Мистецькі перлини Візантії та Київської держави (уроки інтегрованого курсу «Мистецтво»)

Відділ освіти  Бориспільської райдержадміністрації

Районний методичний кабінет

Дударківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мистецькі перлини Візантії

та Київської держави

(уроки інтегрованого курсу «Мистецтво»)

 

8 клас

 

 

 

                                                                               Вчитель: Довженок В.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дударківська ЗОШ І-ІІІ ст.

 

   Урок № 7

                          Мистецькі перлини Візантії та Київської держави

Мета:

• формувати предметні компетентності, а саме уявлення про мистецтво Візантії та Київської держави, вдумливе сприйняття художніх творів, розуміння поняття візантійський стиль, логічне мислення, вміння працювати в мікрогрупах;
• формувати ключові компетентності, а саме, усвідомлення своєї причетності до соціокультурних процесів, толерантне ставлення до культурного розмаїття регіонів світу, усвідомлення потреби збереження художнього надбання людства, гордість за мистецтво своїх пращурів.

 

Тип уроку:  комбінований урок

Оснащення:  підручники, картки з матеріалами для роботи груп, презентація «Візантійський стиль: живопис»,  відео «Візантійський стиль» (інтер’єр).

 

                                          Хід уроку

І.  Організаційний момент.

ІІ.  Перевірка домашнього завдання:

Опираючись на знання з історії і зарубіжної літератури, підготувати коротке повідомлення «Середньовіччя» як історична і культурна доба».

Орієнтовна відповідь:

Середньовіччя (V-XV) – це тисячолітній період в історії європейської культури. Довгий час цей період називали «темними віхами», тому що варварами була знищена частина  культурних надбань античності, населення було малограмотним. Провідне місце в свідомості людей посідає Бог (на відміну від античності чи Відродження, коли центром Всесвіту була людина). Але в середні віки деякі народи переживали «золотий вік» своєї культури.

 

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Мотивація начальної діяльності.

     Центром середньовічного мистецтва була Візантія зі столицею  Константинополь. Майже до кінця  Середньовіччя Константинополь був не лише найбільшим  містом християнського й мусульманського світів, а й найбагатшим і найрозвиненішим. Розвиток Візантії зумовив формування візантійського стилю. Про особливості візантійського стилю, а також розквіт таких видів мистецтва як архітектура і живопис, ми будемо говорити сьогодні на уроці.

 

ІV. Засвоєння нового навчального матеріалу:

1.  Лекція вчителя, складання опорного конспекту

1.  Візантійський стиль зародився в архітектурі й образотворчому мистецтві, виявився в ілюструванні книги, поширився на такі види мистецтва, як  декоративно-прикладне і музичне, вплинув на розвиток моди.

2.   Цей стиль поширився далеко за межі Візантії і отримав подальший  розвиток у мистецтві Київської Русі, народів Балканського півострова, Італії та Кавказу.

3.  Після перегляду відео «Візантійський стиль. Інтер`єр» визначити ознаки візантійського стилю:

- урочистість;

- пишність;

- внутрішня шляхетність;

- золоте оздоблення;

- витончений декор.

 

4.   Робота з підручниками Л.Г.Кондратової с.50-52,   Л.М.Масол с.38, 40.

Завдання для  І  групи:

а)  Записати     види архітектурних споруд і навести приклади кожного виду споруд.

б) Який вид архітектурних споруд запозичили у Візантії київські зодчі?

 

Завдання для ІІ групи:

а)  Назвати архітектурні пам’ятки України періоду Київської держави.

б)  Чим вони відрізняються від архітектурних  споруд Візантії?

 

5.  Перегляд презентації «Візантійський стиль. Живопис».

Записати в зошит

1.  Види живопису:

-  іконопис;

-  монументальний живопис;

-  книжкова мініатюра.

 

2.  Технології створення ікон:

-  темпера;

-  енкаустика;

-  мозаїка.

 

6.  Інтерактивний прийом «Сам собі  вчитель» (Об`єднатися в 3 групи «Живописці»,  «Іконописці», «Майстри книжкової мініатюри».

У групах ознайомитись з інформацією, розміщеною на картках. Відрядити двох своїх представників до інших груп і ознайомити решту однокласників зі здобутою інформацією про живопис Київської Русі.

(Див.додаток до уроку № 1).

 

7.  Художньо-творча робота.

Виконати замальовки  візантійського  орнаменту. Підручник Л.М.Масол. Завдання 1 с.44.

V.  Актуалізація набутих  знань (рефлексія).

Закінчи речення:

«Сьогодні на уроці я дізнався…»

«Мене здивувало…»

 

VІ.  Домашнє завдання:

 

1.  Створи дизайн сучасного одягу, використовуючи візантійський орнамент.

2.  Почни заповнення таблиці «Мистецтво Київської держави»:

Архітектура
Іконопис
Скульптура
Книжкова мініатюра
Музичне мистецтво
Монументально-декоративний живопис
Декоративно-ужиткове мистецтво

 

 

                                                                                Додаток № 1 до уроку 7

Матеріали для роботи груп

 

1-ша група «Живописці». З-поміж видів образотворчого мистецтва Київської Русі найпочесніше місце посідав монументальний живопис (мозаїка, фреска).

Систему розписів культових споруд майстри запозичили у візантійців, творчо переробивши її. Інтер`єр Софії Київської (вівтарні приміщення та центральний підкупольний простір) прикрашено мозаїкою, а стовпи нефів, бічні приміщення, стіни-фресками. Підлогу робили мозаїчною або шиферною. На одній із фресок зображено музику, який грає на струнному смичковому інструменті, що нагадує скрипку. На іншій фресці -11 музик (грають на флейті, металевих тарілках, дудках і дзвониках) та 2 акробати.

 

2-га група «Іконописці». На основі творчого переосмислення візантійських іконописних канонів сформувалась самобутня київська школа. В XI ст. було створено найвідоміші ікони: Володимирської Богоматері, Печерської Богородиці з предстоячими Антонієм і Феодосієм та Ярославської Оранти (усі зберігаються у Третяковській галереї у Москві); Георгія-воїна, Дмитра Солунського, Архангела (або Ангела – Золоте Волосся); мініатюрні ікони (Увірювання Хоми). Відоме навіть ім`я одного з іконописців – Алімпій (Аліпій, Олімпій, бл. 1050 – 1114), ієромонаха Києво-Печерського монастиря. Він також займався мозаїкою та ювелірною справою. Ікони Алімпія вважають чудотворними. Ікони XI-XIII ст. відзначаються монументальністю й особливою урочистістю. Найчастіше митці зображали  Христа й Богоматір.

 

3-тя група «Майстри книжкової мініатюри». Особливим розділом давньоруського образотворчого мистецтва є книжкова мініатюра. Книга була дієвим засобом поширення християнської віри на Русі. У книжковій графіці XI-XII ст. відображено самобутність майстрів Київської Русі, стильові ознаки давньоруського мистецтва. Мініатюри до 294 аркушів Остромирового Євангелія, найдавнішої рукописної книги Київської держави, виконав майстер Григорій. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок № 8. Музичне та театральне мистецтво Візантії та Київської Русі

 

Мета: -   формувати предметні компетентності, а  саме, вдумливе        

               сприйняття музичних творів, розуміння понять билина,

                восьмигласіє, літургія, знамена, крюки, вміння порівнювати                  

               музичне    мистецтво минулого і сучасного;

•      формувати ключові компетентності, а  саме, сприйняття   

     мистецького твору як форми самовираження людини, дбайливе    

     ставлення до народних традицій і надбань своєї й  інших культур,   

     пропагування національної культури через власну художньо-творчу    

     діяльність.

