УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ НІЖИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

СТАНЦІЯ ЮНИХ ТЕХНІКІВ

ПОДШИВАЛІНА Н.М.,

Методичні поради та рекомендації з науково-технічного напрямку.

Вступ

Сьогодні ні для кого не є секретом те, що людство безжалісно використовує багатства своєї планети, при цьому забираючи і знищуючи все, що можна.

На сьогодні великою проблемою стало масове неконтрольоване вирубування дерев напередодні свят. Попри намагання держави контролювати ситуацію правоохоронними органами, в Україні є багато браконьєрів, що вирубують молоді ялини, відпилюють верхівки живих ялин (після чого дерева не можуть дати повноцінне потомство) та валять великі дерева, щоб відпиляти верхівку. Окрім цього, складно контролювати і лісничих, що здійснюють вирубку ялин офіційно, – вони мають спокусу вирубувати більше дерев від запланованого. Це призводить до надмірного зниження популяції та негативного впливу на генетику хвойних лісів і лісонасаджень, оскільки для продажу обирають найкрасивіші дерева.

Ось чому вирубка лісів в наш час стала однією з найбільш важливих проблем екології. Адже якщо ми будемо продовжувати такими темпами переводити «легені» Землі, то дуже скоро на ній не залишиться жодного дерева.

Адже ліси не тільки збагачують навколишнє атмосферу настільки необхідним киснем, але і є основною рушійною силою в процесі круговороту води. Вони забирають вологу з ґрунту, а потім, фільтруючи і очищаючи її, виділяють в атмосферу, тим самим підвищуючи вологість.

Збиток, який завдає вирубка лісів, настільки великий, що загрожує планеті глобальним потеплінням, оскільки з їх зменшенням збільшується кількість парникових газів.

Звичайно, для людини має величезне господарське значення лісу. Деревина використовується при виготовленні більш ніж двадцяти тисяч різних продуктів. Це і пластмаса, і синтетичний каучук, і спирт, і добрива, і папір і т.д.

Однак розглядати користь лісів тільки в матеріалістичному аспекті дуже неправильно. Життя людини неможливе без них так, як неможливе без природи.

Проблема вирубки лісів розвивається паралельно з історією людства, і чим далі йде технічний прогрес, тим гостріше постає питання збезлісення нашої колись дуже зеленої планети. І поступовий розвиток інфраструктури – доріг, міст, сільського господарства – дуже сильно стимулює цей процес.

Вирубка лісів просто життєво необхідна для сільського господарства, але адже саме воно, причому досить примітивно, завдає природі дуже великої шкоди, випалюючи дерева з метою збагачення ґрунту.

Усунути цю проблему неможливо тільки правовими нормами. Вирішення цієї проблеми – у перебудові свідомості й світогляду якомога більшої кількості людей. Саме тому важливо ще в дошкільному  та в молодшому шкільному віці починати формування екологічної культури, як передумови розвитку гуманних почуттів та самосвідомості відносно цієї проблеми.

Позашкільній освіті належить важлива роль у вирішенні цього питання.

Мета посібника – інформувати вихованців про становище лісових ресурсів країни, наслідки безконтрольної вирубки лісів.   Популяризувати використання замінників лісових красунь.

Цей посібник містить навчальний матеріал з екології;  демонструє зразки поробок, виготовлених з покидькового та природного матеріалу,  які можна використовувати для традиційного прикрашання приміщень та домівок під час новорічних та різдвяних свят.

Даний матеріал сприяє формуванню творчої особисті, її художнього смаку, пізнавального інтересу, творчої уяви, фантазії, сприяє емоційному та інтелектуальному розвитку. Сприяє розвитку практичних умінь та навичок роботи з різними інструментами і матеріалами.

Посібник адресований керівникам гуртків позашкілля, вчителям праці, вихователям дошкільних закладів, вчителям початкових класів, студентам.

І.  Традиції новорічного святкування в Україні

Серед українського селянства аж до початку XX ст. зберігалися новорічні традиції змішаного язичницько-християнського походження. Новорічні свята вважалися чарівним часом, коли пробуджувалася й ставала небезпечною всіляка нечиста сила.

