплячій водяній бані  або у полум’ї пальника.  Запишіть спостереження.  Охолодіть розчин і відмітьте зміну забарвлення.  Складіть рівняння гідролізу натрій ацетату.  Зробіть висновок про вплив температури на гідроліз.

   Дослід 3.   Визначення продуктів гідролізу.

   У пробірку налийте 1 мл розчину ферум (III) хлориду і внесіть на кінчику шпателя порошок магнію.  Спостерігайте виділення водню.  Складіть рівняння гідролізу ферум (III) хлориду і рівняння  взаємодії  магнію з одним із продуктів ( яким?) гідролізу

Контрольні питання

1.       Що таке рН розчинів?

2.       Гідроліз та розчинення солей: у чому відмінність?

3.       Чи всі солі гідролізують?

4.       У чому відмінність гідролізу солей по катіону та аніону?

5.       Коли гідроліз солей відбувається неступінчасто?

6.       Водний розчин якої солі буде мати кислу реакцію середовища:

      а)  алюміній нітрату;            б)  калій сульфіду;        в)  калій хлориду?

      Напишіть іонні рівняння, що підтверджують вашу відповідь.

 

Література

 

1.     В.П.Басов,  В.М. Родіонов   Хімія.  Навчальний посібник для студентів вищих   закладів освіти – Київ, Вид-во «Каравела», 2004. 

 

2.     Хімія (рівень стандарту): підруч. для 11 кл. закладів загальної середньої освіти /  П. П. Попель,  Л.С.Крикля. – Київ: ВЦ

«Академія», 2019. – 256 с.: іл.

3.     П. П. Попель,  Л. С. Крикля  . Хімія,  підручник для 10 класу.     К., 

“Академія” ,  2010.

 

4.     О. Г. Ярошенко,   В. І. Новицька.   Завдання і вправи з хімії.   К.,  “Станіца”,  2007.

 

5.     О. Г. Ярошенко.    Хімія,  підручник для 10 класу.   К.,  “Грамота”,  2010.

 

 

 

pdf
Пов’язані теми
Хімія, 11 клас, Розробки уроків
Додано
16 січня
Переглядів
489
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку