Методичне об"єднання класних керівників

Структура виховної роботи школи

 

Для керування виховним процесом в школі створено методичне об'єднання класних керівників і класоводів.

 

Методичне об'єднання класних керівників та класоводів – структурний підрозділ внутрішньошкільної системи керування виховним процесом, який координує науково-методичну та організаційну роботу класних керівників і класоводів.

 

 

 

 

 

Методичне об’єднання класних керівників і класоводів загальноосвітньої школи І – ІІ ступенів с. Криничне: проблеми, пошуки, рішення

 

 

 

 

 

 

Ми живемо в неспокійний час –  час великих роздумів та сподівань. Сьогодні необхідно мислити і працювати по-новому: по-новому будувати процес навчання та виховання, по-новому шукати шляхи вирішення проблем. Результативність виховного процесу в значній мірі залежить від організації методичної роботи з класним керівником. Адже для учня в школі немає ближчої людини, ніж класний керівник. Кому ж іще можна розповісти про негаразди з предмета, про сварку з товаришем чи про щасливу подію в сім’ї? Класний керівник повинен мати мудрість учителя, відповідальність старшого товариша, доброту матері, строгість батька.

К.Д.Ушинський писав: «Найголовнішим у вихованні має бути особистість безпосереднього вихователя, який віч-на-віч знаходиться з учнями. Вплив особистості педагога на молоду душу становить ту силу, яку не можна замінити ні підручниками, ні моральними повчаннями, ні системою покарань і заохочень. Важливе значення має дух закладу, але цей дух живе не серед стін, не на папері, а в характері більшості вчителів і від них переходить в характер вихованців». Вдумуючись в ці слова переконуєшся в тому, що насправді саме від класного керівника залежить яким буде клас, яка думка в оточуючих складеться про вихованців. Приклад учителя у вихованні дітей важко переоцінити, тому не можна відривати професійну майстерність вихователя від його особистості. Перше і друге необхідно розглядати в їх нерозривній єдності віддаючи перевагу духовності і культурі педагога.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Концепція виховної роботи школи.

 

 

Національний аспект виховання.

 Національне виховання покликано зберегти систему поглядів, переконань, звичаїв, традицій культурно-історичної спадщини нації. Головними складовими національного аспекту виховання є громадське та патріотичне виховання.

За­вданнями національного вихо­вання є:

•  формування національних цінностей, світоглядних позицій, ідеалів українського народу засо­бами фольклору, етнографічних свят і вечорів;

•  виховання поваги до ук­раїнських традицій, звичаїв, куль­тури, державної мови;

•  залучення до виховного про­цесу батьків та родичів, представ­ників громадськості;

•  дотримання народних зви­чаїв, обрядів.

 

Інтелектуальний аспект виховання.

 Метою інтелектуального виховання є розумовий розвиток

і формування провідних типів мислення учнів. Для підготовки учнів  до роботи в сучасному науково-техногенному світі в  вирішується комплекс завдань:

•  накопичення учнями фонду специфічних знань (термінологія, поняття, символи, закономірності) як бази для розумової діяльності;

•  оволодіння основними розу­мовими операціями (порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, уза­гальнення, систематизація);

•  формування інтелектуальних умінь (слухати й чути, дивитися й бачити, висловлювати думки, працювати з джерелами інфор­мації);

•  виховування інтелігент­ності.

 

Морально-етичний аспект виховання

Морально-етичне виховання спрямоване на формування мо­ральної зрілості особистості — потреб, мотивів і способів діяль­ності. Завданнями морально-етичного виховання в школі  є:

•  формування в учнів мораль­них цінностей, поглядів і пере­конань;

•  відновлення духовності че­рез повернення моральних норм;

•  виховання моральних по­чуттів;

•  вироблення навичок і звичок моральної поведінки, які б стали потребою та реалізувалися в будь-якій ситуації та умовах.

Морально-етичне виховання має забезпечити формування в учнів такої системи моральних цінностей:

•  абсолютно вічні цінності — загальнолюдські цінності, що ма­ють універсальне значення та не­обмежену сферу застосування  (доброта, любов, чесність, гід­ність, справедливість);

•  національні цінності (патріо­тизм, почуття національної гідності, бережливе ставлення до рідної землі, історична пам'ять тощо);

•  громадянські цінності (права і свободи людини, обов'язки перед іншими людьми, ідеї соціальної гармонії, повага до закону);

•  цінності школяра (готовність захищати слаб­ших, турбуватися про молодших тощо);

•  сімейні цінності—моральні основи життя сім'ї, стосунки по­колінь, закони подружньої вір­ності, вірності в коханні, піклу­вання про дітей, любов до батьків, пам'ять про предків;

•  цінності особистого життя, які мають значення, насамперед, для самої людини, визначають риси її характеру, поведінку, стиль приватного життя (поміркованість та стриманість, працьовитість, добропорядність).

 

 

Правовий аспект виховання .

Метою правового виховання в школі  є формування громадянина України на конкретній історичній і національно-державній основі. Пріоритетними завданнями ста­новлення громадянина є:

•  виховання у ліцеїстів поваги до Конституції, законів України, національної символіки;

•  виховання глибокого усві­домлення взаємозв'язку між пра­вами людини та її громадською відповідальністю, що становить правову культуру особистості;

•  вивчення Конституції, прав і обов'язків громадян України, законів і норм співжиття у сус­пільстві.

 

Громадянський аспект виховання

Громадянське виховання — процес формування громадянсь­кості як інтегрованої якості осо­бистості, що дає людині мож­ливість відчувати себе морально, соціально, політично і юридично дієздатною та захищеною.

Грома­дянське виховання в школі вклю­чає такі складові:

• виховання особистості, яка усвідомлює свою належність до українського народу;

• розвиток патріотизму учнів;

•  формування культури міжет­нічних відносин;

•  виховання творчого став­лення до вирішення проблем Віт­чизни;

•  формування правосвідомості учнів (усвідомлення своїх прав, свобод, обов'язків, ставлення до закону, державної влади);

•  формування культури по­ведінки;

• розвиток в учнів мотивації до праці.

 

Художньо-естетичний аспект виховання

Змістом художньо-естетичного виховання школярів  є формування в них загальної культури, естетич­них навичок, тому його основні завдання:

• розвиток уміння відрізнити прекрасне в повсякденному житті, цінувати його у вчинках людей;

•  прищеплення любові до краси рідної природи, до витворів мистецтва, живо­пису, літератури та здібностей і талантів;

• забезпечення умов для їхньої творчої практичної діяльності;

•  оволодіння ліцеїстами цін­ностями та знаннями в галузі сві­тового й народного мистецтва, му­зики, архітектури, усної народної творчості.

 

Фізичний аспект виховання

З метою забезпечення фізич­ного розвитку та комфортного самопочуття кожного учня у навчально-виховному процесі вирішуються такі завдання:

•  формування навичок подо­лання фізичної і психологічної втоми;

• створення умов для повно­цінного відпочинку, формування вмінь відпочивати;

•  залучення учнів до занять фізкультурою та спортом;

• виховання свідомого став­лення до свого здоров'я і здоров'я оточуючих людей як вищої со­ціальної цінності;

•  формування гігієнічних на­вичок та навичок здорового спо­собу життя, збереження і покра­щення фізичного й психічного здоров'я;

• удосконалення психічної підготовки учнів до активного життя;

• вироблення навичок фізич­ного самовдосконалення і самозагартування.

 

 

 

 

Екологічний аспект виховання

Метою екологічного вихо­вання є формування екологічної культури вихованців  як форми ре­гуляції взаємодії людини з при­родою. Вона досягається шляхом вирішення таких завдань:

• виховання розуміння сучас­них проблем навколишнього се­редовища й усвідомлення їхньої актуальності для всього людства, своєї країни і рідного краю;

• формування почуття відпові­дальності за стан навколишнього середовища на національному і глобальному рівнях;

• розуміння цінності при­роди як національного багатства країни;

•  формування знань та вмінь дослідницького характеру, спря­мованих на розвиток творчої і ді­лової активності при розв'язанні екологічних проблем, життєвих ситуацій;

• оволодіння учнями нор­мами екологічно грамотної по­ведінки;

•  залучення учнів до актив­ної природоохоронної діяльності на основі набутих

 

 

Трудовий аспект виховання

Трудове виховання в ліцеї спрямоване на формування пра­целюбної особистості, цивілізова­ного господаря, який свідомо ста­виться до праці як вищої цінності людини і суспільства в умовах ринкових відносин. Завданнями трудового виховання в школі є:

• формування в учнів ро­зуміння загальних основ сучас­ного виробництва;

•  виховання свідомої життєвої потреби до трудової активності, ініціативи;

•  виховання дисциплінова­ності, організованості, береж­ливого ставлення до природних багатств.

 

Економічний аспект виховання

Метою економічного вихо­вання учнів  є формування їхнього нового економічного мислення та свідомості, готов­ності діяти творчо, застосовувати отримані знання на практиці. Ця мета реалізується через виконання таких завдань:

• освоєння учнями через рольові ігри економічних ролей і позицій у сучасному світі;

•  озброєння учнів теоретич­ними знаннями, практичними вміннями культури праці, розви­ток здібностей до певного виду діяльності;

• виховання особливих рис характеру: самоорганізації, лідер­ства, бережливості, ініціативності, діловитості, дисциплінованості, бачення перспективи;

• формування підприємниць­кої компетентності та культури;

• вироблення чіткого уявлення про наукові закономірності ринко­вих відносин;

• виховання розумових по­треб, формування здібності спів­відносити власні потреби з ма­теріальними можливостями;

•  виховання свідомого став­лення до вибору майбутньої про­фесії в умовах ринкових відносин;

• навчання партнерству, умінню працювати в колективі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Науково – методична проблема,

над виконанням якої працює колектив вчителів

 

  «Через творчість учителя до розвитку особистості кожного школяра і підвищення активності обдарованих дітей».

 

        Проблемне питання

    методичного об’єднання

 

«Формування основ загальнолюдських цінностей у школярів» .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета організації роботи методичного об’єднання – сприяти професійному вдосконаленню особистості педагога, стимулювати творчість класного керівника, який веде пошуки шляхів збагачення і розвитку змісту, форм і методів виховної роботи.

Завдання виховної роботи в нашій школі в цілому й методичного об’єднання класних керівників та класоводів зокрема регламентується концепцією виховної роботи й спрямовано на створення умов для розвитку й саморозвитку дитини.

В нашій школі всього 6 класів, тому працює методичне об’єднання класних керівників та класоводів, до роботи залучається  бібліотекар, вчитель музичного мистецтва. У своїй більшості вони беруть активну участь в роботі методичного об’єднання: виступають з повідомленнями, діляться досвідом практичної роботи, проводять відкриті години спілкування, здійснюють самооцінку й оцінювання роботи колег.

Всього класних керівників –

Вчитель музичного мистецтва -

Бібліотекар – 

Класоводів -

 

Якісний склад членів методичного об’єднання класних керівників:

вчитель без категорії -

вчитель-спеціаліст –   

вчитель ІІ категорії –  

вчитель І категорії –

 

Робота буде проводиться за двома напрямками. По-перше, збагачення класних керівників необхідними знаннями, уміннями та навичками. По-друге, формування особистості кожного учня.

 

З цією метою методичне об’єднання працює й будує свою роботу за такими напрямками:

• Організація інформаційно-методичної допомоги класним керівникам;
• Переорієнтація процесу взаємодії вчителів від репродуктивної діяльності до  дослідницької;
• Активізація творчої діяльності вчителів засобами використання нетрадиційних, інтерактивних методів;
• Створення інформаційно-педагогічного банку власних досягнень, популяризація передового педагогічного досвіду;
• Розвиток інформаційної культури вчителів й впровадження використання інформаційних технологій у виховну роботу.

 

В якості основних форм роботи для реалізації даних задач визначені тематичні засідання методичного об’єднання; участь в роботі педагогічної ради й нарадах при директорові; огляд класних колективів; відкриті виховні заходи; звіти про роботу; співбесіди, знайомство з новинками методичної літератури тощо.

Своїм головним завданням вважаємо розвиток сучасного педагогічного мислення класного керівника, підвищення його мотивації на освіту, формування якостей інноваційної особистості.

 

 

 

 

Формули успіху:

 

• Найкращий засіб допомогти собі самому – це допомагати ще комусь
• Дітей не потрібно виховувати, з ними потрібно товаришувати
• Людина стає тим, хто він є, завдяки справі, яку робить
• Чим більше віддаю себе дітям, тим більше від них одержую
• Хто не дивиться вперед – залишається позаду
• Кожна дитина – таланту перлина
• Любіть те, що ви робите й робіть те, що ви любите
• Щоб мати право навчати, треба постійно вчитися самому
• Штурмуйте кожну проблему з ентузіазмом… наче від цього залежить ваше життя

 

 

 

1. Основні завдання шкільного методичного об'єднання класних керівників:

 

•      підвищення теоретичного, науково-методичного рівня підготовки класних керівників з питань психології та педагогіки виховної роботи. Організація програмно-методичного супроводу виховної роботи в класі, школі, що сприяє удосконаленню й підвищенню ефективності виховної роботи в школі;
•      інформування про нормативно-правову базу, що регулює роботу класних керівників, вчителів в рамках модернізації виховання;
•      забезпечення виконання єдиних принципових підходів до виховання й соціалізації учнів;
•      формування мотивації педагогів з метою удосконалення професійної компетентності;
•      всебічний розвиток індивідуальності дитини на основі  виявлення її задатків та здібностей, формування ціннісних орієнтацій, задоволення потреб і інтересів;
•      сприяння становленню й розвитку системи виховної роботи класних керівників;
•      вивчення, узагальнення та розповсюдження передового педагогічного досвіду роботи класних керівників.

 

 

2. Документація шкільного методичного об'єднання класних керівників:

 

• список членів методичного об'єднання;
• річний план роботи методичного об'єднання;
• протоколи засідань методичного об'єднання;
• аналітичні матеріали за підсумками проведених заходів, тематичного адміністративного контролю (копії довідок, наказів).

 

 

 

 

 

Учень – об’єкт навчально-виховного процесу та суспільства

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Список   членів  методичного об’єднання класних  керівників

 

№	П.І.Б.	Освіта	Загальний педстаж	Категорія	Посада	Педстаж   у даному навчальному закладі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. План роботи методичного об’єднання класних керівників

                                                         

І засідання

1. Визначення основних напрямків методичної  та виховної роботи на 2017-2018   навчальний рік.

   2. Затвердження плану роботи  методичного об’єднання на новий навчальний рік.

3. Опрацювання методичних рекомендацій щодо організації виховного процесу в початковій і середній школі на 2017/2018 навчальний рік.

 

ІІ засідання

1.  Аналіз  виховної роботи в класах у вереснi, жовтнi.

2. Обговорення «Труднощі в роботі класного керівника».

 

   ІІІ засідання

1. Аналіз стану профілактичної роботи з попередження травматизму.

       Форми роботи з учнями.

   2. Нормативно-правове забезпечення виховного процесу.

           3. Планування роботи на 2 семестр.                             

 

ІV засідання

1.  Огляд літератури з проблем виховної роботи.

2.  Виховання свідомого ставлення до навчання.

3.  Стан роботи з дітьми пільгової категорії.     

 

V засідання  

   1. Системний підхід до роботи з батьками.

   2. Практичне заняття «Діагностика особистості школяра»

3. Поглиблене вивчення документів про освіту.

                                                       

  VІ засідання  

   1. Підсумки   виховної роботи  з учнями  за 2017 – 2018 навчальний рік.

   2. Обмін досвідом.

