ВІДОКРЕМЛЕНИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ «ОДЕСЬКИЙ

АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНІЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ

НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ «ОДЕСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

 

 

 

 Екологія

Методичні рекомендації

до виконання відкритого практичного заняття з теми: «Існуюча і оптимальна структура природокористування в Україні. Аналіз особливостей розвитку заповідної мережі країни»

 

 

 

 

Одеса

2024

 

 

Укладач : Ганна КОЛОШКО, викладач кваліфікаційної категорії «спеціаліст ІІ категорії»

                     

  Методичні рекомендації до практичної роботи з освітньої компоненти Екологія складені на основі робочої та навчальної програм за освітньо-професійною програмою Експлуатація та ремонт підйомно-транспортних, будівельних і дорожніх машин і обладнання

 

 

 

 

 

Обговорено на засіданні циклової комісії

природничо-математичних дисциплін 

від   “25” січня 2024 р.    Протокол № 5

Голова циклової комісії

природничо-математичних дисциплін ____________ Іван СКРИННИК

 

Практичне заняття на тему: Існуюча і оптимальна структура природокористування в Україні. Аналіз  особливостей розвитку заповідної мережі України.

Мета навчальна: провести аналіз існуючої структури природокористування в Україні та можливості її оптимізації; розглянути особливості розвитку заповідної мережі країни.

Мета виховна: формування навичок роботи в колективі, виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища; виховувати толерантне ставлення здобувачів освіти під час роботи на занятті; допомагати краще засвоїти майбутню професію.

Мета розвиваюча:  розвивати вміння здобувачів освіти правильно формулювати запитання; аналізувати відповіді товаришів; виховувати працелюбність та наполегливість; формувати інтерес до вивчення екології на основі між предметних зв’язків; розвивати ініціативу, вносити елементи дослідництва в роботу здобувачів освіти, привчати молодь до самостійної творчої праці, робити висновки та користуватися літературою.

Обладнання і матеріали: карти України з указаним розміщенням природних ресурсів і виробництв; карти заповідників, картка з даними по заповідній мережі України, презентація.

Методи: словесний, проблемно-пошуковий, наочний, практичний, дослідницький.

Тип заняття: комбінований, заняття узагальнення та систематизації знань та практичних навичок.

Зупинися, людино, на мить...

І відчуй, як планеті болить.

Як із серця крик вирина:

Зупинися – планета одна!

Як у серці тліє любов,

Щоб колись розгорітися знов!

Зупинися, людино, на мить...

І відчуй, як планеті болить.

 

План заняття

І. Організаційний етап

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдання уроку. Мотивація здобувачів освіти

ІІІ. Актуалізація опорних знань здобувачів освіти

ІV. Виконання практичних завдань

V. Узагальнення й систематизація знань здобувачів освіти

VІ. Підбиття підсумків заняття

Хід роботи:

 І. Організаційний етап

За нас ніхто планету не врятує...

Щоб берегти землю, природу, потрібно її полюбити, щоб полюбити, потрібно пізнати. Пізнавши - неможливо не полюбити.

М. Пришвін

Ми живемо на планеті Земля, і не випадково її головне багатство співзвучно з назвою. Земля - наш дім, земля - наша годувальниця. Рідна земля, Батьківщина - місце, де людина народилася, яке назавжди залишиться дорогим для нього. Наша Земля – наша велика спільна Батьківщина, важлива для кожного з нас, хоч ми рідко замислюємося про це.  І люди зобов'язані піклуватися про збереження природи на нашій планеті, тому що це через нас відбуваються негативні зміни в навколишньому середовищі.

Колись наші предки тільки вирощували рослини, розводили домашніх тварин, а зараз будуються величезні заводи, дорогами їздять тисячі автомобілів, вирубуються ліси. Звичайно, розвиток нашої цивілізації не стоїть на місці, і це добре. Потрібно тільки пам'ятати, що  необхідно витрачати ресурси Землі розумно й обережно, а також піклуватися про чистоту навколишнього середовища.

