Методичні рекомендації щодо викладання інтегрованого курсу "Я досліджую світ" у спеціальній школі для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку

МЕТОДИЧНІ  РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО

ВИКЛАДАННЯ  ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ

 «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ» У СПЕЦІАЛЬНІЙ ШКОЛІ

ДЛЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

 

Автор: Удодік Людмила Олексіївна,

заступник директора з навчально-виховної роботи,

 учитель початкових класів,

спеціаліст вищої категорії, учитель-методист,

КЗ КОР «Великополовецька спеціальна школа I-II ступенів»,

Білоцерківський район, Київська область

 

В умовах запровадження концепції Нової української школи виникає потреба в зміні освітніх пріоритетів щодо корекційного навчання дітей із порушеннями інтелектуального розвитку.

Важливе місце в освітньому процесі займає корекційно-розвиткова модель навчання, яка забезпечує школярів необхідними комплексними знаннями, уміннями та навичками.

Провідним підходом у концепції Нової української школи є компетентнісний підхід, спрямований на оновлення змісту освіти, заснованого на формуванні необхідних життєвих компетентностей.

Компетентнісний підхід визначає спрямованість освітнього процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані компетентності учнів, як ключові, предметні та життєва.

Життєва компетентність, як здатність дитини з порушеннями інтелектуального розвитку в процесі інтегрування у соціальне оточення цілісно реалізовувати на практиці знання, досвід і цінності, набуті в процесі корекційного навчання, набуває інтегративного значення в реалізації оновленого змісту освіти дітей з особливими освітніми потребами.

Метою початкової освіти дітей із порушеннями інтелектуального розвитку є особистісне становлення учнів, розвиток їхніх пізнавальних здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, пізнавальної активності, що забезпечують їхню готовність до життя в демократичному суспільстві, продовження навчання в основній ланці школи.

Освітні галузі «Громадянська та історична», «Соціальна та здоров’язбережувальна», «Природнича» в початковій ланці можуть реалізовуватись окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, у процесі проєктної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

Метою навчальної програми «Я досліджую світ» є ознайомлення молодших школярів із порушеннями інтелектуального розвитку з навколишнім світом у процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, безпеку життєдіяльності, ціннісні орієнтації у різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.

Досягнення поставленої мети передбачає досягнення таких завдань:

•    формування доступних способів пізнання себе, предметів і явищ природничого і суспільного життя (спостереження, обстеження, дослід, практична робота, вимірювання, систематизація, класифікація, встановлення логічної та часової послідовності подій, оцінка побаченого (почутого), встановлення зв'язків і залежностей у природі і суспільстві, станом довкілля і діяльністю людини, впливу поведінки на здоров'я та безпеку, аналіз наслідків ризикованої поведінки, залежності результату від докладених зусиль);
•    формування на доступному рівні цілісної природничо-наукової картини світу, яка відображає закони і закономірності природи та місце в ній людини;
•    формування практичних умінь і навичок поведінки у природі і соціальному середовищі;
•    виховування активної позиції щодо громадянської і соціально-культурної належності себе і своєї родини до України, інтересу до пізнання історії свого краю і країни; пошани до символів держави, ініціативної поведінки у громадських акціях, у відзначенні пам'ятних дат і подій;
•    розвиток ціннісного ставлення до життя інших людей, усвідомлення правової відповідальності у ситуаціях застосування норм і правил життя в суспільстві, інші соціальні навички щодо взаємодії і співпраці в різних видах діяльності;
•    дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадливого використання природних ресурсів;
•   розвиток розумових здібностей учнів, їх емоційно-вольової сфери, пізнавальної активності та самостійності, здатності до творчості, самовираження і спілкування;
•    формування моделей здорової і безпечної поведінки;
•    уміння розпізнавати ситуації, які становлять загрозу для власного життя і здоров'я та життя і здоров'я інших; аналізувати та оцінювати фактори ризикованої поведінки в довкілля, роз’яснювати можливі наслідки недотримання правил безпечного поводження в кризових умовах сьогодення.

Вирішення завдань курсу забезпечується відповідними змістовими лініями побудови навчального матеріалу, як освітнього, так і корекційно- розвиткового характеру. Так, освітня мета реалізується за допомогою наступних змістових ліній:

•   Людина (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка в умовах цивільного захисту);
•   Людина в суспільстві (стандарти поведінки в сім'ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці; волонтерська діяльність як спосіб вияву безкорисливої допомоги іншим; громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Оцінювання загроз для себе й інших. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення);

Людина і природа (цілісність природи, взаємозв'язок об'єктів і явищ, відповідальна діяльність людини у природі, залежність між діяльністю людини і станом довкілля).