                            

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План  навчання молодих класних керівників

на 2017 – 2018 навчальний рік

 

№ З/п	Заплановані заходи	Термін
1.	Обмін досвідом «Планування виховної роботи з класним колективом». Практикум «Складання плану виховної роботи на І семестр». Бесіда «Організація учнівського самоврядування».	Вересень
2.	Бесіда «Вибір форм і методів роботи з учнівським колективом». Практичні поради «Аналіз і оцінювання результатів діяльності класу».	Жовтень
3.	Практичні поради «Вивчення особистості школярів». Практикум «Моделювання години спілкування».	Листопад
4.	Практикум «Складання плану виховної роботи на ІІ семестр».	Січень
5.	Практичні поради «Методика вивчення сім’ї, умови виховання дітей».	Березень
6.	«Досвід колег, творче використання його в практичній діяльності».	Квітень
7.	«Мої перші педагогічні знахідки».	Травень

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тематичні тижні  та місячники

 

1	Місячник «Увага !Діти - на дорозі!»	Вересень
2	Тиждень протипожежної техногенної безпеки	Вересень
3	Тиждень здоров'я і спорту	Вересень
4	Тиждень козацької слави	Жовтень
5	Тиждень вшанування пам’яті Голодомору жертв голодоморів	Листопад
6	Тиждень сприяння здорового способу життя	Листопад
7	Місячник морально – правового виховання	Грудень
8	Тиждень толерантності	Грудень
9	Тиждень правового виховання	Грудень
10	Тиждень сприяння здорового способу життя	Грудень
11	Тиждень знань безпеки життєдіяльності	Січень
12	Місячник патріотичного виховання	Лютий
13	Місячник по благоустрою міста та екологічної освіти	Квітень
14	Тиждень милосердя	Квітень
15	Тиждень самоврядування	Квітень
16	Декада патріотичного виховання	Травень
17	Тиждень родинного виховання	Травень

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відкриті виховні заходи

 

№ п/п	П.І.П.	Клас	Тематика	Термін проведення	Відмітка про виконання	Примітка
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14

 

 

 

 

 

 

 

Вдосконалення педагогічної майстерності (доповіді)

 

№ п/п	ПІП	Тема доповіді	Термін виконання	Відмітка про виконання	Примітка
1		«Основна мета і функції класної години» «Система заходів для запобігання проблемам пов’язаним зі здоров’ям»
2		«Насильство над дитиною, як чинник деструктивного впливу на формування її особистості»
3		«Батьківський комітет класу і його роль у співпраці батьків, учнів та класного керівника» «Практичне заняття. Вимоги до написання характеристики учнів»
4		«Проектна діяльність в роботі класного керівника»
5		«Культура здоров’я»
6		Виховання національної, патріотичної свідомості у підлітків.
7		Педагогічний тренінг «Напрями роботи класного керівника щодо безпеки дітей у мережі ІНТЕРНЕТ»
8		«Виховання толерантності підлітка та роль сім’ї у цьому»
9		«Школа і сім’я. Точки дотику»
10		Помилки сімейного виховання, як причина «важких школярів»
11		«Шлях до серця дитини»

 

 

 

Консультації для класних керівників

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №1

 

Батьківські збори

 

Працюємо з батьками (тематика батьківських зборів, рекомендації, поради)

Батьківська громадськість  – важливий союзник школи у вихованні учнів.

Класний керівник і батьки учнів повинні чітко уявляти основні напрямки своєї співпраці:

 

• розвиток гуманного виховного середовища класу, яке створює можливості для задоволення потреб дитини у пізнанні, спілкуванні і забезпечує вільне самовираження в різноманітній діяльності;
• контроль за дотриманням прав і свободи дитини у школі та в сім’ї, виключення будь-якого – морального, фізичного – насилля над дитиною;
• створення можливостей для розумного і культурно-ціннісного дозвілля дітей;
• контроль за дотриманням належних умов щодо зміцнення здоров’я дітей, за посиленням здоров’єзберігаючих  заходів у школі;
• створення і розвиток постійних зв’язків класу із соціальним середовищем.

 

Стратегічні напрямки своєї педагогічної турботи класний керівник може реалізувати завдяки згуртуванню батьківського колективу для досягнення загальних виховних цілей. Допоможуть у цьому батьківські збори, проведення яких відбувається у формі неформальних зустрічей, бесід за «круглим столом», спілкування, обміну досвідом. З усіма батьками на зборах достатньо зустрітись двічі на семестр, а проблеми, що виникають в процесі роботи, необхідно вирішувати індивідуально.

Можна залучати батьків до проведення різних заходів, свят, походів, екскурсій, зустрічей. Доцільною і корисною є також організація вечорів запитань і відповідей, днів відкритих дверей, консультацій для батьків, читацьких конференцій, практичних занять.

Тематика класних батьківських зборів має бути різноманітною і торкатися усіх важливих питань виховання й навчання дітей з першого по випускний клас.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Анкета для батьків

 

Шановні батьки! Ваші відповіді допоможуть знайти потрібні педагогічні рекомендації щодо виховання дітей у сім’ї. Розраховуємо на Вашу відвертість і бажаємо сімейного щастя.

 

1. ПІБ батька, матері __________________________________________________________________

__________________________________________________________________

2. Ваш вік ___________________, освіта _______________________________,

фах_______________________________________________________________

3. Скільки років перебуваєте у шлюбі?________________

4. Скільки у вас дітей?_______________ Якого віку? _____________________

5. Які питання сімейного виховання вас найбільше цікавлять? ____________________________________________________________________________________________________________________________________

6. На які теми ви  хотіли б послухати лекції? __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

7. З яких питань ви хотіли б отримати консультації? ____________________________________________________________________________________________________________________________________

8. Які методи впливу ви використовуєте у вихованні своїх дітей? ____________________________________________________________________________________________________________________________________

9. З якими труднощами зустрічаєтесь під час виховання дітей? ____________________________________________________________________________________________________________________________________

10. Що непокоїть вас у поведінці дитини? ____________________________________________________________________________________________________________________________________

11. Хто і як, на вашу думку, міг би допомогти батькам у вихованні дітей? ____________________________________________________________________________________________________________________________________

12. Скільки часу щодня приділяєте ви своїм дітям? ________________________________

13. Як ви проводите вільний час? ____________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

 

 

 

 

Орієнтовні теми проведення класних батьківських зборів

 

1 клас

• Шестирічна дитина. Яка вона? (консультація класного керівника)
• Як допомогти дитині у навчанні?
• Народна педагогіка, народна казка у формуванні морально-етичних цінностей у дітей.

 

 

2 клас

• Психологічні аспекти виховання і заохочення до навчання дітей молодшого шкільного віку.
• Щоб не згасло родинне вогнище.*
• Українські народні традиції в сімейному вихованні. Ознайомлення дітей з родиною та родоводом.

 

3 клас

• Умови успішного виховання в сім’ї: єдність вимог дорослих до дітей, атмосфера злагоди і довіри.
• Виховання самостійності, відповідальності.
• Народні морально-етичні цінності та їх врахування в сучасному сімейному вихованні.

 

 

4 клас

• Спільна діяльність батьків і дітей як спосіб формування морально-етичних цінностей молодших школярів.
• Гра в житті дитини. Світ сімейних захоплень.
• Родинне свято «Сім’я – ключ до щастя»

 

 

5-6 клас

• Сфери і специфіка спілкування підлітків.
• Патріотичне виховання дітей у сім’ї, зв'язок поколінь, знайомство з культурою, звичаями і традиціями родини та рідного краю.
• Формування здорового способу життя молодших підлітків.

 

 

7, 9 клас

• Старший підлітковий вік і його особливості.
• Педагогіка почуттів і культура їх вираження. Формування культури поведінки дітей.
• Духовний світ особистості. Морально-етичні цінності особистості та їх врахування в сучасному сімейному вихованні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПОРАДИ ВЧИТЕЛЯМ ТА БАТЬКАМ

Поради вчителям

 

Батьківські збори – як військовий парад. Кожен раз намагається наново демонструвати свої можливості. Краще, щоб наочно. А головне батьківське питання завжди те саме: що відбувається з моєю дитиною в школі?

Дякуйте батькам за все підряд. Багато разів за одне й теж саме. Обов'язково у присутності всіх. Дякуйте учням за їх надзвичайних батьків. Дякуйте бабусям і дідусям за те, що зустрічають дітей зі школи, допомагають організовувати шкільні свята. Окремо дякуйте татам – за виняткову увагу до потреб школи, за найменший крок назустріч дитині й учителю. Звичайно, вияв вдячності може бути будь-яким. Але особливо запам'ятовуються листи з подякою.

Записи в щоденнику улюбленого дитяти – найболючіша тема для багатьох батьків. Як правило, записи невиразно інформують про те, чого дитина не виконала в школі. А якщо змінити тактику і почати писати позитивні, схвальні відгуки дякувати дитині офіційно (письмово), регулярно закріплюючи похвалу? Так, це потребує вашого часу, але воно цього варте!

Основне завдання школи, якщо вона справді хоче розірвати ганебне коло протистояння з батьками з приводу прав і обов'язків за виховання і навчання дітей, – переконати батьків у своєму щирому бажанні розділити цю відповідальність порівну. Батьки не повинні боятися школи (пригадайте відсутність оптимізму на обличчях батьків, коли ви їм повідомляєте про чергові батьківські збори). Батьки не повинні почуватися у школі гостями, яких запрошують тільки на великі свята, або підсобними робітниками для миття вікон чи фарбування парт, або безрозмірними гаманцями, з яких треба "витрушувати" необхідну суму в разі потреби.

Ніколи не "викликайте" батьків до школи. Завжди запрошуйте їх поговорити. І неодмінно наперед. Не практикуйте ситуації "Щоб завтра батьки були у школі!". Адже розмова під гарячу руку призводить до протилежного результату. До того часу, поки зустріч учителя і батьків буде для дитини покаранням, розраховувати на повноцінну співпрацю передчасно...

Вивчайте батьків (та інших членів сім'ї) за їх інтересами, сферою професійної діяльності, методами виховання, але не як маму Світлани чи тата Михасика, а просто як досвідчених дорослих людей, з якими вам доводиться вирішувати спільні проблеми. Можливо, ви зустрінетеся з дивовижними людьми, і вони стануть відомими завдяки вашій щирій зацікавленості.

Учіться у батьків, адже вчитель – це не обов'язково та людина, яка знає більше, а та, яка знає інше.

На жаль, на сьогодні батьківські збори – найпоширеніша форма взаємодії вчителя та родини учня. А де ж поділися лекції, семінари, педагогічні практикуми, дискусії, тренінги, конференції, консультації? Що це – лінощі, дефіцит часу чи професійна невідповідність багатьох учителів? Виходить, кількість батьків, присутніх на зборах, – єдиний показник їх активності, довіри до школи, готовності взяти участь в житті класу. Але й тут дотримання простих правил може суттєво стимулювати процес залучення батьків до школи.

Ніколи не дорікайте батькам, які не відвідують батьківські збори, адже це не сприяє їх бажанню зустрічатися з вами частіше. Завжди щиро (без іронії) радійте їх появі у вашому класі.

Обов'язково звертайтесь до батьків по імені та по батькові, а не кажіть "мама Михайлика". Інакше може скластися враження, що батьки мають значення для вас тільки в такій ролі.

Привселюдно на зборах намагайтеся говорити про загальні проблеми, а не про проблеми конкретної дитини. А хвалити – персонально і обов'язково всіх. Знайдіть кілька теплих слів для кожної дитини. Діти змінюються, дорослішають, освоюють новий простір, і, як правило, набагато успішніше, ніж ми собі уявляємо на перший погляд.

Ви досягнете особливого ефекту, якщо вдасться проаналізувати, чого саме досягли школярі з часу вашої останньої зустрічі з батьками, а що їм не вдалося, залишилося недосяжним. Вияв проблеми має бути конструктивним: ось проблема; заради її вирішення було б непогано зробити це і це; я постараюся зі свого боку, а ви спробуйте зі свого...

Якщо батькам пропонується реальна і конкретна модель застосування батьківських ресурсів, то віддача завжди збільшується. Крок за кроком цілеспрямовані дії сприяють позитивним результатам. Зростає зацікавленість батьків. Вони починають звертатися до вас за порадами, а ви отримуєте можливість відслідковувати розвиток дитини у сім'ї.

Намагайтеся не критикувати дії колег, дотримуйтеся професійної етики, навіть якщо у вас інша думка з цього приводу.

У разі необхідності, просіть батьків про надання допомоги, докладно пояснюючи, чому саме ви не можете без них обійтися; попросіть висунути інші варіанти розв'язання проблеми і з бажанням їх обговорюйте.

Запрошуючи батьків до школи, запитайте себе: "Що я хочу отримати в результаті?" Якщо ви хочете зустрітися з мамою чи татом тільки для того, щоб висловити своє обурення, засудити дії дитини чи батьківські методи виховання, то цей шлях неефективний. Спробуйте знайти й запропонувати конструктивне рішення, і це принесе полегшення перш за все вам.

Під час обговорення в присутності дитини пам'ятайте: наскільки б вона не була винна, батьки завжди (принаймні на людях) повинні бути адвокатами своїх дітей. Нечесно і несправедливо нападати обом на одного!

Не покладайтеся на чутки. Говоріть тільки про достовірно відомі речі, не заохочуйте наклепи.

Намагайтеся не використовувати загальні фрази "погано себе поводить", "не хоче вчитися" тощо. Висловлюйтеся чітко: "не виконав два домашніх завдання з математики", "відмовився відповідати на уроці хімії" і т.д. У такому випадку батькам буде легше проконтролювати подальшу навчальну діяльність дитини.

Пропонуючи різноманітні способи вирішення проблеми, не провокуйте батьків на насилля після так званого "розбору". Цим ви лише настроїте дитину проти себе, і, як результат, діти будуть уникати повідомляти батькам дати чергових зборів.

Завершуючи зустріч, запитайте себе, чи виправдалися ваші очікування щодо неї? З якими почуттями батьки йдуть додому? Як подивиться на мене учень завтра?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поради батькам

 

У батьків із школою стосунки нерідко бувають складні... За дев’ять  років багато з них так і не можуть переступити через страх відвідування батьківських зборів, "індивідуальних консультацій", на які періодично запрошують вчителі. Але будь-хто з батьків розуміє: роз'єднаність із школою викликає непривабливі наслідки для обох сторін, не кажучи про дитину, яка, як і в давні часи, залишається яблуком розбрату двох соціальних інститутів – сім'ї та школи.

Школа не завжди може задовольнити всі запити батьків. Зрозуміло також, що наявні у школі умови вимагають кращого, а рівень оплати праці, що існує зараз у системі освіти, не дозволяє батькам наполягати на багатьох своїх вимогах. І все ж таки... Якщо глянути на ситуацію по-іншому, то що ж зрештою залежить від нас, батьків? Як ми будуємо наші взаємостосунки зі школою? Не є таємницею те, що школа – це величезний "полігон" для конфліктів, які часом провокуються нами, батьками. Змінити устрій шкільної системи нам не під силу, але, можливо, можна змінити щось у собі?..

Не вимагайте від школи більше, ніж вона може дати. Школа – це частина життя дитини. У першокласників – більша, у випускників – менша. Потурбуйтеся про те, щоб ваша дитина жила цікавим життям і поза школою, тоді можливі шкільні поразки і невдачі не будуть настільки руйнівними для її особистості.

Учителі, як і всі інші люди, різні. Не узагальнюйте і не переносьте своє невдоволення на весь колектив школи. Напевне, серед педагогів знайдуться ті, з ким ви можете знайти спільну мову та розуміння.

При виникненні неприємної ситуації, пов'язаної з вашою дитиною, пам'ятайте, будь ласка, що ви – єдина людина, здатна надати їй моральну підтримку при загальному "розборі". Ваше завдання в школі – прояснити становище, а от усі "заходи" краще застосовувати вдома після ретельного спільного обговорення із сином чи донькою.

