Образ ліричного героя в збірці Г. Гейне «Книга пісень», фольклорні елементи (образи, мотиви, символи, жанрові ознаки пісні та ін.). «Не знаю, що стало зо мною…»

Образ ліричного героя в збірці Г. Гейне «Книга пісень», фольклорні елементи (образи, мотиви, символи, жанрові ознаки пісні та ін.). «Не знаю, що стало зо мною…» Вивчити напам’ять («Не знаю, що стало зо мною…») Підготувала вчитель зарубіжної літератури Перещепинської гімназії «Крок» Перещепинського ліцею Новомосковського району Дніпропетровської області Лялька Альона Миколаївна

Провідна тема збірки «Книга пісень» — тема нерозділеного кохання, страждання ліричного героя за втраченим коханням. 2) Композиція збірки — 215 віршів, поділені на 5 циклів.

Три етапи нерозділеного кохання «Юнацькі страждання» Муки нерозділеного кохання «Ліричне інтермецо» Страждання як одвічна історія «Знову на Батьківщині» Спогади про пережиту драму Епілог (не пов’‎язаний з історією кохання.) «Північне море» Філософська лірика «З подорожі на Гарц» Враження від подорожі на гірський масив Гарц

3) Жанрові особливості збірки «Книга пісень»: вірші в стилі народної пісні, балади, романси, сонети, пейзажні замальовки, вірші на випадок, вірші- роздуми, сатиричні мініатюри.

4) Стильові особливості «Книги пісень»: теми й мотиви з усної народної творчості; форма близька до пісні; смислові образні контрасти; ліричний монолог; мова наближена до розмовної; одухотворення явищ природи; немає складних метафор чи алегорій; антитеза, повтори, іронія, мелодійність, паралелізм, розмаїття символічних образів.

5) Уся збірка орієнтована на німецьку поезію, устами ліричного героя ніби говорить сам автор, музичність.

6) Ліричний герой увібрав всі риси романтичної натури: закоханий, самотній, відвертий та щирий у своїх почуттях. Його душа вразлива й ніжна, тож трагедію кохання ліричний герой сприймає як світову катастрофу, але не зосереджений лише на своїх особистих переживаннях.

Не знаю, що стало зо мною, Сумує серце моє,— Мені ні сну, ні спокою Казка стара не дає. Повітря свіже — смеркає, Привільний Рейн затих; Вечірній промінь грає Ген на шпилях гірських.

Незнана красуня на кручі Сидить у самоті, Упали на шати блискучі Коси її золоті. Із золота гребінь має, I косу розчісує ним, I дикої пісні співає, Не співаної ніким.

В човні рибалку в цю пору Проймає нестерпний біль, Він дивиться тільки вгору — Не бачить ні скель, ні хвиль. Зникають в потоці бурхливім I човен, і хлопець з очей, I все це своїм співом Зробила Лорелей.

Ідейно-художній аналіз поезії «Не знаю,що стало зо мною….» Автор – Генріх Гейне Жанр – балада, яка має ліро-епічний характер, відтінок фантастичності та майже драматичну напруженість. Тема – розповідь про казкову красуню, що з’‎являлась на скелі над Рейном і своїм звабливим співом зачаровувала всіх, хто її чув.

Ідея–Кохання — це фатальна, ірраціональна сила, що несе страждання й загибель Головна думка – Кохання – складне і незбагненне почуття.

Художні засоби Епітети – повільний плин, стара казка, золоті коси, вечірній промінь, повітря свіже, незнана красуня, шати блискучі, дикої пісні. Метафори – Рейн затих, промінь грає. Анафори: «І косу розчісує ним, і дикої пісні співає».

Композиція:експозиція – опис місця подіїзав’язка – поява головної героїні; розвиток дії – з’являється рибалка; кульмінація – рибалка зачарований співом втрачає пильність; розв’язка – загибель рибалки.

вірш “Не знаю, що стало зі мною” близький до фольклорної балади:

Дякую за увагу!