Мовознавча гра " У пошуку скарбів фразеології..."

МОВОЗНАВЧА ГРА

  « У пошуку скарбів фразеології…»

   Мета.  -   поширити знання учнів про фразеологізми;

• навчити їх користуватися ними в усному та писемному мовленні;
• розвивати в учнів пам’ять, аналітичне та образне мислення, творчі здібності;
• виховувати інте­рес до вивчення рідної мови, естетичні смаки, любов до рідної мови.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації вивченого.

Форма уроку: мовознавча гра.

Обладнання. Таблиці, картки,презентація,музичний супровід, виготовлені учнями  костюми,декорація,грамоти.

У грі беруть участь 2 команди. Глядачі мають право на відповідь також.

Відповідь команд оцінює журі. Розпочинається гра урочисто. Перед воротами, на яких написано «Країна знань», сурмачі дають сигнал: «Слухайте всі». У центрі з'являються учні, одягнуті роботами. Вони охороняють казкові ворота.

До воріт підходять хлопчик і дівчинка, які говорять:

— Ми хочемо пройти в країну знань.

Роботи заступають їм дорогу.

1-й робот.

Щоб побувати в нашій країні,

Треба до неї ключик знайти.

2-й робот.

В горах шукайте, в річках і долинах, - 

Пильно шукайте: ось ти, а чи ти.

 

   Діти розбігаються з вигуками «Ключик знайти» і при­водять на сцену «дідуся» в східному одязі. Дідусь по- східному складає руки, низько вклоняється глядачам, а потім повертається до воріт зі словами: «Сезаме, відчинись». Роботи відступають, завіса піднімається, хлопчик і дівчинка кидаються до дідуся із запитаннями.

Хлопчик. Як зумів ти це зробити?

Дівчинка. Вмить ворота розчинити?

Дідусь.

Щоб відкрити таємницю,

Треба знать одну дрібницю,

Що сезам — трава чарівна,

Бо не має собі рівних.

Подолає перешкоду В ясний день чи у негоду,

Двері будь-які відчинить,

Чари будь-які припинить.

Дівчинка. От так чудо! Ну й дива!

Хлопчик. Тільки ж де твоя трава?

Дідусь.

Так, давно була трава.

Залишилися слова.

Бо «Сезаме, відчинись», —

Вираз, мовлений колись,

Нині знають в цілім світі!

Не лише дорослі! — діти.

Вираз цей коли вживаєш,

Таємницю розгадаєш

І долаєш перешкоди,

Несподіванки в поході!

Хлопчик.

Ось тепер я зрозумів,

Значить, це країна слів?

Знайко. Ні, не слів, стійких сполучень.

Дідусь.

Бачу, ти серйозний учень.

Цю крану звемо як ?

Всі. Фразеологія!

Дівчинка. Команди шостих класів! Готуйтесь до зма­гань!

Хлопчик. Рушаємо в мандрівку ми до країни Знань! Знайко. У країні Фразеології свої закони. Тут у по­шані не слово, а нерозкладний вираз. Знайдіть його, не помиліться.

1-й робот. Той, хто законів наших не знає.

2-й робот. Кожного разу в біду потрапляє.

 

1 КОНКУРС. Кожна команда показує сценку. Коман­да суперників повинна назвати фразеологізми, які про­звучали.

1 СЦЕНКА

Дівчинка вишиває і говорить:

Як я важко не працюю,.

Зроду задніх не пасу я.

У руках горить робота.

До роботи я охота.

Незнайко.

Я тобі допоможу,

Я пожежу погашу. (Вириває вишиванки і поливає водою).

Дівчинка.

Ну й попав ти пальцем в небо,

Обливатися не треба.

Незнайко.

Ти ж казала, що горить,

Я за воду — й ну гасить.

Дівчинка.

Мабуть, ти із неба впав,

Вітер в голові гуляв.

Пожартуєш іще трішки —

       То дістанеш на горішки.

 Незнайко.

       О. Горішки я люблю.

Дівчинка. Я незнайків не терплю. (Виходить).

Незнайко.

Я вже зовсім розгубився...

Скільки раз я помилився ?

Знайко.

Помилитись кожен може,

Хто Незнайку допоможе?

            

2  СЦЕНКА

Біля трону королеви двоє королівських блазнів. Як відомо, тільки блазням дозволялось говорити правду своїм володарям.