Тип уроку:    комбінований урок

Оснащення:   підручники, фонохрестоматія (звучання найдавніших музичних інструментів), презентація «Музичне мистецтво Київської Русі», музичний матеріал (К.Стеценко «Всенощна», О.Богомолець «Давня пісня»).

 

Хід уроку

І в пута тяжкі клинописні,

Закована з давніх давен,

В степу оживає пісня

Давно занімілих племен.

                             Л.Костенко

 

I. Організаційний момент

II. Музична п’ятихвилинка

У виконанні ансамблю дівчат звучить «Давня пісня»  О. Богомолець

на сл. Л. Костенко

III.  Оголошення теми і мети уроку

Мотивація навчальної діяльності:

Пісня, у виконанні дівчаток, перенесла нас в ці далекі славні часи X-XII ст. коли давньоруська держава зі столицею у Києві перетворилось на одну з найбільших культурних і політичних центрів. Тут  розвивалась писемність, закладались підвалини науки й освіти, утворювались осередки самобутньої культури, зокрема музичної. На уроці ми сьогодні і дізнаємося, яку ж музику слухали і виконували наші предки.

ІУ. Засвоєння нового матеріалу

1. Лекція вчителя (складання опорного контексту)

Ромаїття музичної культури Київської зумовлено продовженням традиції східно-словянської культури, запозиченням європейських придворно-світських традицій і наслідування візантійської культури.

Музичне мистецтво Візантії не було таким яскравим, як музичне мистецтво Київської держави.

Світська музика звучало при імператорському дворі і була представлена такими жанрами як акламація (ритуально-святкової оди) і поліхронії (оди до виходу імператора) Народна музика була представлена акритськими піснями.

За часів Київської Русі в музичному мистецтві одночасно існувало три напрями: народна музика, придворна-світська та церковна.

2. Після перегляду презентації «Музичне мистецтво Київської Русі» учні готують запитання.
3. Робота в групах. Групи готують запитання до таких підтем:

I група «Народна музика»

II група «Придворно-світська»

III група «Церковна музика»

IV група «Давньоруські музичні інструменти»

(Див. додаток № 1)

4. Демонстрація альбому «Дударківська народна пісня»

    Музика тих давніх часів не забарилася, але її відголоски звучать в наших народних піснях.

    5.  Розспівування і прослуховування музики:

а). Ансамбль дівчаток виконує віночок обрядових пісень;

б). Група учнів виконують колискові,  які в дитинстві їм співала бабуся або мама;

в). Інсценування української  народної пісні «Грицю, Грицю до роботи»;

г). Прослуховування уривку «Всенощної» муз. І. Ф. Карабиця;

д). Прослуховування билини.

  V. Перевірка набутих знань:

Складання ОС «Музичне мистецтво Київської Русі»

VІ. Домашнє завдання:

1. Підготуватися самостійної роботи по темі Мистецькі перлини Візантії та Київської держави .
2. Записати родино-обрядові пісні (завдання по групах).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                          Додаток № 1

Орієнтовні запитання

І група «Народна музика»

 

1.  Назвати дві групи народних пісень?

-   календарно-обрядові;

-   родинно-обрядові.

2.  Які види календарно-обрядових пісень знаєте? (щедрівки, колядки, веснянки та гаївки, русалські та купальські, жниварські пісні).

3.  Назвати види родинно-обрядових пісень. (колискові, весільні, жартівливо-сатиричні, частівки, поховальні голосіння).

«Придворно-світська музика»

1.  Як називали народних співців, яких часто запрошували до княжих палат? (розповідь про скоморохів).

2.  Які ще пісні звучали у княжих дворах? (величальні пісня, билини).

3. Назвати відомих  співців-дружинників (Боян («Слово о полку Ігоревім»), Митус, Галицько-Волинське князівство).

«Церковна музика»

1.  Як називали педагогів, що вчили церковному співу?

 (Доместиками).

2.   Який єдиний музичний інструмент дозволяла православна церква? (Дзвін. Він виконував сповіщальну функцію).