 

Земля не прощає людині, якщо вона жорстоко знищує її багатства. Усе в природі взаємопов’язане. Якщо осушити русло річки, загине риба, а в підсумку сама людина не зможе нею харчуватися. Якщо не давати відпочивати ґрунтові, він не буде давати хорошого врожаю. Якщо продовжувати забруднювати повітря і воду, як ми зможемо жити і бути здоровими в таких поганих екологічних умовах?

Навіть у сиву давнину люди, які не володіли науковими знаннями, з повагою ставилися до всіх скарбів Землі. Ми повинні захистити природу.  І потрібно щоб усі відомі секрети природи люди направляли не на руйнування, а на збереження нашого спільного дому.

 

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдання уроку. Мотивація здобувачів освіти

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань здобувачів освіти

 

Природокористування — сфера виробничої та наукової діяльності, спрямованої на комплексне вивчення, освоєння, використання, відновлення, поліпшення й охорону природного середовища та природних ресурсів із метою розвитку продуктивних сил, забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини. Оскільки процес природокористування функціонує на стику суспільство — природа й охоплює багато видів виробничої і невиробничої діяльності людей, то в конкретний історичний період можна говорити про раціональний чи нераціональний типи природокористування.

Раціональне природокористування — це високоефективне, екологічно обґрунтоване господарювання, яке не призводить до різких змін природно-ресурсного потенціалу, підтримує продуктивність природних комплексів або окремих об’єктів, забезпечує умови існування людства й стабільного одержання матеріальних благ. Раціональне природокористування забезпечує максимальний економічний ефект при збереженні екологічної рівноваги у природних і антропогенних системах (геоекосистемах, ландшафтах), тобто сумарне навантаження на екосистеми не перевищує їх регенераційної здатності, тим самим величина навантажень не перевищує рівень гранично допустимих антропогенних навантажень. Це контрольоване, нормативне (ощадливе, невиснажливе) освоєння (використання) природних ресурсів, попередження можливих негативних наслідків діяльності людини, підтримання (підвищення) продуктивності й привабливості природних комплексів і окремих природних об’єктів. При раціональному природокористуванні економічна діяльність орієнтується на ресурсозберігання, доцільність використання природно-ресурсного потенціалу і застосування найновіших безвідходних або комплексне використання маловідходних технологій (ефективне використання відходів, бо яким би високим не був науково-технічний рівень виробництва, завжди є відходи, які є результатом незавершеного технологічного циклу, для якого ще не знайдено сферу оптимального використання). Отже, охорона навколишнього природного середовища є одним із чинників раціонального природокористування.

Нераціональним уважається таке природокористування, у результаті якого природа втрачає здатність до самовідтворення, самоочищення, порушується рівновага біосистем, вичерпуються матеріальні ресурси, погіршуються рекреаційні, оздоровчі та курортні умови, естетичні характеристики ландшафтів, умови проживання людини загалом. Нераціональне природокористування призводить до деградації природно-територіальних комплексів, втрати їх здатності до самовідновлення, що характеризується низькою ефективністю використання природних ресурсів, споживацьким ставленням до природи, урахуванням лише економічних принципів у процесі господарської діяльності. Нераціональне природокористування може бути навмисним, випадковим, або супутнім, може бути зумовлене планово-економічними та проектними прорахунками, тимчасовими й вимушеними позиками у природи, неправильною оцінкою природних ресурсів, недосконалістю природоохоронного законодавства. Нераціональне природокористування не забезпечує збереження природно-ресурсного потенціалу, а, навпаки, запускає негативні процеси антропогенного впливу на навколишнє середовище (забруднення навколишнього природного середовища, порушення та деградація природних ландшафтів, зникнення деяких видів тварин і рослин, порушення зв’язків між елементами екосистеми).

Природно-заповідний фонд – це ділянки суходолу і водного простору, природні комплекси яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну цінність.  