Вірили, що на святках присутні душі померлих родичів, яких також боялися і намагалися умилостивити. Побутувало уявлення про те, що у новорічну ніч відкривається небо і в Бога можна попросити що завгодно. До цієї ночі, як і до свята Івана Купала, приурочені перекази про палаючі гроші та скарби. Дуже довго жила віра в те, що характер новорічного свята впливає на долю всього року.

На цьому ґрунті сформувалися звичаї, обряди, заборони та обмеження, в яких яскраво відбився світогляд хлібороба, його невпевненість у завтрашньому дні, страх перед стихійними силами природи.

Традиційна новорічна обрядовість українців – це ціла низка зимових свят, серед яких Різдво, 1 січня (Новий рік) і Хрещення. Навколо цих дат церковного та громадянського календаря протягом віків склався надзвичайно багатий комплекс звичаїв.

Вечір 31 грудня називали щедрим, або багатим, до нього готували багатий святковий стіл. Тоді ж вдавалися до різноманітних магічних ритуалів. Наприклад, господар підходив з сокирою до дерева, звертаючись до нього: «Як уродиш – не зрубаю, як не вродиш – зрубаю» – і тричі легенько торкався сокирою стовбура.

Наслідком цих дій мав бути рясний урожай фруктів. Щоб улітку позбутися гусені, тричі оббігали садок босоніж тощо.

Побутували численні новорічні прикмети й ворожіння. На Полтавщині у новорічну ніч дивилися на хмари: якщо вони йшли з півдня, вірили, що буде врожай на ярину, якщо з півночі – на озимину. Тієї ж ночі намагалися дізнатися, які зернові будуть найбільш урожайними наступного року. Для цього надворі лишали пучечки пшениці, жита, ячменю, вівса та ін. Вважалося, що краще вродить та культура, на яку впав іній.

Специфічними складовими традиційного українського новоріччя були величальні обходи й поздоровлення (щедрування, засівання), ритуальний обмін вечерею, обряди та ігри з масками («Маланка», «Коза») та ін. Деякі з них широко побутують й донині.

В Україні традиційним святковим символом на Новий рік тривалий час була не зелена ялинка, а «дідух». Гілки «дідуха» – за них правили зібрані докупи пучки, що зверху відповідно розгалужувались, – обрамлювали кольоровими стрічками, паперовими чи засушеними квітами, кожен на свій смак. У світлиці його ставили напередодні багатої куті. Свою обрядову роль він виконував протягом усіх різдвяних свят. Дідух символізував спільного предка.

ІІ.  Дидактичні ігри  на допомогу керівнику гуртка

2.1 Дидактична гра «Ялинка».

Правила.  За допомогою будь-якої дитячої лічилочки вибирається «ялинка». Дитина стає в центр зображаючи ялинку.

Педагог. Уявімо собі, що незабаром Новий рік, і нам потрібно прикрасити ялинку. Шкода, що в нас не має справжніх іграшок. Але ми можемо почепити на ялинку чарівні іграшки. Усередині буде що-небудь заховане: міцна дружба, веселий сміх, сміливість, чесність, ласкава посмішка...Нехай кожен із вас придумає, яку іграшку він хоче почепити на нашу ялинку, а потім підійде, почепить і скаже про свою іграшку вголос.

Педагог показує, як треба «чіпляти іграшку», обов’язково «доторкаючись до гілочок» – тіла дитини. Якщо дітям складно придумати, можна їм допомогти. Гра закінчується хороводом навколо ялинки зі словами будь-якої дитячої пісні. Гра може повторюватися в інші дні з різними «ялинками».

2.2 Дидактична гра «Лісова ялинка»

Ігровий матеріал: ялинка, на якій розміщені числа, іграшки: сніжинка, морквинка, стрічка, грушка, грибочки, горішки, зірочка. Прикрашали у лісі звірята

Молоденьку ялинку до свята:

На кожну голочку – сніжинку,

На кожну гілочку – морквинку.