Змістова лінія програми «Людина» спрямована на формування у школярів із порушеннями інтелектуального розвитку вмінь орієнтуватись у своєму тілі та світі людей (а саме: у найближчому оточенні людей, їх статі і віку), уявлень про статево-рольові і культурні стандарти поведінки у родині, поваги до батьків та однолітків та здорового способу життя. Тематична реалізація цієї лінії спрямовується на розвиток у дітей умінь орієнтуватись у біологічних ознаках людини (будові тіла, органах чуття, статі і віку), формування прагнення до самостійності, навичок самообслуговування та бажання брати участь у суспільному житті, виконуючи корисні посильні дії; на засвоєння знань, які розкривають правила поведінки та взаємодії людей (у сім’ї, колективі, суспільстві); на формування вмінь учнів спілкуватися в сумісній  навчально-пізнавальній, ігровій і побутовій діяльності з дорослим та іншими дітьми.

Змістова лінія «Людина і суспільство» спрямована на формування у школярів елементарних уявлень про об’єкти найближчого оточення: школа, магазин, парк, храм, лікарня, тощо, а також знання про рідний край, місто, село, в якому живеш, про символи України, ознайомлення з національними традиціями, звичаями.

Змістова лінія «Людина і природа» спрямована на формування у школярів уявлень про об’єкти та явища природи, прищеплення навичок культурної поведінки серед природи та здорового способу життя. Робота з даного напряму передбачає формування в дітей вміння орієнтуватися у різноманітності рослинного і тваринного світу, впізнаючи їх найпоширеніших представників і розрізняючи групи рослин (дерева, кущі, трави; овочі, фрукти, ягоди) і тварин (звірі, птахи, риби, комахи; дикі та свійські); будові живих організмів, сезонних змінах в природі. Дана змістова лінія представлена навчальними темами: об'єкти неживої природи, частини доби, погода, пори року, жива природа ( рослини, тварини).

Відповідно до корекційно-розвиткової мети, матеріал будується за такими змістовими напрямами:

           Сенсомоторний розвиток: виділяти характерні властивості предметів і об’єктів живої та неживої природи (колір, розмір, смак, температура, вага та ін.); мати уявлення про власні органи відчуття (очі, вуха, шкіра, ніс, язик) за допомогою яких сприймаються властивості та якості навколишнього світу.

           Мовленнєвий розвиток: розповідати про рідний край, Україну; повідомляти про погоду та природу під час спостережень, розповідати про тварини і рослини, господарчу діяльність рідного краю; повідомляти про правила співжиття та взаємодію людей у родині, колективі, суспільстві, про головні історичні події, традиції і звичаї українського народу; висловлювати прохання, бажання, ставити запитання та відповіді.

           Пізнавальний розвиток: спостерігати та розуміти сезонні зміни у житті рослин, тварин та господарчій діяльності людини; здійснювати групування предметів і явищ живої і неживої природи за суттєвими ознаками; здійснювати аналіз, планування, організацію, власне виконання та самоконтроль діяльності під час проведення практичних робіт у класі, у живому куточку, присадибній ділянці; усвідомлювати неповторність і самоцінність кожної людини; спостерігати традиції і звичаї українського народу; дотримуватись правил поведінки у родині, колективі, суспільстві.

          Особистісний розвиток: позитивно і бережливо ставитись до самого себе, до людей, до природи, до Батьківщини; опановувати навички поведінки у соціальному середовищі і природі.

Типова навчальна програма дає змогу вчителеві самостійно обирати й формувати інтегрований та автономний спосіб подання змісту із освітніх галузей, добирати дидактичний інструментарій, орієнтуючись на індивідуальні пізнавальні запити і можливості учнів (рівень навченості, актуальні стани потреб, мотивів, цілей, сенсорного та емоційно-вольового розвитку). Особливого значення у дидактико-методичній організації навчання надається його зв'язку з життям, з практикою застосування здобутих уявлень, знань, навичок поведінки в життєвих ситуаціях. Обмеженість відповідного досвіду учнів потребує постійного залучення й аналізу їхніх вражень, чуттєвої опори на результати дослідження об'єктів і явищ навколишнього світу.