Приходячи до школи, обов'язково просіть вести діалог на основі конкретних фактів, а не на основі особистих вражень учителів. Враження бувають інколи дуже суб'єктивними, і не варто опиратися лише на них. Намагайтеся зібрати різноманітну інформацію про життя дитини і проаналізуйте її самостійно.

Спробуйте також зрозуміти не тільки особливості поведінки вашої дитини в класі (школі), але й загальну атмосферу навчального закладу. Будь-які вчинки дітей пов'язані із соціальним контекстом, в якому вони розвиваються. Не кваптеся робити поспішні висновки, не зрозумівши справжньої причини саме такої поведінки дитини.

Не приймайте вчительську правоту на віру. Звичайно, не слід обговорювати з дитиною тільки негативні якості (вчинки) учителів. Спробуйте в кожному явищі знайти ту краплю корисного, яка неодмінно присутня в ньому. Вчіть цьому дитину.

Намагайтеся регулярно приходити на батьківські збори. По можливості просіть класного керівника повідомити порядок денний та тривалість зборів.

На самих зборах піднімайте питання загального характеру, важливі для всіх. Усі проблеми, пов'язані саме з вашою дитиною, доцільно розглянути в індивідуальній розмові з учителем. Однак, краще для такої розмови вибрати спеціальний час, оскільки після загальних зборів повноцінна розмова може не відбутися, певні нюанси залишаться нез'ясованими.

Подумайте, чим саме ви можете допомогти школі чи конкретному вчителеві. Не завжди ця допомога повинна проявлятися у матеріальній підтримці. Може статися, що ви володієте якоюсь корисною для школи інформацією чи можете надати консультації, пов'язані з вашою професійною діяльністю або здатні допомогти школі у тиражуванні навчальних матеріалів, забезпеченні комп'ютерними програмами тощо.

Ваша активна участь у житті школи сприятиме позитивному впливові не тільки на вашу дитину, але й на весь освітній простір, в якому вона знаходиться.

І останнє. Для того, щоб навчити дитину дотримуватися соціальних норм, батьки повинні не тільки розповідати про них людині, котра дорослішає, але й демонструвати це на практиці. Подумайте, будь ласка, якими бачить дитина ваші ділові та особисті стосунки з учителями? Чи згодні ви, щоб ваші син чи донька будували свої взаємостосунки з людьми, користуючись саме вашим прикладом? Якщо так – вас можна тільки привітати. Якщо ні – ви маєте час, щоби щось змінити.

 

 

 

Поради батькам як оцінювати шкільні “успіхи” своїх дітей

 

З боку батьків у стосунках зі своїми дітьми  необхідно зменшувати хворобливість переживань дітей з приводу невдач, допомагати їм емоційно переборювати ситуації, які пов’язані з шкільними оцінками. Похвала необхідна, але треба вказати на помилки, недоліки, неточності.

Як ставитися до шкільної оцінки в сім’ї? Як зробити так, щоб ваше ставлення позитивно впливало на дитини, а не пригнічувало її ще більше.

 

Правило 1: заспокойтеся. Сконцентруйте свою увагу на диханні: 1,2, ...10 Відчуйте спокій, рівновагу. Згадайте про свої колишні “успіхи” “Постійте в черевичках” своєї дитини. А тепер можна починати розмову, а може ... тільки послухати дитину, співчуваючи її бідам, а може ... допомогти розібратися у складній теоремі, а може ... Пам’ятайте, що спілкуватися в люті, роздратуванні – все одно, що включити в автомобілі “газ” і натиснути на гальма.

 

Правило 2: не поспішайте. Старий, вічний, педагогічний гріх. Ми очікуємо від дитини “все й одразу” Ми вимагаємо негайних успіхів, іноді не отримуємо їх, але при цьому навіть не уявляємо, як нашкодили. Нам потрібно щоб дитина вчилася сьогодні добре, ми примушуємо її – вона вчиться, але стає “зубрилою, яка  ненавидить учнів, школу, а може й...вас

 

Правило 3: безмежна любов. Ви любите свою дитину, незважаючи на її “успіхи” у школі. Вона  відчуває вашу любов і це допомагає їй бути впевненою в собі і подолати невдачі. А як же ставитися до невдач? Вона вас засмучує і ... все.

 

Правило 4: не бийте лежачого. “Двійка”, а для когось і “четвірка” – достатнє покарання, тому недоцільно двічі карати за одні й ті ж помилки. Дитина очікує спокійної допомоги.

 

Правило 5: щоб позбавити дитину недоліків, намагайтеся вибрати той, якого ви найбільше  хочете позбавитись, і говоріть тільки про нього.

 

Правило 6: вибирайте найголовніше, почніть з ліквідації тих шк. труднощів, котрі найзначніші для неї.

 

Правило 7:  головне – хваліть виконавця, а критикуйте невиконання. Дитина схильна  оцінку сприймати глобально, вважати, що оцінюють її особистість. У ваших силах допомогти відокремити оцінку від  особистості.

 

Правило 8: найважче: оцінка повинна порівнювати сьогоднішні успіхи дитини з її власними вчорашніми, а не тільки з державними нормами оцінювання та успіхами-неуспіхами сусідського Івана.

 

Правило 9: не скупіться на похвалу; будуючи стосунки з дитиною, не орієнтуйтеся  тільки на шкільні оцінки. Нема такого двієчника, котрого немає за що похвалити.

 

Правило 10: виділіть у морі помилок острівок успіху, на якому зможе триматися, укорінюватися дитяча віра в себе і в успіхи своїх навчальних зусиль Оцінювати дитячу працю потрібно досить індивідуально, тактовно.  Тоді в дитини нема ілюзії повного успіху, відчуття повної невдачі

 

Правило 11: ставте перед дитиною найбільш конкретні та реальні цілі і вона спробує їх досягти Не спокушайте дитину  цілями, яких неможливо досягти.

 

Правило 12: Не рвіть останню нитку. Якщо зацікавленості в навчанні нема, а в дитини є хобі, сфера живого інтересу, то треба не забороняти, а всіляко підтримувати, бо це саме та ниточка, за яку можна “витягнути” дитину до активного життя у навчанні.

 

Для того, щоб ці правила виявилися ефективними, необхідно їх об`єднати: дитина повинна бути не об`єктом, а співучасником  власної оцінки, її слід навчити самостійно оцінювати свої досягнення. Уміння себе оцінювати є необхідним компонентом уміння вчитися – головного засобу подолання труднощів у навчанні.

 

Пам`ятка батькам від дитини

 

25 дитячих прохань

• не розбещуйте мене, цим ви мене псуєте. Я дуже добре знаю, що не обов’язково  надавати мені все, що я вимагаю. Я просто випробовую вас;
• Не бійтесь бути вимогливими зі мною. Я надаю перевагу  саме такому  підходу. Це дозволяє мені  визначитись;
• Не покладайтесь на силу у стосунках зі мною. Це привчить мене до того, що вважати слід лише на силу. Я відгукнусь з більшою готовністю на ваші ініціативи;
• Не будьте непослідовними. Це збиває мене з пантелику. Змушує вперто намагатися  у всіх  випадках залишити останнє слово за собою;
• Не давайте обіцянок, яких ви не зможете виконати – це похитне мою віру в вас;
• Не піддавайтесь на мої провокації, коли я кажу або роблю щось тільки для  того, щоб роздратувати вас. А то надалі я намагатимусь досягти ще більших перемог;
• Не засмучуйтесь занадто від моїх слів: “Я вас ненавиджу”. Я не це маю на увазі. Я просто хочу, щоб ви  пошкодували за тим, що мені зробили;
• Не змушуйте мене почувати себе меншим ніж я є насправді. Я відіграюся над вами за те, ставши “плаксою”;
• Не робіть для мене і за мене те, що я у змозі сам зробити, я використовуватиму вас як обслугу;
• Не дозволяйте моїм поганим звичкам  притягувати до мене надмірну частку вашої уваги. Це тільки надихне мене на їх продовження;
• Не нарікайте на мене  у присутності сторонніх людей. Я зверну більше уваги на ваше зауваження, якщо ви скажете мені все  спокійно віч-на-віч;
• Не намагайтеся обговорювати мою поведінку у самий  розпал конфлікту. За деякими об’єктивними причинами мій слух притупляється в цю мить, а бажання співпрацювати з вами зникає. Буде нормально, якщо  ви зробите якість кроки, але давайте поговоримо про це пізніше;
• Не намагайтеся читати мені нотації. Ви будете здивовані, дізнавшись, що я чудово розумію, що таке добре і погано;
• Не змушуйте мені відчувати, що мої провини – смертельний гріх; я повинен навчитися робити помилки без відчуття, ніби я ні на що не приладний;
• Не вимагайте від мене пояснень, навіщо я це  зробив; я ніколи сам не  розумію, чому чиню так, а не інакше;
• Не піддавайте надто великому іспитові мою чесність; заляканий я легко перетворююся на брехуна;
• Не забувайте, що я люблю експериментувати: саме так я пізнаю світ, тому, будь ласка, змиріться з цим;
• Не захищайте мене від наслідків моїх власних помилок: я вчуся на власному досвіді;
• Не намагайтеся здихатися мене, коли я ставлю відверті запитання: якщо ви не будете давати на них відповіді, я шукатиму інформацію “на стороні”;
• Ніколи не натякайте, що ви – досконалі і безгрішні: це дає мені відчуття марності спроб зрівнятися з вами;
• Нехай мої страхи не викликають у вас надмірного хвилювання, інакше я буду лякатися ще більше: покажіть мені, що таке мужність;
• Не забувайте, що я не можу успішно розвиватися без розуміння і підбадьорювання, але похвала, коли вона чесно отримана, іноді все ж забувається, а прочуханка, здається ніколи.

 

 

Ставтеся до мене так, як ви ставитеся до своїх друзів.

Тоді я також стану вашим другом.

Я вчуся, наслідуючи приклади, а не під впливом критики.

І, крім того, я вас сильно люблю.

Будь ласка, ставтеся до мене з такою ж любов’ю.

Тематика виступів

на заняттях педагогічного всеобучу для батьків

 

У роботі засідань університету батьківських знань обов'язково бере участь заступник директора з виховної роботи. У своїх виступах він повинен пропагувати серед батьків знання про індивідуально-психологічні особливості дітей різних вікових груп з метою раціональної організації сімейного виховання; сприяти запобіганню типовим помилкам у вихованні школярів, налагодженню продуктивної взаємодії старшого та підростаючого поколінь; висвітлювати питання психологічних аспектів ранньої профілактики шкідливих звичок, зокрема вживання алкоголю та наркотиків, запобігання бездоглядності та жорстокого ставлення до дітей у сім'ї.

Знайомство із системою знань, що висвітлюють основні прояви психіки дитини та показують зміни, які характеризують її розвиток, допоможе батькам більш успішно проявити себе в якості "природних психологів" у процесі виховання дітей, а також швидше і легше досягати тих цілей, які вони, батьки, ставлять перед собою.

Нижче ми подаємо орієнтовну тематику виступів на засіданнях університету батьківських знань.

 

Молодший шкільний вік

1. Психологічна готовність та адаптація дитини до школи. Складові шкільної готовності. Шляхи корекції неготовності до школи. Адаптованість до школи. Прояви дезадаптації. Допомога батьків у швидкій адаптації першокласника.
2. Психологічні умови успішного навчання молодшого школяра. Організація навчальної роботи молодшого школяра. Як допомогти дитині у приготуванні уроків. Уміння вчитися, його складові. Роль батьків у формуванні навчальних вмінь. Труднощі у навчанні та їх подолання. Класи інтенсивної педагогічної корекції та їх роль в оптимізації навчання.
3. Розвиток емоційної сфери молодшого школяра. Прояви порушень емоційно-вольової сфери дітей. Допомога батьків у подоланні тривожності, агресивності, страхів, інших емоційних порушень у дітей. Невротичні прояви та їх запобігання. Чи може бути гра ліками від тілесних і душевних хвороб. Як використовувати гру, коли дитина хворіє.
4. Побудова психологічного контакту між школярем і батьками. Типові помилки у вихованні та шляхи їх подолання. Стилі сімейного виховання. Природність у вихованні дитини. Як карати і як хвалити. Безумовне прийняття дитини як запорука її психічного благополуччя.
5. Готовність до навчання в середній школи. Основні новоутворення молодшого шкільного віку (довільність, рефлексія, теоретичне мислення). Навчальні навички як передумова успішного навчання майбутнього п'ятикласника. Емоційні проблеми, пов'язані з закінченням молодшої школи.

 

Підлітковий вік

1. Перехід від початкового навчання до середньої школи. Адаптація п'ятикласників до умов навчання у середній школі. Особливості навчальної діяльності учня в середній школі Правила роботи з навчальним текстом. Самостійна робота учнів та допомога батьків. Налагодження продуктивної взаємодії з учителями.
2. Вікові особливості молодших підлітків. Підвищена втомлюваність та її вплив на поведінку підлітків. Потреба в достойному статусі у колективі – провідний мотив поведінки підлітка.
3. Психологічні особливості старших підлітків. Новий етап у фізіологічній перебудові організму, якісні перетворення в характері, самоствердження підлітка. Роль спілкування у формуванні особистостей підлітка.
4. Запобігання важковиховуваності в підлітковому віці. Поведінкові реакції, властиві підліткам. Неврози та акцентуації характеру. Важковиховувані діти чи "важкі" батьки. Патологічні новоутворення особистості(ефект неадекватності, порушення мотиваційної сфери та образу "Я"). Роль сім'ї у подоланні важковиховуваності.
5. Особливості психосексуального розвитку підлітка. Психофізіологічні зміни в організмі підлітка. Формування психосексуальної ідентичності. Статеве виховання в сім'ї. Підготовка до сімейного життя.
6. Сімейне виховання в підлітковому віці. Авторитет батьків. Типові помилки сімейного виховання. Як передати почуття відповідальності підлітку. Чому важливий контакт із підлітками. Типові конфліктні ситуації та шляхи їх вирішення.
7. Чому їм важко вчитися? Шкільна дезадаптація в підлітковому віці. Розумовий розвиток і успішність. Мотивація навчання. Навчальні вміння і навички. Вибір навчального закладу для оптимального навчання. Таланти ваших дітей.
8. Обдаровані діти. Ранні вияви обдарованості й таланту. Загальна розумова обдарованість та пізнавальні нахили. Однобічна пізнавальна спрямованість. Розвиток і стимулювання творчих інтересів та здібностей у сім'ї. Підготовка підлітка до вибору професії.

 

Юнацький вік

1. Вік та індивідуальність. Процеси фізичного дозрівання в юності. Самосвідомість, відкриття "Я". Психологічна зрілість. Самоідентичність та епоха мораторію. Формування часової перспективи та здатності до планування майбутнього в юнацькому віці.
2. Ми їм потрібні. Юнацький вік і взаємостосунки з дорослими. Статус в сім'ї та стосунки з батьками. Конфлікти, їх причини і способи подолання.
3. Товариство однолітків. Товариськість і уособлення. Юнацька субкультура. Значення спілкування в юнацькому віці. Дружба та міжособистісна прихильність. Шкідливі звички та можливості їх подолання.
4. Психосексуальний розвиток в юнацькому віці. Статеве дозрівання і юнацька сексуальність. Психосексуальна ідентифікація та засвоєння статевої ролі. Залицяння і любов. Підготовка до шлюбу й статева освіта.