Від кожної лисички – гарну стрічку,

від кожної синички – грушку-дичку.

Старий ведмідь

приніс грибочків трішки.

Руденька білочка

розвісила горішки,

а вовченятко спати не лягало

і на верхівку зірочку дістало...

(Керівник гуртка декламує вірш і показує названі в ньому іграшки).

Керівник гуртка. Діти зверніть увагу, що на іграшках написані приклади. Треба їх розв'язати, щоб знати, куди повісити іграшки на ялинку. Число на ялинці відповідає певній іграшці.

2.4 Дидактична гра «Назви сестричок віхоли»

Дорослий читає віршовані рядки, діти промовляють останні слова-рими.

Знов поземка стелиться –

Цілий день ... (метелиця/хурделиця)

Грійся, брат, біля каміна,

Бо надворі ... (хуртовина)

Вітер віє звідусіль –

Розходилась ... (заметіль)

Я сумую, в серці туга,

Бо лютує знову ... (хуга)

Якщо діти вагаються, керівник гуртка може підказати їм правильне слово, а діти мають чітко повторити його. Наприкінці гри діти називають усі слова-синоніми, дібрані до слова «віхола»: метелиця, хурделиця, хуга, завірюха, заметіль, хуртовина.

2.3 Дидактична гра «Розкажи про іграшку»

У гості до дітей прийшов ведмедик з кошиком іграшок. Ведмедикові подарували на Новий рік багато іграшок, але він не знає, як вони, називаються і як з ними потрібно гратись. Педагог пропонує дітям допомогти ведмедикові, розказати все про іграшку:

- Як називається іграшка?

- З чого зроблена?

- Якого кольору, форми, розміру?

- Як з нею можна гратись?

Педагог пояснює хід гри: дитина підходить до столу, бере з кошика іграшку, показує дітям і все про неї розповідає ведмедикові (без допомоги дорослого).

Якщо дитина не може розповісти, ведмедик не розуміє (виявляє незадоволення, хитає головою).   На допомогу виходить  інша дитина.

2.5 Дидактична гра «Небилиці від лисиці»

Дорослий читає дітям віршовані рядки. Діти уважно слухають та виправляють помилки в них, називаючи правильний місяць, а не той, про який говориться в тексті.

Лист з берізки облітає —

Місяць червень наступає.

(Листопад)

Новий рік стрічають радо

Тільки в травні всі малята.

(Січень)

Снігу випало чимало —

Липня це пора настала.

(Грудня)

2.6 Дидактична гра «Новорічна ялинка»

Педагог просить дітей відповісти на питання, підібравши до іменників потрібні прикметники:

Новорічна ялинка яка? (Блискуча, святкова, пухнаста, жива, штучна, ошатна, колючий, зелена, струнка, велика, маленька, свіжа, гілляста, пахуча)

Що робить для нас новорічна ялинка? (Сяє, світиться, блищить, варто, пахне)

Як з’являється святкова ялинка в будинку? (Її купили, зрубали, принесли, поставили, встановили, прикрасили)

ІІІ. Народна творчість

3.1 Народні прикмети

1. Якщо гілки ялини опускаються вниз – до відлиги.

2. Ялиновий ліс взимку чорніє – до дощу.

3. Якщо в безвітряну погоду сухі гілки падають із дерев – перед ясною погодою.

4. Якщо гілки ялини піднімаються вгору – до дощу.

5. Якщо шишки на ялинці ростуть низько – до холодів наприкінці зими.

6. Якщо шишки на ялинці зростають високо – до ранніх морозів.

3.2 Народні прислів’я

•    Ялинка руки коле, а око радує.
•    На ялинку дивись, а обіймати зупинись.
•    В ліс не по груші – а по ялинові шишки.
•    Якщо ялинці поклонишся, обличчям поколешся.
•    Для когось голки, а для ялинки листячко.

3.3 Загадки

Радість ми усім даруємо

І красою всіх чаруємо.

Незабаром в кожну хату

Прийде знов зимове свято.