Інтегрований курс «Я досліджую світ» займає особливе місце проміж навчальних предметів початкової школи, оскільки пізнання дітьми навколишнього світу не обмежується рамками уроку, це те, що завжди поруч з дитиною. Власне зміст інтегрованого курсу являє собою системоутворюючий стрижень процесу пізнання дитиною навколишнього світу. Традиційно вивчення живої та неживої природи викликає інтерес школярів з порушеннями інтелектуального розвитку, що пояснюється безпосередньо змістом та формою подання навчальної інформації: спостереження предметів та явищ природи, натуральних об’єктів та їх зображень, демонстрації різноманітної наочності, цікавих оповідань, різноманітних за формою та змістом вправ та завдань, використання власного досвіду учнів, виконання практичних робіт тощо. З іншого боку, природничо-науковий зміст є об’єктивно складним для учнів з порушеннями розумового розвитку, у зв’язку з великим вмістом абстракції, часом відсутністю можливості використати власний досвід, кількістю нових термінів, назв. Матеріал, який повинні засвоїти учні у відповідності до вимог програми, часом складний для розуміння, запам’ятовування та відтворення, тому навчальна програма побудована за концентричним принципом: зміст кожного року навчання розширює та поглиблює отримані знання, уточнюється новими повідомленнями.

Можливі засоби інтеграції у процесі реалізації програми «Я досліджую світ» передбачають включення учнів у практику виконання різноманітних завдань дослідницького характеру, як от:

- дослідження-розпізнавання (Що це? Яке воно? Обстеження за допомогою органів чуття, опис, порівняння з іншими предметами, явищами; спільне - відмінне, до якого цілого воно належить)

- дослідження-спостереження (Як воно діє? Що з ним відбувається? Для чого призначене?)

- дослідження-пошук (запитування, передбачення, встановлення часової і логічної послідовності явищ, подій; встановлення причинно- наслідкових зв’язків (Чому? Яким чином? Від чого залежить? З чим пов’язано?), висновок-узагальнення).

У процесі підготовки до уроків, обираючи методи та прийоми навчання, підбираючи засоби навчання, завдання та вправи, необхідно враховувати рівень знань учнів, їх готовність до сприймання учбового матеріалу, сформованість таких психічних процесів, як сприймання, пам'ять, увага, мислення. Це дозволить передбачити типові помилки, уникнути їх та сформувати міцні та усвідомленні предметні зв’язки.

 

УРОК-РОЗСЛІДУВАННЯ «ШУКАЄМО ВЕСНУ»

 З ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ

 «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ» У 2 КЛАСІ

 

Тема: Весна. Назви весняних місяців. Ознаки весни

Мета: поглиблювати знання дітей про ознаки весни, про зміни в природі з приходом весни; ознайомити з назвами весняних місяців; розвивати пізнавальну активність учнів, мислення, пам’ять; вчити учнів бачити прекрасне навколо себе; виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до неї

Обладнання: мультимедійна презентація, відеофрагменти «Весна», уривки з відеоуроків «Уроки тітоньки Сови» про весняні місяці; відеофрагменти «Першоцвіти», «Приліт перших птахів», демонстраційний матеріал, картки

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Форма проведення уроку: урок-розслідування «Шукаємо весну»

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА.

- Добрий день, дорогі діти! Сьогодні у нас незвичайний урок «Я досліджую світ». Чим він буде відрізнятися від інших уроків, ви побачите згодом, а зараз проведемо наші спостереження за погодою сьогоднішнього дня.

ІІ. ФЕНОЛОГІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ (Слайд 1 )

- Діти, з’ясуймо, яка сьогодні погода надворі. Який стан неба? Просигналізуйте картками. (Діти показують одну із карток: ясно, хмарно, похмуро).

- Чи є сьогодні опади? Якщо є, то які?

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. БЕСІДА ПРО ПОРИ РОКУ

- Я пропоную комусь із учнів вийти до календаря природи і розповісти, яке сьогодні число, місяць, день тижня. (Один з учнів виходить і розповідає, що

сьогодні 14 лютого, вівторок).

- Яка зараз пора року? (Зима). Які ще ви знаєте пори року? (Весна, літо, осінь).