1-й блазень. Добре придавила комарика наша коро­лева.

2-й блазень. А ти бачив, як вона клювала носом на троні сидячи?

1-й блазень. Подивимось, з якої ноги вона сьогодні встане.

На сцену, розштовхуючи слуг, вибігає королева. Дві служниці підносять їй скриньку з прикрасами. Короле­ва розкидає їх по сцені.

Королева.

Не хочу перлів дорогих,

Я встала з лівої ноги.

Аркуш, на якому написано «Надавати буханців» кидає одній служниці, з

написом  «Надавати книшів» — другій. Служниці тікають плачучи. До королеви, низько вклоня­ючись, наближаються двоє придворних.

Королева сідає на трон

А, це вчорашні боржники!

Як справи йдуть, «трудівники»?

Негайно сплачуйте борги:

Я встала з лівої ноги.

Двоє придворних простягають до неї руки. Вона кож­ному кидає по аркушу з такими наказами: «В бараня­чий ріг скрутити», «В дугу  зігнути».

Королева (до придворних).

Сьогодні всі ви вороги;¹'

Я встала з лівої ноги.

Кидає придворним свої накази: «Полічити ребра», "Боки обламати», кричить на слуг.

Ви не слуги, а недбальці:

Дивитесь на все крізь пальці!

(Біжить зі сцени).

Слуги (хором)

З такою королевою недовго ряст топтати.

З такою королевою нам голови складати.

 Незнайко. Чому вона сьогодні зла?

Знайко. Вона ж сама відповіла. Діти, допоможіть Не­знайкові розібралися, чому королева така сьогодні зла? Які накази давала королева? Що спільно- го   в цих нака­зах? Як можна назвати ці вирази?

 

2 КОНКУРС «Винахідник »

З кожної команди по 5 учнів отримують картки з написаними фразеологізмами. Учні не знають, за яким принципом шукати пару. Вони повинні самі знайти цей принцип.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 КОНКУРС «ХТО ОСТАННІЙ».

Команди повинні зачитати якнайбільше фразео­логізмів зі словами, які є назвами тварин, частин тіла. Виграє та команда, яка останньою назве фразеологізм. Розпочинає конкурс той, хто відгадає віршова­ну загадку.

Існують дивні вирази,

До них не всі звикають,

Із значень слів їх значення Однак не випливають,

Мов ланцюгами сковані слова — не роз 'єднаєш,

А як їх називаємо, ти зліва прочитаєш.

(ідіома — стійкий мовний зворот, що виражає єдине поняття, зміст якого не визначається змістом його складових частин).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4 КОНКУРС

«ТАК-НІ».

1. Лексикологія вивчає правильну вимову слів (Ні).
2. За походженням слова бувають власне українські та запозичені (Так).
3. Значення запозиченого слова ми можемо знайти в словнику іншомовних слів (Так).
4. До пасивної лексики належать тільки застарілі сова (Ні).
5. Неологізми – це нові слова, які щойно з’явились у мові (Так).
6. Загальновживані слова – це слова, які зрозумілі всім мовцям незалежно від віку, статі, професії (Так).
7. Діалектні слова – це слова, які вживають люди певної професії (Ні).
8. Просторіччя – це перекручені, спотворені слова української мови (Так).
9. Офіційно-ділова лексика використовується в діловому спілкуванні (Так).
10. Фразеологія вивчає будову словосполучень і речень (Ні).
11. Фразеологізм – стійке, неподільне словосполучення, яке можна замінити синонімом (Так).
12. Значення фразеологізму можна знайти у тлумачному словнику (Ні).
13. Прислів’я, приказки, крилаті вислови належать до фразеологізмів (Так).

 

 5  КОНКУРС «НИТКА  АРІАДНИ»

 

(Команди пояснюють значення виразу «Нитка Аріадни»).

Колись у печері потвора жиііа,

Страшна, ненаситна потвора була:

Хоч тілом людина, обличчям же — бик,

Хто зайде в печеру — не вийде повік.                          

Була та печера на острові Кріт,

А вів лабіринт із печери на світ.

Якщо від потвори і вдасться втекти,

Дороги на волю уже не знайти.

На смерть був приречений красень Тезей,            

Ішов до печери у гурті людей,

Та раптом одна із царевих дочок

Дала йому меч і клубок ниточок.

Кінець прив ’язав біля входу юнак,

Пішов лабіринтом, клубок же — в руках.