Й серденько давно тремтить –

Рік Новий скоро прилетить.

Хто з нас загине на це свято?

На жаль, таких буде багато.

Тож не рубайте, пожалійте!

Ми ж, як і всі, теж хочем жити!

У святковому залі

Стоїть як картинка,

Весела, зелена,

Красуня…

(Ялинка)

Сніг її не налякає,

І на спеку не зважає.

Зеленіє навіть взимку,

Має з голочок хустинку.

3.4 Ребуси

3.5 Кросворди

По вертикалі:

1.     Символ Нового року.

По горизонталі:

1.     Новорічна прикраса.
2.     Льодова ковдра.
3.     Вітер + сніг.
4.     Зимові опади.
5.     Солодка прикраса для ялинки.
6.     Краплинка на морозі.

1) Зірка ніжна, сніжно-біла

На рукав мені злетіла.

Поки ніс її сюди

Стала краплею води. (Сніжинка)

2) Хто малюнок на вікні

Уночі зробив мені? (Мороз)

3) На дворі – мороз і сніг,

А ніжкам дуже тепло в них! (Валянки)

4) Стало біло навкруги –

Я розтрушую сніги,

Наганяю холоди,

Воду сковую в льоди.

В дружбі з дітьми я всіма.

Здогадались? Я – … (зима).

5) В нас зимою білим цвітом

Сад зацвів, неначе літом. (Іній)

6) Плету хлівець на четверо овець,

А на п’яту – окремо. (Рукавичка)

7) Я падаю на ваші хати,

Я білий-білий, волохатий.

Я прилипаю вам до ніг.

І називаюсь просто… (сніг).

8) Я – вода, тільки тверда. (Крига)

1. Різдвяна пісня.

2. Чудотворець святий ... .

3. Різдвяна вистава.

4. Мати Ісуса Христа.

5. Все літо стояли,
Зими чекали.
Дочекалися зими
І помчали із гори.

6. Окраса Нового року.

7. ... рік.

8. Прилетіла мушка біла.
Й на долоню тихо сіла.
Я її в ту ж мить впіймала,
А вона – розтала.

9. Американський Дід Мороз Санта-... .

10. Головна страва на Різдво.

11. Хто малюнок на вікні
За ніч намалював мені?

12. Її запалюють на святвечір.

13. Фігура зі снігу.

14. Онучка Діда Мороза.

По горизонталі:

1.     Дід …

По вертикалі:

1.     Атрибут карнавалу.
2.     … для білочки.
3.     Сяє … угорі.
4.     Родичка ялинки.
5.     Сіренькі, вухастенькі.

3.6 Вірші

ЯЛИНКА

У неї на ручках –

Яскраві каблучки,

Стрічки і синички,

Ведмедики й сунички.

Цукерки в кишеньках,

Горішки у жменьках.

То що ж це за панна,

Мов лялечка, вбрана?

Сміється Галинка:

- Це ж наша ялинка!

О. Полянська

МОЯ ЯЛИНОЧКА

Ялиночко зеленая,

Ялиночка моя!

Яка ж бо ти гарнесенька,

Яка ж бо ти мала!

Тебе я навіть ручками

Навколо обійму

І з гілочки  Снігуроньку

Погратися візьму.

Не гнівайся, ялиночко!

Я тільки лиш на мить!

Я хочу ту Снігуроньку

Колядки научить!

К. Перелісна

ЯЛИНКА

Я дивлюсь — яка краса,

Хоч хвоїнки й гострі.

Прикрашатиму не сам

Любу свою гостю.

Лиска свистика несе,

Білочка — гостинці.

Вже ведмедик лапку ссе,

Всівшись на ялинці.

Сніг з'явився на гілках,

Всюди світло стало:

Це ялиночка струнка

У вогнях заграла.

Д. Головко

ЯЛИНКА У ДВОРІ

Посадили ми ялинку у дворі,

Підросла вона на радість дітворі,

Простягає нам засніжені гілки:

– Будем разом святкувати, малюки!

