Методичні вказівки до проведення лабораторної роботи «Дослідження роботи вимірника різниці фаз Ф2-16»

Про матеріал
Ціль роботи: надати практичні навички схемотехнічного моделювання процесу вимірювання фазового зрушення на прикладі роботи цифрового фазометра Ф2-16, що працює за принципом перетворення фазового зрушення в часовий інтервал.
Перегляд файлу

Новокаховський приладобудівний фаховий коледж

  Лабораторія № 607 

Дисципліна: "Навчальна практика з вимірювань в ТК- та РТ-системах"

 

МЕТОДИЧНІ   ВКАЗІВКИ  ДО  ПРОВЕДЕННЯ  ЛАБОРАТОРНОЇ  РОБОТИ

" Дослідження роботи вимірника різниці фаз Ф2-16"

 

Ціль  роботи: одержати практичні навички по вимірюванню фазового зрушення за допомогою цифрового фазометра Ф2-16, що працює за принципом перетворення фазового зрушення в часовий інтервал.

 

Короткі теоретичні відомості

 

Фазометр Ф2-16 призначений для виміру кутів зрушення фаз між двома   електричними коливаннями, що змінюються періодично, і може бути застосований у радіоаматорській практиці при розробці, регулюванні й експлуатації електронних і електротехнічних апаратів і пристроїв. Пропонований електронний фазометр дає одночасно інформацію про знак і величину кута зрушення фаз, що робить її більш наочною.

Основні технічні характеристики фазометра Ф2-16:

- діапазон вимірюваних кутів зрушення фаз, ел. град . . . 0...180;

- діапазон робочих частот, Гц . . . 10...104;

- похибка виміру, %, не більш . . . 2.

 

Принцип дії фазометра. У фазометрі Ф2-16 вимірюване фазове зрушення перетворюється в часовий інтервал (див. рисунки 1,а та1,б).

Рисунок 1 - Структурна схема і часові діаграми фазометра з перетворенням фазового зрушення в часовий інтервал

За допомогою формуючих устроїв (ФУ) з досліджуваних напруг u1 і u2 виробляються короткочасні імпульси в моменти переходу напруг через нуль у бік  збільшення. Ці імпульси надходять на входи S і R тригера T і на його виході формуються прямокутні імпульси. Тривалість імпульсів тригера τ пропорційна вимірюваному зрушенню фаз:

 

τ = φT /360° .                                                    (1)

 

Середнє значення напруги Uсер на виході тригера, пропорційне вимірюваному фазовому зрушенню, виміряється убудованим цифровим вольтметром постійної напруги:

 

.                                  (2)

 

При цьому амплітуда імпульсів Um вибирається таким чином, щоб покази вольтметра чисельно збігалися з фазовим зрушенням φ, що виражений у градусах.

При такому способі виміру фазового зрушення може виникнути систематична похибка через несиметричне обмеження досліджуваних напруг у ФУ. У цьому випадку напруга на виході обмежника, наприклад у ФУ1, буде мати постійну складову (див. рисунок 1 в). Коло, що диференціює, що входить  у ФУ, не пропускає постійну складову, тому моменти переходу напруги через нуль зміщаються (показане на рисунку 1, в стрільцями). Зміна інтервалу τ приводить до похибки виміру фазового зрушення.

 

Структурна схема. Фазометр Ф2-16 виконаний по двоканальній схемі; опорний канал (ОК) і вимірювальний канал (ВК) ідентичні (див. рисунок 2).

 

Рисунок 2 - Структурна схема фазометра Ф2-16

 

Для усунення похибки через несиметричне обмеження у фазометрі використовуються два тригери. Підсилювачі-обмежники виконані за двотактною схемою, тому їхні вихідні напруги u3, u4 та u5, u6 протифазні.

Роль  кіл, що диференціюють, виконують дискримінатори рівня. Дискримінатори ОК спрацьовують при проходженні через нуль напруг u3, u4 убік  збільшення, а дискримінатори ВК спрацьовують при проходженні через нуль напруг u5, u6 убік  зменшення. Тригер Т2 переключається позитивним імпульсом u7 і негативним імпульсом u9. Тригер Т1 переключається відповідно імпульсами u8 та u10, які зрушені на півперіоду відносно u7 та u9. Прямокутні імпульси u11 і u12 амплітудою 6 В з тригерів Т1 і Т2 складаються в суматорі, утворюючи напругу u13. Туди ж подається напруга зсуву -12 В. Підсилювач постійного струму (ППС) виділяє постійну складову і змінює її полярність, після чого напруга виміряється цифровим вольтметром. Якщо в першому каналі, наприклад, обмеження несиметричне, то імпульси u7 і u8 зрушені, як показано стрільцями на рисунку 2. Імпульс u11 стане коротше, а імпульс u12 – довше, тому результуюча постійна складова залишиться без зміни.