До природно-заповідного фонду України належать:

А) Природні території та об'єкти:

1.               біосферні заповідники,
2.               природні заповідники,
3.               національні природні парки,
4.               регіональні ландшафтні парки,
5.               заказники,
6.               пам'ятки природи,
7.               заповідні урочища;

Б) Штучно створені об'єкти:

1.  ботанічні сади,

2. дендрологічні парки,

3. зоологічні парки,

4. парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

3а роки незалежності площа природно-заповідного фонду України зросла більш ніж удвічі. Станом на квітень 2015 року до його складу входять понад 8 тисяч об'єктів загальною площею 3,3 мільйонів га, або 6,05% національної території. Це, зокрема, 19 природних та 4 біосферних заповідника, 40 національних природних парків, 45 регіональних ландшафтних парків, 3078 пам'яток природи, 2729 заказників, 616 ботанічних, зоологічних садів, дендропарків та парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, 793 заповідних урочища. Попри це, площа природно-заповідного фонду в Україні є недостатньою і залишаться значно меншою, ніж у більшості країн Європи, де середній відсоток заповідності становить 15%.

Природні заказники й заповідники, яких в Україні найбільше і які займають найбільшу площу охоронних територій, обмежені як територіально, так і функціонально. Як правило, вони займають невеликі за площею території без наявності буферних зон.

Укажіть за описом тип природоохоронного об’єкта.   *Природоохоронна, рекреаційна, культурно­освітня й науково­дослідна установа загальнодержавного значення, що передбачає створення умов для організованого туризму й відпочинку.     *Природоохоронна науково­дослідна установа міжнародного значення, що створюється з метою збереження в природному стані найбільш типових природних комплексів біосфери. _____________________________________________________________________  *Створюються з метою збереження, вивчення, акліматизації та розмноження рідкісних і типових видів місцевої і світової флори шляхом поповнення ботанічних колекцій, ведення наукової, навчальної, освітньої роботи. _____________________________________________________________________  *Природоохоронна, науково­дослідна установа загальнодержавного значення, що створюється з метою збереження в природному стані типових або унікальних для цієї ландшафтної зони природних комплексів. Територія (або акваторія) цього об’єкта повністю вилучається з господарського використання.  _______________________________________________________________________   Запропонуйте заходи щодо раціонального використання природних ресурсів і охорони довкілля.                             3. Заповніть пропуски в таблиці.   Категорія Назва об’єкта Розташування             Біосферний заповідник Асканія­Нова Херсонська область, степова зона Чорноморський   Карпатський Закарпатська область, Українські Карпати Дунайський               Природний заповідник Єланецький степ Миколаївська область, степова зона Поліський     Український степовий Донецька, Сумська, Запорізька області, степова й лісостепова зони Канівський             Природні  національні парки   Азово Сиваський   Шацький Волинська область, зона мішаних лісів Карпатський Івано-Франківська область, Українські Карпати Чарівна гавань

 

На контурній карті позначте об’єкти природно-заповідного фонду України: -біосферні заповідники: Асканія-Нова, Карпатський, Дунайський, Чорноморський; -природні заповідники: Карадазький, Український степовий заповідник, «Медобори», Канівський, Поліський; -національні природні парки: Карпатський, Шацький, «Синевир», «Подільські Товтри», «Меотида».   5. Поясніть необхідність розширення природно-заповідного фонду України.             Висновок. Вкажіть які регіони України найбільш насичені об’єктами природно-заповідного фонду.

V. Узагальнення й систематизація знань здобувачів освіти

VІ. Підбиття підсумків заняття

 

 

 

 

 

 

Додаток

 

Список використаної літератури

Базова

1.               Царик Л.П., Царик П.Л., Вітенко І.М. Екологія 11 клас: підручник/ Л.П. Царик.-К.:Генеза 2011.-240с. с іл.
2.               Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи  екології: навчальний посібник / Г.О. Білявський.- К.: Либідь, 2006. - 408 c.
3.               Гутаревич Ю.Ф., Зеркалов Д.В., Говорун А.Г.   Екологія автомобільного транспорту : Навч. Посібник/ Ю.Ф. Гутаревич - К.: Основа, 2002. – 312с.

 

Додаткова

1. Кучерявий В. П. Екологія: підручник/ В.П. Кучерявий.- Львів: Світ, 2001. — 500 с. 

 

Інформаційні ресурси

1.     http://www.ebio.ru/eko04.html

2.     www.uk.wikipedia.org

3.     https://www.youtube.com/watch?v=NxpPQlJxuqQ 

4.     https://www.youtube.com/watch?v=gSm9hpW2Uqw