На самісінькій верхівці угорі

Причепили, ми барвисті ліхтарі,

Запросили і звірят ми, і пташат:

– А давайте-но ялинку  прикрашать!

Поспішала до ялинки,

Стрекотала без зупинки

Всім сорока про своє:

– Сто прикрас у мене є!

Пристрибала до ялинки

Тиха білка-сіроспинка:

– Подивіться, чи потрібні

Отакі горішки срібні?

Сів шишкарик на ялинку

На однісіньку хвилинку.

Почіпляв він на гілки

Позолочені шишки.

Скочив зайчик під ялинку,

Розшнуровує торбинку,

А в торбинці тій не пусто,

В ній цукерки і... капуста.

Ну, а хто ж це під ялинку

Лісову приніс хатинку?

Лис приніс її сюди

І хвостом замів сліди...

Дід Мороз руками сплеснув:

– Диво з див!

Не стрічав я ще такого, де ходив.

–А Снігурка, наче дівчинка мала,

У танок навкруг ялиноньки пішла.

Біла хусточка, мов птиця у руці.

Ой, які ж ви, малишнята, молодці!

Від Мороза і Снігурки вам поклін!

З Новим роком! Хай щасливим буде він!

Т. Коломієць

***

Зрубали. В дім внесли. При нарядили.

І веселились навкруги до світу…

В ту ніч вона в своїм наряді дивнім

Здавалась найкрасивішою в світі.

«Щаслива», - в лісі заздрили ялини,-

Як у раю віднині буде жить».

Вони не знали, що вже третю днину

На смітнику їх подруга лежить.

***

Ялинка: яка краса навкруг у лісі!

Мине вже скоро Новий рік…

А я – жива, весну чекаю,

Коли розтане білий сніг.

І дякувати буду тим,

Хто не згубив мене.

Безмежна вдячність людям цим

Ніколи не мине!

Тож, діти, бережіть природу –

Й великі сосни, й квіточки малі, -

Адже без них людському роду

Повік не вижить на Землі.

НА РІЗДВО ГОРИТЬ ЯЛИНКА

На Різдво горить ялинка,

Свічечки блищать...

Дітки бігають круг неї,

Ніжки тупотять.

Дід Мороз прийшов у хату

І поклав мішок,

А в мішку всього багато

Для малих діток.

Стали діти розбирати,

Рвуть мішок із рук...

Зацікавивсь і спустився

Над мішком павук.

О. Олесь

Зразки поробок, виготовлених з покидькового та природного матеріалу

Лісова красуня (ІІІ місце в обласній виставці з початкового технічного моделювання). Корнієнко Андрій,гурток ПТМ, керівник гуртка – Н.М.Подшиваліна

Ялинка. Колективна робота, гурток ПТМ, керівник гуртка – Н.М.Подшиваліна

Новорічний гість (ІІІ м. в обласній виставці з початкового технічного моделювання). Подшивалін Влад, керівник гуртка – Н.М.Подшиваліна

Новорічні розваги. Подшивалін Влад, гурток початково технічного моделювання ,керівник гуртка – Н.М.Подшиваліна

Арт-ялинка

(лауреат обласного етапу Всеукраїнської новорічно-різдвяної виставки «Новорічна композиція»), Покрасьон Вікторія,

гурток ПТМ, керівник гуртка – Н.М.Подшиваліна

Література

1. Ангелове П.В. Живи, Батьківщино! Посібник з народознавства та рідної мови Донець: ТОВ ВКФ «БАО», 2008.
2. Большая книга праздников народов мира. – М., Эксмо, 2008.
3. Душечкина Е.В. Русская елка: История, мифология, литература. – СПБ., 2002.
4. Курочкін О.В. Новорічні свята українців. Традиції і сучасність. К., 1978.
5. Мудра скриня для дитини: укл. Л.В.Яковенко – Харків, 2011.
6. Ніколаєнко В.М. Народознавство в дошкільному навчальному закладі. Основа. Харків, 2010.
7. Хочу все знать. Праздники. Детск. энц./Е.Чекулаева. – М., Астрель, 2001.