 

Принципова схема електронного фазометра приведена на рисунку 3.

Вхідні напруги Uвх1 и Uвх2 довільної форми  від вимірюваних кіл через дільники надходять на вхід формовувачів DA1 и DA2 (компаратори напруги) і перетворюються в однополярні прямокутні імпульси з крутими фронтами. Ширина імпульсів відповідає тривалості напівперіоду вхідного сигналу.

 

Рисунок 3 - Принципова схема електронного фазометра

 

Динамічний D-тригер (DD1) виділяє знак кута зрушення фаз, тобто  фіксує момент формування фронту імпульсу другого вимірювального каналу, що використовується в даній схемі в якості синхронізуючого (тактового). При цьому синхронізуючий імпульс своїм фронтом переводить D-тригер у стан, обумовлений рівнем напруги на його інформаційному вході в даний момент часу. Тому, якщо вхідна напруга Uвх1 випереджає по фазі напругу Uвх2 , то на прямому виході D-тригера (контакт 9) установлюється напруга, що відповідає логічній одиниці, а на інверсному виході - логічному нулю.

Вимірник величини кута зрушення фаз реалізований на базі елемента збігу (DD2.2), один із входів якого з'єднаний безпосередньо з виходом формовувача DA2, а другий - через інвертор DD2.1 з формовувачем DA1 вимірювального каналу. Ширина сформованого імпульсу на виході такого елемента пропорційна куту взаємного перекриття вхідних імпульсів, тобто  куту зрушення фаз між напругами Uвх1 та Uвх2, що підтверджується часовими діаграмами.

Об'єднання інформації про величину і знак кута в розглянутій схемі здійснюється за рахунок введення в її склад ще одного елемента збігу (DD2.3), що виконує ті ж функції виміру величини кута, що й описаний вище.

Вимірювальний прилад  РА1 включений між виходами елементів збігу DD2.2 і DD2.3, які утворюють при цьому диференціальну схему, унаслідок чого його стрілка буде відхилятися убік  на кут, що відповідає куту зрушення фаз між напругами Uвх1 та Uвх2.

Конденсатор С1, включений паралельно індикатору PA1, призначений для зменшення пульсації стрілки при вимірах на низьких частотах.

Побудова вхідних кіл фазометра дозволяє вимірювати кут зрушення фаз не тільки між двома напругами, але і між струмом і  напругою чи між двома струмами, для чого вхідні дільники мають відповідними контакти.

 

Порядок виконання лабораторної роботи

 

Таблиця 1 -  Варіанти лабораторного завдання

Параметри

сигналів

Варіанти

1

2

3

4

5

U1, В

12

14

16

18

20

U2, В

18

20

22

23

25

f1 = f2, Гц

50

60

50

80

90

φ1, ел.град.

37

42

48

57

66

φ2, ел.град.

72

85

106

129

153

φ = |φ1 - φ1|

35

43

58

72

87

 

  1.               У програмі Multisim  зберіть схему згідно рисунку 4.

 

Рисунок 4 – Схема дослідження фазометра

 

  1.               Установіть фазове зрушення джерела сигналу U1 φ1=0° і, змінюючи фазовий кут φ2 джерела сигналу U2 від 10° до 160°, зніміть покази вольтметра постійного струму U. Результати вимірів занесіть у таблицю 2, яка повинна бути побудована в програмі Excel.

 

Таблиця 2 – Побудова градуіровочної характеристики (приклад)

Кут зрушення φ2, град.