-Яка пора року наступить після зими? (Весна)

2. ПРОСЛУХОВУВАННЯ ПРИСПІВУ ПІСНІ «ДІВЧИНА–ВЕСНА»       Н. БУЧИНСЬКОЇ

- У пісні говориться, що ніхто не знає, звідки до нас приходить весна. А ви, діти хочете дізнатися, звідки і коли прийде до нас дівчина-весна?(Так)

3. ВПРАВА «КРИГОЛАМИ» (Слайд 2)

 - Сьогодні ми проведемо урок-розшук. Девізом нашого уроку будуть слова: «Хто шукає, той завжди знайде!». Давайте вирушимо на пошуки весни. Але є одна проблема, хто знає, як вона виглядає?  Вона в платтячку чи у спідничці? Волосся у неї світлого чи темного кольору? Не знаєте? (Ні). А що ж тоді нам робити? Як її знайти?

   Ви знаєте, я чула, що коли хтось загубиться, то дають оголошення в газету, на радіо, на телебачення, їх розшукує міліція. В оголошенні обов’язково вказують ознаки цієї людини. Я думаю, що у весни також є свої ознаки. Давайте спробуємо їх назвати. (Слайд 3)

В – весела

Е – енергійна

С – сонячна

Н – ніжна

А – ароматна

IV. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

- Отже, опис весни у нас є, давайте приступимо до її розшуку. Ми дізнаємось, що це за пора року, які її ознаки, назви весняних місяців.

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. ПЕРША ОЗНАКА ВЕСНИ

- Організуємо слідчу групу. Я буду головним слідчим, а ви - моїми помічниками. Спочатку нам треба зібрати докази того, що дівчинка є саме весною. У помічника Олексія є повідомлення, де знаходиться 1 ознака весни.

(Учень приносить картку, вчитель зачитує повідомлення)

- Перша ознака знаходить ся у коробці під класною дошкою. Олексію, принеси коробку і давайте поглянемо, що там знаходиться.

(Вчитель виймає з коробки картку з ознакою весни, зачитує)

- Сонечко піднімається вище, дні стають довшими, а ночі - коротшими.  (Слайд 4)

(Вчитель перевертає листок. На зворотній стороні зображено весняне сонце. Вчитель прикріплює листок на дошку).

- Зараз ми спробуємо довести, чи це правильне твердження. Десь місяць назад, коли ви прокидалися вранці о 7 годині, надворі було ще темно. А коли сідали о 17 годині виконувати домашні завдання, то вже було темно надворі. Так? (Так)

- Отже, про що це говорить? (День був коротким, а ніч - довгою)

- А зараз, коли ви прокидаєтесь так само о 7 годині ранку, вже світло надворі? (Так). А коли сідаєте о 17 годині за домашні завдання, то ще видно надворі? (Так).

- Це доказ того, що день стає довшим, а ніч-коротшою. Це - перша ознака весни.

Але ж зараз ще зима та вже день  став довшим, а ніч коротшою. Отже, однієї ознаки замало, будемо ще шукати інші.

2. ДРУГА ОЗНАКА ВЕСНИ

- Помічник Оксана, приготувала ще одне повідомлення про місцезнаходження наступної ознаки весни. (Дівчинка віддає вчителю повідомлення, вчитель зачитує його).

- Друга ознака знаходиться у коробці під столом вчителя. Оксано,  принеси нам її. (Дівчинка знаходить коробку, у якій знаходиться листок із ознакою, сніжка, шматок льоду і спиртівка із сухим спиртом. Вчитель зачитує наступну ознаку весни)

- Стає тепліше, розтає сніг та лід, біжать струмки. (Слайд 5). 

(Вчитель перевертає листок. На зворотній стороні - зображення весняних струмочків. Листок прикріплює на дошку).

- Що на Землі є джерелом тепла? (Сонце). До сонечка ми не дотягнемось, воно високо. Проведемо експеримент з іншим явищем, яке може випромінювати світло і тепло, ніби наше сонечко. Це – вогонь. Запалимо спиртівку, пригадаємо правила поводження з вогнем, щоб не виникла пожежа. Покладемо на тарілку сніжку і шматочок льоду. Поставимо її на вогонь. Залишимо так все на декілька хвилин, а самі трішки відпочинемо, і попросимо сонечко яскравіше світити піснею-закличкою.

3. ФІЗПАУЗА (Слайд 6)

(Учні виконують пісню «Вийди, вийди, сонечко». Звучить запис пісні у виконанні дитячого хору. Діти виконують рухи.)

 Вийди, вийди, сонечко,

 На дідове полечко,

На бабине зіллячко,

На наше подвір’ячко.