 

Для всіх вікових категорій

1. Профілактика бездоглядності. Якщо батько п'є. Занедбані діти. Жорстокість і насилля в сім'ї. Права дитини.
2. Психологічні передумови виникнення шкідливих звичок (куріння, наркоманія, алкоголізм) та їх запобігання. Фактори ризику. Первинна, вторинна та третинна алкоголізація. Роль сім'ї у ранній профілактиці вживання аддиктивних речовин (речовини, що вміщують алкоголь, наркотики). Якщо біда вже сталася. Розпізнавання етапів вживання наркотичних засобів у дітей. Роль сім'ї у подоланні залежностей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сценарії батьківських зборів

 

Сценарій батьківських зборів «Щоб не згасло родинне вогнище»

 

Зараз усім зрозуміло, що духовне обличчя нашого молодого сучасника значною мірою обумовлене багатьма позитивними і негативними явищами сьогоднішнього суспільства. Але не можна скинути з терезів таке надзвичайно важливе середовище, як сім'я. То ж ви здогадались, напевно, що сьогодні мова йтиме про деякі проблеми родинного виховання.

Чи бувають виховні рецепти на всі випадки життя? Адже кожна дитина – неповторна. Звичайно ж, ні. І все ж спробуємо обговорити деякі проблеми родинного виховання та шляхи їхнього вирішення.

Загальновідомо, що атмосфера для нормального виховання дітей визначається насамперед нормальними взаєминами їхніх батьків (чоловіка і дружини). То ж спробуємо за допомогою тесту визначити свій сімейний мікроклімат.

(Психологічний тест для батьків "Ваш сімейний мікроклімат ".)

"Вік ізвікувати – не пальцем перекивати", – каже народна мудрість.

Кожна одружена людина знає, що як би вдало не склалось її життя, розрив між мрією і дійсністю завжди існує. У кожній сім'ї є свої труднощі, дрібні сутички і серйозні конфлікти – життя неможливе без них.

Чи трапляються у Вас конфліктні ситуації?

А як Ви з них виходите?

Хто поступається?

Чи буває так, що Ви помиляєтесь?

Ви визнаєте перед дітьми свої помилки?

(Батьки висловлюються.)

 

СИТУАЦІЯ 1. 

Ви повертаєтеся з роботи після важкого робочого дня, втомлені, роздратовані, заходите у вітальню, а там розкидані по підлозі іграшки. Необережний крок – і Ви падаєте. Що далі? Найчастіше іграшки миттю летять у куток, ви кричите, дитина плаче. Хіба для нас не є типовою така ситуація? Нікого з нас вона не шокує. Подумаєш, за годину усе забудеться.

А якою була б ваша реакція? Прошу взяти участь у розмові всіх присутніх. Як би варто було висловити своє невдоволення дитині?

(Батьки висловлюються.)

Я з певним наміром сказала декілька хвилин тому фразу: "За годину усе забудеться". Виявляється, що зовсім не забудеться. Одна дочка сказала матері "Матусю, я пам'ятаю всі батькові образи". То ж запитання "Чи потрібно визначити перед дітьми свої помилки?" не є риторичним.

Американські психологи радять визначити, що для нас важливіше. Чи буде це мати якесь значення, скажімо, через тиждень? Чи варто починати скандал через недоїдену вермішель, розкидані іграшки, забруднені в пісочку штанці, поламану машинку?

Безперечно, що уміння зрозуміти, простити, не пам'ятаючи зла, нанесеного близькою людиною, є золотою рисою в людському характері. Це допомагає сім'ї бути щасливою. Існує думка, що в щасливих батьків щасливі діти

Чи справді це так?

Невже ваші діти ніколи не спричиняли вам прикрощів?

Згадайте якусь складну ситуацію, зв'язану з вихованням дітей, що вам найбільше запам'яталась. Розкажіть, як ви її вирішили.

(Батьки висловлюються.)

Чи не жалкуєте сьогодні, що вчинили саме так? А якби така ситуація трапилась сьогодні, що б ви робили?

(Батьки висловлюються.)

Спілкуватись і працювати з дітьми, які виховуються в щасливих сім'ях, дуже приємно, проте нам, педагогам, досить часто доводиться мати справу з "важкими" підлітками. Звідки беруться важкі діти? Безперечно, що корінь зла слід шукати в сім'ї. Наведемо деякі статистичні дані з життя нашого району (села, міста).

(Учитель наводить дані)

Скільки потрібно делікатності, мужності, розуму, щоб правильно повестися в складній ситуації!

Скажімо, ваша дитина приходить зі школи і скаржиться, що вчителька неправильно виставила оцінку. Як реагувати?

Хтось із батьків скаже: "Учитель завжди правий". Інший: '"Я порозмовляю з вчителькою і виясню, за що вона поставила тобі "2", Не плач!"

Або ще один варіант: "Яка несправедлива твоя вчителька. Я піду до школи. Ніхто тебе не скривдить більше".

Звичайно, можна навести чимало інших відповідей. Але як би відповіли ви?

А що думають з цього приводу наші гості?

А якщо вчитель неправий?

(Батьки та запрошені висловлюються.)

Буває ж і таке, коли "2" виставляється в пориві гніву і є не лише результатом не виконаного вчасно домашнього завдання, а й втіленням усього поганого, що скоїлося в учителя протягом дня.

Чи доцільно вчителю (чи батькові) вибачатись?

Чи не постраждає вчительський авторитет?

Як вважають педагоги?

А учні?

(Психолог наводить дані з анкети, проведеної напередодні з учнями. Батьки діляться думками.)

Особливо часто між членами сім'ї виникають непорозуміння, коли діти досягають підліткового віку. Складний, суперечливий процес переходу від дитинства до юності, коли змінюються уподобання, ламаються стереотипи, нерідко супроводжується конфліктами та нервовими зривами, і для дитини вихід – орієнтація на дорослих. А чи завжди ми, дорослі, чинимо правильно? Чи завжди є прикладом для своїх дітей?

 (Батьки висловлюються.)

У тому, про що ми говорили, немає, ніби, нічого екстраординарного. Ми не відкрили сьогодні якихось особливих нових методів виховання. Та й чи варто? Вони здавна існують в народі, передаються з покоління в покоління.

Чи є мудріший вчитель, ніж народ? Це вічне джерело педагогічної мудрості.

Довести це запрошуємо спеціаліста з питань народної педагогіки.

(Виступ гостя.)

На згадку про сьогоднішню розмову ми даруємо вам пам'ятку "З чарівної скриньки батьківського досвіду", яка є коротким узагальненням нашої бесіди. А ще дякуємо вам за участь у зборах. Бажаємо всім здоров'я, щастя, взаєморозуміння у ваших сім'ях.

(Оголошується тема і час проведення наступних батьківських зборів.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сценарій батьківських зборів «Союз сім’ї та школи»

 

Мета:

1) інформувати батьків про концептуальні підходи до  організації виховного процесу в школі і в класі;

2) спільно з батьками визначити основні правила (принципи) побудови взаємодії з учнями.

Учасники: класний керівник, батьки учнів класу.

Підготовка

І. Готуються бланки тесту «Чи в достатній мірі Ви контактні з дітьми?» для визначення рівня контактності батьків у спілкуванні з дітьми.

Тест «Чи достатньо Ви контактні з дітьми»?

1.     Як Ви вважаєте, чи є у Вашій сім’ї взаєморозуміння?

2.     Чи радяться з Вами діти з особистих питань, чи спілкуються душа в душу?

3.     Чи цікавляться діти Вашою роботою?

4.     Чи знаєте Ви друзів Ваших дітей?

5.     Чи бувають вони у Вас вдома?

6.     Чи беруть участь у господарських справах Ваші діти разом з Вами?

7.     Чи перевіряєте Ви, як діти виконують уроки?

8.     Чи є у Вас спільні з дітьми захоплення і заняття?

9.     Чи беруть діти участь у підготовці до свят?

10. Чи віддаєте Ви перевагу проведенню відпустки разом з дітьми?

Обробка результатів тесту

Стверджувальна відповідь оцінюється двома балами. Відповідь, виражена словами «іноді», «часом» – одним балом, «ніколи» – «0».

А тепер підрахуйте:

Якщо Ви набрали 20 балів, Ваші стосунки з дітьми можна вважати благополучними.

Від 10 до 20 балів – задовільними, проте недостатньо багатогранними. Подумайте, в чому саме вони мають бути доповненими, більш поглибленими.

Якщо менше 10 балів – Ваші контакти з дітьми перебувають у недостатній мірі. Варто подумати, як їх поліпшити.

ІІ. Перед проведенням зборів, заздалегідь, дітям пропонується «намалювати» свою біографію (кольорову). « слова, і фрагменти малюнків виконуються кольоровими  олівцями або фломастерами.

Схема автобіографії

1.     Моє прізвище __________________________

2.     Моє ім’я _______________________________

3.     Мені _________ років

4.     Мій улюблений колір ____________________

5.     У променях сонечка розташуй свою сім’ю:

6.     Якби у тебе залишилась остання пелюстка від квітки-семицвітки, то вона була б ______________ кольору, а останнє бажання загадав, щоб

 

_________________________________________________________________

7. Мої улюблені слова:

8. Моє улюблене місце вдома:

9. Мені не подобаються слова:

Оформлення, обладнання та інвентар

1. У центрі дошки – плакат зі словами Е. Канта: «Діти мають виховуватись не для сучасного, а для майбутнього, можливо, кращого стану роду людського».

2. Оформлюється схема «Модель випускника», на якій представлена мета, завдання, зміст виховного процесу в школі, а також форми роботи і взаємодії учнів, учителів і батьків.

3. На партах перед батьками розкладені схеми, які являють собою поетапну модель вивчення процесу самовдосконалення особистості.

4. Музичний супровід – спокійна лірична музика.

Хід (проведення) зборів

І. Експрес-діагностика «Чи в достатній мірі Ви контактні з дітьми?»

… Для того, щоб виховувати, безсумнівно, необхідно дуже добре знати особливості дитини, вміти користуватись різними педагогічними прийомами; та ще важливіше вміти спілкуватися з дітьми, досягати взаєморозуміння у спілкуванні з ними.

(Проводиться тестування батьків, після якого вони відразу ж можуть визначити рівень своєї контактності у спілкуванні з дітьми).

ІІ. Знайомство батьків з автобіографіями їхніх дітей.

Класний керівник повідомляє батькам про те, що їхні діти «намалювали» свої біографії, та пропонує їм передбачити, яким є найзаповітніше бажання їхньої дитини. Потім роздає батькам ці автобіографії, і вони порівнюють свої передбачення з відповіддю дитини. (Звучить тиха музика, батьки продовжують знайомитися з автобіографіями дітей).

ІІІ. Рольова гра «Навпаки».

Мета гри полягає в тому, щоб дати батькам можливість відчути, наскільки у спілкуванні з дитиною ми забуваємо, що вона – теж особистість. Сутність гри полягає в тому, що роль дитини виконує хтось із батьків, а роль суворого батька, в якого у спілкуванні переважає авторитарний стиль, бере на себе вчитель. Після гри батьки висловлюють думку, що таке спілкування поглиблює розбіжність між дитиною і дорослим, сприяє накопиченню суперечностей і проблем. Батьки роблять висновок про те, що необхідно змінювати форми і стиль спілкування, щоб досягти позитивного результату.

Представлення класним керівником виховної системи класу і моделі випускника педагогічного ліцею.

Дійсні причини недоліків людини та її невдач зосереджені не в тих обставинах, які її оточують, а в ній самій. І головне завдання позбавлення недоліків – перебудова самого себе, власне самовдосконалення. Саме ця ідея покладена в основу виховної системи класу. Завдання учителя, батьків – допомогти дитині усвідомити себе, повірити в самого себе і в свої можливості та здібності, сприяти саморозвитку дитини.

ІV. Обговорення принципів спілкування.

Безперечно, наступна робота відповідальна і складна, досягти позитивних результатів можна лише при взаємодії сім’ї та школи, співпраці батьків і самих дітей, а тому необхідно розробити принципи взаємодії дорослих і учнів-п’ятикласників.

В процесі дискусії розробляються такі принципи:

1. Взаємоповага і довір’я.

2. Розумна система покарань і позитивне стимулювання – шлях до успіху.

3. Позбавитись правила: погана оцінка – поганий учень. Вірити у творчі сили дитини.

4. «Діти мають робити те, що хочуть, а хотіти вони повинні саме того, чого бажає педагог» (Ж.-Ж. Руссо).

V. На основі виступу класного керівника і думок батьків формулюється рішення батьківських зборів про побудову такої виховної системи класу, яка ґрунтується на ідеї самовдосконалення і саморозвитку школяра.

 

 

 

 

 

 

 

 

Сценарій батьківських зборів  «Щаслива сім'я. Яка вона?»

(Збори-диспут)

 

План

1.     Обговорення дискусійних питань.

2.     Обговорення педагогічних ситуацій.

Питання обговорення:

1. Чи погоджуєтесь ви з тезою, що всі щасливі сім'ї схожі, а нещасливі – нещасні по-своєму? За якими ознаками визначаєте, щаслива ця сім'я чи ні?

2.     Який стиль родинних стосунків вважаєте ідеальним?

3.     Що, на ваш погляд, найголовніше в сімейному житті?

4.     Яке місце в сім'ї  займають діти?

5.     Чи можна за зовнішнім виглядом дитини встановити, з якої вона сім'ї?

б. Труднощі, які переборює сім'я за період свого існування,

згуртовують чи роз'єднують сім'ю. Свою точку  зору аргументуйте прикладами з власного життя.

Обговорення педагогічних ситуацій.

Ось дві розповіді жінок про своїх чоловіків: "Зовні наша сім'я благополучна. Чоловік не п'є, не курить, зарплату всю – додому. Діти вчаться добре. Але немає в сім'ї духовного ладу, спільних інтересів, немає нічого, що об'єднувало б нас.

Чоловік нічого не любить, нічого не хоче, окрім телевізора. З дітьми розмовляти не вміє, та й не бажає, читання літератури на теми виховання вважає марним витрачанням часу, каже: "Я все  знаю".

Тоді, коли він  у напівдрімоті проводить вечір біля телевізора, я перевіряю, чи вивчив англійські слова син-шестикласник, стежу за тим, як дочка-першокласниця виводить криві літери, а сама думаю, що приготувати на завтра на обід, де у кого відірвався ґудзик, що треба випрати. І так щодня. Кажу"майже" тому, що буває: чоловік і  на кухню до мене зайде, і до дітей в щоденник загляне, але це рідко. Частіше він замикається в собі, щоб його ніхто ні про що не питав...

Мабуть, я не відправила б вам листа, коли б не діти. Син  у нас росте неорганізований, також нічого не любить і не вміє. Йому скоро тринадцять. Раніше любив читати, тепер і закинув. Як і батько, надає перевагу телевізорові.

Та якщо не під  силу більше  переносити висиджування чоловіка перед телевізором, вибухаю і – черговий скандал. Лаюсь., правда, я, а чоловік скаже кілька слів, сповнених презирства, і відвернеться до стіни.

Усі роки я билась над проблемою виховання дітей сама. З  недосвідченості робила багато помилок. А чоловік і пальцем не покивав, щоб допомогти, підтримати, разом щось  обміркувати. Він вважає, що всі риси характеру закладеш в генах і нічого не виправиш. Ось такий теоретик, що влаштувався перед телевізором.

Не знаю коли, але син одного разу відчув цю відчуженість батька, а мою – немічність, наш розлад. Син постійно грубий з сестричкою, вона ж у відповідь не мовчить, огризається. Наодинці намагаюсь присоромити Вітю, весь час  стараюсь мирити дітей. Але син мене не слухає, починає не слухати і дочка. Мені дуже важко, інколи починаю  умовляти себе: змирися, скільки жінок  самі  везуть сімейний віз при чоловікові А як можна змиритися з байдужістю?"

1.     Чи можна вважати  благополучною сім'ю, в якій вихованням дітей займається один із батьків?

2.     Як позначається на формуванні особистості участь у вихованні тільки одного з батьків?

3.     Поділіться досвідом спілкування з дітьми у сім'ї.

"Перші роки нашого життя були нелегкими: двоє дітей – Світлана і Олексій, а допомогти нікому. Мати Віктора, яка жила з нами, потребувала догляду. Я тоді не працювала. "Витягував сім'ю Віктор. Приходив з роботи втомлений, але ніколи не бачили ми його сердитим або незадоволеним. І звідки бралися в нього  сили займатися дітьми? Вони  навперебій розповідали йому про свої справи, про все радились з ним.

Світлана і Олексій не тільки  знали, що тато хороший виробничник, вони власними очима  бачили його працелюбність: чоловік завжди допомагав мені по дому. Усе робили ми разом. Усе було  йому під силу. Ніби він ніколи і не втомлювався. І все добре, що в нього є, він передавав своїм дітям. Вони бачили, який Він справедливий, турботливий. Його мати  прожила з нами двадцять вісім років. Недавно її не с тало. І ось за всі ці роки ні я, ні діти не чули, щоб батько заговорив зі своєю матір'ю роздратовано. І не дивно, що діти також не грубили бабуні.

Дочка Світлана працює  старшим інженером, громадський діяч, добра господиня, її чоловік – Сергій – славний хлопець, допомагає їй в усьому. Любить свою сім'ю, у них двоє дітей. Ми  жили всі разом, і зять, мабуть, брав приклад з чоловіка мого. Сергій завжди говорить: "У нас батько – ідеал".

У синові Олексієві я також бачу якості, які передав йому батько. Любить будь-яку працю з самого дитинства. Спокійний, витриманий, робити вміє по дому все, як тато. Непогано грає в шахи – батько навчив, коли йому було ще  вісім років. Захоплюється Олексій і музикою, добре грає на баяні. Ще він – фотоаматор. Це все від батька. Дружина Олексія Лариса, також інженер. Живуть вони добре, виховують маленького сина. Поїхали недавно в Київську область, вирішили в колгоспі  випробувати себе, перевірити, на що здатні. Дуже задоволені.

Мої діти дуже гордяться  своїм батьком, як і раніше батька  люблять  і вважають першим порадником з  будь-якого  питання. Побільше б таких батьків, з яких діти  брали б приклад, особливо сини".

1.     Проаналізуйте описані в цьому листі факти. В чому секрет поваги  дружини і дітей до батька?

2.     Що таке батьківський авторитет? Які шляхи його утвердження?

3.     Критично оцініть, чи користуєтесь ви  авторитетом у дітей? Як ви стверджуєте свій авторитет?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поради батькам «Один день – без нотацій»

(поради батькам)

 

1.     Будіть дитину спокійно; коли вона прокинеться, мусить побачити вашу усмішку і почути ласкавий голос. Не підганяйте зранку, не смикайте по дрібницях, не дорікайте за помилки і через необачність, навіть якщо "вчора попереджали ".

2.     Не квапте, вміння розрахувати час – ваше завдання, і якщо це вам погано вдається, то провини дитини в цьому немає.

3.     Не виряджайте дитину до школи без сніданку, їй потрібно багато попрацювати.

4.     Не прощайтесь, попереджаючи та наставляючи: "Дивись, не пустуй", "Поводь себе добре", "Щоб сьогодні не було поганих оцінок" т.п. Побажайте успіху, знайдіть декілька ласкавих слів. У дитини попереду важкий день.

5.     Забудьте фразу "Що ти сьогодні одержав?" Зустрічайте дитину після школи спокійно, не обрушуйте на неї тисячу питань, дайте розслабитись (пригадайте, як ви самі почуваєтесь після важкого робочого дня, багатогодинного спілкування з людьми). Якщо ж дитина занадто збуджена, якщо бажає поділитися чимось, не відмахуйтесь, не відкладайте на потім, вислухайте, це не забере багато часу.

6.     Якщо бачите, що дитина засмучена, але мовчить, не допитуйтесь, нехай заспокоїться, тоді і розповість усе сама.

7.     Вислухайте зауваження вчителя, не поспішайте влаштовувати допит і постарайтеся, щоб ваша розмова з учителем відбувалася без дитини.

8.     Після школи не поспішайте посадити виконувати уроки, необхідно 2-3 години відпочинку (а в першому класі добре було б години півтори поспати ) для відновлення сил.  Найоптимальніший час для приготування уроків від 15до 17 год. Заняття вечорами некорисні, завтра прийдеться все починати спочатку.

9.     Не примушуйте виконувати всі уроки за раз, після 15-20 хв. занять необхідні 10-15 хвилинні "перерви".

10. У спілкуванні з дитиною намагайтесь уникати умов: "Якщо ти зробиш, то..." Інколи умови стають нездійсненними і не залежать від дитини, і ви можете опинитися в дуже складній ситуації.

11. Під час приготування уроків не сидіть "над душею", дайте можливість працювати самій, але якщо ж потрібна ваша допомога, наберіться терпіння. Спокійний тон, підтримка ("не хвилюйся все вийде", "давай розберемося разом", "я тобі допоможу"), похвала (навіть якщо не дуже виходить) необхідні. Не акцентуйте увагу на оцінках.

12. Знайдіть (постарайтеся знайти) протягом дня хоча б півгодини, коли ви будете належати тільки дитині, не відволікаючись на домашні справи, телевізор, спілкування з іншими членами родини. В цей момент найважливіше справи дитини, радості, невдачі, турботи.

13. Віднайдіть єдину тактику спілкування усіх дорослих у сім'ї з дитиною, свої суперечності з приводу педагогічної тактики вирішуйте без неї. Якщо щось не виходить, порадьтеся з учителем, лікарем, психологом, не вважайте зайвою літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

14. Будьте уважними до скарг дитини на головний біль, втому, поганий стан. Найчастіше це об'єктивні показники втоми, складності навчання.

15. Запам'ятайте, що навіть "зовсім великі" діти (ми часто говоримо "Ти вже великий" 7 – 8 – річній дитині) дуже люблять казку перед сном, пісеньку і ласкавий дотик. Це все заспокоює їх, допомагає зняти напругу, яка накопичувалась за день, і спокійно заснути. Намагайтесь не згадувати перед сном неприємностей, не з'ясовувати стосунки, не обговорювати контрольну роботу, що буде завтра.

Завтра новий день, і ми повинні зробити все можливе, щоб він був спокійним, добрим і радісним.

 

 

Матеріали для батьківських зборів

«Роль батька у вихованні дитини»

Аналіз проблеми

  

   Батьківський авторитет – це надзвичайно велика впливова сила у вихованні дітей. Біда сучасного суспільства полягає в тому, що ця сила часто зовсім не відчувається.

    Коли мовиться про вплив сім’ї на дитину, то звичайно, перш за все, при цьому мається на увазі вплив матері. До школи, на батьківські збори приходять переважно жінки, листи непрацездатності у поліклініці видають також матерям – такою вже є усталена життєва практика.

    Проте відмінності між чоловічою і жіночою виховними стратегіями, безумовно, існують. Видатний психолог і філософ Ерік Фромм визначає два типи любові: батьківський і материнський. Любов батька завжди є більш вимогливою і справедливою: дитину люблять за певні чесноти і заслуги. А для материнської любові об’єктивність невластива: дитину люблять за те, що вона є.

    На думку Фромма, для нормального розвитку будь-якої людини і материнська, і батьківська любов є однаково необхідною, певне відхилення у якийсь бік призводить до викривлення світовідчуття та порушення поведінки.

    Покоління сучасних дітей формується в атмосфері катастрофічної втрати батьківського авторитету. Відсутність батька, навіть за умов його формальної присутності, - велика біда. Батько, який зволікає, не здатний «звести кінці з кінцями», не може дати дитині позитивний приклад, у нього відсутнє матеріальне підґрунтя для справжнього авторитету. Однак і батько, який надто переймається зароблянням грошей, взагалі забуває про існування сім’ї та дітей. Звичайно, це крайнощі, проте мусимо констатувати, що до них має потяг поведінка сучасних батьків.

 

Стиль батьківського виховання

    Взаємодія батька з дитиною суттєво відрізняється від материнської взаємодії. Матері прагнуть до спокійного спілкування, а батьки схильні до спонтанності, до нових, непередбачуваних утіх.

    Батьківський «грально-активний» стиль спілкування є ключовим у процесі виховання у дитини емоційного самоконтролю. І в подальшому це знадобиться для встановлення глибинних соціальних відносин у дорослому житті.

   «Діяльні», сповнені веселощами і фізичною активністю стосунки між батьком і дитиною позитивно впливають на навчання, допомагають дитині повірити в себе, не боятися виявляти ініціативу і творчість.

    Своєрідною є природа взаємозв'язку між батьком і дитиною. По-перше, цей зв'язок легше руйнується під час розладу між батьками. По-друге, за результатами багатьох досліджень спостерігається безпосередня кореляція між успіхами людей  в особистісній та професійній реалізації та ступенем їхньої близькості з батьком в дитинстві.

    У батьків та матерів також різні підходи до встановлення дисципліни. Матері схильні підкреслювати  «соціальну вартість» поганої поведінки, зважаючи при цьому перш за все на стосунки між людьми. Класичною є реакція матері – присоромити дитину, яка в чомусь провинилась. Стиль матері маніпулятивний

( « Що ти зробив…. У мене й без того багато роботи, а тут ще й за тобою прибирати…»).

    Під час визначення меж допустимої поведінки батьківський стиль є більш функціональним. Ось приклади, властиві батьківському підходу: «Не хочеш прибирати за собою – не будеш грати на комп’ютері…»

    Психологи вважають , що саме таке поєднання обох підходів – маніпулятивного і функціонального – є просто безцінним для розвитку в дитині совісті.

 

Реабілітація батьківства

 

       Відокремлення чоловіка від сім’ї відбулося внаслідок індустріалізації суспільства. Це сприяло фемінізації домашньої атмосфери та маргіналізації ролі батька.

    Постіндустріальне суспільство створило найбільш сприятливі умови для повернення батьків у сім’ю. Багато сучасних чоловіків прагнуть брати активну участь у вихованні дітей. Так, уже запроваджено декретні відпустки  для тат, а також батькам можуть видаватись «листки непрацездатності» по догляду за хворими дітками. До того ж  у наш час вже немало молодих татусів є присутніми при народженні їхніх дітей і при цьому вони турбуються про них нарівні з дружинами. Це лише перший крок.

 

Нова парадигма батьківства

 

    В сучасних умовах новою парадигмою батьківства може бути тато, залучений до виховного дійства.

    До головних ознак залученого батьківства відносяться: почуття відповідальності за дитину, зайнятість у процесі виховання, фізична присутність, матеріальне забезпечення сім’ї, участь у прийнятті рішень.

    Одним із найважливіших факторів виступає час, проведений батьком разом з дитиною. Численні дослідження підтверджують: чим більше часу батько проводить з немовлям при відсутності матері, тим ширшим в подальшому стає його «батьківський репертуар». З іншого боку, немовлята, не позбавлені спілкування з батьком, володіють більш багатим спектром соціальних навичок і більш високим рівнем дослідницьких якостей.

    До того ж важливішою, ніж кількість, виступає якість взаємодії між батьком і дитиною. Істотним, значущим є не лише те, чим зайняті батько й дитина, а ще й те, як вони це роблять, яку роль відіграє батько у цій взаємодії.

   Батьків сьогодні треба навчати як взаємодіяти. І саме тому їм необхідна психолого-педагогічна підтримка і освіта.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №2

 

Форми роботи з батьками

 

 

1.   Батьківські збори
2.   Бесіди (колективні, групові, індивідуальні)
3.   Конференції
4.   Диспути, дискусії
5.   Перегляд фільмів на педагогічні теми
6.   Дні відкритих дверей
7.   Відкриті класні години, уроки для батьків
8.   Консультування для батьків
9.   Семінари-практикуми
10.   Оформлення куточків для батьків
11.   Підготовка тематичних папок з конкретної проблеми для батьків
12.   Сімейні вечори

 

 

 

 

Поради батькам:

 

1. поради  батькам з проблем виховання
2. поради генія педагогіки В.О.Сухомлинського
3. використання матеріалів періодики з проблем сімейного виховання

 

Додаток № 3

 

Робота з батьками.   

Родинне виховання

 

 

№ п/п	Назва заходу	Термін	Клас	Відповідальний	Відм. про вик.
1	Обстеження житлово-побутових умов шко­лярів	Вересень — жовтень
2	Відвідування вдома та проведення бесід з бать­ками дітей пільгового контингенту та бать­ками дітей девіантної поведінки	Вересень
3	Вибори батьківських комітетів класів, делегу­вання представників від класів до Піклувальної ради школи	Вересень
4	Залучення батьків до участі у позакласній роботі	Упродовж року
5	Організація роботи пси­хологічної консультатив­ної служби для батьків	Упродовж року
6	Двічі на семестр прово­дити батьківські збори, на які виносити акту­альні питання життя та діяльності школи, навчання й виховання учнів (за окремим планом)	Упродовж року
7	Проведення спортивних змагань «Мама, тато, я — спортивна сім'я»	Протягом року
8	Залучення батьків до проведення екскурсій та походів	Упродовж року
9	Зміцнювання зв'язків вчителів-предметників з батьками, проведення співбесід з батьками учнів, які не встигають у навчанні, з метою надання їм методичної консультації	Упродовж року

 

 

 

 

 

ІV  РОЗДІЛ

 

1. Контроль за рівнем вихованості учнів

 

№ п/п	Зміст роботи	Відповідальні	Термін виконання	Відмітка про виконання
1	Продовжувати вивчати індивідуальну особистість учня.	Кл. керівники	Протягом року
2	Формувати духовну культуру високоморальної особистості, яка усвідомлює себе активним, повноцінним громадянином України.	Кл. керівники	Протягом року
3	Виступ на засіданні МО	ЗДВР	Жовтень
4	Провести засідання Круглого столу «Розвиток рівня моральних якостей учнів в процесі виховної роботи».	ЗДВР	Грудень
5	Виховання громадянина на уроках суспільного циклу та під час виховної роботи з класом.	Кл. керівники	Січень
6	Профілактика шкідливих звичок	Кл. керівники	Грудень
7	Інтерактивні форми у виховній роботі з класом (рольові ігри, заняття для старшокласників та ін.). Застосування їх на практиці.	Кл. керівники	Березень
8	Консультації з проблем: родинно-сімейне виховання; художньо-естетичне; правове виховання учнів; моральне виховання учнів; патріотичне виховання учнів; громадянське виховання учнів; збереження здорового способу життя.	Кл. керівники Бібліотекар Керівник гуртка	Протягом року

 

 

Засідання методичного об’єднання класних керівників №1

 

Дата проведення

Тема:  Основні напрямки виховної роботи на                    навчальний рік.

Мета: ознайомити класних керівників з основними напрямками виховної роботи на новий навчальний рік, розкрити роль класного керівника у впроваджені комплексної виховної програми, його функції, надати методичні рекомендації.

Форма проведення: семінар

                

У самій своїй основі педагогічна

 праця – справжня творча праця – стоїть

 близько до наукового дослідження.

 Ця близькість, спорідненість полягає передусім

 в аналізі фактів і необхідності передбачення,

 оскільки без вивчення фактів нема передбачення,

 нема багатого, повноцінного духовного життя,

 нема інтересу до педагогічної роботи.

                                                    В.О.Сухомлинський

 

Порядок денний: 

 

1. Задачі школи, основні напрямки виховної роботи.

                                                              Заступник директора з ВР

                                                              Виступ-презентація

2. Планування виховної роботи в класі й школі.

                                                              Заступник директора з ВР

                                                              Ділова гра

3. Прогнозування виховного процесу в класному колективі

                                                              Заступник директора з ВР

4. Огляд сучасної літератури з питань виховання.

                                                              Бібліотекар

5. Інформація про нормативні документи в допомогу класному керівнику.

                                                              Заступник директора з ВР.

 

 

 

1. З першого питання слухали заступника директора з виховної роботи       ., яка зупинилась на висвітленні основних напрямків виховної та методичної роботи школи.

 Той, хто викорінює свої помилки і

долає недоліки, енергійно і постійно

просуваючись уперед, досягне великих

висот у своєму розвитку.

                                   Ернст Тельман

 

Ми живемо в неспокійний час –  час великих роздумів та сподівань. Сьогодні необхідно мислити і працювати по-новому: по-новому будувати процес навчання та виховання, по-новому шукати шляхи вирішення проблем. Результативність виховного процесу в значній мірі залежить від організації методичної роботи з класним керівником. Адже для учня в школі немає ближчої людини, ніж класний керівник. Кому ж іще можна розповісти про негаразди з предмета, про сварку з товаришем чи про щасливу подію в сім’ї? Класний керівник повинен мати мудрість учителя, відповідальність старшого товариша, доброту матері, строгість батька.

Костянтин Дмитрович Ушинський (засновник наукової педагогіки і народної школи) писав: «Найголовнішим у вихованні має бути особистість безпосереднього вихователя, який віч-на-віч знаходиться з учнями. Вплив особистості педагога на молоду душу становить ту силу, яку не можна замінити ні підручниками ні моральними повчаннями, ні системою покарань і заохочень. Важливе значення має дух закладу, але цей дух живе не серед стін, не на папері, а в характері більшості вчителів і від них переходить в характер вихованців». Вдумуючись в ці слова переконуєшся в тому, що насправді саме від класного керівника залежить яким буде клас, яка думка в оточуючих складеться про вихованців. Приклад учителя у вихованні дітей важко переоцінити, тому не можна відривати професійну майстерність вихователя від його особистості. Перше і друге необхідно розглядати в їх нерозривній єдності віддаючи перевагу духовності і культурі педагога.

 

Отже, педагогіка нашої школи повинна допомагати входженню дитини в контекст сучасної культури, становленню особистості дитини як суб’єкта і стратега життя. Ми повинні прагнути, щоб учні нашої школи не готувались до життя, а жили повноцінно й цікаво.

Поетапне введення учнівської молоді у різноманітні сфери життєдіяльності та спілкування, оволодіння ними життєтворчими технологіями, знаннями, вміннями та навичками хоча б у найголовніших сферах людського життя є незаперечною вимогою сучасності та метою нашого педагогічного колективу.

Сучасний виховний процес – явище багатогране, що як у дзеркалі відбиває складності й протиріччя суспільного життя.

Метою виховання є становлення морально-духовної, життєво-компетентної особистості, яка успішно реалізується в соціумі як громадянин, патріот, професіонал. Загальній меті підпорядковується спеціально спроектована структура соціальних цінностей, система поетапно конкретизованих цілей за напрямами виховання. Тому, в нашому навчальному закладі реалізація даних завдань спрямована на:

• психологічну перебудову діяльності педагогів з проблем виховання, переорієнтація на особистісний підхід до учнів;
• роз’яснювальну роботу серед учнів і їхніх батьків, переконання в необхідності самовдосконалення учнів;
• формування в учнів умінь і навичок самопізнання, осмисленню своїх потреб, умінь прогнозувати власне життя;
• включення учнів у процес самовиховання, самоосвіти;
• корекцію діяльності учнів з проблем самовдосконалення.

Комплексний підхід у виховній роботі проявляється у єдності впливів на свідомість, почуття, поведінку учня, тобто на всі сторони особистості: інтелектуальну, емоційну, вольову і практичну. Це можливо при забезпеченні органічної єдності навчальної та позаурочної виховної діяльності учнів, зосередженні наших зусиль не на хаотичному нагромадженні виховних заходів, а на тому, щоб підтримати, розвинути в учневі кращі моральні якості, духовні та громадянські цінності.

Відповідно, системний підхід до формування особистості знаходить відображення у річному плані школи,  розділ «Організація виховної роботи», де планується зміст заходів, спрямованих на поглиблення професійних знань і вмінь та виховання учнів, який реалізується через інтегровані напрями виховання, що в своїй єдності мають забезпечити гармонійний розвиток, можливості для активної творчої діяльності та самовиховання учнів, а саме:

• духовно-моральне виховання;
• техніко-трудове виховання;
• художньо-естетичне виховання;
• правове виховання;
• фізико-спортивний розвиток.

Особливістю організації позаурочної виховної роботи в умовах особистісно-зорієнтованого виховання є пріоритет індивідуальних та групових форм роботи, вивільнення часу класного керівника (керівника гуртка) й учня для вільного спілкування і діяльності.

Індивідуальній виховній роботі відповідатимуть методи, що допомагають реалізувати виховну взаємодію на основі поваги і довіри. Це бесіди, індивідуальні заняття, консультації, доручення, створення виховних ситуацій, приклад, переконання тощо. Використовуються групові форми позаурочної діяльності учнів і об’єднання учнів за інтересами, класні збори, виховні години, години спілкування, круглі столи, дискусії, перегляди фільмів, тренінги, Дні здоров’я, предметні тижні, презентації, конкурси творчої майстерності, огляди художньої самодіяльності, тематичні виставки, тощо.

(слайд 8)

Сутність технології колективного творчого виховання – формування особистості в процесі роботи; в організації певного способу життя колективу, де все ґрунтується на засадах моральності та соціальної творчості. Сьогодні учень керує, організовує, творить спільно з такими ж зацікавленими людьми, завтра він же з такою ж самою зацікавленістю візьме участь у новій колективній творчій справі, але вже в ролі виконавця.

Учнівське самоврядування в нашому навчальному закладі дає можливість удосконалювати систему виховної роботи, створювати належні умови для виявлення, підтримки та розвитку здібностей, обдаровувань учнів, задоволення їх інтересів, потреб. Ми поважаємо власну гідність кожного учня, його індивідуальну життєву мету, створюємо сприятливі умови для його самовизначення, самореалізації та розвитку. Враховуючи традиції, особливості діяльності нашого навчального закладу, інтереси та побажання учнів, Рада учнівського самоврядування складає план роботи на навчальний рік, який доповнюється протягом року.

Кожен із центрів учнівського самоврядування контролює певну ділянку роботи.

(слайд 9)

Вся виховна система – це  чітка гармонійна система заходів, які спрямовані на формування компетентної особистості, а насамперед, проведення щотижневих виховних годин на різноманітну тематику з використанням інноваційних методів роботи – ділові ігри, круглі столи, проблемні семінари.

Підведення підсумків заходів дає можливість оцінити ефективність діяльності кожного класного керівника, обмінятись думками, поділитись досвідом, а також зробити висновок про результативність та ефективність роботи методичного об’єднання. Для аналізу роботи методичної комісії було проведено анкетування    класних керівників і поставлено питання та запропоновані варіанти відповіді:

 Який вплив має робота методичного об’єднання класних керівників на підвищення якості Вашої роботи?

• Удосконалення раціональної організації виховної роботи
• Поєднання різних форм роботи в класі, вибір доцільних форм і методів виховання.
• Удосконалення напрямів виховної діяльності класного керівника.
• Можливість застосування сучасних технологій при проведенні виховної роботи в класі.

(слайд 10)

  Відповіді розподілились наступним чином:

Соціальні перетворення в Україні вимагають внесення доцільних змін у зміст індивідуального розвитку учня, що передбачає індивідуально-особистісний підхід до виховання. Це й визначило шляхи методичної роботи з класними керівниками.

(слайд 11)

Мета роботи методичного об’єднання класних керівників: продовжуючи роботу над проблемним питанням на основі особистісно-розвивального підходу та технології КТС створити систему виховної роботи у школі, спрямовану на соціалізацію учнів, з урахуванням потенційних можливостей кожного учня, утвердження його як особистості, включення в суспільне життя закладу, міста, держави як активної дієвої сили.

Наукова новизна даного шляху полягає у створенні нової моделі системи виховної роботи на основі психолого-педагогічного проектування соціального розвитку особистості, що максимально оптимізує процес психолого-соціального та духовного розвитку особистості учня та педагога.

Пріоритетним напрямом даної роботи є організація на діагностичній основі цілісного виховного процесу, спрямованого на особистісний розвиток учнів школи.

(слайд 12)

Все це обумовлює зміст методичної роботи з організаторами виховної роботи:

• з психологом: діагностика всіх учасників навчально-виховного процесу, засоби обробки результатів та проектування методичної освіти класних керівників, адміністрації, надання допомоги учням, класним колективам за результатами діагностики, налагодження продуктивної взаємодії учасників навчально-виховної роботи;
• з адміністрацією школи: планування та організація роботи за діагностичними даними щодо проблем та потенційних можливостей учнівського, педагогічного колективів та батьків;
• із заступником директора з навчально-виховної роботи: планування варіативного компоненту навчання, факультативів, гуртків, виходячи з результатів діагностики ціннісних орієнтацій та пріоритетів учнів; проектування, планування, організація виховної роботи з учнями та їх батьками;
• з класними керівниками: напрями роботи з учнями щодо керування розвитком кожного учня, мікрогрупи, класу, проектування виховного процесу як умови і засобу забезпечення особистісно-розвивального підходу до виховання учнів, технології конструювання та проведення корекційно-виховної роботи.

З метою засвоєння засобів та формування навичок психолого-педагогічного проектування соціального розвитку особистості в системі роботи школи розроблено систему постійно діючих теоретико-методичних заходів для учасників виховного процесу.

 

6. Дотиком пера

Найголовнішим завданням виховання А.С. Макаренко вважав: вироблення дисциплінованості, працездатності, чесності, політичної свідомості.

Сучасний процес виховання ставить собі за головну мету – збудити, дати виявитися самостійним творчим силам дитини. Мета виховання – сформувати людину з незалежним високорозвиненим розумом, людину, яка реалізує в житті свою незалежну думку.            

Софія Русова.

 

З другого питання слухали голову методичного об’єднання

Важливою умовою успіху діяльності класного керівника є кваліфіковане, якісне планування. Воно має базуватися на загально-педагогічних принципах: народності, культуровідповідності та природо відповідності, гуманізації та демократизації, послідовності та систематичності, оптимальному поєднанні словесно-інформаційних форм роботи та практичних видів діяльності.

 Цей документ повинен відображати продуману систему виховної роботи, її провідні напрямки на певний відрізок часу (прийнято на півріччя), передбачати проектування розвитку колективу і моральне удосконалення окремих учнів, намічати необхідну сукупність заходів для вирішення конкретних завдань.

Практика свідчить, що при складанні плану роботи необхідно враховувати реальні умови, педагогічні можливості, а також рівень розвитку, вихованості дитячого колективу. Це дає змогу класному керівнику визначити конкретні завдання, творчо підійти до планування заходів щодо згуртування та формування учнівського колективу, розвитку демократичних основ, організувати виховний процес на засадах народної педагогіки.

Молодому класному керівнику доцільно складати розгорнутий, детальний план, а більш досвідченому класному керівнику можна обмежитися скороченим. Але в планах всіх класних керівників важливо відобразити основний зміст, форми і методи організації виховної роботи в класі.

 Пропоную Вам визначитися з термінами. У кожного з Вас є набір карток із відповідями на мої запитання. Після оголошення певного визначення, Вам необхідно підняти картку з його назвою.

• це шлях, засіб просування до мети, істини (метод)
• трактується як внутрішня організація змісту (форма)
• це той організаційний механізм, що забезпечує високу активність педагогів (метод і форма)

Методи

• лекція, розповідь, бесіда, дискусія (вербальні);
• комп'ютерні засоби, демонстрація кіно, фото, мальована наочність (наочні);
• моделювання ситуації, спостереження за практичною діяльністю педагогів  (практичні);
• пошуковий, дослідний, продуктивний (творчі).

                      Форми

• Застосовують вербальні методи, традиційний зміст. Класична процедура: доповідь, виступи (обговорення), наприклад, семінар, конференція. (Традиційні)
• В традиційну вербальну форму вводяться форми, які інтенсифікують діяльність. Алгоритм: доповідь, повідомлення з практичним показом занять, використання відеоматеріалів, наприклад, семінар-практикум. (Інтенсифіковані)
• Це навчання в процесі спілкування, взаємодії, наприклад, ділова гра, методичні фестивалі, презентації, комунікативні вправи, тренінги. (Активні)

Планування - справа творча, тому класний керівник має право вибрати свій варіант, який найбільшою мірою відповідає його педагогічним поглядам, містить необхідну інформацію і є зручним для використання в повсякденній роботі. Але дуже важливо уникнути грубих помилок у процесі складання плану.

Порада вченого. Відомий дослідник Л. Малєнкова застерігає вчителів від допущення найбільш розповсюджених помилок у практиці планування виховної роботи:

• відсутність чіткої визначеної мети, визначених стратегічних задач виховання, заснованих на глибокому науковому знанні дітей, і сформованої психолого-педагогічної ситуації;
• традиційне очікування вказівок, рекомендацій, розпоряджень, конкретних розробок «заходів» зверху і, як наслідок, безініціативність класного керівника;
• примітивізм планування (план-відписка, що містить якийсь, часто випадковий, перелік справ);
• невміння (а іноді небачення необхідності) залучення дітей до планування;
• неконкретність і невизначеність спланованих справ, які призводять до незацікавленості як дітей, так і педагога (на зразок «провести диспут», «працювати над моральним вихованням дітей», «влаштувати «Вогник» або «похід місцями слави» й т. п.).

Планування виховної роботи класного керівника - процес складний. Він потребує глибокого розуміння виховних задач, розуміння учнів, їхні психолого-фізіологічні особливості, знання методики організації учнівського колективу і методів індивідуальної та колективної роботи з учнями, батьками і суспільством. Наявність добре обміркованого плану - необхідна умова підвищення ефективності та якості виховної роботи.

Для полегшення роботи класних керівників можна використовувати запропонований МО план чи будь-яку іншу друковану основу плану, яка буде включати загальну мету і завдання навчального закладу, а також завдання, які ставить перед собою класний керівник на поточний навчальний рік. Такий план значно полегшить управління складним і багатофакторним процесом виховання школярів.

 Виходячи з уже зазначеного, на сучасному етапі розвитку українського суспільства доцільно виокремити пріоритетні напрямки роботи класного керівника. Пропоную Вам розділитися на 5 груп, кожна з яких матиме змогу визначити конкретні характеристики двох напрямків виховної роботи, адже система актуальних виховних завдань за напрямками виховання розкривається через конкретні характеристики.

• Розумове (інтелектуальне) виховання
• Трудове виховання
• Національне та патріотичне виховання
•  Гуманістичне виховання
• Морально статеве виховання
• Спортивно-фізичне виховання
• Екологічне виховання
• Економічне виховання
• Художньо-естетичне виховання
• Правове виховання

В цілому зміст кожного напрямку виховання реалізується кількома шляхами:

• У процесі вивчення дисциплін з наголосом на виховному потенціалі
• предмета;
• У різних формах поза навчальної діяльності ( Клуби за інтересами,
• громадські об'єднання, гуртки тощо );
• Залучення особистості до практичної діяльності, в якій формуються
• відповідні моральні норми, навички громадської поведінки;
• Реалізація певного змісту виховання в процесі узгодженої дії всіх
• суб'єктів виховання (Сім'ї, школи, З.М.І. ).

Напрямки змісту завдання виховного процесу тісно пов'язані між собою і зумовлюють один одного. У своїй сукупності вони утворюють сучасну систему виховання в Україні, формують модель виховного процесу.

Уніфікованого плану не існує і не може бути. Він складається з урахуванням рівня згуртованості та можливостей розвитку учнівського колективу, можливостей класного керівника, педагогічного колективу, громадського оточення, мікроструктури району та багатьох інших факторів. Важливо, щоб план забезпечував прагнення вихованців до самоствердження й вдосконалення.

Під час планування виховної роботи з учнями необхідно залучати до цього процесу й самих дітей. Адже в цьому випадку діти сприймають план як власний, а не нав’язаний їм ззовні до виконання. (пригадайте методику КТС, наприклад, організаційна КТ справа "Розвідка цікавих справ", "Ми пропонуємо" та інші).

 

ОРІЄНТОВАНА СТРУКТУРА ПЛАНУ ВИХОВНОЇ РОБОТИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

1. Науково-практичні проблеми міста, школи, мет. об'єднання та класного керівника.

2. Психолого-педагогічна характеристика класного колективу.

•  Склад учнів,
•  Їхні індивідуально-типологічні особливості,
•  Рівень вихованості, самосвідомості,
•  Ставлення до навчання,
•  Рівень громадянської відповідальності,
•  Набуття елементарних трудових вмінь та навичок,
•  Морально-етичний, естетичний розвиток тощо.

3. Соціальний паспорт класу (розглянемо на практичному занятті)

4. Аналіз досвіду виховної роботи у даному класі.

5. Домінуючі виховні завдання.

6. Загальні відомості про учнів, органи самоврядування.

7. Зміст, форми, методи спільної роботи класного керівника, учнів, батьків.

Плани конкретних виховних заходів пишуться згідно загальнопедагогічних та методичних вимог.

 Робота з батьками

Зміст роботи класного керівника з батьками вміщує такі основні питання:

1. Психолого-педагогічна освіта батьків

Класні батьківські збори: організаційні, тематичні; підсумкові. Тематика батьківських зборів визначається класним керівником на основі цілей та завдань школи, виходячи із запитів батьків, особливостей розвитку учнів класу. Проводиться 4-5 разів на рік.

2. Залучення батьків до організації навчально виховного процесу: дні творчості батьків і дітей; сімейні свята; відкриті уроки та позаурочні заходи; допомога в організації позаурочних заходів, зміцнення матеріально технічної бази.

3. Участь батьків в управлінні навчально-виховним процесом: робота в раді школи, піклувальній раді, батьківському комітеті школи.

 Поряд з основними розділами у план можуть бути включені різні додатки. У таких випадках план виховної роботи нерідко перетворюється на щоденник класного керівника. Відповідно до традицій планування в школі або на розсуд самого класного наставника в основному документі вихователя можуть бути відомості про учнів та їхніх батьків, результати педагогічного спостереження та психолого-педагогічної діагностики, записи вчителя, що відбивають його враження про життєдіяльність у класі та про участь вихованців у загальношкільних справах

Завершуючи розгляд змісту та структури плану виховної роботи, необхідно зауважити, що запропоновані нами розділи плану не є обов'язковими. Ми рекомендуємо зразковий варіант плану, що може використовуватись класним керівником як методична підказка.

 

Рекомендації класним керівникам щодо планування виховної роботи:

 

Важливим моментом побудови виховної роботи як системи є планування , що грунтується на реалізації принципу діяльнісного підходу до виховання. Це процес творчості класного керівника, під час якого слід керуватися наступними вимогами:

1. План не повинен являти собою безсистемний перелік справ – важливо, щоб у ньому був стержень.

2. Слід планувати взаємодію вчителя й дітей, роботу самих учнів, що педагогічно спрямована, організована й керована.

3. Конкретність, доцільність справ, що включені до плану. 

4. Розумне співвідношення форм виховної роботи.

5. Максимальна індивідуалізація плану з урахуванням особливостей класного колективу, окремих учнів, можливостей класного керівника. 

6. Врахування плану роботи школи, можливостей мікрорайону, ювілейних дат країни, громадських організацій й рухів, району.

7. Важливіша умова організаційно-педагогічної умови діяльності класного керівника – дотримання наступності в роботі із класом, вияв особливостей стилю взаємовідносин з учнями свого попередника, створена система організації колективу.

8. Принцип діяльнісного підходу є найголовнішим у плануванні виховної роботи. Він визначає, що в основному розділі плану передбачається організація різних видів діяльності школярів: пізнавальної, трудової, громадської, художньої, спортивно-оздоровчої, морально-духовної та вільного спілкування.

 

Додаток до проведення ділової гри

 

Розумове (інтелектуальне) виховання:

* Розвиток пізнавального інтересу, творчої активності, культури мислення, раціональної організації навчальної праці;

* Засвоєння системи знань (Фактів, понять, законів, правил, алгоритмів діяльності тощо);

* Формування потреби в постійному розвитку й саморозвитку;

* Вироблення вміння самостійно здобувати знання;

* Готовність до застосування знань і вмінь у практичній діяльності.

 

Трудове виховання:

* Вироблення свідомого ставлення до праці як вищої цінності людини й суспільства;

* Розвиток потреби у творчій праці;

* Виховання діловитості, підприємливості;

* Формування готовності до праці в умовах ринкової економіки.

 

Національне та патріотичне виховання:

* Формування національної самосвідомості;

* Культивування кращих рис української ментальності - працелюбності, індивідуальної свободи, глибокого зв'язку з природо, гостинності тощо;

* Формування громадського обов'язку перед країною, суспільством;

* Виховання шанобливого ставлення до рідної мови, культури, традицій;

* Формування високої етики міжнаціональних стосунків тощо .

 

Гуманістичне виховання:

* Формування ставлення до іншої людини як до вищої цінності;

* Визнання прав і свобод особистості (Економічних, політичних, громадянських, соціальних, екологічних, культурних);

* Сприйняття іншої людини такою, якою вона є, ненасильницьке формування будь яких якостей;

* Формування готовності розвитку умінь вирішити конфліктні ситуацій за допомогою компромісів, вироблення консенсусу

 

Морально статеве виховання:

* Формування у вихованців норм загальнолюдської та народної моралі;

* Розвиток моральних почуттів: Порядності, тактовності, чесності, доброти, милосердя тощо;

* Виховання почуття власної гідності: Чесності, свободи, рівності, самодисципліни, працелюбності;

* Виховання культури поведінки;

* Формування готовності укласти шлюб і виконувати сімейні обов'язки;

* Формування культури статевих і сімейних відносин.

 

Спортивно-фізичне виховання:

* Формування позитивного ставлення до здорового способу життя;

* Виховання відповідального ставлення до зміцнення свого здорв' я;

* Формування навичок дотримання санітарно-гігієнічних норм, режиму дня та харчування;

* Фізичне, духовне і психічне загартування.

 

Екологічне виховання:

* Формування в особистості розуміння залежності людини від природи, необхідності жити в гармонії з нею;

* Формування глобального екологічного мислення;

* Виховання почуття відповідальності за природу як національне багатство, основу життя на Землі;

* Формування активної позиції щодо провадження норм екологічної культури.

 

Економічне виховання:

* Формування систем економічних знань, певних навичок і вмінь;

* Формування нового економічного мислення, здатність адаптуватися в ринкових умовах;

* Раціональна організація праці та часу;

* Бережливе ставлення до продуктів людської праці;

* Розвиток особистісних якостей: ініціативи, організованості, самостійності, підприємливості.

 

Правове виховання:

* Виховання поваги до Конституції, законів України, державних символів;

* Формування глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями свободи, правами людини, та їх громадською відповідальністю;

* Прищеплення поваги до прав і свобод людини, громадянина;

* Негативне ставлення та протидія випадкам порушення законів.

 

Художньо-естетичне виховання:

* Формування системи знань про світову культуру і мистецтво;

* Розвиток естетичних потреб і почуттів;

* Оволодіння основами народного мистецтва, усної народної творчості,

музики, побуту тощо;

* Готовність будувати власне життя за законами краси.

 

 

З третього питання слухали заступника директора з виховної роботи

Якщо ви не знаєте, куди йти,

то ніколи не будете знати, що

дійшли до місця призначення.

Маркус Аллен

 ___________зазначила, що планування виховного процесу в класному колективі на засадах маркетингового підходу дозволяє корегувати цілі й задачі класного керівника з підвищення якості послуг з питань виховної роботи. Управління виховним процесом потребує прогнозу, що дозволяє побачити конкретно, яким буде дитячий колектив, які відношення в ньому будуть переважати, що будуть вміти робити учні. Саме тому виховання повинно постійно розвиватися, класним керівникам необхідно ретельно слідкувати за новітніми тенденціями, сучасними виховними технологіями. Таким чином визначається послідовність дій в управлінні виховним процесом: наукове передбачення – прогнозування – планування.

Прогнозування є найголовнішою ланкою управління виховним процесом. Якщо класний керівник не може передбачувати хід процесу, не може спроектувати результат, то він не зможе прийняти ефективні рішення. Людині властиве постійне прагнення хоча б трохи підняти завісу й заглянути в завтрашній день, щоб передбачити хід майбутніх подій. Основна причина, яка спонукає людину займатися прогнозуванням, полягає в бажанні краще зрозуміти сучасні явища, поточний стан речей. Їз цього приводу Франсуа де Ларошфуко влучно зауважив: «Чи може людина цілком упевнено сказати, чого їй забажається саме зараз?». До того ж здатність до прогнозування є однією з головних функцій людської свідомості. Ще Платон зазначив, що людина завжди прагне проникнути очима розуму в майбутнє. Подібна практика засвідчує: чим вищий рівень прогнозування, тим ефективнішими та результативнішими є планування й керівництво виховним процесом.

1, Чи не були б ви такі ласкаві сказати, як мені звідси вибратися?

2, Залежить, куди йти, - відказав Кіт.

3, Власне, мені однаково, куди йти, … - почала Аліса.

4, Тоді й однаково, яким шляхом, - зауважив Кіт.

5, …аби лиш кудись дійти, - докінчила Аліса.

6, О, кудись та дійдеш, сказав Кіт. – Треба тільки достатньо пройти.

                                                        Льюїс Керролл. Аліса в Країні Чудес

Діагностично поставлена ціль відображає конкретний результат розвитку й саморозвитку особистості, її здібностей, потреб, мотивів, впевнень, оволодіння нею певними знаннями, вміннями й навичками.

Моніторинг здійснюється в 3 етапи:

1 етап – підготовчий, який передбачає детальне ознайомлення з концептуальними засадами, змістом та технологічним інструментарієм моніторингу, усвідомлення його мети, визначення субєктів та обєктів дослідження, постановку завдань перед усіма його учасниками, встановлення термінів проведення;

2 етап – практичний, під час якого цілеспрямовано проводяться моніторингові процедури (спостереження, анкетування, співбесіда, тестування, опитування, відвідування навчальних занять тощо) з метою одержання потрібної інформації;

3 етап – аналітичний, змістом діяльності якого є аналіз, систематизація та узагальнення одержаної інформації, розробка висновків, рекомендацій та пропозицій щодо удосконалення виховного процесу.

Прогноз не може бути стовідсотковим. Існує досить різноманітна класифікація прогнозів:

1. Прогнози розвитку класного колективу – дозволяють передбачити зміни, яких можна очікувати, коли це все може статися, наскільки вони можуть бути позитивні або, навпаки, негативні;
2. Економічні прогнози – бажаємо ми чи ні, але від фінансово-економічної діяльності класного керівника залежить успішність матеріально-технічної бази класу;
3. Прогнози розвитку конкуренції – дозволяють передбачити стратегію й тактику конкурентів, суперників;
4. Прогнози на основі опитувань і досліджень – дають можливість передбачити, що відбудеться в різноманітних ситуаціях.

Білий Кролик надяг окуляри.

Звідки починати, Ваше Величносте? – запитав він.

З початку, - глибокодумно відповів Король, - і прямуй, поки не дійдеш до кінця. А тоді – закінчуй.

                                                                          Льюїс Керролл. Аліса в Країні Чудес

 За щастя дитини здатний боротися тільки творчий авторитетний вчитель. Тому мабуть сьогодні варто говорити про авторитет вчителя  тобто про його здатність впливати на думки,почуття й поведінку учня. І ця здатність не пов’язана ні з соціальним статусом,ні з примусом ні з нагородами.

Знову ж таки В.О.Сухомлинський виділяє декілька важливих умов за яких можливе становлення авторитету вчителя другими словами конкурентоздатного вчителя:

1. Єдність слова і поведінки вчителя.
2. Високий рівень освіченості та професійної компетентності.
3. Досконале володіння мистецтвом педагогічного спілкування.
4. Здатність зрозуміти дітей ставити себе на їх місце, відчувати внутрішній  світ їх думок і переживань.

 «Вивчення стану й ефективності виховного процесу у класі» є важливим для прогнозування виховної роботи. Необхідність включення цього розділу у план роботи класного наставника обумовлюється тим, що за відсутності достовірної, підданої ретельному аналізу інформації про розвиток особистості учнів, формування колективу класу, стан і результати виховного процесу ставиться під сумнів педагогічна доцільність усієї досить складної та трудомісткої діяльності вчителя та його колег.

Як об'єкти дослідження стану й ефективності виховного процесу у класі можуть бути вибрані:

а) розвиток особистості учнів;

б) формування класного колективу;

в) наявність в учнів та їхніх батьків почуття задоволеності життєдіяльністю у класі.

При вивченні процесу й результатів розвитку особистості учнів класному керівнику варто скористатись діагностичними розробками вчених. Наприклад, хорошою підказкою педагогу є розроблена професором Н. Масловою діагностична схема «Загальний рівень розвитку особистості школяра». Доктор педагогічних наук Н. Маслова пропонує вивчати процес і результати розвитку особистості дитини за такою схемою.

1. Збір загальних відомостей про школяра: стать, вік, стан здоров'я й фізичного розвитку, умови життя в родині (склад родини, наявність інших дітей, матеріально-побутове становище, освітній, трудовий, моральний статус батьків, ставлення старших до дитини, застосування заохочень, покарань).

2. Знайомство з режимом дня школяра, використанням вільного часу, участю в домашній праці.

3. Виявлення основних характерологічних особливостей школяра (переважний настрій, прояви самостійності, свободи, працьовитості, допитливості, товариськості й ін.).

4. Виявлення основних реакцій школяра на різний тон і характер звертання до нього: задушевність, прохання, суворість, пред'явлення вимог (шляхом спостереження).

5. Визначення здатності школяра управляти своїми почуттями, бажаннями, потребами шляхом спостереження в конфліктних ситуаціях і ситуаціях вільного вибору.

6. Вплив самооцінки школяра, ступінь задоволеності собою, своєю поведінкою й успіхами, його вміння аналізувати свої вчинки та бачити себе з боку й у майбутньому.

7. Виявлення загального світогляду школяра, кола читання й інтересів, схильностей, ставлення до музики, телепередач, кіно, театру, суспільно-політичних подій. Культура мови.

8. Виявлення ставлення до навчальної праці (активність, наполегливість, старанність, самостійність, організованість у навчанні, інтерес до окремих навчальних предметів, відповідальність у виконанні домашніх завдань, мотиви навчання, ставлення до навчальних успіхів і невдач своїх товаришів).

9. Виявлення ставлення школяра до фізичної праці (звички й уміння обслуговувати себе, інтерес до виконання трудових доручень, прояв добровільності, ініціативи, самостійності, точності та швидкості у виконанні трудових справ, уміння працювати індивідуально й у колективі).

10. Визначення найбільш виражених спеціальних здібностей школяра (за результатами діяльності та провідних занять, особливо у вільний час).