3.  Назвати провідний жанр християнського богослужіння (Літургія).

  «Первісні музичні інструменти»

1.  На фресках якого собору зображено музик і скоморохів? (Софійський собор м.Київ)

2.   На яких музичних інструментах грають скоморохи, зображені на фресці? (Гудок (смик), флейта, металеві тарілки, сурми, дзвони, парні барабанчики, інструменти подібні до лютні і ліри).

3.   Які інструменти були знайдені під час розкопок?

(Тріскачки із бивнів мамонта були знайдені на околицях м.Чернігова.  Флейти були знайдені в Чернівецькій області (стоянка Молодове). У Чернігівському кургані були знайдені оправи рогів тура, що наші предки  використовували як сигнальні інструменти.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                   Додаток № 2

 

 

Вплив

• традицій східно-словянської культури;
• запозичення європейських придворно-світських традицій;
• наслідування візантійської культури

 

 

 

Гусла        Роги         Бубни        Свирілі        Пищики     Сопілки  Дерев`яна

                                                                                                              труба

 

Давньоруські музичні інструменти

 

 

Фрески  Софії Київської                                              Чернігівська стоянка

Музичне мистецтво

Чаша з Чернігова                     Київської Русі                 Чернігівський курган

                                                                                        

                                                                                Ювелірні прикраси                       

                                                                               скіфів

Народна пісня

 

Календарно-обрядові пісні                                             Родинно-обрядові пісні

 

• щедрівки, колядки                                          -  весільні
• веснянки й гаївки                                           -  жартівливі , сатиричні
• купальські, русальські                                   -  частівки
• жниварські                                                      -  колискові

                                                                         -  поховальні

 

Церковна музика

доместики           літургія              київський розспів      восьмигласій

 

 

Придворно-світська музика

 

 

•  гусляри                                    Боян                         -  величальні пісні
• скоморохи                               Митус                       -  билини

 

 

 

 

                              Тема: Візантійський стиль

 

Виконання тестових завдань

1.  Урочистість, зовнішня пишність, строга відповідність системі певних норм і правил, установлених церквою – це ознаки:

1. античного стилю;
2. візантійського стилю;
3. готичного  стилю

 

2.  Розквіт античного стилю припадає на:

1. V-XV ст.;
2. XI-XII ст.;
3. XIII-XV ст.

 

3.  Найвідоміша в світі пам`ятка візантійської архітектури:

1. собор Святої Софії в Константинополі;
2. церква Святої Ірини в Константинополі;
3. Софія Київська

 

4. Пам`ятка архітектури Київської Русі, яка відноситься до семи чудес України:

1. Спасо-Преображенський собор, м.Чернігів;
2. Софія Київська;
3. Успенський собор (м.Володимир-Волинський)

 

5.  На фресках собору Софії Київської зображено:

1. музик і скоморохів;
2. княжу дружину;
3. майстерню художника

 

6. Серед культових споруд Візантії і Київської Русі переважають:

1. базиликальні;
2. центричні;
3. хресто-купольні храми

 

7. Одна із технологій створення ікон, живопис восковими фарбами, що виконується гарячим і холодним способами:

1. мозаїка;
2. темпера;
3. енкаустика

 

8.  Живопис на вологій штукатурці, одна із технік настінного малярства:

1. фреска;
2. книжкова мініатюра;
3. мозаїка

 

9.  Доместики – це:

1. музиканти;
2. виконавці церковних пісень;
3. педагоги, що навчали церковному співу

 

10. Літургія – це:

1. головний жанр церковного богослужіння;
2. релігійна пісня;
3. релігійне дійство

 

11. Роги, гусла, свирілі, пищики – це:

1. іграшки;
2. сувеніри;
3. давньоруські музичні інструменти

 

12. Перша кам`яна церква Київської Русі:

1. Десятинна церква м.Київ;
2. Спасо-Преображенський собор, м.Чернігів;
3. Софіївський собор м.Київ