 На весняні квіточки,

На маленькі діточки.

Там вони граються,-

Тебе дожидаються.

- Поки ми закликали сонечко, подивіться, що сталося із снігом та льодом.(Вони розтанули). Розтанули вони від тепла, яке дає наш вогонь і перетворилися на водичку. А чи зможе наша водичка стати струмочком? (Вчитель виливає воду на кожну парту, показуючи властивість води розтікатися).

- Отже, ми змогли довести другу ознаку весни, що від сонячного тепла розтає сніг та лід і течуть струмочки. Ви дуже любите ходити по таких калюжках. Але треба взувати чобітки, щоб не промочити ноги, бо можна захворіти, пролежати з простудою в ліжечку і пропустити прихід весни.

4. ТРЕТЯ ОЗНАКА ВЕСНИ (Слайд 7)

- Але і ця ознака весни не доводить нам, що вже прийшла весна, адже і взимку бувають теплі дні, коли йде дощ, розтає сніг і всюди багато калюж.

- Тому проводимо розслідування далі. Наш помічник Артем доставив нам своє повідомлення. Наступна ознака весни у коробці, яка знаходиться на підвіконні. Артеме,  принеси нам цю коробку. (У коробці повідомлення і гілочки смородини, які простояли у воді в теплому приміщенні тиждень та гілочки, зрізані з куща вранці. Вчитель зачитує ознаку весни, перевертає листок, де зображена перша весняна зелень. Вивішує листок на дошку).

- На деревах бубнявіють бруньки, зеленіє  травичка, розцвітають перші квіти. Перевіримо, чи це так. Тиждень назад я зрізала декілька гілочок смородини і поставила їх у воду в теплому приміщенні. А сьогодні зранку зрізала надворі ще кілька гілочок.

5. РОБОТА В ПАРАХ

Попрацюймо в парах. Роздивіться гілочки і визначте, чи відрізняються вони між собою. Якщо відрізняються, то чим?

 (Вчитель роздає гілочки дітям, вони розглядають їх, порівнюють і роблять висновки, що на тих гілочках, які знаходились у теплі, бруньки набубнявіли).

- Отже, ви зробили висновок, що рослини прокинуться від зимового сну, коли прийде весняне тепло. Найпершими пробиваються з-під снігу тендітні квіти – підсніжники. Вже в лісі на проталинках є перші підсніжники, але я їх вам не принесла сьогодні на урок тому, що рвати їх заборонено, бо вони занесені до Червоної книги України.

6. СЛОВНИКОВА РОБОТА (Слайд 8)

Червона книга України -  перелік рідкісних рослин та тварин, що знаходяться під загрозою зникнення на території України, і підлягають охороні.

7. ПЕРЕГЛЯД ВІДЕОПРЕЗЕНТАЦІЇ «НІЖНИЙ АРОМАТ ВЕСНИ» (Слайди 9- 12)

- Рвати ці квіти не можна, тому давайте побачимо їх на слайдах.

8. СКЛАДАННЯ КВІТКОВИХ ПАЗЛІВ

- Для відпочинку складемо наші первоцвіти з розрізаних картинок.

(Діти складають малюнки квітів).

- Отже, якщо ми побачимо, що бруньки на деревах і кущах набубнявіли, з’явилася зелена молода травичка і розцвіли перші квіти, то це прийшла весна. Але ж я сказала, що підсніжники вже є на проталинках, а ще ж зима надворі.

9. ЧЕТВЕРТА ОЗНАКА ВЕСНИ

- Продовжимо наші пошуки інших ознак. Помічник Вероніка має нове  повідомлення. Наступна ознака у коробці біля крайнього комп’ютера. Вероніко, принеси нам її. (Вчитель дістає повідомлення і зачитує його).

- З теплих країв повертаються… А хто до нас повертається ви зараз почуєте. Заплющте очі, сядьте зручно, зосередьтеся, щоб нічого вас не відволікало і ви могли все гарно почути.

 (Діти слухають запис «Звуки природи. Живий ліс»).

- Чиї голоси ви почули? (Птахів). Закінчимо речення про ознаку весни.

З теплих країв повертаються птахи. Хто з вас знає, які птахи повертаються першими?

10. ПЕРЕГЛЯД ПРЕЗЕНТАЦІЇ (Слайди 13 -18)

- Переглянемо презентацію про птахів, які прилітають першими навесні з вирію. (Перегляд презентації, прослуховування голосів птахів).

- Діти, птахи - наші пернаті друзі, вони оберігають наші сади від шкідників, прикрашають наше життя своїм співом, а тому вам потрібно берегти їх: не нищити пташині гнізда, не ловити птахів, взимку підгодовувати їх і вони віддячать вам.

Отже, ми зробили висновок, що птахи на своїх крилах приносять весну.

11. ХОРОВОД «ДЕСЬ ТУТ БУЛА ПОДОЛЯНОЧКА» (Слайд 19)

- Ще з давніх часів діти, зустрічаючи весну, водили хороводи. Давайте і ми поведемо весняний хоровод «Десь тут була подоляночка».

(Діти стають в коло, беруться за руки, одна дівчинка знаходиться в колі. Діти йдуть по колу і співають, а дівчинка виконує рухи, згідно зі словами пісні).

ДЕСЬ ТУТ БУЛА ПОДОЛЯНОЧКА

 Десь тут була подоляночка.

 Десь тут була молодесенька.

 Тут вона сіла,

 Тут вона впала,

 До землі припала.

 Сім літ не вмивалась,

 Бо води не мала.

 Ой устань, устань, подоляночко,

 Ой устань, устань, молодесенька!

 Умий своє личко,

 Та личко біленьке,

 Біжи до Дунаю,

 Бери молоденьку,

 Бери ту, що скраю!

12. П’ЯТА ОЗНАКА ВЕСНИ

- Помічник Валентин  має  повідомлення. Ще одна ознака знаходиться у коробці на тумбі. Валентине,  принеси її.

- Прокидаються від зимового сну звірі. Які ж звірі взимку спали, а весною прокидаються?  Переглянемо презентацію.

13. ПЕРЕГЛЯД ПРЕЗЕНТАЦІЇ (Слайди 20-22)

(Увазі дітей пропонується перегляд презентації про звірів, які взимку залягали у сплячку).

14. РОЗПОВІДЬ ПРО ВЕСНЯНІ МІСЯЦІ (Слайди 23-25)

- Ще одне повідомлення принесе нам мій помічник Максим.

   Весняними місяцями є березень, квітень і травень. Візьмемо календар і перевіримо.(Діти переглядають календар і визначають весняні місяці). Отже, твердження правильне. Весняні місяці - це березень, квітень, травень. А що відбувається в природі в кожному з них, ви дізнаєтесь, переглянувши фрагменти відеоуроків «Уроки тітоньки Сови» про ці місяці.

15. ПЕРЕГЛЯД ФРАГМЕНТІВ ВІДЕОУРОКІВ «УРОКИ ТІТОНЬКИ СОВИ»

(Учні дивляться фрагменти відеоуроків «Уроки тітоньки Сови» про весняні місяці).

VI. ПІДСУМОК УРОКУ (Слайд 26)

ГРА «ПРОДОВЖ РЕЧЕННЯ»

- Помічник Богдан приготував нам підсумкове заключення. Щоб підвести підсумок нашим пошукам, проведемо гру «Продовж речення».

1. Піднялося вище…(сонечко).

2. Почав танути … (сніг).

3. Весело задзвеніли …(струмочки).

4. Повіває теплий … (вітерець).

5. На деревах і кущах набубнявіли … (бруньки).

6. Зазеленіла молода … (травичка).

7. Прилітають із теплих країв … (птахи).

8. Прокидаються від зимового сну … (звірі).

9. Весняними місяцями є …(березень, квітень, травень).

 Наше розслідування завершилося, ми знайшли весну, на яку нам вже не так і довго залишилося чекати. Завтра 15 лютого буде свято Стрітення, про яке в народі кажуть, що в цей день зима з весною зустрічаються. Завтра побачимо, хто кого переможе. (Слайд 27)

Весна іде, весна іде!

Весну вітайте, діти!

Вона пісні нам принесе,

Вінки, чудові квіти.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (зі змінами). Київ, 2018. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87-2018-%D0%BF#Text

2. Типова освітня програма для  1-2 класів  спеціальних закладів загальної середньої освіти для осіб із порушеннями інтелектуального розвитку (розроблена під керівництвом Чеботарьової О. В.). Київ, 2022. URL : https://osvita.ua/doc/files/news/874/87407/6329c6379ad05339839275.pdf

3. Трикоз С. В, Блеч Г. О.  Я досліджую світ: підручник у 2-х частинах, частина 2, 1 клас. Либідь, 2020. 112 с.