Убив він потвору — чарівний клубок

На світ його вивів, до сонця й зірок.

«Як звуть тебе, дівчино?» — мовив юнак.

«Мене Аріадна». — «Тож буде хай так,

Що нитка твоя — порятунок, удача

 Й дороговказ в розв ’язанні задачі!»

Минають не роки — століття минають,

А нитку з клубка Аріадни всі знають,

Це спосіб надійний, щоб вийти з біди.

Хай нитка ця в кожного буде в житті!

(Капітани команд в полоні у Кентавра. Ниткою Аріад­ни будуть відповіді членів команд).

На який фразеологізм натякається у загадках?

• Може чули ви про зайця,

Що у полі народивсь,

Що нікого не боявся І ніколи не трусивсь ?

Ну, бувало, що тікав Від зубатого Сірка,

Від сороки, від кота 

І від власного хвоста.

                                           (Боїться     власного хвоста)

• Миє коси у воді Від весни до холодів.

Плід у неї — як піщинка,

Наче макова зернинка.

Правда, дехто, мудрий дуже,

Часом їсть із неї груші.

                                              (Верба. На вербі груші!)

•             Який вислів лежить в основі жарту «футболіст на всі ноги»?

-  Чим зумовлена заміна слова руки на ноги?

-  Коли правда схожа на голку?                        (Коли вона очі коле).

• Які ноги доведеться втратити, щоб міцно заснути?          (Задні)
• Яка істота може свиснути так, що ніхто ніколи не почує? (Рак)

 (Підказка)

Пірнув аж на дно я у море студене,

І раптом акула прямує до мене,

Роззявила пащу, як тільки могла...

А я тут як свисну! — вона й утекла.

Ти часом не в рака свистіти навчивсь?

 

6   КОНКУРС «ТРЕТІЙ - ЗАЙВИЙ»

Із 3 фразеологізмів вибрати 2 із спільним значенням, відкинувши третій — зайвий.

• Ляси точити, теревені правити, бити байдики.
• Зігнути в дугу, в баранячий ріг скрутити, зігнутися в три погибелі,
• Бідному все вітер в очі, на похиле дерево й кози скачуть, на безриб’ї і рак риба.
• Моя хата скраю, море по коліна, наше діло півня­че: проспівав, а там, хоч не розвидняйся.
• Діла на копійку, а балачок на карбованець, хваль­би повні торби, а в торб: нема нічого, сім мішків греча­ної вовни і всі неповні.
• Давати перцю, накручувати хвоста, на ладан ди­хати.
• Намазати салом п’яти, залити за шкуру сала, п’ятами накивати.

Фразеологічна розминка.

Вказати, що означає даний фразеологізм.

     -    Скалити зуби. (Сміятися)

• Пекти раки. (Червоніти.)
• Нім пари з уст. (Мовчати.)
• Байдики бити. (Ледарювати.)
• П’яте колесо до воза. (Зайвий.)
• Накивати п’ятами. (Втікати.)
• Баламутити голову. (Морочити.)
• Лити сльози. (Плакати.)
• Молоко під вусами не обсохло. (Молодий.)
• Брати верх. (Перемагати.)

 

7    КОНКУРС «КОНСТРУЮВАННЯ»

Відновити фразеологізми.

• Місто він знає як … (свої п’ять пальців.)
• Нові будинки ростуть як … (гриби після дощу.)
• Після ранкової зарядки сон як …( рукою зняло.)
• Село було видно як …(на долоні.)
• Що йому не кажи, йому все як… (об стіну горохом.)

 

                                 8   КОНКУРС «САМ СОБІ ПОЕТ»

У дані вірші ввести фразеологізми, зримувавши ряд­ки. Пояснити значення виразів.

Приїхав з Харкова Сашко,

З Одеси прилетів Мишко,

Здружились хлопці в одну мить,

Так, що... (водою не розлить)

 

Та раптом — що це ?

 Йде Мишко

В кіно — з кіно іде Сашко.

Один від одного даіеко,

Мабуть, ... (розбили хлопці... глека).

 

Неписьменності немає,

Ліквідовано!!!

Та трапляються частенько _

Ще такі грамотні,

Що, буває, як напише,

Як накрутить, бісів син,

То не лізе, як то кажуть,

Ні... (в ворота, ані в тин)

 

В кінці гри підводяться підсумки, нагороджуються пе­реможці, найактивніші учасники.