11. Особливості спілкування школяра (стосунки з близькими, старшими, молодшими, однолітками, педагогами, незнайомими. За що цінує дорослих, товаришів, друзів? Чи здатний до дружби, співчуття іншим людям? Конфліктність у спілкуванні, ступінь авторитарності, становище в колективі, основні симпатії й антипатії школяра у спілкуванні).

12. Прояв моральних якостей у вчинках і поведінці школяра (чесність і справедливість, критичність і самокритичність, почуття власного достоїнства, відповідальність і дисциплінованість у справах і вчинках тощо).

13. Виявлення загальної спрямованості й рівня домагань особистості (особиста, суспільна, ділова спрямованість у діяльності й відносинах школяра; провідні мрії й ідеали та їх відображення в діяльності; адекватність, завищення чи заниження домагань особистості в діяльності та спілкуванні).

14. Виявлення особливостей темпераменту (прояв у діяльності та спілкуванні емоцій, частоти та швидкості їх зміни, швидкість і переключення уваги, темп діяльності, екстравертність чи інтровертність, слабкість, сила, урівноваженість, рухливість, інертність вищої нервової діяльності, ригідність чи пластичність).

При дослідженні процесів, що відбуваються у класному колективі, класному керівнику необхідно звернути увагу на такі важливі сторони життя колективу, як:

1. сформованість соціально вартісної спільної діяльності;
2. наявність пріоритетного (домінуючого) виду діяльності;
3. активність і самореалізація учнів у спільній діяльності;
4. стан емоційно-психологічних відносин;
5. стан ділових відносин;
6. наявність зв'язків з іншими групами й окремими індивідами;
7. розвиток учнівського самоврядування.

При пошуку відповіді на запитання: «Наскільки учні та їхні батьки задоволені життєдіяльністю у класному колективі?» у полі зору класного наставника повинні знаходитись такі аспекти, як комфортність і захищеність особистості учня, його ставлення до основних сторін життєдіяльності у класі; наявність у батьків почуття задоволеності результатами навчання й виховання своєї дитини, її становищем у класному колективі.

У ході діагностичної діяльності вчитель може використовувати різні прийоми та методи: педагогічне спостереження, соціологічне опитування (бесіда, інтерв'ю, анкетування), тестування, створення педагогічних ситуацій, методи експертної оцінки, індивідуальної та групової самооцінки, вивчення продуктів творчої діяльності учнів та ін. У технологічний арсенал класного керівника можна включити такі діагностичні засоби:

1. ігри «Лідер», «Кіностудія», «Морські командні навчання», «Подорож морем улюблених занять»;
2. тести «Роздуми про життєвий досвід», «Задоволеність учнів шкільним життям», «Задоволеність батьків роботою освітньої установи»;
3. «Ми - колектив? Ми - колектив... Ми - колектив!», «Який у нас колектив?»;
4. конкурс малюнків «Я в моєму класі» й ін.

Найчастіше розділ плану «Вивчення стану й ефективності виховного процесу у класі» оформлюється у вигляді таблиці.

Предмет вивчення	Методи та прийоми вивчення	Строки вивчення	Суб'єкт вивчення
1. Стан міжособистісних відносин, виявлення лідерів у класному колективі	1. Соціометрія. 2. Гра «Морські командні навчання»	Вересень	Класний керівник
2. Інтереси та потяги учнів	1. Анкетування. 2. Складання карти інтересів	Вересень	Класний керівник
3. Умови розвитку особистості учнів	1. Відвідування учнів удома. 2. Бесіда з батьками	Жовтень-листопад	Класний керівник
4. Самооцінка особистості дитини	Методики для дослідження самооцінки	Грудень	Класний керівник
5. Задоволеність учнів життям у класі	Колективна творча справа «Поема про клас»	Грудень	Учні 9-го класу
6. Уявлення учнів про ідеальний образ справжніх чоловіка й жінки	Ігровий диспут	Лютий-березень	Учні 9-го класу
7. Моральна спрямованість учнів	1. Тест «Міркуємо про життєвий досвід». 2. Акт добровольців	Квітень	Класний керівник
8. Сформованість колективу класу	1. Методика «Якій у нас колектив?». 2. Методика для визначення мотивів участі учнів у справах класу	Квітень	Класний керівник
9. Задоволеність учнів і батьків життєдіяльністю у класі	1. Тести 2. Колективний аналіз	Травень	Класний керівник
10. Вихованість учнів	Стандартизована характеристика школяра (за Б. Бітінасом)	Травень	Класний керівник і вчителі, які працюють у класі

 

 

 

Рекомендації класним керівникам

Рекомендації семінару  «Основні задачі виховної роботи школи на          навчальний  рік»
р.

  З метою забезпечення умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей, суспільних та власних інтересів, формування творчої, соціально активної, інтелектуально розвиненої особистості, людської гідності, мовної культури, утвердження принципів загальнолюдської моралі методичне об’єднання класних керівників рекомендуює:

- Впроваджувати нові підходи до організації виховної роботи
                                                   Заступник директора з виховної роботи, класні керівники.
                                                   Постійно
- Детально ознайомитись із програмою «Основні орієнтири виховання учнів 1-9 класів» та намітити шляхи її реалізації.
                                                   Класні керівники
                                                   Протягом вересня 
- Використовувати при плануванні виховної діяльності навчального закладу рекомендації МОН України від                                щодо планування роботи класного керівника.
                                                  Класні керівники 
                                                  Постійно 
- Активізувати співпрацю педагогічних колективів з органами учнівського та батьківського самоврядування щодо формування у дітей та молоді активної життєвої позиції, моральної культури, толерантної поведінки, уміння жити в громадському суспільстві.
                                                  Класні керівники
                                                  Постійно

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Протокол №

Засідання методоб єднання класних керівників

 

Від

                                                                     Місце проведення                 

 

Присутні – всі члени МО

Відсутні -

 

На порядку денному:

1. Опрацювання офіційних документів:

Програма «Громадянське виховання»

Програма «Превентивне виховання»

 

2. Інформування класних керівників про роботу з обдарованими дітьми в умовах сучасної освітньої системи

 

3. Обмін досвідом  “Найефективніші форми і методи роботи з батьками”

Обмін досвідом роботи класних керівників по збереженню здоров’я та життєдіяльності дітей, роботи з батьками по попередженню дитячого травматизму, дитячої злочинності, суїциду, бездоглядності.

 

4. Педагогічна майстерня

«Шліфуємо діамант педагогічної майстерності»

 

5.Ознайомлення з новинками літератури

 

 

Хід засідання:

Виступили: 

1.– голова МО кл.керівників ознайомила з нормативними документами класних керівників.

Програма «Громадянське виховання»

Програма «Превентивне виховання»

2.– ЗВ , яка іформування класних керівників про роботу з обдарованими дітьми в умовах сучасної освітньої системи

Обдаровані діти – майбутній цвіт нації, інтелектуальна еліта, гордість і честь України, її світовий авторитет, а тому перед кожним педагогічним колективом стоїть завдання спрямоване на забезпечення формування інтелектуального потенціалу нації шляхом створення оптимальних умов для всебічно обдарованої молоді .
Основою формування іміджу успішності є розуміння наступних положень:
- кожна дитина має задатки;
- кожна дитина прагне реалізувати свої здібності.

Організація роботи вчителів з обдарованими дітьми 

1. Вивчення вчителями характерних особливостей обдарованих дітей та специфіки роботи з ними.
2. Створення індивідуальних програм та планів роботи з обдарованими дітьми учителями - предметниками та класними керівниками.
3. Проведення навчання вчителів, які працюють з обдарованими дітьми,
психологом школи.
4. Розгляд питання роботи з обдарованими дітьми на педрадах та засіданнях
шкільних методичних об’єднаннях.
5. Організація роботи спецкурсів, факультативів згідно з творчими потребами дітей.
6. Проведення в школі предметних тижнів, до участі в яких залучати обдарованих дітей.
7. Організація і проведення предметних олімпіад з базових дисциплін серед  учнів .
8.Проведення систематичної підготовки дітей до участі у міських та обласних олімпіадах з базових дисциплін. 

Плануючи самостійну діяльність школяра, необхідно націлювати його на роботу з наступними матеріалами:
- матеріали олімпіад різного рівня;
- спеціалізована література

3.

Форми роботи педагогів з батьками — це спосо­би організації спільної діяльності та спілкування.

Робота педагогічних колективів шкіл з батьками здійснюється в двох напрямках: організаційна робо­та школи із сім'єю та підвищення педагогічної куль­тури батьків.

В організаційній роботі школи з батьками до­цільним є поєднання індивідуальних, групових, ко­лективних та масових форм роботи.

Індивідуальними формами роботи вчителя з бать­ками є: відвідування сімей учнів удома, бесіди з бать­ками учня, листування тощо.

До групових форм роботи належать засідання бать­ківського комітету, робота з групами батьків тощо.

Дбаючи про ефективну взаємодію з батьками, при використанні різних форм роботи учитель має вра­ховувати важливість таких чинників:

1. Запрошення батьків до співпраці. Часто вчитель вважає, що батьки перебувають в опозиції до нього. Доброзичливість, відкритість у спілкуванні з батьками — перший крок до співпраці з ними.

2. Дотримання позиції рівноправності. Об'єднан­ня зусиль учителя та сім'ї школяра можливе за взаєм­ного визнання ними рівноправності. Перший крок має зробити вчитель, оскільки до цього його зобо­в'язує професійний обов'язок.

3. Визнання важливості ролі батьків у співпраці. Учитель повинен завжди наголошувати на важливій ролі батьків у вихованні та розвитку дитини.

4. Вияв любові, захоплення їхньою дитиною. Пси­хологічний контакт із батьками виникає одразу, як тільки вчитель виявляє розуміння дитини, симпатію до неї, бачить позитивні та негативні риси. Батьки, відчувши доброзичливість учителя, охочіше спілкуються з ним, налаштовуються на співпрацю.

5. Пошук нових форм співпраці. Учитель може за­пропонувати одному з батьків організувати батьківські збори, разом визначивши Їх тематику, структуру тощо. Особливо корисний обмін думками з батьками щодо налагодження взаєморозуміння з дітьми.

4.

Педагогічна майстерня  «Шліфуємо діамант педагогічної майстерності»

Самоосвіта педагога – це провідна форма вдосконалення професійної компетентності, що полягає в засвоєнні, оновленні, поширенні й поглибленні знань, узагальненні досвіду шляхом цілеспрямованої, системної самоосвітньої роботи, спрямованої на саморозвиток та самовдосконалення особистості, задоволення власних інтересів і об’єктивних потреб освітнього закладу.

5.

Ознайомила  з новинками літератури, яку можна використовувати в роботі класного керівника, а також порекомендувала передплатити періодичні видання , які допоможуть при підготовці різних видів виховної діяльності.

 

 

 

 

V РОЗДІЛ

 

Діагностико-аналітичний підхід

до планування методичної роботи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Діагностична картка класного керівника

 

Прізвище, ім'я по батькові _____________________________________________________ 

Стаж роботи класного керівника________________________________________________
Проблема, над якою працює___________________________________________________

____________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________

 

№	Зміст роботи класного керівника	Володію	Потребую допомоги
І. Вивчення соціально-педагогічних умов діяльності клас­ного колективу
1	Вивчення культури поведінки учнів
2	Вивчення запитів, нахилів, інтересів учнів
3	Педагогічний аналіз контин­генту учнів, які потребують особливої уваги
4	Вивчення рівня вихованості учнів
5	Педагогічна діагностика
ІІ. Планування та розробка основних напрямів роботи
1	Планування роботи класного керівника
2	Планування виховних заходів
3	Організація учнівського само­врядування
ІІІ. Організація роботи з класним колективом
1	Організація роботи із запро­вадження національних тради­цій, звичаїв та обрядів, вихо­вання поваги до рідної мови
2	Розвиток творчих інтелекту­альних здібностей учнів, залу­чення учнів до різноманітної діяльності за інтересами
3	Організація морально-право­вого виховання
4	Надання допомоги в організа­ції роботи органам учнівського самоврядування
5	Проведення заходів
IV. Робота з батьками
1	Організація та проведення батьківських зборів
2	Організація педагогічного на­вчання батьків
3	Залучення батьків до організа­ції виховної роботи в класі
4	Організація роботи батьків­ського комітету
5	Планування роботи з батьками учнів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За результатами діагностування організатори методичної роботи через методичні технології (школа перспективного педагогічного досвіду, школа молодого класного керівника, школа педагогічної майстерності, майстер-класи, творчі групи), через різні форми методичної роботи (творчий звіт, творчий портрет класного керівника, самоосвіта, науково-практична конференція, оперативно-методична нарада, групова та індивідуальна консультація, семінар, бесіда, дебати, дискусія, дидактична гра, ділова гра, методичний (аукціон, фестиваль, турнір), взаємовідвідування уроків, заходів відкритий урок, захід методична декада і інші) реалізують систему неперервної педагогічної освіти.

Професійні рівні класних керівників:

1.  Пасивний — виявляється найчастіше в почат­ківців.
2.  Ситуативний — відрізняється цікавими при­йомами, знахідками. Але весь цей педагогічний потенціал найчастіше використовується сти­хійно, від випадку до випадку. Не вистачає ста­більності.
3.  Активний — діяльність класного керівника да­ного рівня відрізняється чіткістю вимог, стабільністю, що полегшує роботу з учнями.
4.  Творчий — характерний для класних керівників з яскравою індивідуальністю, які мають особливі знахідки в технології виховання.

Результативність методичної роботи:

• Щодо конкретного класного керівника:

•                   сформованість індивідуальної, авторської, ви­сокоефективної системи його діяльності;
•                   збагачення знань класних керівників (методич­них, психологічних, дидактичних тощо);
•                   розвиток світогляду, ціннісних орієнтирів, що відповідає завданням оновлення школи (установка на демократизацію, гуманізацію, оптимальні результати діяльності);

— розвиток мотивів творчої діяльності;

•                   розвиток стійких моральних якостей особис­тості;
•                   розвиток сучасного стилю педагогічного мис­лення;
•                   розвиток педагогічної техніки, виконавського мистецтва, артистизму;
•                   розвиток емоційно-вольової саморегуляції.

•  Щодо цілісного педагогічного колективу:

•                   консолідація педагогічного колективу як ко­лективу однодумців;
•                   вироблення єдиної педагогічної позиції, спіль­них цінностей, традицій;
•                   організація діагностики й самодіагностики реальних виховних можливостей, професійних можливостей, потреб і запитів класних керівни­ків;
•                   експертна оцінка авторських варіантів виховних планів, засобів виховання, створених у даному ко­лективі.
•                   контроль і аналіз виховного процесу, його ре­зультатів — якості умінь, навичок, виховання й роз­витку школярів;
•                   виявлення, узагальнення, поширення педаго­гічного досвіду, обмін цінними методичними зна­хідками;
•                   стимулювання групової творчості та ініціативи членів педагогічного колективу;
•                   залучення колективу до науково-дослідницької, експериментальної роботи, до цілеспрямованого створення нового досвіду своєї школи.

•  Щодо системи неперервної освіти, педагогічної науки, досвіду класних керівників:

•                   творче осмислення соціального замовлення, нових нормативних актів і документів, доведення їх­нього змісту до свідомості кожного педагога;
•                   впровадження досягнень перспективного й новаторського педагогічного досвіду; профілакти­ка типових для всіх шкіл труднощів і недоліків у пе­дагогічній діяльності;

 впровадження й використання досягнень психолого-педагогічної науки, інших дисциплін;

•                   поширення передового досвіду, досягнутого даним колективом (через систему шкіл перспек­тивного досвіду, педагогічних читань, публікацій тощо).