10

30

50

70

90

110

130

160

Покази вольтметра U, В

1,28

1,42

1,54

1,65

1,78

1,91

2,04

2,23

Рівняння градуіровочної характеристики

y = Ex+Vovos :   y = 160,02x -196,24

 

3. За даними таблиці 2 побудуйте в програмі Excel графік φ = f(U). За графіком φ = f(U) побудуйте рівняння градуіровочної характеристики фазометра:

- клацніть правою клавішею миші на одній із точок графіка, що побудований за даними таблиці 2;

- у контекстовому меню, що з’явилося,  виберіть пункт «Добавити лінию тренду»;

- у  вікні, що з'явилося, «Линія тренду» настройте тип і параметри  кривої, що згладжує (у даному випадку виберіть тип лінії тренда «Линійна»);

- на вкладці «Параметри» відзначте "галочкою" поле «Показати рівняння  на диаграмі» і натисніть кнопку «ОК». Коефіцієнти  прямої, що згладжує (лінія тренда), розраховуються в програмі по методу найменших квадратів;

- одержіть графік у виді, що представлений на рисунку 5;

- запишіть рівняння градуіровочної характеристики в таблицю 2.

 

Рисунок 5  - Приклад побудови градуіровочної характеристики фазометра

 

  1.               Установіть в схемі дослідження фазометра задані параметри сигналів U1 та  U2 відповідно до варіанту завдання.

Установіть у вікні установки параметрів масштабуючої ланки значення коефіцієнта підсилення (Voltage Gain) і вихідної напруги зсуву нульового рівня (OVOS) з рівняння градуіровочної характеристики (див. рисунок 6 і таблицю 2).

 

 

Рисунок 6  - Приклад установки параметрів масштабуючої ланки

 

Включіть схему і запишіть  покази індикатора «Фаз. зрушення (в град.)» в таблицю 3.

 

5. Джерелами похибок у таких фазометрах є:

- нестабільність порога спрацьовування формовувачем;

- нестабільність пікового значення напруги Um послідовностей імпульсів U5 (див. рисунок 6);

- похибка виміру значення напруги цих послідовностей імпульсів U5 вольтметром.

Обчисліть абсолютну погрішність виміру різниці фаз з формули:

 

Δφвим =|φ - φвим| .                                                  (3)

 

Обчисліть  основну похибку виміру різниці фаз приладом Ф2-16 з формули:

 

Δφприл = ± (0,2 + 0,004φ + 0,05 А) ,                                  (4)

 

де φ – вимірювана (задана)  різниця фаз, градуси;

       А – відношення вхідних напруг, дБ (А =20lg(U2/U1).

 

Обчисліть відносну похибку виміру фазового зрушення з формули:

 

[%].                                         (5)

 

Результати обчислень занесіть у таблицю 3.

 

Таблиця 3 - Вимір фазового зрушення (приклад)

Задане фазове зрушення φ

Обмірюване

фазове зрушення φвим

Абсолютна похибка виміру різниці фаз. град.

Відносна  похибка виміру різниці фаз δ

град.

град.

Δφвим

Δφприл

%

58,00

58,67

0,672

0,570

1,16

 

  1.               За допомогою двопроменевого осцилографа прогляньте епюри напруг у точках 1, 3, 5 і 6 схеми дослідження фазометра (див. приклад побудови епюр на рисунку 7).

 

 

Зміст звіту по лабораторній роботі

 

1. Назва і мета лабораторної роботи.

2. Схема виміру фазового зрушення.

3. Таблиці вимірів і обчислень параметрів. Формули розрахунків.

4. Градуіровочна характеристика фазометра.

5. Часові діаграми фазометра.

6. Короткі висновки про роботу.

7. Короткі відповіді на контрольні питання.

 

Рисунок  7  -  Часові діаграми фазометра

 

Контрольні питання

 

1. Як усувається похибка у фазометрі Ф2-16?

2. Поясніть принцип дії фазометра з перетворенням вимірюваного фазового зрушення в часовий інтервал.

 

 

Література

 

  1.                Гуржій А.М.,  Поворознюк Н.І. Електричні і радіотехнічні  вимірювання / А.М. Гуржій,  Н.І. Поворознюк. – Київ: Навчальна  книга,  2002.
  2.               Муратов В.Г. Метрологія, технологічні вимірювання та прилади  навчальний посібник. - вид. 2-е, доп. / В.Г Муратов. - К.: Освіта України, 2016 -– (Рек. МОН України).

 

 

 

 

© НКПФК,  О.М.Тосенко, 2024

 

1

 

docx
Додано
23 квітня
Переглядів
13
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку