Корінь – головна частина слова (без закінчення), що виражає його основне (лексичне) значення. Наприклад, слова земля, земляний, земелька, земельний, наземний, підземний мають спільний корінь -зем-; слова молодий, молодь, молодість, молодіти, замолоду – спільний корінь – молод-. Такі групи слів називають спорідненими. Слова з одним і тим самим коренем називають однокореневими, або спільнокореневими: серце – сердечний – серцевина – серцеїд – спересердя; праця – працівник – співпрацюючи – опрацювати – перепрацюватися – працелюбний – непрацюючий.
Службові (афіксальні) морфеми – префікс, суфікс, закінчення (афікси), постфікс, інтерфікс – служать для творення нових слів і форм слова, а тому бувають: словотворчі: день – щодень; правда – неправда; туман – туманний; берег – прибережний; стрибати – стрибок; бігти – збігтися; формотворчі: казка – казки – казку – казкою...(відмінкові форми); мудрий – мудріший – наймудріший (форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників); читати – читав (форма минулого часу дієслова); робити – зробити (форма доконаного виду дієслова); відпочивати – відпочиваючи (дієприслівник як форма дієслова).
До неморфологічного способу словотворення також належить і лексико-семантичний спосіб. Це творення нових слів унаслідок розщеплення значення слова на два самостійні значення, тобто процес утворення омонімів від багатозначного слова: титан (гігант, метал), піонер (військо в Іспанії; перший; член дитячої організації), супутник (проводжатий, космічний об’єкт), корінь (дерева, зуба, слова, математичний), Дніпро (річка, готель).
Завдання 1. Спишіть текст, вставляючи, де треба, на місці крапок пропущені букви. У пр..тихлому осін..ьому парку затишно. ..рідка щ..б..тали пташки, десь у лис..ті чувся пр..глуш..ний ш..лест вітру. Аліса полюбляла це місце. Зараз вона повіл..но, мов кішка, ..крадалася з фотокамерою, уважно стежачи за об..єктом свого полюван..я. Це була сойка, яка також з цікавіс..т..ю ..постерігала з гілки дерева за незвичайним мисливцем. Утім, достатньо бли..ько до себе не пі..пускала, пер..літаюч.. з гілки на гілку. Птаха, ..рештою, завмерла на гілоч..ці клена, пр..йнявши положен..я «у профіль», ніби ч..каючи на знімок. Пташка, як і личить ..правжній моделі, почала крутити голівкою вправо-вліво, постаючи то в одному, то в другому ракурсі. При цьому вона зацікавлен..о пр..глядалася до Аліси то правим, то лівим оком. Нарешті дівчина вловила мить, щоб ..робити ..німок...полохана кл..цан..ям камери птаха кудись полетіла і зникла за д..ревами. Аліса ж задоволен..о ро..глядала ..роблені фотографії, а вони вийшли пр..чудові (О. Скороход).
Завдання 2. Знайдіть помилки у визначенні твірної основи. Посміх — посміхатися; степ — степовий; довозити — довіз; учителювати — учителювання; водяний — вода; підхід — підходити; відлітати — відліт; лісовий — ліс. Коментар. Сукупність різнокореневих слів, що мають спільні афікси (суфікси, префікси), становлять словотвірний тип (модель). Слова одного словотвірного типу належать до однієї частини мови і мають спільне словотвірне значення, наприклад, є назвами людей за місцем проживання: киянин, львів’янин, вінничанин або є назвами осіб за видами діяльності: газетяр, маляр, школяр, шахтар, слюсар, каменяр і т. д.
Завдання 3. Згрупуйте подані слова в дві колонки: з граматичними афіксами; зі словотворчими. Мудрий, мудрагель, мудрець, мудріший, мудрість, мудріти, мудрішати, мудрощі, мудрування, мудрувати, мудро, помудрішаю, мудрація. Коментар. Ряд спільнокореневих слів, розташованих відповідно до послідовності їх творення, називається словотвірним ланцюжком. Наприклад: плід — плідний — плідник — плідниковий
Питання для самоконтролю 1. Що таке морфема? 2. Які морфеми можуть входити в основу слова? 3. Чим змінювані слова відрізняються від незмінюваних? 4. Яка значуща частина слова називається закінченням? 5. Що називають основою слова? 6. Що називається коренем слова? 7. Яка морфема містить у собі лексичне значення слова? 8. Що таке твірне слово і твірна основа? 9. Яке слово називається похідним?10. Які способи словотворення виділяють у сучасній українській мові?